-
1 testify
v1) давати показання, свідчитиto testify against (on behalf of) smb. — давати показання проти (на користь) когось
2) підтверджувати свідченням3) урочисто заявляти4) бути свідченням (доказом, ознакою) чогось5) виявляти, висловлювати (бажання тощо)* * *['testifai]v1) давати показання, свідчитиto testify that..., to testify to the fact that... — показати, що...
to testify to having seen the criminal — показати, що бачив злочинця
to testify against [on behalf of]smb — давати показання свідка проти [на захист /на користь/]когось; підтверджувати показанням свідків
3) свідчити; бути свідченням, доказом; бути ознакою4) проявляти (заклопотаність, знання) -
2 consistent witness
свідок, свідчення якого відповідають його попереднім свідченням; свідчення, що відповідає попереднім свідченням ( того ж свідка) -
3 inconsistent witness
свідок, свідчення якого не відповідають попереднім свідченням; свідчення, що не відповідають попереднім свідченням -
4 speak
v (past spoke; p.p. spoken)1) говорити; розмовлятиdid you speak, sir? — ви щось сказали, сер?
2) поговорити3) вимовляти; висловлюватися; сказатиso to speak — так би мовити; якщо можна так висловитися
properly speaking — власне кажучи; якщо називати речі своїми іменами
4) висловлювати думку; виступатиto speak against smb. (smth.) — висловлюватися проти когось (чогось)
to speak for smb. — говорити замість когось; висловлюватися на чиюсь користь
speaking for myself... — щодо мене...
5) відгукуватися; характеризуватиto speak well (ill) of smb. — добре (погано) характеризувати когось
7) підтверджувати; говорити на користь (когось)8) впливати10) замовляти; вимагати11) гриміти, гуркотіти12) звучати (про музичні інструменти)13) сповіщати звуками14) мор. окликати, обмінюватися сигналами (про судна)15) мисл. подавати голос (про собаку)speak out — говорити виразно; відверто висловлювати
speak up — говорити гучно і виразно; висловлюватися
speak the word! — ну, говори ж!
to speak straight from the shoulder — рубати з плеча; різко висловлювати свою думку
to speak one's piece — амер. викласти все
* * *[spiːk]v(spoke; spoken)1) говорити; висловлюватися, пояснюватися, говорити; (of) згадуватиto speak of — ( із запереченням) заслуговувати згадування
it is nothing to speak of — про це не варто говорити, це не має значення; нічого вартого уваги; дрібниця, мала кількість, дещиця
2) розмовляти; (to) поговорити, переговорити ( з ким-небудь); звернутися до кого-небудь зі скаргою, проханням3) вимовлятиso to speak — так би мовити; якщо можна так висловитися
properly speaking — по суті справи, власне кажучи; якщо називати речі своїми іменами
5) (speak out, speak up) висловлюватися, висловлювати думку; виступатиto speak in public — виступати привселюдно; висловлювати
to speak (out) one's mind — висловитися відверто; відкрито висловлювати свою думку; ( for) виражати чию-небудь думку; говорити замість або від імені кого-небудь
to speak for smb — говорити за /замість/ кого-небудь; представляти кого-небудь, виражати чию-небудь думку; (to) парл. робити заяву ( з якого-небудь питання)
6) ( for) висловлюватися з ( приводу чого-небудь)7) (of) відзиватися, характеризувати8) (for, to, of) свідчити ( про що-небудь), служити свідченням ( чого-небудь), говорити ( про що-небудь); підтверджувати, служити підтвердженням або доказом; промовляти на користь ( чого-небудь)9) впливати10) (at) натякати ( на що-небудь)11) ( for) замовляти; вимагати12) вітатися, привітати13) гуркотіти, гриміти ( про гармату); звучати ( про музичні інструменти); сповіщати звуками14) мop. обмінюватися сигналами ( про судна)15) миcл. подавати голос ( про собаку) -
5 a flow of words is no proof of wisdom
var: a fool's vice is known by a multitude of wordsвелерічивість не є свідченням мудростіvar: a fool's vice is known by a multitude of wordsвелеречивість не є свідченням мудрості a fool's voice is known by a multitude of wordsEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > a flow of words is no proof of wisdom
-
6 attestation of witness
-
7 impeach
обвинувачувати у вчиненні тяжкого злочину ( або серйозному правопорушенні) (особл. посадову особу); у обвинувачувати в неналежному виконанні своїх обов'язків ( цивільну посадову особу); обвинувачувати в порядку імпічменту; вести розслідування в порядку імпічменту; обвинувачувати у неналежному виконанні обов'язків ( цивільну посадову особу); оскаржувати, оспорювати, ставити під сумнів- impeach a witnessimpeach the testimony of a witness — ставити під сумнів свідчення свідка; висловлювати недовіру свідку (свідченням свідка)
- impeach an expert
- impeach credit
- impeach credibility
- impeach credit of a witness
- impeach testimony
- impeach the chief executive
- impeach transaction
- impeach verdict
- impeach witness of a witness -
8 impeach credit of a witness
= impeach credibility of a witness висловлювати недовіру свідку (свідченням свідка)English-Ukrainian law dictionary > impeach credit of a witness
-
9 impeach witness of a witness
English-Ukrainian law dictionary > impeach witness of a witness
-
10 record
1) запис; протокольний запис; протокол; документ (оформлений належним чином посадовою особою, що є свідченням зафіксованого в ньому правового акту, права тощо); репутація; справа, матеріали; минуле, досьє; матеріали судової справи; письмове провадження у справі; послужний список2) протоколювати, заносити до протоколу; обліковувати; фіксувати, реєструвати•- record by a notary
- record department
- record evidence
- record evidence of title
- record holder
- record in the minutes
- record-keeping
- record-keeping office
- record of examination
- record of conviction
- record of evidence
- record of fingerprint
- record of footprint
- record of interrogation
- record of jailer
- record of judgement
- record of judgment
- record of nisi prius
- record of sentence
- record of service
- record of the jury
- record of trial
- record office
- record room
- record search
- record title
- record title deed -
11 witnessed
-
12 verificatory
adj1) контрольний, перевірочний2) підтвердний; що засвідчує* * *a1) контрольний, перевірочний2) підтверджуючий, що слугує свідченням, що засвідчує -
13 tell-tale
1. n розм.1) пліткар; базіка2) донощик3) натяк; вказівка4) табельний годинник5) тех. контрольний (сигнальний, реєструючий) пристрій; сигналізатор пошкоджень2. adj2) тех. сигнальний, контрольний -
14 speak
[spiːk]v(spoke; spoken)1) говорити; висловлюватися, пояснюватися, говорити; (of) згадуватиto speak of — ( із запереченням) заслуговувати згадування
it is nothing to speak of — про це не варто говорити, це не має значення; нічого вартого уваги; дрібниця, мала кількість, дещиця
2) розмовляти; (to) поговорити, переговорити ( з ким-небудь); звернутися до кого-небудь зі скаргою, проханням3) вимовлятиso to speak — так би мовити; якщо можна так висловитися
properly speaking — по суті справи, власне кажучи; якщо називати речі своїми іменами
5) (speak out, speak up) висловлюватися, висловлювати думку; виступатиto speak in public — виступати привселюдно; висловлювати
to speak (out) one's mind — висловитися відверто; відкрито висловлювати свою думку; ( for) виражати чию-небудь думку; говорити замість або від імені кого-небудь
to speak for smb — говорити за /замість/ кого-небудь; представляти кого-небудь, виражати чию-небудь думку; (to) парл. робити заяву ( з якого-небудь питання)
6) ( for) висловлюватися з ( приводу чого-небудь)7) (of) відзиватися, характеризувати8) (for, to, of) свідчити ( про що-небудь), служити свідченням ( чого-небудь), говорити ( про що-небудь); підтверджувати, служити підтвердженням або доказом; промовляти на користь ( чого-небудь)9) впливати10) (at) натякати ( на що-небудь)11) ( for) замовляти; вимагати12) вітатися, привітати13) гуркотіти, гриміти ( про гармату); звучати ( про музичні інструменти); сповіщати звуками14) мop. обмінюватися сигналами ( про судна)15) миcл. подавати голос ( про собаку) -
15 testify
['testifai]v1) давати показання, свідчитиto testify that..., to testify to the fact that... — показати, що...
to testify to having seen the criminal — показати, що бачив злочинця
to testify against [on behalf of]smb — давати показання свідка проти [на захист /на користь/]когось; підтверджувати показанням свідків
3) свідчити; бути свідченням, доказом; бути ознакою4) проявляти (заклопотаність, знання) -
16 verificatory
a1) контрольний, перевірочний2) підтверджуючий, що слугує свідченням, що засвідчує -
17 great actions speak great minds
великі вчинки є свідченням великого розуму великі дії свідчать про великій розумEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > great actions speak great minds
-
18 jealousy is a proof of self-love
ревнощі є свідченням егоїзму ≅ хто ревнує, той не любитьEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > jealousy is a proof of self-love
-
19 authority
[ɔː'θɒrɪtɪ]n1) вла́даthe authority of Parliament — вла́да парла́менту
a man set in authority — люди́на при вла́ді; люди́на, наді́лена вла́дою
2) повнова́ження ( на щось - for); сфе́ра компете́нції, ко́ло обо́в'язків (повнова́жень)3) (звич. pl the authorities) о́ргани вла́диto apply to the authorities — зверну́тися до вла́ди
local authorities — місце́ва вла́да
4) авторите́т, вага́, вплив, зна́ченняto carry authority — ма́ти вплив (вагу́, авторите́т)
5) авторите́тний фахіве́ць6) авторите́тне джерело́ (книга, документ)on good authority — з вірогі́дних джере́л
on the authority of a historian — за сві́дченням істо́рика
7) авторите́тне тве́рдження, до́каз, підста́ваon the authority of the press — на підста́ві да́них пре́си, за тве́рдженням газе́т
-
20 testify
['testɪfaɪ]v1) дава́ти показа́ння, сві́дчити (на користь - to; проти - against)2) урочи́сто заявля́ти ( про свої переконання тощо)3) сві́дчити ( про щось); бу́ти сві́дченням
См. также в других словарях:
Августин (Маркевич) — У этого термина существуют и другие значения, см. Августин. Архиепископ Августин … Википедия
Отрадовка (Херсонская область) — У этого термина существуют и другие значения, см. Отрадовка. Село Отрадовка укр. Одрадівка Страна Украина … Википедия
Мархлевский, Анатолий Церилиевич — Мархлéвский Анатóлий Церильевич (род. 29 сентября, 1935, Винница) украинский хоровой дирижер, педагог, Заслуженный деятель искусств Украины (1979р.), профессор (1991 г.) … Википедия
засвідчувати — ую, уєш, недок., засві/дчити, чу, чиш, док., перех. і неперех. 1) Повідомляючи про щось, підтверджувати правдивість, правильність чого небудь. || Підписом або печаткою завіряти що небудь. •• Засві/дчувати пова/гу виражати своє шанування кому… … Український тлумачний словник
некоректний — а, е. 1) Який нетактовно, неввічливо поводиться з людьми; нетактовний, неввічливий. Некоректна людина. || Який є свідченням чиєїсь нетактовної поведінки; грубий. 2) спец. Неточний, неправильний. •• Некоре/ктні зада/чі мат. задачі, розв язок яких… … Український тлумачний словник
ознаменовувати — ую, уєш, недок., ознаменува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Бути свідченням, вираженням чого небудь; характеризувати собою що небудь. 2) Відзначати, вирізняти, характеризувати чимось яку небудь визначну подію, урочисту дату і т. ін. || Робити що… … Український тлумачний словник
посвідчувати — ую, уєш, недок., посві/дчити, чу, чиш, док., перех. і неперех. 1) Будучи свідком чого небудь або добре обізнаною у якійсь справі людиною, підтверджувати істинність, правильність чого небудь; свідчити. || Підтверджувати що небудь поглядом,… … Український тлумачний словник
потверджувати — ую, уєш, недок., потве/рдити, джу, диш, док., перех. і без додатка. 1) Визнавати правильність, істинність чого небудь, погоджуватися з чимсь; підтверджувати. || перев. док. Ще раз повторити висловлене раніше. || Бути свідченням, доказом… … Український тлумачний словник
проговорювати — юю, юєш, недок., проговори/ти, ворю/, во/риш, док. 1) перех. і без додатка. Те саме, що виголошувати 2). ||Вимовляти, говорити певним чином. || перен., рідко. Бути, служити свідченням чого небудь. 2) тільки док., неперех. Говорити якийсь час. 3)… … Український тлумачний словник
промовляти — я/ю, я/єш, недок., промо/вити, влю, виш; мн. промо/влять; док. 1) перех. і без додатка, рідко неперех. Говорити, проказувати що небудь уголос, часом звертаючись до когось; усно висловлювати думки. || до кого – чого. Адресувати кому , чому небудь… … Український тлумачний словник
свідчити — чу, чиш, недок., перех. і неперех. 1) Будучи свідком, очевидцем чи обізнаною у певній справі особою, підтверджувати істинність, правильність чого небудь. || Повідомляти, стверджувати що небудь (у книгах, документах). •• Сві/дчити пова/гу (подя/ку … Український тлумачний словник
