-
1 самодійці
- івсамоди́йцы -
2 самодіагностика
-исамодиагно́стика -
3 самодійський
самоди́йский -
4 самодільний
самоде́льный; самоде́лковый -
5 самодіючий
самоде́йствующий -
6 самодіяльний
самоде́ятельный -
7 самодіяльник
-
8 самодіяльність
- остісамоде́ятельность -
9 самодіяльно
нар.самоде́ятельно -
10 Alleinherrscher
сущ.1) общ. самодержец2) юр. единовластный правитель, самодёржец уст., самодержавец, суверен3) менедж. единовластный начальник -
11 Selbstherrscher
-
12 absoluter Monarch
прил.юр. самодёржец уст. -
13 self-diagnostics
eng.self-diagnosticsrus.самодиагностикаukr.самодіагностикаСпособность системы самостоятельно обнаруживать, локализовывать и анализировать ошибки и отказы.English-Russian dictionary of information security > self-diagnostics
-
14 самодиагностика
eng.self-diagnosticsrus.самодиагностикаukr.самодіагностикаСпособность системы самостоятельно обнаруживать, локализовывать и анализировать ошибки и отказы.English-Russian dictionary of information security > самодиагностика
См. также в других словарях:
самодієць — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
самодієць — див. самодійці … Український тлумачний словник
самодійці — ів, мн. (одн. самоді/єць, йця, ч.). Загальна назва групи споріднених північних народів Росії (ненців, селькупів і т. ін.) … Український тлумачний словник
самодійський — прикметник … Орфографічний словник української мови
самодільний — прикметник розм … Орфографічний словник української мови
самодіючий — прикметник … Орфографічний словник української мови
самодіяльний — прикметник … Орфографічний словник української мови
самодіяльник — іменник чоловічого роду, істота рідко … Орфографічний словник української мови
самодіяльність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
самодіяльно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
самодійний — а, е. Те саме, що самодіючий … Український тлумачний словник