-
101 телефонне висилання
телефо́нная переда́ча ( на расстояние)Українсько-російський політехнічний словник > телефонне висилання
-
102 фототелеграфне висилання
фототелегра́фная переда́ча ( на расстояние)Українсько-російський політехнічний словник > фототелеграфне висилання
-
103 вероятный
імовірний, правдоподібний, можливий; (предположительный, гипотетический) здогадний (гал.). [Здогадне віддалення = вероятное расстояние]. Вероятное - можебилиця.* * *імові́рний, правдоподі́бний; ( возможный) можли́вий -
104 вышагивать
несов.; сов. - в`ышагать1) (проходить какое-л. расстояние) прохо́дити, пройти́ и прохо́джувати, прохо́дити2) (несов.: ходить большими или мерными шагами) крокува́ти; ( ходить) ходи́ти -
105 находить
нахаживать, найти, действ. з.I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;3) визначений, обчислений, вирахуваний;4) зустрінутий, стрінутий;5) побачений;6) визнаний; названий.II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.* * *I несов.; сов. - найт`и1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш\находитьти себя — перен. знайти́ (найти́, віднайти́) себе́
\находить ть, \находитьти [для себя́] вы́ход [из положе́ния] — знахо́дити, знайти́ (нахо́дити, найти) [для себе] ви́хід [із становища], знаходити, знайти́ (давати, дати) [собі] ра́ду
не \находить дить вку́са в чём — не добира́ти (не знаходити) смаку́ в чо́му
2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)\находитьть возможным — вважати за можливе (можли́вим), визнавати можливим (за можли́ве)
II несов.; сов. - найт`икак вы его \находить хо́дите? — ( какого мнения) яко́ї ви ду́мки про ньо́го?
1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)блажь (дурь) нашла́ на кого́ — дур найшов (напа́в) на кого
нашла́ тоска́ — найшла́ (напа́ла, опа́ла) нудьга
4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тисяIII сов.нашло́ мно́го госте́й — найшло́ (понахо́дило; насхо́дилося, понасхо́дилося) бага́то госте́й
1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти -
106 отдаление
віддалення, віддаль (-ли), далиня (-ні), відстань (-ни). Срв. Даль и Отдалённость. Держаться в -нии - держатися (триматися) віддалік (віддалеки), на віддаленні, на віддалі від чого. В некотором -нии (в стороне) от чего - на відшибі від чого. По -нию - см. По отдалённости.* * *1) ( действие) відда́лення, віддаля́ння2) (даль, далекое расстояние) відда́лення, ві́ддаль, -лі; відда́лина -
107 откатать
1) ( бельё) покача́ти, викача́ти, кінчи́ти (скінчи́ти) кача́ти2) (сделать наскоро, бойко) відката́ти; (отмахать какое-л. расстояние) відмаха́ти3) ( отколотить) відлупцюва́ти, відлупи́ти, відчухра́ти, відлата́ти, ви́маніжити, віддуба́сити, віддухопе́лити -
108 отламывать
отломать и отломить1) відламувати, відламати, відломлювати, відломити що від чого, (о мног.) повідламувати, повідломлювати, (немного) уломити чого (напр., хліба); (ветку: отщепить) відчахнути, відчухрати. -нить ручку у кувшина - відбити від (у) глечика вушко. -мать остриё - збити вістря;2) -мать кому бока - поламати ребра кому, боки полатати кому. Отломанный - відламаний, відломлений.* * *несов.; сов. - отлом`ать1) відла́мувати, відлама́ти и повідла́мувати, відло́млювати, відломи́ти, несов. уломи́ти; (несов.: отщепить) відчахну́ти; (несов.: отделить) відпаюва́ти2) ( преодолевать большое расстояние) відма́хувати, відмаха́ти и відмахну́ти, несов. промаха́ти, учи́стити -
109 отмахивать
отмахнуть1) (отгонять, махая, кругом) обмахувати, обмахнути. [Обмахнув гілкою мух];2) (отхватить) зрубувати, зрубати, відрубувати, відрубати, відтинати, відтяти. [За одним махом відтяв голову. Зрубав деревце. Відрубав гілку];3) -вать, хать - махати, відмахати, учистити. [Не люблю ходити помалу, а так верстов по сорок на день махаю. І не помітили за розмовою, як верстов з п'ятнацять учистили]; (отвахлять) відмахати.* * *I несов.; сов. - отмах`ать1) відма́хувати, відмаха́ти2) (несов.: покрыть большое расстояние) відмаха́ти, промаха́ти, учи́ститиII несов.; сов. - отмахн`утьвідма́хувати, відмахну́ти; ( отрезывать) відбато́вувати, відбатува́ти -
110 перебег
1) перебігання, перебіг (-гу);2) (расстояние) перегін (-гону);3) перекинчицтво (до ворога).* * *пере́біг, -у -
111 перегон
перегонка1) (действ.) переганяння, перегін (-гону). [«Чуда» такі, як перегін в свиней бісів (Л. Укр.)]; хим. - переганяння, перепускання, перегін (-гону), перепуст. Лошадь пала с перегону - кінь здох з перегону;2) -ка, -ки - перегони, випередки. В -ку, в - ки, в перегонышки, в перегон - в перегони, на перегони, (взапуски) на(в)випередки з ким, навзаводи з ким. [Кинутися, пуститися на перегони, на(в)випередки з ким. Діти в перегони біжать (Франко)];3) (расстояние) перегін (-гону), гони (р. гін и гонів). [Погнали некрут з рідного краю аж у Московщину… Довгий перегін (Мирн.)].* * *перегі́н, -го́ну; переганя́ння -
112 передача
1) дейст. длит. - см. Передавание; оконч.: а) передання чого кому, ким (через кого). -ча известий по радио-телеграфу - передання звісток радіо-телеграфом. -ча движения - передання руху. -ча голоса на расстояние - передання голосу на відстань (на далечінь). -ча права, имущества - передання права, майна кому. -ча векселя - пережирування; б) (отображение) віддання чого в чому. -ча настроений в поэзии - віддання настроїв у поезії; в) (на словах) переказ (-зу), переповідання, переповість (-вісти). [Переказ звісток]; (изложение) вислів (-ову). [Мова й образи близькі до народнього думання й вислову (О. Пч.)]. Знать что-л. по устной -че - знати що-небудь переказом, з переказу; г) (излишне) передання, (дорого) переплачення, переплат за що;2) (что передано лишку) зайві, передані гроші. Восемь рублей -чи - вісім карбованців зайвих, вісім карбованців передано.* * *1) ( собранное для передавания) перада́ча; ( действие) передава́ння, переда́ння; (изображение, выражение какими-л. средствами) відда́ння и віддання́, віддава́ння2) ( сообщение услышанного) пере́каз, -у, перека́зування, переповіда́ння3) техн. переда́чаремённая \передача — па́сова переда́ча
червя́чная \передача — мех. черв'я́чна переда́ча
-
113 переход
1) перехід (-ходу) через що, від чого до чого, чого в що, переступ (через що) від чого до чого (обычно в отвлечён. знач.). [Перехід через гори, через річку, через міст. Нема льоду, нема льоду, нема переходу; коли тобі люба мила, бреди через воду. Перехід до нового ладу. Перехід від достатків до злиднів. Раптовий перехід від тепла до холоду. Перехід довгого «о» в «і»]. -ход в другую религию, партию - перехід в иншу віру, в иншу партію, до иншої віри, до иншої партії;2) (марш, расстояние суточной ходьбы) ходка, перехід, день ходу. [В одну ходку дійду до Харкова, бо ніколи спочивати (Змієв. п.)]. Войскам оставался один -ход до крепости, войска были в одном -де от крепости - військові залишалося (було) один день ходу до фортеці. Переходы (коридоры) - переходи. [У цьому будинкові багато переходів усяких, часом навіть заблудиш серед їх].* * *перехі́д, -хо́ду -
114 пробег
1) пробіг, перебіг (-гу);2) (расстояние между двумя пунктами) перебіг (-гу), перегін (-гону).* * *пробі́г, -у -
115 пробегать
I. пробежать1) пробігати, пробігти, перебігати, перебігти, убігати, убігти; (только о времени: протекать) збігати, збігти. [День так швидко пробіжить, як часиночка. Час перебіг нам швидко. Серед праці збігали літа (Єфр.)]. Он -жал это расстояние в полчаса - він перебіг цю відстань за півгодини. Поезд -гает вёрст пятьдесят час - поїзд убігає верстов п'ятдесят за годину. -жать через улицу - перебігти вулицю. -жать по улице - перебігти вулицею. Уже сотню вёрст -жали - уже сотню верстов убігли (пробігли). У меня мороз по коже -жал - по мені холод перебіг, мене мов снігом обсипало, мене ніби морозом потисло. -жать с топотом - протопотіти. -гать, -жать мимо кого, чего - пробігати, пробігти повз кого, повз що, минати, (по)минути кого, що. Задумчивость -жала по лицу его - задума промайнула в нього на обличчі;2) (бегло прочесть) перебігати, перебігти (очима) що. [Перебігає очима засіяні дрібним писанням сторінки (Васильч.)].II. 1) пробігати, вибігати. [Вибігаєш за день верстов з двадцять на тих побігеньках];2) (упустить бегая) пробігати. [Пробігав ти свій обід, тепер дожидай вечері (Харківщ.)].* * *I проб`егатьпробі́гати; проганя́тиII пробег`атьнесов.; сов. - пробеж`ать1) пробіга́ти, пробі́гти; (через что-л.) перебіга́ти, перебі́гти2) (быстро проходить, проноситься; бегло прочитывать, просматривать) перебіга́ти, перебі́гти; ( о времени) збіга́ти, збі́гти -
116 прогонять
прогнать1) кого, что - проганяти и прогонити, прогнати, наганяти и нагонити, нагнати, зганяти, зігнати, протуряти, про[по]турити, витуряти, витурити, (только сов. в.) кишнути кого, що, (о мн.) попрогонити, понагонити, повитуряти кого. [Ти проганяв голодного від себе (Св. Пис.). Нажени пса. Свою матір рідненьку з домівки зганяли (Мет.). Протурили татарську орду за Перекіп (Стор.). Лиш не видно, як кишнуть (Свидн.)]. -гнать кого за пьянство - прогнати кого за пияцтво. -гнать лихорадку - вигнати пропасницю, здихатися пропасниці. -гнать (повести) арестантов - попровадити арештантів (в'язнів). -гнать в три шея - прогнати (вигнати) кого в три вирви, у три шия, три шия дати кому. -гнать дурной запах - розігнати сморід. -гнать скуку - прогнати нудьгу;2) кого, что, через или сквозь что - проганяти и прогонити, прогнати, переганяти и перегонити, перегнати кого, що, через що, крізь що, чим. -гнать сквозь строй - прогнати крізь ряд. -гонять гвозди насквозь - вганяти, вбивати, забивати цвяхи наскрізь. -гнать водку - перегнати, перепустити горілку. -гнать дорогу - прокласти шлях, дорогу;4) (гнаться) гнатися, ганятися, гонитися, уганяти, уганятися, угнатися за ким, за чим, до чого, у що. [Гнався (прогнал) за ним до самого міста];5) (известное расстояние, время) гнати (гоном, туром), гонити, проганяти, прогнати (що, якийсь час). [Гнав гоном коні ввесь день];6) (лес по реке) сплавляти, сплавити (ліс річкою). Прогнаный - прогнаний, нагнаний, зігнаний, вигнаний, протурений, витурений, потурений; перегнаний, перепущений; сплавлений.* * *I несов.; сов. - прогн`атьпроганя́ти и прого́нити, прогна́ти и попроганя́ти и попрого́нити; (через что-л.) переганя́ти и перего́нити, перегна́ти и мног. попереганя́ти и поперего́нити; ( выгонять) наганя́ти и наго́нити, нагна́ти и мног. понаганя́ти и понаго́нитиIIпрогна́ть сквозь стро́й — прогна́ти крізь шере́ги
( гонять в течение определённого времени) ганя́ти [ці́лий день]; проганя́ти -
117 пролёт
1) (птиц) пролітання, проліт (-лету);2) (расстояние между станциями) перегін (- гону), пробіг. [Од Звинагородки до Цвіткова шість перегонів (Звин.)];3) (проём, сквознина в стене) просвіт, прогін (-гону). -лёт моста - прогін у мості. -лёт в крыле ветряной мельницы - кватерка (Яворн.). -лёт в пловучей, на лодках, мельнице (между двумя лодками для водяной струи, приводящей в действие мельничные колеса) - зів (р. зіву). -лёт под мостом - ворота. Я был в Киеве -том - я в Київі коротко (недовго) був.* * *1) пролі́т, -льо́ту2) ( перелёт) перелі́т3) (открытое пространство между чем-л.) про́світ, -у и просві́т ( проем окна) про́різ, -у; ( отверстие) о́твір, -вору4) (моста, арки) прогі́н, -го́ну, пролі́т5) ( железнодорожного пути) перегі́н -
118 промахать
1) (какое-л. расстояние) відмаха́ти, відмахну́ти, промаха́ти2) ( махать в течение определённого времени) маха́ти [ці́лу годи́ну], промаха́ти -
119 проскакать
1) (мимо чего) проскакати; см. I. Проскакивать;2) (известное расстояние, время) проскакати, (пропрыгать) проплигати, прострибати (якусь віддаль, якийсь час). [Діти проскакали (проплигали) цілий вечір].* * *см. проскакивать 1) -
120 проскальзывать
проскользить и проскользнуть1) (скользить через известное расстояние) прох[к]овзувати(ся), проховзатя(ся), проховзнути(ся). -зил всю улицу - проховзнув через усеньку вулицю;2) прослизати, -ся, прослизнути, -ся, просмикуватися, просмикнутися, промикатися, промкнутися; срв. Прошмыгивать. [Непомітно прослизну за стіну (Корол.). Зручно прослизнувшись попід його руками, вибігає геть (Л. Укр.). Там стояла поліція, але я тихесенько просмикнувсь (Звин.). Промкнулась в двері (Л. Укр.)]. -вать, -нуть (прорываться) - прохоплюватися, прохопитися. [Забавки, в яких прохоплюються передчуття будучини (Ніков.)]. -нуть (промелькнуть) - промайнути. -нуть в толпу - (про)скочити, ушитися в натовп. Дело мимо моих рук -нуло - справа повз мої руки прослизнула.* * *несов.; сов. - проскользн`уть1) прослиза́ти, прослизну́ти; (проникать, пробираться) прохо́плюватися, прохопи́тися; (несов.: незаметно) промкну́тися2) перен. проска́кувати, проско́чити; (едва обнаруживаться, проявляться) прохо́плюватися, прохопи́тися; (несов.: промелькнуть) промайну́ти3) техн. проко́взувати, проковзну́ти
См. также в других словарях:
РАССТОЯНИЕ — РАССТОЯНИЕ, расстояния, ср. 1. Пространство, разделяющее два пункта, промежуток между чем нибудь. Кратчайшее расстояние между двумя точками по прямой. Живет от нас на расстоянии двух километров. «Комендант подпустил их на самое близкое расстояние … Толковый словарь Ушакова
расстояние — Промежуток, отдаление, дистанция. Стоять на приличной дистанции. Он держался в гордом отдалении от прочих . Тург. Отступив от дома на пять сажен (на расстоянии пяти сажен от дома). Купель сия, по словам Даниила, находится на вержении камня от… … Словарь синонимов
РАССТОЯНИЕ — геометрическое понятие, содержание которого зависит от того, для каких объектов оно определяется. Напр., расстояние между двумя точками длина соединяющего их отрезка прямой, расстояние от точки до прямой (или плоскости) длина отрезка… … Большой Энциклопедический словарь
расстояние — Общий термин, характеризующий степень удаленности объектов в пространстве координат: геометрических, логических и др. Например, в телекоммуникационных системах означает дальность связи, а в теории кодирования характеризует меру различия между… … Справочник технического переводчика
расстояние — РАССТОЯНИЕ, дистанция … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
расстояние S'H' — расстояние S'H' Расстояние от вершины задней поверхности до задней главной точки. [ГОСТ 7427 76] Тематики оптика, оптические приборы и измерения … Справочник технического переводчика
расстояние SH — Расстояние от вершины передней поверхности до передней главной точки. [ГОСТ 7427 76] Тематики оптика, оптические приборы и измерения … Справочник технического переводчика
расстояние a — Расстояние от передней главной точки до осевой точки предмета. [ГОСТ 7427 76] Тематики оптика, оптические приборы и измерения … Справочник технического переводчика
расстояние a' — расстояние a' Расстояние от задней главной точки до осевой точки изображения. [ГОСТ 7427 76] Тематики оптика, оптические приборы и измерения … Справочник технического переводчика
расстояние a'p' — расстояние a'p' Расстояние от задней главной точки до осевой точки выходного зрачка. [ГОСТ 7427 76] Тематики оптика, оптические приборы и измерения … Справочник технического переводчика
расстояние ap — Расстояние от передней главной точки до осевой точки входного зрачка. [ГОСТ 7427 76] Тематики оптика, оптические приборы и измерения … Справочник технического переводчика