Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(пылать)

  • 1 пылать

    1) (огнём) палати, палахкотіти и палахкотати, палахкати, палахтіти, жахтіти, бухтіти, яритися, горіти. [Круг неї полум'я палало (Котл.). Восковая свічка цілу ніч палала (Грінч. III). Увесь задній ріг її (клуні) вже горів, палахкаючи полум'ям та димом (Грінч.). Мов та свічка, що палахкотіла перед ним широким полум'ям (Г. Барв.). Сонце там страшне жахтить огнем, огняні сипле стріли (Грінч.). Вогні бухтіють (Харк.). На горах за шпилями, вкритими лісом, пишно горів вечірній світ сонця (Неч.-Лев.)]. Дрова в печке -лали - дрова в грубі палали (палахкотіли, палахтіли, горіли). Город -лает - місто палає (палахкотить, палахкоче);
    2) (переносно: пламенеть) палати, палахкотіти и -тати, паленіти, поломеніти, пашіти, горіти. [В серці рани глибокі палають (Л. Укр.). В серці я зненависть мала і помстою мої палали груди (Грінч.). Блищать очі, палахкотять щоки (Неч.-Лев.). Він палає продати воли, а тут купця нема (М. Вовч.). Відчув, що він під тим поглядом аж паленіє (Крим.). Щоки пашать, очі горять (Коцюб.). На личку в тебе літо рум'янеє пашить (Крим.). До кужеля рука болить, до горілки душа горить (Пісня). Ти гнівом дихаєш, гориш (Олесь)], Щёки у неё -лали - щоки (лиця) у неї и їй палали (палахкотіли, паленіли, пашіли).
    * * *
    1) пала́ти; ( излучая сильный свет) ярі́ти и ярі́тися, яри́тися, я́тритися и ятри́тися; ( вспыхивая) палахкота́ти, палахкоті́ти, палахті́ти; ( гореть) горі́ти
    2) ( от прилива крови) паші́ти, пала́ти

    Русско-украинский словарь > пылать

  • 2 гореть

    горіти, (реже) горітися, палитися. [Без підпалу й дрова не горять. От як золото горить! Рана горить. До горілки душа горить]. В печи горит - у печі (грубі) горить(ся), палиться. А специальнее -
    1) -еть (без пламени) - жевріти, жеврітися [Безліччю жарин жевріла велетенська пожарина (Васильч.)];
    2) (светиться) - світити, світитися. [І досі ще в їх світиться, все не лягають]. Слабо -еть (мерцать) - блимати;
    3) (пылать) палати, паленіти [Аж паленіє з сорому], п(о)ломеніти, палахкотіти, пашіти. [Щока йому пашіла (Крим.)]. Горит во рту - пече в роті. Гореть со стыда - паленіти від сорому, (шутл.) пекти раків. Дело так и горит у кого - руки жаром так і горять у кого. Дело горит (крайне спешно) - пильно кому, пильно припадає кому, пильне діло. Горящий - горящий [Перед хрестом лампадочка горяща (М. Вовч.)], спаленілий [Спаленілий соромом її вид (= лицо)], розгорілий, (диал.) розгорений. [Вкинув у розгорені дрова].
    * * *
    горі́ти; (давать свет, пламя) світи́тися

    Русско-украинский словарь > гореть

  • 3 жар

    1) (солнечн. зной, искусств, теплота) жар (р. -ру), пал (р. палу), жарота, спека, спекота; см. Жара. [Тільки-що ввійшли в баню, аж жар такий, що не можна (Рудч.). Літній пал (Фр.)];
    2) (повышен. темп. челов. тела) жар, пал, (в)огонь (р. -гню), (болезн.) гарячка. [Так мене жар ухопив. З холоду кинуло в пал (Л. Укр.). Од цієї думки обняло її мов огнем. Прагне вона щастя, мов пити в гарячці (Коц.)]. Быть в -ру - горіти. [Дівчина тільки мучилася - то горіла, то мерзла]. У него жар - його палить. Бросать в жар - кидати в жар, обсипати жаром;
    3) (раскал. угли без пламени и дыму) жар, (зап.) грань (р. -ни); (мелкие с горячей золою) присок (р. -ску); (один уголь) жарина; (прил.) жаристий. [В мене очі горіли, мов жар (Л. Укр.). Пече картоплю на грані (в грані) (Под. губ.)]. Испускать сильный жар, пылать, пышать, -ром гореть (без пламени) - жаріти (действие - жаріння), жахтіти, пашіти, палахкотіти. [У неї аж щоки жаріють. Купа жару, та аж жахтить, червоніє (Г. Барв.). Пашить з печи. Дитина така гаряча, - так і палахкотить (= идёт жар) від неї]. Жар-птица - жар-птиця, жароптиця;
    4) (бурый камень, уголь, лигнит) бурий вугіль (р. -гля) (буре вугілля), лігніт;
    5) (пыл) пал, запал, опал. [Який гарячий пал, що й перешкод не зна (Сам.). Говорити з запалом. Він із запалам узявсь до праці. Щось комусь з великим опалом доводила вона шептом (М. Вовч.)];
    6) (разгар) розгар, пал, розпал, гарячий час (мент). В жару битвы - в гарячий час бою, в розгарі бою. В жару спора - в палу суперечки. Жары (мн.) -
    1) (пора летн. зноя, межень) спека (ед.);
    2) (на картине: блёстки, блик) жаріння, огні.
    * * *
    1) жар, -у; ( жара) спека; пал, -у
    2) ( горячие угли) жар; диал. грань, -ні; ( мелкие угли с горячей золой) при́сок, -ску
    4) (перен.: страстность, рвение, пыл) за́пал, -у, жар, о́пал, -у; поэз. пал, -у

    с \жар ром — з за́палом, з жа́ром, з о́палом

    Русско-украинский словарь > жар

  • 4 пропылать

    пропалати, пропалахкотіти (-кочу, -котиш) (якийсь час).
    * * *
    1) пропала́ти; ( вспыхивая) пропалахкоті́ти
    2) ( пылать в течение определённого времени) пала́ти [ці́лий ве́чір], пропала́ти

    Русско-украинский словарь > пропылать

  • 5 пыхать

    1) сапати (н. вр. саплю, -плеш и сапаю, -паєш), сопти;
    2) см. Пышать.
    * * *
    несов.; сов. - пыхн`уть
    1) ( пылать) пала́ти, запала́ти, ярі́ти, заяріти, ярі́тися, заярі́тися, я́тритися и ятри́тися, зая́тритися и заятри́тися; ( вспыхивая) палахкота́ти, запалахкота́ти, палахкоті́ти, запалахкоті́ти, палахті́ти, запалахті́ти; (несов.: гореть) горі́ти
    2) (обдавать, дышать жаром) паші́ти, пахну́ти, пи́хкати, пи́хнути, несов. жахті́ти
    3) ( пыхтеть) пи́хкати и пихті́ти и пихкоті́ти, пи́хнути; чми́хати, чми́хнути; (несов.: о паровозе, пароходе) па́хкати, ча́хкати, чахкоті́ти
    4) (несов. перен.: здоровьем, весельем) паші́ти, палахкота́ти, палахкоті́ти; палахті́ти

    Русско-украинский словарь > пыхать

  • 6 пышать

    пыхнуть
    1) см. Пыхать 1;
    2) (о пламени, жаре) пашіти (3 л.ед. пашить и паше), пахнути, палахкотіти, палах(ко)нути, жахтіти, жахнути, сапати (3 л. сапле и сапає), сапнути; (вырываясь языками) шугати, шугнути и шагати, шагнути. [Сонце стоїть високо, розпечена земля пашить кожною грудочкою, кожним камінчиком (Коцюб.). Натопив піч, аж жахтить (Харк.). А серденько, немов той жар, жахтіло (Куліш). З печи полум'я так і шагає (Черніг.). Од його постаті так і пашіло величністю (Грінч.)]. От печки так и -шет - від печи так і пашить. Полымя так и -шет - полум'я так і паше, палахкотить, жахтить, шугає. Изо рта полымя -шет - з рота полум'я паше, сапле и сапає. [А полум'я з рота так і паше, так і паше (Рудч.). З рота полум'я сапле (Осн. 1861). Так і сапає полум'я (Грінч.)]. От него так и -шет (жаром) - від нього так і пашить, палахкотить. [Дитина така гаряча, так і палахкотить від неї (Н. Вол.). Потім посинів геть, а пашіло від него огнем (Стефаник)]. От него так и -шет здоровьем - від нього так і пашить здоров'ям, здоров'я в нього так і світиться. Пышущий здоровьем - розкішний. [Така розкішна дитина (Звин.)];
    3) (чувствам) палахкотіти, горіти; срв. Пылать 2. Он -шет гневом, злобою, мщением - він палахкотить, горить гнівом, злістю, помстою.
    * * *
    см. пыхать 1), 2), 4)

    Русско-украинский словарь > пышать

  • 7 Напылаться

    напалатися, напалахкотітися, напалахкатися, напалахтітися, наполоменітися, попопалати (досхочу) и т. п. срв. Пылать.

    Русско-украинский словарь > Напылаться

  • 8 Попылать

    попалати, попалахкотіти. Срв. Пылать.

    Русско-украинский словарь > Попылать

  • 9 Пылание

    палання, палахкотіння, жахтіння, бухтіння, яріння, паленіння, поломеніння, пашіння, горіння; срв. Пылать. [Не вдержу в серці полум'я-палання (Куліш)].

    Русско-украинский словарь > Пылание

См. также в других словарях:

  • ПЫЛАТЬ — ПЫЛАТЬ, пылаю, пылаешь, несовер. (книжн.). 1. Ярко гореть, издавать сильный свет, сильный жар. «Пылай, камин, в моей пустынной келье.» Пушкин. «И угль, пылающий огнем, во грудь отверстую водвинул.» Пушкин. Уж близок полдень. «Жар пылает.» Пушкин …   Толковый словарь Ушакова

  • пылать — См …   Словарь синонимов

  • ПЫЛАТЬ — ПЫЛАТЬ, аю, аешь; несовер. 1. (1 ое лицо и 2 е лицо не употр.). Гореть, ярко освещая, излучая сильный жар. Пылает огонь. Дрова пылают. 2. перен. Становиться красным, горячим от прилива крови. Щёки пылают. 3. перен., чем. Глубоко предаваться… …   Толковый словарь Ожегова

  • ПЫЛАТЬ — ПЫЛАТЬ, южн., зап. палать, гореть пламенем, ярко, жарко, пламенеть. | Гореть страстью, неистово хотеть чего. Взор его пылает, горит, одушевлен. Пылиться яросл. горячиться, вспылить, входить в запальчивость или в пыл. Солома вспылала, вспыхнула.… …   Толковый словарь Даля

  • пылать — гневом • действие, непрямой объект, много …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • пылать любовью — быть без памяти, любить без памяти, быть неравнодушным, быть без ума, вздыхать, быть влюбленным по уши, сохнуть, страдать, обожать, питать нежные чувства, неровно дышать, быть влюбленным, любить безумно, любить, сходить с ума, пылать страстью,… …   Словарь синонимов

  • пылать гневом — свирепеть, выходить из себя, разъяряться, досадовать, сердиться, злиться, выходить из терпения, приходить в ярость, приходить в бешенство, серчать, быть вне себя, звереть, щетиниться Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • пылать румянцем — покрываться румянцем, краснеть, полыхать румянцем Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • пылать страстью — См …   Словарь синонимов

  • Пылать — несов. неперех. 1. Гореть ярким пламенем. отт. Уничтожаться в огне. отт. Топиться с ярким пламенем (о печке, камине и т.п.). 2. Излучать яркий свет. отт. Быть ярко освещенным, светиться ярким светом. отт. перен. Выделяться своим красным цветом. 3 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • пылать — пылать, пылаю, пылаем, пылаешь, пылаете, пылает, пылают, пылая, пылал, пылала, пылало, пылали, пылай, пылайте, пылающий, пылающая, пылающее, пылающие, пылающего, пылающей, пылающего, пылающих, пылающему, пылающей, пылающему, пылающим, пылающий,… …   Формы слов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»