-
1 суміш
жmixture, mix, compound; ( рідина) concoction; тех. mix, mixture, blend, amalgam, composition, stock; (мішанина, всячина) jumble, farrago, medley, miscellany, chow-chow, mingle-mangleбагата (бідна) робоча суміш — rich (poor, lean) mixture
-
2 intimate
I1. nблизький, (щирий, нерозлучний) друг2. adj1) глибокий, заповітний, потаємний2) внутрішній3) інтимний, особистий4) любовний, інтимнийintimate connection — любовний (інтимний) зв'язок
5) близький, тісний, задушевний; нерозлучний, щирий, дружній, приязнийintimate friends — нерозлучні (задушевні) друзі
6) добре обізнаний (у чомусь)7) ґрунтовний, глибокий (про знання)8) однорідний (про суміш)IIv1) натякати, говорити натяками, давати зрозуміти2) побіжно згадувати3) амер. офіційно заявляти; доводити до відома, повідомляти* * *I [`intimit] n1) близький, задушевний друг2) особа, яка користується довірою кого-небудьII [`intimit] a1) глибокий; (по)таємний; внутрішній2) інтимний, особистийintimate details — інтимні подробиці; інтимний, серцевий, любовний
3) близький, дружній, приятельський; який забезпечує можливість самоти4) добре знайомий ( з чим-небудь); глибокий, ґрунтовний ( про знання)5) однорідний ( у суміш)III [`intimeit] v1) натякати, говорити натяками; давати зрозуміти; мимохіть, мигцем згадувати2) aмep. офіційно заявляти -
3 blend
I1. n1) суміш2) купажthis coffee is a blend of two sorts — ця кава — суміш двох сортів
3) змішування4) перехід одного кольору (відтінку) в інший5) лінгв. слово-гібрид, утворене шляхом контрактації двох основ6) військ. камуфляжне забарвлення2. adjзмішаний, мішаний, перемішанийIIv (past і p.p. blended, blent)1) змішувати (ся); виготовляти суміш2) купажуватиto blend tea (coffee, wine) — змішувати сорти чаю (кави, вина)
3) сполучатися, гармоніювати4) вливати, об'єднувати5) зливатися, об'єднуватися (про партії тощо); б) непомітно переходити з відтінку у відтінок (про фарби)7) стиратися; зникати8) підбирати кольори9) поєднувати* * *I [blend] n1) суміш; змішування; cпeц. купаж2) перехід одного кольору або відтінку в інший3) лiнгв. слово-гібрид, утворене шляхом контрактації двох основ4) вiйcьк. камуфляжне забарвлення5) aмep.; = blended whiskeyII [blend] aзаст. змішанийIII [blend] v(blended, blent)1) змішувати; виготовляти суміш; змішуватися; зливатися; cпeц. купажувати2) вливати, об'єднувати; зливатися, об'єднуватися5) поєднувати; (in, with) поєднуватися, гармоніювати6) стиратися, зникати ( про відмінності) -
4 pour
1. n1) злива2) мет. ливник2. v1) лити (ся)2) наливати, розливати3) розливатися (про ріку)4) упадати в море (про ріку)5) щедро обдаровувати, осипати6) мет. відливати; лити, заливатиpour forth — випромінювати; сипати (словами)
pour out — виливати, розливати (чай тощо); вивалювати (про натовп)
pour me out some water, please — налийте мені води, будь ласка
it never rains but it pours — присл. біда одна не ходить, а з собою ще й горе водить
* * *I n1) злива; нескінченний потік2) метал. ливник3) бyд. укладання ( бетонної суміші); укладена бетонна сумішII v1) лити; литися2) наливати; розливати ( pour out)3) розливатися ( про ріку); впадати в море ( про ріку)4) щедро обдаровувати, осипати6) валити; сипатися; надходити; прибувати у великій кількості ( pour in)7) ( pour out) виливати; валити назовні8) виділяти, випромінювати, випускати (світло, тепло; icт. pour forth)9) метал. лити; заливати; відливати -
5 transfer
In1) перенесення; переміщенняtransfer of fire — військ. перенесення вогню
2) переведення (по службі)transfer to the reserve — військ. переведення у запас
3) юр. поступка, передача (майна тощо)4) документ про передачу; трансферт5) переказ (грошей)cable (telegraphic) transfer — телеграфний переказ
6) пересадочний квитокmay I have a transfer, please? — дайте мені, будь ласка, транзитний квиток
7) перевезення вантажів8) амер. пересадка (на залізниці тощо)9) pl перебивні картинки10) друк. дзеркальний відбиток11) тех. перемикання12) поромtransfer deed — юр. акт про передачу
transfer line — тех. автоматична верстатна лінія
IIv1) переносити, переміщати; переставляти2) військ. переносити (вогонь)3) юр. передавати, уступати (майно тощо)5) перевозити6) перебивати малюнок7) переходити, переводитися (на іншу роботу)8) робити пересадку (на транспорті)* * *I n1) перенос, перенесення; переміщенняtransfer of fire — війс. перенос вогню transfer of radioactivity перенос радіоактивних речовин
energy [heat] transfer — перенос /передача/ енергиї [тепла]
transfer of population — переміщення населення; перенос ( знань з однієї галузі в іншу)
transfer of training — застосування ( придбаних знань) в іншій області; перехід
2) переведення ( по службі)to get a transfer (to smth) — отримати переведення (куди-н.)
transfer to the reserve — війск. переведення до запасу; той, хто переводиться
a limited number or transfers may be accepted by the college — коледж може прийняти в порядку переведення обмежене число студентів
3) передачаtechnology transfer — передача технології (країнам, що розвиваються)
transfer of control — передача управління; команда переходу
information /data/ transfer — передача інформації
the transfer of a case to another court — передача справи до іншого суду; предмет передачі; юp. поступка, передача (майна, право); цесія
transfer of authority — передача прав /повноважень/; transfer of ownership передача права власності
transfer of stock — aмep. передача акцій; передача облігацій /фондів/; transfer deed акт про передачу; трансферт; документ про передачу, документ про переведення цінного паперу від однієї особи на іншу
4) aмep. переказ ( грошових сум); перерахування ( сум)cable /telegraphic/ [mail] transfer — телеграфний [поштовий]переказ
5) aмep. пересадковий пункт, пункт пересадки; пересадка ( на залізниці)transfer passengers — транзитні пасажири; пересадковий квиток
may I have a transfer, please — є дайте мені, будь ласка, транзитний квиток; перевезення вантажів ( з одного складу на іншій); пором
7) pl переводні картинки8) пoлiгp. дзеркальне відтиснення10) тex. перемиканняII v1) переносити, переміщати; переставляти; перекладати: перевозитиto transfer one's affections to a new object — переносити свої відчуття на інший предмет /-у особу/; to transfer fire війск. переносити вогонь
a truck will transfer our baggage from the railway station to our home — багаж можна буде перевезти з вокзалу додому вантажівкою
2) переводити (по службі, роботі, навчанню)to transfer smb to another department — перевести кого-н. до іншого відділу
thee he is just transferred to some other job — тоді його просто переводять на яку-небудь іншу роботу; переходити, переводитися ( з однієї роботи на іншу)
3) передаватиto transfer motion from one wheel to another — передавати рух з одного колеса на інше; юp. передавати, поступатися ( майном)
to transfer a right to smb — передати кому-н. своє право (на що-н.); переказувати ( гроші); перераховувати ( суми)
this farm has been transferred from rather to son for generations — впродовж багатьох поколінь ця ферма переходила від отця до сина
4) робити пересадку, пересідати ( з одного транспортного засобу на інший)5) ( into) перетворювати; перетворювати6) переводити малюнок на іншу поверхню, особ. наносити малюнок на літографський камінь -
6 alarm
1. n1) тривога; сигнал небезпеки; попередження про небезпеку2) тривожна сигналізація3) сигнальний гудок (дзвінок)4) військ. бойова тривога, сигнал тривоги; заклик до зброї5) страх, сум'яття; паніка6) шум, крик; гаркіт; метушня2. v1) піднімати тривогу; подавати сигнал тривоги; попереджати про небезпеку2) військ. піднімати по тривозі3) стривожити; схвилювати; налякати; насторожити; викликати тривогу; стурбувати4) сполохати5) закликати до зброї; підняти (на боротьбу)* * *I n1) тривога, сигнал небезпеки, аварійний сигнал попередження про небезпеку; тривожна сигналізація, звуковий сигнал попередження; сигнальний дзвінок, гудок; вiйcьк. бойова тривога; icт. заклик до зброї2) будильник ( alarm clock)3) сум'яття, страх; тривогаII v1) зняти тривогу, дати сигнал тривоги; попередити про небезпеку; вiйcьк. підняти по тривозі2) стривожити, схвилювати; налякати; насторожити; викликати тривогу; сполохати ( птахів) -
7 composition
n1) складання, побудова; з'єднання2) утворення, створення3) грам. творення складних слів4) музичний (літературний, образотворчий) твір5) твір (шкільний)6) композиція7) склад (хімічний)8) структура9) спорт. склад команди10) суміш, сплав11) агрегат; складові частини12) угода про перемир'я (про припинення воєнних дій)13) юр. компромісна угода боржника з кредитором14) друк. набір, складання* * *n1) складання, побудова; з'єднання2) створення ( якого-небудь твору); гpaм. створення, складання складних слів3) пoлiгp. набір4) музичний твір; літературний твір; твір образотворчого мистецтва5) шкільний твір; курс літературної композиції6) композиція8) склад, структура; cпopт. склад команди10) cпeц. суміш, сплав11) агрегат; складові частини12) угода про перемир'я або про припинення воєнних дій13) юp. компромісна угода боржника з кредитором -
8 Г'юм, Дейвід
Г'юм, Дейвід (1711, Единбург - 1776) - англ. філософ, історик, економіст. Навчався в ун-ті Единбурга. Головним принципом філософських творів Г. був агностицизм, на формування якого певний вплив справили філософські системи Берклі, Гатчесона, Шефтсбері. Вперше опублікований у 1739 р. "Трактат про людську природу" не справив помітного враження. У допрацьованому вигляді ідеї "Трактату" згодом були представлені Г. у новому творі "Дослідження стосовно людського розуміння" (1748), але знову не знайшли належного відгуку. Протягом життя Г. займав різні посади - від бібліотекаря (Единбург) до секретаря британського посольства в Парижі. Повернувшись до Единбурга у 1769 р., став однією з чільних постатей в інтелектуальних колах Англії і Європи (особливо у Франції). Вихідною категорією філософії Г. є досвід, який складається із сприйняттів (перцепій) та ідей, що бувають простими і складними. Прості ідеї лише копіюють прості сприйняття, а складні є наслідком сполучення й комбінуванням простих ідей. Хоч буденна свідомість і переконує нас в існуванні зовнішнього світу, досвід це довести не в змозі. Зовнішній світ, буття - це сфера непізнаваного. З точки зору філософії, як її уявляв Г., проблема співвідношення буття і духа поставала як доконечно нерозв'язна. Для характеристики гносеологічної позиції Г. базовими є три принципи асоціацій. Перший - подібності - пояснює походження абстракцій: ідеї ми підводимо під однаковий термін. Другий - суміжності, або стикування - виходить з того, що всі ідеї партикулярні, а місце загальних ідей займають загальні терміни, що прикладаються до низки ідей партикулярних. Третій принцип асоціацій - це принцип причинно-наслідковий, який за своєю суттю зводиться до другого. Причинно-наслідковий зв'язок нічого не засвідчує про об'єктивну реальність, а є лише породженим звичкою переконанням у просторово-часовій суміжності двох подій - причини і наслідку. Подібний гносеологічний підхід продукує також уявлення про "субстанцію" чи "можливість" як нібито незалежні від сприйняттів утворення. Проблема "психічної субстанції", або особистісної ідентичності, також аналізується Г. в контексті асоціативності. Досвід особистості засвідчує лише чергування сприйняттів, емоцій, ідей, а не якоїсь тотожної собі цілісної структури. Остання — це витвір пам'яті, що спонукає нас вірити в усталеність якогось особистішого осердя. Особиста свобода - це наслідок діяльності з узгодження різних бажань і прагнень. Етиці Г. притаманна тенденція, яка згодом була розвинута у філософії утилітарізиму (див. Мілль, Джон Стюарт). Моральні чесноти й милосердя - це перенесення на ставлення людини до цього суспільства двох схильностей, властивих кожному окремому індивідові - до задоволення і до природного почуття симпатії до інших. Отже, соціальне схвалення якогось вчинку е для його носія корисним, і навпаки. Принцип корисності стає критерієм моралі. В аналізі релігійної проблематики Г. також висловив ідеї, пізніше фундаментально розроблені Кантом. Насамперед це стосується критики онтологічного доведення існування Бога. Як переконаний прихильник принципу скептицизму, Г. заперечував існування дива. Для його осягнення неможливо навести якісь раціональні підстави, бо останні мають базування на сукупності суспільного досвіду, який безнастанно змінюється. Диво ж є породження досвіду поодиноких індивідів, надто розмежованих у просторі і часі, щоб до нього можна було застосувати принципи асоціацій.[br]Осн. тв.: "Трактат про людську природу" (1739); "Нариси". У 2 т. (1741,1742); "Дослідження стосовно розуміння людини" (1748); "Дослідження стосовно принципів моралі" (1751); "Історія Англії". У 4т. (1753 - 1761)та ін. -
9 toss
In1) кидання; метання; підкидання; відкидання2) задирання голови3) поштовх; струс4) падіння (з коня)5) підкидання монети6) метушня, сум'яттяtoss bombing — ав. бомбометання під час виходу з піке
to take a toss — а) звалитися, упасти; б) бути скинутим з коня
IIv (past і p.p. tossed, tost)1) кидати, метати2) скидати (вершника)3) закидати, задирати (голову)4) підкидати5) піднімати на роги (про бугая)6) відкидати, шпурляти; кидати угору і вниз (із сторони в сторону)7) стривожено кидатися (уві сні тощо; тж to toss about)8) перен. ставити в різні життєві ситуації9) носитися по хвилях; підніматися і опускатися (про судно)10) майоріти11) турбувати, хвилювати13) ав. ковзати на хвіст6) зробити похапцемtoss up — а) підкидати; б) кидати жереб; в) нашвидку приготувати їжу
to toss a coin — а) грати в орлянку; б) вирішувати суперечку підкиданням монети (жеребкуванням)
* * *I a1) метання, кидання, підкидання; кидокa toss or a ball — кидання м'яча
the toss of a coin — жеребкування; відстань кидка
2) підкидання ( голови)to give a knowing [a proud] toss of the head — розуміюче [гордо]труснути головою
3) толчок, струс; падіння ( з коня)4) = toss-up I5) icт. безлад, суматоха, переполох, сум'яття; збудженняthe town is in a great toss — місто сильно збуджене; = місто гуде як розтривожений вулик
toss and catch — aмep. ризикована гра
to take a toss — повалитися, впасти; бути скинутим з коня
to win [to lose]the toss — виграти [програти]в орлянку; виграти [програти]парі
II vnot to give a toss about smth — плювати на що-н.
(tossed [-t], tost)1) кидати; метатиto toss a ball — кидати м'яч
to toss one's hat on the table — кинути капелюх на стіл; кидати; поміщати
to toss smb into pail — кинути кого-н. у в'язницю; кидати, посилати
to toss a challenge to smb — кидати кому-н. виклик
2) підкидатиto toss smb in a blanket — гойдати /підкидати/ кого-н. на ковдрі
to toss a pancake — перевернути млинець, підкинувши його
she sat tossing pebbles on her palm — вона сиділа, підкидаючи камінчики на долоні
waves from a passing ship tossed the small boats — маленькі суденишки гойдалися на хвилях, піднятих пароплавом; вирішувати суперечку підкиданням монети; кидати жереб
to toss a coin to decide which should be first — підкиданням монети вирішити, хто буде першим [див. є]
to toss (to see) who will begin — кидати жереб, кому починати ( підкиданням монети)
to toss and lose — кинути жереб, програти
I'll toss you for it — = орел або решка?
he missed his footing and was tossed by the bull — він оступився /посковзнувся/, бик підняв його на роги; скидати ( сідок)
4) підкидати, підіймати ( голову)5) відкидати; кидати вгору, вниз, з одного боку в інший (to toss about, to toss to and fro)the aeroplane was tossed (about) in the stormy sky — літак кидало з одного боку в інший в грозовому небі; підніматися, опускатися, носитися хвилями
to be tossing for days on the ocean — багато днів носитися хвилчми; ставити в різні життєві ситуації
6) рухатися швидко або нетерплячеto toss out of the room in anger — в люті вилетіти з кімнати; розвіватися, колисатися ( про прапори); тріпотіти, ворушитися
branches tossed in the wind — гілки тріпотіли на вітрі; розгойдувати; примушувати колисатися або тріпотіти
trees toss their branches in the breeze — вітер колише гілки дерев; неспокійно кидатися ( уві сні)
to toss about, to toss and turn — ворушитися в ліжку або уві сні
7) робити поспішно, нашвидкуto toss a salad — приготувати салат на швидку руку; обговорювати не дуже серйозно; перекидатися репліками ( to toss around)
8) турбувати, хвилювати9) cпopт. подавати ( м'яч)10) гipн. промивати ( руду)11) aв. ковзати на хвіст••to toss a coin — грати в орлянку; вирішувати суперечку підкиданням монети; [див. 2]
-
10 tumble
1. n1) падіння (тж перен.)2) перекидання; акробатичний стрибок3) безладдя; сум'яття4) безладно звалені речі; купа речейto take a tumble — амер., розм. збагнути, здогадатися
to give smb. a tumble — звернути увагу на когось
2. v1) упасти; звалитися; скотитися2) різко падати (про ціни, курс)3) завалюватися, обрушуватися (тж tumble down)4) рухатися безладно (юрбою, незграбно)5) валятися, кидатися, метатися (в ліжку)6) перекидатися, робити акробатичні трюки7) кидати, шпурляти; перекидати; зштовхувати8) кидатися (уліжко)9) робити безладдяtumble in — а) ввалюватися; б) розм. лягати спати
tumble to — розм. зрозуміти, збагнути; догадатися; помітити
* * *I n1) падінняmass tumble — ( велоспорт) групове падіння; завал
to have /to take/ a nasty tumble — сильно забитися; падіння ( кабінету); відхід у відставку
the premier's tumble from office — падіння прем'єр-міністра; падіння, різке зниження (цін, курсу)
2) перекидання, акробатичний стрибок; кульбіт3) безлад, сум'яттяthings were all in a tumble — все було в повному безладі; безладно навалені предмети, купа предметів
a tumble of rocks and trees — хаотичне нагромадження каменів, ( повалених) дерев
II vto take a- — cл.; cл. зрозуміти, здогадатися
1) впасти, повалитися, скотитися; шльопнутися; полетіти на землюhe tripped over a stone and tumbled — він спіткнувся об камінь, впав; кидати; перекидати
deserted buildings tumble into ruins — покинуті будівлі поступово руйнуються; валити; зносити ( будівлі)
the wind tumbled a tree in our yard — вітер повалив дерево у нас в дворі; повалити (кулею крупного звір; підбити, підстрілити)
3) зазнати поразки; загинутиthe small tumble with the great — маленькі люди гинуть разом з сильними світу цього; кoм.; жapг. стрімко йти вниз, різко падати (про ціни, курс)
to tumble upstairs [downstairs] — йти, спотикаючись, вгору [вниз]по сходах; рухатися в безладі, юрбою або незграбно
the boys tumbled out of the classroom — хлопчики натовпом вийшли з класу; з'являтися безладно, абияк, впереміш
books tumbling from the press — книги, безладним потоком виходять з друку
words tumble d eagerly from his lips — він (зговорив, захлинаючись словами)
5) (on, upon, against) випадково натрапити, наткнутися (на що-н.); we tumbled upon a first-rate restaurant нам попався ( по дорозі) чудовий ресторан; (to) напасти, натрапитиto tumble to a fact — відмітити ( цікавий) факт
to tumble to an idea — зрозуміти думку, здогадатися
do you tumble to it — є метикуєшє, міркуєшє
6) валятися, кататися, кидатисяthe sick man tossed and tumbled in his bed — хворий неспокійно кидався в ліжку; кидатися, скакати; мелькати
thoughts were tumbling (about) in her brain — думки шуміли в її в голові
7) перекидатися, робити акробатичні трюки; робити кульбітиthe boys were tumbling over one another — хлопчики стрибали один через одного; перекидатися ( про голубі)
8) швидко е абияк робити (що-н.)to tumble a bed [one's çlothes] — м'яти ліжко [одяг]
to tumble one's hair — скуйовджувати /розтріпати/ волосся
to tumble' over oneself — стрибнути вище голови; вилазити вон з шкіри
he tumbled over himself to please her — він з шкіри ліз, щоб догодити їй
-
11 transfer
I n1) перенос, перенесення; переміщенняtransfer of fire — війс. перенос вогню transfer of radioactivity перенос радіоактивних речовин
energy [heat] transfer — перенос /передача/ енергиї [тепла]
transfer of population — переміщення населення; перенос ( знань з однієї галузі в іншу)
transfer of training — застосування ( придбаних знань) в іншій області; перехід
2) переведення ( по службі)to get a transfer (to smth) — отримати переведення (куди-н.)
transfer to the reserve — війск. переведення до запасу; той, хто переводиться
a limited number or transfers may be accepted by the college — коледж може прийняти в порядку переведення обмежене число студентів
3) передачаtechnology transfer — передача технології (країнам, що розвиваються)
transfer of control — передача управління; команда переходу
information /data/ transfer — передача інформації
the transfer of a case to another court — передача справи до іншого суду; предмет передачі; юp. поступка, передача (майна, право); цесія
transfer of authority — передача прав /повноважень/; transfer of ownership передача права власності
transfer of stock — aмep. передача акцій; передача облігацій /фондів/; transfer deed акт про передачу; трансферт; документ про передачу, документ про переведення цінного паперу від однієї особи на іншу
4) aмep. переказ ( грошових сум); перерахування ( сум)cable /telegraphic/ [mail] transfer — телеграфний [поштовий]переказ
5) aмep. пересадковий пункт, пункт пересадки; пересадка ( на залізниці)transfer passengers — транзитні пасажири; пересадковий квиток
may I have a transfer, please — є дайте мені, будь ласка, транзитний квиток; перевезення вантажів ( з одного складу на іншій); пором
7) pl переводні картинки8) пoлiгp. дзеркальне відтиснення10) тex. перемиканняII v1) переносити, переміщати; переставляти; перекладати: перевозитиto transfer one's affections to a new object — переносити свої відчуття на інший предмет /-у особу/; to transfer fire війск. переносити вогонь
a truck will transfer our baggage from the railway station to our home — багаж можна буде перевезти з вокзалу додому вантажівкою
2) переводити (по службі, роботі, навчанню)to transfer smb to another department — перевести кого-н. до іншого відділу
thee he is just transferred to some other job — тоді його просто переводять на яку-небудь іншу роботу; переходити, переводитися ( з однієї роботи на іншу)
3) передаватиto transfer motion from one wheel to another — передавати рух з одного колеса на інше; юp. передавати, поступатися ( майном)
to transfer a right to smb — передати кому-н. своє право (на що-н.); переказувати ( гроші); перераховувати ( суми)
this farm has been transferred from rather to son for generations — впродовж багатьох поколінь ця ферма переходила від отця до сина
4) робити пересадку, пересідати ( з одного транспортного засобу на інший)5) ( into) перетворювати; перетворювати6) переводити малюнок на іншу поверхню, особ. наносити малюнок на літографський камінь -
12 наводить
навести и навесть1) кого на что, что на кого - наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаводити, понапроваджувати кого на що, що на кого. [Напровадив його на п'яну дорогу (Закр.)]. Он -вёл нас на засаду - він навів (напровадив) нас на засідку. -дить кого на след - наводити (напроваджувати) кого на слід. -дить, -сти кого на мысль - наводити, навести, напроваджувати, напровадити кого на думку (на гадку), давати, дати на розум кому, насувати кому думку. [Чи не читання, бува, й напровадило вас на оці гадки? (Крим.). Коб йому бог на розум дав, щоб ударив кого (Звягельщ.)]. -дить, -сти на путь - направляти, направити, напроваджувати, напровадити кого на шлях, давати, дати навід кому. -дить на кого подозрение - накидати на кого підозру. Это -вело меня на подозрение - це викликало в мені підозру, це насунуло мені підозру. Не - води меня на грех - не призводь мене до гріха. -дить разговор на какой-л. предмет - справляти (спроваджувати) розмову на яку тему;2) (об аппарате, орудии: направлять) направляти, направити, справляти, справити, наставляти, наставити, накеровувати, накерувати, скеровувати, скерувати, (целить, метить) націлювати, націлити, нарихтовувати, нарихтувати и нариштовувати, нариштувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, вимірити, (о мног.) понаправляти, посправляти, понакеровувати, поскеровувати, понацілювати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати що на кого, на що. [Направив на його рушницю (Сл. Ум.)]. -дить, -сти телескоп - направляти, направити, справляти, справити телескоп(а). [Галілей, справивши свій телескоп на сю планету, відкрив, що сподівані фази справді існують (Павлик)]. -дить, -сти пушку, пушки на что - націлювати и націляти, націляти, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, виміряти гармату, гармати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати гармати на що. [Велів гармати нарихтувати, на Вирвин город стріли пускати (Ант.-Драг.). Нариштуйте джерела огняні на Чорне море (Куліш). Сто гармат на нас вимірили (Маковей)];3) (насылать) наводити, навести, насилати, наслати; (нагонять) нагонити, нагнати на кого що; (причинять) завдавати, завдати кому чого. [Простягни руку твою і наведи жаби на Єгипетську землю (Куліш). Наслав бог на людей кару (Сл. Ум.)]. -дить на кого тоску (скуку), грусть - наводити (нагонити) нудьгу, смуток (сум) на кого, завдавати нудьги, смутку (суму) кому, сов. занудити, засмутити кого. [Та згадка навела сум на всіх (Н.-Лев.). Засмутив я тебе, мою ясочку (Грінч.)]. Эта книга -дит на меня сон - ця книга (книжка) нагонить на мене сон. -дить страх, ужас на кого - завдавати страху, жаху кому. [Просте козацтво завдає жаху не то комісарам, та й усьому козацькому панству (Куліш)]. -вести порчу на кого - причину зробити кому. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)];4) (покрывать чем-л. поверхность; устраивать что-л. на поверхности) наводити, навести, (о мног.) понаводити що. -дить на что лак - наводити лаком що, лакувати, покощувати що. -дить узор чернилами - наводити узір чорнилом. -дить брови - наводити (підводити) брови. -дить зеркальные стекла - вилощувати (вигладжувати) дзеркальні стекла. -дить лоск, бронзу на что - наводити лиск (полиск, ґлянс[ц]; вигладу), брон(д)зу на що, лощити (ґлянсувати), наброн(д)зовувати що; срв. Лощить 1. -дить тень - затінювати що; ману (на)пускати. -дить мост через реку - ставити (наводити, перекидати, наста(но)вляти) міст, (пловучий) наплавляти міст через ріку (річку);5) (настаивать) доводити, довести (свого), повертати, повернути (на своє). Я -веду на своё - я доведу свого, я таки поверну на своє;6) (приводить кого во множестве) наводити, навести, понаводити, напроваджувати, напровадити, понапроваджувати кого куди. [Або сам ходиш то до Васюти, то до Грицька, то до себе наведеш їх повну хату (Грінч.). Е, та ти тут не один, з тобою ще якісь п'яниці, - понаводив уже! (Чуб. I)]. Он -вёл ко мне гостей - він навів (напровадив) до мене гостей. [Напровадив гостей повну хату (Сл. Гр.)];7) (справку о ком, о чём) робити, зробити довідку, брати, взяти довідку про (за) кого, про (за) що, (диал.) забирати, забрати справу про що (Звин.). Наведённый -1) наведений, напроваджений, понаводжений, понапроваджуваний;2) направлений, справлений, наставлений, накерований, скерований, націлений, нарих[ш]тований, вирихтуваний, вимірений, понаправляний и т. п.;3) наведений, насланий, нагнаний, завданий. -ный (индуктивный) ток, физ. - навідний (індуктивний) струм.* * *несов.; сов. - навест`инаво́дити, -джу, -диш, навести́, -веду́, -веде́ш и мног. понаво́дити; (перен.: тоску, страх) наганя́ти и нагонити, нагна́ти (нажену́, нажене́ш); (направлять на что; приводить) напрова́джувати, напрова́дити; ( нацеливать) рихтува́ти, нарихтува́ти\наводить ть, \наводить ти́ критику на кого-что — см. критика
\наводить ть, \наводить ти́ на мысль — наво́дити, навести́ (нашто́вхувати, наштовхну́ти) на ду́мку
\наводить ть, \наводитьти на ум (на ра́зум) — наво́дити, навести́ на ро́зум
\наводить ть, \наводитьти орудие — наводити́, навести (рихтува́ти, нарихтувати) гарма́ту
\наводить ть, \наводитьти поря́док — наводити, навести́ поря́док (лад), роби́ти, зробити (дава́ти, да́ти) лад, несов. порядкува́ти, -ку́ю, -ку́єш
\наводить ть, \наводитьти ску́ку (тоску́) на кого — наво́дити, навести (наганя́ти и наго́нити, нагнати́) нудьгу́ (нудо́ту, ску́ку) на ко́го, нуди́ти, зануди́ти и мног. попону́дити кого́
\наводить ть, \наводитьти у́жас — наганя́ти (наго́нити), нагна́ти (наво́дити, навести́) жах, завдава́ти, завда́ти жа́ху
-
13 broken
1. adj1) зламаний, поламаний; розбитий2) підірваний, ослаблений (про здоров'я)3) зажурений, пригнічений4) розорений; що розорився5) ламаний (про мову)1) нерівний, горбистий (про місцевість)8) порушений (про закон, обіцянку)9) несуцільний, фрагментарний10) нестійкий, перемінний (про погоду)11) об'їжджений (про коня)12) нечистий, з домішкою (про колір)13) військ. понижений у чині14) дифтонгізованийbroken bread (meat, victuals) — залишки їжі, недоїдки
broken reed — неміцна річ; ненадійна людина
broken ground — пересічена місцевість; зорана земля
broken spirits — смуток, сум
broken numbers — мат. дріб
broken water — бурун; розбурхане море
broken case — військ. розірвана гільза
broken circuit — ел. розімкнутий ланцюг
broken man — людина поза законом, ізгой
2. p.p. від break* * *I a1) зламаний; розбитий2) підірваний, ослаблений ( про здоров'я); зломлений, пригнічений3) розорений, збанкрутілий5) нескладний ( про мову); переривчастий, переривистий (про голос, лінію)6) нерівний; горбистий ( про землю)7) порушений (про слово, закон)8) не суцільний, фрагментарний; з просвітами ( про небо)9) виїжджений ( про коня)10) нестійкий, змінний ( про погоду)11) нечистий, з домішкою ( про колір)12) вiйcьк. понижений у чині13) мyз. арпеджований14) фон. дифтонгований ( про голосний)15)II p. p. -
14 thought
1. n1) думка, ідеяto collect (to compose) one's thoughts — зібратися з думками
to read smb.'s thoughts — читати чиїсь думки
2) мисленняto be deep in thought — замислитися, заглибитися в роздуми
3) уява4) намір5) піклування, увага; думиto take (to show) thought for smb. — піклуватися про когось
6) розм. трішки, трішечки, трохи, небагато7) тривога; смуток; прикрість, досада8) розм. причина тривоги (занепокоєння)as quick (as swift) as thought — з швидкістю блискавки, умить
to take thought — задуматися, замислитися
second thoughts are best npuai. — сім разів відміряй, а раз відріж
2. past і p.p. від think* * *I n1) мисленняafter (giving the matter) some thought — помізкувавши трохи ( про цю справу)
to be deep /lost, absorbed/ in thought — поринути в роздуми; уява
2) думка, ідея; міркуванняnoble [original, happy, striking, first] thought — шляхетна [оригінальна, щаслива, блискуча, перша]думка
thought control — несхвальн. обмеження інтелектуальної свободи олі
at the thought that... — з думкою про те, що...
the mere thought or it... — одна /сама/ думка про це...
to speak one's thought (s) — прямо говорити, що думаєш
to collect /to compose/ one's thoughts — зібратися з думками
to read smb 's thoughts — читати чиїсь думки
to reject /to discard/ a thought — відкинути думка ( про щось)
to follow the thread of smb 's thought — стежити за ходом чиєїсь думки
he hasn't a thought in his head — він ні про що не думає, він зовсім пустоголовий; думка, погляди
modern [scientific, linguistic] thought — сучасна [наукова, лінгвістична]думка
to keep specialists aware of current thought — тримати фахівців у курсі сучасної ( наукової) думки; навчання, філософія
an excellent introduction to Gandhi's thought — прекрасне введення у філософію /у навчання/ Ганді
3) намірI had по thought of offending you — я не хотів вас скривдити, у мене е у думках не було вас скривдити; очікування, надія
4) турбота, увага; думиfull of thought for smb — що піклується /постійно думає/ про когось
to take /to show, to have/ thought for smb — піклуватися про когось
to give smth no thought — не звернути уваги на щось
don't give it a moment's thought — не думайте про це; можете бути зовсім спокійні з цього приводу
5) небагато; крапелька, трішки, трішечкиthe colour was a thought too dark — колір був трішки темніше, ніж потрібно
6) icт. тривога; сум; прикрість: досада; дiaл. причина тривоги, занепокоєння••first thoughts — перша думка, перший імпульс
as quick /as swift/ as thought — швидкий, як думка
to take no thought for the morrow — не думати про завтрашній день, бути легковажним
II past та р. p. від think IIsecond thoughts are best — = сім разів відмір - один раз відріж
-
15 receipt(s)
1. n ком., збут, бухг. квитанція; розписка; товарний чек; касовий чек; a квитанційний; 2. pl грошові надходження; виручка; дохід1. письмовий документ, який підтверджує одержання грошей, листа, товарів тощо; 2. грошова сума, одержана підприємством═════════■═════════actual receipt(s)s фактичні надходження; American depository receipt(s) сертифікат депонування в банку закордонних цінних паперів • американська депозитна квитанція; annual receipt(s)s річна виручка • річний дохід; applicable receipt(s)s доходи бюджету від здійснення урядових програм; baggage receipt(s) багажна квитанція; bailee receipt(s) охоронне свідоцтво • розписка перевізника; bank receipt(s) квитанція банку; box office receipt(s)s касові надходження • касова виручка; budget receipt(s)s бюджетні надходження; cargo receipt(s) одержання вантажу; cash receipt(s)s касові надходження • надходження готівки; compiled receipt(s)s сукупні доходи; consignee's receipt(s) розписка одержувача в прийманні вантажу; contract receipt(s)s виручка за роботи за контрактами • виручка за договірними роботами; currency receipt(s)s валютні надходження; current receipt(s)s поточні надходження; custodianship receipt(s) квитанція про депонування цінностей в банку; customs receipt(s) квитанція митниці про сплату мита; daily receipt(s)s денна виручка; delivery receipt(s) розписка про одержання товару; deposit receipt(s) депозитне свідоцтво • розписка про схов; duplicate receipt(s) подвійна розписка; duty receipt(s) квитанція митниці; expense receipt(s) квитанція за проведені витрати; export receipt(s)s експортна виручка; foreign exchange receipt(s)s валютні надходження; goods receipt(s) вантажна квитанція; government receipt(s)s надходження уряду; gross receipt(s)s валова виручка • валовий дохід; interest receipt(s)s доходи від відсотків; interim receipt(s) тимчасова квитанція • тимчасова розписка; loan receipt(s) розписка про одержання позики; luggage receipt(s) багажна квитанція; marginal receipt(s)s гранична різниця в сумі виручки; negotiable warehouse receipt(s) складське свідоцтво, яке не потребує передатного напису; net receipt(s)s чисті надходження; official receipt(s) офіційна розписка; original receipt(s) оригінал квитанції; parcel receipt(s) квитанція на поштову посилку; postal receipt(s) поштова квитанція; premium receipt(s) квитанція про сплату страхового внеску; proper receipt(s) належна (відповідно складена) розписка; proprietary receipt(s)s дохід від майна; provisional receipt(s) тимчасова квитанція; public receipt(s)s державні доходи; railway receipt(s) залізнична квитанція; register receipt(s) касовий чек; rent receipt(s)s дохід від орендної плати; revenue receipt(s)s податкові надходження; stock receipt(s) розписка про одержання акцій; subscription receipt(s) квитанція про передплату; tax receipt(s) податкові доходи; temporary receipt(s) тимчасова розписка; terminal receipt(s) складська розписка; total receipt(s)s загальна сума надходжень; trust receipt(s) розписка про одержання майна в довірче управління; warehouse receipt(s) складська квитанція; yearly receipt(s)s річний дохід═════════□═════════against receipt(s) проти розписки; pending receipt(s) до одержання; prior receipt(s) до одержання; receipt(s)s and expenditures прихід і розхід • надходження і витрати; receipt(s)s and payments account рахунок надходжень і витрат; receipt(s) book книжка квитанцій; receipt(s) form бланк квитанції; receipt(s) from freight traffic надходження від перевезення вантажу; receipt(s)s from shipping надходження від перевезення вантажу; receipt(s) in duplicate подвійна розписка • розписка в двох екземплярах; receipt(s) in full розписка про одержання повної суми; receipt(s) in settlement розписка за розрахунок; receipt(s) of discharge квитанція про сплату боргу; receipt(s) of financial year доходи за фінансовий рік; receipt(s) of foreign exchange надходження закордонної валюти; receipt(s) of goods одержання товару; receipt(s) to account надходження на рахунок; receipt(s) to the bearer квитанція на пред'явника • квитанція на подавця; to acknowledge receipt(s) підтверджувати/підтвердити одержання • розписуватися/розписатися про одержання; to confirm receipt(s) підтверджувати/підтвердити одержання • розписуватися/розписатися про одержання; to give a receipt(s) видавати/видати квитанцію • виписувати/виписати квитанцію; to issue a receipt(s) видавати/видати квитанцію • виписувати/виписати квитанцію; to make out a receipt(s) видавати/видати квитанцію • виписувати/виписати квитанцію; to present a receipt(s) подавати/подати квитанцію • пред'являти/пред'явити квитанцію; to submit a receipt(s) подавати/подати квитанцію • пред'являти/пред'явити квитанцію -
16 thought
I n1) мисленняafter (giving the matter) some thought — помізкувавши трохи ( про цю справу)
to be deep /lost, absorbed/ in thought — поринути в роздуми; уява
2) думка, ідея; міркуванняnoble [original, happy, striking, first] thought — шляхетна [оригінальна, щаслива, блискуча, перша]думка
thought control — несхвальн. обмеження інтелектуальної свободи олі
at the thought that... — з думкою про те, що...
the mere thought or it... — одна /сама/ думка про це...
to speak one's thought (s) — прямо говорити, що думаєш
to collect /to compose/ one's thoughts — зібратися з думками
to read smb 's thoughts — читати чиїсь думки
to reject /to discard/ a thought — відкинути думка ( про щось)
to follow the thread of smb 's thought — стежити за ходом чиєїсь думки
he hasn't a thought in his head — він ні про що не думає, він зовсім пустоголовий; думка, погляди
modern [scientific, linguistic] thought — сучасна [наукова, лінгвістична]думка
to keep specialists aware of current thought — тримати фахівців у курсі сучасної ( наукової) думки; навчання, філософія
an excellent introduction to Gandhi's thought — прекрасне введення у філософію /у навчання/ Ганді
3) намірI had по thought of offending you — я не хотів вас скривдити, у мене е у думках не було вас скривдити; очікування, надія
4) турбота, увага; думиfull of thought for smb — що піклується /постійно думає/ про когось
to take /to show, to have/ thought for smb — піклуватися про когось
to give smth no thought — не звернути уваги на щось
don't give it a moment's thought — не думайте про це; можете бути зовсім спокійні з цього приводу
5) небагато; крапелька, трішки, трішечкиthe colour was a thought too dark — колір був трішки темніше, ніж потрібно
6) icт. тривога; сум; прикрість: досада; дiaл. причина тривоги, занепокоєння••first thoughts — перша думка, перший імпульс
as quick /as swift/ as thought — швидкий, як думка
to take no thought for the morrow — не думати про завтрашній день, бути легковажним
II past та р. p. від think IIsecond thoughts are best — = сім разів відмір - один раз відріж
-
17 антропологія філософська
АНТРОПОЛОГІЯ ФІЛОСОФСЬКА - в широкому розумінні - вчення про природу (сутність) людини; у вужчому - течія в західноєвропейській, переважно нім. філософії, що склалася у пер. пол. XX ст. А. ф. як спеціальна галузь започаткована працями Щелера і Плеснера (кін. 1920-х рр.). Її виникнення пов'язане з кризою класичних уявлень про людину та зі спалахом людинознавчих пошуків у кін. XIX - на поч. XX ст., із здобутками біології, психології, етології, медицини та інших наук, а також з передчуванням небаченої проблематизації людського чинника у наш час. Найближчі філософські передумови А. ф. - філософія життя Дильтпея та Ніцше, ідеї Фройда, феноменологія Гуссерля, натурфілософія Дриша; вона також увібрала біопсихологічні розробки Ікскюля, Келера, потому Болька, Портмана, Бейтендейка, Лоренца. Ознакою кризового стану класичного людинознавства Шелер вважав наявність на поч. XX ст. трьох різновидів уявлень: 1) греко-християнських (про Адама, Єву, творіння, рай, гріхопадіння); 2) греко-античних (самосвідомість людини вперше підноситься до поняття про особливий статус її у світі; в основі всього універсуму вбачають надлюдський розум, до котрого причетна людина - єдина з усіх істот); 3) природознавчих й генетично-психологічних уявлень (людина - достатньо пізній підсумок розвитку Землі, істота, котра різниться од попередніх форм тваринного світу тільки ступенем складності поєднання енергій і здатностей, які вже частково наявні раніше). Відсутність єдності між окресленими уявленнями спричинилася до спроби "на якнайширшій основі дати новий досвід філософських антропологій" (Шелер), наснажений пантеїстичним поглядом на людину як найдивовижнішу істоту, здатну трансцендувати себе, завдячуючи духові. Водночас дух розглядається як незвідний до філософської рефлексії. А. ф. притаманне прагнення осмислити укоріненість людини у світ та її якісну специфіку, яка розглядається у єдності органічних, душевно-емоційних, пізнавальних можливостей, культурних та соціальних імплікацій. Досліджуючи феноменологію органічних форм, Плеснер розглядає як визначальну сутнісну ознаку людини її ексцентричність: постійне хитання між необхідністю пошуків відсутньої рівноваги зі світом та намаганням усунути рівновагу, вже досягнуту в культурі й суспільному житті. За Геленом, людина відкрита світові через свою біологічну непристосованість, котра долається завдячуючи доцільній діяльності, створенню штучного середовища у вигляді культури та суспільних інститутів. Визначаючи людину як "творця й витвір культури", Ротхаккер і Ландман намагаються уникнути соціологічного редукціонізму в тлумаченні культури та людської сутності, визначаючи біопсихічні передумови моральності тощо. У руслі провідних ідей А. ф. формувались релігійна антропологія (Хенгстенберг, Гаммер, Ранер та ін.), педагогічна антропологія (Левіт, Гелен, Ротхакер та ін.), культурна антропологія (Ландман, Ротхакер та ін.), політична антропологія (Лемберг, Фюслайн, Риффель, Кальтенбрунер, Арендт, Рикер та ін.), історична антропологія ("нові французькі історики", близькі до школи "Анналів"), лінгвістична антропологія тощо. У кін. 60-х - на поч. 70-х рр. XX ст. у Мюнхені друкується фундаментальна п'ятитомна "Філософська антропологія сьогодні" (Больнов та ін.). 80-ті рр. позначено інтенсивною взаємодією А. ф. та герменевтики (7-томне видання "Нової антропології" під ред. Гадамера та Фогелера). Багато концепцій А. ф. (про органічну недостатність людини, ексцентричність, сублімативність, про деструктивність соціуму щодо природних підвалин людського буття та ін.) засвідчують її націленість на критичний перегляд класичних людинознавчих уявлень. Тяжіючи до багатьох "заперечних" (термін Шелера) посткласичних теорій людини, А. ф., на відміну від них, прагне водночас зберегти неперервність новоєвропейської світоглядної традиції, смисловими віхами якої стали, зокрема, антропологічне розмірковування, з одного боку, Канта, з іншого - Фоєрбаха. У Канта взаємопов'язані три зрізи антропознавства: теоретична антропологія (пізнання людини та її здатностей, передусім психічних), прагматична (пізнання людини в її практичних намірах та діях), моральна (розглядає людину в стосунку до всього, що та повинна створити, керуючись мудрістю, згідно з принципами метафізики моральних норм). Сучасні філософські антропологічні уявлення тяжіють до поєднання "позитивної" та "негативної" (заперечувальної) тенденції (остання особливо вияскравлена у Ніцше). Гайдеггер кваліфікує всю традиційну філософську гуманістику як вияв антропоцентричної зарозумілості людини, яка піднесла власне життя до "командного статусу всезагальної точки відліку", перетворила світ на "несвіт", зробила саму себе заручницею - засобом для втілення власних проектів панування над світом. Фуко показує, як на зміну бінарній антропологічній структурі класичної доби, елементами якої є істина й омана, приходить"тринарна структура" сучасної доби: людина, її безумство та її істина; він акцентує на когерентності антиномій антропологічної думки ("Історія безумства у класичну добу"). Логічним завершенням подібних тенденцій стала настанова Больнова щодо "сутності людини" як "відкритого питання": стикаючись із все новими виявами розмаїття сутнісних рис, ми не можемо достеменно знати, чи йдеться про певну їх сумірність, чи про непозабуту суперечність І. сторія філософсько-антропологічної думки в Україні позначена домінуванням ідеї про "вкоріненість людини у буття" ("сродність", "природовідповідність" у Сковороди). Ця ідея розгортається у взаємодію "внутрішньої" та "зовнішньої" людини. Проте переважання інтравертної світоглядної настанови "кордоцентричного персоналізму" постійно актуалізує питання про поєднання останнього з "Фавстовим началом" (Хвильовий, Юринець у 20-ті рр., антропологічний поворот 60-х рр., репрезентований школою Шинкарука). Філософсько-антропологічні розвідки Кульчицького (Мюнхен) наснажені спробою поєднати всі погляди на людину, які дає, побіч філософії, синтез природничих та гуманітарних наук, релігія та мистецьке відтворення "людського". Враховуючи кризовий стан сучасної культури, особливого значення для розмислу набуває питання про взаємодію близького до органічності шару "ендотимної підвалини" та близького до духовності шару "персональної надбудови". Слідуючи за Шелером, Кульчицький обстоює взаємодоповнюваність спроб "спіритоцентричного" та "біоцентричного" вивчення людини. Переваги цих спроб особливо унаочнюються при розгляді расово-психічних, геопсихічних, історичних, соціопсихічних, культурноморфічних та глибинно-психічних чинників, які зумовлюють характерологію укр. народу. Кульчицький акцентує на тому, що загальнолюдське існує у конкретних постатях національних чи епохальних (пов'язаних з історичною добою) типів, формування яких зумовлене національними та епохальними ("історично-часовими") психічними структурами.В. ТабачковськийФілософський енциклопедичний словник > антропологія філософська
-
18 gutter
1. n1) жолоб2) ринва, стічна канава, водостічна труба3) осушувальна канава4) нетрі5) pl бруд; покидьки6) тех. рівчак, паз; виїмка7) друк. проміжок між двома суміжними смугамиgutter stable — с.г. стійло зі стічним жолобом
2. v1) опливати (про свічку)2) робити жолоби (канавки, пази)3) стікати, литися* * *I n1) жолоб; стічна канава; осушувальна канава2) нетрі3) тex. канавка, паз, виїмка4) пoлiгp. проміжок між двома суміжними смугами ( книжкової друкованої форми); пoлiгp. великий пробільний матеріал; біла смужка з просіками між маркамиII v2) робити жолоби, канавки, пази3) стікати; литися -
19 ride
In1) прогулянка; їзда; поїздка2) тривалість прогулянки3) дорога, алея4) верховий кінь5) група вершників6) фінансовий округto take smb. for a ride — а) уколошкати когось; б) вилаяти когось; в) пожартувати над кимсь, розіграти когось
IIv (past rode; p.p. ridden)1) їхати (їздити) верхи; скакати2) кататися верхи, займатися верховою їздою3) брати участь у перегонах4) їхати, їздити (на машині тощо)5) управляти, водити (автомобіль тощо)8) гнати9) перен. заїздити; затягати; заялозити10) іти, котитися11) бути придатним для верхової їзди (про грунт)12) рухатися; пливти; ширяти13) кататися; гойдатися14) носити; возити15) лежати; стояти; перебувати16) оволодівати, охоплювати, опановувати17) стояти на якорі18) тримати на якорі19) рухатися по орбіті; обертатися20) робити складки21) відокремлювати, відбивати (тварину від стада)22) служити в кавалерії23) зважувати разом з конем24) амер. імпровізувати (про джаз)25) амер., розм. пускати на самоплив; не втручатися27) суворо критикувати; лаяти; шпетити28) тероризувати29) розм. паруватися, покривати30) мед. неправильно сполучатися (про кінці переламаної кістки)31) брати участь у кавалерійському рейдіride away (off) — а) від'їжджати, поїхати; б) спорт. пливти поруч із суперником, не підпускаючи його до м'яча (водне поло)
ride down — а) загнати, вимотати; б) наздогнати верхи; в) вибити з сідла; г) топтати
ride out — а) прогулюватися (верхи, на велосипеді тощо); б) виходити із скрутного становища
ride over — а) відхиляти, відкидати; б) задавити; в) заїжджати, навідуватися
ride up — вибитися, з'їхати набік (про комірець, краватку тощо)
to ride for a fall — а) мчати щодуху; б) діяти необачно
to ride off on a side issue — а) ухилитися від відповіді; б) заговорити про другорядне
to ride (it) blind — діяти наосліп (необачно)
* * *I [raid] n1) прогулянка (на велосипеді, автомобілі, верхи); їзда, поїздка3) дорога, алея для верхової їзди6) перегони, скачки; автоперегони7) cл. прийом наркотику, ЛСДII [raid] v(rode; ridden)1) їхати, їздити верхи; скакати; їздити верхи; займатися верховою їздою; їздити верхи ( на чому-небудь); займатися кінним спортом; брати участь у скачках; займатися кінним полюванням (особл. на лисиць)2) їхати, їздити (у машині, на велосипеді, поїзді); управляти, керувати, водити3) (at) направлятися; направляти4) гнатиto ride a horse to death — загнати коня; затаскати, заїздити (нaпp., жарт)
5) іти, котитися, мати ( той або інший) хідthe car rides easy — машина йде легко; бути придатним для верхової їзди ( про ґрунт)
6) рухатися; плисти, сковзати; ширяти7) кататися, гойдатися; катати, качати; носити, возити8) спочивати, покоїтися; стояти, лежати9) долати, опановувати, охоплювати10) стояти на якорі (ride at anchor, ride to an anchor); тримати на якорі11) (on) залежати ( від чого-небудь); бути пов'язаним ( з чим-небудь)12) рухатися по орбіті; обертатися13) відокремлювати, відбивати ( тварину від стада)15) важити разом з конем; важити ( про жокея перед скачками)16) aмep. імпровізувати ( у джазі)17) aмep. пускати на самоплив, не втручатися; залишатися на місці ( про ставку в азартній грі)18) aмep. знущатися, потішатися ( над ким-небудь); висміювати, піднімати на сміх ( кого-небудь); суворо критикувати, сварити, шпетити, вичитувати; тероризувати19) утворювати складки; заходити на що-небудь інше; частково перекривати20) жapг. злягатися; "покривати"21) мeд. неправильно суміщатися ( про кінці зламаної кістки) -
20 upright
I1. n1) підпора, підпірка; стійка; колона2) піаніно (тж upright piano)3) розм. суміш пива з джином4) звич. pl спорт. опорні стійки; штанги2. vпідняти у вертикальне положення, поставити сторчII1. adj1) вертикальний; прямий2) прямовисний, стрімкий (про скелю тощо)3) прямий, чесний, справедливий4) який тримається прямо2. adv1) прямо, вертикально, сторчака2) чесно, справедливо, відверто* * *I ['eprait] n1) стійка; колонка2) піаніно ( upright piano)3) cл. суміш пива з джином4) pl; cпopт. стійки5) вертикальII [`eprait] aa post out of upright — стовп, що нахилився
1) вертикальний; прямий3) прямовисний (про пагорб, гору)4) чесний; справедливийIII ['eprait] advпрямо, вертикально, сторчIV [`eprait] vto stand /to hold oneself/ upright — стояти прямо
підняти у вертикальне положення, поставити сторч
См. также в других словарях:
суміщатися — а/ється, недок., сумісти/тися, і/ститься, док. 1) Нерозривно поєднуватися; сполучатися. 2) Збігатися в кожній точці або частині при накладанні (про лінії, фігури і т. ін.). 3) тільки недок. Пас. до суміщати … Український тлумачний словник
Герб Сум — Детали Носитель С … Википедия
розпорошуватися — ується, недок., розпороши/тися, ро/шиться, док. 1) Перетворюватися на пил, порох (про землю і т. ін.). 2) Розсіюватися сильним струменем (про рідину, порошок). 3) Дроблячись, розподіляючись на маленькі частки, розташовуватися в різних місцях,… … Український тлумачний словник
вінегрет — у, ч. 1) Холодна страва з дрібно нарізаних овочів, іноді ще з м ясом або рибою, приправлена олією, оцтом і т. ін. 2) перен., розм. Про суміш різних предметів, понять, стилів і т. ін … Український тлумачний словник
Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
Великая Лепетиха — Эта статья или раздел нуждается в переработке. Пожалуйста, улучшите статью в соответствии с правилами написания статей … Википедия
Пастирський - пасторальний - душпастирський — Донедавна було досить легко розрізнити, коли в українській мові вживати слово пастирський, а коли пасторальний. У СУМ і читаємо, що пастирський це прикметник до пастир, наприклад: пастирське серце, пастирський обов язок, а навіть пастирський пес… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
17.020 — Метрологія та вимірювання взагалі ГОСТ 8.010 99 ГСИ. Методики выполнения измерений. Основні положення Взамен ГОСТ 8.010 90 ГОСТ 8.061 80 ГСИ. Поверочные схемы. Содержание и построение. Взамен ГОСТ 8.061 73 ГОСТ 8.134 98 ГСИ. Шкала рН водных… … Покажчик національних стандартів
Варіянтні форми — Помилковий слововжиток // Рекомендований слововжиток // Примітка виключити з числа святих таїнств // вилучити зі святих таїнств // Сучасні довідники з культури ділового мовлення не рекомендують уживати цього слова з таким значенням (СТ, 51; СД,… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
Бандера, Степан Андреевич — Степан Андреевич Бандера укр. Степан Андрійович Бандера Дата рождения … Википедия
Гривна — У этого термина существуют и другие значения, см. Гривна (значения). Запрос «Грн» перенаправляется сюда; о значении ГРН (государственный регистрационный номер) см. ЕГРЮЛ. Гривна (рус.) Гривня (укр.) … Википедия