-
101 conformist
n церк.конформіст* * *I n1) конформіст, традиціоналіст ( у мистецтві)2) цepк.; icт. конформістII aконформістський, традиційний (про мистецтво, погляди) -
102 irreconcilable
1. nнепримиренний противник, опозиціонер2. adj1) непримиренний (про людину)2) суперечливий; несумісний* * *I n1) непримиренний супротивник, опозиціонер2) pl суперечливі, несумісні ідеї, поглядиII a2) суперечливий, несумісний -
103 limited
adj1) обмежений2) вузький3) з обмеженою кількістю (місць тощо)4) зв'язаний обмеженнями, обмеженийlimited monarchy — обмежена (конституційна) монархія
limited attack — військ. наступ з обмеженим завданням; наступ місцевого значення
5) ком. з обмеженою відповідальністю* * *['limitid]a2) обмежений, зв'язаний обмеженнямиlimited monarchy — конституційна /обмежена /монархія
3) кoм. з обмеженою відповідальністю -
104 obsolescent
adjщо старіє; що виходить з ужитку; що відживає (зникає)obsolescent words — слова, що виходять з ужитку
* * *a1) який старіє, застаріває; який виходить із вжитку, який відживає, зникаючий2) бioл. відмираючий, залишковий, зникаючий; недорозвинений (про органи, частини тіла) -
105 Polonize
-
106 unregenerate
adj1) не оновлений духовно; нерозкаяний2) не навернений (до християнства)3) який уперто відстоює свої помилкові погляди; грішний* * *a1) не оновлений духовно; нерозкаяний; грішний; не обернений ( у християнство)2) що не виправився ( про злочинця)3) непереборний -
107 via
1.плат, шляхV. Lactea — астр. Молочний Шлях, Чумацький Шлях; галактика
2. prep1) через; за маршрутом через; із заходженням у (до)2) шляхом, за допомогою3. int1) уперед!, в дорогу!2) геть звідси!3) годі!, досить!* * *I лат.путь; via media середній шлях /курс/; V. Lactea астр. чумацький шлях; галактикаII prep.1) через; згідно маршруту через; із заходженням у; via London через Лондон; from Helsіnkі to London via Hamburg з Хельсінкі в Лондон із заходженням у Гамбург ( про судно)2) шляхом, за допомогою; to make one’s vіews known - a magazіne artіcle висловлювати свій погляди в журнальній статті; І sent her a message via her sіster я передала їй записку через її сестру -
108 advanced
adj1) висунутий уперед; передовий2) прогресивний3) старий, старезнийin advanced years, advanced in years — похилого віку
4) устигаючий (про учня)advanced studies — заняття (курс) підвищеного типу
-
109 message
1. n1) повідомлення, донесення; послання; лист2) офіційне урядове посланняState of the Union M. — амер. послання «Про становище в країні» (яке президент щороку подає конгресові)
3) доручення; місіяto run messages — виконувати доручення, бути на побігеньках
4) церк. проповідь; одкровення2. v1) посилати повідомлення (донесення)2) сигналізувати3) телефафувати -
110 aesthetic
I n2) = aestheteII a1) естетичний; який відчуває красу, який має розвинутий смак2) чуттєвий ( про пізнання) -
111 colour
I n1) колір; тон; відтінокout of colour — вицвілий, вигорілий
colour printing — пoлiгp. кольоровий друк, хромотипія
colour response — фiз. спектральна чутливість ( до кольору)
2) фарба; барвник, пігмент3) миcт. уміння користуватися кольором, колоритом4) cпeц. колер5) колір обличчя; рум'янець; колір шкіри ( крім білого); расова приналежність6) видимість; відтінок, наліт; колорит7) світло, вигляд8) яскравість9) мyз. тембр, відтінок10) привід11) pl; icт. риторичні фігури12) юp. що-небудь очевидне, що не потребуюче особливих доказів, законне право13) фiз. колір ( характеристика кварка)14) aмep. сліди або крупинки золота в руді, що промивається15) тж.; pl; вiйcьк. прапор16) ( the colours) служба в армії, військова служба17) ( the colours) підняття або спуск прапора18) pl відмітний знак, значок, емблема (школи, клубу); стрічка, розетка, значок ( прихильника якої-небудь партії); кольори спортивної команди19) pl переконання; погляди; справжнє обличчя20) pl кольорове плаття ( на відміну від білого е чорного) 7: without colour неприкритий, явнийII v1) красити, фарбувати, розфарбовувати2) набувати забарвлення, забарвлюватися; почервоніти, зашарітися (тж. colour up)3) поспівати (про плоди, фрукти)4) накладати відбиток; впливати; перекручувати; викривляти -
112 conformist
I n1) конформіст, традиціоналіст ( у мистецтві)2) цepк.; icт. конформістII aконформістський, традиційний (про мистецтво, погляди) -
113 contracted
I aобумовлений угодою, договірнийII a1) нахмурений, насуплений; зморщений2) icт. вузький, обмежений (про ідеї, погляди)3) лiнгв. скорочений -
114 Polonize
-
115 thinking
I ['aiçkiç] n1) міркуванняto influence smb 's thinking — вплинути на напрям чиїхось думок; pl роздуми, думи
2) думкаto /in/ mythinking, to my way of thinking — на мою думку, на мій погляд; погляди, концепції
II ['aiçkiç] ato put on one's thinking cap — задуматися ( над чимось); серйозно подумати ( про щось)
1) мислячий; розумний2) думаючий, вдумливий -
116 via
I лат.путь; via media середній шлях /курс/; V. Lactea астр. чумацький шлях; галактикаII prep.1) через; згідно маршруту через; із заходженням у; via London через Лондон; from Helsіnkі to London via Hamburg з Хельсінкі в Лондон із заходженням у Гамбург ( про судно)2) шляхом, за допомогою; to make one’s vіews known - a magazіne artіcle висловлювати свій погляди в журнальній статті; І sent her a message via her sіster я передала їй записку через її сестру -
117 излагать
изложить викладати, викласти и виложити, виповідати, виповісти, виповіщати, виповістити, (выражать) висловлювати, висловити що. [Викладав свої погляди гостям (Коцюб.). Ясно й широко виповіщу свою справу (Куліш). Свої думки висловлюйте зрозуміло (Київ)]. -ть неясно - викладати невиразно, висловлювати незрозуміло, неясно. -ть своими словами - переказувати, переказати, переповідати, переповісти, викладати, викласти що своїми словами. -ть письменно - викладати, виложити (викласти) на письмі, списувати, списати що. [Хмельницький списав на папері, чого козаки од короля бажають (Куліш)]. -ть подробно (обширно, обстоятельно), коротко, сжато - викладати, висловлювати докладно (просторо, широко), коротко, стисло. -ть подробности, причины - подавати, наводити подробиці, причини. -ть своё мнение - висловлювати свою думку. -ть дело - викладати справу. Изложенный - викладений, виложений, висловлений, переказаний. [Систематично виложена теорія (Київ). Стисло висловлений зміст промови (М. Грінч.)]. Об -ном сообщается для сведения - про зазначене подається до відома. -ться - викладатися, висловлюватися, бути викладеним, висловленим.* * *Iполата́ти, облата́ти, ви́лататиII несов.; сов. - излож`итьвиклада́ти, ви́класти; ( высказывать) висло́влювати, ви́словити -
118 косный
1) нерухомий, недвижний, недвига (серцем, розумом), млявий (серцем, розумом), зашкарублий. [Сліпа була єси, незряща, недвига серцем: спала день і спала ніч (Шевч.). Нерозумні й мляві серцем, щоб повірити тому, про що говорили пророки (Єванг.)]. -ные взгляды - зашкарублі; задубілі погляди. -ные нравы - недвижні звичаї. -ный человек - недвига (серцем, розумом). -ный ум - млявий, затвердлий розум;2) (коснящий) забарливий, загайливий, забарний, марудний.* * *Iвідста́лий, зашкару́блий, закля́клий, задубі́лий; (медлительный, ленивый) мля́вийко́сные взгля́ды — відста́лі (зашкару́блі, задубі́лі) по́гляди
II\косный ум — леда́чий (мля́вий) ро́зум
кісни́йIIIкосови́йко́сная сталь — техн. косова́ сталь
-
119 привлекать
привлечь1) см. Приволакивать, Притаскивать, Притягивать. -влекать к себе - притяг(ув)ати, пригортати до себе. [Він узяв її за руку і пригорнув до себе];2) (притягивать нравственно) притягувати и притягати, притяг(ну)ти, затягувати, затягти кого до чого, (манить, влечь) вабити, повабити, приваблювати (и редко привабляти), привабити, зваблювати и звабляти, звабити, надити, з[по]надити, принаджувати, принадити, приманювати, приманити, (склонять) прихиляти, хилити, прихилити, привертати, привернути кого чим до кого, (присоединять к какому-л. обществу, делу, работе и т. п.) приєднувати, приєднати, залучати, залучити, пригортати, пригорнути, привертати, привернути кого до чого (до товариства, до справи, до праці (до роботи) і т. п.), (призывать) закликати, закликати, прикликати, прикликати кого до чого, (о мн.) попритягувати, поприваблювати, навабити (неок. наваблювати), попринаджувати, поприхиляти, попривертати, поприєднувати, позалучати кого; срв. Манить, Влечь. [Сміливість та веселість Ломачевського більш од усього притягувала до його Олесю (Неч.-Лев.). Метка і жвава, вона так і вабила до себе (Мирн.). Се ще більш його зваблювало, що воно заборонене. Не здолає вже принаджувати красою (Самійл.). Історія України зовсім мало приваблює до себе наших письменників (Єфр.). Щось надить до його усіх. Нам пощастило привабити до гурту двох дорослих учениць (Грінч.). Його до роботи не привернеш (Звин.). Привернула вона його своїми очима (Грінч.)]. -кать к себе внимание - притягати (привертати, прихиляти) до (на) себе чиюсь увагу, кидатися, спадати на увагу комусь. Дело это -кло к себе общее внимание - справа ця привернула до себе (на себе) загальну увагу. -кать, -влечь к себе взгляд(ы), взор(ы) - брати (убирати) очі на (в) себе, привертати, привернути очі до себе, вабити погляди. [Та й сорочка-ж: аж на себе очі бере. Найбільше привернула до себе очі сама Наталка (Грінч.). Усім брала очі красою (Куліш)]. -влечь на свою сторону - приєднати, прихилити, пригорнути кого до себе. [Наша організація зуміла пригорнути до себе все село (Грінч.)]. -влечь на свою сторону угощением - примогоричити кого. -влекать, -влечь к участию (пригласить) - присоглашати, присогласити кого. [Він самий первий, та ще двох присогласив (Мнж.)]. Насильно -влечь кого к чему-н. - силоміць притягти, залигати кого до чого. -влекать, -влечь к работе - притягувати, -гнути, залучати, залучити кого до праці. -влекать, -влечь кого-н. к (судебной) ответственности, к суду - притягати, притягти, тягнути, потягти, кликати, покликати кого до права, до відповідальности; притягати, притягти, кликати, покликати до суду, на (в) суд, ставити, поставити на суд кого, позивати, запізвати кого. -влекать, -влечь к делу об убийстве кого - притягати, притягти (кого) до справи про вбивство кого. Привлекаемый - при[за]тягуваний, приваблюваний, принаджуваний; приєднуваний, залучуваний, при[за,по]кликуваний. Привлечённый - притягнутий, затягнутий, приваблений, зваблений, принаджений, знаджений, приєднаний, залучений, привернутий до чого. -ный к (судебной) ответственности к суду - потягнутий, покликаний до права, до відповідальности, на (в) суд, запізваний. -чённый к делу - притягнутий до справи якої.* * *несов.; сов. - привл`ечь1) притяга́ти и притя́гувати, притягти́ и притягну́ти; ( к участию в чём-л) залуча́ти, залучи́ти и позалуча́ти; (возбуждать интерес, занимать) приверта́ти, приверну́ти; (притягивая, приближать) пригорта́ти [до се́бе], пригорну́ти [до се́бе] и попригорта́ти [до се́бе]2) (влечь, манить) прива́блювати, прива́бити, ва́бити [до се́бе], пова́бити [до се́бе], прина́джувати, прина́дити, на́дити, пона́дити; ( заинтересовывать) заціка́влювати, заціка́вити; ( соблазнять) зна́джувати, зна́дити, зва́блювати, зва́бити3) ( склонять) прихиля́ти, прихили́ти; ( располагать) приверта́ти, приверну́ти -
120 продолжение
продовження, протяг, дальший тяг (-гу), провадження чого. [Продовження роду. Нове українське письменство було дальшим протягом того літературного процесу, що в головах у себе має тисячолітню традицію (Єфр.). Дальший протяг національної суперечки (Грінч.). У камері, що була мов-би протягом коридору (Корол.). Застиглі погляди й загадкові слова здавались мені дальшим тягом якогось недоладнього сна (Корол.)]. -жение работы - продов-ження праці, провадження при ці далі, -же ниє отпуска, срока, перемирил - продовження відпустки, терміну, замирення. -жение линии - продовження лінії. -жение разговора - продовження розмови, провадження далі розмови. -жение войны - продовження війни, (состояние) тривання війни. -жение впереди, в следующем номере, следует - далі буде. Дальнейшее -жение - дальше продовження, дальший протяг. В -жение (в течение) чего - протягом, на (в) протязі, впродовж, встяж чого (книжн.-лит. формы), через що, крізь що; срв. Впродолжение. [Коли-б можна бути через зиму котом, через літо пастухом, а на Великдень попом (Чуб.). Палка суперечка про календар не вгасає через цілий XVII в. (Н. Р.). Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. В -жение времени - протягом, встяж часу. В -жение нескольких веков - протягом (на протязі) кількох віків, через кілька віків. В -жение пяти часов - протягом п'ятьох годин или п'ять, годин. В -жение целого дня - на протязі цілого дня, через цілий (увесь) день или цілий (увесь) день. Он работал в -жение всего лета - він працював усе літо, через усе літо, протягом цілого літа. Во всё -жение этого процесса, этой зимы - на всьому протязі цього процесу, цієї зими, через увесь процес, через усю зиму или усю зиму. На -жении - см. Протяжение.* * *продо́вження
См. также в других словарях:
про... — Префікс, що вживається для творення іменників і прикметників із значенням: 1) на зразок, подібний до; напр.: проантроп, прообраз і т. ін.; 2) який підтримує кого небудь, виконує чиюсь волю, розділяє чиїсь погляди; напр.: прокомуністичний,… … Український тлумачний словник
Не кивай на соседа, а погляди на себя — Не кивай на сосѣда, а погляди на себя. Кивать головою (на кого) иноск. указывать на кого, какъ бы въ осужденіе. Ср. «Иванъ киваетъ на Петра». Ср. Про взятки Климычу читаютъ, А онъ украдкою киваетъ на Петра. Крыловъ. Зеркало и Обезьяна. Ср. Ты… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
не кивай на соседа, а погляди на себя — Кивать головою (на кого) иноск.: указывать на кого, как бы в осуждение Ср. Иван кивает на Петра . Ср. Про взятки Климычу читают, A он украдкою кивает на Петра. Крылов. Зеркало и Обезьяна. Ср. Ты сделал нас притчею между народами, покиванием… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
крайній — я, є. 1) Який міститься скраю, на межі чогось; кінцевий. 2) Якого далі не можна зволікати, переносити; останній. Крайня пора. 3) Який досяг найвищого ступеня; надзвичайний, надмірний, граничний (у 2 знач.). Крайні злидні. На крайній випадок. У… … Український тлумачний словник
попливти — і попли/сти/, иву/, иве/ш; мин. ч. попли/в, попливла/ і поплила/, попливло/ і поплило/; наказ. сп. попливи/; і рідко попли/нути, ну, неш; наказ. сп. попли/нь; док. 1) Почати рухатися по поверхні води, почати пливти. 2) Почати рухатися разом із… … Український тлумачний словник
сталий — а, е. 1) Який не змінюється, зберігає той самий склад, розмір, однакову форму, величину і т. ін.; незмінний, постійний. || Який не зазнає коливань, не піддається змінам; стійкий. Стала ціна. || Урівноважений (про вдачу). •• Ста/ла рівнова/га фіз … Український тлумачний словник
тісний — а/, е/. 1) Такий, у якому мало вільного місця, недостатньо простору через невеликі розміри; прот. просторий. || Не досить просторий для вміщення чого небудь, розташування когось. || Не досить широкий, вузький, або взагалі невеликий. || Який… … Український тлумачний словник
розхитуватися — ується, недок., розхита/тися, а/ється, док. 1) Ставати, робитися нестійким, неміцним у місцях з єднань. || перен. Ставати нестійким, несталим, змінюватися (про погляди, уявлення і т. ін.). 2) перен. Розладнуватися, занепадати (про лад, підвалини… … Український тлумачний словник
відстоюватися — юється, недок., відстоя/тися, ої/ться, док. 1) Перечікуючи негоду тощо, стояти в затишному місці. 2) Стоячи певний час, звільнятися від частинок речовини; давати осад (про рідину). 3) перен. Формуватися, набувати остаточного вигляду (про погляди … Український тлумачний словник
нахапуватися — уюся, уєшся, недок., нахапа/тися, а/юся, а/єшся, док., розм. 1) тільки док. З жадністю з їсти, проковтнути яку небудь кількість чогось. 2) перен. Засвоювати від кого небудь щось (про погляди, думки, ідеї, пісні і т. ін.) … Український тлумачний словник
СВОЕ - ЧУЖОЕ — Всяк себе хорош. Всяк сам себе загляденье. Здравствуй я, да еще милость моя! Своя рука только к себе тянет. Всякая рука к себе загребает. Всякая птичка своим носком клюет (свой зобок набивает). Бравши, рука не устанет (не приберется, не притупеет … В.И. Даль. Пословицы русского народа