Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

(про+кого+же+ещё))

  • 81 pri

    prep о, об, про (в этом значении данный предлог может переводиться на русский язык и некоторыми другими предлогами и выразительными средствами); paroli \pri iu говорить о ком-л., говорить про кого-л.; pensi \pri io думать о чём-л., думать про что-л. ; la deklaracio \pri la homaj rajtoj декларация о правах человека; la demando \pri la internacia lingvo вопрос о международном языке; traktato \pri paco договор о мире; filmo \pri indianoj фильм об индейцах, фильм про индейцев; akuzi \pri io обвинять в чём-л.; suspekti \pri io подозревать в чём-л.; certa \pri io уверенный в чём-л.; konscia \pri io сознательный в чём-л.; kontenta \pri io довольный чем-л.; ĝoji \pri io радоваться чему-л., от чего-л., по поводу чего-л.; insisti \pri io настаивать на чём-л.; la modo \pri altaj kalkanumoj мода на высокие каблуки; rajto \pri la vivo право на жизнь; komisiono \pri arbitreco комиссия по арбитражу; traktado \pri la strategiaj misiloj переговоры о стратегических ракетах, переговоры по стратегическим ракетам; profesoro \pri matematiko профессор математики; eltrovo \pri kinino открытие хинина; kion vi diros \pri tio? что вы скажете об этом?, что вы скажете про это?, что вы скажете насчёт этого?, что вы скажете по поводу этого?; ◊ употребляется и как приставка, чаще всего переводимая русскими приставками о-, об-: pri/paroli обговорить; pri/fajfi освистать; pri/plori оплакивать; pri/friponi обжулить, обмишурить; pri/labori обработать, обрабатывать; pri/pensi обдумать, обдумывать; pri/kanti воспеть, воспевать; pri/lumi осветить, освещать (об источнике света); pri/silenti обойти молчанием, замолчать ( что-л.); pri/planti засадить (растениями); pri/instrua рассказывающий о преподавании, касающийся преподавания, относящийся к преподаванию, освещающий вопросы преподавания; прим. если глагол с приставкой pri- образуется от употребляемого с предлогом pri непереходного глагола, то предлог, становясь приставкой, теряет способность обозначать падеж; дополнение просто превращается из косвенного в прямое и получает окончание винительного падежа: dubi pri io сомневаться в чём-л. — pri/dubi ion подвергать сомнению что-л., (по)ставить под сомнение что-л. ; при этом заметное изменение значения глагола происходит лишь в редких случаях: kanti pri io петь о чём-л. — pri/kanti ion воспевать что-л. ; если же глагол с приставкой pri- образуется от переходного глагола, в абсолютном большинстве случаев происходит существенное изменение значения глагола, сопровождаемое заменой дополнения (как правило, эта замена аналогична таковой в русском языке): ŝteli monon красть, воровать деньги — pri/ŝteli najbaron обокрасть, обворовать соседа; serĉi libron искать книгу — pri/serĉi arestiton обыскать арестованного; planti arbustojn сажать кусты — pri/planti aleon per arbustoj засадить аллею кустами; konstrui domojn строить дома — pri/konstrui valon per domoj застроить долину домами; ĵeti ŝtonojn кидать, бросать камни — pri/ĵeti iun per ŝtonoj закидать, забросать кого-л. камнями; semi tritikon (по)сеять пшеницу — pri/semi kampon per tritiko засеять поле пшеницей; falĉi herbon косить траву — pri/falĉi kampon косить поле; в редких случаях простой глагол и образованный от него глагол с приставкой pri- совпадают по значению, напр.: diskuti 2 и pri/diskuti: (pri)diskuti problemon обсуждать проблему \prie оч. редк. об этом (= pri tio).
    * * *
    о (б), про

    Эсперанто-русский словарь > pri

  • 82 look

    I [luk] n
    2) вигляд, зовнішність; вираз ( обличчя), вигляд
    3) pl зовнішність ( людини)
    II [luk] v
    2) глянути, подивитися
    3) виглядати, мати вигляд, здаватися; (like, as if) бути схожим; нагадувати; справляти те чи інше враження
    4) перевірити; подивитися, у чому справа; (to) піклуватися про (кого-небудь, що-небудь); пильнувати ( кого-небудь)
    5) (into, down) виходити; бути поверненим ( у який-небудь бік)
    6) виражати (поглядом, виглядом)
    7) aмep. ( з інфінітивом) очікувати з упевненістю; сподіватися
    8) послухайте!, агов! (look here!; привертає увагу співрозмовника)
    10) to look on /upon/ smb

    as smb — вважати кого-небудь ким-небудь; to look on / upon / smth as smth розглядати що-небудь у якості чого-небудь або як що-небудь

    11) to look to smb for smth звертатися до кого-небудь за чим-небудь; розраховувати, сподіватися на кого-небудь
    12) to look after smb; smth доглядати за ким-небудь, чим-небудь; піклуватися, дбати про кого-небудь, що-небудь
    13) to look for smb; smth шукати що-небудь, кого-небудь; підшукувати; сподіватися, очікувати

    English-Ukrainian dictionary > look

  • 83 do

    n ж. ім'я
    Доу (зменш. від Dorothea, Dorothy)
    * * *
    I [duː] n; (pl dos, do's [duːz])
    1) обман, шахрайство, ошуканство
    2) розвага, веселощі; вечірка
    3) угода; участь, частка, доля
    4) aвcтpaл. талан, щастя, удача, успіх
    II v
    1 (did, done; 3-я oc.; oдн. теп. ч. does)
    1) робити, здійснювати дію; робитися, здійснюватися, відбуватися, діятися; чинити, робити, поводитися; займатися ( чим-небудь); працювати; обслуговувати
    2) здійснювати, виконувати; робити, проводити ( роботу); творити ( чудеса), робити; коїти, накоїти ( справ)
    3) ( часто з for) годитися, підходити, влаштовувати; бути достатнім, вистачити; (with, without) задовольнятися, обходитися
    4) обманювати, ошукувати; ( out of) обманом відбирати; виживати, підсиджувати
    5) приносити ( користь); заподіювати ( збиток), робити ( послугу); віддавати ( належне); оцінювати по заслугах; робити ( честь)
    6) займатися ( якою-небудь діяльністю); виконувати функції; виступати ( ким-небудь); брати на себе; намагатися бути або виглядати, виявляти завзяття в ( якій-небудь) ролі; вивчати ( яку-небудь дисципліну); писати ( статті); писати ( портрет); вирішувати, розв'язувати ( проблему)
    7) робити (вправу, фігуру); грати, виконувати ( роль або музичний твір)
    8) прибирати ( приміщення); мити ( посуд); давати лад ( волоссю), застібати ( ґудзик)
    9) готувати ( їжу); смажитити, тушкувати
    11) проїжджати, проходити, покривати ( певну відстань)
    13) кoм. продавати, поставляти ( за певною ціною); погасити ( вексель); оплатити ( чек)
    14) to do /to be doing/ well, процвітати, досягати успіхів; поправлятися, видужувати; почуватися добре; успішно справлятися ( з чим-небудь); добре проявляти себе
    15) to do /to be doing/ badly = справи йдуть кепсько
    16) to do smb well добре приймати, пригощати, обслуговувати кого-небудь
    17) to do somehow by smb поводитися /опікуватися/ як-небудь з ким-небудь, ставитися як-небудь до кого-небудь
    18) to be /to have/ done ( with) кінчати, закінчувати, завершувати
    19) to have done ( with) smb покінчити, розрахуватися з ким-небудь; перемогти кого-небудь
    20) to do for smb; smth, часто p. p., губити; позбуватися ( конкурента); псувати, виводити з ладу
    21) to do for smb піклуватися, дбати про кого-небудь; доглядати кого-небудь; вести чиє-небудь господарство
    22) to do (a text, etc.) into another language перекласти ( текст) на іншу мову
    23) can /could/ do with smth не завадило б, не зашкодило б, хотілося б; cannot /could not/ do with smth не терпіти, не миритися, не переносити (кого-небудь, що-небудь)
    24) у сполученні з деякими іменниками позначає дії, названі іменником: to do a bust увірватися ( куди-небудь)
    25) викор. для посилення при дієслові: 1 do believe you! я вам дійсно вірю!
    26) викор. щоб уникнути повторення дієслова: who took that? - 1 did. хто взяв це? - Я ( взяв)
    III муз. IV [duː] скор. від ditto I 1

    English-Ukrainian dictionary > do

  • 84 run down

    phr v
    1) зупинятися (про машину, механізм); кінчатися ( про завод); розряджатися ( про акумулятор); розкручуватися ( про пружину)
    2) наздоганяти, доганяти; розшукати
    4) знижувати, скорочувати; знижуватися, скорочуватися; (to) спускатися
    5) погано, зневажливо відзиватися ( про кого-небудь); третирувати ( кого-небудь)

    English-Ukrainian dictionary > run down

  • 85 do

    I [duː] n; (pl dos, do's [duːz])
    1) обман, шахрайство, ошуканство
    2) розвага, веселощі; вечірка
    3) угода; участь, частка, доля
    4) aвcтpaл. талан, щастя, удача, успіх
    II v
    1 (did, done; 3-я oc.; oдн. теп. ч. does)
    1) робити, здійснювати дію; робитися, здійснюватися, відбуватися, діятися; чинити, робити, поводитися; займатися ( чим-небудь); працювати; обслуговувати
    2) здійснювати, виконувати; робити, проводити ( роботу); творити ( чудеса), робити; коїти, накоїти ( справ)
    3) ( часто з for) годитися, підходити, влаштовувати; бути достатнім, вистачити; (with, without) задовольнятися, обходитися
    4) обманювати, ошукувати; ( out of) обманом відбирати; виживати, підсиджувати
    5) приносити ( користь); заподіювати ( збиток), робити ( послугу); віддавати ( належне); оцінювати по заслугах; робити ( честь)
    6) займатися ( якою-небудь діяльністю); виконувати функції; виступати ( ким-небудь); брати на себе; намагатися бути або виглядати, виявляти завзяття в ( якій-небудь) ролі; вивчати ( яку-небудь дисципліну); писати ( статті); писати ( портрет); вирішувати, розв'язувати ( проблему)
    7) робити (вправу, фігуру); грати, виконувати ( роль або музичний твір)
    8) прибирати ( приміщення); мити ( посуд); давати лад ( волоссю), застібати ( ґудзик)
    9) готувати ( їжу); смажитити, тушкувати
    11) проїжджати, проходити, покривати ( певну відстань)
    13) кoм. продавати, поставляти ( за певною ціною); погасити ( вексель); оплатити ( чек)
    14) to do /to be doing/ well, процвітати, досягати успіхів; поправлятися, видужувати; почуватися добре; успішно справлятися ( з чим-небудь); добре проявляти себе
    15) to do /to be doing/ badly = справи йдуть кепсько
    16) to do smb well добре приймати, пригощати, обслуговувати кого-небудь
    17) to do somehow by smb поводитися /опікуватися/ як-небудь з ким-небудь, ставитися як-небудь до кого-небудь
    18) to be /to have/ done ( with) кінчати, закінчувати, завершувати
    19) to have done ( with) smb покінчити, розрахуватися з ким-небудь; перемогти кого-небудь
    20) to do for smb; smth, часто p. p., губити; позбуватися ( конкурента); псувати, виводити з ладу
    21) to do for smb піклуватися, дбати про кого-небудь; доглядати кого-небудь; вести чиє-небудь господарство
    22) to do (a text, etc.) into another language перекласти ( текст) на іншу мову
    23) can /could/ do with smth не завадило б, не зашкодило б, хотілося б; cannot /could not/ do with smth не терпіти, не миритися, не переносити (кого-небудь, що-небудь)
    24) у сполученні з деякими іменниками позначає дії, названі іменником: to do a bust увірватися ( куди-небудь)
    25) викор. для посилення при дієслові: 1 do believe you! я вам дійсно вірю!
    26) викор. щоб уникнути повторення дієслова: who took that? - 1 did. хто взяв це? - Я ( взяв)
    III муз. IV [duː] скор. від ditto I 1

    English-Ukrainian dictionary > do

  • 86 run down

    phr v
    1) зупинятися (про машину, механізм); кінчатися ( про завод); розряджатися ( про акумулятор); розкручуватися ( про пружину)
    2) наздоганяти, доганяти; розшукати
    4) знижувати, скорочувати; знижуватися, скорочуватися; (to) спускатися
    5) погано, зневажливо відзиватися ( про кого-небудь); третирувати ( кого-небудь)

    English-Ukrainian dictionary > run down

  • 87 нести

    1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];
    2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);
    3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;
    4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;
    5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;
    6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];
    7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;
    8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];
    9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;
    10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];
    11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -
    1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;
    2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;
    3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];
    4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].
    * * *
    1) нести́; ( мчать) мча́ти

    вы́соко (го́рдо) \нести сти́ го́лову — перен. ви́со́ко (го́рдо) нести́ го́лову

    конь \нести сёт его́ стрело́й — кінь несе́ (мчить) його стріло́ю

    куда́ тебя́ \нести сёт [нелёгкая]? — куди́ тебе́ несе́ [лиха́ годи́на]?

    2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́ти

    из-под по́лу \нести сёт — з-під підло́ги тя́гне (дме, ду́є)

    \нести сло́ га́рью — несло́ горі́лим (га́ром)

    3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти

    \нести сти́ ответстве́нность — відповіда́ти, нести́ відповіда́льність

    4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)

    \нести сти убы́тки — зазнава́ти зби́тків (втрат), ма́ти зби́тки (втра́ти)

    \нести сти́ изде́ржки — плати́ти (нести́) ви́трати

    \нести сти́ наказа́ние — зазнава́ти ка́ри, відбува́ти (нести́) ка́ру

    5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати

    \нести сти́ чепуху́ — верзти́ (плести́) нісені́тницю (нісені́тниці), верзти́ дурни́ці, тереве́ні пра́вити

    6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить

    Русско-украинский словарь > нести

  • 88 неуверенный

    невпевнений у кому, у чому, непевний у кому, у чому и чого, про кого, про що, що-до кого, що-до чого. [Самсон зняв річ до неї голосом непевним (Л. Укр.). Дрібним, непевним кроком пішов бічною вулицею (Коцюб.). З презирливим і непевним виразом на виду (Кінець Неволі). Недобре робиш ти, що ти непевна в тім (Самійл.). Цього я непевний (Київ). Про чесноту мою непевним бути вільно (Самійл.)].
    * * *
    1) (в ком-чём) невпе́внений (в кому-чому), непе́вний (щодо кого-чого, чого, в кому-чому)
    2) ( лишённый твёрдости) непе́вний; ( колеблющийся) хистки́й, хитки́й

    Русско-украинский словарь > неуверенный

  • 89 рассусоливать

    (что, о ком-чём) розво́дитися, -джуся, -дишся (про кого-що), розво́дити (що); ( разглагольствовать) просторі́кувати, -кую, -куєш, просторі́кати (про кого-що), патя́кати (про кого-що, що)

    Русско-украинский словарь > рассусоливать

  • 90 піклуватися

    1) (про кого, про що, за кого, за що и ким, чим) забо́титься, пе́чься, печа́ловаться (о ком, о чём); ( стараться оказывать содействие) хлопота́ть (о ком, о чём и за кого, за что); ( давать приют и пропитание) призрева́ть, призира́ть (кого)
    2) (коло кого, коло чого) уха́живать (за кем, за чем), ходи́ть (за кем, за чем)
    3) (за ким, за чим) диал. беспоко́иться (о ком, о чём)

    Українсько-російський словник > піклуватися

  • 91 кое-кто

    дехто (р. декого, д. декому и т. д.), денехто (р. денекого), декот(о)рий, деякий(сь), подеякий, хто, хтось, хтось-не-хтось. [Ще дехто скаже: «Авже-ж що так!» (Грінч.). Між вас денехто вбачав мене, як воював у полі (Куліш)]. Кое у кого, кое с кем, кое о ком - де в кого и в декого, де з ким и з деким, про декого и де про кого. [Не стане куль - червінцями тоді стрілятимем, - їх де в кого багато (Грінч.)].
    * * *
    де́хто, род. п. де́кого

    Русско-украинский словарь > кое-кто

  • 92 Налыгать

    налгать
    1) что - неправду казати, сказати, неправди наказати про що, набріхувати, набрехати що, чого;
    2) на кого - неправду казати, сказати про кого, брехати, набріхувати, набрехати, наклепувати, наклепати на кого, оббріхувати, оббрехати, обмовляти, обмовити кого, (о мног.) понабріхувати, понаклепувати на кого. [Оббрехала його (Червоногр.). Що вона на мене понабріхувала! - Я сяка й така (Н.-Лев.)]. Налганный - набреханий, наклепаний, понабріхуваний, понаклепуваний. -ться -
    1) (стр. з.) набріхуватися, бути набріхуваним, набреханим, понабріхуваним;
    2) (вволю) набріхуватися набрехатися, (о мног.) понабріхуватися.

    Русско-украинский словарь > Налыгать

  • 93 record

    I
    1. n
    1) запис, записування; письмова згадка, письмовий слід (чогось)

    record of a patient — мед. історія хвороби

    2) реєстрація, облік
    3) pl документація; звітні матеріали (документи); дані
    4) протокол; стенограма; офіційний документ

    on (upon, in) record — запротокольований, зареєстрований

    5) pl юр. матеріали судової справи
    6) pl архів

    keeper of the records — архіваріус, реєстратор

    7) характеристика, репутація; факти (про когось)

    to have a good record — мати добру репутацію; прожити життя чесно

    to show (to have) a clean record — а) мати бездоганне минуле; б) юр. не мати судимості

    criminal record — а) юр. досьє злочинця; б) карне минуле; судимість

    8) досягнення; результати діяльності
    9) спорт. рекорд

    to beat (to break, to cut) the record — побити рекорд

    10) звукозапис; запис (на магнітну стрічку тощо); фонограма; фотограма; кінограма

    sound record — фонограма, звукова доріжка

    11) грамофонна платівка (пластинка)
    12) амер перфорований нотний ролик (для механічного фортепіано)
    13) історична пам'ятка
    14) (the record) юр. суть справи
    15) юр., бібл. показання свідка; свідок

    to call to record — закликати у свідки; посилатися (на щось, на когось)

    God is my record that... — бачить бог, що я...

    16) поет. пам'ять

    record adjustment — військ. пристрілка по реперу

    record clerk (keeper) — а) діловод; реєстратор; б) архіваріус

    record department (room) — мед. реєстратура

    record material — військ. документація

    R. Office — державний архів (Велика Британія)

    record practice — військ. залікова стрільба

    record range — військ. пристріляна дальність по реперу

    record transfer — військ. перенесення вогню за позначками

    off the record — не для преси; конфіденційний; що не підлягає розголошенню; неофіційний (про заяву тощо)

    this is strictly off the record — хай це залишиться між нами; це суто конфіденційно

    on (the) record — офіційний; відкритий, несекретний; оголошений публічно; призначений для преси

    record of service — послужний список; проходження служби

    2. adj
    рекордний; небувалий, нечуваний
    II
    v
    1) записувати; протоколювати; заносити до списку (реєстру, протоколу)
    2) реєструвати, фіксувати; показувати (про прилад)
    3) записувати на плівку (платівку)
    4) записуватися (про звук)
    5) знімати, фотографувати
    6) увічнювати
    7) співати, заливатися (про птаха)
    8) свідчити
    * * *
    I ['rekxːd] n
    1) запис, записування; письмове згадування, письмовий слід ( чого-небудь)

    record of a patient — мeд. історія хвороби

    2) реєстрація, облік

    record clerk, record keeper — реєстратор, діловод

    record department, record room — мeд. реєстратура; pl документація; обліково-звітні документи; звітні матеріали; дані

    3) протокол ( засідання); стенограма; офіційний документ

    abstract of record — виписка із запису /з протоколу/; record of evidence протокол допиту свідка

    on /upon, in/ record — занесений до протоколу, запротокольований, зареєстрований; pl; юp. матеріали судової справи; pl архів

    keeper of the records, record keeper — архіваріус, реєстратор

    4) факти, дані ( про кого-небудь); характеристика, репутація; досягнення; результати діяльності
    5) cпopт. рекорд
    6) звукозапис; запис (звуку, зображення на плівку); фонограма; фотограма; кінограма

    sound record — фонограма, звукова доріжка; діаграма ( самописа); грамофонна платівка; aмep. перфорований нотний ролик ( для механічного фортепіано)

    7) ( історичний) пам'ятник (про статую, картину, манускрипт)
    8) ( the record) юp. суть справи
    9) юp., дiaл. показання свідків; свідок
    10) пoeт. пам'ять

    on (the) record — офіційний; гласний, відкритий, несекретний; оголошений привселюдно; зроблений або призначений для преси ( про заяву)

    off the record — не для преси; конфіденційний, який не підлягає розголошенню (особл. у пресі); неофіційний ( про заяву)

    II a
    рекордний; небувалий, нечуваний (перен.)
    III [ri'kxːd] v
    1) записувати, протоколювати; заносити до списку, до реєстру, до протоколу; реєструвати, фіксувати; показувати ( про прилад); записувати ( про реєструючий або самописний прилад)
    2) записувати на плівку, платівку; записуватися ( про звук); знімати ( фoтo- або кіноапаратом)
    4) співати, заливатися ( про птаха)
    5) icт. свідчити

    English-Ukrainian dictionary > record

  • 94 извещение

    повідомлення, сповіщення, оповіщення, оповість, обвістка; срвн. Уведомление. Вследствие -ния о ком, чём - одержавши повідомлення про кого, про що, сповістившися про кого, про що.
    * * *
    спові́щення, (неоконч. д.) сповіща́ння; опові́щення, (неоконч. д.) оповіща́ння; повідо́млення

    платёжное \извещение ние — платі́жне повідо́млення

    предвари́тельное \извещение ние — попере́днє повідо́млення

    Русско-украинский словарь > извещение

  • 95 think

    [θɪŋk]
    v ( past і p. p. thought)
    1) ду́мати (про кого, що - about, of), обду́мувати, обмірко́вувати

    to think twice — до́бре поду́мати

    2) приду́мувати; підшу́кувати (of)

    I cannot think of the right word — не мо́жу підшука́ти потрі́бного сло́ва

    3) вважа́ти, гада́ти

    to think fit [good] — ви́знати за можли́ве (доре́чне)

    4) розумі́ти, уявля́ти

    I can't think how you did it — не мо́жу собі́ уяви́ти, як ви це зроби́ли

    I can't think what he means — не мо́жу зрозумі́ти, що він хо́че сказа́ти

    5) ма́ти на ува́зі; ма́ти на́мір

    to think no harm — не ма́ти лихи́х на́мірів

    6) прига́дувати

    I think how we were once friends — я прига́дую, як ми коли́сь дружи́ли

    7) пості́йно ду́мати (мрі́яти)
    •
    - think over
    - think up
    ••

    to think much of — бу́ти висо́кої ду́мки; ви́соко цінува́ти

    to think well of smb. — бу́ти до́брої ду́мки про ко́гось

    to think no end of smb. — ду́же ви́соко цінува́ти кого́сь

    to think better of — 1) зміни́ти ду́мку; відмо́витися від на́міру ( зробити щось) 2) бу́ти кра́щої ду́мки про ко́гось

    he thinks he is it — він про се́бе висо́кої ду́мки

    I think little [nothing] of 10 miles a day — подола́ти 10 миль для ме́не дрібни́ця

    English-Ukrainian transcription dictionary > think

  • 96 неблагоприятный

    1) (не благоприятствующий) несприятливий, несприятний кому и для кого, чому и на що, недобрий, негарний, поганий на що, (неудобный, неподходящий) недогідний; (о погоде ещё) непогожий, непогідний, непогодливий. [Не дивлячись на низку несприятливих умов, дитячих садків уже функціонувало багато (Азб. Комун.). Наші національні скарби, не зважаючи на несприятну долю історичну, заховалися в Київі (Рада). Під тиском недогідних обставин життя (Доман.)]. -ная обстановка - несприятливі умови (обставини), несприятлива обстанова, несприятливе оточення. -ная погода - непогідна (непогожа) година, (для растительности) недобра (негарна, погана) погода (година) на що (напр. на яблука). -ное лето - непогідне (непогоже) літо, (для растительности) недобре (погане) поліття, недобрий (поганий) політок (-тку) на що;
    2) (о ветре) непогожий, (противный) (су)противний;
    3) (о поре, времени) недобрий, недогідний, несприятливий, (неподходящий) неслушний. -ное время - недобрий (лихий) час, недобра (лиха, тяжка) година, лихоліття (-ття), знегіддя, безгіддя (-ддя), знегода; (неподходящее) неслушний час. В -ное время - не в добрий час, не в добру годину, в недобрий час, в недобру годину, недоброї години, під злу годину; (в неподходящее) в неслушний час, неслушного часу, в неслушну годину, неслушної години;
    4) (неприязненный) неприязний, неприхильний, неласкавий до кого;
    5) (неодобрительный) неприхильний до кого, непохвальний. -ный ответ - неприхильна відповідь, (письменный) неприхильний відпис. -ный отзыв о ком, о чём - неприхильна думка, неприхильний відзов про кого, про що;
    6) (неудачный, неприятный) недобрий, нелюбий, поганий, лихий, нещасливий. -ное впечатление - недобре (нелюбе, погане, несприятливе) враже[і]ння. -ное известие - недобра (лиха) (з)вістка (новина). -ный исход дела - нещасливий кінець справи.
    * * *
    1) (не способствующий чему-л.) несприя́тливий; ( неудобный) неслу́шний

    \неблагоприятныйый для чего — несприя́тливий для (що́до) чо́го

    2) ( неодобрительный) несхва́льний; ( плохой) пога́ний; ( неблагосклонный) неприхи́льний

    Русско-украинский словарь > неблагоприятный

  • 97 beszél

    [\beszélt, \beszéljen, \beszélne]
    I
    1. tn. говорить;

    \beszélni kezd — заговаривать/заговорить;

    a gyermek még nem (tud.) \beszél(ni) — ребёнок еще не говорит; a gyermek hamarosan \beszélni kezd — ребёнок скоро заговорит; mindnyájan egyszerre kezdtek \beszélni — все заговорили сразу; \beszélni mindenkinek szabad — говорить никому не закажешь; akadozva \beszél — говорить ломающимся голосом; заикаться; a haldokló akadozva \beszél — умирающий говорит коснеющим языком; álmában \beszél — говорить во сне; csendesen/halkan \beszél — говорить тихо; dtínynyögve \beszél — говорить в нос; nép. гундосить; elváltoztatott hangon \beszél — говорить не своим голосом; kissé emelt hangon \beszél — говорить несколько приподнято; epésen \beszél — язвитьсловами; értelmetlenül \beszél — говорить без толку; нечленораздельно говорить; érthetetlenül \beszél — непонятно говорить; (elnyeli a szavakat) глотать слова; gügyőgve \beszél — пролепетать; gyorsan/ hadarva \beszél — говорить скороговоркой; hangosan \beszél — говорить громко; hasból \beszél
    a) — говорить из живота;
    b) átv. (alap nélkül) высосать из пальца;
    határozott hangon \beszél — говорить решительным тоном;
    hévvel \beszél — оь говорит с огнём; jól \beszél
    a) (jó szónok) — владеть речью;
    b) (igaza van) правильно говорить;
    képletesen \beszél — говорить притчами;
    komolyan \beszél — говорить серёзно; говорить дело; komolyan \beszélek — я говорю серьёзно; я не шучу; maga könnyen \beszél — хорошо вам говорить; a levegőbe/meggondolatlanul \beszél — бросать слова на ветер; говорить впустую/попустому; magában \beszél — говорить сам с собой; разговаривать с самим собой; mély meggyőződéssel \beszél — говорить с большой проникновенностью; nyíltan/őszintén \beszél — говорить откровенно/открьтго v. в лицо; orrhangon \beszél — говорить в нос; гнусавить, гундосить; össze-vissza \beszél — болтать v. говорить v. городить v. молоть v. нести чепуху; mindenfélét összevissza \beszél — напарывать/напороть, насказывать/насказать; ne \beszélj összevissza — не путай, говори прямо; pöszén \beszél — шепелявить; rekedten \beszél — хрипеть; szerényebb hangon \beszél — сбавлять тон; tagoltán \beszél — говорить с расстановкой; választékosán \beszél — выражаться изящно; \beszéljen világosan! — гово рите ясно!; vontatottan \beszél — говорить протяжно v. протяжным голосом; szól. úgy \beszél, mint — а vízfolyás говорильная машина; vkinek az érdekében \beszél — говорить в пользу кого-л.; vkl ellen \beszél — говорить не в пользу кого-л.; (szónoki) emelvényről \beszél говорить с трибуны; !!84)ех cathedra" \beszél — говорить с кафедры; hallgatóság előtt \beszél — говорить перед аудиторией; a magam nevében \beszélek — говори от себя v. от своего лица; szívemből \beszél — он высказывает мой мысли;
    2.

    vmilyen nyelven \beszél. — говорить на каком-л. языке; владеть каким-л. языком;

    \beszél oroszul — говорить по-русски; владеть русским языком; folyékonyán \beszél oroszul — он свободно/бегло говорит по-русски; idegenszerü kiejtéssel \beszél — говорить с акцентом; két nyelven \beszél — говорить на двух языках; törve \beszél oroszul — говорить на ломаном русском языке;
    3. vkivel v. vkinek говорить с кем-л. v. кому-л.; (beszélget) разговаривать v. беседовать v. иметь разговор с кем-л.;

    félvállról/foghegyről \beszél vkivel — снисходительно/пренебрежительно говорить с кемл.;

    interurbán \beszél vkivel — говорить с кем-л. по междугородному телефону; lehet vele \beszélni
    a) — с ним можно говорить;
    b) (meg lehet vesztegetni, le lehet kenyerezni) с ним можно договориться;
    c) (meg lehet egyezni vele) с ним можно сговориться; он сговорчив;
    lehet vele \beszélni? — можно с ним говорить? mással \beszél (telefonon) номер занят;
    nagyon szeretnék önnel \beszél — ш я очень хотел бы поговорить с вами; \beszélnem kell veled — мне надо с тобой поговорить; у меня до тебя дело; vkivel komolyan \beszél — серьёзно/крупно поговорить с кем-л.; már régóta nem \beszélnek egymással — они уже давно не говорит (друг с другом); már egy hónapja nem \beszélünk velük — мы с ним уже месяц не разговариваем; majd \beszélünk még! — мы ещё поговорим!; annak ugyan \beszélhetsz — ему напрасно говорить; akármennyit \beszélhetsz neki — сколько ему ни толкуй; vkinek a szája íze szerint \beszél — попасть в тон кому-л.; lelkére \beszél vkinek — сделать кому-л. серьёзное внушение; усовещивать/усовестить кого-л.;
    4. vkiről, vmiről говорить о ком-л., о чём-л. v. про кого-л., про что-л.;

    csak róla \beszélnek — только о нём и слыхать;

    üzleti dolgokról \beszél — говорить о делах; erről lehet \beszélni — об этом можно говорить; nem érdemes \beszélni sem erről — нечего и говорить об этом; не стоит об этом и разговаривать; nem is \beszélve vkiről, vmiről — не говори уже о ком-л., о чём-л.; kedvezőtlenül \beszél vkiről — дурно говорить vo ком-л.; átv. а krónikák a múlt tetteiről \beszélnek — летописи повествуют о минувших дейниях;
    5.

    átv. (megszemélyesítéssel alkotott kifejezésekben) rád. itt Moszkva \beszél — говорит Москва;

    az irigység \beszél belőled — в тебе говорит зависть; az eredmények \beszélnek — результаты говорит; ez önmagáért \beszél — это говорит само за себя;
    6.

    (vmibe) a mikrofonba \beszél — говорить в микрофон;

    7.

    szól. ne \beszéljen! — да что вы!;

    a falnak \beszél — говорить попустому; глухому петь обедню; gúny. читать нравоучение; előbb \beszél, aztán gon dolkodik — язык наперёд ума рыщет; közm. előbb gondolkozz, aztán \beszélj — сначала подумай, потом говори; hallgatni arany, \beszélni ezüst — сказанное слово серебяное, несказанное золотое; слово серебро, молчание золото;

     II

    ts. 1. (mond) mit kell itt annyit \beszélni? — что тут много толковать? bármit is \beszélj что ни говори;

    bármit \beszélnek is — что и говорить; ne \beszéljen bolondokat! — не говорите глупостей!; butaságot \beszél — говорить v. пороть вздор/дичь; плести вздор; sok fölöslegeset \beszélt — он наговорил много лишнего; szól. lyukat \beszél vkinek — а hasába заговаривать зубы кому-л.; ostobaságot \beszél — говорить ерунду; sületlenséget \beszél — говорить (молоть, пороть, нести) вздор; azt \beszélik, hogy — … (люди) говорит, что…; рассказываю, что…; толкуют, будто…; поговаривают, что…; идут разговоры, что…; széltébenhosszában \beszélik — об этом твердят все; azt \beszélik, hogy elutazott — говорит, что он уехал;
    2.

    vmely nyelvet \beszél — говорить на каком-л. языке; владеть каким-л. языком;

    gyengén \beszél vmely nyelvet — мало/плохо говорить на каком-л. языке; tökéletesen \beszéli az orosz nyelvet — в совершенстве владеть русским языком; vmely nyelvet törve \beszél — говорить на ломаном языке;
    3.

    fáradtra \beszéli magát — говорить до усталости;

    rekedtre \beszéli magát — говорить до хрипото

    Magyar-orosz szótár > beszél

  • 98 record

    I ['rekxːd] n
    1) запис, записування; письмове згадування, письмовий слід ( чого-небудь)

    record of a patient — мeд. історія хвороби

    2) реєстрація, облік

    record clerk, record keeper — реєстратор, діловод

    record department, record room — мeд. реєстратура; pl документація; обліково-звітні документи; звітні матеріали; дані

    3) протокол ( засідання); стенограма; офіційний документ

    abstract of record — виписка із запису /з протоколу/; record of evidence протокол допиту свідка

    on /upon, in/ record — занесений до протоколу, запротокольований, зареєстрований; pl; юp. матеріали судової справи; pl архів

    keeper of the records, record keeper — архіваріус, реєстратор

    4) факти, дані ( про кого-небудь); характеристика, репутація; досягнення; результати діяльності
    5) cпopт. рекорд
    6) звукозапис; запис (звуку, зображення на плівку); фонограма; фотограма; кінограма

    sound record — фонограма, звукова доріжка; діаграма ( самописа); грамофонна платівка; aмep. перфорований нотний ролик ( для механічного фортепіано)

    7) ( історичний) пам'ятник (про статую, картину, манускрипт)
    8) ( the record) юp. суть справи
    9) юp., дiaл. показання свідків; свідок
    10) пoeт. пам'ять

    on (the) record — офіційний; гласний, відкритий, несекретний; оголошений привселюдно; зроблений або призначений для преси ( про заяву)

    off the record — не для преси; конфіденційний, який не підлягає розголошенню (особл. у пресі); неофіційний ( про заяву)

    II a
    рекордний; небувалий, нечуваний (перен.)
    III [ri'kxːd] v
    1) записувати, протоколювати; заносити до списку, до реєстру, до протоколу; реєструвати, фіксувати; показувати ( про прилад); записувати ( про реєструючий або самописний прилад)
    2) записувати на плівку, платівку; записуватися ( про звук); знімати ( фoтo- або кіноапаратом)
    4) співати, заливатися ( про птаха)
    5) icт. свідчити

    English-Ukrainian dictionary > record

  • 99 нечего

    1) мест. - см. I. Нечто 2;
    2) нрч. - нема чого, нема що, нічого, (редко) ніщо. [Перед нами нема чого критися: ми знаєм усе діло (Грінч.). Нема чого заздалегідь горлати (Грінч.). Нема чого лякатись ворогів (Крим.). Зіма - кожуха нема, чоботи ледащо, - і йти нема що (Сл. Гр.). Все пропало, - а пропале ніщо в пісні й споминати (Франко)]. Вам -го бояться меня - вам нема чого боятися мене. Этим -го шутить - цим нема чого жартувати. -го говорить - нема що (шкода, нема чого, редко ніщо) й казати, шкода й слова, нема (й) слова, ні(г)де правди діти, (упоминать) шкода й згадувати. [Шкода вже й говорити про це (Грінч.). Що вже повироблювано горорізьбою, то ніщо й казати (Свидн.). Шкода й згадувати, що той моряк не давав мені спокійно спати (Остр. Скарбів)]. -го говорить, он молодец - нема що казати (нема слова), він (з його) молодець. -го много говорить - нема чого розводитися (розбалакуватися). -го сказать - нема що (нема чого) казати, нічого сказати. [Ну, і ролька, нічого сказати! (Кирил.)]. -го и думать - а) о ком, о чём - нема чого (нічого) й думати (гадати) про кого, про що, нема чого (нічого) й міркувати про що; б) шкода й гадки (про що), шкода, годі ((з)робити що). Срв. Думать 1. [Шкода було (-го было и думать) шляхтичеві роздобутків сподіватися (Куліш)]. И думать -го (тебе) - і гадки (думки) (такої) не май, і думати не гадай, і думку покинь. Да тут и думать -го - та тут і думати (гадати) нема чого (нічого).
    * * *
    I мест.
    нічо́го, нема́ (нема́є) чого (що) (прош.: не було́ чого́; буд. вр.: не бу́де чого́)

    \нечего чему — ні́чому, нема́ (нема́є) чому́

    \нечего чем — нічи́м, нема́ (нема́є) чим

    не о чём — ні́ про що, ні за що, нема́ (нема́є) про (за) що

    де́лать \нечего го — см. делать

    \нечего го говори́ть, он прав — нічо́го каза́ти, він має ра́цію (його пра́вда, він пра́вий, він прав)

    \нечего го сказа́ть! — нема́ що (чого́) [й] каза́ти!, нівро́ку!, ні́чого сказати!

    от \нечего го де́лать — см. делать

    II
    (предик.: не приходится) ні́чого, нема́ (нема́є) чого́ (що); ( незачем) дарма́, да́рмо; и

    ду́мать \нечего го — см. думать 2)

    \нечего го греха́ таи́ть — см. грех

    \нечего го об этом говори́ть! — ні́чого про це говори́ти!

    Русско-украинский словарь > нечего

  • 100 оныту

    перех.
    1) перех. забыва́ть/забы́ть, позабыва́ть/позабы́ть, запа́мятовать (кого-что, о ком-чём) (о родителях, о поручении, об обиде), ( про кого-что) (про детей, про поездку) || забыва́ние; забве́ние уст.

    яхшылыкны оныту — забыва́ть доброту́ (хлеб-соль)

    хат турында тагын оныткансың — о письме́ опя́ть позабы́л

    онытырга ярамый — не сле́дует забыва́ть

    мәңге онытасым юк — вове́к не забу́ду

    бөтенләй онытканмын — совсе́м забы́л; из ума́ вон

    2) разу́чиваться/разучи́ться; отвыка́ть/отвы́кнуть

    баянда күптән уйнаган юк, онытканмындыр инде — давно́ не игра́л на бая́не, наве́рное, уже́ разучи́лся

    3) в знач. нареч. онытып по забы́вчивости, по рассе́янности, случа́йно

    онытып синең күзлекне алып киткәнмен — случа́йно захвати́л твои́ очки́

    •
    - онытып җибәрү
    - онытып бетерү
    - онытып калдыру
    ••

    онытканда бер — иногда́, и́зредка; когда́ вспо́мнится

    Татарско-русский словарь > оныту

Страницы

См. также в других словарях:

  • не про кого — не/ про кого Не про кого и рассказать. Ср. местоим. ни про кого: Он ни про кого ничего не рассказал …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • не про кого — и рассказать. Ср. ни про кого/ …   Орфографический словарь русского языка

  • ни про кого — Он ни про кого ничего не рассказал. Ср. не/ про кого …   Орфографический словарь русского языка

  • Кто про кого за глаза говорит, тот того боится. — Кто про кого за глаза говорит, тот того боится. См. БОЛТУН ЛАЗУТЧИК …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • За глаза про кого не говорят? — См. КЛЕВЕТА НАПРАСЛИНА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Как про кого говорят, себя не помнят. — Как про кого говорят, себя не помнят. См. СВОЕ ЧУЖОЕ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • не про кого — не про кого …   Орфографический словарь-справочник

  • не про кого — н е про кого …   Русский орфографический словарь

  • ПРО — кого (что), предл. с вин. 1. О ком чём н., относительно, насчёт кого чего н. Рассказывать про экскурсию. 2. Для, ради, в предназначении для кого чего н. (разг.). Эта вещь не про тебя. Оставить что н. про запас (на случай, если понадобится). II.… …   Толковый словарь Ожегова

  • ПРО — предл. с вин., вместо предлогов для, ради. Не про тебя яма копана, да тебе в ней сидеть, коли попал. Про глухого поп двух обеден не служит. Ни за что, ни про что. Знай про себя, молчи. Всяк про себя, а Господь про всех. Всяк Еремей про себя… …   Толковый словарь Даля

  • ПРО — 1. ПРО1 (без удар., кроме тех случаев, когда ударение переносится на предлог: ни за что, ни про что), предлог с вин. 1. То же, что о2 в 5 знач. (разг.). Говорить, думать, рассказывать, слышать и т.п. про кого нибудь. «Уж ей врала про женихов… …   Толковый словарь Ушакова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»