(про+кого+же+ещё))

1. n

1) доповідь; повідомлення; звіт

2) звістка, повідомлення (у пресі тощо)

3) військ. донесення; рапорт; доповідь

4) запис судових рішень

5) pl збірник судових рішень

6) чутка, поговір

7) репутація, слава

8) табель успішності (тж report card)

9) звук вибуху (пострілу)

2. v

1) повідомляти; розповідати; описувати, змальовувати

2) робити офіційне повідомлення; робити офіційний висновок; доповідати; подавати звіт

3) військ. доповідати, повідомляти

4) складати звіт; звітувати; давати репортаж

5) працювати репортером (кореспондентом)

6) передавати почуте

7) скаржитися (на когось); висувати обвинувачення

8) висловлювати свою думку (про — on, upon, of)

9) з'являтися, прибувати (кудись — to, для чогось — for)

* * *

1) доповідь; повідомлення; звіт ( для преси)

2) поголос, чутки

3) репутація, слава

4) табель успішності

5) звук вибуху, пострілу

1) повідомляти; розповідати; описувати; робити офіційне повідомлення, висновок; доповідати; представляти звіт; вiйcьк. доповідати

2) складати, поміщати звіт ( у газеті); давати репортаж; працювати репортером або кореспондентом

3) передавати почуте

4) скаржитися ( на кого-небудь); виставляти обвинувачення; (on, upon, of) відзиватися

5) з'являтися ( де-небудь), прибувати ( ку-ди-небудь)

6) (to) підкорятися; знаходитися в підпорядкуванні або у віданні

забыть кого, что забувати, забути, (о мног.) позабувати кого, що; о ком, о чём - забувати, забути, забуватися, забутися про кого, про що, за кого, за що, на кого, на що, чого. [Забудь зрадливу дівчину. Крамарі, забувши на покупців, лишали свої крамниці на божу ласку (Коцюб.). Доки сидиш за цим-о ділом, доти забуваєш геть за все лихо (Крим.). Обіцянки не забувайся (Котл.). Забувсь, як і двері у вас одчиняються]. -быть что за сном - заспати що. [Любощів ні заїсти, ні запити, ні заспати (Г. Барв.)]. -быть свои обязанности перед кем - забути (занедбати) свою повинність до кого. -дем прошлое - забудьмо минуле, не згадуймо про минуле: хай воно піде в непам'ять. Забытый - забутий, позабутий. Несколько -тый (подзабытый) - призабутий.

* * *

несов.; сов. - заб`ыть

1) отриц. частица - не. [Не русалонька блукає: то дівчина ходить (Шевч.). Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів (Шевч.). Не ходи, не люби, не залицяйся, не люблю, не піду, не сподівайся! (Пісня). Не рідний він, хоч водяного роду (Л. Укр.). Не за-для соболів, не для казни подався на Москву небіжчик батько! (Л. Укр.)]. Не был, не дали - не був, не дали. Не пьёт, не ест - не п'є, не їсть. Не будь этих звуков, вокруг царила бы мёртвая тишина - коли-б (якби) не ці звуки (коли-б или якби не було цих звуків), навколо (навкруги) панувала-б мертва тиша. Не будь я - а) (пусть я не буду) (не)хай я не буду; б) (если бы я не был) коли-б (якби) я не був. Не без греха - не без гріха. Он сердит и не без причины - він сердитий, і (та й) має рацію (или та й не без рації). Не в подъём и т. п. - см. Невподъём и т. п. Не так глуп - не такий дурний. Не так скоро - не так швидко. Не слишком много - не надто багато, не надто. Она была не недовольна - вона була не незадоволена. Я не мог не засмеяться - я не міг не засміятися. Брат не брат, а сродни - брат не брат, а (але) родич. Воз не воз; дерево не дерево, а, кажется, что-то шевелится (Пушкин) - віз не віз, дерево не дерево, а, здається, щось ворушиться. Кум не кум, а в горох не лезь - чи (хоч) кум, чи не кум, а в горох не лізь. Идёт-нейдёт, да и едет-не едет - йти (йде)-не йде, та й їхати (їде)-не їде. Лай не лай, а хвостом виляй - хоч (чи) гавкай, хоч (чи) не гавкай, а хвостом крути (махай). Рад не рад, а… - радий чи не радий, а…; чи радий, чи не радий, а… Шить не шьёт, а только иглой тычет - шити не шиє, а тільки (зап. а лише) голкою тикає. Праздник не в праздник - свято не (в) свято. Сон не в сон - сон не (в) сон. Вовсе не - зовсім не, ані. [Ані думав цього робити (Звин.)]. Если не - коли (як, якщо) не. Если бы не - коли-б (якби, якби-що) не. Ещё не - ще не. Когда бы не - см. Когда 4. Кто бы не - хто-б не. Неужели не? - невже не? Пока не - а) (если в аподосисе тоже есть не) поки не; доки не. [Доки він не прийде, не прийду й я (Київ)]; б) (если аподосис не содержит отрицания) поки, доки. [Не дві ночі карі очі любо цілувала, поки слава на все село недобрая стала (Шевч.). Ні, я ще побуду, поки ви заспокоїтесь (В. Підмог.)]. Разве не? - хіба не? Что бы не - що-б не. Чтобы не - щоб не. Не кто, не на кого, не от кого, не у кого, не к кому, не с кем и т. п.; см. Некто. Не что, не из чего, не от чего, не за что, не к чему, не о чем, не с чем и т. п. - см. I. Нечто. Не кто иной, как - не хто (инший), як; см. Кто 3. Не что иное, как - не що (инше), як. Не - ли - чи не. [Горпина огляділася, чи не видко де дочки (Крим.)]. Не вы ли взяли книгу? - чи не ви взяли книжку? Не - ни - не - ні (ані, не). Не от тучи, ни от грома, ни от солнышка - не від хмари, ні (не) від грому, ні (ані, не) від сонечка. Не - но (а) - не - а, не - ба. Не - а наоборот - не - а навпаки, не - ба. [Ці слова не підбадьорили його товаришів, а навпаки ще додали їм страху (Остр. Скарбів). Іспити зминули для X. не нещасливо, ба деякі навіть з виблиском (Крим.)]. Не только - но и - не тільки - а й (ба й). Приходите, не то я обижусь - приходьте, а то я ображуся. Не то, чтобы - не то, щоб (що). Не то, чтобы - не то, чтобы - не то (щоб, що) - не то (щоб, що). [Вулиця не то дуже крива, не то дуже й рівна, - так собі (Звин.)]. Не сегодня, так завтра - (як) не сьогодні, то (в)завтра. Не столько из любви к вам, сколько из тщеславия - не стільки (не так) з любови до вас, скільки (як) через пиху. Сам не свой - сам не свій, (исступлённый) несамовитий. Не в себе - сам не свій. Не по себе - а) см. выше не в себе; б) чувствовать себя не по себе - почувати себе ніяково. Мне как-то не по себе - мені якось ніяково; (жутко) мені якось моторошно. Не тут то было - де там; срв. Куда (5) там. Не наша сила - нечиста сила;

2) (в сложении) - а) (отрицание признаков, обознач. простыми словами) не, (спорадически) без, безне, напр.: Недоверие - недовіра, недовір'я. Невинный - невинний, без(не)винний; б) (противоположение этим признакам) не, напр.: Недруг - неприятель. Непогода - негода; в) (сходство с ними, но как бы с из'яном) па, напр.: Неклен - паклен. Несын - пасинок; г) (в составе неопредел. местоим.) ні, нема(є), напр.: Негде - ніде, нема(є) де;

3) нрч. (народн.) - ні, (диал., зап.) нє; см. Нет 2.

* * *

1) (чего не было, что не соответствует действительности) небувальщина, небилиця. [Розказує всякі небувальщини (Київ)]. Быль и -ца - бувальщина й небувальщина, билиця й небилиця. [Поет творчою фантазію уявляє собі билиці й небилиці (Рада)];

2) (вымысел) небилиця, вигадка, байка. [Баладою зветься такий епічний твір, в якому переважає вигадка, фантазія, небилиця (Р. Край). Що ті люди нерозумні се плещуть за небилицю про княгиню ту прекрасну? (Федьк.). Ні про кого не складалось стільки байок, вигадок, як про Макара Мусійовича (Яворн.)]. -ца в лицах - а) (сказка с картинками) казка (байка) з малюнками; б) (выдумка) небилиця, вигадка, (вздор) нісенітниця; в) брехун (-на), брехуха; см. Враль, -лиха;

3) (сплетня) небилиця, (клевета) наклеп (-пу). Взводить, вмести (всклепать) -цу на кого - вигадувати, вигадати небилицю про (на) кого, клепати, наклепати на кого. [Тепер-же я, голубчику, віддячу тобі за всі твої малювання та небилиці, що вигадував на нас, чортів! (Гоголь)];

4) (вздор) небилиця, нісенітниця.

* * *

1) небили́ця, небува́льщина; ( выдумка) ви́гадка; ( вздор) нісені́тниця

2) лит. небили́ця, небува́льщина

незнання (кого, чого и про кого, про що), невідання (чого), (неизвестность) невідомість (чого), (редко) недовідомість, (несознательность) несвідомість (-ости) (чого); (неумение) невміння, незнання и незнаття (-ття) (що робити и чого). [Спроби (познайомити Европу з нами,) які потопали в морі европейського незнання про нас (Грінч.). Гріхи людські, вільні й невільні, яже віданням і невіданням (М. Левиц.). Невідомість гріха не чинить (Номис). Тут панує повна недовідомість, а тимчасом народ повинен знати, що робило його правительство (Доман.). Вона не хотіла чуда повороту до дитячої несвідомости (Л. Укр.)]. - ние стыда - незнання (невідання) сорому (стиду или стида), (иногда) безсоромність (- ности). [Молоді липи стояли голі, мов діти у своїй безсоромності (Коцюб.)]. -ние чтения и письма - невміння читати й писати. По -нию - з незнання, з невідомости, не знаючи; з несвідомости. [В чім-же я з незнання грішна? (Куліш)]. В блаженном -нии - в блаженному (щасливому) невіданні (незнанні). В -нии своём, я… - у своїй несвідомості (у своєму невіданні), я… В -нии значения чего, я… - несвідомий (не знаючи) ваги (значе[і]ння) чого, я… Быть (пребывать, находиться), оставаться в -нии относительно чего, насчёт чего - не знати чого, про що, бути (перебувати, пробувати) в незнанні (в невіданні, в несвідомості), бути, зоставатися несвідомим (нетямущим) чого. Воспитывать, держать, оставлять кого в -нии чего - виховувати, тримати, залишати кого в незнанні (в невіданні, в несвідомості) чого. Мрак (тьма) -ния - темрява (тьма, пітьма) незнання (невідання).

* * *

певать

1) співати, (диал.) піти, піяти. [Кому добре, той співає, кому зле, той плаче. Ще кури не піяли, як він зірвався (Стеф.)]. Петь что и о ком, о чём - співати чого (реже що) и за (про) кого, за (про) що. Петь песни, весенние (свадебные) песни - співати пісень, веснянок, весільних пісень. [Катря вже подругувала з сільськими дівчатками - веснянок уміла співати (М. Вовч.). І пісні їй піли пташенята божі (Рудан.)]. Петь-заливаться - співати-розлягатися, лящати. [В кущі співав-розлягався соловейко. Соловейко лящить (Тесл.)]. Петь басом - співати баса (и басом), басувати. Петь вполголоса, под нос песню - мугикати, кургикати пісню (и пісні). Петь обедню молебен - співати службу (обідню), молебень. Петь одну песню, одно и то же - після тієї та знов тієї співати. Теперь он другое поёт - тепер він иншої (не те) співає (заспівав). Любящий петь - співучий, співливий;

2) (воспевать кого, что) співати про кого, про що, виспівувати, виспівати, оспівувати, оспівати кого, що. Петый -

1) співаний;

2) см. Отпетый 2.

* * *

1) співа́ти; ( распевать) виспі́вувати

2) ( воспевать) співа́ти, оспі́вувати, виспі́вувати

призревать, призреть кого пі[е]клуватися, попіклуватися, опікуватися ким и про кого, брати, взяти кого на своє піклування, на свою опіку, клопотатися, поклопотатися про кого и ким, дбати, подбати про кого, (приютить) давати, дати притулок кому, притулити, прихистити кого.

* * *

см. призревать

наговорювання, наказування, набалакування;

2) наговорювання, наказування, наклепування на кого, обмовляння кого, набріхування на кого, про кого, пускання слави (неслави, лихої слави, поговору) про кого, натуркування чого кому про кого;

3) наговорювання, нашіптування, замовляння чого. Срв. Наговаривать.

1) з якого; звідки

2) про кого; про що; про якого

* * *

apx. з чого; звідки

cj про кого; про якого; про що

что о чём дочутися про кого, про що и за кого, за що, перечути, прочути, у[на]чути, вичути, наслухати про кого, про що; срв. Услышать. [Дочувся про се і каже (Кониськ.). Перечули через людей, що він у наймах. Наслухав я, що там добре живеться. Прочули, що дід дурно хліб людям роздає (Кон.)]. -ться - см. Ослышаться.

* * *

, < забыть> (­буду, ­дешь; ­ла; ­тый) vergessen (a. о П, про В); zurücklassen, liegenlassen; verschmähen; что я там забыл? F was habe ich dort verloren?; и думать забудь! F schlag dir das aus dem Kopf!; забываться einschlummern; alles um sich herum vergessen; F sich vergessen, sich gehen lassen; zu weit gehen; in Vergessenheit geraten

* * *

забыва́ть, <забы́ть> (-бу́ду, -дешь; - ла; - тый) vergessen ( auch о П, про В); zurücklassen, liegen lassen; verschmähen;

что я там забы́л? fam was habe ich dort verloren?;

и ду́мать забу́дь! fam schlag dir das aus dem Kopf!;

забыва́ться einschlummern; alles um sich herum vergessen; fam sich vergessen, sich gehen lassen; zu weit gehen; in Vergessenheit geraten

* * *

<-ю, -ешь> нсв, забы́ть св

прх (кого́-л./что-л.; о ком-л./чём-л.) vergessen, nicht mehr denken an +akk

забыва́ть о свои́х обя́занностях seine Pflichten vernachlässigen

мы не должны́ забыва́ть, что... wir dürfen nicht vergessen, dass...

* * *

1) gener. beiseitelassen, liegenlassen (что-л. взять с собой), ligenlassen, vergessen (кого-л., что-л., о ком-л., о чём-л., разг. про кого-л., про что-л.)

2) avunc. verschwitzen (сделать что-л.)

уболівання за кого, за що и за ким, за чим, журіння про (за) кого, про (за) що, піклування ким, чим и про кого, про що.

* * *

1) сумува́ння, журі́ння; побива́ння

2) ска́рга, жа́лоба; бі́дкання

3) піклува́ння; уболіва́ння

почати дбати про кого, про що и за кого, за що, почати піклуватися ким, чим и про кого, про що; срвн. Радеть.

║ (vêtement, ornement) носи́ть, ходи́ть ipf. (в + P; с +); ∑ быть (в + P; на + P; при + P);

║ (nom, titre);

║ (indiquer) ∑ быть;

║ (en soi) нести́ в себе́;

2. (idée de poids qu'on supporte) нести́*/ по= inch., носи́ть ipf. (avec idée de déplacement);

║ (une partie du corps):

3. (soutenir) держа́ть;

4. (idée de déplacement) относи́ть/отнести́ (emporter); приноси́ть/принести́ (apporter); подноси́ть/поднести́ (plus près); доставля́ть/доста́вить (faire parvenir); переноси́ть/перенести́ (changer de place);

5. (diriger):

6. (faire profiter) приноси́ть;

7. (supporter) нести́:

8. (éprouver) испы́тывать ipf., пита́ть ipf.;

9. fig. (dans les expressions):

10. (à) доводи́ть ◄-'дит-►/довести́*;

11. (inscrire) вноси́ть/внести́, заноси́ть/занести́; чи́слить/за=;

12. (en gestation) вына́шивать ipf.;

■ vi.

2. (se rapporter à) каса́ться/ косну́ться (+ G), относи́ться ipf. (к + D);

║ (tomber) па́дать ipf. (на + A);

4. (heurter) уда́ряться/уда́риться (о + A);

5. (avoir un effet) fig. де́йствовать/по= (на + A);

6. вына́шивать/выноси́ть, носи́ть;

■ vpr.

     ἀκούω

     (ᾰ) (fut. ἀκούσομαι, aor. ἤκουσα - эп.-дор., aor. ἄκουσα с ᾱκ и ᾰκ, pf. ἀκήκοα - дор. ἄκουκα, ppf. ἠκηκόειν и ἠκηκόη - ион. ἀκηκόειν и ἀκηκόη; pass.: fut. ἀκουσθήσομαι, aor. ἠκούσθην pf. ἤκουσμαι; редко med.)

    1) слышать

    

ἀ. τινός Hom., Her., Xen.— слышать кого-л.;

    2) слышать ( в прошлом), знать понаслышке

    

ἔξοιδ΄ ἀκούων Soph. — я знаю понаслышке;

    3) слушать

    

(τινός Diog.L.)

    4) благосклонно выслушивать, внимать

    

ἀκοῦσαί τινος εὐξαμένου Hom. или κατευγμάτων τινός Eur. — внять чьим-л. мольбам

    5) слушаться, повиноваться

    

(τινός Hom., Aesch., Her., Dem., Plut.)

    6) слышать, понимать

    

κλύοντες οὐκ ἤκουον Aesch. — они слушали, но не понимали

    7) узнавать

    

(ἐκ βιβλίου Plat.)

    8) выслушивать про себя (что-л.), т.е. слыть, считаться (кем-л.) (ср. лат. bene или male audire)

    

κακῶς ἀ. πρός τινος Her., ὑπό τινος Lys. и παρά τινι Polyb., Plut.; — иметь дурную славу у кого-л.;

pron (непрямий відмінок від who) кого, кому

* * *

1) непрям. пит. від who

2) хто

1) + s, adv [подразумевает меньшее расстояние от отправной до конечной точки; чем desde 1)] от, из, с ( к-л места)

2) + prep + s из ( закрытого пространства)

3) + s, N [ происхождение] из, с ( к-л места), тж из (к-л семьи; рода)

4) + x от, из ( количества x); ми́нус x

5) + x (больше; меньше) числа́ x; чем x чего

6)

7)

8)

9) uno; algo [отношение; принадлежность] (к) кому; чему; кого; чего

10) nc из ( к-л материала)

11) nc, inf [предназначение; пригодность] для чего

12) + s, nc (+ adj); x; adv [обладание к-л признаком] какой

13) adj + de + nc, inf [ обладание уточняемым признаком]

14)

15)

16)

17) + s, pron [вводит субъект пассивной конструкции] кем

18) v, adj + de + nc, inf [вводит обозначение причины действия; состояния] от чего

19)

20) + s, nc о ком; чём; про кого; что

21) + nc; + art det + s [образует обстоятельство места, тж образа действия] когда; как

22)

23)

чего нрч. що-до чого, з приводу чого, дотично чого, про що. А что -но… - а що тичеться (чого)… -но пищи,- плохо - що-до їжі, то поганенько. Потолковать -но литературы - поговорити, побалакати з приводу письменства. Пришёл -но денег напомнить - прийшов про гроші нагадати.

* * *

подбати, попі[е]клуватися за (про) кого, поопікуватися ким.

* * *

1) ( о ком-чём - позаботиться) попіклува́тися (про кого-що, за кого-що, ким-чим), подба́ти (про кого-що)

2) см. попечалиться

3) см. поплакаться

несов.; сов. - спр`авиться

1) ( с кем-чем - управляться) справля́тися, спра́витися, -влюся, -вишся, сов. упо́ратися (з ким-чим); сов. зору́дувати, -дую, -дуєш (що, з чим)

2) ( о ком-чём - осведомляться) дові́дуватися, -дуюся, -дуєшся, дові́датися (про кого-що); (несов.: спрашивать) пита́тися (про кого-що); ( расспрашивать) розпи́туватися, -туюся, -туєшся, розпита́тися, розпи́тувати, розпита́ти (про кого-що, за кого-що, чого)

3) страд. несов. справля́тися; споряджа́тися; ла́годитися, поправля́тися, ладна́тися, ла́дитися, -диться