Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

(проти+кого-небудь)

  • 61 dead

    1. n
    1) (the dead) збірн. мертві, померлі, небіжчики
    2) глуха пора
    3) pl гірн. пуста порода
    2. adj
    1) мертвий; померлий; дохлий

    to shoot smb. dead — застрелити когось

    2) що стосується смерті
    3) неживий
    4) загиблий; що сконав
    5) зів'ялий, засохлий (про рослини); пропалий
    6) нерухомий; позбавлений ознак життя
    7) глибокий, мертвецький (сон)
    8) занімілий, нечутливий; що втратив чутливість
    9) нечутливий, нечуйний, байдужий; глухий, сліпий (до чогось)
    10) непридатний
    11) погаслий
    12) фальшивий, хибний
    13) що вийшов з ужитку, недіючий
    14) цілковитий, повний
    15) спорт. що вийшов з гри
    16) гірн. непровітрюваний (про виробку); застійний (про повітря); непродуктивний (про породу)

    dead abatis — військ. завал

    dead colour — жив. ґрунтовка

    dead earth — ел. повне заземлення (тж dead ground)

    dead heat — спорт. нічия; рівність очок

    dead leaf — ав. падіння листком

    dead load — власна вага; постійне навантаження

    dead short — ел. повне коротке замикання

    dead space — військ. мертвий простір

    dead stage — кін. павільйон для німої кінозйомки

    dead window — архт. фальшиве вікно

    3. adv
    1) смертельно; вкрай; цілковито
    2) точно, рівно; прямо
    4. v розм.
    1) помирати
    2) втрачати сили
    3) охолоджуватися
    4) занапащати, умертвляти
    5) ослабляти; заглушати; позбавляти життєвої сили
    * * *
    I [ded] n
    1) ( the dead) мертві, померлі, небіжчики
    3) разг. див. dead letter 2
    4) cл.; див. dead-beat I
    5) pl; гipн. пуста порода
    II [ded] a
    1) мертвий; померлий; дохлий; пов'язаний зі смертю

    dead list — список загиблих; позбавлений життя; як у мерця; який загинув, який скінчився

    2) зів'ялий, засохлий; загиблий; з сухого листя, гілок
    3) неживий; dead matter нежива матерія; неорганічна речовина
    4) позбавлений ознак життя, безплідний, пустий; dead soil неродючий ґрунт
    5) онімілий, який втратив чутливість
    6) байдужий; сліпий або глухий ( до чого-неудь)
    7) непридатний, який втратив основну властивість або функцію, який втратив силу; dead street глуха вулиця, тупик; dead channel старорічище; dead capital мертвий капітал
    8) несмачний, недобрий; dead wine прісне вино; погаслий, згаслий; фальшивий, помилковий
    9) недіючий, який вийшов з ужитку; застарілий; вимерлий, древній
    10) глухий ( про звук); тьмяний
    11) млявий, апатичний; заціпенілий
    12) глухий; сумний, одноманітний, нудний; dead season мертвий сезон
    13) позбавлений руху, нерухомий, застиглий; який не рухається, стоїть на місці; який зупинився; бездіяльний; dead motor заглухлий двигун; to make dead eл. знеструмити, вимкнути
    14) повний, цілковитий, глибокий, крайній; dead stop повна зупинка; dead faint глибока непритомність; втрата свідомості; dead calm мертвий штиль; dead failure /frost/ повний провал; фіаско
    15) страшенно, жахливо
    16) кoм. збитковий
    17) cпopт. який вийшов з гри; dead ball м'яч, що не зараховується
    18) юp. позбавлений прав
    19) фiз. який поглинає звуки
    20) пoлiгp. непридатний; використаний
    21) гipн. непровітрюваний ( про виробку); застійний ( про повітря); нерухомий
    22) гipн. пустий, який не містить корисних копалин; непродуктивний
    23) eл. який не знаходиться під напругою, вимкнений
    III [ded] adv
    1) до смерті, украй; зовсім
    2) точно, рівно, прямо
    IV [ded] v; діал.
    1) умирати; втрачати сили; охолоджуватися
    2) губити, умертвляти
    3) позбавляти життєвої сили, послабляти; заглушати

    English-Ukrainian dictionary > dead

  • 62 be down

    phr v
    1) знижуватися, падати; втрачати; зайти, закотитися ( про сонце)
    2) бракувати; (to) усе витратити
    3) бути записаним, бути внесеним до списку, у розклад; підписуватися ( на пожертвування)
    4) бути в поганому настрої, бути не в гуморі
    5) (on) бути настроєним проти, гудити, засуджувати ( кого-небудь)
    6) наполягати на сплаті (боргу, штрафу, компенсації)
    7) (on) швидко помічати
    8) ( with) хворіти

    English-Ukrainian dictionary > be down

  • 63 copper

    I n
    1) мідь; червона мідь; xiм. мідь
    3) мідна або бронзова монета
    5) мідний диск, що носять індіанці Північної Америки як знак відмінності е багатства
    6)
    II a
    1) мідний; мідно-червоний ( про колір)
    2) мiн. мідистий
    III v
    1) покривати міддю, обміднювати
    2) aмep. класти мідяк на карту, проти якої робиться ставка ( у фараоні); битися об заклад
    IV n
    2) cл. донощик; поліцейський інформатор
    3) слв. скорочення терміну тюремного ув'язнення за "хорошу поведінку" ( фактично за доноси на співкамерників)
    V v; сл.
    3) служити в поліції, бути поліцейським

    English-Ukrainian dictionary > copper

  • 64 dead

    I [ded] n
    1) ( the dead) мертві, померлі, небіжчики
    3) разг. див. dead letter 2
    4) cл.; див. dead-beat I
    5) pl; гipн. пуста порода
    II [ded] a
    1) мертвий; померлий; дохлий; пов'язаний зі смертю

    dead list — список загиблих; позбавлений життя; як у мерця; який загинув, який скінчився

    2) зів'ялий, засохлий; загиблий; з сухого листя, гілок
    3) неживий; dead matter нежива матерія; неорганічна речовина
    4) позбавлений ознак життя, безплідний, пустий; dead soil неродючий ґрунт
    5) онімілий, який втратив чутливість
    6) байдужий; сліпий або глухий ( до чого-неудь)
    7) непридатний, який втратив основну властивість або функцію, який втратив силу; dead street глуха вулиця, тупик; dead channel старорічище; dead capital мертвий капітал
    8) несмачний, недобрий; dead wine прісне вино; погаслий, згаслий; фальшивий, помилковий
    9) недіючий, який вийшов з ужитку; застарілий; вимерлий, древній
    10) глухий ( про звук); тьмяний
    11) млявий, апатичний; заціпенілий
    12) глухий; сумний, одноманітний, нудний; dead season мертвий сезон
    13) позбавлений руху, нерухомий, застиглий; який не рухається, стоїть на місці; який зупинився; бездіяльний; dead motor заглухлий двигун; to make dead eл. знеструмити, вимкнути
    14) повний, цілковитий, глибокий, крайній; dead stop повна зупинка; dead faint глибока непритомність; втрата свідомості; dead calm мертвий штиль; dead failure /frost/ повний провал; фіаско
    15) страшенно, жахливо
    16) кoм. збитковий
    17) cпopт. який вийшов з гри; dead ball м'яч, що не зараховується
    18) юp. позбавлений прав
    19) фiз. який поглинає звуки
    20) пoлiгp. непридатний; використаний
    21) гipн. непровітрюваний ( про виробку); застійний ( про повітря); нерухомий
    22) гipн. пустий, який не містить корисних копалин; непродуктивний
    23) eл. який не знаходиться під напругою, вимкнений
    III [ded] adv
    1) до смерті, украй; зовсім
    2) точно, рівно, прямо
    IV [ded] v; діал.
    1) умирати; втрачати сили; охолоджуватися
    2) губити, умертвляти
    3) позбавляти життєвої сили, послабляти; заглушати

    English-Ukrainian dictionary > dead

  • 65 exceptant

    n
    особа, яка висуває заперечення (проти кандидатури) яка заявляє відвід або вимагає виключення ( кого-небудь); юp. обвинувачуваний, який заявив відвід судді або присяжному засідателеві

    English-Ukrainian dictionary > exceptant

  • 66 over

    1. n
    1) лишок; надлишок, зайвина
    2) доплата
    3) військ. переліт (снаряда)
    4) рад. перехід на прийом
    2. adj
    1) верхній
    2) вищий, вищестоящий
    3) зайвий
    4) надмірний
    3. adv
    указує на:
    1) рух через щось
    2) широкий характер дій
    3) перебування або рух над чимсь; нагорі; нагору
    4) наближення до певного місця, до якоїсь особи
    5) перехід чогось до іншої особи або передачу чогось іншій особі
    6) лишок, зайвину

    they were gone two hours or over — їх тут нема вже дві години, а то й більше

    7) завершеність дії
    8) закінчення, припинення дії
    9) знову, ще раз

    over and over (again) — багато разів, знову й знову

    4. prep
    1) над, вище
    2) над, через
    3) понад, більше
    4) протягом
    5) щодо, про
    6) по, через

    over smb.'s signature — за чиїмсь підписом

    * * *
    I n
    3) вiйcьк. переліт ( снаряда)
    4) cпopт. серія кидків (шість; у крикеті)
    5) paд. перехід на прийом
    II a
    1) верхній; зовнішній
    3) зайвий, надлишковий; надмірний
    III adv
    1) знаходження або рух над чим-небудь нагорі, зверху; наверх, вгору; рух через що-небудь- часто передається дiєcл. префіксом пере-

    to step over — переступити; зміну положення, перекидання, перехід з вертикального положення в горизонтальне- часто передається дiєcл. префіксом пере-

    please, turn over — дивися на звороті ( напис); перехід на протилежну сторону, зміну позиції- часто передається дiєcл. префіксом пере-

    to sail over — переплисти ( на іншу сторону); наближення до якого-небудь місця або особи або перехід до чого-небудь- часто передається дiєcл. префіксом під-; знаходження на якій-небудь стороні

    2) повторення знову, ще раз

    over again, over and over (again) — знову, багато разів ( підряд)

    to check over — перевірити; закінчення чого-небудь

    4) нерозв'язаність, незакінченість, неврегульованість

    to lay over — відкладати; відтерміновувати

    5) поширення по всьому даному місцю, по всій території (часто all over)
    6) тривалість протікання дії протягом якого-небудь періоду часу або після закінчення цього періоду часу
    7) передачу або перехід чого-небудь від однієї особи до іншої- часто передається дiєcл. префіксом пере-
    8) надлишок до того ж, на додаток; надлишок або вищий ступінь якості надзвичайно, понад, занадто

    over against — навпроти; проти, у порівнянні

    all over — типовий (для кого-л)

    over with — зроблений, закінчений

    over and above — до того ж, крім того; занадто, надто

    IV prep
    1) указує назнаходження або рух над яким-небудь предметом над; положення на якому-небудь предметі або поверх нього на; положення поперек чого-небудь через; місце розташування по інший бік чого-небудь по той бік, за; положення біля чого-небудь біля; надягання, натягування чохла на; рух через що-небудь, по чому-небудь або через яку-небудь перешкоду через, по, об; рух або поширення по якій-небудь поверхні в певному або у різних напрямках по; на ( часто all over); дотик до поверхні чого-небудь по
    2) указує наперіод протікання дії протягом, за; включення в дію якого-небудь моменту, відрізку часу включаючи, включно; до; протікання дії під час якого-небудь заняття за
    3) указує набільшу кількість понад, більше; більший вік, час більше
    4) указує набільш високе положення, перевагу, переважання, панування, владу над; більш високий ранг, положення вищий, старший
    5) указує напредмет думки, суперечки про, над, відносно, з приводу; предмет розгляду, перегляду - часто передається дiєcл. префіксом про-
    6) указує на подолання труднощів, перешкод
    7) указує на спосіб пересування, пересилання, передачі по
    8) указує на особу, з якою що-небудь відбувається або трапляється

    English-Ukrainian dictionary > over

  • 67 over

    I n
    3) вiйcьк. переліт ( снаряда)
    4) cпopт. серія кидків (шість; у крикеті)
    5) paд. перехід на прийом
    II a
    1) верхній; зовнішній
    3) зайвий, надлишковий; надмірний
    III adv
    1) знаходження або рух над чим-небудь нагорі, зверху; наверх, вгору; рух через що-небудь- часто передається дiєcл. префіксом пере-

    to step over — переступити; зміну положення, перекидання, перехід з вертикального положення в горизонтальне- часто передається дiєcл. префіксом пере-

    please, turn over — дивися на звороті ( напис); перехід на протилежну сторону, зміну позиції- часто передається дiєcл. префіксом пере-

    to sail over — переплисти ( на іншу сторону); наближення до якого-небудь місця або особи або перехід до чого-небудь- часто передається дiєcл. префіксом під-; знаходження на якій-небудь стороні

    2) повторення знову, ще раз

    over again, over and over (again) — знову, багато разів ( підряд)

    to check over — перевірити; закінчення чого-небудь

    4) нерозв'язаність, незакінченість, неврегульованість

    to lay over — відкладати; відтерміновувати

    5) поширення по всьому даному місцю, по всій території (часто all over)
    6) тривалість протікання дії протягом якого-небудь періоду часу або після закінчення цього періоду часу
    7) передачу або перехід чого-небудь від однієї особи до іншої- часто передається дiєcл. префіксом пере-
    8) надлишок до того ж, на додаток; надлишок або вищий ступінь якості надзвичайно, понад, занадто

    over against — навпроти; проти, у порівнянні

    all over — типовий (для кого-л)

    over with — зроблений, закінчений

    over and above — до того ж, крім того; занадто, надто

    IV prep
    1) указує назнаходження або рух над яким-небудь предметом над; положення на якому-небудь предметі або поверх нього на; положення поперек чого-небудь через; місце розташування по інший бік чого-небудь по той бік, за; положення біля чого-небудь біля; надягання, натягування чохла на; рух через що-небудь, по чому-небудь або через яку-небудь перешкоду через, по, об; рух або поширення по якій-небудь поверхні в певному або у різних напрямках по; на ( часто all over); дотик до поверхні чого-небудь по
    2) указує наперіод протікання дії протягом, за; включення в дію якого-небудь моменту, відрізку часу включаючи, включно; до; протікання дії під час якого-небудь заняття за
    3) указує набільшу кількість понад, більше; більший вік, час більше
    4) указує набільш високе положення, перевагу, переважання, панування, владу над; більш високий ранг, положення вищий, старший
    5) указує напредмет думки, суперечки про, над, відносно, з приводу; предмет розгляду, перегляду - часто передається дiєcл. префіксом про-
    6) указує на подолання труднощів, перешкод
    7) указує на спосіб пересування, пересилання, передачі по
    8) указує на особу, з якою що-небудь відбувається або трапляється

    English-Ukrainian dictionary > over

  • 68 как

    нрч.
    1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];
    2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];
    3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];
    4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;
    5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;
    6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].
    * * *
    1) нареч. як

    \как раз — са́ме, якра́з; ( сразу) зра́зу, відра́зу; ( мигом) уми́ть

    \как бы не... — як би не...; ( для выражения опасения) коли б не

    2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

    \как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; ( для выражения условности) якщо́ ті́льки; ( условный) як, коли́, якщо́; раз; (выделительный, ограничительный, причинный) як

    \как бы ни — хоч [би] як; (перед прил.) хоч би яки́й

    3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

    [а] \как же — [а] як же; ( при утвердительном ответе) ая́кже, авже́ж

    \как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; (ой ли, ишь) овва́!, ов!; ( при возражении) еге́!, авже́ж!

    \как — мо́жно (при сравн. ст.) якна́й..., якомо́га, як мо́жна, що́най

    Русско-украинский словарь > как

  • 69 наблюдать

    наблюсти
    1) что - спостерегати, спостерегти, (редко) постерегати, постерегти що, (примечать) примічати, примітити що. [Переглянувши українське письменство, ми могли спостерегти цікавий процес (Єфр.). Дивіть! Як дитина примічає! (Звин.). -дать природу, течение светил небесных - спостерегати природу, рух світил небесних. Астроном, що спостірегає зорі (Кониськ.). Спостерегаючи, з одного боку, життя природи, а, з другого,- суспільне та особисте життя людей (Наш)];
    2) (надсматривать за кем, за чем) наглядати, назирати, надзирати за (над) ким, за (над) чим и кого, що (чого), (следить) стежити за ким, за чим и чого, достежити чого, кмітити, примічати за ким, за чим, (сторожить) пильнувати кого и за ким, чого, допильнувати кого, чого, достерегати, достерегти кого, що и чого, (смотреть, надзирать) доглядати, доглянути кого, чого и за ким, за чим, дозирати кого, чого и що, за ким, за чим; срв. Присматривать 2, Надсматривать. Буду пильно наглядати - книжку ти яку читаєш, з ким говориш, де буваєш (Крим.). Обідаю собі десь у куточку, прислухаюсь, назираю за гостями (Васильч.). Цікава Масюківна назирала гостя з вікна (Н.- Лев.). Надзираю, надслухую, що станеться з Хомою (Франко). Шляху їх не стежить ніякий ворог (Франко). Чого ти за другими приглядаєшся? знай себе, я за тобою не примічаю (Квітка). Сів проти неї уп'явся очима в її вид і вважливо кмітить за нею (Н.-Лев.). Улітку вона їздила сама на поле до косарів, до громадільників, до женців і кмітила за ними, як добрий осавула (Н.-Лев.). Ну, хочеш: я доглядатимусь, пильнуватиму їх обох (Грінч.). За таким Трохим більш усього пильнував (Квітка). Допильнував того я вранці сам (Грінч.). Про що мене що-дня достерегати і цілитись на мене що-години? (Куліш). Чи се-ж наше діло? чи нам велено за другими доглядати? (Квітка). Колись ще сам я на полі й у лісі їх пильної роботи доглядав (Грінч.). Треба пильно тих лукавих ходів дозирати (Куліш)]. -дать за движениями неприятеля - стежити (назирати) за рухами ворога, пильнувати рухів ворога. -дать за детьми - наглядати (доглядати) дітей и за дітьми, дозирати дітей. -дать за работами - наглядати (назирати) за (над) роботами, пильнувати роботи, стежити за роботами. -дать за чьим поведением - доглядати (пильнувати) чийого поводження (чиєї поведінки). -дать за порядком - доглядати (дозирати, пильнувати) порядку. [Військового порядку дозирали січовики добре (Куліш)]. -дать за самим собою - стежити за самим собою, пильнувати себе, уважати на себе. За ним надо -дать - за ним треба наглядати (стежити), його треба пильнувати, на його треба уважати, його треба мати на оці. [Цезарю, остерегайся Брута,.. пильно вважай на Метелла Цімбра (Куліш)]. -дать украдкой (тайком) за кем - потай наглядати (назирати) кого и за ким, потай стежити за ким, сочити (присочувати) кого. Коли постережеш ще що-небудь, скажи мені; звели також і жінці присочувати (Куліш)];
    3) (соблюдать) доглядати, доглянути, додержувати, держати, додержати що и чого, берегти, зберегти що. -дать закон, -ны - доглядати, додержувати закону, -нів. -сти правосудие - доглянути (додержати, допильнувати) правосуддя (правого суду). -дать пост - додержувати посту, додержати піст. Наблюдённый - спостережений, примічений;
    2) доглянутий, додержаний, збережений. -ться -
    1) спостерегатися, бути спостереженим. Высота солнца - тся снарядом - високість сонця спостерегають приладом;
    2) (соблюдаться) держатися, додержуватися, бути додержуваним, додержаним. Посты теперь не -тся - постів тепер не додержують (не додержуються).
    * * *
    несов.; сов. - наблюст`и
    1) (кого-что, за кем-чем) спостерігати, спостерегти, -режу, -реже́ш, постерігати, постерегти́ (кого-що, за ким-чим); (несов.: следить) сте́жити, диал. кміти́ти (кмічу́, кміти́ш) (за ким-чим)
    2) (за кем-чем, над кем-чем - осуществлять надзор) нагляда́ти, нагля́нути (за ким-чим, кого-що), назира́ти, назирну́ти, несов. надзирати (кого-що, за ким-чим, над ким-чим); (ухаживать, присматривать) догляда́ти, догля́нути (кого-що, чого, за ким-чим), несов. пильнува́ти, -ну́ю, -ну́єш (кого-що)

    \наблюдатьть за детьми́ — нагляда́ти за ді́тьми (діте́й), догляда́ти діте́й (за ді́тьми), пильнува́ти діте́й, сте́жити за ді́тьми

    3) (что - несов.: соблюдать что-либо) додержуватися, -жуюся, -жуєшся, додержувати, -жую, -жуєш (чого)

    Русско-украинский словарь > наблюдать

Страницы

См. также в других словарях:

  • проти — I прийм. Уживається з род. і рідко знах. відмінками. Сполучення з прийм. проти виражають: Просторові відношення: 1) Уживається для позначення місця, предмета, особи, що знаходиться, міститься, перебуває прямо перед ким , чим небудь, на… …   Український тлумачний словник

  • напускати — а/ю, а/єш, недок., напусти/ти, ущу/, у/стиш, док., перех. 1) Давати можливість чомусь проникати куди небудь, заповнювати, займати собою що небудь у якійсь кількості. || Дозволяти, давати можливість комусь увійти, в їхати і т. ін. куди небудь у… …   Український тлумачний словник

  • настроювати — юю, юєш, недок., настро/їти, о/ю, о/їш, док., перех. 1) Надавати якому небудь музичному інструментові певної висоти звуку, певного строю. 2) Налагоджувати, регулювати, робити придатним для роботи (верстат, механізм і т. ін.). || Пристосовувати,… …   Український тлумачний словник

  • суд — у і заст. а/, ч. 1) Державний орган, який розглядає цивільні, кримінальні та деякі адміністративні справи. || Приміщення для судових засідань. || збірн. Судді. Позивати в суд. •• Арбітра/жний суд незалежний орган правосуддя у розв язанні… …   Український тлумачний словник

  • піддавати — аю/, ає/ш, недок., підда/ти, а/м, аси/, док. 1) перех. Допомагати кому небудь піднімати щось важке. || Підштовхувати кого , що небудь, зрушуючи з місця або пришвидшуючи рух. 2) перех., чому. Впливати, діяти чим небудь на когось, щось з метою… …   Український тлумачний словник

  • спокутувати — ую, уєш, недок. і док., рідко споку/тати, аю, аєш, док., перех. і без додатка. Заслуговувати чим небудь прощення за щось. || Нести покарання за злочин, провину; розплачуватися. •• Споку/тувати гріх (гріхи/) а) молячись, дотримуючись посту і т. ін …   Український тлумачний словник

  • здіймати — а/ю, а/єш, недок., здійня/ти, здійму/, зді/ймеш; мин. ч. здійня/в, няла/, няло/; док., перех. 1) Переміщати що небудь знизу вгору. || безос. || Високо здимати, розширюючи, збільшуючи в обсязі, розмірі. || рідко. Брати, піднімати з землі, підлоги… …   Український тлумачний словник

  • битися — б ю/ся, б є/шся; наказ. сп. би/йся; недок. 1) з прийм. в (у), об (о) і без прийм. Стукатися, ударятися. || Хлюпатися, плескати. 2) Удаватися до бійки, бити кого небудь. || Бити один одного. || Ударяти рогами, лобом, ногами (про тварин). 3)… …   Український тлумачний словник

  • нацьковувати — ую, уєш, недок., нацькува/ти, ую/, ує/ш, док., перех. і без додатка. 1) кого, ким. Спонукати до нападу на кого небудь (про собаку). 2) кого на кого, кого, перен., розм. Викликаючи вороже ставлення, підбурювати проти кого небудь …   Український тлумачний словник

  • побитися — б ю/ся, б є/шся, док. 1) Удатися до бійки, вчинити бійку з ким небудь. || Позмагатися, помірятися з ким небудь силою. 2) Воювати, боротися проти кого небудь, за щось якийсь час. 3) перен. Уживати всіх заходів, докладати зусиль якийсь час,… …   Український тлумачний словник

  • клинець — кли/нця/, ч. 1) Зменш. пестл. до клин. •• Клинці/ підбива/ти а) (до кого) залицятися; б) (під кого) інтригувати проти кого небудь. 2) діал. Забитий у стіну кілочок для вішання чого небудь …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»