-
1 проголосить
-
2 obwołać
проголосити; оповістити -
3 toast
1. n1) шматочок підсмаженого хліба; грінка; тост2) грінка у вині3) старий п'яниця (тж old toast)4) тост; виголошення тосту6) красуня, на честь якої проголошується тостas warm as a toast — дуже теплий, зігрітий
to have smb. on toast — а) мати владу над кимсь; б) обдурювати когось
2. v1) підрум'янювати на вогні2) підрум'янюватися, засмажуватися3) зігрівати; сушити4) зігріватися; сушитися5) обпалювати6) проголошувати тостto toast smb.'s health — пити за чиєсь здоров'я
* * *I nскибочка хліба, підрум'янена на вогні; грінка; тостdry toast — підсушений хліб, сухар
as warm [as dry]as a toast — дуже теплий [сухий]
IIto have smb on toast — мати кого-н. у своїй владі, тримати кого-н. у своїх руках; одурювати /надувати/ кого-н.
1) υl. підрум'янювати на вогніto toast bread [bacon] — підсмажувати на вогні хліб [бекон]; підрум'янюватися; зажарюватися
2) зігрівати; сушитиIII nto toast ones feet [oneself]at a fire — гріти ноги [грітися]біля вогню; зігріватися; сушитися
1) тост; пропозиція тостуto propose /to give/ a toast to smb, to give smb; a toast — проголосити тост на честь кого-н.
3) icт. красуня, на честь якої проголошується тост4) загальний улюбленець; популярна, знаменита людинаIVto toast to the best — проголосити тост за кращих; пити (за кого-н. або що-н.)
to toast smb s health — пити за чиєсь здоров'я
-
4 toast
I nскибочка хліба, підрум'янена на вогні; грінка; тостdry toast — підсушений хліб, сухар
as warm [as dry]as a toast — дуже теплий [сухий]
IIto have smb on toast — мати кого-н. у своїй владі, тримати кого-н. у своїх руках; одурювати /надувати/ кого-н.
1) υl. підрум'янювати на вогніto toast bread [bacon] — підсмажувати на вогні хліб [бекон]; підрум'янюватися; зажарюватися
2) зігрівати; сушитиIII nto toast ones feet [oneself]at a fire — гріти ноги [грітися]біля вогню; зігріватися; сушитися
1) тост; пропозиція тостуto propose /to give/ a toast to smb, to give smb; a toast — проголосити тост на честь кого-н.
3) icт. красуня, на честь якої проголошується тост4) загальний улюбленець; популярна, знаменита людинаIVto toast to the best — проголосити тост за кращих; пити (за кого-н. або що-н.)
to toast smb s health — пити за чиєсь здоров'я
-
5 vow
1. n1) обітниця; клятва; урочиста обіцянка; зарікання, зарокto make a vow — дати клятву, поклястися, заприсягтися; заректися
2) чернеча обітниця3) благання, молитва4) мрія, пристрасне бажання5) жертвування2. v1) давати обітницю (клятву); клястися, присягатися; урочисто обіцяти2) урочисто обіцяти3) присвячувати (комусь, чомусь); прирікати4) проголошувати; урочисто заявлятиto vow and declare — урочисто обіцяти; урочисто проголосити
* * *I [vau] n.1) обітниця; клятва; зарік, урочиста обіцянка; lovers’ vows клятви в вірності ( закоханих); the marriage vow щлюбна обітниця; to break [to hold, to keep] a vow порушувати [дотримати] обітницю /клятву/; to make a vow дати обітницю /клятву, зарік/; to exchange vows поклястися один одному в вірності; to be under а vow /to be bound by a vow/ to do smth. поклястися зробити щось; the vow of chastity обітниця безшлюбності; to take the vows постригтися в ченці, стати ченцем2) мольба, молитва; мрія, палке бажання желаниеII [vau] v.1) давати обітницю, клятву, зарік; клястися, урочисто обіцяти; to vow celibacy дати обітницю безшлюбності; to vow vengeance against smb. поклястися помститися комусь; урочисто обіцяти; the king vowed an abbey to God for the victory король дав богу обітницю побудувати абатство в випадку перемоги2) (to) присвячувати (комусь, ч.омусь): обрікати; to vow oneself to a life of self-sacrifice присвятити себе служінню іншим3) проголошувати, урочисто заявляти; she vowed that she was delighted вона заявила, що дуже рада; to vow and protest завірити клятвою; = клястися усіма святими; to vow and declare урочисто обіцяти; дати урочисту обіцянку; урочисто проголосити -
6 провозглашать
провозгласить1) что - проголошувати, проголосити, оголошувати, оголосити, виголошувати, виголосити, оповіщати, оповістити, (возглашать) викликати, викликнути що кому; см. Возвещать, Оглашать, Обнародовать. [Буржуазна демократія на словах проголошувала низку свобод (Касян.)]. -шать кого - вихваляти, виславляти кого. -шать кому похвалы - проголошувати хвалу (похвалу) кому. -шать имя чьё - проголошувати ім'я чиє;2) кого кем, чем - проголошувати, проголосити, окл[р]икати и окл[р]икувати, окл[р]икнути. [Проголошено його полковником. Гляди, ще й консулом його окличуть (Куліш). Черевань уже окрикував Сомка гетьманом (Куліш)]. Провозглашённый -1) проголошений, оголошений, оповіщений;2) проголошений, окл[р]икнутий ким, чим.* * *несов.; сов. - провозглас`ить1) (что) проголо́шувати, проголоси́ти; (объявлять, заявлять) оголо́шувати, оголоси́ти (що)2) (кого кем, кого-что каким, чем) оголо́шувати, оголоси́ти, проголо́шувати, проголоси́ти (кого ким, кого-що яким, чим) -
7 toast
n1. тост; виголошення тосту2. особа/ установа/ подія, на честь/ в пам'ять якої пропонується тост- to drink a toast to smbd. пити за чиєсь здоров'я- to give a toast to smbd. виголосити тост на чиюсь честь- to reply to the toast проголосити тост у відповідь- to respond to the toast проголосити тост у відповідь- to propose a toast to smbd. виголосити тост на чиюсь честь- you will be my toast п'ю за ваше здоров'я -
8 acclaim
1. nгучне (радісне) вітання; вигуки схвалення2. v1) гучно вітати2) бурхливо аплодувати3) проголошуватиto acclaim smb. the winner — проголосити когось переможцем
* * *I nгучне, радісне вітання або вигук; вигуки схваленняII v1) галасливо, бурхливо аплодувати ( кому-небудь); вітати ( кого-небудь)3) дiaл. схвалити кандидатуру одностайними вигуками з місць ( без формального голосування) -
9 noise
1. n1) шум, гамір, галас, гомін; ґвалт2) чутка, поголос; балачки3) звук (неприємний), гуркіт4) плітка, наклепницька чутка5) перешкодиa big noise — важна персона, цяця
2. v1) розголошувати; поширювати; обнародувати; проголошувати2) шуміти, галасувати, кричати* * *I [nxiz] n1) шум, гамір; лемент, галас; пересуди, розмови2) звук (звич. неприємний); шум, гуркіт3) icт. поголоска; ( наклепницька) чутка, плітка4) cпeц. шум, шуми; перешкоди5) гpaм. шумний звук6) гeoгp. неритмічні випадкові коливання рівня водиII [nxiz] v1) розголошувати; поширювати; оприлюднити, проголосити2) шуміти, кричати, галасувати -
10 proclaim
v1) оголошувати; проголошувати2) забороняти; оголошувати поза законом3) оприлюднити; опублікувати; довести до загального відомаto proclaim the news — оприлюднити повідомлення, опублікувати новину
4) свідчити, давати показання5) оголошувати про надзвичайний стан, оповіщати* * *v1) оголошувати; проголошувати2) оголосити поза законом; забороняти ( збори)3) засуджувати4) оприлюднити, доводити до загального відома, опубліковувати5) свідчити, показувати7) звеличувати, розхвалювати привселюдно -
11 propose
v1) пропонувати; вносити пропозицію2) висувати чиюсь кандидатуру3) припускати, гадати; мати намір; передбачати4) освідчуватися* * *v1) пропонувати, вносити пропозицію3) припускати, мати намір -
12 raise
1. n1) підвищення, зростання, збільшення2) амер. прибавка (до зарплати)he got a raise — йому підвищили зарплату, він одержав прибавку до зарплати
3) підйом, дорога вгоруraise chute — гірн. скат
2. v1) піднімати (тж raise up)to raise anchor — піднімати якір; зніматися з якоря
to raise the earth around a plant — с.г. підгортати (підсипати) рослину
2) допомогти піднятися3):to raise oneself — піднятися, підвестися
4) здіймати, підноситиto raise one's eyes — підвести очі (на кого-н.)
5) здіймати, збивати (куряву)6) будити; перен. воскрешати, пробуджуватиto raise smb. at midnight — розбудити когось серед ночі
7) рел. воскрешати8) викликати, збуджувати, породжувати9) починати, затівати, підніматиto raise a disturbance — учинити скандал, зчинити бучу
10) піднімати на боротьбу (проти, за — against, to)11) підвищувати, збільшувати12) амер. підробити документ, змінивши в ньому суму на вищу13) підвищувати по службі; давати нове звання14) вихваляти, звеличувати15) скласти, підготувати, накреслити (план тощо)16) виводити з себе, розлютовувати18) гірн. видобувати, видавати нагора19) підносити, підвищувати20) мат. підносити до степеня21) текст. ворсувати; начісувати22) мед. відкашлюватися, відхаркуватися23) споруджувати, зводити24) вирощувати, виховувати32) знімати (обмеження)34) учинитиraise up — а) піднімати; б) створювати
to raise up enemies — наживати ворогів; в) поет. породжувати
to raise one's glass to smb., smth. — підняти келих за когось, за щось; проголосити тост
to raise one's hand to smb. — підняти руку на когось, ударити когось
to raise Cain (hell, mischief, a rumpus, the devil) — зчиняти галас, скандалити
to raise the roof — амер., розм. а) бешкетувати, порушувати порядок; б) зчиняти галас, скандалити; в) втрачати самовладання; г) справляти приголомшливе враження
to raise a big smoke — амер. підняти тривогу
to raise a dust — а) хвилюватися, нервувати; б) замилювати очі
to raise the wind — розм. роздобувати гроші
* * *I [reiz] n1) підвищення, підняття, збільшення; aмep. збільшення ( зарплати)2) підйом; дорога в гору3) гipн. підняттєва виробкаII [reiz] vto raise anchor — зніматися з якоря; піднімати; підвищувати; refl піднятися; допомогти піднятися; здіймати
2) піднімати; будити, пробуджувати, воскрешати; peл. воскрешати3) викликати, збуджувати; породжувати; починати, піднімати; затівати; (часто to, against) піднімати на боротьбу4) підвищувати, збільшувати; кapт. збільшувати ставку; aмep.; кoм. підробити шляхом підміни позначеної на документі суми на більш високу6) звеличувати, вихваляти7) дiaл. виводити з себе, розлючувати8) icт.,; дiaл.; cпeц.; = rise II9) миcл. піднімати ( звіра)10) гipн. добувати; видавати11) мaт. підносити до степеня12) тeкcт. ворсувати; начісувати13) мeд. відкашлюватися, відхаркуватися14) споруджувати, зводити ( будинок)16) ставити, піднімати ( питання); висувати ( заперечення); пред'являти ( вимогу)18) викликати (дух, тінь)19) збирати, добувати ( гроші)23) заквашувати -
13 noise
I [nxiz] n1) шум, гамір; лемент, галас; пересуди, розмови2) звук (звич. неприємний); шум, гуркіт3) icт. поголоска; ( наклепницька) чутка, плітка4) cпeц. шум, шуми; перешкоди5) гpaм. шумний звук6) гeoгp. неритмічні випадкові коливання рівня водиII [nxiz] v1) розголошувати; поширювати; оприлюднити, проголосити2) шуміти, кричати, галасувати -
14 vow
I [vau] n.1) обітниця; клятва; зарік, урочиста обіцянка; lovers’ vows клятви в вірності ( закоханих); the marriage vow щлюбна обітниця; to break [to hold, to keep] a vow порушувати [дотримати] обітницю /клятву/; to make a vow дати обітницю /клятву, зарік/; to exchange vows поклястися один одному в вірності; to be under а vow /to be bound by a vow/ to do smth. поклястися зробити щось; the vow of chastity обітниця безшлюбності; to take the vows постригтися в ченці, стати ченцем2) мольба, молитва; мрія, палке бажання желаниеII [vau] v.1) давати обітницю, клятву, зарік; клястися, урочисто обіцяти; to vow celibacy дати обітницю безшлюбності; to vow vengeance against smb. поклястися помститися комусь; урочисто обіцяти; the king vowed an abbey to God for the victory король дав богу обітницю побудувати абатство в випадку перемоги2) (to) присвячувати (комусь, ч.омусь): обрікати; to vow oneself to a life of self-sacrifice присвятити себе служінню іншим3) проголошувати, урочисто заявляти; she vowed that she was delighted вона заявила, що дуже рада; to vow and protest завірити клятвою; = клястися усіма святими; to vow and declare урочисто обіцяти; дати урочисту обіцянку; урочисто проголосити -
15 возвещать
-ся, возвестить, -ся звіщати (кому що), -ся, звістити, -ся, сповіщати кого, -ся, сповістити, -ся, ознаймувати (кому що), -ся, ознаймити, -ся, ясувати [Ясую вам, що воював щасливо (Куліш)], проголошувати (проголосити), -ся (слово істини, гарні гасла). Возвещённый - звіщений, сповіщений, ознаймований, проголошений.* * *несов.; сов. - возвест`итьзвіща́ти, звісти́ти, сповіща́ти, сповісти́ти; провіща́ти, провісти́ти -
16 возглашать
-ся, возгласить, -ся покликати, -ся, покликнути, -ся, викликати, -ся, викликнути, -ся, виголошувати, -ся, виголосити, -ся. [Підняв голос і покликнув «вічную пам'ять» (Неч.-Лев.)]. Возглашённый - виголошений.* * *торж.; несов.; сов. - возглас`итьвиголо́шувати, ви́голосити, проголо́шувати, проголосити -
17 канонизировать
канонізувати, сов. заканонізувати, (ц.-сл.) прославляти, прославити кого, проголошувати, проголосити кого за святого. Канонизированный - канонізований, прославлений, проголошений за святого.* * *церк.канонізува́ти -
18 оповещать
оповестить о чём кого оповіщати, оповістити кого про що, проголошувати, проголосити кому що, ясувати, з'ясувати кому що, про що, обвіщати, обвістити кому що, заповіститися. [Мене про це вже оповіщено. Звели Антонія живим узяти, - з'ясуй про це (Куліш)]. -щать, -стить через посланцов - обсилати, обіслати. [Уже я й полки обіслав, щоб коні кормили і в дорогу готові були (Куліш)]. Оповещаемый - оповіщуваний, проголошуваний. Оповещённый - оповіщений, проголошений. Срв. Извещать, Об'являть.* * *несов.; сов. - оповест`итьсповіща́ти, сповісти́ти, оповіща́ти, оповісти́ти и пооповіща́ти; ( уведомлять) повідомля́ти, повідо́мити -
19 провопить
1) (известн. время) проголосити, прогаласувати (якийсь час);2) заголосити, загаласувати.* * *прорепетува́ти; прокрича́ти -
20 Предвозглашать
предвозгласить что, о чём проголошувати, проголосити, оголошувати, оголосити що, про що.
- 1
- 2
См. также в других словарях:
проголосити — I ошу/, о/сиш, док. 1) неперех. Голосити (див. голосити I) якийсь час. 2) перех. і без додатка, перен. Проказати що небудь тоном, подібним до голосіння (у 1 знач.). II див. проголошувати … Український тлумачний словник
проголосити — див. проголошувати … Словник синонімів української мови
проголосити — 1 дієслово доконаного виду голосити якийсь час; сказати плаксивим тоном проголосити 2 дієслово доконаного виду оголосити … Орфографічний словник української мови
Акт провозглашения независимости Украины — Акт провозглашения независимости Украины документ, принятый внеочередной сессией Верховного Совета УССР 24 августа 1991 года, которым провозглашена независимость Украины и создание самостоятельного государства Украины. Тем самым было… … Википедия
здекларувати — у/ю, у/єш, док., перех., рідко. Офіційно заявити, проголосити що небудь … Український тлумачний словник
проголошений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до проголосити II. || проголо/шено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
проголошення — я, с. Дія за знач. проголосити II, проголошувати … Український тлумачний словник
виголошувати — виголосити 1) (публічно висловлювати промову, звернення), проголошувати, проголосити, промовляти, промовити, ораторствувати, проговорювати, проговорити, проказувати, проказати; читати, зачитувати, зачитати (доповідь, настанову тощо) 2)… … Словник синонімів української мови
оголосити — I = оголошувати (ким чим публічно визнати кого / що н. ким / чим / яким н.), проголосити, проголошувати II ▶ див. оголошувати I, повідомляти 1) … Словник синонімів української мови
оголошувати — I = оголосити (доводити що н. до загального відома, письмово / усно), оповіщати, оповістити; оприлюднювати, оприлюднити (перев. у пресі); проголошувати, проголосити, видавати, видати (зі сл. наказ , розпорядження й под. перев. офіційно);… … Словник синонімів української мови
повідомляти — 1) = повідомити (кого доводити до чийогось відома), сповіщати, сповістити, давати знати, дати знати (кому), вістувати (кому), повістувати, повістити (кому), повідати, повідувати, повідати, повісти (кому); інформувати, подавати, подати (кому… … Словник синонімів української мови