(приємне)

предл. с предлож. пад.

1) (возле, у) при кому, при чому, попри кому, попри чому, коло кого, коло чого, край кого, край чого. [Була в мене небога, при мені вона і зросла (М. Вовч.). Одну взяли попри коні, другу взяли попри возі (Пісня). Котору дитину любила-кохала - край себе не маю (Макс.). Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). З якою бувало жадобою коло книжок історичних приписки перечитуєш (Куліш)]. Город лежит при реке - місто лежить коло річки, понад річкою. При городе слободка - (по)при місті (городі) слобода (слобідка). При входе, при въезде (при обозначении места) - з приходу, з приїзду, на приході, на приїзді. [Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду (Гр.). З приходу в селі (Радом.). Нора з приходу узенька (Драг.). Його хата у містечку на приході (Звяг.)];

2) (в присутствии кого) при кому, перед ким. Это было сказано при свидетелях - це було сказано при свідках, перед свідками. Не при вас будь сказано - не перед вами хай буде сказано. При отце - перед батьком. [Я її перед батьком вилаяла (Проскур.)];

3) (для обозначения времени: при жизни кого, во времена кого, чего) за кого, за чого. [Дай-же, Боже, - козаки промовляли, - за гетьмана молодого жити, як за старого (Ант.-Драг. II)]. При мне, при нас (в наше время) - за мене, за нас. [За мене то вже в дворі жили ми спокійненько (М. Вовч.). Не за нас се стало, не за нас і перестане (Номис)]. При покойном отце - за покійного батька. При жизни - за життя. [А сам собі за життя ще похорон справляє (Рудан.)]. При жизни отца - за батькового життя. При крепостном праве - за панського права, за панщини. [Він був ще за панського права кухарем (Грінч.)]. При республиканском правлении - за республіканського урядування. При солнце (до захода солнца, пока оно светит) - за сонця. [Наш господар дозорця вижав жито за сонця (Грінч. III)];

4) (для обозначения связи, принадлежности, условного отношения к чему-л.) при кому, при чому, за чого, на чому, на що. Состоять секретарём при ком - бути за секретаря при кому, у кого. Американский посланник при французском дворе - американський посол при французькому дворі. Остаться при университете, при кафедре - залишитися при університеті, при катедрі. При заводе есть и кузница - при заводі є й кузня. При нём нашли бумаги - при ньому знайдено папери. Иметь при себе оружие - мати при собі (з собою) зброю. При ком - за ким. [За нею й скотина плодиться, за нею й дробина водиться (Г. Барв.)]. Читать при свече, при солнечном свете, при электрическом освещении - читати при свічці, при сонячному світі, при електричному світлі. При приближении чего-л. - при наближенні и -нню чого. [Котрі були маєтніші, повиїздили при наближенню зарази в гори (Франко)]. При наступлении грозы - при початку грози, як гроза надходила. При исполнении служебных обязанностей - при виконанню службових обов'язків, під час виконання службових обов'язків. При подписании этого условия - при підписанні цієї умови, під час підписання цієї умови. При заключении договора - при згоді. [При згоді були люди (Кам'ян.)]. При обыске найдено - під час трусу знайдено. При одной мысли об этом - на саму згадку про це. При этом известии - на цю звістку. [Люборацький! підвода до тебе! - хтось гукнув. Аж затрясся малюк на цю звістку (Свидн.)]. При первом слове - на першому слові. При этом слове, при этих словах - на цім слові, на цих словах. [На сім слові чую - торохтять колеса (Кониськ.)]. При этом слове он вздрогнул - на цім слові він здригнувся. При первом же вопросе он смешался - на першому-ж питанні він збентежився, сплутався. При звуке его голоса - з звуком його голоса. При малейшем шуме, шорохе - на найменший шум, шелест. При каждом вздохе - за кожним подихом. [Той пил набивавсь у ніздрі за кожним подихом (Крим.)]. При первом случае, который мне представится - при першій нагоді, з першою нагодою, що матиму, що мені трапиться. При всяком случае - при кожній нагоді, кожної нагоди. При случае поговорите с ним о моём деле - як буде нагода, при нагоді поговоріть з ним про мою справу (в моїй справі). Я вспомню об этом при случае - я згадаю про це при нагоді. При гробовом молчании - при могильній тиші, під могильну тишу. При громких криках толпы - під голосні вигуки натовпу. При помощи - см. Помощь. Быть при оружии - бути при зброї. Быть при деньгах - бути при грошах. При скорости 30 вёрст в час - при скорості 30 верстов у (на) годину. Длина окружности при радиусе равном… - довжина округу при радіусі рівному… При температуре в 100 градусов - при температурі в 100 градусів, під температуру в 100 градусів. При давлении в 740 милиметров - при тисненні (під тисненням) в 740 міліметрів. При прочих равных условиях - (по)при инших однакових умовах, за иншими однаковими умовами. При такой жизни - по такому життю. [Що-дня тов карти грали, то пісеньок співали. Не гадки нашій панії по такому життю (М. Вовч.)]. При таких заработках можно хорошо жить - по таких заробітках можна добре жити. При всех своих значительных недостатках, произведение это имеет и несомненные достоинства - (по)при всіх своїх чималих вадах, твір цей має і безсумнівні вартості. При этих, при таких обстоятельствах, условиях - за цих, за таких обставин, умов, за цими, за такими обставинами, умовами, по цих, по таких обставинах, умовах. [Легко зрозуміти, як почувало себе українське письменство за таких обставин (Єфр.)]. При тех или иных исторических обстоятельствах - за тих чи инших історичних обставин (Єфр.), за тими чи иншими історичними обставинами, по тих чи инших історичних обставинах. При всём своём уме он был обманут - з усім своїм розумом він був одурений. При всём том - з усім тим. Прилагаемое при сем письмо - доданий до цього лист. Лежать, находиться при смерти - лежати, бути при смерті, на смерті, (образно) стояти на божій дорозі. [На смерті побивавсь цілу ніч (Черк.)].

* * *

1) ( для обозначения близости по месту) ко́ло, бі́ля (кого-чого), при (кому-чому); ( подле) побі́ля и побіля́ (кого-чого); ( рядом) по́ряд, по́руч (кого-чого, з ким-чим); ( близ) під (чим); (у) край, окра́й (кого-чого)

2) (для указания на наличие чего-л. рядом и в связи с чём-л., а также для указания на службу где-л.) при (кому-чому)

3) (для указания на наличие чего-л. у кого-л.) при (чому)

4) (при обозначении лица, имеющего в наличии что-л.; под присмотром, в сопровождении, под начальством кого-л.) при (кому-чому); (с) з, із (ким-чим)

5) ( в присутствии) при (кому-чому), в прису́тності (кого-чого)

6) (для указания на сопутствующие обстоятельства, условия, при которых что-нибудь происходит) при (чому); ( в отдельных выражениях) за (чого), а также переводится другими предлогами или конструкциями без предлогов

7) (для указания на обстоятельство, условие, событие, во время которого что-нибудь происходит) під час (чого), при (чому)

8) (для указания на эпоху, период, время, в течение которого что-нибудь совершается) за (кого-чого), під час (чого)

9) ( посредством) за допомо́ги (чого), че́рез (що); ( благодаря) завдяки́ (чому); ( вследствие) вна́слідок (чого)

10) ( несмотря на) при (чому); по́при (що)

1) (дат. пад. от мест. Я) мені. [Думи мої, думи мої, де-ж мені вас діти? (Шевч.)]. Ко мне - до мене;

2) (предл. пад. от мест. Я) (в, на, по, при) мені. По мне - а) (по моему внешн. виду) по мені; б) (мне под силу) по мені, мені до снаги, на мене; в) (что касается меня) як на мене, що-до мене, про мене; г) (плакать, скучать и т. п.) за мною, (иногда) по мені. [Хіба хмаронька заплаче дощем по мені (Пісня)]. Не по мне - а) (не под силу) не по мені, мені не до снаги, не на мене; б) (не по вкусу) мені не до смаку, не до вподоби, не до душі, не до серця, не до (по) мислі. [Хоч в червонім намисті, вона мені не по мислі (Пісня)].

приємний; любий, милий, солодкий, утішний, приязний; (угодный, нравный) угідний, уподібний, люб'язний. [Наче вітерець шелесне в листі, - такаи його була приємна й тиха мова (Г. Барв.). Романюки приємні люди (Кам'ян.). До любої праці любо й братися. Праця богові, як і молитва, мила (Самійл.). Що то за втішні та швидкі тії харківські молодиці (Стор.). За столом ведеться бесіда утішна (Федьк.). Буває, що з бідною приязніше шматок хліба з'їсти, ніж з багатою (Костом.)]. Не всё -ное полезно - не все приємне на користь. -ная погода - приємна погода. -ный вкус, запах, цвет, звук, голос - приємний смак, (за)пах, колір, звук, голос. -ное чувство - приємне, втішне, солодке почуття. -ные вести, новости - приємні, втішні вісті, новини. -ная беседа - приємна, люба, втішна розмова. -ная неожиданность - приємна, мила несподіванка. -ные мысли, воспоминания - приємні (втішні, солодкі) думки, спомини. -ный человек - приємна, мила людина. -ные моему сердцу люди - любі, милі моєму серцю люди, люб'язні мені люди. Кому что -но - кому що до вподоби (до любости, до любови), кому що вподібне. Считаю -ным долгом - за приємний (за милий) обов'язок, за приємну (за милу) повинність уважаю.

* * *

1) звич. pl розваги, веселощі; забава, утіха

2) задоволення

3) приємне проведення часу; радість

4) відволікання уваги (з метою обману)

5) роздуми, задумливість

* * *

1) звич. pl розвага, звеселяння, забава; задоволення; ( приємне) заняття, приємне проведення часу

2) ( приємне) здивування, ( радісний) подив

3) веселощі, радість

1) звич. pl розвага, звеселяння, забава; задоволення; ( приємне) заняття, приємне проведення часу

2) ( приємне) здивування, ( радісний) подив

3) веселощі, радість

1. n

1) лоскотання; лоскіт

2) приємне відчуття

2. adj

1) ненадійний, примхливий

2) нестійкий, неміцний, хиткий; який легко рухається

3) складний, делікатний

4) тонкий, чутливий

5) вибагливий, перебірливий, вередливий

6) полохливий (про тварину)

7) ризикований

3. v

1) лоскотати; роздратовувати

2) чухатися, викликати роздратування

3) забавляти, тішити, розважати, веселити

4) догоджати, давати задоволення

5) злегка торкатися (чогось)

6) ловити руками (форель)

7) спонукати лоскотанням (до чогось — out of, into)

* * *

1) лоскотання; лоскотливий дотик

2) приємне відчуття

1) ненадійний, примхливий

2) нестійкий, неміцний, хибкий; приводить легко в рух; важкий, лоскітливий; тонкий, чутливий

3) педантичний; вибагливий, розбірливий

4) полохливий ( про тварин)

1) лоскотати; дратувати

2) забавляти; розважати, веселити

3) робити приємність; догоджати

4) легко торкатися ( чогось)

5) ловити ( форель) руками ( особливий прийом лову)

6) (out of, into) спонукати до якоїсь дії лоскотом

1. n

1) сильний жар; розжарення; розпечення

2) тепло, відчуття тепла

3) світло, відблиск, заграва

4) рум'янець

5) схвильованість, запальність; запал; ревність

6) ел. свічення

2. v

1) розжарюватися, розпікатися

2) світитися, блискати, виблискувати, сліпуче сяяти

3) горіти, сяяти (про очі)

4) пашіти, палати; яріти

5) відчувати приємне тепло; б) тліти, жевріти

7) пильно дивитися

* * *

1) сильний жар; спека; розжарення; тепло, відчуття тепла

2) світло; відблиск, заграва (віддаленої пожежі, заходу сонця)

3) рум'янець; яскравість фарб

4) схвильованість, гарячність; запал, жар, завзятість

5) aмep. легке сп'яніння

6) eл. світіння, розжарення

1) розжарюватися

2) світитися; блискати; кидати яскраве світло; блищати; горіти, палати, блискати ( про очі); випромінювати ( здоров'я)

3) відчувати приємне тепло

4) сяяти, пожвавлюватися

5) шаріти, палати ( про щоки); згоряти, палати (від пристрасті, ненависті)

6) жевріти

1. n

1) сильний удар

2) вибух; постріл; бах, бац

3) pl рад. тріскіт

4) розм. стрімкість, навальність, натиск; енергія

5) розм. задоволення, насолода; приємне збудження; введення наркотика

6) pl чубок

7) гашиш

2. adv розм.

1) саме, просто, прямо

2) раптом, несподівано

3) дуже, здорово

4) гучно, шумно

3. v

1) ударити (ся); стукнути (ся)

2) грюкати; зачиняти (ся) (про двері тощо)

3) гуркотіти, гриміти

4) розм. бити, лупцювати, дубасити

5) розм. перевершувати

6) розм. вводити собі наркотики; бути наркоманом

7) підстригати волосся чубчиком

* * *

1) сильний удар

2) раптовий шум, вибух, постріл; pl радіо тріск; бах!, бац!

3) стрімкість; напір; енергія

4) пoлiгp. знак оклику

5) aмep.; cл. задоволення, насолода; приємне збудження; упорскування наркотику; статеві зносини

1) саме, прямо, точно

2) раптом, раптово

3) емоц.- посил. здорово, дуже

4) голосно, галасливо

5)

1) ударити, стукнути; ударитися, стукнутися (тж. bang oneself)

2) ляскати, хлопати; закрити, зачинити ( часто bang to)

3) гуркотіти, грюкати

4) бити, лупцювати, дубасити

5) cл. побивати, перевершувати

6) cл. впорскувати собі наркотики (особл. героїн); бути наркоманом

7) трахнути

1) підстригати волосся чубчиком

2) коротко підстригати хвіст коня або собаці

1) веселість, веселощі; приємне збудження

2) сп'яніння

3) пожвавлення

* * *

1) веселість, веселощі; приємне збудження

2) сп'яніння

3) пожвавлення

1) крапля меду

2) щось приємне, миле

* * *

1) крапля меду

2) що-небудь приємне, миле

1. n

1) удар, поштовх (ногою, копитом); брикання (коня тощо)

2) удар м'ячем (футбол)

3) тех. кидок; відкидання

4) розм. футболіст

5) розм. задоволення; насолода; приємне збудження

6) відбій (рушниці)

7) військ. відкіт

8) розм. життєва сила; енергія

9) амер. активний протест; заперечення, претензія (у різкій формі)

10) розм. міцність (вина); гострота, пікантність (страви)

11) амер., розм. ін'єкція морфію (наркотику)

12) (the kick) розм., груб. мода; кишеня

13) розм. шість пенсів

14) pl бриджі

2. v

1) ударяти (бити, штовхати) ногою; брикатися; давати стусана

2) спорт. бити, пробити (про м'яч)

3) вигнати, виставити

4) бити задом, хвицати (про коня)

5) високо підскакувати (про м'яч)

6) відбивати, віддавати (про рушницю)

1) військ. відкочуватися (про гармату)

8) розм. виявляти норовистість; скандалити; галасувати, бешкетувати

9) амер. активно протестувати, повставати (проти чогось)

* * *

1) удар, штовхан, копняк (ногою, копитом); стусан

2) удар м'ячем ( футбол)

3) задоволення, насолода; приємне збудження

4) життєва сила, енергія

5) aмep. активний протест; заперечення або претензія ( у різкій формі)

6) захоплення (особл. чим-небудь новим)

7) несподіваний поворот подій; непередбачена зміна, звістка e т. п.

8) міцність ( вина); гострота, пікантність ( страви)

9) aмep.; cл. упорскування наркотику

10) вiйcьк. відбій (рушниці, пружини е т. п.)

11) тex. поштовх, відскок; відкидання

12) cл. кишеня

13) cл. шість пенсів

1) ударяти ногою, давати стусана; брикати, хвицати; cпopт. бити ( по м'ячу)

2) брикатися

3) проявляти норовистість; скандалити, бешкетувати, шуміти

4) вигнати, виставити

5) високо підстрибувати ( про м'яч)

6) віддавати ( про рушницю); відкочуватися ( про гармату)

1) вдавлене дно пляшки

2) виступ біля основи леза складаного ножа

1) пусті мрії

2) приємне неробство

* * *

приємне проведення часу; розвага; гра

* * *

1. n

1) пікнік

2) перен. приємне проведення часу, задоволення

3) лопаткова частина (туші)

2. v

1) брати участь у пікніку

2) вести безладний спосіб життя

* * *

1) справляти приємне враження; привертати до себе; схиляти

2) звич. pass. заволодівати, охоплювати (про почуття тощо)

3) мати упередження (проти — against)

4) надихати, викликати (почуття)

* * *

1) pass заволодівати, охоплювати (про почуття, ідею)

2) справляти враження ( сприятливе); схиляти; надихати; схиляти, вселяти думку, почуття

3) відчувати упередженість проти кого-небудь або чого-небудь

4) icт. заволодіти чим-небудь заздалегідь

1) лоскотання

2) лоскіт

3) приємне збудження; задоволення

* * *

1) лоскотання

2) лоскіт

3) приємне збудження, задоволення

1) задово́лення, при́страсть, насоло́да, смак, схи́льність

2) гарні́р, припра́ва, со́ус

3) приє́мний смак (при́смак, за́пах)

4) дрі́бка, кри́хта, невели́ка кі́лькість

5) прива́бливість

1) приправля́ти, надава́ти смаку́, роби́ти го́стрим

2) ма́ти задово́лення від чо́гось; вважа́ти за приє́мне; смакува́ти

3) відго́нити чимсь, ма́ти при́смак

1) лоскотання; лоскотливий дотик

2) приємне відчуття

1) ненадійний, примхливий

2) нестійкий, неміцний, хибкий; приводить легко в рух; важкий, лоскітливий; тонкий, чутливий

3) педантичний; вибагливий, розбірливий

4) полохливий ( про тварин)

1) лоскотати; дратувати

2) забавляти; розважати, веселити

3) робити приємність; догоджати

4) легко торкатися ( чогось)

5) ловити ( форель) руками ( особливий прийом лову)

6) (out of, into) спонукати до якоїсь дії лоскотом

1) добра ознака

2) передбачення, провіщання

3) pl заступництво, сприяння

* * *

1) ознака, передвістя (звич. добре); пророкування, звич. приємне

2) звич.. pl заступництво; сприяння

1. n

1) стискання, стиснення; здавлювання

2) затиснення

3) тиснява, тиск, давка

4) затор; захаращення

5) амер., розм. скрутне становище

6) тех. заїдання; застрявання; перебої в роботі

7) рад., телеб. перешкоди при прийомі передачі; глушіння передач

8) варення, джем

2. v

1) стискати; затискати; здавлювати, здушувати

2) защемляти, прищипувати

3) захаращувати; загачувати; забивати, напихати

4) переповнюватися

5) упихати, утискувати

6) тех. заїдати; застрявати; зупинятися (про машину тощо)

7) рад., телеб. створювати радіотехнічні перешкоди, глушити

8) амер., розм. імпровізувати (у джазі)

9) варити варення

* * *

1) стискання; здавлювання; защемлення

2) тиснява; затор; захаращення

3) скрутний стан

4) тex. заїдання; застрявання

5) тex. перебої в роботі

6) радіо, тб. створення радіотехнічних перешкод; глушіння передач

1) затискати; здавлювати, защемляти

2) захаращувати, забивати; набиватися

3) (into, on, through) протаскувати силою; впихати, втискувати

4) тex. заїдати, застрявати

5) тex. зупинятися ( про машину)

6) радіо, тб. створювати радіотехнічні перешкоди, глушити

1) варення; джем

2) насолода; що-небудь приємне