-
1 принаряженный
причепу́рений, ви́ряджений; при́браний, вбра́ний -
2 принаряживание
причепу́рювання; прибира́ння -
3 прифранченный
причепу́рений -
4 убираться
несов.; сов. - убр`аться1) (уходить, удаляться) іти́ [геть], піти́ [геть]; забира́тися, забра́тися2) ( управляться) управля́тися, упра́витися, несов. упо́ратися; ( приводить в порядок) прибира́тися, прибра́тися3) ( наряжаться) убира́тися, убра́тися, прибира́тися, прибра́тися; ( прихорашиваться) чепури́тися и причепу́рюватися, причепури́тися, вичепу́рюватися, ви́чепуритися; (зеленью, цветами) укві́тчуватися, уквітча́тися, закві́тчуватися, заквітча́тися4) ( укладываться) уклада́тися, укла́стися; ( умещаться) уміща́тися и умі́щуватися, умісти́тися; ( влезать) ула́зити и уліза́ти, улі́зти5) (сов.: умереть) прост. уме́рти, поме́рти, скона́ти; відда́ти Бо́гові (Бо́гу) ду́шу6) строит. (несов.) забира́тися, прибира́тися; склада́тися; прийма́тися; хова́тися; уміща́тися, умі́щуватися; збира́тися; склада́тися; убира́тися; прибира́тися; причепу́рюватися; квітча́тися, укві́тчуватися, закві́тчуватися; усува́тися, прибира́тися; умина́тися, трощи́тися, убира́тися -
5 головка
жголовка балансира — horsehead, mulehead
головка звукознімача — phono cartridge, pick-up head
головка сиру — а cheese, kebbuck, truckle
головка стегна — femoral head, head of femur, head of thigh bone
головка шатуна — crosshead, connecting rod end, connecting rod head
головка гвинтонарізна головка — die, screw-die
-
6 наряжать
нарядить1) (сряжать, снаряжать кого), зряджати и зряджувати, зрядити, (з)наряджати, (з)нарядити, виряджати, вирядити, споряджати, спорядити, (отряжать) відряджати, відрядити кого; (налаживать что) налагоджувати, налагодити, налаштовувати, налаштувати, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати що. -дить ткацкий станок - налагодити (налаштувати) ткацький верстат;2) (назначать) уряджати, урядити, призначати и призначувати, призначити що, (в дело, на роботу) наряджати, нарядити, зряджати, зрядити, кого, ви[від]ряджати, вирядити, відрядити кого, що, ставити, поставити, становити, постановити кого на що, до чого и що (з)робити, (делать распоряжение) загадувати, загадати кому що (з)робити и що, наказувати, наказати кому що и що (з)робити, (назначать кого кем) настановляти, настановити, ставити, поставити, (о мног.) понастановляти кого ким и на кого, за кого. [Зараз нарядили верхового та й послали у ту слободу (Рудч.)]. -дить подводу - наказати (загадати) вирядити підводу. -дить караул, людей в караул - поставити, постановити (призначити; зап. виточити) варту (сторожу), людей на варту. -дить следствие - урядити (призначити) слідство. -дить людей на работу - загадати (наказати), щоб люди вийшли на роботу, поставити (зрядити, вирядити) людей на роботу. [На ту роботу зрядили двадцять чоловіка (Сл. Ум.)]. -дить войска в экпедицию - вирядити військо в експедицію. -дить кого в выборные - настановити (поставити) кого виборним, на (за) виборного;3) (нарядно одевать) (гарно, пишно) убирати, убрати, прибирати, прибрати, виряджати, вирядити, зряджати, зрядити, (зап.) вистроювати и (редко) строїти, вистроїти, (прихорашивать) причепурювати, чепурити, причепурити, вичепурювати, вичепурити, прикукоблювати, прикукобити, (о мног.) повбирати, поприбирати, повиряджати и повиряджувати, позряджати и позряджувати, повистроювати, попричепурювати, повичепурювати кого. [В ясну одежу убрати (Л. Укр.). У мундир уберуть (Рудан.). Прибери пень, буде хорошень (или то й пень покращає) (Приказки). Ми звінчаємося й принесемо (матері) і хусток і золотих очіпків; а що тебе вже виряджу, так… (Квітка). Зрядив його пан ласкавий, як рідного брата (Куліш). Вистроїла дочку, як на баль (Волинь). Одягли (його), причепурили (Рудч.). Спершу він був чепурив її, купуючи їй то те, то се з одежі (Грінч.). Ми таки його прикукобили, прибрали (Борзенщ.)];4) (отделывать начисто) опоряджати, опорядити, (украшать) оздобляти, оздобити що (напр. хату). Наряжённый -1) зряджений, (з)наряджений, виряджений, споряджений, відряджений; налагоджений, налаштований, нарих[ш]тований;2) уряджений, призначений, наряджений, зряджений, виряджений, відряджений, поставлений, постановлений, загаданий, наказаний; настановлений, поставлений;3) (гарно, пишно) убраний, прибраний, виряджений, зряджений, вистроєний, причепурений, вичепурений, прикукоблений, пов[попри]бираний, повиряджаний и повиряджуваний, повистроюваний и т. п. [Сидить на різьбленому стільці, пишно вбрана (Л. Укр.). Дівчата гарні, усі прибрані (Квітка). Парубочки повряджані (Чуб. III)];4) опоряджений, оздоблений.* * *I несов.; сов. - наряд`ить( одевать) [га́рно, пи́шно, розкі́шно] вбира́ти, [га́рно] вбра́ти (вберу́, вбере́ш) и мног. [гарно] повбира́ти, наряджа́ти, наряди́ти, -ряджу́, -ря́диш и мног. понаряджа́ти и понаря́джувати, -джую, -джуєш; обряджа́ти, обряди́ти, несов. ряди́ти; ( прихорашивать) чепури́ти и причепу́рювати, -рюю, -рюєш, причепури́ти; диал. вистро́ювати, -ро́юю, -ро́юєш, ви́строїтиII несов.; сов. - наряд`ить( назначать) наряджа́ти, наряди́ти, -ряджу́, -ря́диш -
7 наряженный
Iнаря́дженийII[га́рно, пи́шно, розкі́шно] вбра́ний, наря́джений; обря́джений; причепу́рений; ви́строєний -
8 оправляться
оправиться1) підправлятися, підправитися, піджити. [Поганого коня купили, а тепер піджив (підправивсь)]; (от болезни) вичунювати, вичуняти, очунювати, очуняти, прочуняти, прочунятися, вихожуватися, виходитися, оздоровіти, оклигувати, оклигати, вихоруватися; (о животных только) вихожуватися, виходитися. -ся от побоев (шутл.) - видихати, видихати що, вичухуватися, вичухатися з чого; (от ран шутливо) вилизатися з ран; (от чего-л. неприятного) видихати що. [Ніби за сім літ не остогидло мені і вчення, і книжки, - дай хоч трохи видихаю їх (Кониськ.)]. Ещё не -лся от чего-либо неприятного; от большого расхода - ще не відійшов (не заспокоївся) після того лиха, ще не підживився після тих витрат; (шутл.) же зашпори не відійшли; (от смущения) підбадьоритися;2) (оправить на себе одежду) чепуритися, причепуритися, обсмикуватися, обсмикатися;3) см. Оправдываться.* * *I несов.; сов. - опр`авиться1) поправля́тися, попра́витися, оправля́тися, опра́витися; (приводить в порядок свой туалет, причёску) опоряджа́тися, опоряди́тися; ( одёргивать на себе одежду) обсми́куватися, обсми́катися; ( прихорашиваться) чепури́тися и причепу́рюватися, причепури́тися2) ( выздоравливать) оду́жувати, оду́жати и пооду́жувати, поправля́тися, попра́витися, вихо́джуватися, ви́ходитися; вичу́нювати, ви́чуняти и повичу́нювати, очу́нювати, очу́няти, вичу́хуватися, ви́чухатися3) ( приходить в себя) заспоко́юватися, заспоко́їтися, оправля́тися, опра́витися, справля́тися, спра́витися; ого́втуватися, ого́втатися, обго́втуватися, обго́втатися; диал. отряса́тися, отрясти́ся4) строит., несов. поправля́тися, оправля́тися; обсми́куватисяIIоправля́тися -
9 охорашивание
чепуріння.* * *чепурі́ння, причепу́рювання, прихоро́шування -
10 охорашивать
-ся чепурити, -ся, хорошити, -ся.* * *чепури́ти, причепу́рювати, прихоро́шувати, хороши́ти -
11 охорашиваться
чепури́тися, причепу́рюватися, прихоро́шуватися, хорошитися -
12 прибирать
прибрать1) (убирать прочь) забирати, забрати, (во множ.) позабирати що. -рите эти вещи - заберіть ці речі;2) (приводить в порядок, украшать) прибирати, прибрати, прятати, опрятати и випрятати, спрятувати, спрятати, чепурити, вичепурити, очепурити, причепурювати, причепурити, кукобити, прикукоблювати, прикукобити, о(б)ха(н)ючувати, о(б)ха(н)ючити, охаювати, охаяти, (только сов.) покутати, (везде, во всех комнатах) поприбирати, попрятати, попричепурювати, покукобити, поприкукоблювати, поо(б)ха(н)ючувати, поохаювати (всюди). [Горницю про його заздалегідь прибрали, причепурили (Кониськ.). Оце ще в хатах попрятаю та й по всій роботі (Київщ.). Не було такого кутика, аби вона не спрятала, не прихарила і не звела всього до порядку (Стеф.). Трохи обхаючить рабські злидні, аби не так кололи очі (Л. Укр.). І наварила, і хату причепурила, а вона тільки тоді встала (Грінч.). Так же її (хату) прикукобила, як на Великдень (Крол.)]. -рать голову - прибрати голову; см. Прикрасить;3) -бирать, -брать кого в руки или к рукам - приборкувати, приборкати, підборкувати, підборкати, до рук прибирати, прибрати, (описат.) у шори брати, взяти (забрати, убрати) кого. [Таки його треба трохи приборкати: вдача у його недобра (Кониськ.). Думає-гадає, як пана Хмельницького до рук прибрати, ляхам оддати (Дума). Він усіх забрав у шори (Зіньк.)]. -брать что к рукам - до рук що прибрати, заорудити що в свої руки, загарбати що. Земля его -брала, бог его -брал - земля його взяла, бог його взяв;4) (припрятать) приховувати, приховати, (во мн.) поприховувати що;5) см. Подбирать 4. Прибранный -1) забраний;2) прибраний (реже прибратий), спрятаний, опрятаний, причепурений, прикукоблений, о(б)хаючений;3) приборканий, підборканий, (до рук) прибраний.* * *несов.; сов. - прибр`ать1) прибира́ти, прибра́ти и поприбира́ти; (прихорашивать, принаряжать) чепури́ти, очепу́рити, причепу́рювати, причепури́ти, вичепу́рювати, ви́чепурити, диал. опря́тувати, опря́тати, опра́тувати, опра́татиБог прибра́л кого́ — Бог забра́в (прибра́в, узя́в) кого́
3) см. подбирать -
13 прибираться
прибраться1) страд. - забиратися, забратися, бути забраним; прибиратися, прибратися, бути прибраним, прятатися, спрятатися, бути спрятаним и т. д. - см. Прибирать. [В хаті було поприбирано, все стояло на своїм місці (Коцюб.)];2) (убраться прочь) забиратися, забратися. -берись отсюда - забирайся звідси;3) прибиратися, прибратися, чепуритися, вичепуритися, причепурюватися, причепуритися, (во множ.) поприбиратися, попричепурюватися и т. д. [У Максимовій хаті прибирались та лагодились до весілля (Єфр.)];4) (только сов.: издержаться) вийти. Хлеб -брался - хліб вийшов.* * *несов.; сов. - прибр`аться1) прибира́тися, прибра́тися и поприбира́тися; ( принаряжаться) чепури́тися и причепу́рюватися, причепури́тися, вичепу́рюватися, ви́чепуритися2) ( собираться) збира́тися, зібра́тися -
14 принаряжать
принарядить кого (нарядить, приодеть) чепурити, при[під]чепурити, прибирати, прибрати, припоряджати, припорядити, зряджати, зрядити кого, (пров.) прихахулити, прикукобити кого, (разодеть) виряджати, вирядити кого, (о мн.) попричепурювати, поприбирати; см. Приодевать, Наряжать. [Одягли його, причепурили]. Принаряженный, принарядившийся - причепурений, прибраний, припоряджений, зряджений, прихахулений, прикукоблений. -ться - чепуритися, при[під]чепуритися, прибиратися, прибратися (о мн. поприбиратися), припоряджатися, припорядитися, прихахулитися, (разодеться) виряджатися, вирядитися. [Умилася, причепурилась (Котл.). Чого се так прибравсь, неначе в свято? (Куліш). Заким прихахулишся, то бояри й мед поп'ють (Ном.)].* * *несов.; сов. - принаряд`итьчепури́ти и причепу́рювати, причепури́ти, виряджа́ти, ви́рядити; ( в хорошую одежду) приодяга́ти, приодягти́ и приодягну́ти; диал. несов. прикуко́бити; ( убирать) прибира́ти, прибра́ти и поприбира́ти, вбира́ти, вбра́ти и повбира́ти -
15 принаряжаться
несов.; сов. - принаряд`итьсячепури́тися и причепу́рюватися, причепури́тися, виряджа́тися, ви́рядитися; приодяга́тися, приодягти́ся и приодягну́тися; прикуко́битися; прибира́тися, прибра́тися и поприбира́тися, вбира́тися, вбра́тися и повбира́тися -
16 приодетый
одя́гнений, одя́гнутий; причепу́рений -
17 прифасониваться
несов.; сов. - прифас`онитьсяпричепу́рюватися, причепури́тися -
18 прифранчивать
несов.; сов. - прифрант`итьпричепу́рювати, причепури́ти -
19 прифранчиваться
несов.; сов. - прифрант`итьсяпричепу́рюватися, причепури́тися -
20 прихорашивание
причепурювання, чепуріння, прихорошування, хорошіння.* * *причепу́рювання, прихоро́шування
- 1
- 2
См. также в других словарях:
причепурений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
причепурюваний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
причепурювання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
причепурювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
причепурюватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
причеп — а, ч. Те саме, що причіп. Причеп без гальм. •• Самогальму/ючий приче/п причеп, обладнаний гальмами, які автоматично включаються, коли швидкість причепу стає більшою за швидкість автомобіля, до якого він причеплений … Український тлумачний словник