Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(под

  • 1 под

    I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.
    II. и Подо предл.
    1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;
    2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.
    * * *
    I сущ.
    під, род. п. по́ду; ( русской печи) чері́нь, род. п. чере́ні (ж.) и череня́ (м.); диал. пе́чище, ва́тра
    II предл.; тж. п`одо
    1) с вин. п. під (кого-що)

    бра́ть под защи́ту — бра́ти під за́хист (під оборо́ну)

    взя́ть под уздцы́ — взя́ти за узде́чку

    получи́ть под зало́г — оде́ржати (діста́ти) під заста́ву

    под аккомпанеме́нт роя́ля — під акомпанеме́нт (під су́провід) роя́ля

    пейза́ж под Левита́на — пейза́ж під Левіта́на

    подбира́ть под ма́сть, под па́ру, под цве́т — добира́ти до ма́сті, до па́ри, до ко́льору (під ко́лір)

    под кра́сное де́рево — під черво́не де́рево; (куда, вдоль подо что-л.) під, по́під (що, чим)

    взлете́ть под небеса́ — злеті́ти під (попі́д) небеса́

    ле́чь под сте́ну — лягти́ під (попі́д) сті́ну, лягти́ під (попі́д) стіно́ю (від стіни́)

    упа́сть под копы́та — впа́сти під (попі́д) копи́та; ( при обозначении времени) під (що); (со словами "вечер", "утро") над, по́над и пона́д (що), пе́ред (чим); ( накануне) про́ти (чого)

    под ве́чер — над ве́чір; ( к вечеру) на́двечір, пі́двечір

    под у́тро — пе́ред ра́нком (сві́том), над ра́нок

    под — воскресе́нье про́ти неді́лі, під неді́лю

    под коне́ц дня, го́да — під кіне́ць дня, ро́ку; ( в конце) наприкінці́ дня, ро́ку

    под Но́вый год — проти Ново́го ро́ку, під Нови́й рі́к; под

    о́сень — під о́сінь

    под ста́рость — на ста́рість, на ста́рості літ, на схи́лі ві́ку; (приблизительно: о весе, возрасте) бли́зько, ко́ло (чого); ( о возрасте) під (що); ве́сом

    под то́нну — ваго́ю бли́зько (ко́ло) то́нни

    под со́рок [лет] — під со́рок [ро́ків]; бли́зько (ко́ло) сорока́ [ро́ків]; ( при указании на назначение предмета) під, на (що), для (чого)

    ба́нка под варе́нье — ба́нка для варе́ння (на варе́ння)

    отда́ть дом под посто́й — відда́ти буди́нок на пості́й

    отда́ть зе́млю под сад — відда́ти зе́млю під сад

    2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)

    под вла́стью — під вла́дою

    под влия́нием — під впли́вом

    под кры́шей — під да́хом

    под кома́ндой — під кома́ндою

    под но́сом — під но́сом

    подо мно́й — підо (піді) мно́ю

    под откры́тым не́бом — про́сто (про́ти) не́ба

    под предло́гом — під при́водом

    под председа́тельством — за (під) головува́нням

    под — реда́кцией за реда́кцією; под секре́том під секре́том

    под стра́хом сме́ртной ка́зни — під стра́хом сме́ртної ка́ри

    под тридца́тым гра́дусом се́верной широты́ — під тридця́тим гра́дусом півні́чної широти́

    под э́тим сло́вом сле́дует понима́ть — під цим сло́вом слід розумі́ти

    останови́ться под Ки́евом — зупини́тися під Ки́євом, зупини́тися бі́ля (ко́ло, бли́зько, поблизу́) Ки́єва

    сраже́ние под Москво́й — би́тва під Москво́ю

    уча́сток под карто́фелем — діля́нка під карто́плею

    это ещё под вопро́сом — це ще під зна́ком пита́ння; ( при названии приправы к блюду) з (чим)

    поросе́нок под хре́ном — порося́ з хрі́ном; (у основания, у нижней части) під, по́під (ким-чим)

    под горо́й — під (по́під) горо́ю

    под о́кнами — під (по́під) ві́кнами, попідвіко́нню

    под окно́м — під ві́кном

    под глаза́ми — під (по́під) очи́ма

    Русско-украинский словарь > под

  • 2 под

    Русско-украинский политехнический словарь > под

  • 3 под

    Русско-украинский политехнический словарь > под

  • 4 под

    Словарь металлургической терминов > под

  • 5 поділ

    матем.; физ. деле́ние, техн.; физ. разде́л, разделе́ние

    Українсько-російський політехнічний словник > поділ

  • 6 подіум

    техн. по́диум

    Українсько-російський політехнічний словник > подіум

  • 7 подія

    собы́тие

    Українсько-російський політехнічний словник > подія

  • 8 под

    під (род. по/ ду), черінь, -ре/ні, -реня/

    Русско-украинский металлургический словарь > под

  • 9 подёргивать

    подёргать
    I. сіпати, посіпати, смикати, посмикати, торсати, поторсати; (окно, дверь, ставню) торгати, поторгати. См. Дёргать. -нуть плечами - стенути (знизнути) плечима. Судорога -ет лицо - мишка бігає по обличчю (тіпає обличчя), обличчя сіпається, обличчя пересмикує. Судорога -ет ему руку - йому сіпає руку, злегка корчить руку. Подёрганный - посіпаний, посмиканий, поторсаний; поторганий.
    II. Подёргивать, подернуть - (покрывать тонким слоем что) затягати, затягнути, затягти, заволікати, заволокти, повивати, повити, понимати, поняти що. Дым -нул деревья - димом затягло злегка дерева. Туман -нул всё - туман поняв (повив) усе. Реку -ло тонким льдом - річку затягло, річка взялася тонкою кригою, р. зашерхла. Подёрнутый чем - затягнений, заволочений, повитий, понятий (чим).
    * * *
    I
    1) [зле́гка] сми́кати, посми́кувати, [зле́гка] ша́рпати, поша́рпувати, [зле́гка] сі́пати, посі́пувати; (окно, дверь) [зле́гка] то́ргати (то́рсати)
    2) ( о судорожных движениях) [ча́сом, час від ча́су] сі́пати, сми́кати, посі́пувати, посми́кувати
    II несов.; сов. - подёрнуть
    ( затягивать плёнкой) затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти и позатяга́ти и позатя́гувати; ( окутывать) оповива́ти, опови́ти, повива́ти, пови́ти; ( заволакивать) заволіка́ти, заволокти́; ( покрывать) укрива́ти, укри́ти, покрива́ти, покри́ти, пойма́ти, пойня́ти; ( затуманивать) затума́нювати, затума́нити, несов. тума́нити и тумани́ти

    Русско-украинский словарь > подёргивать

  • 10 подёргиваться

    подёрнуться
    1) (несов.) -ваться судорогой - сіпатися, смикатися, тіпатися. [Губи йому почали нервово тіпатися]. Лицо начало -ся - обличчя почало сіпатися (смикатися, тіпатися); мишка забігала по обличчю. Быстро -ся (об ушах у животных) - стригти. [Його підрізані вуха стрижуть (Коцюб.)];
    2) затягатися, затяг(ну)тися, заволікатися, заволоктися, повиватися, повитися, пониматися, понятися чим. -ся тонким слоем чего - затягатися, затягтися плівкою, шкуркою. [Молоко затяглося плівкою. Кисіль затягся шкуркою]. -ся тонким слоем льда - зашерхати, зашерхнути, пришерхати, пришерхнути, затягатися, затягтися. Вода -лась льдом - вода зашерхла (пришерхла); воду затягло (вода взялася) кригою. Глаза -лись слезами - очі замружіли слізьми.
    * * *
    I
    ( о судорожных движениях) сі́патися, посі́пуватися, ті́патися, сми́катися, посми́куватися
    II несов.; сов. - подёрнуться
    ( затягиваться плёнкой) затяга́тися и затя́гуватися, затягти́ся и затягну́тися и позатяга́тися и позатя́гуватися; ( тонким слоем льда) зашерха́ти, заше́рхнути и заше́рхти, пришерха́ти, прише́рхнути и прише́рхти, несов. ше́рхнути; ( окутываться) оповива́тися, опови́тися, повива́тися, пови́тися; ( заволакиваться) заволіка́тися, заволокти́ся; ( покрываться) укрива́тися, укри́тися, покрива́тися, покри́тися, пойма́тися, пойня́тися, несов. узя́тися; ( затуманиваться) затума́нюватися, затума́нитися, несов. тума́ни́тися

    Русско-украинский словарь > подёргиваться

  • 11 подільник

    I подільн`ик
    вчт; техн.; физ. раздели́тель
    II под`ільник
    астр.; гидр.; техн.; физ. дели́тель ( напряжения)

    Українсько-російський політехнічний словник > подільник

  • 12 подёнка

    зоол. обиденка.
    * * *
    I энтом.
    одноде́нка, однодні́вка, поде́нка
    II см. подёнщина

    Русско-украинский словарь > подёнка

  • 13 подёрнуть

    I
    1) [злегка] смикну́ти (шарпну́ти и ша́рпнути, сіпну́ти)
    2) ( о судорожных движениях) безл. сіпну́ти; ( передёрнуть) пересмикну́ти
    II см. подёргивать II

    Русско-украинский словарь > подёрнуть

  • 14 подёрнуться

    Русско-украинский словарь > подёрнуться

  • 15 подібна вісь

    подо́бная ось

    Українсько-російський політехнічний словник > подібна вісь

  • 16 подібна матриця

    подо́бная ма́трица

    Українсько-російський політехнічний словник > подібна матриця

  • 17 подібна множина

    подо́бное мно́жество

    Українсько-російський політехнічний словник > подібна множина

  • 18 подібна фіґура

    подо́бная фигу́ра

    Українсько-російський політехнічний словник > подібна фіґура

  • 19 подібний

    матем. аналоги́чный, одноро́дный, подо́бный, схо́дный

    Українсько-російський політехнічний словник > подібний

  • 20 подібний трикутник

    подо́бный треуго́льник

    Українсько-російський політехнічний словник > подібний трикутник

См. также в других словарях:

  • под гнёт — под гнёт …   Русский орфографический словарь

  • ПОД — (1) ПОД (1) пода, о поде, на поду, м. Горизонтальная поверхность в печи, в печной топке, на к–рую кладется топливо. Печь пирог прямо на поду. Выложить под гладким кирпичом. Под в технике называется дном печи. (2) ПОД (2) и подо (см.) [без удар.,… …   Толковый словарь Ушакова

  • ПОД — (1) ПОД (1) пода, о поде, на поду, м. Горизонтальная поверхность в печи, в печной топке, на к–рую кладется топливо. Печь пирог прямо на поду. Выложить под гладким кирпичом. Под в технике называется дном печи. (2) ПОД (2) и подо (см.) [без удар.,… …   Толковый словарь Ушакова

  • под — (1) ПОД (1) пода, о поде, на поду, м. Горизонтальная поверхность в печи, в печной топке, на к–рую кладется топливо. Печь пирог прямо на поду. Выложить под гладким кирпичом. Под в технике называется дном печи. (2) ПОД (2) и подо (см.) [без удар.,… …   Толковый словарь Ушакова

  • под — (1) ПОД (1) пода, о поде, на поду, м. Горизонтальная поверхность в печи, в печной топке, на к–рую кладется топливо. Печь пирог прямо на поду. Выложить под гладким кирпичом. Под в технике называется дном печи. (2) ПОД (2) и подо (см.) [без удар.,… …   Толковый словарь Ушакова

  • ПОД — муж. пол, низ, земь, настилка долу, подошвенная выстилка, дно. Под водоема, устланное, убитое дно, пол. | Под, в избе крестьянской, жернов угол, кутник, куть, род нар, помост в углу наискось против дверей, где спят женщины и где бывают ручные… …   Толковый словарь Даля

  • ПОД — муж. пол, низ, земь, настилка долу, подошвенная выстилка, дно. Под водоема, устланное, убитое дно, пол. | Под, в избе крестьянской, жернов угол, кутник, куть, род нар, помост в углу наискось против дверей, где спят женщины и где бывают ручные… …   Толковый словарь Даля

  • подѣлиѥ — ПОДѢЛИ|Ѥ (9*), ˫А с. Неглавное занятие, второстепенное дело: ѿ •г҃•го почитаю до •ѳ҃•го и по •ѳ҃•мь пекѹсѧ пищи. и ѥже има(т) кели˫а. || подѣлиѥ. (πορεργον) ПНЧ 1296, 117–117 об.; Нѣкогда прииде брать. къ ав(в)ѣ иванѹ… гл҃щемъ (имъ) рече братъ… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • ПОД — перевязочный отряд дивизии Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с. ПОД поисковый образ документа ПОД пункт обязательного донесения… …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • под — См. перед, прибавлять... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. под около …   Словарь синонимов

  • под — ПОД, а, о поде, на поду, муж. Нижняя поверхность в печи (напр. русской), а также (в заводских печах) место, где нагревом, обжигом или плавлением обрабатываются изделия. | прил. подовый, ая, ое. Подовые пироги (испечённые на поду). II. ПОД, предл …   Толковый словарь Ожегова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»