-
1 обов'язок
чduty, obligation; responsibilityслужбові обов'язки — official duties, duty of service, official responsibilities
виконувати обов'язки (кого-небудь) — to act (as), to fulfil the duties (of)
виконувач обов'язків (в. о.) директора — acting director
-
2 обов'язок
ОБОВ'ЯЗОК - одна з основних категорій етики і моральної свідомості; моральне зобов'язання окремого індивіда, групи осіб, класу, народу та ін., що постає для них як конкретне практичне завдання. О. - внутрішня настанова людини чинити у відповідності до певних моральних норм і цінностей, що існують у суспільстві; така позитивна ціннісна орієнтація, котра не може здійснюватися без елементу самопримусу, вольового зусилля. Тому виконання О. передбачає наявність свободи волі. Дія, здійснювана під зовнішнім примусом або в результаті насильства, не має етичного значення М. оральний О. необхідно відрізняти від різноманітних суспільних вимог - виробничих, громадських та ін. (професійний О., військовий О. тощо). О. моральний орієнтований на цінність особистості, безумовну повагу до людської гідності, утвердження гуманності. Саме ця відмінність емпіричних, морально-санкціонованих суспільних вимог і власне морального О. особистості інколи породжує внутрішній конфлікт, вирішити який може лише сама людина як відповідальний суб'єкт свого морального вибору. В історії етики і моралі тлумачення природи і походження 0. - одна з найскладніших проблем. Основа і джерело О. пов'язувались з тим чи іншим розумінням моральної необхідності і вбачались: у Божих заповідях, апріорному моральному законі (категоричному імперативі), космічних законах, людській природі, прагненні людини до насолоди або щастя, суспільних настановах та ін. На розуміння морального О. суттєвий вплив справляла також відповідь на питання про те, хто або що визначає, зрештою, його зміст: Бог, "Божественний розум" (неопротестантизм, неотомізм), суспільство (соціально-апробативні теорії), совість (Фіхте), моральне почуття (теорія морального почуття) тощо. Питання про межі 0. також тлумачиться неоднозначно. Так, представники деонтологічного інтуїтивізму вважали важливим для виконання 0. лише саму дію, а не мотиви, якими керується людина. Представники теорії морального добра, навпаки, вирішальне значення надають характерові мотиву. Як духовно-моральний феномен суспільного життя О. має конкретно-історичний характер. Кожна епоха, соціальна група, релігійна чи етнічна спільнота мають своє уявлення про О., яке складається в рамках тієї чи іншої культури з притаманними їй цінностями. Загальні моральні вимоги здатне виробляти лише суспільство у цілому на основі колективного історичного досвіду людей. Вирішення проблеми морального О. стосовно тієї чи іншої конкретної ситуації - особиста справа окремої людини. Кожна людина повинна не лише усвідомлювати об'єктивний зміст О., а й нести відповідальність перед своєю совістю, в якій, у кінцевому підсумку, зосереджується онтологічний аспект її моральних зобов'язань. О. передбачає як усвідомлення мотивів поведінки, так і опертя на моральні почуття. Усвідомлення 0. допомагає людині подолати розрив між тим, що є, і тим, що повинно бути; тому виконання О. може бути пов'язане із запереченням певних моральних норм і цінностей. Кардинальні зміни у світогляді сучасної людини спричинюють появу протилежних етико-філософських висновків стосовно умов її нинішнього буття взагалі і проблеми морального О. зокрема. Такими є, з одного боку, переконання багатьох сучасних філософів щодо принципової неможливості формування універсальних основ морального О., з іншого - активний пошук його нових засад, що включають імперативи такої діяльності, яка не була б руйнівною для можливостей життя в майбутньому (Йонас), забезпечувала б виживання людського роду як "реальної комунікативної спільноти" (Апель).О. Білецький -
3 immobilization
n мед.1) тривалий постільний режим2) фіксація за допомогою гіпсу (пов'язок)* * *n2) eк. вилучення з обігу (монети, капіталу)3) мeд. тривалий постільний режим; іммобілізація, фіксація шляхом накладення гіпсу, пов'язок4) бioxiм. іммобілізація -
4 lungi
-
5 dressing-cloth
-
6 десмургія
ж -
7 bandager
-
8 bandaging
мед.накладання пов'язок, бинтування -
9 bandager
-
10 bandaging
мед.накладання пов'язок, бинтування -
11 immobilization
n2) eк. вилучення з обігу (монети, капіталу)3) мeд. тривалий постільний режим; іммобілізація, фіксація шляхом накладення гіпсу, пов'язок4) бioxiм. іммобілізація -
12 Гусиница
бот. гусячі лапки, гусятник, золотник, золототисячник, пов'язок, м'якуш, білочник; горобиний (дикий) горох, сердечна трава, зозулині черевички. -
13 connect
пов'язувати; встановлювати зв'язок; бути узгодженим; мати родинний зв'язок (зв'язок спорідненості) -
14 connected
пов'язаний, взаємопоєднаний, поєднаний, з'єднаний; який має родинний зв'язок (зв'язок спорідненості) -
15 communication
n1) передача, повідомлення (новин тощо)2) поширення, розповсюдження (хвороби тощо)3) спілкування, зв'язок4) звістка, повідомлення, інформація5) сполучення, комунікація; зв'язок6) pl комунікації, комунікаційні лінії* * *n1) передача, повідомлення (думок, новин); інформація2) поширення, передача3) спілкування; зв'язок4) повідомлення, звістка; лист, послання5) зв'язок; комунікаціяcommunication channel — канал зв'язку; засіб зв'язку; pl; cпeц. комунікації, комунікаційні лінії
6) сполучення, з'єднання, суміжність -
16 duty
збір, гербовий збір, мито, акциз, податок; обов'язок, моральний обов'язок, повинність, функція; чергуванняduty to advance one's client interest — обов'язок ( адвоката) захищати інтереси клієнта
duty to preserve confidentiality — обов'язок зберігати таємницю ( або у таємниці)
duty to preserve the confidentiality of the client's affairs — обов'язок зберігати у таємниці відомості, повідомлені клієнтом ( про адвоката)
duty to provide quiet enjoyment of property — обов'язок забезпечити спокійне користування (розпорядження) власністю
- duty applicableduty to speak fearlessly for one's client — обов'язок говорити без страху за свого клієнта ( про адвоката)
- duty-bound
- duty call
- duty classification
- duty drawback
- duty enjoined by law
- duty-exempt
- duty for revenue
- duty-free
- duty-free ceiling
- duty-free goods
- duty-free items
- duty-free sale
- duty-free trade
- duty journey
- duty list
- duty of a deputy
- duty of a husband
- duty of a wife
- duty of applicant
- duty of attendance
- duty of care
- duty of custody
- duty of discovery
- duty of fidelity
- duty of giving evidence
- duty of loyalty
- duty of obedience
- duty of payment
- duty of protection
- duty of reversion
- duty of service
- duty of the legislature
- duty of tonnage
- duty officer
- duty on capital flows
- duty on consumer loans
- duty on export
- duty on exports
- duty on goods in bond
- duty on import
- duty on imports
- duty on shares
- duty on spirits
- duty owed to the community
- duty-paid
- duty paid
- duty-paid goods
- duty relief
- duty requirement
- duty roster
- duty scheme
- duty station
- duty status
- duty to act
- duty to comply
- duty to country
- duty to declare
- duty to deduct
- duty to disclose information
- duty to exercise care
- duty to file tax returns
- duty to give notice
- duty to inform
- duty to keep accounts
- duty to keep secrets
- duty to live together
- duty to maintain public order
- duty to notify
- duty to obey laws
- duty to pay rent
- duty to pay taxes
- duty to prove title
- duty to register
- duty to repair
- duty to support
- duty to take reasonable care
- duty to the law
- duty to truth
- duty towards an individual
- duty travel allowance
- duty unpaid -
17 communication
n1. повідомлення, передача (новин, відомостей тощо)2. зв'язок, комунікація- communication channel канали зв'язку- mass communication засоби масової інформації (преса, радіо, телебачення)- postal communications поштове листування- radio relay communication радіорелейний зв'язок- service communications службовий зв'язок, службові засоби зв'язку- telegraphic communication телеграфний зв'язок- channels of communication between governments канали зносин між урядами- date of the communication (to all the Contracting Parties) день сповіщення (усіх учасників договору)- delivery of communication передача повідомлення- to exchange communications обмінюватись повідомленнями -
18 долг
1) повинність (р. -ности), обов'язок (р. -зку). [Виконую свій службовий обов'язок]; см. Обязанность. Первым долгом - що-найперше, першим ділом;2) (заём) борг, позика, позичка, винне (р. -ного), винувате (р. -того), (старый) залеглість (р. -лости). [Ніяк боргів не повиплачую. Що після батька зосталося, те за позички (позики) пішло (Грінч.). Я взяв у нього коня за винне, бо він позичав у мене гроші і хліб, та й конем віддав. Цей чоловік косить мені не за гроші, а за винувате, - позичав весною]. Часть непогашенных торговцу долгов - (провинц.) недонос (Вас.). В долг - позикою, боргом, на-борг, (чаще - набір), на віру, на-повір. Брать в долг - позичати, брати на-борг (чаще - набір), на-повір, боргувати. [Пішов чумак до жидівки боргувати мед-горілку]. Взятый в долг - борговий, позичений. Накупить в долг - набрати набір, на-борг. Давать, дать в долг - боргувати, поборгувати, позичати, позичити, визичати, визичити, вірити, повірити, навіряти, навірити, у позику давати. [Як станеш усім боргувати, то доведеться без сорочки ходити. Не вірять шинкарі горілки. Шинкарочка мене знає, на сто рублів навіряє]. Раздать в долг - зборгувати, понавіряти, порозпозичати. [Увесь крам зборгував, а грошей кат-ма. Людям багато понавіряв (порозпозичав), як-би то всі повіддавали]. Погашать, погасить, заплатить долг - поплатити (покрити) борги, виплачуватися, (сов.) виплатитися (з боргів). Взыскать долг - виправити борг. Влезть в долги - заборгуватися, залізти в борги, загрузнути в боргах, втопитися в позиках. Он в долгу, как в шелку - він по шию в боргах; у боргах, як у реп'яхах; у його боргів більш як волосся на голові (в бороді). Не остаться в долгу - не занедбати (не попустити) свого, (зап.) віть за віть віддати. Отрабатывать за долг шитьём - відшивати кому що; пряденьем - відпрядати; косьбой - відкошувати; службой - відслужувати, и т. д. [Ваші два карбованці я вам відпряду].* * *1) ( обязанность) обо́в'язок, -зку, пови́нність, -ностіпе́рвым до́лгом — наса́мперед, передусі́м, передовсі́м, щонайпе́рше, пе́ршим ді́лом
2) ( взятое взаймы) борг, -убрать, взять в \долг — позича́ти, пози́чити, бра́ти, узя́ти в по́зику (в по́зичку, в борг, на́бір, на́борг)
-
19 breath
n1) дихання; подих; спорт. друге диханняto bate (to catch, to hold) one's breath — затамувати подих
to take breath — перевести дух, передихнути, віддихатися
2) повітря, що вдихається і видихається3) подув, повівання; пахощі; подих4) шепіт, ледь чутний звук5) момент, мить6) пауза, передишка7) запотівання; вологий слід від дихання8) пляма9) фон. видихання повітря без вібрації голосових зв'язокto draw breath — дихати, жити
to draw one's last breath — спустити дух, померти
to waste (to spend) breath — говорити на вітер, кидати слова даремно
to stop smb.'s breath — задушити когось
to take smb.'s breath away — здивувати когось
to keep one's breath to cool one's porridge — помовчувати, тримати язик за зубами
* * *[brea]n1) дихання; подих; зітхання; повітря, що вдихається, видихається2) подув; пахощі3) легкий, ледве чутний звук; шепітbelow /under/ one's breath — пошепки, тихо
4) момент, мить; пауза, перепочинок5) запотівання, вологий слід від подиху ( на холодному предметі)6) пляма ( на репутації)7) фон. видихання повітря без вібрації голосових зв'язок8) легкий слід, натяк -
20 binder
n1) палітурник2) снопов'язалка3) пов'язка; мотузок, вірьовка, джгут4) обкладинка; папка (для газет тощо)5) тех. зв'язок; сполучна деталь; сполучна речовина6) мед. начеревник; пов'язка* * *n1) палітурник2) в`язальник ( снопів)3) пов'язка, мотузка, джгут4) обкладинка, папка (для газет, журналів)5) тex. зв'язок ( конструктивний елемент); сполучна деталь; зажим, хомут7) снопов`язалка, самов'язка8) мeд. начеревник, пов'язка9) aмep. задаток; застава
См. также в других словарях:
пов'язувати — ую, уєш, недок., пов яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) Обмотувати чим небудь, зв язуючи кінці; перев язувати. || Надівати (хустку, краватку і т. ін.), зав язуючи кінці. || Закріплювати, зав язувати. || В обряді сватання – перев язувати… … Український тлумачний словник
пов'язуватися — уюся, уєшся, недок., пов яза/тися, в яжу/ся, в я/жешся, док. 1) Обмотувати себе чим небудь, зав язуючи кінці; обв язуватися. || Надівати на себе що небудь, стягуючи кінці вузлом; зав язуватися. 2) Ставитися в зв язок із ким , чим небудь;… … Український тлумачний словник
пов'язь — I і, ж. Те, чим пов язують, скріплюють що небудь. II я, ч., діал. Зв язок … Український тлумачний словник
пов'язувати — I = пов язати (що з чим установлювати спільність, зв язок, взаємну залежність між кимсь / чимсь), прив язувати, прив язати (що до чого), приписувати, приписати (що чому), приплутувати, приплутати (що до чого), примішувати, примішати (що до чого) … Словник синонімів української мови
пов'язь — 1 іменник жіночого роду те, чим пов язують пов язь 2 іменник жіночого роду зв язок діал … Орфографічний словник української мови
повідриватися — а/ється, а/ємося, а/єтеся, док. 1) Відірватися від чого небудь унаслідок натягування, поштовху, удару і т. ін. (про все чи багато чого небудь, усіх чи багатьох). 2) перен. Перестати що небудь робити, чимось займатися (про всіх чи багатьох). 3)… … Український тлумачний словник
конференц-зв'язок — зку/, ч. Вид зв язку, який забезпечує можливість обміну будь якими повідомленнями з використанням єдиної мережі зв язку. •• Комп ютеризо/ваний конфере/нц зв язо/к зв язок за допомогою обчислювальних машин, що надає можливість вводити і приймати… … Український тлумачний словник
біозв'язок — зку/, ж. 1) Повідомлення, зв язок з ким , чим небудь на відстані за допомогою біострумів головного мозку (у гіпотезах). 2) Зв язок, взаємозалежність живих організмів … Український тлумачний словник
радіозв'язок — зку/, ч. Передавання та приймання повідомлень за допомогою електромагнітних хвиль; зв язок по радіо … Український тлумачний словник
зв'язок — (кого з ким), спілкування, контакт; пов язання (чого з чим); логічність, послідовність, взаємозв язок, відповідність (у тексті, вчинках, судження); спорідненість, близькість до (з народом, нацією) … Словник синонімів української мови
авіазв'язок — зку/, ч. Повітряне сполучення між якими небудь населеними пунктами за допомогою літаків або вертольотів … Український тлумачний словник
