-
1 відмова
ж1) refusal, repudiation, denial, renunciation; юр. rejection, nonsuit; sl. mittenвідмова в акцепті (векселя) — dishono(u)r, ( векселя) non-acceptance
відмова від чогось — giving smth. up
відмова від посади — abdication, resignation
одержувати відмову (в чомусь) — to be refused; ( на пропозицію) to be rejected
відмова скоритися — defiance; disobedience
2) тех. ( про стан машини) failure, fault; breakdown, nonoperation, inaction
См. также в других словарях:
шофер — а, ч. 1) Водій легкового автомобіля (переважно лімузина), що має прислужувати пасажиру. 2) Водій автомобіля … Український тлумачний словник
