-
21 хлеб-соль
( гостеприимство) hospitalidad f (букв. el pan y la sal)хлеб-соль да соль! — ¡que aproveche!, ¡buen provecho!
води́ть хлеб-соль-соль с ке́м-либо — estar a partir un piñón con alguien; comer en un mismo plato con alguien
(свой) хлеб-соль да́ром есть — comer (su) pan de balde
сажа́ть на хлеб-соль и на во́ду — poner a pan y agua
жить на чужи́х хлеба́х — vivir a costa ajena, vivir de mogollón (de gorra)
перебива́ться с хлеба на квас — estar a pan y agua; pasarlas negras
хлебом не корми́ (+ вин. п.) — beber los vientos (por), no querer más que...; tener el único deseo
хлеба не про́сит разг. — no come pan una cosa
и то хлеб-соль разг. — ¡gracias!, Dios le bendiga, Dios se lo pague
не хлебом еди́ным жив челове́к посл. — no sólo del pan vive el hombre
всё еди́но, что хлеб-соль, что мяки́на — pan, y pan con ello, y pan para comello
* * *( гостеприимство) hospitalidad f (букв. el pan y la sal)хлеб-соль да соль! — ¡que aproveche!, ¡buen provecho!
води́ть хлеб-соль-соль с ке́м-либо — estar a partir un piñón con alguien; comer en un mismo plato con alguien
(свой) хлеб-соль да́ром есть — comer (su) pan de balde
сажа́ть на хлеб-соль и на во́ду — poner a pan y agua
жить на чужи́х хлеба́х — vivir a costa ajena, vivir de mogollón (de gorra)
перебива́ться с хлеба на квас — estar a pan y agua; pasarlas negras
хлебом не корми́ (+ вин. п.) — beber los vientos (por), no querer más que...; tener el único deseo
хлеба не про́сит разг. — no come pan una cosa
и то хлеб-соль разг. — ¡gracias!, Dios le bendiga, Dios se lo pague
не хлебом еди́ным жив челове́к посл. — no sólo del pan vive el hombre
всё еди́но, что хлеб-соль, что мяки́на — pan, y pan con ello, y pan para comello
* * *ngener. hospitalidad (áóêâ.: el pan y la sal; ãîñáåïðèèìñáâî) -
22 созреть
1) ( о плодах) maturare, venire a maturità2) ( о человеке) maturare, essere maturo3) (сложиться, принять законченную форму) maturare, prender corpo* * *сов.maturare vi (e); diventare maturo тж. перен.* * *vgener. esser alla falce (о хлебах), esser vicino alla falce (о хлебах), essere a tiro (о плодах) -
23 зацветать
зацвести, зацвесть1) зацвітати, зацвісти, квітувати, заквітати, сов. заквітнути, заквітувати, заквісти, (вокруг) обцвіта,ти обцвісти; (н. вр. в смысле прош.) квітчитися; (о многих) позац[к]вітати, поквітнути, пообцвітати; (о хлебах) квітувати, заквітувати, починати, почати красуватися, закрасуватися; (пышно зацвесть) забуяти. [Обцвіла вишня, наче снігом укрилася (Грінч.). Коли колос квітує зверху, то приміта - буде повний (Звин.). Жита закрасувалися. Життя повним цвітом забуяє (Єфр.)];2) (покрыв. цвелью) зацвітати, зацвісти, поцвісти, заплісніти, заплісня[і]віти. [Заснула Вкраїна, бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла (Шевч.). Шибки в вікнах та й то з половини поцвіли, запліснівіли (Мирн.)]. Зацветший - заквітлий; запліснілий.* * *несов.; сов. - зацвест`изацвіта́ти, зацвісти́, -цвіту́, -цвіте́ш и мног. позацвіта́ти; (покрываться цветами и перен.) заквіта́ти, закві́тнути; (сов.: о хлебах) поча́ти квітува́ти, заквітува́ти, -ту́є, почати красува́тися (красува́ти), закрасува́тися, -су́ється, за- красува́ти; ( покрываться плесенью) поча́ти цвісти́, поцвісти́ и мног. позацвіта́тися -
24 пожелтеть
пожовтіти, зжовтіти, (увядая) пожовкнути, зжовкнути, зажовкнути, ужовкнути, (немного) прижовкнути, (о хлебах) позолотіти, пополовіти, споловіти; (сделаться ещё более жёлтым) пожовтішати. [Трава пожовкла. Ниви пополовіли].* * *пожовті́ти; ( стать желтее) пожовті́шати; (пожолкнуть; о лице) пожо́вкнути, зжо́вкнути, зажо́вкнути, ( слегка) прижо́вкнути; ( о траве) прируді́ти; ( преим о хлебах) пополові́ти, сполові́ти -
25 хлеб
муж.1) только ед. breadсажать на хлеб и воду — to put smb. on bread and water
садиться на хлеб и воду— to limit oneself to bread and water
сидеть на хлебе и воде — to live on bread and water, to go hungry
ситный хлеб — sitnik ()
лежалый хлеб — stale/old/musty bread
сажать хлеб — ( в печку) to put the bread into the oven
перебиваться с хлеба на воду/квас — to live from hand to mouth
его хлебом не корми, только дай делать что-л. — there is nothing he likes better than doing smth.
белый хлеб — white bread, wheat bread
свежий хлеб — fresh-baked bread, newly-baked bread
хлеб насущный — one's daily bread, hog and hominy; lifeblood перен.
черствый хлеб — stale bread, dry bread
2) мн. ч. хлебы loaf ( каравай)3) мн. ч. хлеба (в поле) corn; corns мн. ч.; cereals мн. ч.5) разг. ( средства к существованию)living; means of subsistence мн. ч., daily breadесть чужой хлеб — to live off smb.
зарабатывать себе на хлеб — to make one's bread, to earn one's living
лишать кого-л. куска хлеба — to deprive smb. of a livelihood
отбить у кого-л. хлеб — to take the bread out of smb.'s mouth
быть у кого-л. на хлебах — to eat smb.'s salt
жить на чужих хлебах — to be a dependant, to live at smb. else's expense
•• -
26 несжатый
1) General subject: uncontracted, unharvested (о хлебах), unreaped2) Computers: uncompressed3) Agriculture: uncropped -
27 сжатый
-
28 гнить на корню
vgener. pudrirse en (de) raìz (о хлебах) -
29 налившийся
vgener. granado (о хлебах) -
30 созревать
созрева́ть, созре́тьmaturiĝi.* * *несов.1) estar madurando, ir haciéndose maduro2) см. созреть* * *v1) gener. estar madurando, estar maduro, granar (о хлебах), ir haciéndose maduro, madurar, pintar, pintarse, sazonar2) liter. formarse (сформироваться) -
31 полечь
1) se coucherпшени́ца полегла́ — les blés se sont couchés
2) перен. tomber vi (ê.)в бою́ полегло́ мно́го солда́т — beaucoup de soldats sont tombés dans la bataille
* * *vgener. verser (о хлебах) -
32 прилечь
1) ( лечь ненадолго) faire une sieste; s'allonger (pour un moment)2) (привалиться, прислониться полулёжа) s'appuyer contre3) (пригнуться; полечь - о хлебах) verser viот дождя́ пшени́ца прилегла́ — le blé a versé après la pluie
* * *vgener. s'étendre, se blottir -
33 полегать
ngener. allettarsi (о хлебах) -
34 хлеб
1) ( пищевой продукт) pane м.2) ( изделие) pane м., pagnotta ж., forma ж. di pane3) ( зерно) grano м.4) ( засеянное поле) seminato м.5) ( пропитание) sostentamento м., pane м.••* * *м.1) ( печёный) paneбелый / пшеничный хлеб — pane bianco
чёрный / ржаной хлеб — pane nero / di segale
чёрствый хлеб — pane raffermo / duro
кусок хлеба — pezzo / tozzo di pane
2) ( зерно) granaglie f pl, cereali m pl, biada f, grano m3) мн. хлеба ( злаки) biade f pl, cereali m plозимые / яровые хлеба — cereali vernini / primaverili
4) мн. хлеба ( пропитание) alimentazione f, sostentamento5) перен. ( заработок) mezzi di sussistenza•••его хлебом не корми, только дай... —... per lui... è un invito a nozze
и то хлеб! — meno male!; è meglio che niente!
есть чужой хлеб, жить на чужих хлебах — vivere a sbafo
с хлеба на квас перебиваться — sbarcare il lunario; vivere di pane e di acqua
* * *n1) gener. grano, pane, pane lavato (смоченный в воде и политый маслом)2) colloq. pagnotta -
35 вызревать
вызреть достигати, достигти, спіти, виспіти, доспівати, доспіти, достоювати, - ся, достояти. [Ще груші не достояли, не рви]. Вызрелый - достиглий, стиглий, доспілий, поспілий.* * *несов.; сов. - в`ызретьвизріва́ти, ви́зріти; (о плодах, хлебах) доспіва́ти, доспі́ти, достига́ти, достигнути и дости́гти, несов. спі́ти, спілі́ти -
36 дозревать
дозреть достигати, достиг(ну)ти, вистигати, вистиг(ну)ти, (реже) постигати, постигти, доспівати, доспіти, достояти, -ся. [Не зривайте яблук, бо зелені ще, хай достоять]. Дозревать, дозреть от лежания (о сорванных фруктах) - долежувати, долежати, улежуватися, улежатися, (о многом) повлежуватися. [Гарно садовина наша повлежувалася].* * *несов.; сов. - дозр`етьдозріва́ти, дозрі́ти; (о плодах, хлебах) доспіва́ти, доспі́ти, достига́ти, дости́гнути и дости́гти и мног. подостига́ти, несов. спі́ти, спілі́ти -
37 желтеть
жовтіти, половіти, жовтішати, жовкнути. [Половіють жита. Жовкне листя на дереві]. -ться - жовтіти, половіти.* * *жовті́ти; ( становиться жёлтым) жо́вкнути, жовті́шати, зажовка́ти; (преим. о созревающих хлебах) полові́ти -
38 зажелтеть
-ся1) зажовтіти, -ся, (созревая) заполовіти. [Жито заполовіло - жнива надходять (Сл. Гр.)];2) (о листьях осенью) почати жовкнути.* * *возвр. - зажелт`етьсязажовті́ти; (преим. о созревающих хлебах) заполові́ти -
39 зрелый
1) (спелый в прям. и перен. знач.) стиглий, достиглий, спілий, доспілий, дозрілий, дійшлий. [Стиглі червоні вишні (Н.-Лев.). Достиглі жита (Франко). Виявив себе дозрілим художником і майстром слова (Єфр.)]. -лые плоды - достиглі (достояні) овочі, доспіла садовина;2) (возмужалый) дійшлий, дохожалий, дорослий, до[по]спілий, дозрілий, (диал.) здоровий; см. Возмужалый. [Дохожалая дівчина. В дозрілому віці (Єфр.). Не старе мре, а поспіле (Номис)]. -лый возраст - дорослий, дозрілий вік, дійшлий вік. [Входить помалу рід людський і в вік дорослий (Єфр.)]. Умом не -лый - на розум не спілий, розумом не дійшлий;3) (основательно обдуманный) добре розважений. По -лом размышлении - по добрій (зрілій) розвазі, по добрім намислі.* * *зрі́лий; ( дозрелый) дозрі́лий; (о людях, их возрасте) дійшлий; ( противоположный юному) му́жній; (о плодах, хлебах) спі́лий, поспі́лий, дости́глий, сти́глий, ви́спілий, доспі́лий -
40 зреть
смотреть)I. дивитися, глядіти, на кого, на що, (в поэзии) з(д)ріти (зрю, зриш) на що, на кого, кого, що, (созерцать) споглядати на що и що; см. Глядеть. [Не зрять Бога над собою (Шевч.). Предки наші зріли, як кров'ю плинули річки (Самійл.)].II. Зреть -1) (спеть) стигнути, достигати, доходити, спіти, до[по]співати, виспівати, (редко, в песнях) зріти; см. Спеть, Дозревать. [Ой з-за гори вітер віє - калина не спіє (Чуб. V). І вітер не віє, сонце не гріє, калина не зріє (Метл.)]. Хлеб -ет - хліб стигне, доспіває. Яблоки - ют - яблука достигають, доходять;2) (достигать развития) доспівати, (о человеке) доходити зросту, розуму, доспілого розуму. Нарыв -ет - болячка набирає. Мысль, ум -ет - думка, розум доходить розвитку, виспіває. У меня давно -ет одна мысль - в мене давно зростає (наспіває) одна думка.* * *I( достигать зрелости) зрі́ти; ( дозревать) дозріва́ти; (о плодах, хлебах) спі́ти, достига́ти, сти́гнути, спілі́тиII1) ( видеть) ба́чити; зріти, здрі́ти2) ( смотреть) диви́тися, -влю́ся, -вишся; зрі́ти
См. также в других словарях:
живет на чужих хлебах — нахлебница, иждивенка, сидит на шее, халявщица, халявщик, приживалка, приживал, приживала, приживалица, приживательница, нахлебник, ест чужой хлеб, приживальщик, приживальщица, иждивенец Словарь русских синонимов. живет на чужих хлебах сущ., кол… … Словарь синонимов
на хлебах — на содержании, на иждивении Словарь русских синонимов. на хлебах прил., кол во синонимов: 2 • на иждивении (4) • … Словарь синонимов
На хлебах — Устар. 1. у кого. Получая за плату жильё и стол в чужой семье. Жили мы тогда в приходе Пантелеймона, близ Соляного Городка, на хлебах у одной почтенной немки, платя за всё по пятьдесят рублей на ассигнации (Салтыков Щедрин. Помпадуры и… … Фразеологический словарь русского литературного языка
жил на хлебах — прил., кол во синонимов: 2 • был нахлебником (2) • нахлебничавший (9) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
жить на хлебах — нахлебничать, быть нахлебником Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
жить на готовом столе, на харчах, на хлебах — См … Словарь синонимов
На вольных хлебах — Прост. На случайных заработках (жить, находиться и т. п.). Оставив жене дочь и захватив автомобиль, он умчался в неведомые дали, к предгорьям Кавказа, где ждала его новая жизнь на вольных хлебах (Г. Качук. Быстрей, чем заяц от орла) … Фразеологический словарь русского литературного языка
На казённых хлебах — Прост. В тюрьме, в заключении. Дед постукивал в сарае тесал берёзовый полоз. Много у него теперь дела. Евсей на казённых хлебах, Трофима Лобанова нет один на весь колхоз сановник (Ф. Абрамов. Две зимы и три лета) … Фразеологический словарь русского литературного языка
На своих хлебах — Прост. На свою зарплату, независимо от кого либо (жить и т. п.). У Аринина хорошие заработки… Даже если взять в расчёт и обеих дочерей (а Галина уже «на своих, хлебах»), в среднем на человека приходится более ста рублей (А. Праздников. Разговор о … Фразеологический словарь русского литературного языка
живший на хлебах — прил., кол во синонимов: 2 • живший на иждивении (1) • получавший за плату стол и жилье в чужой семье ( … Словарь синонимов
Жить на гулящих хлебах — Пск. Легко и много зарабатывать (не имея постоянного места работы). ПОС 8, 86 … Большой словарь русских поговорок