(о+связях)

несов.; сов. - разорва́ться

1) kopmak; yırtılmak

2) ( взрываться) patlamak

3) (об узах, связях) kopmak

••

1) ( разрываться) yırtılmak; kopmak (о нитках, струнах и т. п.)

2) перен. (о связях, отношениях) kesilmek

3) ( взрываться) patlamak

4) ( стремиться) can atmak тж. перен.

совместное предприятие.

1) excess, unnecessary

2) ( о связях) redundant

- бесконечно малое перемещение

econ. transacciónes "invisibles" (во внешнеэкономических связях)

см. расслабиться

* * *

1) gener. s'endormir sur le rôti, s'abandonner, se détendre

2) colloq. lâcher

3) liter. se distendre (о связях и т.п.), se liquéfier

1) avec

2) (в знач. союза "и") et

3) (для выражения качества, свойства) à, de

4) ( в сравнениях при определении размера) de

5) ( приблизительно) environ, près de

6) ( откуда-либо) de; du haut (придых.) de ( с вершины)

7) ( от кого-либо) de; à (при гл. "отнимать", "брать" и т.п.)

8) (начиная с конкретного места, человека) de, en commençant par, depuis

9) ( начиная с определённого времени) dès, à partir de; depuis (тк. о прошедшем)

10) ( по причине) de

11) (быть с чем-либо, иметь что-либо)

••

* * *

1) gener. (о контактах, связях и т. п.) auprès de (Effectuer des contacts auprès des organismes communautaires.), de dessus, de devant, (какого-л. места) depuis (En juillet 1950, la première fusée, dénommée "Bumper 2", est lancée depuis le cap Canavéral.), (о начале действия) par (Tout commence par le choix des pierres précieuses.), (при работе с) sur, (чем-л.) présentant (qch) (Les déchets ne doivent pas contenir de matières présentant des traces de colle.), (временные отношения) dès, (совместность) et, sy(...) (выражает совместность, одновременность), syl(...) (выражает совместность, одновременность), sym(...) (выражает совместность, одновременность), syn(...) (выражает совместность, одновременность)

2) eng. seconde

3) mech.eng. force

gener. de (Les cordes, de longueur égale mais d'épaisseur différente, étaient faites en boyaux.), (+ сущ. в твор. пад.) portant (+ nom) (Utilisez un adaptateur portant le label " disc ".)

1) ертылу, тишелү

2) шартлау, ярылу

3) перен. (нарушаться - о связях, отношениях) өзелү, өзелеп тору, тукталу

4) ( стремиться) атлыгу, омтылу, ашкыну

5) ычкынырга тырышу

6) страд. от рвать I 1)-6)

1) - к кому, чему - відносини, стосунок (-нку), відношення, ставлення до кого, до чого. [Саме в таких відносинах стояла колись хоч до чехів література й мова німецька (Грінч.). Як-же мислиш ти з нами бути? У яких стосунках? (Куліш)]. Доброе, благожелательное -ние к кому - ласка, прихильність, прихилля до кого. [Пани ласкою навкруги себе людей купили (Куліш). Не тільки дозволяли йому любити їх, але й сами платили прихиллям (Крим.)]. Внимательное, почтительное -ние к кому - шаноба, пошанівок (-вку) до кого. Непочтительное -ние - непошанування, зневага, неповага до кого. Несправедливое -ние - кривдження кого, кривда кому. Нерадивое -ние - занедбання кого, чого. Иметь -ние к чему - стосуватися до чого, мати до чинення з чим, до чого, мати щось до кого, мати притоку (відносини, відношення) до чого. [Треба, щоб усі думки стосувалися до теми (Єфр.). Коцюбинський мав до чинення з бурсою, семінарією та приватними лекціями (Єфр.)]. Никакого -ния к этому делу не имею - ніякого дочинення (ніякої притоки) до цього діла не маю. Взаимные -ния - взаємні відносини, стосунки, взаємовідносини, взаємини. [Оце все з кожним днем загострювало їх взаємини (Ор. Левиц.). Взаємовідносини налагодились]. -ния приятельские - приязнь, приятелювання, товаришування; (о женщинах ещё) подругування. -ния мирные, миролюбивые - (з)лагода; (враждебные) ворогування, ворожнеча; (любовные) любощі; (близкие) близькі відносини (стосунки). Иметь с кем-л. -ния - заходити собі з ким. Завязывать -ния - заходити в стосунки з ким. Вступить в дружеские -ния - заприязнитися, (о женщинах ещё) заподругувати. Вступить в приятельские, товарищеские -ния - заприятелювати, затоваришувати, потоваришувати, потоваришити; в фамильярные - запанібрататися; в любовные - зазнатися. [Одколи зазнався з нею мій Яків, - ні до чого став парубок (М. Вовч.). Із иншою зазнавався, мене відцурався]. Быть в дружеских -ниях - дружити, (о женщ. ещё) подругувати; в приятельских - приятелювати, товаришувати, товаришити, товариство водити; в фамильярных - панібрататися; во враждебных - ворогувати; в хороших, миролюбивых - у добрій (з)лагоді, у добрості жити з ким, горнутися до кого; в любовных - кохатися, любитися з ким. Стать в -ния отца и сына - побатькатися. [Вони побатькались собі Петро та Семен: Петро сказав, що буде Семенові за сина, то й послуха як батька]. Стать к кому в -ния враждебные, дружеские и т. п. - стати на ворожу, на приятельську стопу. [Одразу-ж стали, що-до неї, на ворожу стопу]. Разорвать дружеские -ния - розбрататися, розрізнитися. Не имеющий -ния к делу - сторонній, непричетний. Высказывать свое -ние к чему - висловлювати свій погляд на що, давати свій суд над чим. [Літописець просто записує, коли що діялось не оцінюючи подій, не даючи свого суду над ними (Єфр.)]. Между этими событиями нет никакого -ния - між цими подіями нема ніякої залежности. В -нии кого, чего, по -нию к кому, чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти, супроти чого. [Історія так званої древньої руської словесности обіч народу українського - те саме, що обіч народу польського - історія словесности латино-польської (Куліш)]. В -нии меня, по -нию ко мне - відносно мене, щодо мене, (в сравнении со мной) проти, супроти мене. В этом -нии - з цього погляду. Во всех -ниях - з кожного погляду, всіма сторонами, кругом. [Славне було Запоріжжя всіма сторонами. Таких Катерин на світі тисячі, і ні одна кругом на неї не похожа (Куліш). Кругом путяща людина];

2) геометр., арифм. - відношення;

3) канцел. - завідомлення, лист. [Завідомлення з дня 20-го квітня 1924 р. під числом 123];

4) хим. -ние весовое - вагове відношення.

* * *

1) (обращение, обхождение с кем-чем-л.) ста́влення

2) (касательство, связь) відно́шення, стосу́нок, -нку; (причастность, участие) приче́тність, -ності (до чого)

3)

4) канц. лист, -а, відно́шення

порваться

1) рватися, порватися, (о тканях, бумаге и т. п.) дертися, подертися, дратися, подратися. [Ой як вийдеш на вулицю, - намисто порветься. Як лиштва подереться, пишання минеться];

2) (стремиться) пориватися, рватися, порватися, поривати, (с усилием) пнутися, (торопливо, поспешно) квапитися, поквапитися, (на дело, которое не по силам; иронич.) сікатися, (много раз или долго) попорватися, попопнутися, попосікатися. [Я змагався, поривався гори зсунути з землі (Грінч.). Ми не рвемось на свободу й другим її не дамо (Самійл.). Молода сила тремтить і пориває з кожної жилки стебла (Коцюб.). За щелепами своє не поміститься, а (вона) до чужого куска квапиться (Кониськ.). Сікається бити мене свекор, та тікаю я (Грінч.)].

* * *

несов.; сов. - порв`аться

1) (несов.: разорваться) порва́тися, розірва́тися; ( изодраться) поде́ртися, подра́тися, розде́ртися, розідра́тися

2) (о связях, отношениях) порива́тися и рва́тися, порва́тися; ( разрываться) розрива́тися, розірва́тися

3) (несов.: делать порывистые движения) порива́тися, рва́тися

4) (несов.: стремиться) порива́тися

1) зв'язо́к, -зку́

2) ( с чем - отношение) зв'язо́к, -зку́ (з чим)

3) (отношение между людьми, государствами) зв'язо́к, відно́сини, -син; (о личных, частных связях) стосу́нки, -ків

4) ( средство общения) зв'язо́к, сполу́чення

5) строит. в'язь, -зі; (металлическая, деревянная) по́в'язь