-
1 оторвать
сов. от отрывать -
2 оторвать
сов. от отрывать -
3 оторвать
-
4 отрывать
оторватьI. відривати, відірвати, віддирати, віддерти, відідрати що від чого, (часть) уривати, урвати, удирати, удерти, наддирати, наддерти, відшматовувати, відшматувати, (о многих) повідривати, повіддирати и т. д. [Не міг відірвати очі від тієї краси. Віддерла шматинку зав'язати порізаного пальця. Від його, урвавши поли, тікай]. -вать от дела - відривати від роботи, від діла. Оторванный - відірваний, віддертий, урваний, відшматований, удертий.II. Отрывать, отрыть -1) відкопувати, відкопати, відгрібати, відгребти. [Відкопали закопані гроші]. -рыть снег - відкидати, повідкидати сніг;2) (отыскать) викопувати, викопати, видирати, видрати, відшукувати, відшукати. [Не знаю, де він викопав таку штуку]. Отрытый - відкопаний, відгребений; викопаний и т. д.* * *I несов.; сов. - оторв`атьвідрива́ти, відірва́ти и повідрива́ти, (часть чего-л.) урива́ти, увірва́ти и урва́ти; ( отдирать) віддира́ти, відде́рти и відідра́ти; (несов.: отломать, отщепить) відчахну́тиII несов.; сов. - отр`ытьвідрива́ти, відри́ти и повідрива́ти; ( вырывать) вирива́ти, ви́рити и повирива́ти; ( откапывать) відко́пувати, відкопа́ти и повідко́пувати; ( выкапывать) вико́пувати, ви́копати и повико́пувати; ( отгребать) відгріба́ти, відгребти́ и мног. повідгріба́ти -
5 отклёвывать
отклевать1) (оторвать клювом) віддзьо[ю]бувати, віддзьо[ю]бати, відкльовувати, відклювати;2) подзьо[ю]бати, поклювати, перестати дзьо[ю]бати, клювати. Отклёванный - віддзьо[ю]баний, відкльований.* * *несов.; сов. - отклев`ать1) відкльо́вувати, відклюва́ти, віддзьо́бувати, віддзьо́бати2) (несов.: перестать клевать) переста́ти клюва́ти; ( о птицах) переста́ти дзьо́бати -
6 оттеребить
1) (лён, коноплю) ви́брати; повибира́ти2) (оторвать, дергая) відде́рти, відідра́ти; відсми́кати3) см. оттаскать 3) -
7 отхватывать
отхватить1) (отрубить) відчесати. [Так голову за один мах і відчесав йому]; (отрубать, отрывать что-л. или кусок чего-л.) відбатовувати, відбатувати, відшматовувати, відшматувати. [Рубав чоловік дрова та й одбатував собі добрий шматок литки];2) (отломать кусок чего-л.) відпайовувати, відпаювати;3) (захватывать) відхоплювати, відхопити, ухопити що. [Даючи гроші під заставу, одхоплює нивку по нивці від бідноти (П. Мирн.)]; (расхватывать) розхоплювати, розхопити;4) (делать что-л. бойко, лихо) віддирати, відодрати, затинати, затяти, тнути, втяти. [Гопака гуртом оддирають]. Срв. Жарить 2, Запузыривать;5) (устроить) устригти, утяти.* * *несов.; сов. - отхват`ить1) ( отрезать) відрі́зувати, відрі́зати и повідрі́зувати, відкра́ювати, відкра́яти, відчикри́жувати, відчикри́жити; (несов.: резким движением оторвать, отрезать) відшматува́ти, відпаюва́ти; ( отсекать) відтина́ти, відітну́ти и відтя́ти и повідтина́ти, відчі́сувати, відчеса́ти; ( отрубать) відру́бувати, відруба́ти и повідру́бувати, відчухра́ти (несов.), відбато́вувати, відбатува́ти; ( отдирать) віддира́ти, відде́рти и відідра́ти; ( откусывать) відку́шувати, відкуси́ти и повідку́шувати2) (приобретать, заполучать) захо́плювати, захопи́ти и позахо́плювати, зага́рбувати, зага́рбати3) (делать бойко, залихватски) тну́ти и тя́ти, утну́ти и утя́ти, затина́ти, затну́ти и затя́ти, віддира́ти (несов.), несов. удра́ти; ( чесать) чеса́ти, учеса́ти; ( шпарить) шпа́рити, відшпа́рити; (несов.: отплясывать) витанцьо́вувати, сади́ти; (о танцах, музыке) креса́ти (несов.), несов. учи́стити4) ( отдёргивать) відсми́кувати, відсмикну́ти
См. также в других словарях:
ОТОРВАТЬ — ОТОРВАТЬ, оторву, оторвёшь, прош. вр. оторвал, оторвала, оторвало, совер. (к оторвать), кого что. 1. Отделить (часть предмета), с усилием дернув или натянув. Оторвать рукава от (или у) платья. Оторвать листок из блокнота. || Отрезать, снести… … Толковый словарь Ушакова
оторвать — отвлечь Словарь русских синонимов. оторвать 1. оборвать; отодрать (разг.); отвернуть (прост.) 2. см. отвлечь 1. 3. см … Словарь синонимов
ОТОРВАТЬ — ОТОРВАТЬ, ву, вёшь; ал, ала, ало; оторванный; совер. 1. кого (что). Отделить рывком, дёрнув, натянув, ударив. О. листок календаря. О. пуговицу. Оторвало (безл.) руку кому н. С руками о. что н. (перен.: охотно и сразу взять, купить что н.; разг.) … Толковый словарь Ожегова
ОТОРВАТЬ — и пр. см. отрывать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
оторвать — взгляд • перемещение / передача … Глагольной сочетаемости непредметных имён
оторвать — оторвать, оторву, оторвёт; прош. оторвал, оторвала (допустимо оторвала), оторвало, оторвали … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
оторвать — ОТРЫВАТЬ, аю, аешь; несов. (сов. ОТОРВАТЬ, ву, вёшь), что, чего. С трудом приобретать что л. Возм. влияние уг. «оторвать» украсть … Словарь русского арго
оторвать — ОТРЫВАТЬ/ОТОРВАТЬ ОТРЫВАТЬ/ОТОРВАТЬ, обрывать/оборвать, разг. отворачивать/отвернуть, разг. отди рать/отодрать … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
оторвать — С руками оторвать что (разг.) схватить с жадностью, купить с большой охотой. Придумал кой что я такое, что у меня его с руками оторвут. Крылов (о червонце) … Фразеологический словарь русского языка
оторвать от себя — пожертвовать, поступиться, отказаться, не пощадить, принести в жертву Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
оторвать глаза — См … Словарь синонимов