-
1 оздобити
техн. обде́лывать, отде́лывать, разде́лывать, украша́ть -
2 оздобити рантом
техн. обрантова́тьУкраїнсько-російський політехнічний словник > оздобити рантом
-
3 осыпать
осыпать1) обсипати, обсипати, (о мног.) пообсипати кого, що чим [Молодих обсипають зерном], посипати, посипати;2) (каменьями) обсаджувати, обсадити, (украшать) оздоблювати, оздобити. Осыпать драгоценными камнями - обсадити, оздобити що самоцвітами;3) (безл.: покрыть сыпью) обкидати, обкидати, обприщувати, обприщити, висипати, висипати на чому. [Висипало на губах]. Он в кори, всего -ло - він у кору, його всього обкидало. У него всё тело -ло - йому на всім тілі висипало. -пать, осыпать кого милостями, подарками - ущедряти, ущедрити кого ласкою, подарунками. -пать вопросами - закидати питаннями. -пать бранью - обкладати лайкою кого. См. Обсыпать. Осыпанный -1) обсипаний;2) (о)саджений, оздоблений чим.* * *несов.; сов. - ос`ыпать1) ( обсыпать) обсипа́ти, обси́пати и пообсипа́ти, осипа́ти, оси́пати; обтру́шувати, обтруси́ти и пообтру́шувати; (усеивать кругом, сплошь) обсіва́ти и обсі́ювати, обсі́яти и пообсіва́ти2) (перен.: щедро, в изобилии наделять чем-л.) осипа́ти, оси́пати, обсипа́ти, обси́пати; ( засыпать) засипа́ти, заси́пати и позасипа́ти; ( забрасывать) закида́ти, заки́дати3) ( разваливать сыпучее) розкида́ти, розки́дати -
4 re-do
v (past re-did; p.p. re-done)1) переробляти, робити знову (наново)2) відремонтувати (оздобити) заново* * *1) робити знову або заново; переробляти2) відремонтувати, опоряджати заново ( приміщення) -
5 изукрашивать
-ся, изукрасить, -ся прикрашати, -ся, прикрасити, -ся, закрашати, -ся, закрасити, -ся, (при)оздоблювати, -ся, (при)оздобити, -ся, цяцькувати, -ся, по[ви ]цяцькувати, -ся, (цветами) уквітчувати, -ся, уквітчати, -ся, заквітчувати, -ся, заквітчати, -ся; срвн. Разукрашивать, -ся. -сить узорами, резьбой и т. п. - змережити, помережити, поцвіткувати що чим. [Цвіткована галера (Дума)]. -сить словами, выражениями - прикрасити словесними оздобами. -ситься флагами - убратися в прапори, заквітчатися прапорами. Изукрашенный - прикрашений, закрашений и т. д. -ный орнаментом - орнаментований, цвіткований, процвітаний (Дума). Степь -ная цветами - степ процвітаний (квітами), в квіти прибраний, квітчастий степ.* * *несов.; сов. - изукр`асить1) ( украшать), прикраша́ти и прикра́шувати, прикраси́ти и прикра́сити и мног. поприкраша́ти и поприкра́шувати, оздо́блювати и оздобля́ти, оздо́бити и мног. пооздо́блювати; цяцькува́ти, зцяцькува́ти, вицяцько́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, ви́цяцькувати; ( узорами) мере́жати, помере́жати, мере́жити, помере́жити; (цветами, зеленью) укві́тчувати, уквітча́ти, закві́тчувати, заквітча́ти и мног. позакві́тчувати, закоси́чувати, закоси́чити, зама́ювати, -ма́юю, -ма́юєш, замаї́ти и зама́яти, клеча́ти, заклеча́ти2) (пачкать; уродовать) ирон. розмальо́вувати, -льо́вую, -льо́вуєш, розмалюва́ти и мног. порозмальо́вувати -
6 красиво
гарно, хороше, красно, красовито, красітно, чепурно, лепсько; срвн. Красивый. [Бачать сестру гарно вбрану (Казка). Красно в садочку (М. Вовч.). Як душі не вложив, так нарядив хороше (Номис). Чепурно зформована голова була трохи лиса (Грінч.). Підперезався знову і пояс притягнув лепсько (Квітка)]. Удивительно -во - напрочуд гарно, на диво (на продиво) гарно. -во (красно) говорить - красно мовити. [А третій не мовив нічого, він мовити красно не міг (Самійл.)]. -во сложённый (о фигуре) - гарно збудований, статурний. -во написанный - краснописний; см. Калиграфический. -во убрать - прикрасити, оздобити, причепурити, (зеленью) замаїти. Что к лицу, то и -во - що до лиця, те й гарне. Более -во (краше) - гарніше, краще, чепурніше.* * *нареч.га́рно, краси́во; кра́сно; фа́йно -
7 наряжать
нарядить1) (сряжать, снаряжать кого), зряджати и зряджувати, зрядити, (з)наряджати, (з)нарядити, виряджати, вирядити, споряджати, спорядити, (отряжать) відряджати, відрядити кого; (налаживать что) налагоджувати, налагодити, налаштовувати, налаштувати, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати що. -дить ткацкий станок - налагодити (налаштувати) ткацький верстат;2) (назначать) уряджати, урядити, призначати и призначувати, призначити що, (в дело, на роботу) наряджати, нарядити, зряджати, зрядити, кого, ви[від]ряджати, вирядити, відрядити кого, що, ставити, поставити, становити, постановити кого на що, до чого и що (з)робити, (делать распоряжение) загадувати, загадати кому що (з)робити и що, наказувати, наказати кому що и що (з)робити, (назначать кого кем) настановляти, настановити, ставити, поставити, (о мног.) понастановляти кого ким и на кого, за кого. [Зараз нарядили верхового та й послали у ту слободу (Рудч.)]. -дить подводу - наказати (загадати) вирядити підводу. -дить караул, людей в караул - поставити, постановити (призначити; зап. виточити) варту (сторожу), людей на варту. -дить следствие - урядити (призначити) слідство. -дить людей на работу - загадати (наказати), щоб люди вийшли на роботу, поставити (зрядити, вирядити) людей на роботу. [На ту роботу зрядили двадцять чоловіка (Сл. Ум.)]. -дить войска в экпедицию - вирядити військо в експедицію. -дить кого в выборные - настановити (поставити) кого виборним, на (за) виборного;3) (нарядно одевать) (гарно, пишно) убирати, убрати, прибирати, прибрати, виряджати, вирядити, зряджати, зрядити, (зап.) вистроювати и (редко) строїти, вистроїти, (прихорашивать) причепурювати, чепурити, причепурити, вичепурювати, вичепурити, прикукоблювати, прикукобити, (о мног.) повбирати, поприбирати, повиряджати и повиряджувати, позряджати и позряджувати, повистроювати, попричепурювати, повичепурювати кого. [В ясну одежу убрати (Л. Укр.). У мундир уберуть (Рудан.). Прибери пень, буде хорошень (или то й пень покращає) (Приказки). Ми звінчаємося й принесемо (матері) і хусток і золотих очіпків; а що тебе вже виряджу, так… (Квітка). Зрядив його пан ласкавий, як рідного брата (Куліш). Вистроїла дочку, як на баль (Волинь). Одягли (його), причепурили (Рудч.). Спершу він був чепурив її, купуючи їй то те, то се з одежі (Грінч.). Ми таки його прикукобили, прибрали (Борзенщ.)];4) (отделывать начисто) опоряджати, опорядити, (украшать) оздобляти, оздобити що (напр. хату). Наряжённый -1) зряджений, (з)наряджений, виряджений, споряджений, відряджений; налагоджений, налаштований, нарих[ш]тований;2) уряджений, призначений, наряджений, зряджений, виряджений, відряджений, поставлений, постановлений, загаданий, наказаний; настановлений, поставлений;3) (гарно, пишно) убраний, прибраний, виряджений, зряджений, вистроєний, причепурений, вичепурений, прикукоблений, пов[попри]бираний, повиряджаний и повиряджуваний, повистроюваний и т. п. [Сидить на різьбленому стільці, пишно вбрана (Л. Укр.). Дівчата гарні, усі прибрані (Квітка). Парубочки повряджані (Чуб. III)];4) опоряджений, оздоблений.* * *I несов.; сов. - наряд`ить( одевать) [га́рно, пи́шно, розкі́шно] вбира́ти, [га́рно] вбра́ти (вберу́, вбере́ш) и мног. [гарно] повбира́ти, наряджа́ти, наряди́ти, -ряджу́, -ря́диш и мног. понаряджа́ти и понаря́джувати, -джую, -джуєш; обряджа́ти, обряди́ти, несов. ряди́ти; ( прихорашивать) чепури́ти и причепу́рювати, -рюю, -рюєш, причепури́ти; диал. вистро́ювати, -ро́юю, -ро́юєш, ви́строїтиII несов.; сов. - наряд`ить( назначать) наряджа́ти, наряди́ти, -ряджу́, -ря́диш -
8 отделывать
отделать1) зробити, відробити, поробити що. [Я вже своє відробив];2) обробляти, обробити, виробляти, виробити, викінчувати, викінчити що; (начисто) опоряджати, опорядити, улаштовувати, улаштувати, (украшать) чепурити, вичепурити, хорошити, вихорошити що. Дом уже достроен, но ещё не -лан - будинок уже добудовано, але ще не опоряджено (не улаштовано). Поэма готова, но ещё не совсем -лана - поема готова, але ще не зовсім оброблена. -вать картину - викінчувати картину. -вать украшениями что-л. - оздобляти, оздобити, (мелкими украшениями, особенно одежду) цяцькувати, вицяцьковувати, вицяцькувати, поцяцькувати що, (инкрустациями) цвяхувати, вицвяхувати, поцвяхувати що;3) (отчитать, пробрать) шпетити, вишпетити, відчистити, зганити кого. Ну и -лали же вы его - ну й вишпетили-ж ви його;4) (затаскать, испортить) знехтувати, знівечити, зіпсувати, попсувати що. Отделанный - оброблений, вироблений, викінчений, опоряджений и т. д.* * *несов.; сов. - отд`елать1) обробля́ти и обро́блювати, оброби́ти; ( квартиру) опоряджа́ти и опоря́джувати, опоряди́ти; ( устраивать) обла́днувати, обладна́ти; (завершать изготовление чего-л.) викі́нчувати, ви́кінчити, роби́ти, зроби́ти2) (украшать чем-л.) оздо́блювати и оздобля́ти, оздо́бити3) (портить что-л.) псува́ти, зіпсува́ти и попсува́ти, ні́вечити, зні́вечити и поні́вечити4) ( отчитывать) шпе́тити, ви́шпетити; вичи́тувати, ви́читати; ( колотить) лупцюва́ти, відлупцюва́ти и налупцюва́ти, лупи́ти, відлупи́ти и налупи́ти, чухра́ти, відчухра́ти, дуба́сити, віддуба́сити, несов. дубцюва́ти -
9 прикрашивать
прикрасить (убранством) прикрашати и -крашувати, прикрасити, закрашати, закрасити, (при)оздобляти и -доблювати, (при)оздобити, хорошити, прихорошувати, прихорошити, чепурити, причепурювати, причепурити; (залицевать) личкувати, заличковувати, заличкувати; (переносно) усолоджувати, усолодити, підсолоджувати, підсолодити що, (во мн.) поприкрашати, позакрашати по(при)оздобляти и т. д. [Над ліжками шпалери рябіють, з сосни гілечки зеленіють, - закрашають стіни чорні, немазані (Тесл.). Та закрасивши слово своє облесливою хвалою. Газіс примушував таки хана тремтіти й коритись (Леонт.)]. -сить рассказ - прикрасити оповідання. -сить дом убранством - прикрасити (приоздобити, причепурити) будинок убранням. Прикрашенный - прикрашений, закрашений, (при)оздоблений, прихорошений, причепурений; заличкований; підсолоджений. [Ходім, я покажу вам свій портрет, - усі кажуть, що він дуже прикрашений, а я думаю - ні (Л. Укр.)].* * *несов.; сов. - прикр`аситьприкраша́ти и прикра́шувати, прикра́сити и прикраси́ти и поприкраша́ти и поприкра́шувати -
10 ozdobić
[оздобічь]v.dk -
11 okrasić
1. прикрасити, оздобити;2. приправити (кул.) -
12 ozdobić
прикрасити, оздобити -
13 przetkać
1. проткати;2. оздобити;3. розшити -
14 przybrać
1. прийняти;2. піднятися, прибути;3. набрати;4. взяти;5. прикрасити, оздобити, нарядити -
15 ubarwić
1. прикрасити, оздобити;2. розфарбувати
См. также в других словарях:
оздобити — див. оздоблювати … Український тлумачний словник
оздобити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
прикрашати — 1) = прикрасити (надавати привабливішого вигляду комусь / чомусь, чіпляючи на нього оздоби, одягаючи щось небуденне, підмальовуючи тощо), оздоблювати, оздобити, у[в]бирати, у[в]брати, чепурити, причепурювати, причепурити, вичепурювати,… … Словник синонімів української мови
зцяцькувати — у/ю, у/єш, перех., розм. Док. до цяцькувати; пишно прикрасити, оздобити … Український тлумачний словник
обложити — ложу/, ло/жиш, док., перех. 1) Те саме, що обкласти 1), 2). || безос. 2) Оточити військами з метою оволодіння, завоювання. 3) спец. Оточити звіра під час полювання. 4) Обшити, оздобити чим небудь. 5) розм., рідко. Покласти спати. 6) безос.… … Український тлумачний словник
оздоба — и, ж. 1) Те, що оздоблює кого , що небудь; прикраса. || перев. мн. Ювелірні вироби. || рідко. Убрання, шати, наряд. || Будь яке художнє оформлення чого небудь (архітектурні прикраси, розпис, різьба, вишивка і т. ін.). 2) чого, перен. Той (те),… … Український тлумачний словник
оздоблений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до оздобити. || оздо/блено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
оздоблення — я, с. 1) Дія за знач. оздобити. 2) Те саме, що оздоба 1) … Український тлумачний словник
покрасити — а/шу/, а/си/ш, док., перех., заст. Надати гарного вигляду, прикрасити; оздобити … Український тлумачний словник
помережати — аю, аєш і помере/жити, жу, жиш, док., перех. 1) Оздобити що небудь мережкою або вишивкою. 2) Застосовуючи фарби, різьблення, прикрасити що небудь візерунками, надавши йому гарного чепурного вигляду. 3) перен. Густо вкрити яку небудь поверхню… … Український тлумачний словник
пооздоблювати — юю, юєш, док., перех. Оздобити багато чого небудь … Український тлумачний словник
