(одеваться)

одеться (з)одягатися, (з)одягтися, вдягатися, вдягтися, убиратися, убратися, прибиратися, прибратися, строїтися, вистроїтися. пристроїтися, рядитися, урядитися, (о многих) по(з)одягатися, повдягатися, повбиратися, поприбиратися, попристроюватися. Он встал и -вается - він уже встав і одягається (вбирається). -вайся скорее и идём - одягайся (убирайся) швидше та й ходім. Оденься в новое платье - уберися в нове убрання. Оденься потеплее - вдягнися тепліше, укутайся гарненько. Одеться в праздничное платье - убратися (прибратися, урядитися) в святну одежу (в святне убрання). Каждый -вается насколько может лучше - кожен прибирається (строїться) як-найкраще. Оделась как куколка - прибралася (вистроїлась) як лялечка. Она так бедна, что ей не во что одеться - вона така, бідна, що нічим грудини прикрити. -ваться в лохмотья - ходити в латаній одежі, в дранці. Он хорошо -вается - він хороше (гарно) ходить. Она со вкусом -вается - вона знає смак одягтися (прибратися), вона хороше прибирається. Лечь в постель и одеться одеялом - лягти в ліжко і обгорнутися ліжником (вкутатися в ліжник). Деревья оделись цветами (зеленью) - дерева вбралися (вкрилися, вкуталися) цвітом (листом). Небо оделось тучами - небо вкрилося (вкуталося) хмарами.

* * *

несов.; сов. - од`еться

1) одяга́тися, одягти́ся (одягну́ся, одя́гнешся) и одягну́тися и поодяга́тися, удяга́тися, удягти́ся и удягну́тися и повдяга́тися, убира́тися, убра́тися (уберу́ся, убере́шся) и повбира́тися; зодяга́тися, зодягти́ся и зодягну́тися

2) укрива́тися, укри́тися (укри́юся, укри́єшся) и повкрива́тися; заку́туватися, заку́татися и позаку́туватися

вишукано, добірно, виборно. -но одеваться - добірно, виборно вдягатися. -но писать - добірно, (иногда с оттенком принуждённости) вишукано писати.

* * *

1) ви́шукано; ви́тончено; добі́рно

2) ви́шукано

мода, (редко) поведінка на що, (вульг.) поведенція. [Це мода, а не закон (Мирн.). Не знаєш, яка тепера поведінка в Римі на зачіску? (Л. Укр.)]. Теперь это в -де - тепер на це мода, тепер (повелася) така мода, тепер це модно, тепер це повелося. Выходить, выйти из - ды - виходити, вийти з моди, знемодитися, знемодніти. Это не в -де - мода на це (ця мода) минула(ся) (перейшла), на це нема тепер моди, це вийшло з моди, це знемодилося (знемодніло). Одеваться по -де, по последней -де - вдягатися за модою (по-модн(ь)ому, за останньою модою.

* * *

1) молодіти, (с виду) молодшати, молодішати; (омолаживаться) відмолоджуватися; срв. Помолодеть. [Чую, що молодію біля тебе (Кониськ.). В міру того як відмолоджується душа (Єфр.)]. Старый стареется, а молодой не -деет - старе старіється, а молоде не молодіє. Вы всё -деете - ви все молодшаєте;

2) (одеваться листвой) молодіти. [Пишається калинонька, явір молодіє (Шевч.)].

* * *

надёвывать, надеть

1) (об одежде, предм. туалета) вдягати, вдягти и вдягнути, надягати, надяг(ну)ти, надівати, надіти що на кого, на що, (на себя) убирати, убрати на себе що, убиратися, убратися в що, (на кого-л. другого) убирати, убрати кого в що, (о мног.) повдягати, понадягати, понадівати, повбирати, повбиратися; (об обуви) взувати, взути, назувати, назути, обувати, обути що, (пров.) вступати(ся), вступити(ся) в що; (себе на ноги) узуватися, узутися, обуватися, обутися, вбуватися, вбутися в що, (о мног.) повзувати, поназувати, поо[пов]бувати, повзуватися, пообуватися. [Маланка вдягла кожушанку (Коцюб.). Ніч удягла з зірками пишні шати (Грінч.). Став він свиту надягати (Глібів). Жупан надівають (Шевч.). На вибранця свого надів плащ своєї любови (Франко). Понадівав на їх ксьондзівську одежу (Чуб. II). Скидай з себе свої лати, вбирай дорогії шати (Голов. I). Вибрав ризи що-найкращі, на себе вбирає (Рудан.). Калоші забула взути (Коцюб.). Назувай постоли (Коцюб.). Червоні чоботи обула (Котл.). Вступив я в чоботи, вийшов з хати (Липовеч.)]. -ть венок - накладати, накласти вінок. [Дівчата літом накладають на голови вінки (Звин.)]. -ть кольцо на палец - надівати, надіти каблучку (обручку) на палець, (с одного пальца на другой) передівати, передіти каблучку (обручку). [«А де перстінь?» - «Переділа на другий палець» (Звин.)]. -ть очки - накладати, накласти, надівати, надіти окуляри. [Не встиг накласти окуляри (Коцюб.). Надівши сині окуляри (Н.-Лев.)]. -ть передник - підв'язувати, підв'язати, обпинати, обіпнути и обіп'ясти хвартух (попередник), запинатися, запнутися и зап'ястися, обпинатися, обіпнутися и обіп'ястися хвартухом (попередником), заперізуватися, заперезатися хвартухом (попередником). [Ой, фартушок обіп'яла, чоботоньки взула (Гол. I)]. -ть перчатки - надівати, надіти рукавички. -ть чистое бельё - надягати, надяг(ну)ти, брати, взяти чисту білизну (чисте шмаття), брати, взяти білу сорочку, брати сорочки; срв. Менять (1) бельё. [Треба сорочку білу взяти (Г. Барв.)]. -ть шляпу, шапку - надівати, надіти, (реже) надягати, надягти, накладати, накласти капелюха, шапку, (о мног.) понадівати и т. п. капелюхи, шапки. Надёванный - (об одежде) вдяганий, надяганий, надіваний, убираний; (об обуви) взуваний, назуваний. [Черевички нові, ще не назувані (Свидниц.)];

2) (накладывать, наволакивать оболочку) накладати, накласти, (натягивать, покрывать) напинати, напнути и нап'ясти, (нацеплять) начі[е]пляти и начі[е ]плювати, начепити, (насаживать) насаджувати, насадити, настромлювати, настромити, (о мног.) понакладати, понапинати, почі[е]пляти, поначі[е]плювати, понасаджувати, понастромлювати що на що. [Уздечки не напнуть на його (на коня) (Греб.). Почепив на плечі торбу (Коцюб.) Настромивши губку на тростину, піднесли до уст його (Біблія)]. -ть наволоку на подушку - убирати, убрати подушку (у пошивку), натягати, натяг(ну)ти, надівати, надіти, наволочувати, наволочити пошивку на подушку. [Вбери подушки! (Брацл.). Треба нову наволочити пошивку (Звягельщ.)]. Надетый -

1) вдягнений, надягнений, надітий, убраний, повдяганий и т. п.; взутий, назутий, обутий, повзуваний и т. п.; накладений; передітий; підв'язаний, обіпнутий. [Сорочка на ньому біла, мов-би тільки нині рано вбрана (Франко)];

2) накладений, напнутий и нап'ятий, начеплений, насаджений, настромлений, понакладаний и т. п. -ться - надягатися, надяг(ну)тися, понадягатися; бути надяганим, надягненим, понадяганим и т. п. [Ця суконька надягається через голову (М. Грінч.). Чобіт малий - не назувається (Київщ.), не набувається (Сл. Гр.)].

* * *

несов.; сов. - над`еть

1) ( что - одежду) надяга́ти, надягну́ти и надягти́, -дягну, -дягнеш, удягати, удягну́ти и удягти́, надіва́ти, наді́ти (що); ( одеваться) убира́тися, убра́тися (уберу́ся, убере́шся) и мног. повбира́тися (в що), убира́ти, убра́ти и мног. повбира́ти (що); ( натягивать) напина́ти, напну́ти и нап'я́сти, -пну, -пне́ш и мног. понапина́ти (що), понапина́тися (чим); (сов.: нацепить) почепи́ти, -чеплю́, -че́пиш (що); ( фартук) обпина́ти, обп'я́сти (обіпну, обіпнеш) и обіп'я́сти и обіпну́ти (що)

2) ( что - обувь) взува́ти, взу́ти и мног. повзува́ти, назува́ти, назу́ти; озува́ти, озу́ти и мног. поозува́ти (що)

3) (вставлять, укреплять что-л. на чём-л.) надіва́ти, наді́ти, -ді́ну, -ді́неш и мног. понадіва́ти

нарядиться

1) зряджатися, зрядитися; бути зряджуваним, зрядженим; призначатися, бути призначуваним, призначеним и т. п.; срв. Наряжать 1, 2 и 4. Я сам -дился в работу - я сам зрядився (порядився) працювати. -жаться в дорогу - вирядитися в дорогу. -жаться дом строить - збиратися (лагодитися) дім (хату) будувати;

2) (нарядно одеваться) (гарно, пишно) убиратися, убратися, прибиратися, прибратися, виряджатися, вирядитися, зряджатися, зрядитися, уряджатися, урядитися, (зап.) вистроюватися и (редко) строїтися, вистроїтися, (прихорашиваться) причепурюватися, чепуритися, причепуритися, вичепурюватися, вичепуритися, прикукоблюватися, прикукобитися, виштатуватися, (о мног.) повбиратися, поприбиратися, повиряджатися и повиряджуватися, поз[пов]ряджуватися, повистроюватися, попри[пови]чепурюватися; бути (гарно, пишно) убираним, прибираним, виряджуваним, вистроюваним, убраним, прибраним, вирядженим, вистроєним, повбираним, поприбираним, повиряджуваним, повистроюваним и т. п.; срв. Наряжать 3. [Марнуєш гроші, вбираєшся немов княгиня (Самійл.). В неділю, прибравшись по-літньому, не вважаючи на осінь, побігла до нього (Н.-Лев.). Як у тебе дочки виряджаються серед будня! (Мова). Повиряджаються та йдуть удвох на село, сяючи намистом (Гр. Григор.). Вистроїлася, як до шлюбу (Липовеч.)]. -диться во что - убратися в що и (реже) убрати що, прибратися, вирядитися, урядитися, повбиратися и т. п. в що. [Вберись у шати пишні (Грінч.). Убрався в жупан і дума, що пан (Номису). В голубий жупан приберися (Макс.). Вирядивсь у саму красну одежу (Яворн.). У жупан синій уряджуся (Пісня)].

* * *

1) носити кого, що. [Катерина по садочку ходить, на рученьках носить сина (Шевч.). Хто-ж тобі, моє серденько, обідати носив? (Пісня). Чуже ярмо народи инші носять (Грінч.). Його знають люди, бо носить земля (Шевч.). На собі носив ти (, Дніпре,) легкими човнами славетного Святослава (М. Вербицьк.)]. -сить на руках кого (в прямом и перен. знач.) - носити на руках кого;

2) см. Нести 2;

3) (о волосах, предм. туалета, очках и т. п.) носити що; (одеваться ещё) о[в]дягатися, вбиратися в що, (об одежде и одуви ещё) ходити в чому. [Одна його доля - чорні бровенята, та й тих люди заздрі не дають носить (Шевч.). Носи створено для окулярів - і тому ми носимо окуляри; ноги, очевидячки, призначено для того, щоб їх узувати, і от ми носимо черевики (Кандід). Куртку мою шкіряную носить якийсь спекулянт (Сосюра). Капітан ніколи не носив модних коркових шоломів (Кінець Неволі)]. -сить траур по ком - носити жалобу, ходити в жалобі по кому. -сить чёрное - о[в]дягатися (убиратися) в чорне, ходити в чорному;

4) (перен.: имя, характер и т. п.) мати, носити що. -сить имя - зватися, мати (реже носити) ім'я. -сить славное имя - мати (носити) славетне ім'я. -сить название - зватися, мати (реже носити) назву. -сить звание - мати звання (ступінь, гідність); срв. Звание. -сить печать, отпечаток чего - мати на собі печать, познаку чого, бути позначеним чим. Его наружность -сила отпечаток той самоуверенности, которая… - на його зовнішності (зовнішньому вигляді) познача[и]лася та самовпевненість, що… -сить характер - мати характер чого;

5) (быть беременной) носити (дитину), на дитину заходити, ходити дитиною, ходити важкою (непорожньою); срв. Беременная (Быть -ой) и Беременеть;

6) (о лошадях: нести) носити. [Мене коні не раз носили (Звин.)];

7) безл. - носити. Корабль долго -сило по волнам - корабель довго носило на (по) хвилях. -сить кого - носити кого. [Стільки років вони не бачились: де, справді, його носило? (Кінець Неволі)]. Где его нелёгкая -сит? - де його лиха (тяжка) година (нечиста сила, нечистий) носить? Носимый - що його носить (носив) и т. п.; ношений. Корабль, бурею -мый - корабель, що буря кидає всюди; корабель, що буря скрізь (його) бурхає. Ношенный -

1) ношений;

2) прлг. - см. отдельно Ношеный. -ться -

1) (стр. з.) носитися, бути ношеним. Провизия -тся в корзине - харч (харчі, живність) носять у кошику;

2) носитися; (гоняться) ганяти, вганяти, (метаться) га(й)сати, (слоняться) микатися, віятися; (летать в прям. и перен. знач.) літати, (шумно) шугати, (о ветре ещё) гуляти, (вихрем) вихрити, (парить) буяти, ширяти, (кружиться в воздухе) кружляти (в повітрі); (витать) витати. [Мошка хмарами носилась (Мирний). По шляхах носилися цілі хмари куряви (Коцюб.). Перед ним носився образ Галі (Васильч.). Ті інтелігентні люди, що мають матеріяльну змогу носитися в емпіреях абстрактности (Крим.). Ганяє сірим вовком через гори, яри (Рудан.). Вона ганяла по світах за пророком (Л. Укр.). Хмари так і ганяли по небу (Теол.). А вітер ганяє, а вітер гасає (Васильч.). Вганяв по лісах (Франко). Гасав по полю, мов навіжений (Звин.). (Маруся) микалась то в кімнату, то в хату (Квітка). Вітер, веселий і дужий, шугав між блакитним небом і зеленим морем (Грінч.). Мисль космополіта вільна, як птиця: шугає над морями, над горами (Н.-Лев.). Він шугав вулицями, мов Тамерлан той (Корол.). По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Серце прагне буять на просторі (Л. Укр.). Вітерець долиною легесенько витає (Філян.)]. В воздухе -тся испарения - в повітрі носяться випари. -ться на коне - ганяти на коні (конем). Корабель -тся по волнам - корабель носиться на (по) хвилях. Собака -тся по двору - собака ганяє (га(й)сає) по подвір'ї. -тся слухи, что… - ширяться (йдуть) чутки (шириться, йде чутка), що…;

3) (о предм. туалета) носитися. Эта материя долго -тся - ця матерія (тканина) довго носиться;

4) с кем, с чем - носитися з ким, чим, (ирон.: няньчиться с кем) панькатися, цяцькатися з ким. [Носиться, як дурень з ступою (Номис). А вб'є в голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Цяцькається з ним (Сл. Ум.)]. -тся, как курица с яйцом - см. Курица.

* * *

1) носи́ти (ношу́, но́сиш)

2) ( иметь) ма́ти, носи́ти

облачиться о[в]дягатися, о[в]дягтися, убиратися, убратися в що. Облачиться во что - прибрати на себе що.

* * *

церк.; несов.; сов. - облач`иться

облечься о[в]дягатися, о[в]дяг(ну)тися, у[при]биратися, у[при]братися в що. - каться (-чься) в плоть и кровь - набирати (набрати) плоти і крови. Облечься в лёгкие одеяния - одягти легке вбрання, одягтися в легкі вбрання.

* * *

несов.; сов. - обл`ечься

1) ( одеваться) убира́тися, убра́тися и повбира́тися, одяга́тися, одягти́ся и одягну́тися и поодяга́тися, удяга́тися, удягти́ся и удягну́тися и повдяга́тися; (перен.) прибира́тися, прибра́тися

2) (покрываться, окутываться) покрива́тися, покри́тися, укрива́тися, укри́тися, оповива́тися, опови́тися, повива́тися, пови́тися, огорта́тися, огорну́тися; ( окружаться) ото́чуватися, оточи́тися

3) ( воплощаться) вті́люватися, вті́литися; (принимать вид, форму чего-л.) набира́ти, набра́ти

4) строит. (несов.) убира́тися, одяга́тися, удяга́тися; прибира́тися; покрива́тися, укрива́тися, оповива́тися, повива́тися, огорта́тися; вті́люватися; виявля́тися, висло́влюватися; надава́тися; наділя́тися

несов.; сов. - обряд`иться

1) (одеваться во что-л.; наряжаться) обряджа́тися, обряди́тися; диал. зряджа́тися, зряди́тися

2) (несов.: закончить дела по хозяйству) упо́ратися

3) строит. (несов.) обряджа́тися; споряджа́тися; зряджа́тися; улашто́вуватися; готува́тися, приготовля́тися; білува́тися, оббіло́вуватися; розбира́тися

см. одеваться

охайний, охайливий, чепурний, чепурун (о женщ. чепуруха), хупавий, чистий, чупарний. [Охайний (чепурний) був чоловік і в хаті коло себе. Хупава молодичка: у хаті в неї чистенько і сама прибрана, як квіточка]. Привести в -ный вид - охаючити. -но - охайно, чепурно, хупаво, попрятно, чисто, чепко. В комнате очень -но - (опис.) в хаті як у віночку. - но одеваться - ходити охайно (чепурно, чисто).

* * *

по-хатньому, по-домовому, хатнім (домовим, домашнім) звичаєм, як удома. Одеваться -му - в[о]дягатися, як удома (по-хатньому).

* * *

1) розряджа́тися, розряди́тися, -ря́диться

2) страд. несов. розряджа́тися; розбива́тися

несов.; сов. - щегольн`уть

1) ( щегольски одеваться) виряджа́тися, ви́рядитися

2) ( в чём) ходи́ти, походи́ти, красува́тися и красува́ти, покрасува́тися; хверцюва́ти, похверцюва́ти

3) ( чем) хизува́тися, похизува́тися; шикува́ти, шикну́ти и пошикува́ти