-
1 зменшений
уме́ньшенный, уба́вленный ( уменьшенный) -
2 помірний клімат
уме́ренный кли́матУкраїнсько-російський політехнічний словник > помірний клімат
-
3 умерщвлённый
уме́ртвлений; уби́тий -
4 умерший
1) яки́й (що) уме́р (поме́р), уме́рлий, поме́рлий2) в знач. сущ. уме́рлий, -ого, поме́рлий -
5 приращение аргумента
при́ріст арґуме́нту, збі́льшення арґуме́нтуРусско-украинский политехнический словарь > приращение аргумента
-
6 приращение аргумента
при́ріст арґуме́нту, збі́льшення арґуме́нтуРусско-украинский политехнический словарь > приращение аргумента
-
7 здравый
1) здоровий;2) (перен.) розсудливий, розважний. -вый смысл - рація, добрий розум (иносказ.) олія [Мабуть у тебе в голові більше олії, ніж у нього]. В -вом уме - при добрім розумі, при розумі. Находясь в -вом уме и твёрдой памяти - при доброму розумі і притомним бувши.* * *1) (разумный, правильный) здоро́вий\здравыйый ум — здоро́вий (твере́зий, до́брий) ро́зум, здоро́вий глузд
2) ( здоровый) здоро́вий, ду́жий -
8 полный
полон1) (содержащий сколько может вместить) повний, повен чого. [Напою коня з повного відра. Хіба ревуть воли, як ясла повні? (Мирн.). Нарвала грушок повен фартушок]. Совершенно -ный, полным -ный - повнісінький, повніненький, (преимущ. в песнях) повна-повниця. -ная луна - місяць уповні, повня, повний місяць. -ная вода - повновіддя, велика вода. Становиться -ным - сповнятися, виповнятися. -ный возраст - повноліття. Ему -ных тридцать лет - йому сповна (всі) трицять років. Ведро -но воды - у відрі повно води; відро повне води. Двор -лон людей - у дворі повно людей. Увидел двор -ный людей - побачив у дворі повно людей; побачив двір повен людей. -ный до краёв - повний ущерть, повний аж по (самі) вінця. -ный с верхом - повний з верхом (з наспою). Глаза -ны слёз - в очах повно сліз. -ные слёз глаза - очі сліз повні. Человек -ный надежд - людина повна надій. Голова -на дум - у голові повно думок. Взгляд -ный муки - погляд повний муки. -ный интереса к чему - повний цікавости до чого, дуже цікавий до чого;2) (содержащий в себе всё должное, неумалённый) повний, зуповний, цілий, (у)весь, всенький. [Та-ж кожний задум наш у цій юдолі своїх надій зуповних не доходить (Куліш). Треба, кажуть, ізозвати зуповную раду, щоб і військо з Запоріжжя було на раді (Куліш)]. При -ном собрании - при повному зборі. -ное собрание сочинений - повна (комплетна) збірка творів (писаннів). -ный пансионер - пансіонер (пожилець) на всьому готовому. В -ном уме - при повному розумі, сповна розуму бувши. В -ном ли ты уме? - чи ти сповна розуму? В -ном объёме - до краю, цілком. Он изучил эту науку в -ном объёме - він простудіював цю науку цілком (до краю). -ный рабочий день - цілий робітний день;3) (законченный, до конца доведенный или дошедший) цілковитий, довершений, повний. Цілковите розуміння справи. Цілковитий безлад. Цілковита ілюзія. Довершене безглуздя. Повна радість]. Предоставить -ную свободу - дати повну (цілковиту, всю) волю;4) -ный в лице - повновидий; (в теле) гладкий, огрядний, опасистий, опалистий, тілистий, дебелий, (насм.) барилькуватий. Срв. Толстяк;5) (об одежде) рясний. [Рясна спідниця, рясна свита].* * *1) по́вний, по́вен, -вна, -вне2) (совершенный, абсолютный, достигший предела) по́вний; ( полнейший) цілкови́тий3) ( толстый) по́вний; ( о человеке) огря́дний и огрядни́й, нато́птаний, нато́птуваний, уто́птаний; ( о теле) тіли́стий -
9 проницательный
(об уме, взгляде) проникливий, пронизуватий, гострий. [З розумними гострими очима (Грінч.). Виявлював розум проникливий (Куліш). Проникливий погляд (Франко). Проникливе в душу до письменника зазирання (Єфр.). Постерегла своїм пронизуватим поглядом (Неч.-Лев.)]. Проницательно - проникливо, пронизувато, гостро. [Глянула на нього проникливо (Л. Укр.). Гостро глянула на його баба (Грінч.)].* * *прони́кливий; (о взгляде, уме) го́стрий -
10 себя
мест.себе́быть сами́м собо́й — бу́ти сами́м собо́ю
взять на \себя бя́ что — узя́ти (перебра́ти) на се́бе що
вне \себя бя́ — см. вне
не в \себябе́ — сам не свій; мов (яки́йсь, як) не свій; сам не при собі́
не по \себя бе́ — не по собі́; ( неловко) нія́ково
от \себя бя́ — від се́бе; ( от своего имени) від свого́ і́мені
по \себя бе́ — а) по собі́; ( по своему вкусу) до вподо́би, до смаку́; б) ( после себя) пі́сля себе́, по собі́
про \себя бя́ — ( не вслух) сам собі́, сам до се́бе, про се́бе; ( тихо) ни́шком; ( в уме) у ду́мці, у думка́х
\себя бе́ на уме́ — собі́ на умі́
собо́й, из \себя бя́ — (лицом, внешностью) на ви́гляд, на по́гляд, собо́ю, з се́бе; на вро́ду
хороша́ собо́й — га́рна на вро́ду, вродли́ва
у \себя бя́ — у се́бе
-
11 соображать
несов.; сов. - сообраз`ить1) (обдумывать, сопоставлять в уме) міркува́ти, -ку́ю, -ку́єш, зміркува́ти, розмірко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, розміркува́ти; (сов.: придумать) ви́міркувати, -кую, -куєш\соображать жа́ть в уме́ — міркува́ти (розмірко́вувати) в ду́мці
\соображать рази́-ка — розмірку́й-но
2) (понимать, смыслить) розумі́ти, зрозумі́ти; тя́мити, -млю, -миш, утя́мити; сов. диал. стямкува́ти, -ку́ю, -ку́єш; (догадываться, додумываться) збагну́ти сов., добира́ти, добра́ти и дібра́ти (доберу́, добере́ш), сов. диал. дорозумі́тися, покмі́тити, -мі́чу, -мі́тиш; ( смекать) метикува́ти, -ку́ю, -ку́єш, зметикува́ти и диал. зметикну́ти, прирозумі́ти сов., несов. диал. кміти́ти (кмічу́, кміти́ш), кмети́ти (кмечу́, кмети́ш), кмітува́ти, -ту́ю, -ту́єш, кметува́ти; (несов.: мозговать) мізкува́ти, -ку́ю, -ку́єшничего́ не жа́ть — нічо́го не розумі́ти (не тя́мити)
хорошо́ \соображать жа́ет — до́бре мізку́є
3) (сов.: приготовить) приготува́ти, -ту́ю, -ту́єш, пригото́вити, -влю, -виш; ( организовать) організува́ти, -зу́ю, -зу́єш4) см. сопоставлять -
12 уметься
как уме́ется, так и... — як умі́ю, так і
не уме́ется — не вмі́ю
-
13 усопший
1) прил. поме́рлий, покі́йний, уме́рлий2) в знач. сущ. поме́рлий, -ого, покі́йний, уме́рлий, небі́жчик -
14 аргумент
астр., вчт, матем., физ.арґуме́нт, -ту; ( довод - ещё) доказ, -зу- функциональный аргумент
- целочисленный аргумент -
15 вмётка
техн., = вмётываниеуме́тування -
16 вмётывать
техн., несов. вмётывать, сов. вмета́тьуме́тувати, умета́ти -
17 двухаргументный
матем.двохарґуме́нтний -
18 преобразование аргумента
перетво́рення арґуме́нтуРусско-украинский политехнический словарь > преобразование аргумента
-
19 принцип аргумента
при́нцип арґуме́нтуРусско-украинский политехнический словарь > принцип аргумента
-
20 существенный аргумент
істо́тний арґуме́нтРусско-украинский политехнический словарь > существенный аргумент
См. также в других словарях:
Уме-саамский язык — Страны: Норвегия, Швеция Общее число говорящих: около 10 … Википедия
Уме-Эльв — Ume älv Характеристика Длина 460 км … Википедия
уме́ньшить(ся) — уменьшить(ся), уменьшу, уменьшишь, уменьшит(ся); пов. уменьши … Русское словесное ударение
уме́ть — умею, умеешь; деепр. умея и (прост.) умеючи; несов., обычно с неопр. Обладать умением делать что л. благодаря знаниям или навыку к чему л. Вы верхом, конечно, умеете ездить? Умею. Тургенев, Вешние воды. Постой! Не вытаскивайте его [налима] зря,… … Малый академический словарь
уме́рить — умерить, умерю, умеришь, сов … Русское словесное ударение
Уме-Эльв — (Ume älv), река в Швеции. 450 км, площадь бассейна 26,7 тыс. км2. Истоки в Скандинавских горах, пересекает плоскогорье Норланд, впадает в Ботнический залив Балтийского моря. Средний расход воды 510 м3/с. ГЭС. Сплавная. Близ устья порт Умео. * *… … Энциклопедический словарь
уме́лец — умелец, умельца … Русское словесное ударение
Уме недозрелый, плод недолгой науки! — Из начала первой сатиры «На хулящих учения. К уму своему» (1729) русского поэта Антиоха Дмитриевича Кантемира (1708 1744), которая до своей первой публикации (1762) ходила только в списках: Уме недозрелый, плод недолгой науки! Покойся, не… … Словарь крылатых слов и выражений
УМЕ-ЭЛЬВ — река в Швеции. 450 км, площадь бассейна 26,7 тыс. км². Истоки в Скандинавских горах, пересекает плоскогорье Норланд, впадает в Ботнический зал. Балтийского м. Средний расход воды 510 м³/с. ГЭС. Сплавная. Близ устья порт Умео … Большой Энциклопедический словарь
уме́ньшенный — уменьшенный, ен, ена, ено, ены … Русское словесное ударение
уме́ренно — умеренно, нареч … Русское словесное ударение