-
101 backwater
I n1) заводь, загачена вода, затон; верхній б'єф2) тиха заводь, болото, застій3) cпeц. протитечія; струмінь зворотної течіїII v2) здати свої позиції; змінити свою думку -
102 bring round
-
103 turn around
phr vto turn around the system — повністю відновити ( державну) систему; cл. змінити на краще; поліпшити, виправити
-
104 understudy
I v; мист.1) дублюватиII n; мист.1) дублер2) ( молодий) актор, що вивчив роль ( з надією замінити основного виконавця у випадку його хвороби) -
105 балаболить
белебе́нити, тарато́рити, балабо́нити -
106 вгонять
вогнать1) заганяти, загонити, загнати; (о многих) позаганяти. [Позаганяти телята в двір];2) (вбивать) вганяти, угнати, увігнати, забивати, забити, вбивати, вбити, вгороджувати, вгородити. [Загнати клин (Конис.). Угнав його по коліна в землю (Чуб.). Мов ніж угородив у серце (Мир.)];3) (в гроб, чахотку и т. д.) доводити, довести до чого, впроваджувати, впровадити до чого. [Ой, козаченьку, впровадив ти дівчиноньку до гроба]. Вогнать что-л. в руку, ногу - підколоти чим руку.* * *несов.; сов. - вогн`ать1) уганя́ти, увігна́ти; ( загонять) заганя́ти и заго́нити, загна́ти и мног. позаганя́ти и позаго́нити2) (во что - приводить-в какое-л. состояние) уганя́ти, увігна́ти (в що); дово́дити, довести́, (до чо́го) -
107 волочить
1) волочити [Він волочить], волокти [Він волоче], тягати, тягти, тирити, цупити. [Насилу ноги тягне]. Добраться, волоча ноги, с трудом - дотягтися, дочапати, -ся. Волоча - волочучи, поволоцьки. [Поволоцьки притяг];2) витягати, протягати дріт.* * *1) волочи́ти, волокти́; ( таскать) тяга́ти, тягти́, тягну́ти, тараба́нити, диал. тарга́нити2) техн. волочи́ти\волочить про́волоку — волочи́ти дріт
-
108 драть
дирать драти, дерти. [Одежу так дере, що страх]. -ть горло - горлати - см. Горланить. -ть за волосы кого, друг друга - чубити, -ся, вихрити, -ся, скубти, -ся, скубки (почубеньків) давати кому. [Доки не поберуться, то й любляться, а як поберуться, то й чубляться]. -ть за уши - скубти за вуха, крутити вуха. -ть розгами - парити, лозанів давати - см. Сечь. -ть в горле - драти (дерти) в горлі (горло). [Проханий шматок горло дере]. -ть в тридорога - драти (лупити, дерти) як за батька. -ть взятки - см. Взятка, Взяточничать. -ть нос - кирпу дерти, кирпу загинати (гнути). Мороз дерёт по коже - мороз пішов по-за плечима (по-за шкурою), наче снігом по шкурі (по спині) тре, з-за спини морозом бере.* * *1) (рвать, разрывать) де́рти, дра́ти, рва́ти, роздира́ти, розрива́ти, шматува́ти2) (отделять, снимать) де́рти, драти; ( вырывать) рва́ти, вирива́ти\драть ко́ру с де́рева — де́рти (дра́ти) ко́ру з де́рева
3) ( растерзывать) де́рти, дра́ти, розрива́ти, роздира́ти4) (наказывать поркой, сечь) бити, шмага́ти, сікти́; (за волосы, за уши) скубти́, ску́бати и скуба́ти; ( за волосы) чу́бити\драть за у́ши кого́ — м'я́ти (крути́ти) ву́ха кому́, скубти́ за ву́ха кого́
5) (перен.: брать слишком дорого) де́рти, дра́ти, лупи́ти6) (скоблить, тереть) де́рти, дра́ти, шарува́ти7) (царапать, раздражать) де́рти, дра́ти, дря́пати; вго́рле дерёт — безл. у го́рлі (го́рло) дере́ (дря́пає)
8) (кричать, громко петь) горла́ти, горла́нити, репетува́ти, галасува́ти\драть го́рло (гло́тку) — де́рти (дра́ти) го́рло (гло́тку), горла́ти, горла́нити
9) (убегать, удирать) де́рти, дря́пати -
109 загонять
загнать1) заганяти и загонити, загнати, займати, за(й)няти, (домашнее животное из стада) залучати, залучити, (о мног.) позаганяти и позагонити, позаймати, позалучати. [Кожне своїх овець залучало додому. Вона нашу худобу позаганяла];2) -гнать лошадь, лошадей - загнати коня, загнати (позагонити) коні; потомити, поморити коні;3) (забивать) заганяти, загнати, забивати, забити, (о мн.) позаганяти, позабивати. Загнанный - загнаний; (угнетённый) затурканий. [Народ темний і затурканий].* * *I несов.; сов. - загн`ать1) заганя́ти и заго́нити, загна́ти (зажену́, зажене́ш) и мног. позаганя́ти и позаго́нити; (забирать домой, домашних животных из стада) залуча́ти, залучи́ти, -лучу́, -лу́чиш и мног. позалуча́ти; ( забирать животных на потраве) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -йме́ш и мног. позайма́ти2) (изнурять ездой, гоньбой) заганя́ти, загна́ти и мног. позаганя́ти; сов. уганя́ти; (сов., лошадей) підірва́ти, -дірву́, -ді́рвеш и -дірве́ш3) (продавать, сбывать) заганя́ти, загна́тиII\загонять гна́ть копе́йку (деньгу́) — ( добыть денег) добу́ти копі́йку
(сов.: начать гонять) поча́ти ганя́ти -
110 изгаживать
-ся, изгадить, -ся загиджувати, -ся, загидити, -ся, згиджувати, -ся згидити, -ся, запоганювати, -ся, запоганити, -ся, споганити, -ся, запаскуджувати, -ся, запаскудити, -ся, випаскудити, -ся, (о мног.) позагиджувати, -ся, погидити, -ся, позапаскуджувати, -ся, попаскудити, -ся и т. д.; бути загидженим, запоганеним, запаскудженим. Изгаженный - загиджений, запоганений, споганений, запаскуджений.* * *несов.; сов. - изг`адить1) заги́джувати, заги́дити и мног. позаги́джувати, запаску́джувати и паску́дити, запаску́дити и мног. позапаску́джувати и попаску́дити, спаску́джувати, спаску́дити, сов. ви́паскудити; ( испоганивать) спога́нювати, спога́нити, запога́нювати, запога́нити; (сов.: запачкать) закаля́ти2) (перен.: портить) псува́ти (псую́, псує́ш), зіпсува́ти и мног. попсува́ти; паску́дити, спаску́дити и мног. попаску́дити -
111 изгонять
изгнать виганяти, вигонити, вигнати, гнати, зганяти, зігнати, викидати, викинути, (о мног.) повиганяти, повигонити, повикидати, (всех) визганяти кого; срвн. Гнать, Выгонять, Сгонять. [Вигнати духа нечистого (Єв.). Максимця не раз з двора зганяли (Боров.). Та й говорять як Господь гнав Адама з раю (Рудан.). З усіх установ, де він служив, його повикидали (Крим.)]. -нять (из пределов родного края, республики) юрид. - виганяти, вигонити (за межі рідного краю, батьківщини, республіки), (стар.) виволати, сов. виволати з чого, банітувати кого. [А за віщо його банітовано? (Л. Укр.)]. Он человек опасный, его нужно -нать из нашего общества - він людина небезпечна, його треба викинути з нашого товариства. Его -нали из отечества - його вигнано з рідного краю, (стар.) його банітовано. -ть плод - зганяти, зігнати, страчувати, стратити, потеряти зародок, дитину, робити, зробити викидень. Изгнанный - вигнаний, зігнаний, (стар.) виволаний, банітований від кого (кем). Изгоняемый кем - гнаний від кого. [Забивцею вона до нас прийшла, від люду гнана, скинена з престолу (Грінч.)].* * *несов.; сов. - изгн`ать1) виганя́ти и виго́нити, ви́гнати (ви́жену, ви́женеш) и мног. повиго́нити; банітува́ти; (устранять, исключать) виключа́ти, ви́ключити2) ( плод) мед. зганя́ти, зігна́ти (зжену́, зжене́ш) -
112 исслюнивать
-ся, исслюнить, -ся заслинювати, -ся, заслинити, -ся, (о мн.) позаслинювати, -ся; см. Заслюнивать, Измусливать.* * *исслюни́тьисслюня́вливать, исслюня́вить — засли́нювати, засли́нити, обсли́нювати, обсли́нити
-
113 купить
1) купити, покупити що, (об одежде, орудиях, скоте и т. п. ещё) справити, (о мног.) посправляти що. [Синові за гіркого медяник купила (Шевч.). Вчора я покупив собі ножика (Звин.). Справив собі коней пару (Гр.). Посправляв собі й дітям одежу (Драг.)]. -пить материала для одежды, обуви - набрати, (о мн.) понабирати чого на що. [Набрав черкасину на штани (Сл. Гр.). Понабирали товару на чоботи (Полтавщ.)]. -пить сходно - поцінно купити що. -пить по случаю - купити при оказії, купити ви[при]падково. -пить свечу (в церкви) - купити (обмінити, відмінити) свічку. [Свічку обмінить, старцям грошенят роздасть (Квітка). Відмінила свічечку за копієчку (Номис)]. За сколько вы -пили это? - скільки ви дали за це? За что -пил, за то и продаю - за що купив, за те й продаю. -пить купленное - відкупити. [Їй чоловік хустку купив, та й не догодив, так я в неї відкупила (Подтавщ.)] -пил не -пил, а поторговать можно - втік не втік, а побігти можна; купив не купив, поторгувати можна. На деньги ума не -пишь - за гроші розуму не купиш. Придёт беда, -пишь ума - як біда докучить, то й розуму научить (Приказка). Он тебя и -пит, и продаст - він тебе і купить, і перекупить; він і вкусить, і меду дасть. Продал - прожил, -пил - нажил - продав - прожив, купив - придбав. -пить дорого, продать дёшево - набувати важко, а збувати легко. Купленный - (по)куплений, (покупной) купований, купний. [Сором мужикові купований хліб їсти (Грінч.). Купований розум (Квітка)]. -ная грамота - см. Купчая;2) (в карт.) (при)купити. Хорошо, дурно -пил - добре, погано (при)купив. -пил двух тузов - (при)купив два тузи;3) см. Подкупать;4) см. Снимать в аренду, Заарендовывать.* * *купи́ти -
114 наводить
навести и навесть1) кого на что, что на кого - наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаводити, понапроваджувати кого на що, що на кого. [Напровадив його на п'яну дорогу (Закр.)]. Он -вёл нас на засаду - він навів (напровадив) нас на засідку. -дить кого на след - наводити (напроваджувати) кого на слід. -дить, -сти кого на мысль - наводити, навести, напроваджувати, напровадити кого на думку (на гадку), давати, дати на розум кому, насувати кому думку. [Чи не читання, бува, й напровадило вас на оці гадки? (Крим.). Коб йому бог на розум дав, щоб ударив кого (Звягельщ.)]. -дить, -сти на путь - направляти, направити, напроваджувати, напровадити кого на шлях, давати, дати навід кому. -дить на кого подозрение - накидати на кого підозру. Это -вело меня на подозрение - це викликало в мені підозру, це насунуло мені підозру. Не - води меня на грех - не призводь мене до гріха. -дить разговор на какой-л. предмет - справляти (спроваджувати) розмову на яку тему;2) (об аппарате, орудии: направлять) направляти, направити, справляти, справити, наставляти, наставити, накеровувати, накерувати, скеровувати, скерувати, (целить, метить) націлювати, націлити, нарихтовувати, нарихтувати и нариштовувати, нариштувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, вимірити, (о мног.) понаправляти, посправляти, понакеровувати, поскеровувати, понацілювати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати що на кого, на що. [Направив на його рушницю (Сл. Ум.)]. -дить, -сти телескоп - направляти, направити, справляти, справити телескоп(а). [Галілей, справивши свій телескоп на сю планету, відкрив, що сподівані фази справді існують (Павлик)]. -дить, -сти пушку, пушки на что - націлювати и націляти, націляти, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, виміряти гармату, гармати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати гармати на що. [Велів гармати нарихтувати, на Вирвин город стріли пускати (Ант.-Драг.). Нариштуйте джерела огняні на Чорне море (Куліш). Сто гармат на нас вимірили (Маковей)];3) (насылать) наводити, навести, насилати, наслати; (нагонять) нагонити, нагнати на кого що; (причинять) завдавати, завдати кому чого. [Простягни руку твою і наведи жаби на Єгипетську землю (Куліш). Наслав бог на людей кару (Сл. Ум.)]. -дить на кого тоску (скуку), грусть - наводити (нагонити) нудьгу, смуток (сум) на кого, завдавати нудьги, смутку (суму) кому, сов. занудити, засмутити кого. [Та згадка навела сум на всіх (Н.-Лев.). Засмутив я тебе, мою ясочку (Грінч.)]. Эта книга -дит на меня сон - ця книга (книжка) нагонить на мене сон. -дить страх, ужас на кого - завдавати страху, жаху кому. [Просте козацтво завдає жаху не то комісарам, та й усьому козацькому панству (Куліш)]. -вести порчу на кого - причину зробити кому. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)];4) (покрывать чем-л. поверхность; устраивать что-л. на поверхности) наводити, навести, (о мног.) понаводити що. -дить на что лак - наводити лаком що, лакувати, покощувати що. -дить узор чернилами - наводити узір чорнилом. -дить брови - наводити (підводити) брови. -дить зеркальные стекла - вилощувати (вигладжувати) дзеркальні стекла. -дить лоск, бронзу на что - наводити лиск (полиск, ґлянс[ц]; вигладу), брон(д)зу на що, лощити (ґлянсувати), наброн(д)зовувати що; срв. Лощить 1. -дить тень - затінювати що; ману (на)пускати. -дить мост через реку - ставити (наводити, перекидати, наста(но)вляти) міст, (пловучий) наплавляти міст через ріку (річку);5) (настаивать) доводити, довести (свого), повертати, повернути (на своє). Я -веду на своё - я доведу свого, я таки поверну на своє;6) (приводить кого во множестве) наводити, навести, понаводити, напроваджувати, напровадити, понапроваджувати кого куди. [Або сам ходиш то до Васюти, то до Грицька, то до себе наведеш їх повну хату (Грінч.). Е, та ти тут не один, з тобою ще якісь п'яниці, - понаводив уже! (Чуб. I)]. Он -вёл ко мне гостей - він навів (напровадив) до мене гостей. [Напровадив гостей повну хату (Сл. Гр.)];7) (справку о ком, о чём) робити, зробити довідку, брати, взяти довідку про (за) кого, про (за) що, (диал.) забирати, забрати справу про що (Звин.). Наведённый -1) наведений, напроваджений, понаводжений, понапроваджуваний;2) направлений, справлений, наставлений, накерований, скерований, націлений, нарих[ш]тований, вирихтуваний, вимірений, понаправляний и т. п.;3) наведений, насланий, нагнаний, завданий. -ный (индуктивный) ток, физ. - навідний (індуктивний) струм.* * *несов.; сов. - навест`инаво́дити, -джу, -диш, навести́, -веду́, -веде́ш и мног. понаво́дити; (перен.: тоску, страх) наганя́ти и нагонити, нагна́ти (нажену́, нажене́ш); (направлять на что; приводить) напрова́джувати, напрова́дити; ( нацеливать) рихтува́ти, нарихтува́ти\наводить ть, \наводить ти́ критику на кого-что — см. критика
\наводить ть, \наводить ти́ на мысль — наво́дити, навести́ (нашто́вхувати, наштовхну́ти) на ду́мку
\наводить ть, \наводитьти на ум (на ра́зум) — наво́дити, навести́ на ро́зум
\наводить ть, \наводитьти орудие — наводити́, навести (рихтува́ти, нарихтувати) гарма́ту
\наводить ть, \наводитьти поря́док — наводити, навести́ поря́док (лад), роби́ти, зробити (дава́ти, да́ти) лад, несов. порядкува́ти, -ку́ю, -ку́єш
\наводить ть, \наводитьти ску́ку (тоску́) на кого — наво́дити, навести (наганя́ти и наго́нити, нагнати́) нудьгу́ (нудо́ту, ску́ку) на ко́го, нуди́ти, зануди́ти и мног. попону́дити кого́
\наводить ть, \наводитьти у́жас — наганя́ти (наго́нити), нагна́ти (наво́дити, навести́) жах, завдава́ти, завда́ти жа́ху
-
115 накуривать
накурить1) чем - накурювати, накурити, накаджувати, накадити, (чем.-л. благовонным ещё) напахувати, напахати, (о мног.) понакурювати, понакаджувати, понапахувати чим; (табаком) накурювати, накурити, (попыхивая) напа[и]хкувати, напа[и ]хкати, напакати, (о мн.) понакурювати, понапа[и]хкувати (тютюном). [Оці ще мені курії! Понакурюють так, що й світу не видно! (Харківщ.)];2) (водки, смолы и т. п.) гнати, виганяти, вигнати, накурювати, накурити, викурювати, викурити, (о мног.) понакурювати, повикурювати (горілки, дьогтю). [Вигнав десять відер горілки (Сл. Ум.)];3) (столбы) обпалювати, обпалити, (о мног.) пообпалювати комлі (в стовпів);4) (о снеге, сов.) накурити, намести, нахурделити;5) (набахвалить, сов.) напустити туману кому и на кого, нахвалитися, нахизуватися;6) см. Накутить. Накуренный -1) накурений, накаджений, напаханий, понакурюваний, понакаджуваний, понапахуваний; накурений, понакурюваний, напа[и ]хканий, напаканий;2) вигнаний, накурений, викурений, пона[пови]курюваний. -ться -1) накурюватися, накуритися, понакурюватися; бути накурюваним, накуреним, понакурюваним и т. п.;2) (вдоволь) - а) (табаку) напалюватися, напалитися, накурюватися и (редко) накурятися, накуритися тютюну, (насосаться) насмоктатися, натягнутися тютюну, (попыхивая) напа[и]хкатися, напакатися (тютюном и тютюну, з люльки). [Кури, кури, накуряйсь (Грінч. III). Та як натягнувсь того тютюну, то так одразу і очманів (Яворн.)]; б) (благоуханно курясь) накуритися; в) (тлея с дымом) накуритися, накуріти.* * *несов.; сов. - накур`ить1) наку́рювати, -рюю, -рюєш, накури́ти, -курю́, -ку́риш и мног. понаку́рювати; (сов.: трубкой, папиросой) напали́ти, -палю́, -па́лиш и мног. понапа́лювати, -люю, -люєш, насмали́ти, -смалю́, -сма́лиш, начади́ти, -джу́, -диш, накади́ти, -каджу́, -ка́диш2) ( добывать перегонкой) наганя́ти и наго́нити, нагна́ти (нажену́, нажене́ш) и мног. понаганя́ти и понаго́нити, наку́рювати, накури́ти и мног. понаку́рювати -
116 наносить
(несов.) нанашивать, наносить (сов.), нанести и нанесть чего (натаскивать в большом количестве)I. наносити, наношувати и (стар.) наношати, наносити, нанести, назношувати, назносити, (о мног.) понаносити, понаношувати, поназношувати чого. [Не мавши де заложити вощину, наносила бджола меду повні ямки в землі (Куліш). Соломи в сіни наносила (Шевч.). Люди нанесли породіллі м'яса, паски (Г. Барв.). Назносим каміння, назносимо глини, збудуємо хатку (Коцюб.). Понаносили на чоботях снігу в хату (Київщ.)]. - сить, -вать, -сти яиц (о птице) - наносити, наносити и нанести, (о мног.) понаносити яєць. Наношенный и Нанесе[ё]нный - наношений, нанесений, понаношений, понаношуваний, поназношуваний. [Наношена до печи солома зайнялася (Богодухівщ.). Сніг, нанесений у хату на чоботях, порозтавав (Канівщ.)].II. Наносить, нанести и нанесть -1) см. I. Наносить;2) (о ветре: наметать) наносити, нанести, намітати, намести, навівати и навіювати, навіяти, (о мног. или во мн. местах) понаносити, понамітати, понавівати и понавіювати чого; (о воде: намывать) наносити, нанести, (преимущ. об иле) намулювати, намулити, (о мног.) понаносити, понамулювати чого; срв.I. Наметать и Намывать 4. [Нанесло вітром піску на грядки (Канівщ.). Намело снігу в сіни (Київщ.)]. Река -сла илу на луг - ріка (річка) нанесла (намулила) мулу на луку, (занесла илом) замулила луку;3) (заразу, болезнь) заносити, занести, (о мног.) позаносити що. [Коли-б наші заробітчани не занесли холери з Дону (Сл. Ум.)];4) (надносить что на что) наносити, нанести, заносити, занести, (о мног.) понаносити, позаносити що на що. Корабль -сло на мель - корабель нанесло (н[з]агнало) на мілину (на мілке). Тучу -сло на лес - хмару нанесло (нагнало) над ліс. Бадью з землёю -сят на сруб - цебер з землею заносять на зруб (цям[б]рину). -сти руку на кого - зняти (піднести) руку над ким, заміритися, замахнутися на кого;5) (о лошадях: набегать с разгону) набігати, набігти, наскакувати, наскочити, налітати, налетіти, намчати на що;6) (о чертёжных работах) зазначати и зазначувати, зазначити, (о мног.) позазначати, позазначувати, позначити що на чому. -сти на план, на карту леса и горы - зазначити на плані, на мапі (на карті) ліси і гори;7) техн. - накидати, накидати, (о мног. или во мн. местах) понакидати що. -сить, -сти слой штукатурки - накидати, накидати шар тиньку на що, тинькувати, обтинькувати що. -сить, - сти лак на что - лакувати, полакувати що;8) (причинять) завдавати, завдати чого и що, чинити, учиняти, учинити, спричиняти и спричинювати, спричинити, заподіювати, заподіяти що кому. -сить, -сти бесчестие кому - чинити, учинити безчестя кому, неславити, знеславити, ганьбити, зганьбити кого, завдавати, завдати неслави (ганьби) кому. -сить, -сти вред - робити, зробити, чинити, учинити, заподіювати, заподіяти шкоду, шкодити, нашкодити, пошкодити кому. -сти обиду, оскорбление кому - скривдити (покривдити), образити кого, кривду, образу заподіяти (вчинити) кому. [Почтивості моїй, чесноті ви як зважились таку вчинити кривду? (Грінч.). Єдиний спосіб загладити ту кривду, яку йому заподіяно (Крим.)]. -сить оскорбление на словах, действием - ображати (чинити образу) словом, вчинком. -сить, -сти побои кому - завдавати, завдати побою кому, бити, побити и (сильнее) набити кого. -сить, -сти поражение неприятелю - побивати, побити ворога, завдавати, завдати побою (поразки), учинити поразку ворогові. -сить, -сти раны кому - ранити, поранити кого, завдавати, завдати рану кому. [Забути недавнє минуле, що таких ран глибоких завдало було йому (Рада). То не спис козацький рану їй глибокую завдав (Франко)]. -сить, -сти удар кому - удар(у) кому завдавати, завдати, уражати, уразити, ударити кого. [Останнього удару завдав українському письменству Микола (Рада). Ніхто в Росії не завдав таких дужих ударів системі людовладства (Рада)]. -сти удар палкою, шпагою кому - ударити палицею, шпадою кого. -сти ущерб кому, чему - (материальный) учинити шкоду кому, чому, ущербити що кому, (диал.) забідити кого, (нравственный) ущербити, надвередити що; см. ещё -сти вред. [Він дуже ущербив моє багатство (Крим.). Моєї слави тим ви не вщербили (М. Грінч.). Я тим не забідив його багато, що взяв у його трохи сього та того (Дніпропетр.). Присуду перемінить не можна, хіба-б ми нашу честь надвередили (Куліш)];9) -сить на кого - см. Наговаривать 2;10) -сить цену - набивати (підбивати) ціну. Нанесе[ё]нный -1) см. подI. Наносить:2) нанесений, наметений, навіяний, понаношений, понамітаний, понавіюваний; намулений, понамулюваний;3) занесений, позаношений;4) нанесений, занесений, понаношений, позаношений; знятий, піднесений над ким, замірений, замахнутий на кого;5) зазначений, позазначуваний;6) накиданий, понакид(ув)аний;7) завданий, учинений, спричинений, заподіяний, зроблений;8) набитий, підбитий.* * *I сов. см. нанашивать II несов.; сов. - нанест`и1) нано́сити, -но́шу, -но́сиш, нанести́, мног. понано́сити, назно́сити, поназно́сити; ( наметать) намітати, намести́, -мете́ и мног. понаміта́ти, навіва́ти и навіювати, -ві́ює, наві́яти; ( намывать и) наму́лювати, -лює, наму́лити2) ( причинять) завдава́ти, -да́ю, -дає́ш, завда́ти, -да́м, -даси́, заподі́ювати, -ді́юю, -ді́юєш, заподі́яти, нано́сити, нанести́; ( чинить) чини́ти, -ню́, -ниш и учиня́ти, учини́ти\наносить ть, \наносить ти́ визи́т — роби́ти, зроби́ти (нано́сити, нанести́) візи́т
\наносить ть, \наносить ти́ оскорбле́ние кому́ — обража́ти, обра́зити кого́; завдава́ти, завда́ти обра́зи кому́; заподі́ювати, заподіяти (чини́ти и учиня́ти, учини́ти) обра́зу кому́
\наносить ть, \наносить ти́ пораже́ние кому́ — завдава́ти, завда́ти пора́зки кому́
\наносить ть, \наносить ти́ ра́ну кому́ — ра́нити, пора́нити кого́, заподіювати, заподі́яти (роби́ти, зроби́ти) ра́ну кому́
-
117 напружинивать
несов.; сов. - напруж`инитьпружи́нити, напружи́нити -
118 нитченки
в ткацком станке) ничениці (-ниць), нити (-тів). [Тобі, мати, нити й бердечко, мені давай полотенечко (Метл.)].* * *текст.ни́чениці, -ниць -
119 ныть
ныватьI. 1) нити, занивати, скиміти, мліти, млоїти; (ломить) ломити що, ломотіти в чому; (болеть) боліти. [Груди не ниють мої (Грінч.). Натомлені приємно ниють ноги (М. Рильськ.). Годі оманою нити, серце моє молоде! (Сосюра). Серце стогне, душа мліє (Метл.). Голова боліла, скиміла (Крим.)]. Зуб ноет - в зубі скимить, зуб ниє (скимить). [Скимить у зубі (Верхр.)]. Сердце -ет - серце ниє (заниває, мліє, скимить). [Вийшла з села - серце ниє (Шевч.). Десь поїхав мій миленький, десь поїхав і немає, моє серце заниває (Пісня). Чого-ж у мене серденько і мліє, і болить? (Глібів). Серце стогне, скимить і рида (Крим.)]. Сердце -ет по родимой сторонке - серце ниє-нудьгує за рідним краєм. Ныть от времени до времени, слегка - понивати. [Понивало стиха в грудях (Васильч.)];2) (хныкать, уныло жаловаться) скигляти, скімлити, скавуліти, (зап.) скуліти. [Скиглить, мов кривий цуцик (Номис). Не скигли, бо ти всіх побудиш (Шевч.). Повітові Гамлети, що скиглили по своїх кутках (Крим.). Чого скімлиш? аж набридло слухати! (Звин.)].II. Ныть, сщ. - см. Ноющий (-щая боль).* * *1) ни́ти (ниє); (о сердце, груди) скні́ти, скі́млити, скимі́ти, -ми́ть, скимлі́ти2) ( надоедливо жаловаться) ски́глити, ни́ти; ( хныкать) скі́млити -
120 обесценивать
обесценить збезцінювати, збезцінити, знецінювати, знецінити. [Збезцінюють саму правду життя (Єфр.)]. Обесцененный - збезцінений, знецінений.* * *несов.; сов. - обесц`енитьзнеці́нювати, знеціни́ти
См. также в других словарях:
НИТИ — Научно исследовательский текстильный институт образование и наука НИТИ научно исследовательский технологический институт образование и наука, техн. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 … Словарь сокращений и аббревиатур
Нити — (жен.) мораль Древние индийские имена. Словарь значений … Словарь личных имен
нити — (ниточки) О явных связях между кем , чем л., уликах, свидетельствах чего л … Словарь многих выражений
НИТИ — умение вести себя должным образом в любой ситуации. В древних текстах обычно ассоциируется с искусством политики, наукой о применении власти, наказания (т. наз. данданити). В классич. санскр. лит ре значение слова Н. постепенно… … Словарь индуизма
Нити — гибкие прочные тела с малыми поперечными размерами и значительной длиной. Используют для изготовления текстильных полотен для одежды и др. швейных, трикотажных и обувных изделий. Различают три основных вида текстильных Н. (см. Пряжа;… … Энциклопедия моды и одежды
нити — I (давати відчуття тривалого тупого болю); крутити (давати тривале відчуття болю, який то посилюється, то послаблюється); ламати, ломити, судомити, тягти, тягнути (зазв. про кістки, суглоби, кінцівки, усе тіло); гудіти, густи (про ноги нити від… … Словник синонімів української мови
Нити (фильм, 2004) — Нити Strings Жанр анимационный филь … Википедия
Нити (фильм, 1984) — Нити Threads Жанр … Википедия
Нити (фильм) — Нити (фильм, 1984) Нити (фильм, 2004) … Википедия
Нити (мультфильм) — Нити Тип мультфильма рисованный Режиссёр Иван Максимов Автор сценария Иван Максимов Композитор … Википедия
НИТИ им. А. П. Александрова — НИТИ НИТИ им. А. П. Александрова Государственное предприятие Научно исследовательский технологический институт имени А. П. Александрова http://www.niti.ru/ образование и наука, организация, техн … Словарь сокращений и аббревиатур