(не+словесно)

1) General subject: announce, announce (не словесно), let somebody hear, let somebody know

2) Mathematics: let know

3) Set phrase: (кому о ком, о чем) let know

1) General subject: confront (смерти и т. п.), counter, dispute, front, match, resist, stand against, stand up (чему-л.), withstand

2) Military: countervail, face a situation, sustain

3) Engineering: conflict, oppose

4) Economy: buck

5) Australian slang: jack up

6) Diplomatic term: be balanced by...

7) Jargon: stay up to, zap (особенно словесно)

8) Oil: close with, stand up to

9) Advertising: offer resistance, put up resistance

10) Drilling: stand

11) Quality control: endure

12) Makarov: pit, stem (чему-л.)

13) Gold mining: offset

14) Phraseological unit: balance out

1. ( излагать словесно или письменно) describe, explain, present, set forth

2. ( изображать геометрически) describe

опи́сывать дугу́ — describe [strike] an arc

* * *

1) gener. Beschwörung (колдовство), Besprechen (болезни)

2) psych. Danebenreden (нарушение речи, заключающееся в постоянном замещении одного звука другим), Danebensprechen (нарушение речи, заключающееся в постоянном замещении одного звука другим), Lautverwechslung (нарушение речи, заключающееся в постоянном замещении одного звука другим), Paralalie (нарушение речи, заключающееся в постоянном замещении одного звука другим), Paraphemie (нарушение речи, заключающееся в постоянном замещении одного звука другим)

3) parapsych. Besprechen (приём словесно-магического лечения в народной медицине с целью прекращения того или иного болезненного состояния)

- агнозия собственного тела

см. словесно-ассоциативный тест

- неуспевающий учащийся

1. defend (d.); ( ограждать) protect (d.)

2. ( словесно) speak* in support (of); stand* up (for)

3. тк. несов. юр. defend (d.), plead for (d.)

1) ( за что-либо) saisir qch

2) перен. разг. en venir vi (ê.) aux mains ( вступить в драку); se prendre de querelle ( или de bec) avec qn ( словесно)

3) см. хватиться

* * *

gener. s'empoigner, se colleter, se saisir par la main, se saisir

1) ( выразить словесно) dire, esprimere

••

2) ( предположить) dire, supporre

3) ( например) скажем diciamo, mettiamo, per esempio

* * *

1) В ( произнести) dire vt

2) В уст. ( рассказать) narrare vt, raccontare vt

3) вводн. сл. ( скажем) per / ad esempio, che so; (am)mettiamo, poniamo

••

* * *

1) gener. dire, fare motto (что-л.)

2) colloq. fare

скарга, а оттенки:

1) (выражение неудовольствия, скорби, страдания, ропот) скарга на що, жалкування, жаління, нарікання, бідкання. Жалобы - жалі (р. -лів) на що, скарги, жалощі, жалібниці [Годі! ні скарг, ані плачу (Л. Укр.). Залюбки слухали наші письменники жалкування нашого поета (Кул.). Не докучав жалінням. Бідкання розсердило мене. Якісь недоспівані жалі (Л. Укр.). Багато справедливих жалів можна поставити на рахунок інтелігенції (Єфр.). Розносили по всіх усюдах кревні сльози та гіркі жалібниці (Мирн.)];

2) (юрид.) скарга, (руссизм) жалоба; (возбуждение процесса) позов (р. позва, мн. позви), (стар.) супліка, протестація. [Подати в суд скаргу на кого]. Жалоба апелляционная, кассационная - скарга апеляційна, касаційна. Достигнуть -бой - вискаржити, вижаліти, (процессом) випозивати щось. [Вона вже розжалілася йому, а що вижаліла? (Мирн.)]. Подавать (приносить) -бу на кого - подавати (заносити) скаргу на кого, куди, (обычн. словесно) скаржити кого, скаржитися кому на кого.

* * *

1) (имущество) відписувати, відписати, записувати, записати, леґувати, (словесно) відказувати, відказати, приказувати, приказати (майно кому, на що). [Все, що мав, синові одписав. Тяжко занедужав і записав жінці усе своє добро (Ор. Левиц.). Умираючи, все господарство приказала дочці і усе їй добре розказала Квітка). Кому піде наше добро? - На церкву святу леґуй, Василю (Кониськ.)];

2) заповідувати и заповідати, заповісти, завітувати. [Таку-ж любов заповідує він і всім землякам своїм (Єфр.). Заповідала дітям, щоб не сварилися і жили чесно. Завітував своїм потомкам зватися Гіреями (Куліш)]. Завещанный - відписаний, відказаний, леґований; заповіданий від кого (кем).

* * *

несов., сов.

1) ( имущество) відпи́сувати, відписа́ти, -пишу́, -пи́шеш и мног. повідпи́сувати, відка́зувати, відказа́ти, -кажу́, -ка́жеш

2) ( выражать предсмертную волю) заповіда́ти, заповісти́, -ві́м, -віси́

1) (подпись и т. п.) засвідчити, посвідчити, посвідувати, посвідкувати, присвідчити, визнати що (підпис). [Засвідчив мій підпис. Посвідчив, що справді так було. Се вам посвідкують обидва мої вуха (Куліш). А свідки визнали в суді, що ти був тверезий (Кониськ.)]. -вать показаниями свидетелей - засвідчити свідками. [Умову заведено до книги, засвідчено свідками, припечатано печаткою волосного старшини (Доман.)]. -вать подлинность подписи - засвідчити власноручність підпису. -вать документально - задокументувати. [В першій половині XIV віку воно вже задокументоване (Крим.)];

2) -вать почтение, уважение кому - (словами) висловити (освідчити), (показать) виявити пошану, повагу кому. Засвидетельствованный - засвідчений, посвідчений, задокументований.

* * *

I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;

2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;

3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).

II. На -

1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;

2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!

* * *

1) с вин. п. на (кого-що)

2) с предложн. п. на (кому-чому)

накидать (много чего)

I. накидати, накидати, (о мног. или во мн. местах) понакидати и понакидувати чого; срв.

I. Набрасывать. [А лисичка все кида по рибці на дорогу, все кида; от як накидала вже багато, тоді нишком і сама злізла (Рудч.)]. Накиданный - накиданий, понакид(ув)аний. -ться - накидатися, накидатися, понакидатися и понакидуватися; бути накиданим, понакид(ув)аним.

II. Накидывать и Накидать, накинуть -

1) что на кого, на что - накидати, накинути, (о мног.) понакидати що на кого, на що, (об одежде ещё) скидати, скинути, напинати, напнути и нап'ясти, нахоплювати и нахопляти, нахопити що на кого, на що, (на самого себя ещё) накидатися, накинутися, обкидатися, обкинутися чим, (о мног.) поскидати, понапинати, понахоплювати що на кого, на що, понакидатися, пообкидатися чим; срв.

II. Набрасывать 1. [Скинув наопашки одежину і вибіг на вулицю (Кониськ.). Одежину якусь нахоплять, що аж глянути гидко (Номис). «Накинься чим, а так не виходь.» - «Ой, нема-ж чим накинутися!» (Звин.)]. -ть узду на кого - закидати, закинути, напинати, напнути (нап'ясти) гнуздечку (оброть) на кого, кому. [Закинув на чорта оброть (Рудан.)]. -ть петлю на шею кому - накидати, накинути, закидати, закинути петлю (зашморг) на шию кому. -ть горшок, банки кому - скидати, скинути горща, прикладати, прикласти баньки кому;

2) (работу на кого) накидати, накинути працю (роботу) кому, звертати, звернути працю (роботу) (з себе) на кого. [Я не хотів цієї роботи, мені її накинули (Київ). Сам він нічого не робив, а все діло звернув на старшину (Грінч.)];

3) накидати, накинути; см. Набавлять. [Мало, накинь ще хоч трохи! (Київщ.)]. Накинутый -

1) накинутий и накинений, скинутий, напнутий и нап'ятий, нахоплений, понакиданий, понапинаний, понахоплюваний; закинутий и закинений;

2) накинутий и накинений, звернутий и звернений;

3) накинутий. -ться -

1) накидатися, накинутися, понакидатися; бути накиданим, накинутим и накиненим, понакиданим и т. п.;

2) (агрессивно) накидатися, накинутися, нападати(ся), напасти(ся), (зап.) вергатися, верг(ну)тися, (только о людях) наштопуватися, наштопатися, (словесно) нападатися, напастися, наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися на (до) кого, прискіпуватися, прискіпатися до кого, насідати, насісти на кого, накопуватися, накопатися на кого, (зверем) визвірятися, визвіритися на кого; срв.

II. Набрасываться 2. [Собаки накинулися на нас (Сл. Ум.). Поліціяни, як звіри, верглися на Бовдура (Франко). Наштопавсь на Семена, та й давай його удвох місить (Новомоск.). «Чого стоїш? Іди!» - грубо напавсь Шмідт на слугу (Крим.). Ми тут гуляли, до нас наскіпались: де та й де мою дочку діли? (Мирний). «Не віриш?» - прискіпавсь він до мене, побачивши, що я посміхаюсь (Черкас.). Найбільше-ж накопується на Хіврю (Крим.). Чого ти визвірився на дітей? (М. Левиц.)];

3) (на роботу, на еду и т. п.) допадатися, допастися до чого; срв.

II. Набрасываться 2 (-ться на еду). [Допався до книжок (Крим.). Допався до борщу так, що й за вуха не одтягнеш (Богодух.)].

* * *

1) (что) накида́ти, наки́нути и мног. понакида́ти (що); ( одежду) напина́ти, напну́ти и нап'ясти́, -пну́, -пне́ш, мног. понапина́ти (що), понапина́тися (чим)

2) ( набавлять) накида́ти, наки́нути

спадщина, спадок (-дку) и (мн.) спадки (-ків), (гал.) дідицтво; специальнее: (от предков) предківщина, (от деда) дідизна, дідівщина, (от бабки) бабизна, бабівщина, (от отца) батьківщина, отцівщина, (от матери) материзна, (от брата) братовизна, братівщина, (от сестры) сестрівщина, (от свёкра) свекрівщина, (от тестя) тестівщина; срв. Наследие. [Після (Вольфової) смерти він зробився паном усієї його спадщини (Франко). Я спадок мав од батька: виногради, і ниву добру, і садок, і дім (Л. Укр.). Спадків по вас я не сподіваюся мати (Харківщ.). Йому, сироті, нігде узяти, тільки що спадками живитись (Квітка). Мале дідицтво, велике головництво (уголовщина) (Франко). Нам батьківщини не ділити (Приказка)]. В -ство, по -ству - у (на) спадщину, у (на) спадок, у спадку. [Мали власну землю і передавали її в спадщину (Доман.). Взяли собі у спадок всі пісні його (Л. Укр.). По ньому світ зоставсь на спадок иншим (Крим.)]. Вступать вступить в -ство - обіймати, об(ій)няти спадщину. Доставаться, достаться в -ство, по -ству кому от кого - припадати, припасти, спадати, спасти кому (спадщиною, спадком, у спадщину, у спадок, у спадку), діставатися, дістатися кому спадщиною и т. п. по кому (реже після кого). [Отець умер, на мене спав маєток (Куліш). Од якоїсь тітки у спадку йому дістався (М. Вовч.)]. Лишать, лишить -ства кого - позбавляти позбавити спадщини кого, не давати, не дати спадку кому, (об отце по отнош. к сыну ещё) висиновляти, висиновити кого. Оставлять, оставить в -ство - (за)лишати, (за)лишити спадком (у спадщину, у спадок), (завещать, словесно) відказувати, відказати, приказувати, приказати, (письменно) відписувати, відписати кому що. [Вмираючи, усе господарство приказала дочці (Квітка). Знай: спадщини тобі я ввік не відпишу (Самійл.)]. Отказ, отречение от -ства - зрікання, оконч. зречення спадщини (спадку), відмовляння, оконч. відмовлення (відмова) від спадщини. Отказываться, отказаться от -ства - зрікатися, зректися спадщини (спадку), відмовлятися, відмовитися від спадщини. Открытие -ства - відкриття спадщини. Получать, получить -ство - діставати, дістати, одержувати, одержати, відбирати, відібрати спадщину (спадок, спадки). [Одержавши невеличку спадщину від родича (Грінч.)]. Получить в -ство что - дістати, одержати, відібрати, здобути, прийняти, перейняти у (на) спадщину (у и на спадок, у спадку, спадщиною, спадком) що, (гал.) одідичити що. [Уклад життя, одібраний од батьків у спадщину (Рада). Перейняла добро на спадщину од своєї мами (Н.-Лев.). Одержаний у спадку по батькові фільварочок (Франко). Одібрав його (капітал) в спадку (Крим.)]. Утверждение в правах -ства - стверджування (оконч. ствердження) прав(а) на спадщину.

* * *

1) спа́дщина, спа́док, -дку; (имущество, полученное от деда) діди́зна; ( полученное от отца) ба́тьківщина, отчи́зна; ( полученное от матери) матери́зна

2) см. наследование 2)

пісня, спів, співанка (ум. пісенька, співаночка). Святочные -сни - святні, святкові пісні. Весенние -сни - веснянки, веснівки. Хороводные -сни - танкові пісні, гаївки, шумки. Петровские -сни - петрівчані пісні, петрівки. Сенокосные -сни - гребовицькі пісні. Жатвенные -сни - зажнивні, обжинкові пісні. Свадебные -сни - весільні пісні. Колыбельные -сни - колискові пісні, котки. Нищенские -сни - жебрацькі пісні, жебранки. Лебединая -сня - лебединий спів. -сня соловья - солов'їний спів. Затягивать, заводить -сню - заводити (завести) пісні. Выводить -сню - виводити, витягати (пісні). Сложить -сню - проложити пісню, скласти пісню. [Проложив їм пісню про царя Наливая (Куліш)]. Всё та же -сня - ще не вся, почну з кінця. Старая -сня - стара казка, це вже ми чули. Это ещё долга -сня - це ще довга пісня буде. Чьим умом живёшь, того и -сенку поёшь - на чиєму возі сидиш, того й пісню співай.

* * *

1) (утверждать, подтверждать истинность) сві́дчити; засві́дчувати, -чую, -чуєш

2) ( осматривать) огляда́ти

3) ( проверять) перевіря́ти

4) канц. засві́дчувати, -чую, -чуєш