-
1 марш
1) марш (-шу). Марш церемониальный, форсированный - марш церемонійний (урочистий), форсований;2) (музык. произв.) марш (-ша). Похоронный марш - жалібний (погребний) марш;3) междом. - марш! гайда! хода! рушай! гай! гиля! [Гайда в дорогу! (Шевч.). Хода за мною! (Полтавщ.). Рушай по воду! (Франко). Гай на зальоти! (Маков.). Сіли на коней - гиля з двору! (Борзенщ.)]. Марш отсюда! - марш (гайда, геть) звідси! Шагом марш! - кроком руш!;4) архит. - хідень (-дня). Марш лестничный - хідень сходовий.* * *I сущ.1) марш, -у2) строит. маршле́стничный \марш — сходови́й марш
3) геогр. марш, -уII межд.марш, га́йда; ( прочь) гетьша́гом \марш! — воен. кро́ком руш!
-
2 марш-марш
межд.марш-ма́рш -
3 марш
-
4 марш
-
5 марш-бросок
воен., спорт.марш-кидо́к, -дка́ -
6 марш-манёвр
воен.марш-мане́вр, -у -
7 Генерал-марш
генеральний марш (вибивання в барабан, коли рушає в похід якась частина війська). -
8 лестничный марш
сходови́й хі́день -
9 лестничный марш
сходови́й хі́день -
10 похоронный
похоронний, погребний, погребовий. -ное пение - похоронний спів. -ный звон - погребний звін, подзвін (-дзвону), подзвіння (-ння). -ный обряд - похоронний обряд. -ное служение - похоронна (погребна) відправа. -ная процессия - похоронний похід (-ходу), провід (-воду), погреб (-бу), похорон. [Гучно з проводом ховали попівну (Звяг.). З погребом ідуть (Липовеч.). Похорон іде]. Бюро -ных процессий - похоронне (погребове) бюро. -ный марш - жалібний (сумний) марш. Срв. Погребальный.* * *похоро́нний; погре́бний, погребо́вий -
11 траурный
жало́бний, тра́урний\траурный марш — жалібни́й (тра́урний) марш
тра́урная повя́зка — жало́бна пов'я́зка, жало́ба
-
12 фланговый
1) прил. фланго́вийфланго́вое движе́ние, \фланговый — марш воен. фланго́вий рух (марш)
2) в знач. сущ. фланго́вий, -ого -
13 церемониальный
церемоніа́льний\церемониальный марш — церемоніа́льний марш
-
14 сходовий хідень
ле́стничный маршУкраїнсько-російський політехнічний словник > сходовий хідень
-
15 хідень
техн. марш -
16 живой
I. см. Жив.II. 1) живий, (редко) живущий. [Казали помер, а він живісінький. Вона й живуща була наче мертва (М. Вовч.)]. Живой элемент (и всё живое, живущее) - живло. [За сонцем усе живло прокинулось (Мирн.)]. Остаться в живых - вижити, (о многих) повиживати. [Мої діти таки повиживали, а сестриних троє померло з обкладу]. Оставлятсь в живых - лишати живого, лишати при життю. [Лишали при життю хлоп'яток. (Св. Письмо)]. Стать живым - відживитися, оживіти. [І дихнув господь на нього, то він відживився (Рудан.)]. Стать живой действительностью, воспринять живой образ - вживитися. [Бачу його, віри не йму: се, кажу, моя думка щоденна, щочасна вживилася (М. Вовч.)]. В живой действительности - в живій дійсності, живцем. [Події в драмі проходять перед нашими очима, показуються живцем, а не в самому тільки оповіданні про них (Єфр.)]. Принимать живое участие - брати пильну (жваву) участь. Задеть кого-либо за живое - дозолити, допекти кому, упекти кого; см. Допечь, Доехать. Ни живой души - ні живого духа (Неч.- Лев.). Живой язык - жива мова. [Словник української живої мови]. Живой человеческий дух - живущий дух людський. Живая вода - вода джерельна, текуча, біжуча. Живая и мёртвая вода (в сказках) - вода живуща й зцілюща, живляща і жертвляща. Живая изгородь - живопліт (р. -плоту). На живую руку - на швидку руч, (на) швидкоруч. [Ніколи було - на швидкоруч зробила];2) (ясный) живий, виразний, ясний. [Усе проминуло, а в споминку - живісіньке, аж сяє (М. Вовч.). Таке виразне стоїть воно перед очима];3) жвавий, моторний, меткий, швидкий. [І натуру маю жваву (Самійл.). Такий жвавий, як рак на греблі (насмешка). Моторна дівчина]; см. Бойкий, Подвижный, Разбитной. Живая женщина, девушка - моторуха. [Там така моторуха - як на шрубах уся]. Слишком живой (о ребёнке) - вертун, вертунчик. [Такий вертун, що й на місці не всидить; так і крутиться, як тая дзиґа]. Делаться живее - жвавішати, моторнішати;4) (лишь о музыке) доскочистий. [А ну йому марш! - і вдали такого доскочистого, аж волосся їжиться (Свидн.)].* * *живи́й; живу́щийв \живой ых [быть, оста́ться] — у живи́х (живи́м) [бу́ти, зали́шитися, лиши́тися, зоста́тися], ви́жити, мног. повижива́ти
\живойая и́згородь — живоплі́т, -пло́ту
на \живой ую ру́ку — ( наспех) на швидку́ ру́ку, нашвидку́, нашвидкуру́ч
-
17 марши
геогр. марші (-шів).* * *геогр.ма́рші, -шів -
18 налево
нрч. (на вопрос: где) ліворуч, (по левую руку) по ліву руку; (на вопр.: куда, в каком направлении) ліворуч, вліворуч, в ліву руку, на ліву руч, вліво, (редко) наліво; (восклиц., которым погоняют -во волов, и перен. - шутл.) соб, цоб; (то же - к лошадям) вістя, (гал.) вісьта. [Двері просто глядача, праворуч і ліворуч (Грінч.). Я кидаю стріли праворуч, ліворуч (Л. Укр.). Ввесь час його навскісна тінь ішла по ліву його руку (Кінець Неволі). Метнувся вліворуч (Країна Сліпих). Тихенько одчинив двері в ліву руку (Н.-Лев.). І куди їм скаже йти, чи направо, чи наліво (Квітка). Повертай цабе (направо) бо соб нікуди (Н.-Лев.). Їдьте, серденько, навпрямець, а там живе Андрій Швець; а там круто соб - живе Кулина Вакуленкова (ЗОЮР I). Я вас до хреста довів та й пішов вісьта домів (домой) (Франко)]. -во от кого, чего - ліворуч (вліворуч, вліво, на ліву руч) від кого, від чого. [Ліворуч від озера (Грінч.). Вліво од Андрія грав на сонці срібними брижами ставок (Коцюб.). На ліву руч від бурти розіслався степ (Мирний)]. Поворачивать -во - повертати (завертати, брати) (в)ліворуч (в ліву руку). [Завернув ліворуч у другу вулицю (Грінч.). Бачить, як його брати завертають стежкою вліворуч (Крим.)]. -во кругом, шагом марш! - ліворуч (наліво) навкруг, кроком руш! (Київ).* * *нареч.ліво́руч, налі́во -
19 наступательный
наступовий, нападний, (захватный, диал.) забі[о]рчий, (агрессивный) агресивний, нападчий. [Забірча війна (Дніпропетр.). Заборча політика (Львів)]. -ный бой - нападний бій. -ная война - нападна війна. -ные действия - нападні дії. Переходить, перейти к -ным действиям - переходити, перейти до наступу (до нападання). -ный марш - наступовий рух. -ным образом - см. Наступательно.* * *наступа́льний -
20 неслыханный
нечуваний, нечутий; (небывалый, необыкновенный) несвітський, несвітній; (непроходимый, перен.) несосвітенний. [Щастя нечуване (Самійл.). Нечувана сваволя дика (Грінч.). Марш нечуваних століть (Бажан). У той вечір нечуване почули шахтарі (Ледянко)]. Несвітський сором (Куліш). Несвітній батько (М. Вовч.). Ото ще дурень несосвітенний! (Крим.). -ное дело - нечувана (нечута) справа, (небывалое, невиданное) нечувана річ. [Дожидатися таких нечутих справ, щоб сина рідного з оселі він прогнав (Самійл.). Оце ще нечувана річ: ми чули, що… (Грінч.)].* * *нечу́ваний, нечу́тий
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Марш несогласных — в Санкт Петербурге … Википедия
Марш Несогласных — в Санкт Петербурге 3 марта 2007 года Марш несогласных общее название уличных акций российской оппозиции, организуемых коалицией «Другая Россия» и проходящих в крупных городах с конца 2006 года. Основные лозунги акций «Нам нужна другая Россия!»,… … Википедия
Марш против ненависти — Марш против ненависти ежегодно проходящий в Санкт Петербурге марш, посвященный противостоянию нетерпимости, ксенофобии и дискриминации по признаку пола, расы, национальности, цвета кожи, языка, происхождения, имущественного и должностного… … Википедия
марш-марш — марш марша, а. м. 1. устар. Очень быстрое движение. БАС 1. Первоначально воен., в кавалерии, затем в пехоте. Твой взор есть пуля из винтовки, Пробил мне сердце как мишень, С тех пор иду без остановки К тебе марш маршем целый день. 1804. Марин… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
марш — [ходьба] сущ., м., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? марша, чему? маршу, (вижу) что? марш, чем? маршем, о чём? о марше; мн. что? марши, (нет) чего? маршей, чему? маршам, (вижу) что? марши, чем? маршами, о чём? о маршах 1. Марш это… … Толковый словарь Дмитриева
Марш во имя Иисуса — Марш 2012 года в Страсбурге Марш во имя Иисуса ежегодное межконфессиональное мероприятие, во время которого христиане проходят маршем по городам в разных странах мира … Википедия
марш-манёвр — марш манёвр, марш манёвры, марш манёвра, марш манёвров, марш манёвру, марш манёврам, марш манёвр, марш манёвры, марш манёвром, марш манёврами, марш манёвре, марш манёврах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
Марш скинхедов в Вильнюсе — Марш скинхедов в Вильнюсе шествие около двухсот бритоголовых граждан 11 марта 2008 года в День восстановления независимости в Вильнюсе. Идущие несли флаги Литвы, флаги со свастикой и скандировали лозунги «Русские вон!», «Раз два три,… … Википедия
Марш литовских скинхедов — Марш скинхедов в Вильнюсе шествие около двухсот бритоголовых граждан 11 марта 2008 года в День восстановления независимости в Вильнюсе. Идущие несли флаги Литвы, флаги со свастикой и скандировали лозунги «Русские вон!», «Раз два три, хороша… … Википедия
Марш железной воли — Вторая итало эфиопская война Дата 26 апреля 5 мая 1936 Место Дэссе, Аддис Абеба … Википедия
МАРШ-МАРШ — МАРШ МАРШ, марш марша, муж. (устар.). 1. Ускоренное движение. Скомандовал марш марш. Марш маршем проехали десяток верст. 2. в знач. повел. Призыв к ускоренному движению вперед. Марш марш вперед, рабочий народ (из Варшавянки ). Толковый словарь… … Толковый словарь Ушакова
