Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(на+книгу)

  • 1 книга

    1) книжка (мн. книжки, -жок), (значительнее объёмом или важностью) книга. [Петрусь до школи та із школи з книжками ходить та росте (Шевч.). Ах, я довго вас ждала, ще як над книжкою поезій сміялася, ридала (Тичина). Чи то вмер чернець у кельї, пишучи святую книгу? (Франко)]. -га в (целый) лист, в полулист - книжка (книга) на цілий аркуш, на піваркуша. -га в четвёртую, восьмую, шестнадцатую, двадцать четвертую долю листа - книжка (книга) у чвертку, у вісімку, у шістнадцятку, на двадцять четверту частину аркуша. -га Бытия, Чисел - Книга Буття, Чисел. -га живота - книга життя (буття), (слав.) книга живота, срвн. Живот 1. -га стихов - книжка (и книга) поезій. -га для чтения (хрестоматия) - читанка. -га актовая - книга актова. -га входящих, исходящих бумаг - книга вступних, виступних паперів. -га главная, бухг. - головна книга. -га жалоб, жалобная - книга для скарг. -га заборная - набірна книжка. -га записная - записник (-ка), нотаткова книжка, книжка для нотаток, книжка для записів (Грінч.). -га конторская - конторська книга. -га копирная - копірна книга. -ги метрические - книги метриків, книги ме[а]трикулярні, метрики (-ків). -га памятная - см. Книжка памятная. -ги писцовые - книги ґродські (стар.). -га подворная - дворова книга. -га поземельная - поземельна книга. -га поминальная - см. Поминальник. -га приходо-расходная - книга прибутків та видатків. - га разносная, рассыльная - розносна книга (книжка). -га расчётная - (роз)рахункова книжка. -га родословная - книга родоводу, родовідна книга. -га сборов - книга оплат. -га товарная - крамова (товарова) книга. -ги церковные - церковні книги. -га черновая - чорнова книжка. Вносить, внести в -гу - в[за]писувати, в[за]писати, заводити, завести до книги, записувати, записати в книгу. Закрывать, закрыть -гу - згортати, згорнути книжку, книгу. Открывать -гу - а) розгортати книжку (книгу); б) бухг. розпочинати книгу. Говорить, как по -ге - говорити, як з книги (з книжки, по книзі) читати. Ему и -ги в руки - йому і книжка в руки. [Письменному книжка в руки (Номис)]. Смотрит в -гу, видит фигу - дивиться в книгу, а бачить фигу. Работник -ги - см. Книжник 4;
    2) (глава, отдел в письмен. произведении) книга, відділ (-лу);
    3) анат. - см. Книжка 2.
    * * *
    кни́жка; (преим. более значительная по объёму или важности) кни́га

    Русско-украинский словарь > книга

  • 2 издавать

    издать
    1) (звук) видавати, видати зв[г]ук, гучати; см. Звучать; (о струне) бриніти, забриніти; (жалобные звуки) квилити, проквиляти, виквиляти, заквилити, скиглити, заскиглити. [Струна бринить. Щоб барабани та не вибивали, щоб і пищалочки та не виквиляли (Пісня). Чайка скиглить, літаючи, мов за дітьми плаче (Шевч.)]. -ть крик - кричати, скрикнути, (редко, зап.) видати, пустити крик. [Тож душа, вилітаючи з тіла, смертний видала крик (Л. Укр.). Ой! - Наталя пустила дзвінкий тривожний крик (Васильч.)]. -вать сильный крик, вопль - криком кричати. -вать шорох - шарудіти; см. Шуршать. -вать запах, благоухание - пах(ну)ти, душіти; видихати, (редко) видавати, випускати пахощі, дихати цвітом; срвн. Благоухать, Пахнуть. -вать более сильный аромат (запах) - пахнути запашніше, міцніше. [Виноград зацвів і дише любим своїм цвітом (Св. П.). Пахла трава запашніше (Грінч.)];
    2) (книгу, газету и т. п.) видавати, видати (книгу, часопис (газету), то-що). -ть закон - видавати, видати закон. -ть на чей счёт, на чьи средства - видавати, видати чиїм коштом, чиїм накладом. Автор -дал книгу на свой счёт - автор видав книгу своїм коштом. Изданный - виданий.
    * * *
    I несов.; сов. - изд`ать
    (опубликовывать, обнародовать) видава́ти, -даю́, -дає́ш, ви́дати и мног. повидава́ти
    II несов.; сов. - изд`ать
    ( производить - о звуке) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́), видава́ти, ви́дати; ( испускать) випуска́ти, ви́пустити

    \издаватьть вопль — зо́йкати, зо́йкнути, скри́кувати, скри́кнути

    \издавать вать за́пах — па́хнути, видиха́ти за́пах; пахті́ти

    \издавать вать звук — дава́ти (видава́ти) звук; ( звучать) звуча́ти; ( о струне) брині́ти, -ни́ть

    \издаватьть крик — крича́ти, кри́кнути, скри́кувати, скри́кнути

    \издаватьть стон — стогна́ти, застогна́ти, о́йкати, о́йкнути, зо́йкати, зо́йкнути, видава́ти, ви́дати сто́гін

    \издавать дать храп — захропти́, захропі́ти

    Русско-украинский словарь > издавать

  • 3 заносить

    занести
    I. 1) (кого или что куда) заносити, занести, (о мн.) позаносити кого, що куди. [Повій, буйний вітре, та з високих гір, занеси мій голосочок до милої в двір (Пісня). Якось їх клятих і до мене на тихий хутір занесло (Шевч.). Ітимеш повз тітчин двір,- візьми занеси їй паляницю. Холеру занесено з Азії]. Какими судьбами -сло вас сюда? - яким вітром вас сюди завіяло? Куда его нелёгкая -сла? - куди його занесло? куди його занесла нечиста? -сти быстро - замчати;
    2) (снегом, песком и т. п.). заносити, занести, замітати, замести, засипати, засипати, завіяти, забузовувати, забузувати, (слегка) запорошувати, запорошити (снігом, піском), (о мн.) позаносити, позамітати, позасипати и т. д. що чим. [І занесе піском-снігом курінь - мою хату (Шевч.). Усі шляхи позамітало в полі (Грінч.). Снігом дорогу завіяло. Борода йому забузована снігом (Греб.). На порозі став чоловік у запорошеній снігом одежі (Грінч.)]. -ти дорогу снегом - забити. [Дорогу снігом забило]. -ть илом, типом - замулювати, замулити;
    3) -ть в книгу - заводити, завести в книгу и до книги. [Документ цей заведено в актові книги (Доман.)];
    4) -ть над кем-либо для удара руку, оружие - знімати, зняти (піднести) руку, зброю над ким;
    5) заносити, заносити, затирювати, затирити що куди. [Не винось ножа з хати, бо й так уже одного заносив десь]. Занесённый - занесений, замчаний; занесений, заметений, засипаний, завіяний, запорошений, забитий (снігом), (илом) замулений; заведений у книгу; знятий, піднесений над ким; занесений, затирений. -ная снегом дорога - забивна (забитна, забійна, забоїста) путь (дорога). Быть -ным над кем - зніматися над ким, бути виміреним над ким. [Уже над їм знімавсь мій меч (Грінч.). Удар, вимірений над Україною, впав на голову її ворогів (Єфр.)].
    II. Заносить, -ся (об одежде) - см. II. Занашивать, -ся.
    * * *
    I см. занашивать II несов.; сов. - занест`и
    1) зано́сити, -но́шу, -но́сиш, занести́ и мног. позано́сити
    2) ( поднимать) зано́сити, занести́ и мног. позано́сити, підніма́ти, підня́ти, -німу́, -ні́меш и мног. попідніма́ти, підійма́ти, підійня́ти, -дійму́, -ді́ймеш и мног. попідійма́ти
    3) (снегом, песком) зано́сити, занести́ и мног. позано́сити, засипа́ти, заси́пати, -пле и мног. позасипа́ти, заміта́ти, замести́, -мете́ и мног. позаміта́ти, завіва́ти, заві́яти и мног. позавіва́ти

    Русско-украинский словарь > заносить

  • 4 запрещение

    1) (действ.) боронення, заборонювання, заборонення, заказування чого кому;
    2) (действие или самый запрет) заборона, заказ (-зу), (диал.) спрет, зарік (-року); юрид. заборона; см. Запрет. -ние печатного слова, произведения - заборона друкованого слова, твору. На книгу было наложено -ние - на книгу було накладено заборону или книгу було заборонено. Снять -ние - зняти заборону.
    * * *
    заборо́на; зака́з, -у

    Русско-украинский словарь > запрещение

  • 5 открывать

    открыть
    1) что - відкривати, відкрити, (о мног.) повідкривати, (а теснее: что-л. затворённое) відчиняти, відчинити, розчиняти, розчинити (напр., двері, ворота, хату, вікно, скриню) (о мног. повід[роз]чиняти), (немного) відхиляти, відхилити, (гал.) отворяти, отворити, розтворяти, розтворити (двері, вікно, очі); (что-л. закрытое, сомкнутое) відкривати, відкрити, відтуляти, відтулити (димаря, піч, губи) [Дитина відтулила рукавом заслонене лице (Васильч.)], відтикати, відіткати, відіткнути, відтикати, (о мног.) повідтуляти, повідтикати; (что-л. завешанное) відслонювати, відслоняти, відслонити (запону, покривало), (о мног.) повідслонювати. [Підходить до закритої статуї, бере за покривало, трохи одслоняє його (Л. Укр.)]; (что-л. завёрнутое) від[роз]гортати, від[роз]горнути; (что-л. замкнутое) від[роз]микати, від[роз]імкнути (скриню). -вать глаза - розплющувати, розплющити, розмикати, розімкнути, рознімати, розняти очі. -вать рот, уста - роззявляти, роззявити, розтуляти, розтулити, розмикати, розімкнути, відкривати, відкрити рота, уста. -вать книгу - розгортати, розгорнути книгу (книжку). -вать бутылку - відтикати, відіткнути пляшку. -вать грудь - розхристувати, розхристати груди, (себе) розхристуватися, розхристатися. -вать волосы (о замужней женщине) - волоссям (волосом) или косою світити. -вать стену - (камен.) відмуровувати, відмурувати, (деревянную) розбирати, розібрати. -вать нож - рознімати (розняти) ніж или ножа;
    2) кому что (тайну, неведомое) - відкривати, відкрити, виявляти, виявити, об'являти, об'явити, викривати, викрити що кому (доверить) звіряти, звірити кому що. -крыть кому всю истину, тайну, намерения - відкрити (виявити) кому (перед ким) всю правду, тайну (таємницю, таїну), заміри. -вать (-крыть) душу, сердце - розгортати (-рнути) перед ким, відкривати (-крити) кому, перед ким душу, серце. -вать преступление, виновника, сообщника - викривати злочин, винуватця, товариша. См. Обнаруживать;
    3) (узнавать неведомое дотоле) назнавати, назнати, навідати, визнати, (о мног.) поназнавати;
    4) (находить, обретать) відкривати, відкрити, з[від]находити, з[від]найти, ви[від]шукувати, ви[від]шукати, викривати, викрити що. [Колумб відкрив (з[від]найшов) Америку. Відшукали великі поклади (залежи) кам'яного вугля];
    5) (изобретать) винаходити, винайти що;
    6) (заводить что-л.) відкривати, відкрити, заводити, завести, запроваджувати, запровадити, закладати, закласти, заложити. -вать (-крыть) школы, больницы - відкривати (-крити), заводити (- вести) школи, лікарні. -вать (-крыть) лавку, книжный магазин, фабрику - закладати (- класти), заложити, відкривати (-крити) крамницю, книгарню, фабрику; (начинать) починати, почати, розпочинати, розпочати. -крыть кампанию, пальбу - почати, розпочати війну, стрілянину. -крыть трамвайное движение, воздушное сообщение - розпочати трамвайний рух, повітряне сполучення;
    7) что-л. публично (собрание, заседание, праздник, памятник…) - розпочинати, розпочати, відкривати, відкрити збори, засідання, свято, відкривати пам'ятник. -вая собрание, предлагаю избрать председателем… - розпочинаючи збори, пропоную на (за) голову обрати…
    * * *
    несов.; сов. - откр`ыть
    відкрива́ти, відкри́ти и повідкрива́ти; (освобождать от чего-л. закрывающего) відтуля́ти, відтули́ти и повідтуля́ти, відслоня́ти и відсло́нювати, відслони́ти; (дверь, окно, ворота) відчиня́ти, відчини́ти и повідчиня́ти, ( слегка) відхиля́ти, відхили́ти и повідхиля́ти; (книгу, тетрадь) розгорта́ти, розгорну́ти и порозгорта́ти; ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти и порозкрива́ти; ( веки своих глаз) розплю́щувати, розплю́щити, відплю́щувати, відплю́щити; ( разоблачать) викрива́ти, викри́ти

    Русско-украинский словарь > открывать

  • 6 оттискивать

    оттискать, оттиснуть
    1) кого, что, от чего - відтискати, відтиснути. См. Оттеснять, Оттирать. -нуть палец дверью - прищемити, прищекнути палець дверима. Толпа -ла меня - натовп відтиснув (відпер) мене;
    2) Оттискивать, оттиснять, оттиснуть что на чём - відбивати, відбити що на чому, (о книге) друкувати, видрукувати. -нуть печать - вибити печатку. -нуть книгу - видрукувати книгу. -снуть корректуру - відбити коректу. Оттиснутый - відтиснений; відбитий, видрукуваний. Книга -та - книгу видрукувано.
    * * *
    несов.; сов. - отт`иснуть
    1) ( оттеснять) відти́скувати и відтиска́ти, відти́снути и відти́скати; ( отпихивать) відпиха́ти, відіпхну́ти и відпихну́ти
    2) ( отдавливать) відду́шувати, віддуши́ти и повідду́шувати; ( придавливать) приду́шувати, придуши́ти, прида́влювати, придави́ти
    3) (давя, оставлять отпечаток) відбива́ти, відби́ти
    4) полигр. відбива́ти, відби́ти, відти́скувати и відтиска́ти відти́снути и відти́скати; ( печатать) друкува́ти, надрукува́ти; несов. ви́друкувати

    Русско-украинский словарь > оттискивать

  • 7 печать

    1) печать (-ти), печатка. [Ствердили підписами й сенатською печаттю (Куліш). Перстень з печаткою]. Именная -чать - іменова печать. -чать молчания - печать мовчання. Наложить -чать - наложити, покласти печать. [Ухвалили печать наложить на язик мій, на душу (Франко)]. С приложением -ти - з притисненням (з відтисненням) печати. Подписью и приложением -ти свидетельствую - підписом і відтиском печатки свідчу. Приложить -чать к чему - печать (печатку) притиснути до чого, відтиснути на чому. -чать взломана - печать зламана. Взлом -чатей - порушення (зірвання) печатей;
    2) (переносно: знак) знак, ознака, знамено, печать, (клеймо) тавро. [Печать буденщини лягла на них (Єфр.). Смерть виразно поклала свою страшну похмуру ознаку на зсохлому змученому обличчю (Грінч.)]. Быть отмеченным -тью чего-л., носить -чать чего-л. - бути позначеним чим, мати на собі печать (ознаку) чого. Его сочинения носят на себе -чать гения (гениальности) - його твори мають на собі печать генія (позначені геніяльністю). Наложить свою -чать - покласти свій знак (свою печать, свою ознаку, своє тавро. -чать позора - тавро ганьби;
    3) друк, (пресса) преса, Приготовить к -ти - виготовити (обробити) до друку. Разрешить, одобрить к -ти (к печатанию) - дозволити, ухвалити до друку. Отдавать книгу в -чать - віддавати книгу до друку, пускати книгу в друк. Книга вышла из -чати - книга вийшла з друку. Опубликовывать, -ковать в -чати - друком подавати, подати, оголошувати, оголосити друком. [Про їх не записано ні одної пісні, ні одного переказу, а що подавано було друком, те було фальсифікатом (Куліш). Оголосив я друком не одно вже своє і чуже компонування (Куліш)]. Появиться в -чати - з'явитися (появитися) друком. Периодическая -чать - періодична преса. Этот вопрос обсуждается в -чати - це питання обмірковується в пресі. Свобода -чати - воля друку (преси). Постановления относящиеся к -чати - постанови про пресу (про друк);
    4) (шрифт) друк, літери, письмо. Мелкая -чать - дрібний друк. Убористая -чать - тісний (густий) друк. Крупная -чать - буйний друк. [Друк у цій книзі не читкий (не розбірний)]. Церковная -чать - (церковно-)слов'янський друк, (церковно-)слов'янські літери, (церковно-)слов'янське письмо, слов'янка. Гражданская -чать - руський друк, руські літери, руське письмо.
    * * *
    1) печа́тка, печа́ть, -ті
    2) перен. печа́тка; ( отпечаток) відби́ток, -тку; ( знак) знак, -у; ( след) слід, -у
    3) ( печатание) дру́к, -у
    4) ( о шрифте) дру́к
    5) ( пресса) пре́са

    соломо́нова \печать — бот. купина́, соломо́нова печа́тка

    Русско-украинский словарь > печать

  • 8 потрудиться

    1) (поработать) попрацювати, (иногда) попрацюватися коло чого, над чим; срв. Поработать. [Попрацювали руки і походили ноги, поки зібрали таке багатство (Коц.)];
    2) потрудитися. -дитесь подать мне книгу - потрудіться подати мені книгу или будь ласка (будьте ласкаві), подайте мені книгу. -дитесь сказать, принести - будь ласка (будьте ласкаві) скажіть, принесіть.
    * * *
    1) ( поработать) попрацюва́ти, потруди́тися
    2) (утруднить себя чем-л.) потруди́тися, потурбува́тися

    потруди́тесь! — (сделать что-л.) потурбу́йтеся!, потруді́ться!; ( будьте добры) бу́дьте ласка́ві!, будь ла́ска!

    Русско-украинский словарь > потрудиться

  • 9 предпосылать

    предпослать кого, что чему посилати, послати кого, що наперед (уперед) кого, чого, (в речи, письме, книге) попереджати, попередити що чим. Своей речи он -слал длинное вступление - свою промову він попередив довгим вступом. Он -слал своей книге предисловие, оговорку - він попередив свою книгу передмовою, застереженням. Предпосланный - посланий наперед (уперед) кого. -ное книге предисловие - передмова, що попереджає книгу, поставлена на чолі книги передмова. Книге -но вступление - книгу попереджено вступом. -ться посилатися наперед, попереджатися, бути посланим наперед, попередженим. Книге -ется предисловие - в книзі попереду йде (міститься) передмова.
    * * *
    несов.; сов. - предпосл`ать
    (что чему) подава́ти, пода́ти (що перед чим); ( излагать) виклада́ти, ви́класти (що перед чим)

    Русско-украинский словарь > предпосылать

  • 10 вписывать

    -ся, вписать, -ся вписувати, -ся, вписати, -ся, записувати, -ся, записати, -ся. -ать в список, реестр, книгу - заводити (завести) в реєстр (до реєстру), в книгу (до книги), реєструвати, -ся, зареєструвати, -ся, реєструвати, -ся. Вписанный, записанный в список, реестр - заведений до реєстру, зареєстрований.
    * * *
    несов.; сов. - вписать
    упи́сувати, уписа́ти

    Русско-украинский словарь > вписывать

  • 11 зло

    I. сущ.
    1) зло (р. зла), лихо (-ха), лихе (р. лихого), (редко) худо (-да). [Ну, брате, - кажуть: як ти жив? добро чи зло робив? (Гліб.). Люди не однаково розуміють добро і зло, правду і неправду (Наш). Хто сіяв зло, той пожинав скорботу (Куліш). Піп людей карає, а сам лихо робить (Номис). Романе! лихим живеш, литвином ореш (Номис). Я їм добра не зичу, худа не мислю (Чуб. V)]. Делать зло - лихо коїти, чинити, учинити (сделать) кому, (образно) лихо кувати кому. Ом сделал страшное зло - він вчинив (зробив, скоїв) страшне лихо. Желать зла кому - мислити зло кому, бажати (зичити) лиха кому. На зло научать кого - на лихо вчити кого. Употреблять во зло - вживати на зле що, зловживати що; см. Злоупотреблять. Считаться за зло - йти (вважатися) за зле;
    2) (беда) лихо, біда, (неожид.) лиха година; см. Беда. Общественное зло - громадське лихо. Рабство есть величайшее из зол - рабство - це найгірше лихо (зло). Из двух зол выбирай меньшее - котре лихо меншеє те й вибирай. Постигло зло кого - спіткало лихо кого, побила кого лиха година. Как на зло (на беду) - як на зло, як на ту пеню, як на те. [Як на ту пеню й мати приходять (Сл. Гр.)]. Избежать зла - уникнути, втекти лиха (біди). Уйти от зла - втекти від лиха (біди). Вещать зло - лихо (біду) віщувати кому;
    3) (злость) злість (-ости). На зло (делать) - на збитки, на злість, на прикрість, на пеню, на капі[о]сть, (на перекор) навкір, навкірки, наперекір, насукір кому (чинити). [Це він на збитки отак робить (Кам. п.). На злість моїй жінці нехай мене б'ють (Приказка). Усе на капость робить (Сл. Гр.)]. Зло взяло меня - зазлісно мені стало, люто зробилося мені. Сорвать зло на ком - зігнати сердце (оскому) над ким на кому. [Щоб над ким-небудь серце своє зігнати (Квітка)]. Со зла - зо-зла, зі-зла, з серця, з пересердя. [Трохи з серця не сказивсь (Стор.)].
    II. нрч.
    1) (злостно) люто, злісно, зло[і]сливо, зо-зла; (плохо) зле; срвн. Злобно, Жестоко. Зло раскритиковали его книгу - злісно розкритикували його книгу. Он зло (плохо) обращается с людьми - він зле поводиться з людьми;
    2) (ретиво) завзято. Зло браться за что - завзято братися до чого.
    * * *
    I сущ.
    1) зло; ( беда) ли́хо, біда́
    2) (досада, злость) злість, род. п. зло́сті, зло

    со зла — спересе́рдя, із (зі, зо, від) зло́сті, зі зла

    II нареч.
    зло; зо́зла; ли́хо; злі́сно, злости́во; серди́то; лю́то

    зло пошути́ть над кем — зло (зле, недо́бре) пожартува́ти над ким

    Русско-украинский словарь > зло

  • 12 изымать

    изъять (вынимать) виймати, вийняти що з чого, (исключать) вилучати, вилучити, виключати, виключити що з чого, (извлекать) витягати, витягти що звідки, (о мн.) повиймати, повилучати, повиключати, повитягати. [Два доми його вийнято з замкового і міщанського присуду (Куліш)]. -ять из употребления обращения что - вивести з ужитку, вийняти (виключити) з обігу що. -ять из библиотеки книгу - взяти, вийняти, (выделить) вилучити з книгозбірні книгу. -ять документы, бумаги (при обыске) - взяти (відібрати) документи, папери (при трусі). -ять из чьего-л. ведения - вилучити що з (з-під) чийого відання, з (з-під) чиєї оруди. Из'ятый - ви(й)нятий; вилучений, виключений. -тый из обращения - виключений (винятий) з обігу, виведений з ужитку. -тые ценности - (отобранные) відібрані, (выделенные) вилучені коштовні речі, цінності, (исключённые) виключені. -тый от налогов - звільнений, вільний від податків.
    * * *
    несов.; сов. - изъ`ять
    вилуча́ти, ви́лучити

    Русско-украинский словарь > изымать

  • 13 макулатура

    макулатура. Обратишь книгу в -ру - повернути книгу на макулатуру.
    * * *
    макулату́ра; перен., ирон. писани́на, базграни́на

    Русско-украинский словарь > макулатура

  • 14 обёртывать

    обернуть
    1) см. Обвёртывать, обвернуть. -нуть книгу в бумагу - обгорнути (несов. обгортати) книгу (книжку) в папір, папером;
    2) (перевёртывать) обертати, обернути, повертати, повернути, перегортати, перегорнути. [Треба обернути тоншим боком]. См. ещё Оборачивать. -нуть страницу в книге - перегорнути (несов. перегортати) лист(ок) у книзі;
    3) (о пути: сходить или съездить туда и обратно без отдыха) обертати, -ся, обернути, -ся. [Тричі обернувся з снопами до обід];
    4) (поворачивать, заворачивать на лошадях) обертати, обернути. [Тут не обернеш воза з кіньми, бо тісно]; (возвращать) повертати, повернути що кому;
    5) (превращать) обертати, обернути кого, що ким, чим, на кого, на що, перекидати, перекинути кого ким, чим, в кого, в що. См. ещё Превращать. Обёрнутый - обернутий, обернений, повернутий, повернений, перегорнутий, -нений.
    * * *
    несов.; сов. - оберн`уть
    1) обгорта́ти, обгорну́ти и пообгорта́ти; ( завёртывать) загорта́ти, загорну́ти и позагорта́ти; ( обкручивать) обкру́чувати, обкрути́ти и пообкру́чувати; ( обматывать) обмо́тувати, обмота́ти и пообмо́тувати
    2) (поворачивать в какую-л. сторону) оберта́ти, оберну́ти и пооберта́ти, поверта́ти, поверну́ти и поповерта́ти
    3) (перевёртывать, опрокидывать) переверта́ти, переверну́ти и попереверта́ти
    4) (пустив в оборот, возвращать - о капитале) оберта́ти, оберну́ти
    5) ( проделывать путь туда и обратно) оберта́тися, оберну́тися
    6) (справляться с чем-л.) справля́тися, спра́витися, несов. упо́ратися, упо́рати

    Русско-украинский словарь > обёртывать

  • 15 переворочать

    о мног.) перекидати, поперекидати. Чтоб найти эту книгу, он -чал всю мою библиотеку - щоб знайти цю книгу, він усю мою біблютеку (книгозбірню) перекидав.
    * * *
    переки́дати, поперекида́ти; ( перевернуть) переверну́ти, попереверта́ти; ( переворошить) переворуши́ти, перегорну́ти и поперегорта́ти и поперего́ртувати

    Русско-украинский словарь > переворочать

  • 16 переплетать

    переплесть
    1) (наново) переплітати и -літувати, переплести, перевивати, перевити, (о мног.) попереплітати и -літувати, поперевивати що. [Переплела косу, бо погано була заплетена];
    2) что чем - переплітати, переплести, перевивати, перевити, переводити, перевести, (во множ.) попереплітати, поперевивати, попереводити що чим. -сти косу лентой - переплести косу стьожкою (стрічкою). [Он ярочки зелененькі, стежечки по них маленькі перевиті, мов стрічечки (Л. Укр.)]. Он всё -плёл - він усе переплутав (поплутав);
    3) (книгу) оправляти, оправити, опалі[я]турювати, опалі[я]турити, заводити (завести) в оправу, в палі[я]турки. Переплетённый -
    1) переплетений, перевитий. [Мрія переплетена з дійсністю. Коси перевиті червоною стрічкою];
    2) (о книжке) оправлений, оправний.
    * * *
    несов.; сов. - переплест`и
    1) перепліта́ти, переплести́ и поперепліта́ти; ( сплетать) спліта́ти, сплести́ и поспліта́ти; (покрывать сетью чего-л.) пересно́вувати, переснува́ти, несов. поснува́ти
    2) (книгу, тетрадь) оправля́ти, опра́вити, перепліта́ти, переплести́ и поперепліта́ти, паліту́рити (несов.)

    Русско-украинский словарь > переплетать

  • 17 порвать

    1) (некоторое время) порвати, подерти и подрати и т. д. (деякий час); см. Рвать;
    2) (перервать, разорвать) порвати, (изорвать) подерти и подрати, (на куски, на клочья) пошматувати (реже пошматкувати и пошматати) що. -вать верёвку - порвати мотузку. -вать книгу, письмо, платье - подерти, (на клочки) пошматувати книгу, лист, убрання. Собака -ла на мне одежду - собака порвав на мені одежу; срв. Рвать. Порванный - порваний, подертий и подраний, пошматований.
    * * *

    Русско-украинский словарь > порвать

  • 18 Исчё[о]ркивать

    исчеркать
    I. (покрыть чёрточками) креслити, покреслити, черкати, почеркати що; (измарать плох. письмом) базграти, за[по]базграти що (папір). [Почеркав ножем (Ком.)]. -кал всю книгу - почеркав (покреслив) усю книгу (Сл. Ум.)]. Исчерканный - покреслений, почерканий; за[по]базграний.
    II. Исчё[о]ркивать, исчеркать, исчеркнуть - викреслювати, викреслити, вимазувати, вимазати, (о мн.) повикреслювати, повимазувати що, де, звідки; см. Вычёркивать.

    Русско-украинский словарь > Исчё[о]ркивать

  • 19 Написывать

    написать
    1) написувати чого, написати що и чого, списувати, списати про що, (начертывать) накреслювати, накреслити, (нацарапывать, намарывать) надряпувати чого, надряпати що и чого, нашкрябувати чого, нашкрябати що и чого, нариґлювати, нариґувати, набазграти, (о мног.) понаписувати, пописати, понакреслювати, понадряпувати, понашкрябувати, понариґльовувати що и чого. [Напиши оце слово (Сл. Гр.). Написав дечого на перший раз (Квітка). Вона взяла й понаписувала на всіх воротях (Рудч.). У книгах усе як- раз пописано (Основа 1862). Врадили про все в тім папері списати; як уміли так і списали (Грінч.). Та вирвемо по листочку, спишемо по письмочку (Гнід.). Коли й надряпає що по- вкраїнському, то се не великого важить (Грінч.). Це він сам нариґував, щоб нас піддурити (Богодух.)]. -сать письмо кому - написати листа кому, до кого, (диал.) налистувати кому, до кого, (о мног.) пописати, понаписувати листи. [Приведеш до мене, як попишу листи (Куліш)]. -сать в письме (уведомить) - написати, прописати, приписати (в листі). [У листі написав їй про все (Богодух.). Чому-ж ти мені зараз сього не прописала? (М. Вовч.). Наш москаль приписав, щоб йому хоч карбованців два подали (Київщ.)]. -сать в ответ кому - відписати кому. [Я відписав тобі того самого дня, як твого листа одібрав (Київщ.)]. -сать книгу, сочинение - написати (скласти) книгу, твір. -сать (составить) список, постановление, завещание - написати (списати, скласти) спис, ухвалу, духівницю (заповіт, тестамент). [Спишу папери всі по формі, як годиться (Самійл.). Списав Хмельницький на папері, чого козаки од короля бажають (Куліш). Списали постанову (Грінч.). І тестамент сама списала свій (Грінч.)];
    2) -сать красками, кистью, образами - змалювати, намалювати, вималювати фарбами, пензлем, образами), (устар.) написати, списати, виписати кого, що. [Була чорнява, в рум'янцях, - змалювати-б таку та дивитися (М. Вовч.). Твоє біле личко да й намалювати (Чуб.). Коли-б мені тії малярі, вималювала-б милого собі (Метл.). Ой ти, Оксано, паняночко, в тебе личко, як яблучко, - не так личко, як ти сама, як на картині написана: писав три дні ще й три годині, доки виписав як на картині; писав три дні ще й три ночі, доки виписував карії очі (Пісня). Типи в повісті змальовано майстерно (Київ)];
    3) см. Надписывать. Написанный -
    1) написаний, списаний, накреслений, надряпаний, нашкрябаний, нариґльований, набазграний, понаписуваний и т. п.;
    2) змальований, намальований, вималюваний, списаний, виписаний (на картині). [До того часу у нас не було докладної програми, списаної на папері (Азб. Ком.). Зовсім ніби картина намальована штучним пензлем (Н.-Лев.)]. Красиво -ный - гарно (красно) написаний; краснописний;
    3) см. Надписанный. -ться -
    1) написуватися, написатися, списатися, накреслитися, надряпатися, нашкрябатися, нариґлюватися, (о мног.) понаписуватися, пописатися и т. п.; бути написаним, списаним, понаписуваним и т. п. [Як що пописалося у Шевченка під надихом фальшованої історичньої традиції, так воно й заклякло навіки (Куліш). Глянь, як гарно написалося (Київщ.)]. Видно так ему на роду -сано - мабуть уже так йому судилося (на віку написано). Что -сано пером, того не вырубишь топором - що написано пером, того не вивезеш і волом (Номис);
    2) змалюватися, намалюватися, вималюватися; бути змальованим, намальованим; (устар.) написатися, списатися, виписатися;
    3) (записываться) записуватися, записатися, (о мног.) позаписуватися, пописатися. Он -сался купцом - він записався в крамарі;
    4) см. Надписываться;
    5) (вдоволь, сов.) написатися, (красками) намалюватися, (о мног.) понаписуватися, понамальовуватися.

    Русско-украинский словарь > Написывать

  • 20 переплетать

    матем., техн., несов. переплета́ть, сов. переплести
    перепліта́ти, переплести́; ( книгу - ещё) паліту́рити, відпаліту́рити; оправля́ти, опра́вити; ( сплетать) спліта́ти, сплести́

    Русско-украинский политехнический словарь > переплетать

Страницы

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»