Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(на+грядки)

  • 1 да

    нар.
    1) еге, так. [Дощ надворі? - Так, дощ]. Конечно да - еге-ж, авжеж, атож; да ведь - таж, та…ж, а(д)же-ж, та(д)же-ж. [Підеш зо мною? - Авже-ж. Та він же там і не був. Таже-ж сказала, що прийде напевно. А(д)же-ж ти сам бачив]. Ни да, ни нет - ні так, ні сяк. Да как - коли. [Коли подивляться, що вбитий, - з переполоху ну втікать (Шевч.)];
    2) (сз.) та, і, й. [Сичі в гаю перекликались, та ясен раз-у-раз скрипів (Шевч.). Старі вже стали батько й мати]. Да и - та й, (= но и) ба; в начале предложения - а. [Чогось мені на серденьку та й не легко (Чуб.). Не дрімає цар московський, ба й ті не дрімають (Рудан.). Та й став він по- инакшому думати. А жаль-же мені літечка тепленького];
    3) (но) але, та, дак, так, отже. [І хотіла-б, так не можу. Думалося одно, отже сталося инше. Не хочеш, дак мусиш]. Да… же - та нубо! но! [Та нубо-кажіть! или Кажіть-но! = да говорите же! Та нубо не пустуй!];
    4) да будет - хай буде, най (нехай);
    5) да и ну - та й давай, ну, нум. [Та збіг на грядки та й давай сонячники ламать. З переполоху ну втікать! (Шевч.)].
    * * *
    I част.
    1) утверд. так; ага́, угу́, еге́, усилит. еге́ ж; ( кстати) до ре́чі; ( как же) ая́кже, авже́ж
    2) вопросит. так; еге́, усилит. еге́ ж; (а) га; (неужели, разве) невже́, [так] хіба́; ( в самом деле) справді
    3) усилит. та
    4) (в сочетании с глаг. 3-го лица наст., буд. вр.: пусть) хай, неха́й
    II союз
    2) ( противительный) та, але́; ба ні

    Русско-украинский словарь > да

  • 2 маргаритка

    бот. Bellis perennis L. стокротка, стокроть (-ти). [Пообсаджувала грядки білими й рожевими стокротками (Харківщ.)].
    * * *
    бот.
    стокро́тки, -ток (об одном цветке: стокро́тка)

    Русско-украинский словарь > маргаритка

  • 3 наносить

    (несов.) нанашивать, наносить (сов.), нанести и нанесть чего (натаскивать в большом количестве)
    I. наносити, наношувати и (стар.) наношати, наносити, нанести, назношувати, назносити, (о мног.) понаносити, понаношувати, поназношувати чого. [Не мавши де заложити вощину, наносила бджола меду повні ямки в землі (Куліш). Соломи в сіни наносила (Шевч.). Люди нанесли породіллі м'яса, паски (Г. Барв.). Назносим каміння, назносимо глини, збудуємо хатку (Коцюб.). Понаносили на чоботях снігу в хату (Київщ.)]. - сить, -вать, -сти яиц (о птице) - наносити, наносити и нанести, (о мног.) понаносити яєць. Наношенный и Нанесе[ё]нный - наношений, нанесений, понаношений, понаношуваний, поназношуваний. [Наношена до печи солома зайнялася (Богодухівщ.). Сніг, нанесений у хату на чоботях, порозтавав (Канівщ.)].
    II. Наносить, нанести и нанесть -
    1) см. I. Наносить;
    2) (о ветре: наметать) наносити, нанести, намітати, намести, навівати и навіювати, навіяти, (о мног. или во мн. местах) понаносити, понамітати, понавівати и понавіювати чого; (о воде: намывать) наносити, нанести, (преимущ. об иле) намулювати, намулити, (о мног.) понаносити, понамулювати чого; срв.
    I. Наметать и Намывать 4. [Нанесло вітром піску на грядки (Канівщ.). Намело снігу в сіни (Київщ.)]. Река -сла илу на луг - ріка (річка) нанесла (намулила) мулу на луку, (занесла илом) замулила луку;
    3) (заразу, болезнь) заносити, занести, (о мног.) позаносити що. [Коли-б наші заробітчани не занесли холери з Дону (Сл. Ум.)];
    4) (надносить что на что) наносити, нанести, заносити, занести, (о мног.) понаносити, позаносити що на що. Корабль -сло на мель - корабель нанесло (н[з]агнало) на мілину (на мілке). Тучу -сло на лес - хмару нанесло (нагнало) над ліс. Бадью з землёю -сят на сруб - цебер з землею заносять на зруб (цям[б]рину). -сти руку на кого - зняти (піднести) руку над ким, заміритися, замахнутися на кого;
    5) (о лошадях: набегать с разгону) набігати, набігти, наскакувати, наскочити, налітати, налетіти, намчати на що;
    6) (о чертёжных работах) зазначати и зазначувати, зазначити, (о мног.) позазначати, позазначувати, позначити що на чому. -сти на план, на карту леса и горы - зазначити на плані, на мапі (на карті) ліси і гори;
    7) техн. - накидати, накидати, (о мног. или во мн. местах) понакидати що. -сить, -сти слой штукатурки - накидати, накидати шар тиньку на що, тинькувати, обтинькувати що. -сить, - сти лак на что - лакувати, полакувати що;
    8) (причинять) завдавати, завдати чого и що, чинити, учиняти, учинити, спричиняти и спричинювати, спричинити, заподіювати, заподіяти що кому. -сить, -сти бесчестие кому - чинити, учинити безчестя кому, неславити, знеславити, ганьбити, зганьбити кого, завдавати, завдати неслави (ганьби) кому. -сить, -сти вред - робити, зробити, чинити, учинити, заподіювати, заподіяти шкоду, шкодити, нашкодити, пошкодити кому. -сти обиду, оскорбление кому - скривдити (покривдити), образити кого, кривду, образу заподіяти (вчинити) кому. [Почтивості моїй, чесноті ви як зважились таку вчинити кривду? (Грінч.). Єдиний спосіб загладити ту кривду, яку йому заподіяно (Крим.)]. -сить оскорбление на словах, действием - ображати (чинити образу) словом, вчинком. -сить, -сти побои кому - завдавати, завдати побою кому, бити, побити и (сильнее) набити кого. -сить, -сти поражение неприятелю - побивати, побити ворога, завдавати, завдати побою (поразки), учинити поразку ворогові. -сить, -сти раны кому - ранити, поранити кого, завдавати, завдати рану кому. [Забути недавнє минуле, що таких ран глибоких завдало було йому (Рада). То не спис козацький рану їй глибокую завдав (Франко)]. -сить, -сти удар кому - удар(у) кому завдавати, завдати, уражати, уразити, ударити кого. [Останнього удару завдав українському письменству Микола (Рада). Ніхто в Росії не завдав таких дужих ударів системі людовладства (Рада)]. -сти удар палкою, шпагою кому - ударити палицею, шпадою кого. -сти ущерб кому, чему - (материальный) учинити шкоду кому, чому, ущербити що кому, (диал.) забідити кого, (нравственный) ущербити, надвередити що; см. ещё -сти вред. [Він дуже ущербив моє багатство (Крим.). Моєї слави тим ви не вщербили (М. Грінч.). Я тим не забідив його багато, що взяв у його трохи сього та того (Дніпропетр.). Присуду перемінить не можна, хіба-б ми нашу честь надвередили (Куліш)];
    9) -сить на кого - см. Наговаривать 2;
    10) -сить цену - набивати (підбивати) ціну. Нанесе[ё]нный -
    1) см. под
    I. Наносить:
    2) нанесений, наметений, навіяний, понаношений, понамітаний, понавіюваний; намулений, понамулюваний;
    3) занесений, позаношений;
    4) нанесений, занесений, понаношений, позаношений; знятий, піднесений над ким, замірений, замахнутий на кого;
    5) зазначений, позазначуваний;
    6) накиданий, понакид(ув)аний;
    7) завданий, учинений, спричинений, заподіяний, зроблений;
    8) набитий, підбитий.
    * * *
    I сов. см. нанашивать II несов.; сов. - нанест`и
    1) нано́сити, -но́шу, -но́сиш, нанести́, мног. понано́сити, назно́сити, поназно́сити; ( наметать) намітати, намести́, -мете́ и мног. понаміта́ти, навіва́ти и навіювати, -ві́ює, наві́яти; ( намывать и) наму́лювати, -лює, наму́лити
    2) ( причинять) завдава́ти, -да́ю, -дає́ш, завда́ти, -да́м, -даси́, заподі́ювати, -ді́юю, -ді́юєш, заподі́яти, нано́сити, нанести́; ( чинить) чини́ти, -ню́, -ниш и учиня́ти, учини́ти

    \наносить ть, \наносить ти́ визи́т — роби́ти, зроби́ти (нано́сити, нанести́) візи́т

    \наносить ть, \наносить ти́ оскорбле́ние кому́ — обража́ти, обра́зити кого́; завдава́ти, завда́ти обра́зи кому́; заподі́ювати, заподіяти (чини́ти и учиня́ти, учини́ти) обра́зу кому́

    \наносить ть, \наносить ти́ пораже́ние кому́ — завдава́ти, завда́ти пора́зки кому́

    \наносить ть, \наносить ти́ ра́ну кому́ — ра́нити, пора́нити кого́, заподіювати, заподі́яти (роби́ти, зроби́ти) ра́ну кому́

    Русско-украинский словарь > наносить

  • 4 опалывать

    ополоть
    1) (выполоть постеп. или сплошь) полоти, сполоти, виполювати, виполоти, (о мн.) повиполювати, пополоти. [Усі грядки пополола]. Мы в лето до трёх раз -ваем огород - ми за літо разів зо три полемо город;
    2) (кругом) обполювати, обполоти що. Ополотый - виполотий, сполотий; обполотий.
    * * *
    несов.; сов. - опол`оть
    1) (пропалывать что-л. сплошь) випо́лювати, ви́полоти и пополо́ти
    2) (по краям или вокруг чего-л.) обпо́лювати, обполо́ти и пообпо́лювати

    Русско-украинский словарь > опалывать

  • 5 перепалывать

    переполоть
    1) (наново) переполювати, переполоти, попереполювати;
    2) (всё одно за другим) пополоти, повиполювати. [Я повиполювала всі грядки]. Переполотый - переполотий, попереполюваний; пополотий, повиполюваний.
    * * *
    несов.; сов. - перепол`оть
    перепо́лювати, переполо́ти; ( сапкой) переса́пувати, пересапа́ти; (полоть всё, многое) пополо́ти (несов.), випо́лювати, ви́полоти и повипо́лювати, ( сапкой) посапа́ти (несов.), виса́пувати, ви́сапати и повиса́пувати

    Русско-украинский словарь > перепалывать

  • 6 Наваживать

    и Наваждать навадить
    I. 1) что на кого - см. Наветничать;
    2) кого на что - знаджувати, знадити, звабляти, звабити кого на що. Наваженный - знаджений, зваблений.
    II. Наваживать и Навозить, сов. навозить, навезти и навезть -
    1) навожувати, навозити, сов. навозити, навезти, (о мног.) понавожувати, понавозити чого куди. [Раніш було багато навозили тютюну на ярмарок (Сл. Ум.). Дідова дівка навезла усякої всячини (Рудч.). Понавожено їй усяких подарунків (Грінч.). Що то, батечку, із яких то міст на той ярмарок не понавозили всякого хліба! (Квітка)]. -вози навозу на гряды - навози гною на грядки. Что горшков -зли, весь базар завалили - що тих горщиків понавозили (навезли), - увесь базар завалили (захарастили);
    2) кого, что на что - навозити, навезти кого, що на що. Он -вёз меня прямо на пень - він навіз мене просто на пень. Навоженный - навожений, понавожений и понавожуваний. Навезённый - навезений. -ться -
    1) навожуватися, навозитися, бути навожуваним, навоженим, навезеним, понавожуваним, понавоженим. В прежние ярмарки -валось сюда много рухляди - в передніші ярмарки навожувано (навожено) сюди багато (хатнього) начиння;
    2) навозитися, бути навезеним на що.

    Русско-украинский словарь > Наваживать

  • 7 Нагрядочник

    нагрядник, рядно, рогожа (укривати грядки).

    Русско-украинский словарь > Нагрядочник

  • 8 Погрядно

    грядками, на грядки. [Продав огірки грядками].

    Русско-украинский словарь > Погрядно

См. также в других словарях:

  • Грядки — Грядки: Грядки в сельском хозяйстве Грядки  игровой короткометражный фильм 1999 года. Грядки  приспособление из брусьев, подвешенное на высоте 180 см в русской печи. Украина Грядки  село, Лебединский район, Сумская область,… …   Википедия

  • Грядки (Лебединский район) — Село Грядки укр. Грядки Страна УкраинаУкраина …   Википедия

  • Грядки (Ровненская область) — У этого термина существуют и другие значения, см. Грядки. Село Грядки укр. Грядки Страна …   Википедия

  • Грядки (фильм) — Фильм РусНаз = Грядки ОригНаз = Грядки Режиссёр = Э. Бартенев Сценарист = Э. Бартенев Компания = Санкт Петербургской студия документальных фильмов Страна = Россия Время = 24 мин. Год = 1999Грядки игровой короткометражный фильм 1999 годаигровой,… …   Википедия

  • грядки — див. градки …   Український тлумачний словник

  • Коломовка (приток Грядки) — Коломовка Характеристика Длина 12 км Бассейн Волхов Водоток Устье   (Т) Грядка …   Википедия

  • Прямо с грядки — Тип блюда: Категория: Продукты: Рецепт приготовления: В текущей категории (Холодные бутерброды): | | | | | | | | | | | | …   Энциклопедия кулинарных рецептов

  • градки — грядки/, до/к, мн., діал. Огорожа довкола церкви …   Український тлумачний словник

  • Плоскорез Фокина — Плоскорез Фокина  сельскохозяйственный инструмент. Плоскорез состоит из изогнутого под прямым углом к черенку металлического лезвия с переменным углом атаки, заостренного с двух сторон, и деревянного черенка прямоугольной формы. Содержание 1 …   Википедия

  • ГРЯДА — жен. ряд, цепь, полоса, вдольное возвышение, гребень; горный кряж, хребтик, грива по материку, веретье; коса по воде или перекат под водою. Булыжник грядами лежит. Этим болотом гряда пролегла. | Взрытая полоса земли в саду, в огороде, для посева …   Толковый словарь Даля

  • Экипажное дело* — История повозки. Колесные повозки существовали уже во времена доисторические; о них упоминается в самых древних источниках как о предметах общеизвестных. Так, в одном из древнейших стихов Вед употреблено сравнение: как за конем катится колесо,… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»