-
1 принаниматься
найма́тися -
2 наём
1) (действие и результат) наймання, найми (-мів); см. Нанимание; оконч. - а) на(й)няття (-ття) кого, найманка; поєднання, з'єднання, по[під]рядження и по[під]рядіння згодження и згодіння, договорення кого; б) на(й)няття чого; в) (сдача в -ём), вина(й)няття, на(й)няття чого. [Наймання робітників на цукроварню (Київщ.). Як-що є найманка де, а в тебе й шкапа є, то заробиш (Лебединщ.). Наймання (на(н)няття) будинків під школи (Київщ.)]. -ём имущественный - оренда. -ём корабля - наймання (на(й)няття) корабля. -ём личный - наймання послуг. -ём рабочей силы - наймання робочої (робітної) сили. Плата за -ём чего - плата за наймання чого, плата за що, наймове (-вого); см. Наёмный 2 (-ная плата). Плата за -ём квартиры - плата за ква(р)тиру (за помешкання), квартирна плата, комірне (-ного). В -ём - у найми. Идти в -ём - йти в найми, найматися. Брать, взять в -ём - наймати, на(й)няти, (только недвиж. имущ.) орендувати, заорендувати що. Отдавать, отдать, сдавать, сдать в -ём - винаймати, вина(й)няти, наймати, на(й)няти, здавати, здати в найми, (только недвиж. имущ.) давати, здавати, здати в оренду (в посесію) що. [Можете школу на літо зайняти безплатно, бо школу не можна винаймати за гроші (Крим.). Дві світлиці людям наймаємо, а сами в одній живемо (Богодухівщ.). Здав хату в найми (Звин.)]. Квартира сдается в -ём - ква(р)тиру[а] винаймається. Отдача, сдача в -ём - вина(й)мання (вина(й)няття), наймання (на(й)няття) чого. Берущий в -ём - наймач (-ча). Отдающий, сдающий в -ём - винаймач, наймодавець (-вця);2) (о службе) найми (-мів). [Нехай вона, сердечна, од наймів трохи відпочине (Шевч.)]. Поступать, поступить на работу по -йму - ставати, стати, йти, піти в найми, найматися, на(й)нятися. [Або в найми стати, чи на заробітки куди піти (Доман.). «Коли я одсахнуся од тебе, - побачимо, що діятимеш!» - «Піду в найми» (Крим.)]. Работать, служить, жить, ходить по -ймам, в -ймах, по -йму - служити по наймах, у наймах бути, ходити по наймах, наймитувати, (о женщ.) наймичкувати. [Бідна була, - по наймах служила, пари не знайшла (Пісня). Дочки по наймах ходять, на посаг собі заробляють (Київщ.). Буде вже мені наймитувати, може своє хазяйствечко заведу (Рудч.)]. Служить по вольному -йму - служити з волі, служити вільним наймом, бути вільнонайманим, з волі. Служащий, рабочий по вольному -йму - службовець (-вця), робітник (-ка) (вільно)найманий, (вільно)на(й)нятий или (що служить) з волі. Держать по -йму - наймом держати. [Була в гетьмана під рукою невеличка сила драгонії, що з німецьких земель наймом Польща держала (Куліш)].* * *тж. наёмканаймання́, найня́ття, найо́м, -йму; (служба, работа по найму у кого-л.) найми, -мів\наём м рабо́чей си́лы — найма́ння (найняття́, найм) робо́чої си́ли
-
3 нанимать
нанять1) кого - наймати, на(й)няти, (о мног.) понаймати, (договаривать) єднати, поєднати, з'єднати, рядити, порядити, підрядити, годити, згодити, договоряти, договорити кого. [Пішов наймати наймита (Рудч.). Не сердься, найму взавтра музики (Н.- Лев.). Дівчат на буряки понаймав (Г. Барв.). (Земство) одну стару бабу поєднало служити коло лікарні (Яворн.). Я от землеміра з'єднав, щоб переміряв ваш наділ (Кониськ.). Ще з вечора треба порядити візника (Звин.). Мені треба було згодити візника (Н.-Лев.). Пішов договоряти молотників (Звин.)];2) что - наймати, на(й)няти, (о мног.) понаймати що. [Наймаємо собі маленьке приміщення у великому будинкові (Київщ.). Молебінь наняла аж на цілого карбованця (Тесл.)];3) (отдавать в наём) винаймати, винайняти и (зап.) винаймити, наймати, на(й)няти, (о мног.) повинаймати, понаймати що. Нанимаемый - найманий; винайманий. Нанятый и Нанятой -1) на(й)нятий, найманий, (о мног.) понайманий, (договорённый) поєднаний, з'єднаний, поряджений, підряджений, згоджений, договорений. -тый работник - найманий робітник (-ка), наймит (-та), (-тый на определ. срок) строковий (-вого) (робітник);2) на(й)нятий, найманий, (о мног.) понайманий. [Живемо не в своїй хаті, а в нанятій (Звин.)];3) винайнятий, винаймлений и т. д.* * *несов.; сов. - нан`ятьнайма́ти, найня́ти, -йму, -ймеш и мног. понайма́ти; ( подряжать) годи́ти, -джу́, -диш, згоди́ти, диал. поряджа́ти, поряди́ти, -ряджу́, -ря́диш -
4 наниматься
наняться1) (о людях) найматися, на(й)нятися и (зап.) наймитися, (о мног.) понайматися, (поступать на службу по найму) ставати, стати (піти), (о мног.) поставати в найми, (договариваться) єднатися, поєднатися, рядитися, порядитися, підрядитися, годитися, згодитися, договорятися, договоритися; бути найманим, на(й)нятим, (о мног.) понайманим и т. п.; срв. Нанимать. [Найнявся - продався (Приказка). Раяла до пана нанятися (Грінч.). Наймився в одного склепаря (Франко). Примушені блукати, щоб де- небудь в найми стати (Олесь). Він був згоджений носити з містечка до чаю свіжі паляниці (Н.-Лев.)]. -ться (служить) кем, в качестве кого - найматися, на(й)нятися, понайматися, ставати, стати, поставати за кого. [Наймався за чередника і пас вівці (Крим.). Найнялася (стала) за няньку (Канівщ.)]. Он -нялся в подёнщики - він на(й)нявся (став) за поденного. -ться на известный срок - найматися, на(й)нятися, ставати, стати на певний термін (строк, у строки, у строках). [Наші дівчата в строки понаймалися до Покрови (Слов'яносербщ.)]. Он для этого -нят - його на це (для цього) на(й)нято;2) (о вещах) найматися, бути найманим, на(й)нятим, понайманим. Этот дом -ется каким-то частным лицом - цей будинок (цього будинка) наймає якась приватна особа;3) (сдаваться в наём) винайматися, найматися, бути винайманим, винайнятим, найманим, на(й)нятим, (о мног.) понайманим.* * *несов.; сов. - нан`ятьсянайма́тися, найня́тися, -йму́ся, -ймешся и мног. понайма́тися; ( подряжаться) годи́тися, -джу́ся, -ди́шся и зго́джуватися, -джуюся, -джуєшся и згоджа́тися, згоди́тися, става́ти (стаю́, стає́ш), ста́ти (ста́ну, ста́неш), диал. поряджа́тися, поряди́тися, -ряджу́ся, -ря́дишся -
5 сряжаться
несов.; сов. - сряд`иться1) споряджа́тися, споряди́тися, -джу́ся, -ди́шся2) підряджа́тися, підряди́тися, догово́рюватися, -рююся, -рюєшся, договори́тися, -ворю́ся, -во́ришся; найма́тися, найня́тися, -йму́ся, -йме́шся3) страд. несов. споряджа́тися; виряджа́тися; підряджа́тися; найма́тися -
6 внаём
у найми.* * *нареч.; тж. внайм`ывнайми́сдава́ть, сдать \внаём — здава́ти, зда́ти внайми́, найма́ти, найня́ти и мног. понайма́ти
-
7 годичный
роковий, річний, годовий, (торжественный) (у)рочистий. [Роковий ярмарок. Урочисте свято]. Годичный отчёт - річне звідомлення. Г-ное пребывание - річне (цілорічне) перебування. Г-ный сбор (дань, вознаграждение) - роківщина, рокове, годівщина. [То я куплю за свою годівщину]. Г-ный срок найма - годовище.* * *річни́йгоди́чные ко́льца (слой) — бот., лес. річні́ кі́льця (шари́)
-
8 истекать
истечь1) откуда, из чего (вытекать, изливаться) - витікати, витекти, випливати, випливти; см. Вытекать 1. [З озера витікає річка (Ком.)];2) (в отвл. знач.) випливати, випливти, (происходить) виходити, вийти, виникати, виникнути; см. Вытекать 2, Происходить 2. Из этого -кают важные последствия, -кает много следствий - з цього виходять, випливають важливі наслідки, з цього виходить, виникає багато висновків;3) кровью (истощаться) - стікати, стекти, спливати, спливти, сходити и зіходити, зійти кров'ю; срвн. Исходить 5 (кровью). [Люди стікали кров'ю (Коцюб.). Голова Алі билась об гостре каміння і спливала кров'ю (Коцюб.). Тихо, тихо сходив білий лебідь кров'ю (Олесь)];4) (приходить к концу) виходити, вийти, сходити, зійти, кінчатися, (с)кінчитися, (проходить) минати(ся), минути(ся). [Сьогодні виходить як-раз два місяці, відколи він попавсь у неволю (Грінч.)]. Срок его найма -кает на Иванов день - строк (термін) його наймам виходить на Івана. Срок векселя -кает завтра - термін векселеві виходить завтра. Уже год -тёк с того времени, как … - уже рік минув з того часу, як … Исте[ё]кший - що витік, виплив; що виник, вийшов; (кровью) стеклий, зійшлий, сплилий кров'ю; (о времени) минулий (тиждень, рік), (о сроке) вийшлий, зійшлий, минулий (термін). В -шем году - минулого року; см. Прошлый.* * *несов.; сов. - ист`ечь1) (вытекать, выливаться), витіка́ти, ви́текти, -тече; (перен.: выходить, появляться) вихо́дити, -дить, ви́йти, -йде и мног. повихо́дити; ( проистекать) виника́ти, ви́никнути2) ( о времени) мина́ти, мину́ти, кінча́тися, кінчи́тися и скінчи́тися, закі́нчуватися, закінчи́тися и закі́нчитися, вихо́дити, ви́йти; ( уплывать) сплива́ти, спливти́ и сплисти́ (спливе́) и спли́нути3) (исходить кровью, слезами) стіка́ти, стекти́ (стечу́, стече́ш) и мног. постіка́ти, схо́дити и зіхо́дити, зійти́, -йду́, -йдеш, сплива́ти, спливти́ и сплисти́ -
9 квартира
1) см. Жилище;2) (нанятое помещение) квартира, кватира, (зап.) помешкання (ср. р.), мешкання, (помещение) приміщення. [Що ж ви, панно, в кватирі живете, а грошей не платите вже другий місяць? (Грінч.). Вступив до своєї маленької кватири (Крим.). Перенісся на инше помешкання, наняв два покої кухнею (Франко). І наняли собі таке мешкання, щоб так як слід приятелів приймати (Куліш)]. -ра с пансионом - квартира з удержанням, з харчами (харчею), (одна комната) станція. [У тієї Пйотрової поставила Антося на станцію (Свидн.). Приїхали до Київа, стали на станції (Н.-Лев.)]. Общая -ра (общежитие) - житлогурток (-тка), житлогурт (-ту), гуртожит (-ту), гуртожиток (-тка). Снимать, снять -ру - наймати, на(й)няти, винаймати, винайняти квартиру (помешкання), закватирувати, замешкати, стати на квартиру де, у кого. [Закватирував у попа (Кон.)]. Расположиться на -ры (о войске) - постоєм стати, закватирувати де. Сдать -ру кому - наняти квартиру (помешкання, мешкання) кому, пустити (при(й)няти) на квартиру (в комірне) кого. Сдать -ру кому в своём помещении - пустити (при(й)няти) до себе в комірне (в сусіди) кого, (с пансионом) узяти кого на станцію (на квартиру з удержанням). Очистить -ру - звільнити квартиру (помешкання, приміщення). Переменить -ру - перейти на иншу квартиру (в инше помешкання). Отдаётся меблированная -ра - наймається квартира (помешкання, приміщення) з меблями (умебльована квартира, -не помешкання). Временная -ра - тимчасова, квартира, -ве помешкання. Жить в наёмной -ре - жити (мешкати) в найманій квартирі (помешканні), жити в комірнім, у сусідах. Совместная -ра - спільна квартира (помешкання). Жить в совместной -ре - жити (мешкати) спільно з ким, у посполі. [Ще й нажилася в комірнім: викидав Тимоха з подвір'я, і вона найняла собі хатину в посполі, так і жила (Свидн.)]. Главная -ра, воен. - головна квартира. Стоять на зимних -рах (о войске) - стояти на зимових квартирах, зимувати.* * *кварти́ра, поме́шкання; квати́ра, ха́та -
10 наёмщик
-щица1) см. Наниматель, -ница;2) см. Нае[ё]мник, -ница.* * *1) ( наниматель) найма́ч, -а; диал. наёмник2) ( наёмный рабочий) на́ймит; диал. нае́мник -
11 намахивать
намахать и намахнуть1) что, чего - намахувати, намахати, намахнути, навівати, навіяти (махаючи) що или чого, (о мног.) понамахувати, понавівати; (рукой, платком и т. п., сов.) намахати. [Що ціпом намахаєш, то музики наймаєш (Чуб. I)];2) (нажарить, накатать, сов.) накатати, нашкварити, нашпарити що. Намаханный -1) намаханий, навіяний, понамахуваний;2) накатаний, нашкварений, нашпарений. -ться -1) (стр. з.) намахуватися, бути намахуваним, намаханим, понамахуваним;2) на кого - см. Замахиваться;3) (вдоволь, сов.) намахатися, намаятися, навихатися, (наколыхаться) наколихатися, (наколебаться) наколиватися, нахитатися; (накиваться) накиватися. [Намахавсь я косою (К. Старина)].* * *несов.; сов. - намах`ать1) (махая, нагонять), нама́хувати, -махую, -махуєш, намаха́ти2) (несов.: взмахивать) зма́хувати; ( размахивать) розма́хувати, вима́хувати3) (кого - ругать, пробирать) вичи́тувати, ви́читати (кому), пробирати, пробра́ти, -беру́, -бере́ш (кого); (браня, гнать кого-л.) наганя́ти и наго́нити, нагна́ти (нажену́, нажене́ш) (кого)4) (сов.: написать, сочинить) наката́ти, нашкря́бати, надряпати -
12 наниматель
-ница1) наймач (-ча), -мачка. [Наймачі робочої сили (Київ)];2) (берущий, -щая в наём что) наймач, -мачка чого;3) (сдающий, -щая в наём что) винаймач, -мачка чого, наймодавець (-вця), -в(н)иця.* * *найма́ч, -а -
13 отопление
отопка опал, опалення, отопка, (топливо) паливо. [Наймає кімнату з опалом (з отопкою). Коксу вживають на паливо]. Паровое -ние - парове опалення, -вий опал.* * *опа́лення, опа́лювання; о́пал, -у; ото́плювання -
14 отработка
см. Отработывание.* * *1) ( действие) відро́блення, відробля́ння, відпрацьо́вування, опрацюва́ння; обробля́ння, опрацьо́вування, ви́роблення, виробля́ння, виро́блювання2) ( система найма крестьян) ист. відробі́ток, -тку, відро́бок, -бку -
15 подряжать
подрядить рядити, порядити, згоджувати, згодити, підгоджувати и підгоджати, підгодити, підряджати, підрядити, єднати, з'єднати, поєднати, під'єднати, (о мног.) поєднати кого. [Порядив столярів, мулярів. Згодив візника]. Подряженный - поряджений, згоджений, підгоджений, з'єднаний, поєднаний, підряджений. Извощики -жены - візників поряджено, згоджено.* * *несов.; сов. - подряд`итьпідряджа́ти, підряди́ти, найма́ти, найня́ти и понайма́ти; догово́рювати, договори́ти, несов. ряди́ти, ладна́ти; диал. годи́ти, згоди́ти, поряджа́ти, поряди́ти, зряджа́ти, зряди́ти, підгожа́ти, підгоди́ти -
16 подряжаться
подрядиться рядитися, порядитися, згоджуватися, згодитися, підгоджуватися (підгоджатися), підгодитися, підряджатися, підрядитися, єднатися, під'єднатися, поєднатися. [Порядився парові печі строїти (Квітка)]. -диться в извоз - стати під хуру.* * *несов.; сов. - подряд`итьсяпідряджа́тися, підряди́тися, найма́тися, найня́тися и понайма́тися, става́ти, ста́ти, догово́рюватися, договори́тися, несов. ряди́тися, ладна́тися; диал. поряджа́тися, поряди́тися -
17 принанимать
принанять кого наймати, найняти, (диал.) наймити кого ще.* * *несов.; сов. - принан`ятьнайма́ти, найня́ти -
18 рядить
I( наряжать) виряджа́ти, убирати, наряджа́ти; ( в необычную одежду) переряджа́ти; ряди́ти, -джу́, -диш; диал. стро́їтиII\рядитьть в шуты́ — кого́ роби́ти бла́зня з ко́го
1) ( подряжать) підряджа́ти, ладна́ти; догово́рювати, -рюю, -рюєш; ряди́ти, -джу́, -диш; диал. годи́ти, -джу́, -диш, поряджа́ти; (нанимать) найма́ти2) ( устанавливать порядок) порядкува́ти, -ку́ю, -ку́єш; ряди́ти3) (приготовлять; устраивать) ла́годити, -джу, -диш, лаштува́ти, -ту́ю, -ту́єш; ладна́ти, ла́дити, -джу, -диш -
19 рядиться
I1) ( наряжаться) виряджа́тися, га́рно (пи́шно) убира́тися, наряджа́тися; диал. стро́їтися2) ( в маскарадный костюм) переряджа́тися, ряди́тися, -джу́ся, -дишсяII( подряжаться) підряджа́тися, ладна́тися, догово́рюватися, -рююся, -рюєшся, домовля́тися, умовля́тися; диал. годи́тися, -джу́ся, -дишся; ( наниматься) найма́тися; ( торговаться) торгува́тися, -гу́юся, -гу́єшся -
20 рядчик
ря́дчик; ( подрядчик) підря́дник; ( наниматель) найма́ч, -а
- 1
- 2
См. также в других словарях:
НАЙМА ЖИЛОГО ПОМЕЩЕНИЯ ДОГОВОР — (см. ДОГОВОР НАЙМА ЖИЛОГО ПОМЕЩЕНИЯ) … Энциклопедический словарь экономики и права
Вифстранд, Найма — Найма Вифстранд Найма Вифстранд (швед. Siri Naima Matilda Wifstrand; 4 сентября 1890 … Википедия
Расторжение договора социального найма — Согласно статье 83 ЖК РФ, договор социального найма жилого помещения может быть расторгнут в любое время по соглашению сторон. Наниматель жилого помещения по договору социального найма с согласия в письменной форме проживающих совместно с ним… … Жилищная энциклопедия
Договор социального найма — (см.: Договор найма жилого помещения). По договору социального найма жилого помещения одна сторона собственник жилого помещения государственного жилищного фонда или муниципального жилищного фонда (действующие от его имени уполномоченный… … Жилищная энциклопедия
Договор найма — жилого помещения (наем жилья) является основным институтом жилищного законодательства, договор найма регулируется ГК РФ. Жилищное законодательство необходимо для осуществления гражданами права на жилище, его безопасности, на неприкосновенности и… … Википедия
Изменение договора социального найма — Граждане, проживающие в одной квартире, пользующиеся в ней жилыми помещениями на основании отдельных договоров социального найма и объединившиеся в одну семью, вправе требовать заключения с кем либо из них одного договора социального найма всех… … Жилищная энциклопедия
Основания предоставления жилого помещения по договору социального найма — По договору социального найма предоставляется жилое помещение государственного или муниципального жилищного фонда (ч. 1 ст. 49 ЖК РФ). По договору социального найма жилого помещения одна сторона собственник жилого помещения государственного… … Жилищная энциклопедия
ДОГОВОР НАЙМА ЖИЛОГО ПОМЕЩЕНИЯ СОЦИАЛЬНОГО ПОЛЬЗОВАНИЯ — заключается в случае предоставления нанимателю жилого помещения социального пользования. В соответствии с п. 56 Положения о порядке учета граждан, нуждающихся в улучшении жилищных условий, предоставления жилых помещений государственного жилищного … Юридический словарь современного гражданского права
Предоставление жилых помещений по договорам социального найма гражданам, состоящим на учете в качестве нуждающихся в жилых помещениях — В соответствии с частью 1 ст. 57 ЖК РФ жилые помещения предоставляются гражданам, состоящим на учете в качестве нуждающихся в жилых помещениях, в порядке очередности исходя из времени принятия таких граждан на учет, за исключением следующих… … Жилищная энциклопедия
ДОГОВОР НАЙМА ЖИЛОГО ПОМЕЩЕНИЯ — в соответствии со ст. 642 ГК отношения, вытекающие из договора найма жилого помещения, регулируются Жилищным кодексом Республики Беларусь. Согласно ст. 27 ЖК договор найма жилого помещения это соглашение, по которому одна сторона (наймодатель)… … Юридический словарь современного гражданского права
ДОГОВОР НАЙМА ЖИЛОГО ПОМЕЩЕНИЯ ГОСУДАРСТВЕННОГО ЖИЛИЩНОГО ФОНДА — в соответствии со ст. 56 ЖК по договору найма жилого помещения государственного жилищного фонда наймодатель (местный исполнительный и распорядительный орган или предприятие, учреждение, организация государственной формы собственности) обязуется… … Юридический словарь современного гражданского права
