-
1 ведомость объёмов работ
nconstruct. estado de medicionesDiccionario universal ruso-español > ведомость объёмов работ
-
2 один из приёмов тореро
-
3 панель без проёмов
n -
4 соотношение объёмов воздуха и газа в смеси
neng. relación aire-gasDiccionario universal ruso-español > соотношение объёмов воздуха и газа в смеси
-
5 способ круговых приёмов
neng. reiterationDiccionario universal ruso-español > способ круговых приёмов
-
6 диапазон объёмов нагнетания
Русско-испанский автотранспортный словарь > диапазон объёмов нагнетания
-
7 Дружба, мов дзеркало: розіб'єш - не склеїш
La amistad es como el espejo: si se rompe, no se pegaІспансько-український та українсько-іспанський пареміологічний словник > Дружба, мов дзеркало: розіб'єш - не склеїш
-
8 загрязнение
загрязн||е́ниеmalpurigo, kotkovro, kotigo;\загрязнениеи́ть malpurigi, kotigi, kotkovri;\загрязнениеи́ться malpuriĝi, kotiĝi, kotkovriĝi;\загрязнениея́ть(ся) см. загрязни́ть(ся).* * *с.ensuciamiento m; contaminación fзагрязне́ние во́здуха, водоёмов — ensuciamiento (contaminación) del aire, de los depósitos de agua
загрязне́ние окружа́ющей среды́ — polución f ( atmosférica)
* * *с.ensuciamiento m; contaminación fзагрязне́ние во́здуха, водоёмов — ensuciamiento (contaminación) del aire, de los depósitos de agua
загрязне́ние окружа́ющей среды́ — polución f ( atmosférica)
* * *n1) gener. contaminación, ensuciamiento, contammación2) eng. impureza (ñì.á¿. impurezas), maculacion, atierre -
9 из
из(изо) предлог в разн. знач. el;из го́рода el urbo;оди́н из ста unu el cent;узна́ть из газе́т sciiĝi el la ĵurnaloj;дом из ка́мня domo el ŝtono;из не́нависти el malamo;♦ вы́йти из употребле́ния fariĝi ne plu uzata, eksmodiĝi;вы́йти из себя́ perdi la sintenon (или sinregadon);ekscitiĝi;изо всех сил plenforte;из него́ вы́йдет хоро́ший рабо́тник li fariĝos bona laboranto;он из крестья́н li estas kampardevena (или kamparanido).* * *предлог + род. п.( изо)1) (употр. при обозначении пространственных отношений, места, откуда направляется движение, состояния, которое нарушается) deвы́йти и́з дому — salir de casa
приезжа́ть из Гава́ны — llegar de La Habana
доста́ть из карма́на — sacar del bolsillo
пить из стака́на — beber del vaso
вы́расти из пла́тья — quedarse el vestido corto
вы́йти из терпе́ния — perder la paciencia
из головы́ вон — cayó de la cabeza (de la memoria)
из достове́рных исто́чников — de fuentes fidedignas
ро́дом из Ку́бы — originario (oriundo) de Cuba, nacido en Cuba
из рабо́чих — de origen obrero
2) (употр. при обозначении какой-либо совокупности, чего-либо целого, откуда выделяется часть) deоди́н из его́ костю́мов — uno de sus trajes
лу́чший из всех — el mejor de todos
кто из вас? — ¿quién de vosotros?, ¿quién de entre vosotros?
ни оди́н из них — ninguno de ellos
3) (употр. при обозначении материала) deиз желе́за — de hierro
из чего́ он э́то сде́лал? — ¿de qué ha hecho ésto?
4) (употр. при обозначении причины) por, debido aиз стра́ха — por miedo
из не́нависти — por odio
из благода́рности — por (en) agradecimiento
••изо дня́ в де́нь — de día en día
изо все́х сил — con todas las fuerzas
из до́ма в дом — de casa en casa
из го́да в год — de año en año
из рук в ру́ки — de mano en mano
* * *предлог + род. п.( изо)1) (употр. при обозначении пространственных отношений, места, откуда направляется движение, состояния, которое нарушается) deвы́йти и́з дому — salir de casa
приезжа́ть из Гава́ны — llegar de La Habana
доста́ть из карма́на — sacar del bolsillo
пить из стака́на — beber del vaso
вы́расти из пла́тья — quedarse el vestido corto
вы́йти из терпе́ния — perder la paciencia
из головы́ вон — cayó de la cabeza (de la memoria)
из достове́рных исто́чников — de fuentes fidedignas
ро́дом из Ку́бы — originario (oriundo) de Cuba, nacido en Cuba
из рабо́чих — de origen obrero
2) (употр. при обозначении какой-либо совокупности, чего-либо целого, откуда выделяется часть) deоди́н из его́ костю́мов — uno de sus trajes
лу́чший из всех — el mejor de todos
кто из вас? — ¿quién de vosotros?, ¿quién de entre vosotros?
ни оди́н из них — ninguno de ellos
3) (употр. при обозначении материала) deиз желе́за — de hierro
из чего́ он э́то сде́лал? — ¿de qué ha hecho ésto?
4) (употр. при обозначении причины) por, debido aиз стра́ха — por miedo
из не́нависти — por odio
из благода́рности — por (en) agradecimiento
••изо дня́ в де́нь — de día en día
изо все́х сил — con todas las fuerzas
из до́ма в дом — de casa en casa
из го́да в год — de año en año
из рук в ру́ки — de mano en mano
* * *part. -
10 накидать
сов., вин. п., род. п.1) (наполнить, кидая) llenar vt (echando, tirando, arrojando)2) ( кинуть в несколько приёмов) echar vt, tirar vt, arrojar vt ( en gran cantidad unas cuantas veces)накида́ть ку́чу камне́й — echar (tirar) un montón de piedras
накида́ть на́ пол бума́ги — echar papeles al suelo
накида́ть как попа́ло — echar al buen tuntún
* * *vgener. (кинуть в несколько приёмов) echar, (наполнить, кидая) llenar (echando, tirando, arrojando), arrojar (en gran cantidad unas cuantas veces), tirar -
11 переносить
I сов., вин. п.1) ( в несколько приёмов) llevar vt, haber llevado (en varias veces, consecutivamente)II несов.см. перенестине переноси́ть (+ род. п.) — no tragar (a)
* * *I сов., вин. п.1) ( в несколько приёмов) llevar vt, haber llevado (en varias veces, consecutivamente)II несов.см. перенестине переноси́ть (+ род. п.) — no tragar (a)
* * *v1) gener. (испытать, изведать; претерпеть) soportar, (îáëî¿èáü) aplazar, aguantar, diferir, digerir, dividir (ñëîã), endurar, haber llevado (en varias veces, consecutivamente), llevar (тж. перен.), pasar, pasar por algo (что-л.), recibir (убыток, вред), resistir, sobrellevar, sufrir, transmitir, transponer, transportar, trasladar (слово), trasmitir, trasponer, trasportar, acarrear, conllevar, transferir, traspasar2) colloq. (èçñîñèáü ìñîãî) gastar mucho (ropa, calzado)3) law. reservar -
12 накидывать
наки́дыватьсм наки́нуть.* * *несов.* * *v1) gener. (кинуть в несколько приёмов) echar, (наполнить, кидая) llenar (echando, tirando, arrojando), (ся)(напасть) acometer, arrojar (en gran cantidad unas cuantas veces), (ся)(кинуть поверх, покрывая, закрывая кого-, что-л.) cubrir, (ся)(резким движением надеть) encajar, (ся)(напасть) lanzarse (contra), (ся)(кинуть один предмет на другой) poner, (ся)(кинуть поверх, покрывая, закрывая кого-, что-л.) tapar, tirar2) colloq. (ся)(добавить, набавить) aumentar, (ся)(добавить, набавить) añadir, (ся)(на еду и п.) ponerse (con celo, con ansia; a comer, etc.) -
13 нашить
наши́ть(пришить) alkudri.* * *сов., вин. п.1) ( пришить) coser vt, pegar vtнаши́ть карма́н — pegar el bolsillo
наши́ть ле́нту на шля́пу — coser (poner) una cinta al sombrero
* * *1) ( пришить) coudre vt2) ( сшить много) faire beaucoup de; se faire ( себе)он наши́л себе́ костю́мов — il s'est fait faire une montagne de costumes
См. также в других словарях:
мов — нескл., м. mauve мальва. Розовато фиолетовый, розовато сиреневый цвет. БАС 1. Мов, лиловый, розовый, голубой пудесуа, лиловый шине. Опись приданым .. вещам 1848 г. ЩС 3 79. Цвет экрю, креп жоржет, полоска из дама .. две пуговицы и два шу? Ну ка,… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
МОВ — метод отражённых волн в сейсморазведке Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. МОВ моторизованный взвод воен. МОВ межотраслевая выставка Словарь … Словарь сокращений и аббревиатур
МОВ — метод отраженных волн. Геологический словарь: в 2 х томах. М.: Недра. Под редакцией К. Н. Паффенгольца и др.. 1978 … Геологическая энциклопедия
мов — сполучник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
Мов — Коммуна Мов Mauves Страна ФранцияФранция … Википедия
імовірний — прикметник … Орфографічний словник української мови
імовірнісний — прикметник … Орфографічний словник української мови
імовірність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
імовірніший — прикметник, вищий ступінь … Орфографічний словник української мови
імовірно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
імовірнісні моделі економічної стійкості — імовірнісні моделі економічної рівноваги … Термінологічно-тлумачний словник "Моделювання економіки"