Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(много)

  • 101 навозиться

    1) см. Наваживаться (под
    II. Наваживать);
    2) (вдоволь, сов.) - а) напоратися, навовтузитися, напанькатися; наморочитися, наклопотатися, намордуватися, навозитися; попововтузитися (досхочу) и т. п. - срв. Возиться; б) (нарезвиться) навовтузися, напустуватися, нажартуватися, награтися.
    * * *
    I нав`озиться
    1) угно́юватися (угно́юється)
    2) заги́джуватися, -джується
    II навоз`иться
    1) (несов.: привозиться) наво́зитися, -во́зиться
    2) (сов.: долго, много повозить) навози́тися, -вожу́ся, -во́зишся, поповози́ти, -вожу́, -во́зиш
    III навоз`иться
    сов.
    1) навовту́зитися, -ту́жуся, -ту́зишся, натовктися, -вчу́ся, -вче́шся
    2) (с кем-чем, около кого-чего - нахлопотаться, намучиться); напо́ратися (коло кого-чого, з ким-чим); наморо́читися, попоморо́читися (з ким-чим); ( нанянчиться) напа́нькатися, попопа́нькатися (з ким-чим)

    Русско-украинский словарь > навозиться

  • 102 нагрызать

    нагрызть
    1) нагризати, нагризти, (нащёлкивать) налузувати, налузати, налущувати, налущити, налускувати, налускати, (о мног.) понагризати, поналузувати, поналущувати, поналускувати чого. [От мишва, скільки понагризала! (Харківщ.)]. -зи мне орехов - налузай (налущ, налускай) мені горіхів. Белка много шелухи -зла - білка багато лушпиння налущила;
    2) (надгрызать) надгризати, надгризти, (о мног.) понадгризати що. Нагрызенный -
    1) нагризений, налузаний, налущений, налусканий, понагризаний и т. п.;
    2) надгризений, понадгризаний. -ться -
    1) нагризатися, нагризтися, понагризатися; бути нагризаним, нагризеним, понагризаним и т. п. У них -ется столько шелухи, что и проходу нет - вони такого багато налузують насіння, що й пройти ніяк;
    2) (вдоволь, сов.) - а) (грызя) нагризтися, попогризти (досхочу), (о мног.) понагризатися; налузатися, налущитися, налускатися, пополузати (досхочу) и т. п. -зся так, что даже зубам больно - налузався, аж зуби болять (аж щелепи зводить); б) (грызясь) нагризтися, назаїдатися, нагиркатися, попогризтися (досхочу) и т. п., (только о человеке) насваритися. [Цілісінький день гризуться, а все не нагризуться (Полт.)].
    * * *
    несов.; сов. - нагрызть
    нагриза́ти, нагри́зти, -зу, -зе́ш и мног. понагризати; (семечек, орехов) налу́зувати, -зую, -зуєш, налу́зати и мног. поналу́зувати, сов. налу́щити, налу́скати и мног. поналускувати, -кую, -куєш

    Русско-украинский словарь > нагрызать

  • 103 надышать

    1) где - надихати де;
    2) кого, что, на кого, на что - подихати на кого, на що, надихати на що, (чтобы согреть или охладить) нахухати, похухати на кого, на що или в що. [Нахухай на шибку, - розмерзнеться (Брацл.)]. Воздух в комнате так -шали, что душно стало - так надихали в кімнаті, аж душно стало.
    * * *
    нади́хати, -ди́хаю, -ди́хаєш и -ди́шу, -ди́шєш

    много не \надышать ды́шит, недо́лго \надышать ды́шит — ( долго не проживёт) до́вго не жи́тиме (не протя́гне), недо́вго жи́тиме (протя́гне)

    Русско-украинский словарь > надышать

  • 104 назеваться

    1) напозіхатися, назіхатися, випозіхатися, визіхатися. [Виспавшись любенько, випозіхавшись, устав (Квітка)];
    2) (наглядеться) надивитися, налупатися очима, наловити ґ[г]ав (витрішків) досхочу.
    * * *
    1) (вдоволь, много позевать) напозіха́тися
    2) ( наглазеться) надиви́тися; налу́патися очи́ма, наловити гав (витрішків) [досхочу]

    Русско-украинский словарь > назеваться

  • 105 накидывать

    накидать (много чего)
    I. накидати, накидати, (о мног. или во мн. местах) понакидати и понакидувати чого; срв.
    I. Набрасывать. [А лисичка все кида по рибці на дорогу, все кида; от як накидала вже багато, тоді нишком і сама злізла (Рудч.)]. Накиданный - накиданий, понакид(ув)аний. -ться - накидатися, накидатися, понакидатися и понакидуватися; бути накиданим, понакид(ув)аним.
    II. Накидывать и Накидать, накинуть -
    1) что на кого, на что - накидати, накинути, (о мног.) понакидати що на кого, на що, (об одежде ещё) скидати, скинути, напинати, напнути и нап'ясти, нахоплювати и нахопляти, нахопити що на кого, на що, (на самого себя ещё) накидатися, накинутися, обкидатися, обкинутися чим, (о мног.) поскидати, понапинати, понахоплювати що на кого, на що, понакидатися, пообкидатися чим; срв.
    II. Набрасывать 1. [Скинув наопашки одежину і вибіг на вулицю (Кониськ.). Одежину якусь нахоплять, що аж глянути гидко (Номис). «Накинься чим, а так не виходь.» - «Ой, нема-ж чим накинутися!» (Звин.)]. -ть узду на кого - закидати, закинути, напинати, напнути (нап'ясти) гнуздечку (оброть) на кого, кому. [Закинув на чорта оброть (Рудан.)]. -ть петлю на шею кому - накидати, накинути, закидати, закинути петлю (зашморг) на шию кому. -ть горшок, банки кому - скидати, скинути горща, прикладати, прикласти баньки кому;
    2) (работу на кого) накидати, накинути працю (роботу) кому, звертати, звернути працю (роботу) (з себе) на кого. [Я не хотів цієї роботи, мені її накинули (Київ). Сам він нічого не робив, а все діло звернув на старшину (Грінч.)];
    3) накидати, накинути; см. Набавлять. [Мало, накинь ще хоч трохи! (Київщ.)]. Накинутый -
    1) накинутий и накинений, скинутий, напнутий и нап'ятий, нахоплений, понакиданий, понапинаний, понахоплюваний; закинутий и закинений;
    2) накинутий и накинений, звернутий и звернений;
    3) накинутий. -ться -
    1) накидатися, накинутися, понакидатися; бути накиданим, накинутим и накиненим, понакиданим и т. п.;
    2) (агрессивно) накидатися, накинутися, нападати(ся), напасти(ся), (зап.) вергатися, верг(ну)тися, (только о людях) наштопуватися, наштопатися, (словесно) нападатися, напастися, наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися на (до) кого, прискіпуватися, прискіпатися до кого, насідати, насісти на кого, накопуватися, накопатися на кого, (зверем) визвірятися, визвіритися на кого; срв.
    II. Набрасываться 2. [Собаки накинулися на нас (Сл. Ум.). Поліціяни, як звіри, верглися на Бовдура (Франко). Наштопавсь на Семена, та й давай його удвох місить (Новомоск.). «Чого стоїш? Іди!» - грубо напавсь Шмідт на слугу (Крим.). Ми тут гуляли, до нас наскіпались: де та й де мою дочку діли? (Мирний). «Не віриш?» - прискіпавсь він до мене, побачивши, що я посміхаюсь (Черкас.). Найбільше-ж накопується на Хіврю (Крим.). Чого ти визвірився на дітей? (М. Левиц.)];
    3) (на роботу, на еду и т. п.) допадатися, допастися до чого; срв.
    II. Набрасываться 2 (-ться на еду). [Допався до книжок (Крим.). Допався до борщу так, що й за вуха не одтягнеш (Богодух.)].
    * * *
    I несов.; сов. - накид`ать
    накида́ти, наки́дати и мног. понакида́ти
    II несов.; сов. - нак`инуть
    1) (что) накида́ти, наки́нути и мног. понакида́ти (що); ( одежду) напина́ти, напну́ти и нап'ясти́, -пну́, -пне́ш, мног. понапина́ти (що), понапина́тися (чим)
    2) ( набавлять) накида́ти, наки́нути

    Русско-украинский словарь > накидывать

  • 106 налезать

    налезть
    1) на что - налазити, налізти на що. [Комашинка налізла на патик та й суп'ятилася (Загірня)];
    2) (входить во множестве) налазити, налізати, налізти, поналазити, поналізати, (набиваться) набиватися, набитися, понабиватися в що, на що. [Чого ви сюди поналазили? (Чуб. II). В гребінець набилося багато волосся (Київщ.)]. -зло (вылезло) много волос - налізло (вилізло) багато волосся. Налезший - що наліз (поналазив и т. п.), налізлий.
    * * *
    несов.; сов. - нал`езть
    нала́зити, -ла́жу, -ла́зиш и наліза́ти, налі́зти и мног.: понала́зити и поналіза́ти

    Русско-украинский словарь > налезать

  • 107 налетать

    налётывать, налететь
    1) (надлетать) на(д)літати, на(д)летіти, налинути, (стремит.) наринути. [Надлетіли гуси з броду, сколотили з піском воду (Чуб. V). Як раптом налинула хмара бог-знає звідки, так раптом і зникла у безвість (Дніпр. Ч.)]. -тел ветер - налетів (нахопився) вітер. [На половині дороги нахопився вітер з полудня, нагнав хмари піску (Л. Укр.)];
    2) (прилетать во множестве - в прям. и перен. знач.) налітати, налітувати, налетіти, поналітати, налинути, (слететься) назлітатися. [Як та галич поле криє, ляхи, уніяти налітають (Шевч.). Налітували голуби бо-зна відкіля (Харківщ.). Пилу у вікно багато налетіло (Київщ.). Звідки це оси до нас поналітали? (Київщ.). Назліталося птиці без ліку (Грінч.). Налинули голуби із чужої сторони (Чуб. V). Раптом налинули хмари і потьмарили ясний день (М. Грінч.)]. -тело много листьев - налетіло (опало: нападало) багато листя;
    3) на кого, на что - налітати, налетіти, (наскакивать) наганятися, нагнатися, набігати, набігти, наскакувати, наскочити на кого, на що; (нападать) нападати, напасти, (напускаться) нападатися, напастися на кого. [Птахи налітали на маяк і вбивалися (Загірня). Вагон нагнався на вагон (Звин.). Човник нагнався на підводну скелю (Крим.). З розгону він наскочив (набіг) на мене (Київ). Козаки наскочили на замок (Загірня)]. Налетевший - що (хто) налетів и т. п.; налетілий, (о мног.) поналіталий.
    * * *
    I несов.; сов. - налет`еть
    1) наліта́ти, налетіти, -лечу́, -лети́ш и мног. поналіта́ти; сов. поэз. нали́нути
    2) ( наталкиваться) наліта́ти, налетіти; ( наскакивать) наска́кувати, наско́чити, наганя́тися, нагна́тися (нажену́ся, нажене́шся)
    3) (перен.: напускаться) наліта́ти, налеті́ти; напуска́тися, напусти́тися, -пущу́ся, -пустишся, напада́тися, напа́стися, -падуся, -падешся
    4) (набрасываться на что-л.) наліта́ти, налеті́ти

    \налетать тай!, \налетать тайте! — наліта́й!, наліта́йте!

    II сов. см. налётывать

    Русско-украинский словарь > налетать

  • 108 налицо

    см. Лицо 9.
    * * *
    предик.
    в ная́вності

    быть \налицо цо — бу́ти (буду, будеш), бу́ти в ная́вності (наявним); ( присутствовать) бу́ти прису́тнім

    все \налицо цо — усі́ є, усі в ная́вності; ( присутствуют) усі́ прису́тні

    по счёту много, а \налицо цо ничего́ — за раху́нком бага́то, а в ная́вності (а готівкою, а готовими грішми, а гото́вими грошима) нічо́го

    Русско-украинский словарь > налицо

  • 109 намётывать

    наметать
    I. 1) (набрасывать чего) накидати, накидати, метати, наметати, навергувати и навергати, навергати, (о мног.) понакидати, понавергувати чого. [Навергали купу каміння (Кам'янеч.)]. -тать сена - накидати сіна (в копну: в копицю; в стог: в стіг, в стіжок; на сеновал: в сінник). Много ли -тал пару? - чи багато наорав пару (напаренав, напаренив)?;
    2) (детёнышей) метати, наметати, приводити, привести (малят) (о суке ещё) щенити, нащенити цуценят (щенят) и т. п.; см. Метать 2. [Львиця так свині сказала: «Ти наметала десяток поросят, а я одно львеня» (Боров.)]. -тать икры - навикидати ікри, нанереститися, натерти кашки;
    3) (шить на живую нитку) нафастриґовувати, нафастриґувати, наживляти, наживити (ниткою), (о мног. или во мн. местах) понафастриґовувати, понаживляти (ниткою) що; (петли) обкидати обкидати, (о мног.) пообкидати (петельки, застіжки);
    4) (руку) набивати, набити, наламувати и наломлювати, наламати и наломити, (о мног.) понабивати, поналамувати и поналомлювати руку. -тать глаз - наламати, (навчити) око. Намётанный -
    1) накиданий, наметаний, наверганий, понакид(ув)аний, понавергуваний; наораний;
    2) наметаний, приведений; навикиданий, натертий;
    3) нафастриґований, понафастриґовуваний, наживлений, понаживляний (ниткою); обкиданий, пообкид(ув)аний;
    4) набитий, наламаний и наломлений. -ная рука - набита (наламана, призвичаєна) рука. -ный глаз - звичне (наламане, навчене) око. -ться -
    1) (стр. з.) накидатися, бути накиданим, понакид(ув)аним и т. п.;
    2) (навыкать) привчатися, привчитися, призвичаюватися, призвичаїтися (до чого), наламуватися, наламатися, набивати, набити руку, (о мног.) попривчатися, попризвичаюватися, понабивати руку. [Давніш я цього не вмів, тепер наламавсь (Звин.)];
    3) (вдоволь, сов.) - а) накидатися, наметатися, навергатися и т. п.; срв. Метать; б) накидатися, наметушитися и т. п.; срв. Метаться 2 и 3.
    II. Намётывать, наметнуть что - накидати, накинути, (о мног.) понакидати що на кого, на що. [Накинув петлю коневі на шию і зловив його (Київщ.)]. -ться - накидатися, бути накинутим, понакиданим.
    * * *
    I несов.; сов. - намет`ать
    1) (меча, набрасывать) накида́ти, наки́дати, мета́ти (мета́ю, мета́єш и мечу́, ме́чеш), намета́ти
    2) ( производить потомство) мета́ти, намета́ти; ( рождать) приво́дити, -дить, привести́, -веде́; ( икру) викида́ти, ви́кинути и навикида́ти
    3) ( делать опытным) нала́мувати, -мую, -муєш, налама́ти, призвича́ювати, -ча́юю, -ча́юєш, призвича́їти и призви́чити; ( набивать) набива́ти, наби́ти, -б'ю́, -б'є́ш

    \намётывать тать глаз — призвича́їти око

    \намётывать тать ру́ку — наби́ти (налама́ти) ру́ку

    II портн.; несов.; сов. - намет`ать
    наме́тувати, намета́ти; ( петли) обкида́ти, обки́дати и мног. пообки́дати

    Русско-украинский словарь > намётывать

  • 110 напасать

    напасти
    1) (скот) напасати, напасти, випасати, випасти, (диал.) напашувати, напашити, (о мног.) понапасати, повипасати кого, що. [Сьогодня добре напасла корову (Сл. Гр.). Скотину за ніч так понапасає, що боки повирівнюються (Г. Барв.)];
    2) (припасать) припасати, припасти, запасати, запасти, призапасити, назапасити; надбавати, надбати, пристарати чого. Напасённый -
    1) напасений, напашений, понапасаний;
    2) припасений, запасений, призапасений, назапасений. -ться -
    1) напасатися и (пров.) напасуватися, напастися, (диал.) напашитися, (о мног.) понапасатися; бути напасаним, напасеним, напашеним, понапасаним. [Волики напасаються (Грінч. III). Не напасується скот (Борзенщ.). Воли вже напашилися (Ковельщ.). Скотина напашена (Сл. Гр.)];
    2) припасатися, бути припасеним, припасеним и т. п.;
    3) чего - призбирувати, призбирати, надбавати, надбати, узапасити чого (досить). [Ніяк не надбаю одежі, щоб зайва була: що справимо, те й поносимо (Богодух.)]. -тись на кого - наста(р)чити(ся) на кого. [Одежі не настачу на його, як він лазить по барканах та по гілляках. (Звин.). На всіх злодіїв не настачишся (Кониськ.)].
    * * *
    I несов.; сов. - напаст`и
    ( запасать) припаса́ти, припасти́ и мног. поприпаса́ти, запаса́ти, запасти́; ( наготавливать) настача́ти, наста́чити, диал. настарча́ти, наста́рчити
    II несов.; сов. - напаст`и
    (долго, много пасти) напаса́ти и напа́сувати, -сую, -суєш, напа́сти и мног. понапаса́ти

    Русско-украинский словарь > напасать

  • 111 напастись

    I см. напасаться II
    (вдоволь, много попастись) напасти́ся, мног. понапаса́тися

    Русско-украинский словарь > напастись

  • 112 напеваться

    несов.; сов. - нап`еться
    наспі́вуватися, -спі́вуюся, -спі́вуєшся, наспіва́тися; (сов.: долго, много) попоспіва́ти

    Русско-украинский словарь > напеваться

  • 113 напекать

    напечь
    1) чего - напікати, напекти, (о мног.) понапікати чого. [Наварила й напекла, не для кого, для Петра (Пісня)];
    2) (нажигать) напікати, напекти, напалювати, напалити, нажарювати, нажарити, насмалювати, насмалити, (о мног.) понапікати, понапалювати и т. п. чого. Напече[ё]нный -
    1) напечений;
    2) напечений, напалений, нажарений, насмалений, понапалюваний и т. п. -ться -
    1) напікатися, напектися, понапікатися; бути напеченим. Много ли хлеба -ется? - чи багато хліба напікають?;
    2) (нагреваться от жара; -ться вдоволь) напікатися, напектися, напалюватися, напалитися, нажарюватися, нажаритися, насмалюватися, насмалитися, (о мног.) понапікатися и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - нап`ечь
    напіка́ти, напекти́, -печу́, -пече́ш и мног. понапіка́ти

    Русско-украинский словарь > напекать

  • 114 нарезаться

    несов.; сов. - нар`езаться
    1) нарі́зуватися, -зується и наріза́тися, нарі́затися, -рі́жеться
    2) (сов.: порезать много, вдоволь) нарі́затися
    3) ( напиваться пьяным) вульг. насмо́ктуватися, -туюся, -туєшся, насмокта́тися, -смокчу́ся, -смо́кчешся, сов. налига́тися, наду́длитися; напива́тися, напи́тися, -п'ю́ся, -п'є́шся и мног. понапива́тися
    4) страд. несов. нарі́зуватися, нарі́затися; накра́юватися, -краюється; урі́зуватися; нарі́зуватися, наріза́тися, карбува́тися, -бу́ється; нарі́зуватися, наріза́тися

    Русско-украинский словарь > нарезаться

  • 115 насказывать

    насказать
    1) кому - наказувати, наказати, наговорювати, наговорити, набалакувати, набалакати, (о мног.) понаказувати, понаговорювати, понабалакувати чого кому. [Ти тільки слухай, - він тобі набалакає такого! (Брацл.)]. -зал с три короба - наказав (наговорив, набалакав) три мішки гречаної вовни (Приказка);
    2) на кого - набріхувати, набрехати, наклепувати, наклепати, наплітати, наплести, (о мног.) понабріхувати, понаклепувати, понаплітати на кого; срв. Наговаривать 2. Насказанный -
    1) наказаний, наговорений, набалаканий, понаказуваний и т. п.;
    2) набреханий, наклепаний, наплетений, понабріхуваний и т. п. -ться - наказуватися, бути наказуваним, наказаним, понаказуваним и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - насказ`ать
    1) (говорить много, рассказывать) нагово́рювати, -рюю, -рюєш, наговори́ти, -ворю́, -во́риш и мног. понагово́рювати, сов. наказа́ти, -кажу́, -ка́жеш; набала́кувати, набала́кати; ( городить) напліта́ти, наплести́, -плету́, -плете́ш и мног. понапліта́ти

    Русско-украинский словарь > насказывать

  • 116 наслышаться

    наслухатися, начутися. Я -лся о нём много хорошего - я за (про) його багато гарного наслухався (начувся).
    * * *
    начу́тися, -чу́юся, -чу́єшся; ( наслушаться) наслу́хатися, мног. понаслу́хуватися, -слу́хуємося, -слу́хуєтеся

    Русско-украинский словарь > наслышаться

  • 117 натаптываться

    несов.; сов. - натопт`аться
    1) (сов.: потоптаться много у вдоволь) натопта́тися, -топчуся, -топчется, натупцюва́тися, -цююся, -цюєшся; ( устать) нату́патися, підтопта́тися
    2) ( образовываться посредством топтания) нато́птуватися, -тується, натопта́тися

    Русско-украинский словарь > натаптываться

  • 118 натаскаться

    I см. натаскиваться II
    (потаскаться много, вдоволь) натяга́тися, натаска́тися; ( слоняясь) наволочи́тися, -лочуся, -лочишся, наве́штатися, натиня́тися

    Русско-украинский словарь > натаскаться

  • 119 натаскиваться

    I несов.; сов. - натаск`аться
    1) (сов.: потаскать чего-л. много, вдоволь) нано́ситися, -ношуся, -носишся, натаска́тися, натяга́тися
    2) страд. несов. нано́ситися; натя́гуватися, -гується, натаскуватися, -кується; натя́гуватися; накрада́тися; ната́скуватися
    II несов.; сов. - натаск`аться
    1) охотн. муштрува́тися, -рується, намуштрува́тися, ната́скуватися, -кується, натаска́тися
    2) страд. несов. муштрува́тися, ната́скуватися; ната́скуватися
    III несов.; сов. - натащ`иться
    1) (натягиваться, надеваться на что-л.) натяга́тися и натя́гуватися, -гується, натягти́ся, натягну́тися
    2) страд. несов. нано́ситися, -носиться; натя́гуватися, натяга́тися, ната́скуватися, -кується

    Русско-украинский словарь > натаскиваться

  • 120 натёк

    1) (действие) - см. Натечка;
    2) натік (теку), наплив (-ву). В подвале много -ку - в підвалі (в льоху) багато понатікало води;
    3) (накапь) накапок (-пка), (сталактит) сталактит (-та);
    4) горн. - окапник (-ка).
    * * *
    1) натік, -теку; натікання, напливання; ( набегание) набігання
    2) мед. натік, наплив, -у

    Русско-украинский словарь > натёк

Страницы

См. также в других словарях:

  • МНОГО — МНОГО, нареч. 1. В большом количестве, очень. « Бедная! Как она мало жила! Как она много любила!» Некрасов. «Много будешь знать скоро состаришься.» (посл.). 2. в знач. числ. (косв. падежами служат соответствующие падежи мн. от многий). Большое… …   Толковый словарь Ушакова

  • много — МНОГО, нареч. 1. В большом количестве, очень. « Бедная! Как она мало жила! Как она много любила!» Некрасов. «Много будешь знать скоро состаришься.» (посл.). 2. в знач. числ. (косв. падежами служат соответствующие падежи мн. от многий). Большое… …   Толковый словарь Ушакова

  • МНОГО — МНОГО, нареч. 1. В большом количестве, очень. « Бедная! Как она мало жила! Как она много любила!» Некрасов. «Много будешь знать скоро состаришься.» (посл.). 2. в знач. числ. (косв. падежами служат соответствующие падежи мн. от многий). Большое… …   Толковый словарь Ушакова

  • много — МНОГО, нареч. 1. В большом количестве, очень. « Бедная! Как она мало жила! Как она много любила!» Некрасов. «Много будешь знать скоро состаришься.» (посл.). 2. в знач. числ. (косв. падежами служат соответствующие падежи мн. от многий). Большое… …   Толковый словарь Ушакова

  • много — Обильно, видимо невидимо, по горло, полон рот, множество, бездна, воз, ворох, гибель, горы, град, громада, груда, дождь, изобилие, кипа, кладезь, целый короб, куча, лес, масса, миллион, мириады, море, обилие, облако, орава, плеяда, поток,… …   Словарь синонимов

  • МНОГО — МНОГО, больше. 1. нареч. и в знач. сказ. Вполне достаточно или в избытке. М. знает. М. народу. Здесь м. интересного. Посетителей м. 2. (дат. по многу), неопред. колич. Большое, достаточное количество. М. лет прошло. По многу раз повторять. 3.… …   Толковый словарь Ожегова

  • Много ТВ — ООО Телесерия ТВ …   Википедия

  • много — Много, напомним, что это слово не сочетается со словами столько и сколько: выражения сколько много и столько много – неправильны; существуют другие и притом абсолютно корректные способы передать эмоциональное отношение к увиденному большому… …   Словарь ошибок русского языка

  • много… — Первая часть составных прил. и отвлеч. сущ., указывающая на то, что качество или предмет, обозначаемые второю частью составного слова, мыслятся в большом количестве, в большой степени, во многих или разных формах, отношениях, напр.… …   Толковый словарь Ушакова

  • Много... — много... Начальная часть сложных слов, вносящая значение сл.: много (многобашенный, многоборье, многовагонный, многовёрстный, многоглазка, многозначность и т.п.). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • много... — много... Первая часть сложных слов со знач.: 1) много, с большим количеством, напр. многовековой, многозарядный, многокамерный, многоканальный, многомиллионный, многокилометровый, многокрасочный, многоразовый, многотомный, многоснежный,… …   Толковый словарь Ожегова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»