-
1 coper
n1) торговець кіньми2) баришник* * *I nторговець кіньми, баришникII nсудно, що постачає рибалок у відкритому морі спиртними напоями ( часто в обмін на рибу) -
2 whip
1. n1) батіг, канчук, пуга; хлист, прут; лозина, різка; хворостина2) кучер, фурман3) пол. парламентський партійний організатор4) мисл. псар; доїжджачий5) обметування (петель тощо)6) крем; збиті вершки (яєчні білки)7) віничок8) кінний коловорот9) крило вітряка10) мор. піднімальний горденьdelivery whip — спорт. кидок
2. v1) шмагати, хльостати; сікти; батожити; лупцювати2) перен. бичувати; карати; мучити; шпигати; гостро критикувати; картати, лаяти3) підганяти; підхльостувати4) амер., розм. розбити (противника); перемогти, перевершити5) збуджувати; роздувати; розпалювати; розворушити, пожвавити (тж whip up)6) зганяти докупи (в одне місце); збирати докупи7) пол. викликати на засідання (члена парламенту)8) тріпотіти, полоскатися; лопотіти9) кидатися, пориватися10) обметувати; зшивати через край11) робити зборки12) збивати (вершки, яйця)13) тех. піднімати вантажі коловоротом14) молотити ціпом15) вудити рибу на мушку16) мор. обмотувати, замотувати17) спорт. кинути (противника)□ whip away — утекти, дременути; схопити, вирвати; вигнати (відігнати) батогом
□ whip in — зганяти; заганяти
□ whip on — підганяти, підхльостувати
to whip out a reply — різко відповісти, огризнутися
□ whip round — швидко повернутися; обмотувати
□ whip through — проколоти, простромити
□ whip up — вихоплювати (зброю); робити нашвидкуруч; підганяти; збирати (натовп)
◊ whip behind! — бережися!
◊ to whip the cat — розіграти (когось); скнарити; прогуляти понеділок; бути п'яним
* * *I [wip] n1) батіг, канчук; кнут; хлист; різка; прут, хворостина2) кучерto be a good [a poor] whip — добре [погано]правити кіньми
whip behind! — обережно! (олик кучеру від того, що їде позаду)
3) політ. парламентський партійний організатор; повістка партійного організатора про необхідність бути присутнім на засіданні парламента4) миcл. псар6) взбиті вершки або яєчні білки; крем7) віничок, збивачка8) кінний воріт10) cпopт. ривок; кидокdelivery whip — кидок; выпуск снаряда
II [wip] vwith a whip of scorpions — дуже суворо /жорстоко/; to have the whip hand over smb підкорити собі кого-н.
1) хлестати, сікти; карати; мучити; піддавати різкій критиці, сварити2) cл. побити, розбити (супротивник; перемогти, перевищити)3) ( whip up) підгоняти; підхльостувати, підгонити; збуджувати; роздувати, розпалювати; оживляти, розворушити4) ( whip in) згоняти в кучу ( про собак-гончаків); збирати, згоняти в одне місце ( людей)5) політ. визивати(члена парламент на засідання (whip in, whip up))6) хлопати; тріпотіти, полоскатися7) рванутися, кинутися8) збивати (вершки, білки)9) cл. перекнути, пропустити (чарочку спиртного; whip off, whip up)11) c-г. молотити ( ціпом)13) мop. обмотувати, замотувати14) тex. піднімати ( вантаж) воротом15) cпopт. скинути (супротивника; whip off)16) cл. вкрасти••whip into shape — cл. обучити, натаскати; силою довести до бажаного вигляду або стану
to whip the devil /the old gentleman/ round the post /сл. around the stump/ — досягти свого манівцем
to whip through a task — cл. зробити що-н. на ходу /дуже швидко/
-
3 corse
-
4 horse trade
-
5 horse-chanter
-
6 horse-coper
-
7 horse-dealer
nбаришник, торговець кіньми* * *nторговець конями; кінський баришник, менджун -
8 horse-litter
-
9 horse-trader
-
10 horsed
adj військ.кінний; запряжений кіньми; на кінній тязі* * *[hxːst]a; військ., спец.кінний; запряжений конями; на кінній тязі -
11 horsing
-
12 jockeying
n1) торгівля кіньми; баришництво2) верхова їзда на перегонах (скачках)3) шахрайство, обдурювання* * *n1) торгівля конями, баришництво3) шахрайство -
13 knock-kneed
adj1) з вивернутими всередину колінами2) що шкутильгає3) що спотикається* * *a2) накульгуючий; який спотикається -
14 mount
n (скор. Mt.)гораMt. Athos — Афон(-гора)
Mt. Everest — гора Еверест
* * *I [maunt] n1) кінь, мул, верблюд ( під сідлом); велосипед3) лафет, станок ( для гармати)5) стенд ( на виставці)6) предметне скло ( для мікроскоп)7) оправа (коштовного каменю, віял; шовк або папір, з яких зроблене віяло)8) cпopт. наскок на коня, на гімнастичний снаряд9) їздка; заїздII [maunt] v1) підніматися, сходити, здійматися ( часто mount up)2) (on, upon) встановлювати, ставити на підвищення3) встановлювати; монтувати; вставляти ( в оправу); готувати (для колекції, виставки); cпeц. укладати ( для дослідження під мікроскопом)5) сідати (на коня, у сідло); посадити (на коня, у сідло); забезпечувати верховими кіньми6) вiйcьк. бути озброєним, екіпірованим7) готувати, підготовляти, організовувати8) охороняти; бути на варті11) вeт. покривати ( корову)III [maunt] n1) височина; пагорб2) пoeт., пагорб; гора; (у cкop. формі Mt) -
15 prie-dieu
n (pl тж prie-dieux) фр., церк.ослінчик, на який стають колінами богомольці; аналой (католицький)* * *n; церк.ослін, на який стають коліньми ті, хто моляться; аналой ( католицький) -
16 tattersall
nкольорова картата тканинаT.'s — а) місце, де зустрічаються торговці кіньми; б) місце, де б'ються об заклад (на перегонах)
* * *n -
17 remount
In1) запасний кінь2) військ. кінський ремонт; ремонтний кінь; ремонтні коні; поповнення коней3) с.г. поповнення стадаIIv1) допомогти знову сісти (на коня, велосипед тощо)2) знову сісти (на коня, велосипед тощо)3) знову монтувати (установлювати)4) знову підніматися (сходити)5) брати початок6) військ. ремонтувати кавалерію7) с.г. поповнювати (ремонтувати) стадо8) фот. знову наклеювати фотографію на паспарту -
18 coper
I nторговець кіньми, баришникII nсудно, що постачає рибалок у відкритому морі спиртними напоями ( часто в обмін на рибу) -
19 horse trade
-
20 horse-trader
- 1
- 2
См. также в других словарях:
фірманка — Фірманка: Фірманка: відробіток кіньми [XIX] Пан або сам, або через свого мандатора стягав з хлопів податок, вибирав рекрута, іменував громаді війта і радних, розділював і казав виконувати шарварки, накидав фірманки [XIX] візникування [22,I]… … Толковый украинский словарь
стременний — а, е. 1) Прикм. до стремено 1). Стременні ремені. 2) у знач. ім. стреме/нний, ного, ч., іст. Конюх слуга, який доглядав за верховими кіньми свого господаря, а також супроводжував його під час полювання. || У Московській державі 16 17 ст. – слуга… … Український тлумачний словник
кінський — (пов язаний із конем, кіньми); конячий (належний, характерний коневі); кінний (якому надають руху коні; пов язаний із їздою кіньми) … Словник синонімів української мови
фурманка — кы, ж. Рс. 1. Підвода, віз з впряженими до нього кіньми. 2. Заняття візника, робота з кіньми і підводою. Позаран мам фурманку на ярмак … Словник лемківскої говірки
Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия
Склонение в старославянском языке — У этого термина существуют и другие значения, см. Склонение. В старославянском языке существовали следующие склоняемые части речи: существительное, местоимение, краткие и полные прилагательные, числительные. Имелось шесть падежей: именительный,… … Википедия
замышление — (1) 1. Замысел, намерение: Начати же ся тъи пѣсни по былинамь сего времени, а не по замышленію Бояню. Боянъ бо вѣщіи, аще кому хотяше пѣснь творити, то растѣкашется мыслію по древу, сѣрымъ вълкомъ по земли, шизымъ орломъ подъ облакы. 1 3. Аште въ … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
потоптати — Потоптать потоптати (1) 1. Расстроить, смять ряды противника, сломить сопротивление противника в битве: Съ заранія въ пятъкъ потопташа (русские) поганыя плъкы Половецкыя. 10. 1152: И въѣхаша (угры) отвсюду у полкъ Володимерь, и тако потопташаѣ, и … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
стрѣлка — Стрелка стрѣлка (1) 1. Уменьшит. от «стрѣла» (в 1 м знач.): О вѣтрѣ, вѣтрило! Чему, господине, насильно вѣеши? Чему мычеши Хиновьскыя стрѣлкы на своею нетрудною крилцю на моея лады вои? 38. ∆ Аи еще есть во колчане три стрелы ... строганы те… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
ОСЕНИТЬ — СЕНИ. СЕНЬ. ОСЕНИТЬ Ф. И. Буслаев в «Исторической грамматике русского языка. Синтаксис» т. 2 (М., 1869, с. 10) писал: «...одно и то же слово в различные времена, или по различным н аречиям одного и того же языка, имеет различные значения: так… … История слов
ветъхыи — (370) пр. 1.Старый, древний; сохранившийся от прежних времен; давно существующий: се же пакы оустави сии оц҃ь нашь стефанъ. да въ ветъсѣи цр҃кви по вьсѩ д҃ни слоужьба ст҃а˫а творитьсѩ за оу||мирающоую братию. ЖФП XII, 66б в; плѩсани˫а и трѣбища… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
