Перевод: с английского на все языки

со всех языков на английский

(конференціїтощо)

См. также в других словарях:

  • мандатний — а, е. Прикм. до мандат. Мандатне посвідчення. •• Манда/тна комі/сія виборний орган, що займається перевіркою повноважень делегатів з їзду, конференції тощо. Манда/тна систе/ма голосува/ння система голосування, при якій делегат може мати декілька… …   Український тлумачний словник

  • Церковная политика гетмана Мазепы — Колокольня Софиевского собора, построенная на средства гетмана Мазепы. На втором этаже установлен Колокол Мазепа …   Википедия

  • Церковное строительство гетмана Мазепы — Колокольня Софиевского собора, построенная на средства гетмана Мазепы. На втором этаже установлен Колокол Мазепа Николаевский военный собор (Киев) Основная статья: Мазепа, Иван Степанович Церковная политика гетмана …   Википедия

  • Церковная деятельность Ивана Мазепы — Колокольня Софиевского собора, построенная на средства гетмана Мазепы. На втором этаже установлен Колокол Мазепа …   Википедия

  • Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца …   Википедия

  • виступати — а/ю, а/єш, недок., ви/ступити, плю, пиш; мн. ви/ступлять; док. 1) Виходити наперед, відокремившись від кого , чого небудь. || тільки док. Вийти звідки небудь, із за чогось. 2) перен. Ставати видним, з являтися, показуватися. || Виявлятися,… …   Український тлумачний словник

  • спільний — 1) (який належить усім / багатьом), колективний, громадський, гуртовий; загальний (призначений для спільного користування) 2) (який виконується, здійснюється, виявляється усіма у суспільстві, гурті, колективі), колективний, сукупний, гуртовий,… …   Словник синонімів української мови

  • секретаріат — у, ч. 1) Відділ якої небудь установи, організації, що веде поточну роботу організаційно виконавчого характеру. || Сукупність працівників такого відділу. 2) Особи, яких обирають на зборах, конференціях і т. ін. для ведення протоколів, підготовки… …   Український тлумачний словник

  • слово — а, с. 1) Мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об єктивного світу. || Заклинання, що, за марновірним уявленням, має магічну силу. || В обчислювальній техніці – послідовність символів ( літер ) для… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»