-
1 комара
ист., архит.кома́ра -
2 gnat-worm
-
3 ping
1. n1) свист (кулі)2) дзижчання (комара); гудіння3) різкий звук удару, стук4) тех. легкий металевий стукіт (у двигуні)2. v1) свистіти2) дзижчати; гудіти3) різко стукати; зі стуком ударитися (об щось)* * *I [piç] nсвист ( кулі); дзижчання, гудіння ( комара); різкий звук удару, стукіт; тex. легкий металевий стукіт ( у двигуні); тex. акустичний імпульсний сигналII [piç] vсвистіти; гудіти, дзижчати; видавати різкий, уривчастий звук; зі стуком або дзенькотом ударятися ( об що-небудь) -
4 wiggler
-
5 замаривать
заморить1) (голодом, работой) заморювати и заморяти, заморити кого чим, (о мног.) позаморювати, позаморяти; (изнурять) виснажувати, виснажити кого. -рить (работой обычно о животн.) ухоркати, унигати. [Ну, і вхоркав-же коня (Сл. Гр.). Оце унигав коня (Полт. губ.)]. -рить червяка, кишку, голод, аппетит - комара задушити. -ть голодом - захарчовувати, захарчувати и заморити голодом, (о мног.) позахарчовувати кого. [Захарчував зовсім корову];2) (известь) люсувати, розпускати, розпустити (вапно); (хрен) перебивати, перебити (хрін). Заморенный - заморений; виснажений, ухорканий; (голодом) захарчований; (о извести) розпущений; (о хрене) перебитий. -ться - заморюватися, заморитися, (о мн.) позаморюватися; (голодом) захарчовуватися, захарчуватися; бути замореним, захарчованим.* * *несов.; сов. - замор`итьзамо́рювати, -рюю, -рюєш, замори́ти, -морю́, -мо́риш; ( голодом) захарчо́вувати, -чо́вую, -чо́вуєш, захарчува́ти и мног. позахарчо́вувати\замаривать рить червячка́ (червяка́) — комара́ задуши́ти, підживи́тися, -живлю́ся, -живишся
-
6 chirp
1. nцвірінькання; щебетання; крик (птахів); скрекотання, цвірчання (коника тощо)2. v1) цвірінькати; щебетати, кричати (про птахів)2) пищати3) весело балакати* * *I n II v1) цвірінькати, щебетати; кричати ( про птаха); сокотати; пищати, дзизчати ( про комара); сюркотати ( про коника)2) пищати; весело базікати; щебетати ( про людину)3) = chirrup II 34) aмep.; cл. доносити ( поліції); видавати ( спільників) -
7 wriggler
n1) підлесник; підлабузник; проноза, пролаза; інтриган2) людина, що ухиляється від своїх обов'язків; слизький тип3) личинка комара* * *n2) підлесник, підлабузник; пронира; інтриган; людина, що ухиляється від виконання обов`язків -
8 chirp
I n II v1) цвірінькати, щебетати; кричати ( про птаха); сокотати; пищати, дзизчати ( про комара); сюркотати ( про коника)2) пищати; весело базікати; щебетати ( про людину)3) = chirrup II 34) aмep.; cл. доносити ( поліції); видавати ( спільників) -
9 gnat-worm
-
10 ping
-
11 wiggler
-
12 жужжание
пчелы мухи) деркотіння, дзижчання, дзизкання, бреніння. -ние кузнечика, сверчка, веретена - сюрчання, хурчання. -ние жука, комара - дзижчання, гудіння. [Тиша в хаті була така, що аж у вухах чулося якесь бреніння (Крим.). Докучне сюрчання трав'яних коників (Мирн.)].* * *1) дзижча́ння; гуді́ння; брині́ння; хурча́ння, ху́ркіт, -коту, сюрча́ння2) ту́ркання, турча́ння, туркота́ння, туркоті́ння -
13 ping
-
14 wriggler
['rɪglə]n1) личи́нка комара́2) люди́на, що ухиля́ється від свої́х обо́в'язків3) прола́за; інтрига́н -
15 бек
I(беги, бед'и) вождь, старійшина, старшина, пан Г, СЛ, СГ, СК; ағалар беклер панове старійшини СЛ; бегим мій пане СК; уста бек пан майстер СЛ; беклер бед'и беглербек, голова ради старійшин ВН.II1. міцний, дужий, сильний, великий; оон папасы бек тӱркӱҗ ӱ эди його батько був сильним співаком У; насын сахалын бекти — траш олунмаа д'ерек яка велика в тебе борода — треба поголитися СГС.2. міцно, сильно, дуже сильно, дуже багато СМ, Б; бек эт- зміцнювати, укріплювати О; атлары бек чапайляр його коні скачуть сильно Б; бек хасевет кӧрдӱм я зазнала дуже багато горя ВН.3. дуже ВН-У, СГ, М; бек аз чаре халсын мабуть, залишиться дуже мало СМ; бек ахыллы дуже розумний СГ; бек бетэр набагато гірше У; бек бӱйӱк дуже великий Кб.; бек гӱзель дӱгӱл не дуже гарний СМ; бек зенд'ин дуже багатий П, СМ; бек коп дуже багато СБ; бек кӱч заман дуже тяжкий час Б; бек йырлар эдим я дуже (багато й добре) співала ВН; бек ӧкеси чыхай о камаралыға він дуже розізлився на того мешканця Комара У; бир бирин бек саймайляр не дуже шанують один одного Б; бу бек севда эт'ен він був дуже закоханим П; бу шалвар бек уҗуз ці штани дуже дешеві СГС; бек чох дуже багато СК; бек сойу чох боса, бек айахташы чох боса якщо дуже багато родичів, товаришів СМ; бек чохтан дуже давно У; пор. пек, пет'ит-.замок, засув О, К. -
16 ишле-
(ишлий) працювати, робити, виготовляти; бардым ишлемеге камаралыға пішов я працювати до людини з Комара ВН; ишледим колхозға я працював у колгоспі ВН; ишлеген / ишлеэн йер СБ / К майстерня; ишлед'ен йери місце його праці БТ; ишлеп хайтар- відробляти, відпрацьовувати, відшкодовувати працею СБ; Люда шлей тӱт'анға Люда працює в крамниці П; колхозда бираз ишлейен заман сон попрацювавши трохи в колгоспі П; хал да ишле маңа лишайсь і працюй у мене Б; йиплик ишле- виготовляти пряжу СЛ; былтыр ишледик ӱ торік ми збудували хату НБЄ; ишлеген / ишлед'ен балта хапу артына йатый / туруй робоча сокира лежить за дверима — трудівника не шанують СБЧ / СМ; пор. шле-. -
17 йаныкамаралы
мешканець Нової Камари — Нового Комара К. -
18 камаралы
мешканець Камари — Комара ВН, Б, У. -
19 тиль
1. язик ВН-У; кичене тиль СБ, кичик тиль Б, К анат. язичок; тилим уҗуне / уҗна айляный крутиться в мене на язиці СМ / К; ағызы вар, тили йох рот у нього є, язика немає СГ; тилим айлянмай язик у мене не повертається К; айтмаға / айтмаа тилим бармай / вармай язик у мене не повертається сказати О / К; тильни тут, чох лафетме тримай язика, багато не балакай К.2. мова ВН-У; бизим тиль наша мова У; тиль вер- давати дар мови Г; тили ачылды німий заговорив Г; йашлар бизим тильче чох лафетмейлер мало молодих людей розмовляє нашою мовою СМ; т'имсе аннамай бунун тилиндэн його мову ніхто не розуміє Г; Камара тили мова Комара У; ӧзӱ тили бле лафет- розмовляти своєю мовою СМ; татлы тиль балдан да татлы солодка мова є солодшою за мед СБА; Т'ерменчик тили сӧз айтайым я розповім словами старомлинівської мови Б; урум тиль урумська мова К; биз лафетиймиз урум тильне ми розмовляємо урумською мовоюП; урум тиль блен ӧгреннавчатися урумською мовою НМ; … тиле тӱш- потрапити на язик, стати об'єктом пліток Б; халды татлы тилимиз ми розійшлися, приємно поговоривши У; тильне кӧре иши вар як говорить, так і робить СЛ; йаман тиль шапара т'есий злий язик розріже шибку СБЧ; оон тильне эпси вар він мастак говорити К; пор. диль. -
20 чах
аж, аж поки; чах Камараға т'етий іде аж до Комара У; чах Киевдэн аж із Києва У; чах айатче чыхардлар випровадили аж у сіни ВН; чах шеэрге т'еткеллер вони поїхали аж до міста СБ; чах анда т'етмейим аж туди не піду П; чах сӱйӱнӱс аж радієш СМ; чах сон аж потім СБ; чах тӱптэн з самого дна СМ; чах хайда барып халды штэ ось аж куди потрапив СМ; чах йенди уйанынҗес аж поки він не прокинувся Г; чах йендим / ӧзӱм шашып халдым аж я сама здивувалася К; ач — чах йӱрек эмей такий голодний — аж серце ссе К; булар йылайлер чах, салдатлар аж так вони благають, солдати ВН; ао тарама чыхай чах Улахыл кӱйне та яруга йде аж до Улаклів К; нас т'итти, аш пишкен сора чах д'ельди як пішов, то прийшов, аж коли було приготовано їжу СГС; чах онда аж туди М.
См. также в других словарях:
Комара — Комара, Кабине Кабине Комара Kabiné Komara … Википедия
комара — сущ., кол во синонимов: 2 • свод (24) • ярус (20) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Комара нет - овса и трав не будет. — (тверск.). См. ЗЕМЛЕДЕЛИЕ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
комара не обидит — прил., кол во синонимов: 3 • безвредный (15) • безобидный (11) • мухи не обидит (6) … Словарь синонимов
Комара, Кабине — Кабине Камара Kabiné Kamara … Википедия
Комара не зашибёт — кто. Прост. Шутл. Никого не обидит кто либо. Не слушайте его, пожалуйста. Он комара не зашибёт (Тургенев. Дым) … Фразеологический словарь русского литературного языка
Комара не обидит — кто. Прост. Экспрес. О кротком, безобидном, добром человеке. Говорили, и не раз притом, что дед со всеми жил в ладу, что он комара не обидит, до того добродушен, и ссориться, тем паче наживать себе врагов неумел совершенно (А. Иванов. Моё… … Фразеологический словарь русского литературного языка
комара — свод , только др. русск. (Пов. врем. лет., Хож. игум. Дан. и др.). Из греч. καμάρα – то же. Ср. комора … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Комара — ж. 1. Верхний ярус здания (в древнерусском зодчестве). 2. Свод в строении. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
комара — (давньорус. < грец. склепінчаста кімната) 1. Те саме, що і склепіння циліндричне. Від цього терміна походить закомара , яка багато в чому визначала зовнішній вигляд давньоруської храмової споруди. 2. Нижня палата, невелике приміщення зі… … Архітектура і монументальне мистецтво
комара — склепіння … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
