-
41 испытание
1) проба, спроба, спиток (-тку), спит (-ту), спробунок (-нку), випроба; (процесс) випробування; срвн. Проба 1. [Його любов і вірність вийдуть з честю з якої хочеш проби (Куліш). Се велике горе! Велика проба, браття! (Л. Укр.)]. На -ние - на спробу, на спиток. По -нии - по спробі, по спитку, спробувавши. Дни -ний - дні (с)проби, (бедствий) дні лиха, дні злигоднів. [У дні проби і міри (Франко)]. Тяжёлые -ния нашего времени - тяжкі спроби сучасности (Єфр.). Время -ния до получения места - спроба, спиток, (стаж) стаж (-жу). Брать на -ние что - брати на (с)пробу, на спиток що. Подвергать, -гнуть -нию, жестоким -ниям кого, что - піддавати, піддати пробі, спробі, суворій (тяжкій) спробі кого, що. -ние строительных материалов - спроба, випробування (неок. випробовування и випробування) будівельних матеріялів, спроба над будівельними матеріялами (Крим.). Комиссия для -ния строительных материалов - комісія для випробування (для випробовування) будівельних матеріялів. -ние лошадей - випроба коней;2) (бедствие) пригода, лиха пригода. -ния - злигодні (-нів). -ния судьбы - а) (пробы, искушения) спроби долі (від долі); б) (бедствия) злигодні долі;3) (экзамен) іспит (-ту). [Іспит на учительку (Кониськ.)]. -ние на степень доктора - іспит на доктора. Подвергать кого -нию (экзамену) - піддавати іспитові кого, вивіряти кого;4) дослідження, неок. досліджування чого (напр. природи); см. Исследование 1;5) хим. - випробування, (опыт) дослід (-ду), (разложение) розклад (-ду), аналіза (-зи).* * *1) ( действие) випро́бування, (неоконч.) випробо́вування, випро́бування, ви́проба; переві́рка и пере́вірка; дослі́дження, (неоконч.) дослі́джування; ( проба) про́ба, спро́ба\испытание ние материа́лов — техн. випро́бування (ви́пробування) матеріа́лів
подверга́ть \испытание нию, брать на \испытание ние — (проверять качество, пригодность) випробо́вувати, -бо́вую, -бо́вуєш, випро́бувати
2) ( экзамен) і́спит, -у\испытание ние по матема́тике — і́спит з матема́тики
3) ( тягостное переживание) випро́бування; ( невзгоды) зли́годні, -нів -
42 кисть
1) (как украшение) китиця, кита, кутас (-са). Делать -ти для украшения - китити китиці. [Китила китиці з заполочи (Сл. Гр.)];2) (для рисования) пензель (-зля), квачик; (для покраски) квач (-ча), щітка; (из мочалы для мазания глиной, мелом) щітка, віхоть (-хтя). Кисть художника (степень, качество искусства его) - пензель художника (маляра), художній пензель. [До образів, вималюваних пензлем художника (Єфр.)]. Чьей -сти эта картина? - чийого малювання (чийого пензля) ця картина? Картина смелой сочной -сти великого художника - картина смілого соковитого пензля великого художника (маляра);3) (ягод) гроно, (ум. гроночко), кетях[г], китях[г] (-а), ки[і]м'ях (ки[і]млях), ум. ки[і]мляшечок (-чка). [Ви, гроночки, не гронітеся (Мет.). Вишні так і висять китяхами (Сл. Гр.). Отак кимляшечками все й цвіте, як бузина (Волч. п.)]. Покрыться -ми (о винограде) - загронитися. Кисть на кукурузе, просе - волот, (соб.) волоття;4) анат., кисть руки - п'ясть (-ти), (диал.) п'ястя (-ті) (руки).* * *1) анат. кисть, -ті2) (плодов, ягод) гро́но, ке́тяг; ( цветов) ки́тиця; (кукурузы, проса) во́лоть, -ті, волото́к, -тка; ( о ветвях деревьев) брость, -ті3) ( об украшении) ки́тиця4) жив. пе́нзель, -зля; щі́тка -
43 крепость
Крепь1) (состояние) міць (р. моци), кріпость (-сти), (пров.) креп (-пу); (прочность) міцність, міцнота, кріпота, держава, державо. [Якась незвичайна сміливість і духова міць (Мирний). Може вже силу й кріпость ісходив? (М. Вовч.). Мій син таки був здоровенький і креп був у руках у його, робити не боявся він (Катеринославщ.). Для міцности зашито двічі (Конгр. п.). Для кріпоти роблять стріхи над тином, щоб дощ не набивав (Дінщина). Треба взяти дошку товстішу, бо з оцією тонкою держави не буде: ніякого путнього гвіздка заб'єш (Звин.). Старі дошки, - нема в їх держави (Звин.)]. -пость постройки, здоровья, вина и т. п. - міцність, кріпкість (-ости) будівлі, здоров'я, вина то-що;2) (укрепление) фортеця, замок, (стар.) кріпость (-сти), твердиня;3) купчая -пость, юрид. - купча (р. -чі и -чої), купчий лист (запис). Закладная -пость - заставна (-ної), заставний лист.* * *I(качество, свойство, состояние) мі́цність, -ності; міць, род. п. мо́ці; цу́пкість, -костіII воен.форте́ця, крі́пость, -ті, тверди́няIII( о документе) дорев.IVку́пчая \крепость — ку́пча, -ої
( крепостная зависимость) ист. кріпа́цтво -
44 крутизна
Круть, Круча, Кручь круча, стромовина, строма, стрім (-ому), урвище, урвисько. [Кинувся гурт (свиней) із кручі в озеро та й потонув (Єванг.). Поліз по стромах (Свидн.)]. -на спуска - крутість (-тости), (пров.) кручина. [Звідти така кручина в яр (Кролев. п.)].* * *1) (качество, свойство) кру́тість, -тості; стрі́мкість, -кості, стрімча́стість2) ( круча) кру́ча, у́рвище, у́рвисько -
45 мерзость
1) (всё мерзкое, гадость) мерзота, гидота, бридота, мерзенство, паскудство, (гнусность) плюгавство, мерза, гид (-ду), гидь (-ди), огида, огидь (-ди), брид (-ду), бридь (- ди), гижа, погань (-ни). [Я все своє життя кохався в мерзоті (Самійл.). Яка гидота це! за віщо він мене образив? (Грінч.). Тьху, бридота! (Крим.). Несеш до мене свої страждання? своє мерзенство? (Коцюб.). Пхе, яке паскудство! (Н.-Лев.). Отаке плюгавство вчинив (Л. Укр.). Таку мерзу пустити! (Липовеч.). Ця погань мені органічно противна, мені про таку гидь соромно і помислити! (Крим.)]. -сти (мн. ч.) - мерзоти (-зот), всяка мерзота (гидота и т. п.). [Співає про мерзоти, про які апостол радить людям навіть не розмовляти (Крим.)]. -зость запустения - гидота (мерзота, торжеств. мерзість) запустіння. -зость из -стей - гидка гидота; (о человеке) гид-гидом. [Такий поганий - гид-гидом (Сл. Гр.)]. Устроить -зость кому - гидоту (мерзоту) учинити кому (Крим.). Погрязнуть, коснеть в -сти - мерзіти (Шевч.);2) (мерзкое существо) мерзота, гидота, огида (общ. р.), гид (-да; м. р.), паскуда (общ. р.). [Чи ісправник, чи асесор, чи друга огида (Рудан.)];3) (мерзкость) мерзенність, гидкість, огидність, бридкість, паскудність (-ости) чого; см. Мерзостность. -зость преступления - огидність злочину.* * *1) (качество, свойство) мерзе́нність, -ності, мерзо́тність; паску́дність2) (то, что вызывает омерзение) мерзо́та; паску́да; ( гадость) гидо́та; паскудство -
46 милость
1) (привлекательность, приятность) любість, милість, любота, утішність; (изящество) гожість; (любезность) люб'язність, ґречність; (благосклонность) ласкавість (- ости), прихилля (-лля); срв.I. Милый 2 и 3. -лость этого ребёнка всякого поражает - любість (милість, утішність) цієї дитини кожного вражає;2) (расположение, благоволение, одолжение) ласка, милость (-ти). [Легенди про рай, поруч з ідеєю про божу ласку чи неласку (Л. Укр.). Здобути ласку літературних меценатів (Крим.). Що-день хвалили бога за його милость (Квітка)]. Это для него особенная -лость - це для його (йому) особлива ласка. Он не достоин ваших -тей - він не варт вашої ласки. Что -лость ваша - що ласка (милость) ваша. [Подайте, що милость ваша (Тесл.)]. Монаршая -лость - а) (благоволение) монарша ласка; б) (отличие) відзнака (нагорода) від монарха. Божи[ь]ею -тью, по -ти божи[ь]ей - з ласки божої, ласкою божою. [З ласки божої художник (Єфр.)]. Вашими -тями - з вашої ласки. По вашей -ти - а) (из-за вас) через вас, з вашої причини. [Він німий лежить, холодний з моєї причини (Л. Укр.)]; б) (благодаря вашей доброте) з вашої ласки. [Кажете, що я п'яний? так не з вашої ласки! (Звин.)]. Из -ти, по -ти - з ласки. [Служить з ласки (Номис)]. Жить из -ти у кого - жити з ласки, жити на ласкавому хлібі (поэт. на божій харчі) в кого. [Йому не довелось-би помирати в своєї сестри на ласкавому хлібі (Куліш). В його росло, на божій харчі, за дитину чиєсь байстря (Шевч.)]. Быть в -ти у кого - мати ласку чию, тішитися чиєю ласкою, користуватися з ласки чиєї. Войти, попасть в -лость к кому - підійти (втереться: підбитися) під ласку кому, здобути ласку, здобутися ласки в кого. [Чи підбилась моя Уля своєму батькові під ласку? (Мова)]. Выйти из -ти у кого, лишиться -ти чьей, утратить чьи -ти - втратити ласку (реже ласки, р. п.ед.), загубити ласку чию. [Втратив панську ласку (Куліш). Боїться ласки втратити (Звягельщ.)]. Добиваться, искать -ти у кого - запобігати ласки чиєї или в кого. Добиться чьей -ти, чьих - тей, приобрести, снискать чью -лость - запобіг(ну)ти ласки чиєї или в кого, дістати ласки в кого, здобути, з'єднати ласку чию или в кого. [Тоді цариця запобігне ласки, як нас оддасть йому? (Куліш). Такої ласки дістану і в Параски (Номис). Замість всім з'єднать ласку ти сам станеш ласки негідним (Франко)]. Положиться на чью -лость - спуститися (покластися) на чию ласку. Иметь -лость (сожаление) к кому - зглянутися на кого. Оказывать -лость кому - робити ласку кому; см. Оказывать 2. [Думають, що це вони ласку мені роблять, коли дозволяють працювати на їх (Крим.)]. Оказывать -лости кому, осыпать -тями кого - виявляти велику ласку до кого, дарувати кому свою велику ласку. Не оставить кого своей - тью - не забути (не поминути) кого своєю ласкою, не позбавити кого своєї ласки. Просить - ти у кого - просити ласки (реже милости) в кого. -ти прошу, -ти просим (пожалуйте) - просимо (на милость), милости просимо. Переложить, переменить, сложить гнев на -лость - з[пере]мінити гнів на ласку. Сделайте -лость - а) (явите) зробіть ласку, будьте ласкаві; б) (в ответе на просьбу: пожалуйста) будь ласка, будьте ласкаві, дуже прошу, та прошу. Сделайте -лость кушайте - будьте ласкаві споживайте (їжте);3) (в обращении, титуле) милость, (зап., полон.) мосц[т]ь (-ц[т]и), (редко) добродійство. Ваша -лость - ваша милость (зап., ваша мосць), ваше добродійство, (фам., устар.) вашець (-ци, ж. р.) вашмосць. [Просимо вашої милости і на обід (Н.-Лев.). Багато пристає на вашу мосць, а инші Коваленка, обстоюють (Грінч.). Якби то, ваше добродійство, ви нам милостиню подали (ЗОЮР. II)].* * *1) ми́лість, -лості; (благоволение, расположение) ла́ска2) (благодеяние; дар) ми́лість, доброді́яння3) (свойство, качество) редко ми́лість; люб'я́зність, ласка́вість, -вості; уті́шність, -ності -
47 набивка
1) (действие) набивання, натоптування, напихання, набигання, напаковування, начиняння и т. п., оконч. набиття (-ття), натоптання, напхання, набгання, напакування, начинення и т. п.; срв. Набивать;2) (материал, которым набивают, или качество работы) набивка, набив (-ву), набиття (-ття). -ка нехороша, слаба, жидка - набивка недобра, слабка, рідка;3) см. Набойка.* * *1) ( действие) наби́вка, набива́ння, набиття́; начиняння, начи́нювання, напако́вування; набива́ння; вибива́ння, вибиття́2) ( материал) наби́вка -
48 наварка
1) (действие) - а) наварювання, оконч. наваре[і]ння; б) наварювання, насталювання, оконч. наваре[і]ння, настале[і]ння. Срв. Наваривать;2) (самая работа и качество действия) навар (-ру);3) (что на железе наварено) навара, наварка;4) (у солеваров) вар (-ру).* * *техн.Нава́рювання -
49 навёртка
1) (действие) - а) навірчування, намотування, накручування, навивання, оконч. наверчення и навернення, намотання, накручення, навиття (-ття); б) накручування, навірчування, оконч. накручення, навернення; в) навірчування, насвердловування, насвердлювання, накручування, оконч. наверчення, навернення, насвердлування, насвердле[і]ння, накручення; г) навертання, оконч. навернення. Срв. Навёртывать;2) (качество действия) наверт (-ту);3) гайка, шруба, шрубка;4) зоол. Terebellum - мушля- накрутка;5) см. Навёрток;6) гичка (в зав'язаному кінському хвості), бунчук (-ка).* * *1) см. навёртывание2) ( буравчик) све́рдлик -
50 навеска
1) (действие) - а) навішування, начі[е]плювання, оконч. навішення, начеплення; б) наважування, оконч. наваження; в) навішування, звішування, напускання, оконч. навішення, звішення, напущення; г) нахиляння, звисання, оконч. нахиле[і]ння, звиснення. Срв. Навешивать;2) (качество действия) навіс (-су);3) (дверная петля) наві[и]ска, начепа;4) (отвешенное за один раз) наважка, ваг (-гу). В одну -ску - одним вагом;5) навіска, (ум. навісочка), начіпок (-пка), начіпка; срв. Привеска 2. [Що в нашому гільці сребряні навісочки (Милор.)].* * *1) ( действие) наві́шення, (нео-конч.) наві́шування2) ( дверная петля) заві́са, на́віска и наві́ска3) ( отвешенное количество вещества) хим. на́важка и нава́жка -
51 навивка
1) см. Навивание и Навитие;2) (качество работы) навив (-ву), навій (-вою);3) навій, перевій (-вою). Плеть с шёлковой -кой - канчук з шовковим навоєм (перевоєм).* * *нави́вка; навива́ння; накру́чування; намо́тування -
52 наводка
1) (действие) - см. Наведение 1. -ка моста - наведення (навід, ставлення, настав) мосту, (пловучего) наплав мосту. За -ку моста заплачено пятьсот рублей - за наведення мосту (за наведений міст) заплатили (заплачено) п'ятсот карбованців;2) (работа и качество действия) наведення, навід (-воду).* * *1) ( действие) наве́дення, (неоконч.) наво́дження2) воен. наві́дкабить прямой \наводка кой — би́ти прямо́ю наві́дкою
-
53 направка
1) (действие) - см. Направление 1;2) (качество действия, работы) спрямування и спрямовання, справлення и т. п.* * *напра́ва, напра́вка, пра́вка, ( действие) направля́ння, напра́влення; ( натачивание) наго́стрювання, наго́стрення -
54 нарезка
1) (действие) - а) см. Надрезка; б) нарізування, накраювання, начикрижування, нашматовування, набатовування, накришування, натинання, напилювання, оконч. нарізання, начикриження, нашматування, набатування, накрише[і]ння, напиляння; в) нарізування, карбування, накарбовування, закарбовування, зарізування (карба), оконч. нарізання, накарбування, закарбування, зарізання (карба); г) вирізування, карбування, викарбовування, оконч. вирізання, викарбування; ґ) нарізування, оконч. нарізання. Срв. Нарезывать 1 - 5; 2 (качество работы) різь (-зи, ж. р.) и різ (-зу, м. р.), нарізка; карбування, карбовання. Глубокая -ка винта - глибока різь (нарізка) ґвинта;3) см. Нарез 3;4) см. Нарезок;5) см. Нарезь 2.* * *1) ( действие) нарі́зування, наріза́ння2) см. нарез 2)3) (винтовой нарез) різь, -зі, нарі́зка -
55 настройка
1) (действие) - см. Настраивание 1, 2 и 4; оконч. - а) см. Надстрой 1, оконч.; б) набудування, намурування; в) настроєння, наладження, налагодження, виладнування, вилагодження, направлення, направа;2) (качество работы) настроєння, направа. Скрипка требует -ки - скрипка потребує направи, скрипку треба настроїти (наладити, направити и т. п.); срв. Настраивать 4. -ка чего плоха - настроєно (наладжено и т. п.) що погано;3) см. Надстрой 2.* * *Iнадбудо́ва; надбудо́вуванняIIнастро́ювання -
56 настрочка
1) (действие) - см. Настрачивание и Настрочение;2) (качество работы) стебнування и стебновання.* * *настьо́бування -
57 насыпка
1) (действие) - см. Насыпание, Насыпание;2) (качество работы) насипка, висипка;3) (насыпанное) насипка, насипане, висипка, висипане (-ного).* * *1) ( действие) насипа́ння; усипа́ння; посипа́ння; насипа́ння, висипа́ння2) ( нижняя наволочка) диал. на́сипка, напі́рник -
58 натирка
1) (действие) - см. Натирание 1; оконч. натертя (-тя); намуля[е]ння, нашмугляння, о(б)шмугляння, нашмульгання, обшмульгання, нашморгання, натрудження;2) (качество действия) натертя, натірка;3) см. Натирание 2.* * *натира́ння, натертя́ -
59 натяжение
1) (действие) натягання, напружування, оконч. натягнення, натяг (-гу), напруження; срв. Натягивать 1;2) (качество действия; состояние) натяг (-гу), напруга. Искусственное -ние - штучний натяг. -ние поверхности жидкости - поверхневий натяг плину.* * *1) ( действие) натяга́ння, натя́гування, натя́гнення; на́пинання2) ( состояние) на́тяг, -у\натяжение ние пружины — на́тяг пружи́ни
3) мед. на́тяг -
60 недокал
1) (действие) недогартовування, оконч. недогартування;2) (состояние, качество работы) недогарт (-ту), недогартування и недогартовання;3) электр. - недожар (-ру).* * *1) ( недостаточный накал) недожа́р, -у2) см. недокалка
См. также в других словарях:
качество — Совокупность характеристик объекта, относящихся к его способности удовлетворить установленные и предполагаемые потребности. Примечания 1 При заключении контракта или в регламентированной окружающей среде, например, в области безопасности ядерных… … Справочник технического переводчика
КАЧЕСТВО — филос. категория, отображающая существенную определенность вещей и явлений реального мира. Филос. понятие «К.» не совпадает с употреблением этого термина, когда под ним подразумевается высокая ценность и полезность вещи. Качественная… … Философская энциклопедия
КАЧЕСТВО — КАЧЕСТВО, качества, ср. 1. только ед. То, что делает предмет таким, каков, какой он есть; одна из основных логических категорий, являющаяся определением предмета по характеризующим его, внутренне присущим ему признакам (филос.). Нечто перестает… … Толковый словарь Ушакова
КАЧЕСТВО — и КОЛИЧЕСТВО философские категории, впервые проанализированные в таком статусе Аристотелем в ‘Категориях’ и ‘Топике’. Качеству (предикаменту, отвечающему на вопрос ‘какое?’) Аристотель приписывал четыре возможных контекста: наличие либо… … История Философии: Энциклопедия
КАЧЕСТВО — КАЧЕСТВО. Слово качество в народных говорах означает достоинство и порок . Например, у Н. И. Наумова в очерках «В забытом краю»: «И староста это, Мирон Антоныч, мужик толковый, в полном качестве...» (Наумов, с. 40). У Л. Толстого в названии пьесы … История слов
Качество — степень, определяющая совокупность возможностей удовлетворять свои потребности. [Круглова Н. Ю. «Хозяйственное право. Учебное пособие». 2 е изд. М.: Издательство РДЛ, 2001] Качество – совокупность характеристик объекта, относящиеся к его… … Энциклопедия терминов, определений и пояснений строительных материалов
качество — Свойство, характер, закал, полет, покрой, пошив, род, чекан; добротность, проба, марка, сорт, ценз; аромат, букет, печать, цвет, колорит; особенность. Человек старого закала. Помещик старинного покроя. Ресторан средней руки. Дама высокого полета … Словарь синонимов
Качество — Качество ♦ Qualité То, что отвечает на вопрос «какой?». Например: «он большой и сильный; он очень мил и немножко глуповат и т. д.». Все это суть качества, и отсюда ясно видно, что в философии понятие качества совсем не обязательно означает… … Философский словарь Спонвиля
КАЧЕСТВО — совокупность свойств, признаков продукции, товаров, услуг, работ, труда, обусловливающих их способность удовлетворять потребности и запросы людей, соответствовать своему назначению и предъявляемым требованиям. Качество определяется мерой… … Экономический словарь
КАЧЕСТВО — ср. свойство или принадлежность, все что составляет сущность лица или вещи. Количество означает счет, вес и меру, на вопрос сколько: качество, на вопрос какой, поясняет доброту, цвет и другие свойства предмета. Народ понимает качество человека в… … Толковый словарь Даля
КАЧЕСТВО — философская категория, выражающая существенную определенность объекта, благодаря которой он является именно этим, а не иным. Качество характеристика объектов, обнаруживающаяся в совокупности их свойств. См. Переход количественных изменений в… … Большой Энциклопедический словарь
