-
1 изрядный
неабиякий, добрий, добрячий, путящий, путній. [Був добрий штельмах і заробляв добрі гроші (Н.-Лев.). Там бичок такий добрячий і в роботі неледачий (Кроп.). Антимон був колісник, та й путній (Явора.)];2) (недурной) незгірший, (зап.) несу[о]гірший, диал. нешпетний. [Побачила за містом чиюсь маленьку віллу, несогіршу, і мовила: «Отут-би я жила» (Л. Укр.). Один був Турн, царок нешпетний (Котл.)];3) (немалый, порядочный) чималий, добрий, порядний, (гал.) спорий. [У розмову з їми підбавляв чималу дозу неввічливости (Крим.). От і є сума чимала (Квітка). Домішується вже й добра пайка народньої мови (до церковної) (Єфр.). Від'їхав спорий кусень дороги від яру (Маковей)]. -ное количество чимала пайка, чимало, читрохи. [І тернівки покуштували читрохи (Квітка)]. Дурак -ный - дурний нівроку, дурень неабиякий; дурень як треба; дурень - не треба кращого.* * *2) (большой, значительный) чима́лий и чимали́й, поря́дний, до́брий; добря́чий -
2 основательный
ґрунтовний, тривкий, доладний, докладний, (изрядный) добрий, засадний, чималий, (справедливый) слушний. -ное исследование - ґрунтовна розвідка. -ное доказательство, суждение - слушний доказ, слушна думка. -ные причины - слушні, поважні причини. -ный человек - статечна, поважна людина.* * *1) ( обоснованный) обґрунто́ваний; ( дельный) слу́шний; ( веский) пова́жний; (разумный, рассудительный) розва́жливий, розва́жний2) ( солидный) солі́дний; ( о человеке) пова́жний, стате́чний3) ( прочный) міцни́й4) (произведённый серьёзно, глубокий - об изучении) ґрунто́вний, догли́бний; ( подробный) докла́дний; ( серьёзный) серйо́зний5) ( изрядный) до́брий, чима́лий и чимали́й; чимале́нький, здоро́вий, здорове́нний, здорове́зний, здорове́цький -
3 объёмистый
вели́кий; ( вместительный) містки́й; ( толстый) товсти́й, гру́бий; ( изрядный) чимали́й; ( широкий) широ́кий -
4 объёмистый
вели́кий; ( вместительный) містки́й; ( толстый) товсти́й, гру́бий; ( изрядный) чимали́й; ( широкий) широ́кий -
5 чималий
-
6 знатный
1) (знаменитый) значний, вельможний, (полон.) мостивий. [Чоловік значного роду (Єв.). Значні пани і шляхетство (Стор.). Люди прості і вельможні (Самійл.)]. -ного рода - значного роду, великого коліна, панського ложа, родовитий. -ная особа - значна особа. -ная барыня - вельможна пані;2) (значительный) значний, великий, чималий. -ный доход - неаби-який (чималий) прибуток. -ная сума денег - неаби-які (великі) гроші, (зап.) грубі гроші;3) (видный) видний, видкий; см. Заметный.* * *1) зна́тний2) ( принадлежащий к знати) зна́тний, вельмо́жний, великомо́жний, мости́вий -
7 значительный
1) (по размеру) значний, поважний, чималий, великий. [Значна частина селянства. На вулиці зібрався чималий гурт робітників (Черкас.)]. -ное большинство - значна більшість. -ная сумма - значна (чимала) сума. В -ной степени - великою мірою, в значній мірі. [Думка Луначарського великою мірою оправдана (Єфр.)];2) (имеющий значение, вес) значний, поважний, важний, важливий. [Цей автор занадто значна в нас постать (Грінч.). Мав якусь значну посаду (Черкас.). Декларація хоч нічого значного і видатного й не знаменує, але заслуговує все-таки уваги (Н. Рада). На перший погляд ці неорганічні помилки та дефекти видаються такими поважними, що… (Ніков.)]. Играть -ную роль в обществе - багато важити в громадянстві (в громаді, в товаристві);3) (выразительный) значущий, значливий, вимовний. -ный взгляд - вимовний, виразистий погляд.* * *1) ( большой) значни́й, вели́кий; ( изрядный) чима́лий и чимали́й, чимале́нький; ( немалый) неаби́який; ( выражающий значение) значу́щийв \значительный ой ме́ре (степе́ни) — значно́ю (вели́кою) мі́рою, в значні́й (у вели́кій) мі́рі
2) (имеющий большое значение, влиятельный) значни́й, визначний, видатний; ( важный) важливий; ( о человеке) пова́жний\значительныйый челове́к — значна́ (визначна́, видатна́; поважна) люди́на
3) (многозначительный, выразительный) значу́щий, значли́вий -
8 немалый
немалий, (изрядный, порядочный) чималий, (довольно большой) чималенький, досить великий, величенький, (очень большой) вельми (дуже) великий, величезний, превеликий; срв. Громадный. [Городець чималий (Рудч.). У розмову підбавляв чималу дозу неввічливости (Крим.). Усього придбали - і хазяйство чималеньке, і садок, і поля (Грінч.)]. - лый долг - чималий борг (довг), великий борг. -лая радость - немала (велика) радість, величезна (превелика) радість.* * *немали́й, чима́лий; ( значительный) неаби́який -
9 объёмистый
1) засадний, спорний. [Не треба дуже засадні снопи в'язати, бо не висадиш і на вила (Могил.)];2) (вместительный) укладистий. [Укладистий у його візок (Липовецьк. п.)].* * *об'є́мистий; ( большой) вели́кий; ( изрядный) чима́лий и чимали́й, чимале́нький; ( вместительный) містки́й; ( толстый) гру́бий, товсти́й, увел. грубе́зний, товстю́щий, товстю́чий; ( широкий) широ́кий; диал. спо́рий -
10 порядочный
1) (о предметах: по величине и друг. кач.) порядний, путній, путящий, доладній, нічогенький, годящий, гарненький, добрий, добрячий; (только по величине) чималий, спорий. -ная сумма - грубі гроші;2) (в социальной и моральной оценке) порядний, статечний, статочний, статковитий, статний, статній, пристойний, людяний, людський, гарний, путній, путящий. [В людяного шинкаря і в корчмі краще (Свид.)]. -ный сын - батьків син. -ное дитя - отецька дитина.* * *1) поря́дний2) (изрядный, значительный) чима́лий и чимали́й, чимале́нький, неаби́який; ( большой) вели́кий, до́брий, добря́чий, диал. спо́рий; ( стоящий) пу́тній, путя́щий; ( ужасный) страше́нний3) (недурной, достаточно хороший) непога́ний, га́рний, до́брий, хоро́ший4) ( принадлежащий к дворянским слоям общества) шляхе́тний, благоро́дний -
11 приличный
1) (пристойный) звичайний, пристойний, гожий, (вежливый) ґречний. Сделаться более -ным - позвичайнішати. -ный костюм - пристойне вбрання. -ный вид - пристойний, порядний вигляд. -ный молодой человек - пристойний, ґречний юнак;2) (соответственный, приличествующей кому чему) пристойний кому, чому и для кого, для чого, належний, слушний для кого, для чого. [Нема, кажу, пари мені пристойної (Г. Барв.). До плуга треба слушного погонича, щоб проворний був (Борз.)]. Девушке -на скромность - дівчині пристойна соромливість. -ная пенсия - чимала, значна пенсія. -ный подарок - значний подарунок. -ное вознаграждение - відповідна, належна, (значительное) значна винагорода.* * *1) присто́йний; ( порядочный) поря́дний2) ( вполне удовлетворительный) [цілко́м] задові́льний; ( хороший) присто́йний; ( изрядный) неаби́який, чима́лий и чимали́й, чимале́нький; ( солидный) солі́дний3) ( кому-чему - подобающий) яки́й (що) ли́чить (кому-чему); ( надлежащий) нале́жний (кому-чому); ( соответствующий) відпові́дний (до чого, чому); ( уместный) доре́чний (для чого)
См. также в других словарях:
изрядный — См. довольный, удовлетворительный... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. изрядный … Словарь синонимов
ИЗРЯДНЫЙ — ИЗРЯДНЫЙ, изрядная, изрядное; иряден, изрядна, изрядно. 1. Отличный, довольно хороший (устар.). Пальто изрядное. «Он изрядно (нареч.) подшутил.» Козьма Прутков. 2. Значительный по количеству, большой (разг. фам.). Получил изрядную сумму денег.… … Толковый словарь Ушакова
ИЗРЯДНЫЙ — ИЗРЯДНЫЙ, из ряду вон хороший, отличный, превосходный; ныне однако значение этого слова упало и оно употр. вместо довольно хороший, порядочный, недурной, годный; между хорошим и средственым. Изрядливый, изрядноватый, то же, в меньшей степени.… … Толковый словарь Даля
ИЗРЯДНЫЙ — ИЗРЯДНЫЙ, ая, ое; ден, дна. 1. То же, что отличный (во 2 знач.) (устар.). Обед и. 2. Значительный по количеству, большой (разг.). Изрядная сумма денег. Холод и.! Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
изрядный — • изрядный долг … Словарь русской идиоматики
изрядный — прил., употр. сравн. часто Морфология: изряден, изрядна, изрядно, изрядны; изряднее; нар. изрядно Вы используете слово изрядный, когда хотите подчеркнуть большое количество, величину, степень и т. д. чего либо. К середине утра собралась изрядная… … Толковый словарь Дмитриева
изрядный — Заимствовано из старославянского, где образовано суффиксальным способом от существительного изрядъ – наряд , произведенного от глагола изрядити – нарядить , образованного в свою очередь отрядити – наряжать , восходящего к основе ряд. Таким… … Этимологический словарь русского языка Крылова
изрядный — производное от из ряда (вон), см. ряд; см. Горяев, ЭС 122 … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Изрядный — I прил. разг. Значительный по количеству, размерам, силе и т.п. II прил. устар. Хороший, отличный. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
изрядный — изрядный, изрядная, изрядное, изрядные, изрядного, изрядной, изрядного, изрядных, изрядному, изрядной, изрядному, изрядным, изрядный, изрядную, изрядное, изрядные, изрядного, изрядную, изрядное, изрядных, изрядным, изрядной, изрядною, изрядным,… … Формы слов
изрядный — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} = прил. (греч. ἄριστος) превосходный, сильнейший. … … Словарь церковнославянского языка