-
1 зябнуть
мерз(ну)ти, примерзати, морозитися; срвн. Озябнуть. [Стали мої білі ніжки примерзати (Чуб V)].* * *ме́рзнути, ме́рзти, -зну, -знеш, замерза́ти -
2 знобиться
-
3 мёрзнуть
1) (замерзать) замерзати; (о воде: подёргиваться льдом) шерхнути, зашерхати;2) (морозить) морозити. На дворе -зит - (надворі) морозить, бере мороз, береться (на) мороз;3) (зябнуть) мерзнути, мерзти, примерзати. [Не купив батько шапки, нехай ухо мерзне (Номис)].* * *1) ( превращаться в лёд) замерза́ти, ме́рзнути2) (зябнуть, коченеть) ме́рзнути, ме́рзти, замерза́ти3) ( гибнуть от мороза) замерза́ти -
4 дрогнуть
1) см. Дрожать;2) (вздрогнуть) здвигнути, здвигнутися, стенутися, стрястися, зрушитися; (о живом существе) здригнутися, кинутися, тіпнутися. [Ударив кулаком по столу, аж вікна здвигнули (Мирн.). Здвигнулися, стенулися сіни, як бояри сіли, ще й не так стенуться, як горілки нап'ються. Увесь Київ здвигнувся (Куліш). Верби стоять - не стенуться. Вулкан зрушивсь. Він аж кинувся з переляку. Рука тіпнулася, чарка впала додолу (Л. Укр.)]. Неприятель дрогнул - ворог подавсь, завагавсь, стенувся. [Ворожі лави завагалися]. См. Дрожать, задрожать.* * *I( зябнуть) ме́рзнути, ме́рзтиII( вздрогнуть) здригну́тися, стену́тися, стину́тися; диал. здригну́ти; ( задрожать) затремті́ти, задрижа́ти; ( шевельнуться) ворухну́тися, рухну́тися; ( мигнуть) бли́мнути; ( прийти в смятение) завага́тися; ( пошатнуться) похитну́тися, схитну́тися, стену́тися, стину́тися; ( начать отступать) пода́тися -
5 застывать
застынуть и застыть (от холода, страха и т. п.) застигати, застигнути, застигти, холодіти и холонути, (пров. захолоняти), захолонути, похолонути, дубіти, задубіти, задубнути, (коченеть) заклякати, клякнути, заклякнути, кацубнути, закацубнути, закоценіти, закоціліти, заков'язнути, заковизнути, (о мног.) позаклякати, поклякнути, позастигати, похолонути, подубіти. [Цей вираз застиг на обличчю (Грінч.). Чує, що він холоне в напруженій тиші (Коцюб.). Всі так і похололи: от уб'є (Грінч.). Мороз великий - ноги в мене позаклякали (Київщ.). Обхопила руками кущ, і її тонкі маленькі пальці так і заклякли на цівці (Грінч.). Смалець уже захолов. Самовар уже задубів. Іди обідать, а то вже вся страва на столі задубла (Київщ.). Присипало його снігом, і він заков'язнув не встаючи (Чигиринщ.). Так його корчило, бідного хлопця, перед смертю, - так він і заковиз (Сл. Гр.)]. -тыть на месте - прикипіти до місця, на місці. [Стояв наче стовп і немов прикипів на місці (Крим.)]. Душа у него -ла - аж у душі йому похололо, (насмешл.) аж йому в литках застигло (Номис). Застывший - застиглий, захололий, задубілий, закляклий, закоценілий.* * *несов.; сов. - заст`ыть1) холо́нути, захоло́нути, застига́ти, засти́гти, -гну, -гнеш и засти́гнути2) (замерзать, зябнуть) замерза́ти, заме́рзнути и заме́рзти, -зну, -знеш и мног. позамерза́ти; ( коченеть) кля́кнути и закляка́ти, закля́кнути и закля́кти, -кну, -кнеш и мног. позакляка́ти и покля́кнути, дубі́ти, задубі́ти и мног. подубі́ти, колі́ти, заколі́ти3) ( коченеть - о трупе) закляка́ти, закля́кнути и закля́кти; дубі́ти, задубі́ти4) (перен.: становиться неподвижным) застига́ти, засти́гти и засти́гнути и мног. позастига́ти, холо́нути, захоло́нути; ( замирать) завмира́ти, завме́рти, -мру́, -мре́ш и мног. позавмира́ти; (цепенеть от страха, изумления) закляка́ти, закля́кнути и закля́кти и мног. позакляка́ти -
6 стыть
тж. ст`ынуть1) сти́гнути, холо́нути; (остывать диал.) ча́хнути3) ( затвердевать от холода - о жидкости) замерза́ти; ( покрываться льдом) зашерха́ти, покрива́тися кри́гою (льо́дом)4) перен. холо́нути; (терять силу, жар) згаса́ти, угаса́ти
См. также в других словарях:
зябнуть — См. холод... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. зябнуть студиться, дрогнуть, костенеть, коченеть, стынуть, синеть от холода, превращаться в сосульку, застывать, мерзнуть как… … Словарь синонимов
ЗЯБНУТЬ — (зябну) или зябти вост. (зябу); зябать; терпеть от стужи, чувствовать недостаток тепла, мерзнуть; замерзать, вымерзать; озябать, прозябать; вызябать. У меня руки, ноги зябнут; я ты не зябнешь? не холодно тебе? Зябал я и не так, не в новинку. Зябу … Толковый словарь Даля
ЗЯБНУТЬ — ЗЯБНУТЬ, зябну, зябнешь, прош. вр. зяб, зябла, несовер. Испытывать, болезненно ощущать холод, страдать от холода. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ЗЯБНУТЬ — ЗЯБНУТЬ, ну, нешь; зяб и зябнул, зябла; зябший и зябнувший; несовер. Испытывать чувство холода, страдать от холода. З. на ветру. | совер. озябнуть, ну, нешь; озяб, озябла; озябший и озябнувший и зазябнуть, ну, нешь; зяб, зябла; зябший и зябнувший … Толковый словарь Ожегова
зябнуть — зябнуть, зябну, зябнет; прош. зяб и зябнул, зябла, зябло, зябли; прич. зябнувший и зябший; дееприч. не употр … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
зябнуть — Слово, восходящее к общеславянскому zebati, имеющему тот же корень (с иной корневой гласной), что и слово зуб. Переход значения, видимо, связан с тем, что растения дают почки (зубки), а иначе зябнут, еще в холодное время. Таким образом, начальное … Этимологический словарь русского языка Крылова
зябнуть — ну, нешь; зяб, ла, ло; нсв. 1. (св. озябнуть). Ощущать холод, страдать от холода. Начать з. Тело зябло. Команда зябнет. 2. (св. вызябнуть). С. х. Повреждаться, пропадать от холода, вымерзать. Просо зябнет при раннем севе … Энциклопедический словарь
зябнуть — ну, нешь; зяб, ла, ло; нсв. 1) (св. озя/бнуть) Ощущать холод, страдать от холода. Начать зя/бнуть. Тело зябло. Команда зябнет. 2) (св. вы/зябнуть); с. х. Повреждаться, пропадать от холода, вымерзать. Просо зябнет при раннем севе … Словарь многих выражений
зябнуть — зябну, диал. зябти, зябу; далее зяблый, зябкий, укр. зябнути, блр. зябцi, ст. слав. зѩбѫ мерзну , болг. зебна (Младенов 190), сербохорв. зепсти, зебе̑м мерзну, боюсь , словен. zebsti, zebе мерзнуть , чеш. zabsti, zabnouti знобить , слвц. ziаbst᾽ … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Зябнуть — несов. неперех. разг. 1. Ощущать холод, страдать от холода. 2. Повреждаться от холода; вымерзать (о растениях). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
зябнуть — зябнуть, зябну, зябнем, зябнешь, зябнете, зябнет, зябнут, зяб, зябнул, зябла, зябло, зябли, зябни, зябните, зябнущий, зябнущая, зябнущее, зябнущие, зябнущего, зябнущей, зябнущего, зябнущих, зябнущему, зябнущей, зябнущему, зябнущим, зябнущий,… … Формы слов