(зразкова)

скор. від good manufacturing practice

n ком. рахунок-фактура; фактура; рахунок; накладна; інвойс; a фактурний; v виписувати/виписати рахунок-фактуру

документ, який виписує продавець покупцеві для оплати за доставлений, вироблений, куплений, придбаний товар або надану послугу; ♦ рахунок-фактура містить певні дані про операцію (transaction¹): дату, докладний опис товарів чи послуг, вказівку на їх кількість та вартість, спосіб постачання, загальну суму до оплати, ім'я продавця та покупця тощо

═════════■═════════

commercial invoice комерційний рахунок-фактура; consignment invoice консигнаційний рахунок-фактура; consular invoice консульський рахунок-фактура; customs invoice митна фактура; detailed invoice докладний рахунок-фактура; duplicate invoice дублікат рахунка; export invoice експортний рахунок-фактура; final invoice останній рахунок; forwarding invoice експедиторський рахунок; multiple-line invoice багаторядковий рахунок-фактура; original invoice оригінал рахунка-фактури; paid invoice оплачений рахунок-фактура; preliminary invoice попередня фактура; pro forma invoice орієнтовний рахунок-фактура • зразковий рахунок-фактура; provisional invoice тимчасовий рахунок-фактура • умовний рахунок-фактура; purchase invoice рахунок-фактура на закуплені товари; quarterly invoice рахунок за квартал; sales invoice рахунок за продані товари; shipping invoice рахунок-фактура на відвантаження; specified invoice докладний рахунок-фактура; specimen invoice зразкова фактура; supplementary invoice додатковий рахунок-фактура; supplier's invoice рахунок-фактура постачальника; transportation invoice рахунок за перевезення вантажу; vendor invoice рахунок-фактура продавця

═════════□═════════

against invoice проти рахунка-фактури; as per invoice згідно з рахунком-фактурою; invoice accounting бухгалтерський облік рахунків; invoice amount сума фактури • кількість рахунків; invoice discounting дисконтування рахунка-фактури; invoice for payment рахунок на сплату; invoice number номер рахунка-фактури; invoice price ціна на рахунку-фактурі • фактурна ціна • ціна, що вказана на накладній; invoice sum сума за рахунком; invoice value вартість згідно з рахунком-фактурою; to draw up an invoice оформляти/оформити рахунок-фактуру • виписувати/виписати рахунок-фактуру; to invoice in dollars виписувати/виписати рахунок-фактуру в доларах; to issue an invoice виписувати/виписати рахунок-фактуру; to make out an invoice виписувати/виписати рахунок-фактуру; to pay an invoice платити/заплатити рахунок-фактуру; to receive an invoice одержувати/одержати рахунок-фактуру • отримувати/отримати рахунок-фактуру; to send out an invoice посилати/послати рахунок-фактуру

═════════◇═════════

фактура < нім. Faktura — товарний рахунок < лат. factura — обробка, побудова. Засвідчується в 1724 р. у Торговельному морському статуті в Петербурзі (Фасмер 4: 183; СІС: 695)

* * *

(quot.; qtn.; qu.)

n 1. ком. пропозиція, оферта; 2. бірж. котирування; курс; ціна; розцінка; a котирувальний

1. заява, у якій вказуються ціна (price) та умови, за якими можна отримати товар, послугу тощо; ♦ пропозиція містить умови платежу (payment), деталізацію продукту (product) чи технічні норми виконання роботи, строк постачання, строк завершення роботи і т. ін.; 2. заява, у якій визначається курс (price) цінних паперів (securities), валюти (currency¹) або товару (commodity); ♦ при котируванні вказуються два курси — курс продавців (asked price) та курс покупців (bidprice)

═════════■═════════

alternative quotation альтернативна пропозиція; asked quotation курс продавців; bid quotation курс покупців; binding quotation тверда пропозиція; bond quotation котирування облігації; closing quotation курс під час закриття біржі; competitive quotation конкурентна пропозиція; consecutive quotations послідовне котирування курсів; consultancy-service quotation пропозиція консультаційної послуги; currency quotation котирування валюти; direct quotation пряме котирування; facsimiled quotation пропозиція, зроблена по факсу; faxed quotation пропозиція, зроблена по факсу; final quotation останнє котирування; first quotation початкове котирування; fixed quotation тверда пропозиція; flat quotation котирування без урахування відсотків; foreign exchange quotation котирування валюти; formal quotation офіційне котирування; indirect quotation непряме котирування валюти; itemized quotation позиційне котирування • позиційна пропозиція; last quotation кінцеве котирування; lumpsum quotation пропозиція одноразової виплати; maintenance quotation пропозиція на утримання; market quotation ринкове котирування; material-supply quotation пропозиція матеріального постачання; nominal quotation номінальне котирування • номінальний курс; official quotation офіційний курс; opening quotation курс під час відкриття біржі; over-the-counter quotation котирування на позабіржовому ринку; previous quotation попереднє котирування; proforma quotation орієнтовне котирування; publicly-advertised quotation публічно рекламована пропозиція; qualified quotation обмежена пропозиція; revised quotation переглянута пропозиція; share quotation котирування акцій; specimen quotation зразкова пропозиція; spot quotation курс за угодою з негайним постачанням • котирування товару з негайною відправкою; standard quotation єдиний курс; stock quotation котирування акцій; stock exchange quotation біржовий курс • біржове котирування; tape quotations курси, зазначені на стрічці біржового телеграфного апарату; today's quotation котирування нинішнього дня; verbal quotation усна пропозиція; written quotation письмова пропозиція

═════════□═════════

application for quotation заява для котирування на біржі; quotation box скринька на пропозиції; quotation list список пропозицій; quotation section відділ пропозицій; to accept a quotation приймати/прийняти пропозицію; to apply for a quotation звертатися/звернутися з проханням встановити курс; to be accepted for quotation бути визнаним для котирування на біржі; to call for quotations звертатися/звернутися за пропозиціями; to examine a quotation розглядати/розглянути пропозицію; to modify a quotation змінювати/змінити пропозицію; to prepare a quotation готувати пропозицію • готувати котирування • готувати/підготовити котирування • готувати/підготовити пропозицію; to qualify for a quotation діставати/дістати кваліфікацію з котирування; to receive a quotation одержувати/одержати пропозицію; to request a quotation запитувати про пропозицію; to revise a quotation переглядати/переглянути пропозицію; to submit a quotation подавати/подати пропозицію • подавати/подати котирування

quotation:: quote

* * *

1. n

1) зразок; модель

2) макет; шаблон; фасон; взірець; зліпок

3) тип, марка конструкції

4) розм. точна копія

5) натурщик; натурщиця

6) манекен; манекенниця

7) жива модель (для демонстрування одягу)

2. adj

зразковий, взірцевий

3. v

1) створювати модель (макет); моделювати

2) ліпити

3) тех. формувати (за зразком чогось — after)

4) бути натурщиком (натурщицею, манекенницею)

* * *

1) модель, макет

2) модель, зразок; зліпок, шаблон; модель, фасон; взірець

3) модель, тип, марка конструкції

4) дiaл. точна копія

5) натурщик; натурниця; манекенниця манекенник, манекен

6) eвф. повія, яка приходить за викликом

1) виготовляти, створювати модель або макет; моделювати; ліпити

2) тex. формувати

3) виготовляти, створювати за зразком; дотримуватися зразка

4) бути натурщиком, натурницею, живою моделлю; бути манекенницею

1) лінгв. орфоепія

2) зразкова літературна вимова

* * *

1) лiнгв. орфоепія

2) орфоепічна норма

1. n

1) зразок, взірець

2) друк. парагон

3) заст. суперник

4) діамант вагою в 100 каратів і більше

2. adj

бездоганний, взірцевий, зразковий

3. v поет.

1) порівнювати

2) бути рівнею, відповідати

* * *

1) зразок

2) icт. суперник

3) пoлiгp. парагон

4) діамант вагою в 100 карат, більше

1. n

1) зразок, взірець, приклад

2) модель, форма, шаблон

3) схема, діаграма

4) викрійка

5) спосіб (життя); манера (поведінки)

6) малюнок, візерунок

7) амер. відріз, купон на сукню

8) храмове свято, храм

9) структура, будова

10) ав. плоша бомбардування

2. v

1) виготовляти за зразком, копіювати (after, on, upon)

2) прикрашати візерунком

3) наслідувати приклад

* * *

1) зразок, приклад

2) cпeц. зразок, шаблон; cпeц. форма, модель; схема, діаграма; викрійка; зразок; спосіб, триб ( життя); манера ( поведінки); cпeц. патерн

3) малюнок, візерунок

4) cл. відріз, купон на сукню

5) дiaл. день храмового святого; храмове свято

6) гeoл. структура, форма, будова; кристалічна решітка

7) неприйнята модель монети

8) aв. площа бомбардування

9) вiйcьк. площа розсіювання, розподіл влучень ( pattern of dispersion)

1) робити за зразком, копіювати

2) прикрашати візерунком

3) брати за приклад, брати за зразок

1) зразок, взірець; екземпляр

2) розм., ірон. суб'єкт, тип

* * *

1) зразок; екземпляр

2) ірон. тип, суб'єкт

1) (образцовый) зразковий, взірцевий. [Зразкова чесність]. -ное поведение - зразкове поводіння. -ный экземпляр - взірцевий примірник;

2) (приблизительный) приблизний, прикидний. [Прикидний план]. -ная смета, счёт - приблизний, прикидний кошторис, рахунок;

3) (прибавленный) приміряний, (о земле ещё) прирізаний. [Прирізана десятина].

* * *

1) ( образцовый) зразко́вий, взірце́вий

2) ( приблизительный) прибли́зний

НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ - складова частина західноєвропейської філософії Нового часу, в яку входять, крім нім., також англ., франц., нідерланд. філософії. Засновником англ. класичної філософії є Бекон, франц. - Декарт, нідерланд. - Спінова. Рівна їм велика постать у Німеччині з'являється лише після Тридцятирічної війни у друг, пол. XVII ст. в особі Ляйбніца. Термін "класична філософія" має подвійний зміст. По-перше, це - філософія розуму, свідомості і самосвідомості, пізнання В. она виникає з Декарта і Бекона і завершується вченням Гегеля. В такому широкому розумінні Н.к.ф. поділяється на чотири періоди: 1) філософські пошуки в межах Реформації і містики Н. айбільш видатною фігурою тут є Беме; 2) засвоєння беконівського емпіризму, картезіанства, спінозизму і матеріалізму, філософії права Греція і Гоббса, а також початок вироблення власної думки (Юнгій, Штурм, Пуфендорф, Вольф та ін., XVII ст.); 3) період нім. просвітництва XVIII ст., на який припадає і поява основних творів Ляйбніца та його учнів, котрі згуртувалися навколо Вольфа і утворили школу, яка відіграла основну роль в нім. просвітництві; 4) філософська думка від Канта до Фоєрбаха. По друге, "класична філософія" означає зразкова. Таким у нім. історії є переважно четвертий період - починаючи "з Канта". Поділ історії філософії на філософію до Канта і од Канта проведено Віндельбандом, Гартманом і продовжено в марксизмі. Основну рису цього періоду становлять різноманітні варіанти діалектичного світорозуміння, заснованого на поєднанні фундаментальних протилежностей. Потяг до такого синтезу помітний і в попередній думці. Найбільш характерним у Беме є його діалектика в тлумаченні Бога, природи, людини. Головні зусилля Ляйбніца були спрямовані на примирення і узгодження конкуруючих ідей і концепцій: раціоналізму і сенсуалізму, апріорного та апостеріорного, телеології і механіцизму, аж до об'єднання церков різних конфесій та численних нім. князівств в одну державу. Потяг до синтезу стає всеохопним у четвертий період, який і визначає всі основні особливості Н.к.ф. Саме тепер діалектика як така була усвідомлена і піддана всебічному аналізу, розробці і критиці. Головні його представники: Кант, Фіхте, Шеллінг, Гегель, Фоєрбах. Н.к.ф. має цілий спектр загальних властивостей Н. а першому місці - установка на розум і як об'єкт пізнання, і як пізнавальну здатність. Такими є Кантові "Критики" чистого і практичного розуму, відповідні дві основні частини "Науковчення" Фіхте та "Системи трансцендентального ідеалізму" Шеллінга, всі великі твори Гегеля ("Феноменологія духу", "Логіка", "Енциклопедія філософських наук"), в яких розум постає або у своїй власній формі, або ж як сутність духу. Головна функція розуму регулятивна: подати знання у вигляді системи. Всі філософи від Канта до Гегеля свідомо будують свої вчення як системи. Це важлива відмінність від попередників. Коли в останніх і знаходимо системи, напр., "Етику" Спінози чи "Систему природи" Гольбаха, спосіб береться або з іншої науки, або ж ототожнюється з повнотою висвітлення матеріалу з певних проблем. Для побудови системи потрібен певний метод. У Канта загалом це метод трансцендентальний, в який входять декілька складових.Усе вчення, викладене в трьох "Критиках", базується на "системі найвищих здібностей душі": пізнавальна, почуття задоволення і незадоволення, бажання. "Критика чистого розуму" в цілому структурується трьома питаннями: Як можлива чиста математика? Як можливе теоретичне природознавство? Як можлива метафізика як наука? На перший відповідає "трансцендентальна естетика": апріорні простір і час обумовлюють геометрію та арифметику. Можливість другого покладається таблицею апріорних понять розсудку - категорій. Цілісність метафізики утворюється системою суперечностей: антиномій, паралогізмів, ідеалу чистого розуму. Аналогічно відбувається структурація інших творів Канта. Фіхте назвав свій метод синтетичним, бо він полягає у поєднанні парних категорій - суб'єкта й об'єкта, причини і наслідку, субстанції й акциденції завдяки їх кількісній подільності, і в певній послідовності самих пар. Новий варіант діалектичного способу мислення знаходимо у Шеллінга: суть його в переході однієї крайності в іншу. Найбільш розвинутим є метод Гегеля, який він спеціально дослідив у "Передмові" до "Феноменології духу", в "Науці логіки", "Історії філософії". Завдяки цьому врешті-решт було відкрито перший специфічно філософський метод, відмінний від математичних та емпіричних методів знання Н. аслідком великої уваги до методології дослідження і викладу стала висока теоретичність, проблемність і проблематичність даних вчень, через які вони справили надзвичайний вплив на сучасність і майбутнє. Висновком було і таке явище, як піднесення філософії над спеціальнонауковим знанням, погляд на неї як на взірець для інших його галузей, тлумачення філософії як науки наук. Таке становище виникає тоді, коли певна наука досягає помітних успіхів в збагаченні своїх змісту і форми. Так було з математикою, на яку свого часу із заздрістю дивилися філософи і вважали за благо користуватися її досягненнями; з науками досвідними, методи яких переймали у XVII - XVin ст. Як на зворотний приклад можна послатися на Евкліда: метод побудови його "Начал" був запозичений із творів Аристотеля - з логіки і метафізики. З цим пов'язана і така риса розглядуваних вчень, як перевага загального над одиничним, цілісного над окремим. Системним вважалося не лише філософське знання, а й сама природа і суспільство. Особа поставала моментом чи елементом суспільно-державної тотальності. Така установка особливо притаманна концепціям Гегеля Н. арешті, з усього наведеного випливає переважно ідеалістичний зміст філософії даного періоду. У Канта маємо певне поєднання суб'єктивного ідеалізму з елементами матеріалізму. Фіхте у першому варіанті "Науковчення" - суб'єктивний ідеаліст у чистому вигляді. Поступово його система переросла у пантеїзм релігійно-моральнісного ґатунку. Шеллінг подолав суб'єктивний ідеалізм, додавши до нього натурфілософію як другу філософську перінонауку, а потім - через "філософію тотожності". Він перший в історії думки усвідомив обмеженість і матеріалізму, й ідеалізму, намагався стати на більш загальну точку зору, яку він, як і згодом Гегель, називав абсолютним ідеалізмом. Тільки Фоєрбах був у другий період творчості (од 1839 р.) послідовним матеріалістом.Всі зазначені загальні риси Н.к.ф. були сконцентровані в творах Гегеля, які і стали предметом дружньої і всебічної критики з боку різних опонентів. Шопенгауер протиставив розуму волю, пізній Шеллінг "негативній філософії" розуму - "позитивну філософію" релігійного типу, Конт філософській метафізиці - позитивні науки, Фоєрбах ідеалізму - матеріалізм, Маркс теоретичній спекуляції - практику, а К'єркегор захищав занедбану особу. Всі разом відкидають системність, більшість - діалектику. Такий суцільний напад свідчив про перехід до нової, післякласичної доби філософування. Останнє мало і свої переваги, але і недоліки в культурно-світоглядному відношенні. Цим пояснюється відродження й оновлення, переробка Н.к.ф. в XIX - XX ст.