(знову)

1) підтверджувати (вимогу)

2) знову висувати (обвинувачення)

3) повторно запевняти; знову заявляти

* * *

1) знову прикріпити (ся)

2) юр. повторно арештувати

3) юр. повторно описати (поцінувати) майно

4) військ. перепідпорядковувати

* * *

1) знову прикріпити; знову прикріпитися

2) юp. повторно заарештувати; повторно описати майно

3) вiйcьк. перепідпорядковувати

1) знову передати; повернути

2) повернути у комісію для доопрацювання (про законопроект)

* * *

1) ( знову) передати; повернути

2) парл. повернути ( законопроект) у комітет для доопрацювання

1. n

1) повторення

2) виконання на біс

3) повторення радіопрограми (телепередачі)

4) зворотний шлях

5) амер., розм. репетиція

6) амер., розм. студент-другорічник

7) муз. повторення певного розділу п'єси, реприза

8) знак повторення

9) pl повторні замовлення; додаткові замовлення

10) повторення радіограми

2. v

1) повторювати

2):

to repeat oneself — повторюватися

3) говорити напам'ять

4) переказувати; розповідати повторно

5) траплятися знову, повторюватися

6) амер. незаконно голосувати на виборах кілька разів

7) відбивати час (про куранти)

8) відригуватися (про їжу)

* * *

1) повторення

2) виконання на біс

3) повторення радіо- або телепрограми

4) aмep. дорога назад

5) aмep.; cл.; жapг. студент-другорічник

6) мyз. повторення якого-небудь розділу п'єси, реприза; знак повторення

7) pl; кoм. повторні замовлення; додаткові замовлення

8) тeкcт. рапорт

1) повторювати

2) говорити напам'ять ( to repeat by heart або from memory)

3) розповідати, повторювати

4) повторюватися, зустрічатися ( знову)

5) відтворювати

6) знову пройти через що-небудь

7) aмep. незаконно голосувати на виборах кілька разів

8) відбивати час ( про куранти); дзвонити ( про годинник)

9) відригуватися ( про їжу)

1. n юр.

1) придбання (переховування) майна, здобутого злочинним шляхом

2) переховування злочинця

2. v (past і p.p. reset)

1) юр. купувати (переховувати) майно, здобуте злочинним шляхом

2) переховувати злочинця

1. n друк.

1) повторний набір

2) заново набрана друкована форма

2. v (past і p.p. reset)

1) знову встановлювати; повертати у вихідне положення

2) підрегулювати

3) знову вставляти в оправу (коштовний камінь тощо)

4) мед. вправляти

5) с.г. розсаджувати

6) друк. набирати заново

* * *

1) повернення у вихідне положення

2) повторне встановлення на нуль ( секундоміра)

1) тex. підрегулювати; знову встановлювати; повертати у вихідне положення

2) вставляти в нову оправу ( дорогоцінний камінь)

3) мeд. вправляти

4) c-г. розсаджувати

1) переставляти, переміщати

2) переселяти

3) повертати на попереднє місце (до попереднього стану)

4):

to resettle oneself — знову сідати

5) відстоюватися; осідати

* * *

1) переставляти, переміщати

2) переселяти

3) повертати в колишній стан або на колишнє місце

4) знову сідати, знову розсаджуватися ( to resettle oneself)

5) відстоюватися; осідати

1) відступати; відходити; іти (геть)

2) знову віддавати (територію)

* * *

1) відновлювати; знову наділяти (владою тощо)

2) повертатися; бути відновленим

3) знову одягатися

* * *

1. n

1) куля

2) небозвід

3) коло, круг

4) окружність; кільце

5) коловий рух; кругообіг; круговорот

6) обхід

7) військ. перевірка вартових

8) прогулянка, поїздка

9) ряд; цикл; серія

10) тур, етап; раунд; партія (гри)

11) група, коло (людей)

12) кусок, шматок

13) щабель (драбини)

14) танок

15) (the round) кругла скульптура

16) чергова порція спиртного

17) військ. постріл; патрон

18) снаряд

19) гірн. комплект шпурів

2. adj

1) круглий; кулястий; сферичний

2) повний, пухлий

3) круговий, коловий

4) приблизний; неточний, орієнтовний

5) круглий (про число); б) великий, чималий; кругленький (про суму)

7) швидкий, енергійний (про рух)

8) приємний, нетерпкий (про вино)

9) закруглений, закінчений (про фразу тощо)

10) прямий, щирий, відвертий

11) різкий, грубуватий

12) м'який; низький; бархатистий (про голос)

13) плавний, гладенький (про стиль)

14) наповнений (про вітрила)

15) нерозтятий (про рибу)

16) фюн. лабіалізований (про звук)

3. adv

1) навколо, по колу

2) по

3) в радіусі

4) знову

5) весь, цілий

6) близько, недалеко

7) орієнтовно, близько

8) різко, відверто

4. prep

1) навколо, навкруги

2) коло, біля

3) по

4) на

5) за

5. v

1) округлювати (ся), робити (ся) круглим

2) округляти (число)

3) надуватися, надиматися, роздуватися, наповнюватися (про вітрила)

4) завершувати, закінчувати

5) обгинати, обходити кругом

6) підрізати вуха (собаці)

7) повертати (ся)

8) обдурити, обманути

9) фон. лабіалізувати (звук)

10) говорити таємниче (пошепки)

* * *

1) куля; небо

2) круг, предмет, який має форму круга; скибочка ( хліба)

3) коло, кільце

4) круговий рух; кругообіг; круговорот

5) часто pl обхід; вiйcьк. перевірка караулів

6) прогулянка, поїздка

7) ряд; цикл; серія; тур, етап; раунд, тур ( переговорів)

8) коло, група ( людей)

9) = round dance

10) ( the round) кругла скульптура

11) огузок, кострець

12) чергова порція спиртного

13) cпopт. гра, партія; тур гри; пулька ( фехтування); раунд ( бокс)

14) вiйcьк. постріл; патрон

15) вибух ( оплесків)

16) кругла сходинка ( драбини)

17) peaкт. снаряд

18) гipн. комплект шпурів

1) круглий; кулястий, сферичний

2) повний, пухлий, з округлими формами

3) круговий

4) грубий, приблизний ( про суму); круглий ( про число); цілий, без дробів ( про число); цілий; не менше ніж

5) швидкий, енергійний (про рух, темп)

6) м'який, густий, звучний, глибокий (про голос, звук)

7) приємний, нетерпкий ( про вино)

8) вільний, легкий, гладкий, плавний

9) закруглений; закінчений, завершений (про фразу, пропозицію); закінчений, оброблений ( про роман); зображений всебічно, правдоподібно; повнокровний ( про образ)

10) прямий, відвертий; щирий; різкий

11) гpaм. лабіалізований ( про звук)

12) наповнений ( про вітрило)

13) потрошений, розчинений ( про рибу)

1) указує на рух по колу, спиралі або на обертання кругом, навколо

2) указує на знаходження поруч, по сусідству

3) указує на знаходження або поширення по всій площі, по всьому району по; передається дієслівними префіксами

4) указує на зміну напрямку або рух у протилежний бік; часто передається дієслівними префіксами; зміну позиції, точки зору

5) указує на прихід куди-небудь або до кого-небудь, доставку чого-небудь куди-небудь

6) указує на вимір обсягу в окружності, в обхваті; вимір площі по радіусу в радіусі

7) указує на повторення чого-небудь через певні проміжки часу знову; протікання дії протягом усього періоду часу

8) aмep. указує на неточне визначення чого-небудь приблизно; біля

9) у сполученні

1) округляти, заокруглювати, робити круглим; округлятися; повнішати; гpaм. лабіалізувати ( звук); округляти ( числа); надуватися, роздуватися, наповнюватися ( про вітрило)

2) завершувати, закінчувати; закруглятися

3) ( into) розвиватися, перетворюватися на; закінчуватися, завершуватися ( чим-небудь)

4) обгинати, обходити навколо

5) (on, upon) накидатися на кого-небудь; доносити ( на кого-небудь)

6) обійти, обдурити, ошукати ( кого-небудь)

7) підрізати вуха ( собаці)

8) повертати; повертатися; мop. приводити до вітру

1) указує на рух навколо чого-небудь або обертання навколо осі навколо; огинання предмета; часто передається дієслівним префіксом об-

2) указує на знаходження навколо предмета навколо, навкруги; знаходження по сусідству, поруч біля

3) указує на рух у якому-небудь просторі по; огляд будинку, музею

4) указує на вимір обсягу, окружності в

5) указує на протікання процесу протягом усього періоду часу

6) указує на приблизне визначення числа, суми біля; часу біля

7) з приводу

8) у сполученні

apx. говорити таємничим шепотом

1) тех. знову вмикати

2) військ. знову вводити в бій

3) військ. залишатися на надстрокову службу; знову іти на військову службу

1) ек. знову вкладати (капітал), знову інвестувати

2) відновлювати у правах

3) знову забезпечити одягом

1) (to) повертатися (у розмові, подумки до чого-небудь)

2) (to) знову спадати на думку; знову виникати ( про думку)

3) повторюватися, відбуватися знову; мeд. рецидивувати

4) (to) звертатися, вдаватися (до чого-небудь, до кого-небудь)

1) відроджуватися, воскресати; пробуджуватися; розцвітати; відроджувати, пожвавлювати; воскрешати; пробуджувати

2) повертатися до життя; повертати до життя, воскрешати; реанімувати

3) приходити до тями; опритомніти; приводити до тями

4) відновлюватися; знову підноситися духом; додавати бадьорості, відновлювати сили

5) знову набувати чинності ( про закон); знову вводити в силу, в дію; відновлювати, поновлювати

6) реставрувати ( режим); обновляти, реставрувати ( одяг)

7) xiм. реактивувати

-ся, возобновить, -ся відновляти, -ся, відновити, -ся, поновляти, -ся (поновлювати, -ся), поновити, -ся, зновляти, -ся, зновити, -ся, підновляти, -ся, підновити, -ся, (вновь строить) відбудовувати, -ся, відбудувати, -ся; (о разговоре, речи) (знову) знімати, -ся, (знову) зняти, -ся. [Розмова знову знялася. Зняли перепинену розмову]. Возобновлённый - відновлений, поновлений, відбудований.

* * *

несов.; сов. - возобнов`ить

воссоединить єднати, приєднати, знову (наново) єднати (з'єднати, з'єдночити), знову (наново) злучати (злучити), знову (наново) сполучати (сполучити).

* * *

несов.; сов. - воссоедин`ить

начать

1) починати, почати, розпочинати, розпочати, зачинати, зачати, (редко) начинати, начати, (редко, диал.) розчинати, розчати, започинати, започати що и що робити, (очень редко) вчинати, вчати що робити; (ставать) ставати, стати що робити, (приниматься) братися, взяти и (реже) взятися, піти що робити, заходжуватися и заходитися, (сов.) заходитися що робити и коло чого, (о мног.) поропочинати, позачинати, позаходжуватися. [Я знав кінець, іще й не починавши (Самійл.). Життя свого я не почну як діти (Грінч.). Гості почали прощатися (Коцюб.). Сонце почало повертати на вечірній пруг (Н.-Лев.). Киньмо жереб, хто резпочинати мусить (Куліш). Трохи оддихавши, знову розпочинає (Мирний). Тепер-би нам з ворогами бійку розпочати (Рудан.). Партія визнала за потрібне розпочати рішучу боротьбу з правим ухилом (Пр. Правда). Старий розпочав нову хату будувати (Мирний). Кардинал казання зачинає (Самійл.). Кашель зачинає душити його слабі груди (Франко). Зачинає із ним розмовляти (Рудан.). Добре зачав, лихо скінчив (Франко). Зачав був його соромити (Грінч.). Зачне кричати (Звин.). Як начнеш постить, то нічого буде хрестить (Номис). Співали гарні пісні, а далі й казки розчали (Біл.-Нос.). Розчали робити хату (Червоногр.). Заходитись коло тієї праці, що започали наші предки (Куліш). Прибіг до нас та й стає нам розказувати, що йому трапилося (Звин.). Став до мене ходити (М. Вовч.). Брався він голосити (Крим.). Взяв він лаятися (Звин.). Погладить по головці, а сам візьме ходить по садку (М. Вовч.). Учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.). Взялися стреляти (Гол. I). Пішли старі про Кам'янець розпитуватись (Свидн.). Пообідав і робити заходився (Грінч.)]. -ть говорить - починати, почати говорити, здіймати (знімати), зняти мову, заговорити про (за) кого, про (за) що. Ребёнок -нает говорить (впервые) - дитина починає говорити (лепетіти), (диал.) дитина нарікає. [«А що малий, ще не говорить?» - «Та ні, потроху вже наріка» (Бердянщ.)]. -ть год, день - починати (розпочинати), почати (розпочати) рік, день. -ть дело - а) (судебное) починати (розпочинати, заводити), почати (розпочати, завести) справу (діло). [Я тобі й коні подарую і діла ніякого не заведу (Тобіл.)]; б) (исковое, тяжбу) закладати, закласти (реже заложити) позов; в) (предприятие) починати (розпочинати), почати (розпочати) діло; закладати, закласти підприємство, (зап.) підніматися, піднятися (якоїсь справи). -ть драку, ссору и т. п. с кем - починати, почати бійку, сварку и т. п. з ким, заводитися, завестися (битися, сваритися и т. п.) з ким. [Нащо ти з дітьми заводишся? знов почнуть плакати через тебе (Звин.). Завелися, як той казав: багатий за багатство, а вбогий - бо-зна й за віщо вже (Номис). Завелись князі поміж собою битись (Куліш)]. -ть жизнь - починати (розпочинати), почати (розпочати) життя. [Можна було нове життя по-кращому розпочати (Доман.)]. -ть от (с) Адама - починати, почати від Адама (від батькового батька). -ть переговоры - починати (розпочинати), почати (розпочати) перемови (пересправи). -ть (затягивать) песню - заводить, завести пісні и пісню. [Вночі заводив своїх чарівних пісень (Гр. Григор.). Без мене не знаєш, як і пісню завести (Стор.)]. -ть пирог, хлеб - починати, почати, (слегка) надпочинати, надпочати пиріг (пирога), хліб. -ть (заводить) разговор - починати (розпочинати), почати (розпочати) розмову, здіймати (знімати), зняти розмову (бесіду, балачку, мову, (диал.) річ, заводити, завести (мову), забалакувати, забалакати про (за) кого, про (за) що. [Ти даремно сам знов розпочинаєш ту розмову (Л. Укр.). Не здіймаймо журливих розмов! (Л. Укр.). Сама вона таких розмов не знімала, - все він починав (Грінч.). Коли-б не хотів, то-б і бесіди оцієї не здіймав (Кониськ.). «Братіки мої!» - здіймає річ один (Коцюб.). Не здіймала більше речи про свою думку (Кониськ.). Не хтів їй казати всього про себе одразу і завів про друге (Гр. Григор.)]. -ть сначала - починати, почати спочатку. [Почніть спочатку, а то я вас перебила (Л. Укр.)]. -чать поддакивать - почати притакувати (підтакувати), затакати. -ть разглагольствовать - починати, почати (зачати) просторік(ув)ати, запросторікати, розпускати, розпустити патяки. -ть танец - починати (заводити), почати (завести) танець (танок). -чать читать - почати читати, зачитати. [Письма принесли і всі тихенько зачитали (Шевч.)]. Как -чал, как -нёт читать! и т. п. - як почав (зачав), як (не) почне (зачне) читати! и т. п. Опять -чал своё - знову завів своєї. Не с чем -чать - нема з чим (ні з чим) почати (піднятися), (образно) нема за що рук зачепити. Не знаю, что и -чать - не знаю, що й почати (що його й робити). [Я не знаю, що мені робити, що мені почати (Сл. Гр.)]. Не торопись -нать, спеши кончать - не швидко починай, а швидко кінчай. -най, да о конце помышляй - починай, та про кінець дбай. Ни -чать, ни кончать пришло - ані сюди, ані туди, Микито! (Приказка);

2) безл. - починати, почати, (становиться) ставати, стати. [Починало ставати душно (Грінч.). Почало йому згадуватися все, що тоді було (Грінч.). Стало на світ займатися (Квітка)]. -нает идти дождь - починає йти дощ, зривається дощ (іти). [Зривається дощик іти (Звин.)]. -нает теплеть - починає тепліти, (больше прежнего: теплішати), забирається на тепло. Начиная -

1) починаючи, розпочинаючи и т. п.;

2) нрч. - починаючи, почавши з (від) кого, з (від) чого. -ная с этого времени - починаючи з цього часу, з цього часу почавши. -ная с этого места - починаючи від цього місця, від цього місця почавши. Начатый - початий, розпочатий, зачатий, начатий, розчатий, започатий, вчатий, порозпочинаний, позачинаний; заведений; надпочатий; знятий. [Початі в дев'ятнадцятому віці спроби (Крим.). Кінчали розпочату бесіду (Коцюб.). Надпочатий хліб (Франко)]. -ться -

1) (стр. з.) починатися, розпочинатися, бути починаним, розпочинаним, початим, розпочатим, порозпочинаним и т. п. [Працю тільки розпочато (Самійл.)]. -чат судебный процесс - почато (розпочато) судовий процес (судову справу);

2) (в пространстве) починатися, початися, (реже) зачинатися, зачатися. [Там, де гори вкриті туманами, мій рідний краю, - там, почався ти (Грінч.). Обидва яри зачинаються коло ліса (Звин.)];

3) (во времени) починатися, початися, розпочинатися, розпочатися, зачинатися, зачатися, (редко) начинатися, начатися, (редко, диал.) починати, почати, розчинатися, розчатися, зачинати, зачати; (наступать; появляться; возникать) заходити, зайти; (возникать, брать начало) ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати, іти, піти з чого, від кого; (подниматься: о крике, шуме, ссорах и т. п.) зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, зчинатися, зчатися, (также о разговоре) здійматися и зніматися, знятися. [Дія починається з того, що… (О. Пчілка). Незабаром почнеться діло (Рудан.). Коли воно (небо) почалось, того ми не знаєм (Рудан.). Коли розпочиналося на Україні яке добре діло, то завжди… (Рада). Розпочавшися р. 1901 боротьбою за український університет, ця тенденція невпинно йде вперед (Рада). Бенкет розпочавсь (Самійл.). Розпочалася нудьга за Україною (Крим.). Небавом розпочнеться наука в школі (Кониськ.). Нове життя зачалося (Мирний). Закінчити ту справу, що зачалась у березолі (Куліш). Рожа одцвілася, а калина началася (Метл.). На Чорному морі все недобре починає (Пісня). Як зачинає звада, не поможе й рада (Номис). Прийшли морози, випав сніг; зайшла инша робота (Васильч.). Сварка зайшла із-за якихось виплат (Франко). Стала слава, стали й поговори, ой на тую дівчиноньку, що чорнії брови (Метл.). Встає життя нове (Грінч.). Повстала боротьба національности за своє національне «я» (Грінч.). Все воно з сварки постало (Грінч.). Така дружба, таке товариство пішло між ними! (Мирний). Зав'язалася балачка, пішла обміна думками (Крим.). Зчиняється досить палка спірка (Грінч.). Вчинився нараз крик (Франко)]. - ется день - починається (настає) день. -ется жатва - починаються (заходять) жнива. -лось ненастье - почалася негода, занепогодилося. -ется ночь - починається (настає, заступає, западає) ніч. -ется осень - починається осінь, осеніє. -ется праздник - починається (заходить) свято. -лось с пустяков - почалося (зайшло) з дурниці. -ется, -чался разговор - починається (здіймається), почалася (знялася) розмова (бесіда). [Розмова на який час затнулася, а там знову знялась (Мирний). Знялася в нас бесіда про книжки (Кониськ.)]. -ется рассвет - починає світати (розвиднюватися, на світ благословлятися, дніти). Список - ется его именем - список починається його ім'ям (з його ім'я). Не нами -лось, не нами и окончится - не від нас повелося - не з нами й минеться; не від нас стало, не нами й скінчиться (Приказки).

* * *

несов.; сов. - нач`ать

v відновлювати/ знову піднімати (питання тощо)

- to reopen a discussion знову відкривати дискусію

- to reopen a subject/ a question знову піднімати (тему, питання)

(хайтый) повертати назад, повертатися, вивертатися; хайтахайта повторюючи, повторно, знову і знову СБФ; хайтмаз йол незворотна дорога СЛ; холу хайтсын щоб йому руки повивертало СБ; хайтып т'ель- повертатися назад, приходити знову СБ, П, Г; мен андан хайтып т'есем якщо я звідти повернуся Б; т'ери хайт- повертатися назад ВН, П, Б; хайттлер т'ери вони повернулися назад ВН; хайтхан т'ери повернувся назад Б.

- re-examine an agreement