Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(завершать)

  • 1 завершать

    матем., несов. заверша́ть, сов. заверши́ть
    заве́ршувати, заверши́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > завершать

  • 2 завершать

    матем., несов. заверша́ть, сов. заверши́ть
    заве́ршувати, заверши́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > завершать

  • 3 завершать

    -ся, завершить, -ся завершувати, -ся, вершити, -ся, завершити, -ся, довершувати, -ся, довершити, -ся, вивершувати, -ся, вивершити, -ся, (о мног.) повершити, -ся; закінчувати, -ся, закінчати, -ся, (о мног.) покінчати, -ся. [Мармурові коминки вершилися великокняжими гербами (Стор.). Найбільш довершена форма в поезії - драма, що немов вершить собою всю людську творчість у слові (Єфр.). Так завершилося кристалізування руської інтелігенції. Здорові та гарно за[по]вершені стоги. І смертю закінчай усю мою недолю (Куліш). Як все діло закінчаєм (вар. покінчаєм), по-козацьки погуляєм (Пісня)]. Завершенный - завершений, довершений, вивершений, закінчений.
    * * *
    несов.; сов. - заверш`ить
    заве́ршувати, заверши́ти и мног. позаве́ршувати, виве́ршувати, ви́вершити и мног. повиве́ршувати; сов. поверши́ти

    Русско-украинский словарь > завершать

  • 4 завершить

    сов. от завершать

    Русско-украинский политехнический словарь > завершить

  • 5 завершить

    сов. от завершать

    Русско-украинский политехнический словарь > завершить

  • 6 венчать

    1) вінчати, вінцем квітчати;
    2) коронувати;
    3) (удостаивать, награждать) квітчати, нагороджати. [Квітчати славою героя];
    4) (завершать) вінчати, квітчати. [Кінець діло вінчає];
    5) (покрывать вершину) квітчати, [по]укривати, повивати;
    6) вінчати, шлюб давати.
    * * *
    1) вінча́ти, уві́нчувати; (венком, цветами) закві́тчувати; ( награждать) нагоро́джувати; ( заканчивать собою что) виве́ршувати
    2) церк. вінча́ти; вво́дити в зако́н

    Русско-украинский словарь > венчать

  • 7 дорабатывать

    несов.; сов. - дораб`отать
    1) (работать до какого-л. времени) допрацьо́вувати, допрацюва́ти
    2) (завершать работу над чем-л.) доробля́ти и доро́блювати, дороби́ти, доопрацьо́вувати, доопрацюва́ти

    Русско-украинский словарь > дорабатывать

  • 8 завершить

    Русско-украинский словарь > завершить

  • 9 заключать

    заключить
    1) (в тюрьму и т. п.) ув'язнювати, в'язнити, ув'язнити, зачиняти, зачинити, замикати, замкнути, завдавати, завдати, закидати, закинути, засаджувати, засадити (до в'язниці, у в'язницю), (фамил.) запакувати кого. [Нашого національного генія і кращих наших людей завдавав у неволю (Грінч.). Давно Марусю зачинено? - Та вже третій тиждень!];
    2) (в себе) містити, вміщати, вмістити що в собі, обіймати, обняти собою, мати в собі, (стар.) замикати в собі. [Книжка обіймає собою двадцять аркушів];
    3) что из чего - виводити, вивести що з чого, робити, зробити висновок, висновувати, виснувати з чого. [З цього можна вивести (виснувати), що…];
    4) кінчати, скінчити, закінчати, закінчити. [Свою промову він закінчив такими словами];
    5) (условие, договор, контракт) складати, скласти, робити, зробити, писати, написати, підписувати, підписати (умову, договір (рядну), контракт), брати, узяти контракт з ким; (уславливаться, особ. устно) умовлятися, умовитися, договорятися, договоритися з ким. [Сьогодні складаємо умову з видавництвом. Ніхто з богом контракту не брав (Номис)]. -чать мир, перемирие - замиряти(ся), замирити(ся), вчиняти, вчинити замирення, складати, скласти мир. [Ей чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький учинив, що з ляхами, мостивими панами, у Білій Церкві замирив? (Дума)]. -чить союз - зав'язати спілку, вступити в спілку з ким. [Ображено мого державця, й він за це порве зав'язаную спілку (Грінч.)]. -чать, -чить в скобки - брати, взяти щось у дужки. -чить счёт(ы) - замкнути рахунки. -чать форму, тип. - слюсувати, заслюсувати форму. Заключённый - ув'язнений; вміщений; виведений, виснуваний, зроблений; складений, підписаний; (о мире, перемирии) вчинений, складений; (тип.) заслюсований.
    * * *
    несов.; сов. - заключ`ить
    1) ( запирать) замика́ти, замкну́ти и мног. позамика́ти; ( в тюрьму) ув'я́знювати, ув'язни́ти
    2) ( помещать внутрь) поміща́ти, помісти́ти, -міщу́, -мі́стиш

    \заключатьть в ско́бки (в кавы́чки) — бра́ти, узя́ти в дужки́ (в лапки)

    \заключатьть в объя́тия — обніма́ти, обня́ти, -німу́, -ні́меш, обійма́ти, обійня́ти, хапа́ти, схопи́ти (ухопи́ти) в обі́йми

    3) (несов.: содержать в себе) місти́ти (міщу́, мі́стиш)
    4) ( делать вывод) виво́дити, -во́джу, -во́диш, ви́вести, -веду́, -веде́ш, роби́ти (-блю́, -биш) ви́сновок, зроби́ти ви́сновок, висно́вувати, -но́вую, -но́вуєш, ви́снувати
    5) (заканчивать, завершать) закі́нчувати, закінчи́ти, заве́ршувати, заверши́ти
    6) (договор, мир) уклада́ти, укла́сти (укладу́, укладе́ш), склада́ти, скла́сти

    Русско-украинский словарь > заключать

  • 10 отделывать

    отделать
    1) зробити, відробити, поробити що. [Я вже своє відробив];
    2) обробляти, обробити, виробляти, виробити, викінчувати, викінчити що; (начисто) опоряджати, опорядити, улаштовувати, улаштувати, (украшать) чепурити, вичепурити, хорошити, вихорошити що. Дом уже достроен, но ещё не -лан - будинок уже добудовано, але ще не опоряджено (не улаштовано). Поэма готова, но ещё не совсем -лана - поема готова, але ще не зовсім оброблена. -вать картину - викінчувати картину. -вать украшениями что-л. - оздобляти, оздобити, (мелкими украшениями, особенно одежду) цяцькувати, вицяцьковувати, вицяцькувати, поцяцькувати що, (инкрустациями) цвяхувати, вицвяхувати, поцвяхувати що;
    3) (отчитать, пробрать) шпетити, вишпетити, відчистити, зганити кого. Ну и -лали же вы его - ну й вишпетили-ж ви його;
    4) (затаскать, испортить) знехтувати, знівечити, зіпсувати, попсувати що. Отделанный - оброблений, вироблений, викінчений, опоряджений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - отд`елать
    1) обробля́ти и обро́блювати, оброби́ти; ( квартиру) опоряджа́ти и опоря́джувати, опоряди́ти; ( устраивать) обла́днувати, обладна́ти; (завершать изготовление чего-л.) викі́нчувати, ви́кінчити, роби́ти, зроби́ти
    2) (украшать чем-л.) оздо́блювати и оздобля́ти, оздо́бити
    3) (портить что-л.) псува́ти, зіпсува́ти и попсува́ти, ні́вечити, зні́вечити и поні́вечити
    4) ( отчитывать) шпе́тити, ви́шпетити; вичи́тувати, ви́читати; ( колотить) лупцюва́ти, відлупцюва́ти и налупцюва́ти, лупи́ти, відлупи́ти и налупи́ти, чухра́ти, відчухра́ти, дуба́сити, віддуба́сити, несов. дубцюва́ти

    Русско-украинский словарь > отделывать

См. также в других словарях:

  • завершать — См …   Словарь синонимов

  • ЗАВЕРШАТЬ — ЗАВЕРШАТЬ, завершить что, делать обвершку, вершить, ставить крышу. | Оканчивать дело, решать. ся, быть вершаему. Завершиванье ср., ·длит. завершенье ·окончат. завершка жен., ·об. действие по гл. Завершистое дерево, архан. суховерхое. Толковый… …   Толковый словарь Даля

  • ЗАВЕРШАТЬ — ЗАВЕРШАТЬ, завершаю, завершаешь (книжн. ритор.). несовер. к завершить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • завершать — ЗАВЕРШИТЬ, шу, шишь; шённый ( ён, ена); сов., что. Закончить, окончить. Успешно з. сев. З. праздник концертом. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • завершать — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я завершаю, ты завершаешь, он/она/оно завершает, мы завершаем, вы завершаете, они завершают, завершай, завершайте, завершал, завершала, завершало, завершали, завершающий, завершаемый, завершавший,… …   Толковый словарь Дмитриева

  • завершать — Syn: заканчивать, оканчивать, завершать, кончать, доканчивать (разг.), довершать (разг.) Ant: начинать …   Тезаурус русской деловой лексики

  • завершать скважину — (спуском труб и освоением) [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN finish a well …   Справочник технического переводчика

  • Завершать — несов. перех. 1. Доводить до полного окончания; заканчивать (обычно что либо большое, значительное). 2. Заканчивать какое либо сооружение, оформив его верхнюю часть. отт. разг. Придавать законченность чему либо, украшая чем либо, добавляя что… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • завершать — затевать начать начинать приниматься приняться приняться приступить приступить предшествовать …   Словарь антонимов

  • завершать — заверш ать, аю, ает …   Русский орфографический словарь

  • завершать — (I), заверша/ю(сь), ша/ешь(ся), ша/ют(ся) …   Орфографический словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»