(життям)

БЛАГОГОВІННЯ ПЕРЕД ЖИТТЯМ - світоглядний принцип етики Швейцера, згідно з яким головним є не факт мислення людини, а факт її існування, що втілюється у волі до життя. Тільки людина здатна усвідомити ідентичність волі до життя у всіх її різноманітних проявах і відчути благоговіння перед життям як таким. Тим самим завдяки людині воля до життя сягає рівня згоди із собою (бо людина втілює цю згоду в діяльності, підпорядкованій принципові Б. п. ж.) М. исляча людина стає, таким чином, етичною особистістю, а утвердження нею волі до життя перетворюється на моральне завдання. Принцип Б. п. ж. поєднується з безмірною відповідальністю людини за все живе. Етика людських стосунків є лише поодиноким випадком універсальної космічної етики. Принцип Б. п. ж. знайшов подальший розвиток в етиці відповідальності Йонаса.

1) органічний; зв'язаний з життям організму

2) органічний, що належить до рослинного або тваринного світу

3) організований, систематизований; скоординований

4) погоджений; взаємозалежний

5) природжений

6) амер., юр. основний

7) військ. штатний, табельний

* * *

1) органічна речовина

2) органічне добриво

1) органічний, який входить до органічної системи; пов'язаний з життям організму

2) органічний, який належить до рослинного або тваринного світу

3) організований, систематизований; координований; погоджений; взаємозалежний

4) уроджений; конституціональний

5) aмep.; юp. основний

6) вiйcьк. який входить до складу; штатний; табельний

7) натуральний; вирощений, виготовлений без застосування хімічних добрив, пестицидів, консервантів

1. n

1) жертва

2) жертвування; пожертвування

3) ком. збиток

2. v

1) жертвувати, приносити у жертву

2) здійснювати пожертву

3) ком. продавати зі збитком

* * *

1) жертва

2) жертвопринесення

3) кoм. збиток

4) цepк. меса

1) жертвувати

2) здійснювати жертвопринесення

3) продавати зі збитком

1) гойдання; хитання; коливання

2) розмах; змах

3) спорт. мах; замах; спад

4) фіз. амплітуда коливань

5) ритмічний рух, ритмічна (розмірена) хода

6) ритм

7) гойдалка

8) поворот

9) хід; розвиток, перебіг

10) природний хід, розвиток

11) свобода дій

12) поїздка; об'їзд, турне

13) свінг, різновид джазової музики (тж swing music)

14) свінг, боковий удар (бокс)

15) тех. максимальне відхилення стрілки (приладу)

16) розм. коливання курсу на біржі

17) військ., розм. санний автопоїзд

v (past і p.p. swung)

1) гойдати; коливати; розгойдувати; розмахувати; перекидати; хитати

2) гойдатися; хитатися; розгойдуватися; коливатися; колихатися

3) вертіти, крутити, повертати

4) вертітися, повертатися; розвертатися

5) іти (рухатися) розміреним кроком

6) вішати, підвішувати; піднімати

7) висіти

8) розм. бути повішеним, теліпатися

9) ширяти

10) керувати, спрямовувати

11) успішно проводити

12) виконувати джазову музику (в стилі свінг)

* * *

1) хитання; коливання; коливання; поворот, зміна

2) розмах, змах; cпopт. мах; замах; фiз. розмах, амплітуда коливання

3) тк.; sing ритмічний рух; невимушена хода

4) тк.; sing ритм

5) гойдалка

6) поворот

7) хід, розвиток

8) свобода дій

9) поїздка; об'їзд; турне

10) свінг, різновид джазової музики ( swing music); ритм свінгу

11) свінг, бічний удар ( бокс)

12) кoм. коливання курсів або курсу на біржі

13) тex. максимальне відхилення стрілки ( приладу)

14) тex. висота центрів над напрямними ( в Англії); подвоєна висота центрів над напрямними ( у США)

15) вiйcьк.; жapг. санний автопоїзд

1) качати, коливати; розгойдувати; розмахувати; гойдатися, коливатися; розгойдуватися; закидати; кидатися ( куди-небудь)

2) вертіти, повертати; вертітися, повертатися, розвертатися

3) іти, рухатися мірним або невимушеним кроком

4) вішати, підвішувати; повісити ( на шибениці)

5) висіти; бути повішеним, бовтатися ( на шибениці)

6) ширяти

7) cл. домагатися перелому; успішно проводити

8) виконувати джазову музику в стилі свінгу; любити музику, джаз

9) круто міняти ( думку); спрямовувати в іншу сторону (увагу, інтерес); різко мінятися, змінюватися; приймати зовсім іншу точку зору

10) жити повним життям, насолоджуватися життям; бути життєрадісним, діяльним, не відставати від життя; вести безладне статеве життя

11) підходити один одному ( про двох); розуміти один одного; сходитися в поглядах, смаках

12) привертати; хвилювати; задовольняти вимогам; підходити під настрій

13) бити навідліг, з розмаху; замахуватися

14) cл. зуміти, ухитритися ( зробити або добути)

1. n

1) ризикована, смілива справа; небезпечна витівка, ризикований замір, авантюра

2) спекуляція; комерційна справа

3) об'єкт спекуляції; ризикована сума

4) товари, що відправляються за кордон на ризик відправника; відправка товарів за кордон з ризиком для відправника

2. v

1) ризикувати; ставити на карту

2) наважуватися; зважуватися; насмілюватися, посміти

3) спекулювати

* * *

1) ризиковане, сміливе підприємство; ризикована спроба; небезпечна витівка, авантюра; to run the venture ризикувати, йти на ризик; let’s make the venture! давайте ризикнемо!, купив, не купив, а поторгуватися можна!

2) ком. спекуляція; ризиковане підприємство; комерційне підприємство; he faіled іn all hіs ventures усього його починання зазнали невдачі; об’єкт спекуляції; сума, що піддається ризику; товари, що відправляються за кордон на ризик відправника; відправлення таких товарів

3) ек. справа, підприємство, фірма; joіnt venture спільне підприємство; змішане підприємство (за участю іноземного і місцевого капіталу); організація нового виробництва; at а venture наудачу, навмання; to shoot at а venture вистрілити навмання /не цілячи/; to draw one’s bow at a venture пустити стрілу наудачу, куди прийдеться; випадковим зауваженням потрапити в ціль

1) ризикувати; ставити на карту; to venture one’s lіfe [one’s money] ризикувати життям [грошима]; to venture too far зайти занадто далеко; знахабніти; nothіng venture, nothіng have /wіn/; nothіng ventured, nothіng gaіned = вовків боятися, у ліс не ходити

2) (тж. on, upon) наважитися, ризикнути, зважитися, насмілитися; to venture (on) an opіnіon [(on) a protest] наважитися висловити думку [виразити протест]; to venture at smth. спробувати зробити що-н.; may І venture to ask you a few questіonsº насмілюся /дозволите/ задати вам кілька питань; don’t venture to do such a thіng! не смійте цього робити!; wіll you venture on a pіece of cakeº чи не спробуєте шматочок кексуº

3) ком. спекулювати; ризикувати

1. n

1) ходьба

2) прогулянка пішки

3) крок

4) хода

5) місце для прогулянок

6) стежка, доріжка, алея

7) тротуар

8) галерея; колонада; портик; прохід (між рядами крісел тощо)

9) обхід дільниці (листоношею)

10) об'їзд (лісника); звичайний маршрут

11) життєвий шлях; сфера діяльності; громадське становище; заняття, фах, професія

12) плантація (дерев)

13) міжряддя

14) процесія

15) заст., рел. поведінка; життєві правила; моральні підвалини

16) парк; громадський сад

17) спорт. спортивна ходьба

2. v

1) ходити; іти (пішки)

2) гуляти, прогулюватися; походжати

3) іти (їхати) кроком; пускати кроком (коня)

4) виводити на прогулянку; виводити гуляти; прогулювати (когось)

5) супроводити на прогулянці; проводжати пішки

6) доходитися

7) робити обхід, обходити (дільницю тощо); ходити дозором

8) патрулювати вулиці

9) блукати

10) з'являтися (про привид)

11) розм. змагатися в ходьбі

12) марширувати; проходити урочистим маршем

13) військ. здійснювати марш пішки

14) розм. піти не з власної волі; умирати; зникати

15) поет. поводитися, жити

16) рухатися, пересуватися; бути в русі; переходити з рук у руки

17) театр. бути статистом, виконувати роль без слів

18) мор. ходити по шпилю

19) валяти (вовну)

20) декатирувати (тканину)

* * *

1) ходьба

2) прогулянка пішки

3) крок

4) хода

5) місце, стежка, маршрут для прогулянок; стежка, стежина; ( мощен доріжка)

6) звичайний маршрут обходу ділянки (рознощиком, листоношею); об'їзд ( лісник)

7) життєвий шлях; сфера діяльності; суспільне положення; заняття, професія (walk of life, редк. walk in life)

8) випас, вигін, для овець

9) вест. -інд. плантація ( дерев); міжряддя

10) = ropewalk

11) дiaл. процесія

12) поведінка; життєві правила; ( етичні) засади

13) низький, сповільнений темп ( виробництв)

14) вихід космонавта у відкритий космос

15) повільне оьертання космічного корабля або штучного супутника навколо небесного тіла

16) спорт, спортивна ходьба

17) вiйcьк. рух пішим порядком

18) фiз. блукання

1) ходити, йти пішки

2) йти або їхати кроком

3) виводити на прогулянку, водити гуляти, прогулювати ( когось), to walk a baby підтримувати дитину, що робить перші кроки; супроводжувати на прогулянці; проводжати пішки; довести до чогось ходьбою; виводити ( коня після швидкої їзди); проминати; пересувати, вести щось, йдучи пішки

4) робити обхід, обходити (межу, залізничні колії), to walk the round(s) обходити свою ділянку ( про обхідник); ходити дозором ( про вартового)

5) бродити ( про лунатик)

6) з'являтися, бродити ( про привид)

7) змагатися в ходьбі

8) cл. йти не по добрій волі; вмирати; вiйcьк. зникати

9) марширувати; йти процесією; унів. проходити урочистим маршем; вiйcьк. здійснювати піший марш

10) пoeт. поводитися, жити; жити чесно; бібл. поводитися благочинно

11) театр, бути статистом, виконувати роль без слів

12) мop. виходжувати (якірний ланцюг, трос); ходити на шпилі

13) поволі обертатися по орбіті навколо небесного тіла ( про космічний корабель або штучний супутник)

14) ( into) накинутися на когось; люто критикувати або дорікати комусь; жадібно накидатися на їжу; швидко витратити щось; легко отримати певну роботу; необережно натрапити на щось

1) валяти ( шерсть)

2) декатирувати ( тканину)

1. n

1) свист (кулі); різкий звук

2) тріск (тканини при розриванні)

3) перен. енергія, темперамент, поривчастість

4) застібка-блискавка (тж zipper)

2. v розм.

1) застібати (ся) на блискавку

2) пролетіти (промайнути) зі свистом

3) мчати як куля

4) бути енергійним (повним завзяття); діяти швидко (енергійно); кипіти (життям)

* * *

1) різкий звук; свист ( кулі); тріск (тканини, що рветься); енергія, темперамент; стрімкість

2) застібка-блискавка

3) cпopт.; жapг. нуль; нульовий чи сухий рахунок; = рахунок не відкритий

1) проноситися зі свистом; промайнути; мчатися ( як куля); кипіти ( життям); діяти швидко, енергійно; підбадьорювати, оживляти ( zip up)

2) застібати на блискавку; застібатися на блискавку

3) aмep.; cпopт., жapг. вигравати із сухим рахунком

1) хитання; коливання; коливання; поворот, зміна

2) розмах, змах; cпopт. мах; замах; фiз. розмах, амплітуда коливання

3) тк.; sing ритмічний рух; невимушена хода

4) тк.; sing ритм

5) гойдалка

6) поворот

7) хід, розвиток

8) свобода дій

9) поїздка; об'їзд; турне

10) свінг, різновид джазової музики ( swing music); ритм свінгу

11) свінг, бічний удар ( бокс)

12) кoм. коливання курсів або курсу на біржі

13) тex. максимальне відхилення стрілки ( приладу)

14) тex. висота центрів над напрямними ( в Англії); подвоєна висота центрів над напрямними ( у США)

15) вiйcьк.; жapг. санний автопоїзд

1) качати, коливати; розгойдувати; розмахувати; гойдатися, коливатися; розгойдуватися; закидати; кидатися ( куди-небудь)

2) вертіти, повертати; вертітися, повертатися, розвертатися

3) іти, рухатися мірним або невимушеним кроком

4) вішати, підвішувати; повісити ( на шибениці)

5) висіти; бути повішеним, бовтатися ( на шибениці)

6) ширяти

7) cл. домагатися перелому; успішно проводити

8) виконувати джазову музику в стилі свінгу; любити музику, джаз

9) круто міняти ( думку); спрямовувати в іншу сторону (увагу, інтерес); різко мінятися, змінюватися; приймати зовсім іншу точку зору

10) жити повним життям, насолоджуватися життям; бути життєрадісним, діяльним, не відставати від життя; вести безладне статеве життя

11) підходити один одному ( про двох); розуміти один одного; сходитися в поглядах, смаках

12) привертати; хвилювати; задовольняти вимогам; підходити під настрій

13) бити навідліг, з розмаху; замахуватися

14) cл. зуміти, ухитритися ( зробити або добути)

I. отвадить віднаджувати, віднадити, відваджувати, відвадити, відсочувати, відсочити кого від чого. Срв. Отучать. [Дівчина віднадила від себе всіх хлопців. Як-би мені дітей одсочити, щоб сюди не ходили]. Я -важу его ходить сюда - я віднаджу його (відіб'ю йому охоту) сюди ходити. Отваженный - віднаджений, відсочений. -ся - віднаджуватися, віднадитися, відвадитися від чого. Срв. Отучаться, Отвыкать.

II. отважить

1) кого на что - під[з]важувати, під[з]важити, наважувати, наважити, підбивати, підбити кого на що. Его на это дело не -жишь - його на цю справу не під[на]важиш (підіб'єш);

2) -вать что (жизнь, имущество) (рисковать) - важити чим (життям, майном). Срв. Рисковать. [Життям своїм там важить за цезаря (Л. Укр.)].

* * *

несов.; сов. - отв`адить

ПРАВДА ( від праслов'янського prav - правило, присяга, закон, договір) - особлива форма поєднання істини з життєвими нормами людини. П. - це істина, що стала принципом життя. Тому не може бути універсальної П., оскільки не існує універсальної людини. Завдяки тому, що П. потребує певних форм поєднання істини з життям, вона є багатоіпостасною, може набувати різних витворів, у той час як істина єдина щодо певної предметної області. П. будується, істина відкривається. Істина доводиться, а П. засвідчується життям чи особистим прикладом. Категорія П. особливо важлива в художньому пізнанні, зокрема в літературі, в творах якої кожен герой може мати свою правду. Ця множинність П. лише потверджує художність твору, бо висвітлення життя передбачає багатоманітність станів його адекватного здійснення чи відтворення. Але при усій багатоіпостасності П. включає нормативний аспект, ідеал. В цьому розумінні вона сполучається з ідеєю справедливості, що має інтерсуб'єктивне значення.

САДИЗМ ( від імені франц. письменника XVII ст. Донатена Альфонса Френсиса маркіза де Сада) - сексуальне задоволення, необхідним моментом якого є завдання болю (не тільки фізичного) партнерові. У ширшому розумінні С. - схильність до жорстоких вчинків, знущання над іншими людьми С. утність С. можна зрозуміти тільки крізь призму ставлення людини до світу З. асадовим стосовно садистського характеру є страх перед непередбачуваністю життя, яке вимагає неординарних рішень, безпосередніх людських реакцій та стосунків, які не можуть бути заплановані. Через страх постає бажання взяти все живе під контроль, вивищитися над життям, стати його господарем. Для садистського (на відміну від некрофільського) характеру важливо, щоб жертва залишалася живою. Живі істоти перетворюються на об'єкти володіння, підпорядковані волі садиста. Панування над іншими не знищує страху перед життям. Садист завжди відчуває потребу підкоритися ще могутнішій владі, здатній убезпечити його від несподіванок, які приховує в собі життя. Потреба у підкоренні корінням сягає мазохізму, тому точніше говорити про садо-мазохістський характер.

ЦІННОСТІ МОРАЛЬНІ - 1) осмислені моральною свідомістю, етично обґрунтовані належні доброчесності й відповідні їм норми поведінки (мудрість, мужність, толерантність, вірність, правдивість, щирість та ін.); 2) узагальнений зміст основних етичних понять (добро і зло, справедливість, щастя, гідність, честь, обов'язок тощо) і принципів (альтруїзм, гуманізм, благоговіння перед життям та ін.); 3) безпосередньо значимі для людини універсальні зразки, вимоги, ідеали моралі, які мають самостійний статус, схвалюються суспільною думкою, знаходять втілення в праві, релігії, мистецтві, філософії. В межах класичної філософської традиції буття і цінність мислилися як нероздільні, і, отже, моральна аксіологія поставала як невід'ємна від онтології. Тривалий час Ц. м. розглядалися як ієрархічно підпорядковані в межах більш глобальних ціннісних систем і не набували значення універсальних і самодостатніх. Теоретико-концептуальне обґрунтування автономії моралі вперше здійснене Кантом. Зростаюча автономія Ц. м. пов'язана із збільшенням їх авторитетності й впливовості як особливого способу нормативної регуляції, поширенням моральної оцінки і самооцінки на різноманітні сфери життєдіяльності людей. Продуктивність моральної оцінки на основі загальнокультурних ціннісних орієнтацій обумовлює виникнення локальних культурно обумовлених систем Ц. м., що адаптовані до наявного стану суспільної, масової, групової психології. Внаслідок соціокультурної динаміки певні Ц. м. можуть ставати визначальними, або ж втрачати свою вагомість, регулятивну цілевідповідність. В натуралістично орієнтованій аксіології і етиці Ц. м. займають, як правило, вищий щабель в ієрархії цінностей культури. Теологічний підхід до визначення природи Ц. м. переважав у минулі культурно-історичні епохи і залишається досить авторитетним у XX ст. В питанні про співвідношення релігійних цінностей і Ц. м. багато хто з мислителів XX ст. (Тейяр де Шарден, Шелер, Бердяєв та ін.) віддавали перевагу релігійним. У філософії Гартмана намагання звільнити аксіологію від релігійних передумов породжує проблему незалежного існування сфери цінностей. У сучасній етиці намагання втілити інтерсуб'єктивні загальнозначущі смисли обумовлює пошук абсолютних, непроминальних етичних максим. Пристосування їх до конкретно-історичних умов, згідно з потребами функціонування соціуму, призводить до поділу їх на обов'язкові для всіх у практичному поведінковому сенсі, обов'язкові для всіх у сенсі ідеальної належності, найвищі, що уособлюють героїчний етос ("моральну розкіш", за висловом П. Сорокіна) і як такі не можуть бути загальнообов'язковими (самопожертва, подвижництво тощо). Ефективність сучасних стратегій суспільного розвитку залежить як від особистісного чинника (засвоєння Ц. м. як особистих поведінкових регулятивів), так і універсального, що враховує глобально-планетарний вимір сучасних цивілізаційних процесів. Серед основоположних цінностей набувають пріоритету - "благоговіння перед життям" (Швейцер), індивідуальне конечне існування людини як "Іншого" (Левінас) тощо.