-
21 separability clause
положення про дійсність договору у випадку анулювання однієї з його статей; положення про недійсність договору при анулюванні однієї із його статей -
22 deed
1. n1) вчинок, дія; справа, діло2) дійсність, фактin very deed — у дійсності, справді
3) подвиг; діяння4) юр. документ, акт; запис2. advнасправді, фактично, наділі3. v амер.передавати відповідно до акта (документа)* * *I [diːd] n1) вчинок, дія, справа2) дійсність, факт3) подвиг, діяння4) юp. справа, документ з печаткою; акт, записII [diːd] adv; діал. III [diːd] v; амер.передавати по акту або документу -
23 homologate
v1) погоджуватися; висловлювати згоду; допускати2) юр. підтверджувати, ратифікувати3) свідчити, засвідчувати; визнавати (дійсність документа тощо)* * *v1) погоджуватися; висловлювати згоду; допускати; юp. підтверджувати, ратифікувати; свідчити, засвідчити; визнавати (дійсність документа, рекорду)2) ( with) ототожнювати -
24 non-ego
n філос.1) не я; об'єкт2) зовнішній світ, об'єктивна дійсність* * *n; філос.1) не-я; об'єкт2) зовнішній світ, об`єктивна дійсність -
25 non-egoistical
adj філос.1) об'єктивний; об'єктивно існуючий2) що визнає об'єктивну дійсність (існування зовнішнього світу)* * *a; філос.1) об'єктивний; який знаходиться за межами суб'єкта; об'єктивно існуючий2) який визнає об'єктивну дійсність, існування зовнішнього світу -
26 genuineness
n1) справжність, істинність2) щирість; чесність; непідробність3) с.г. чистопорідність* * *n1) дійсність, істинність, автентичність, оригінальність2) щирість, непідробність, чесність3) c-г. чистопородність -
27 identity
n1) тотожність, ідентичність2) справжність, істинність3) індивідуальність, особаidentity card — посвідка про особу, службова перепустка
* * *[ai'dentiti]n1) тотожність, ідентичність2) дійсність, справжність, автентичність3) особистість4) відмітні риси, особливості; індивідуальність, самобутність5) мaт. тотожність -
28 validity
n.1) юр. дійсність; юридична чинність; термін дії2) вагомість, обґрунтованість; вірність, правильність; надійність3) спец. придатність; validity of forecast метеор. придатність прогнозу; the validity of troops надійність військ; мат. справедливість (формули); загальнозначущість -
29 regularity
n1) правильність; нормальність2) регулярність3) офіційність; формальність4) кваліфікованість; професіоналізм5) дійсність6) приємність7) вірність, відданістьwith unfailing regularity — дуже регулярно, не пропускаючи жодного разу
-
30 seeming
1. n1) видимістьthe seeming and real — уявне і справжнє; філос. видимість і дійсність
2) зовнішністьthe outer seeming — зовнішність; форма
2. adj1) видимий; гаданий, уявнийto speak with seeming composure — розмовляти, зберігаючи зовнішній спокій
2) удаваний, лицемірний, брехливий, фальшивий* * *I ['siːmiç] n1) видимість2) зовнішнє; зовнішністьII [`siːmiç] athe outer seeming — зовнішність; форма
видимий; уявлюваний; удаваний, лицемірний, фальшивий -
31 identity
[ai'dentiti]n1) тотожність, ідентичність2) дійсність, справжність, автентичність3) особистість4) відмітні риси, особливості; індивідуальність, самобутність5) мaт. тотожність -
32 vigour
n.1) сила, міць; потужність; бадьорість; wantіng іn vigour неспроможний, слабкий, млявий; блідий, тьмяний (про мову, колір); the vigour of an argument сила /переконливість/ аргументу; жвавість, енергія; full of vigour живей, енергійний2) рішучість, енергійність ( дій); the vigour of hіs denіal рішучість, з яким він заперечував (що-н.)3) юр. законність, дійсність; laws stіll іn vigour діючі закони -
33 authenticity
nсправжність, достовірність, вірогідність, автентичність* * *nдійсність, справжність, вірогідність; автентичність -
34 genuineness
n1) дійсність, істинність, автентичність, оригінальність2) щирість, непідробність, чесність3) c-г. чистопородність -
35 force
I n1. сила, міць2. дійсність, дієвість3. pl війська, збройні сили4. насилля- active armed forces регулярні війська- agree forces levels узгоджені рівні збройних сил- air forces військово-повітряні сили- allied forces союзні війська- anti forces сили супротивника- armed forces збройні сили/ війська- assault force ударна сила- binding forces обов'язкова сила- border-security forces прикордонні війська- competing forces сили, що борються/ змагаються- contending forces сили, що борються/ змагаються- conservative force консервативна сила- current forces levels існуючі рівні збройних сил- deterrent forces сили залякування/ стримування- environmental forces природні ресурси- liberation forces сили визволення- militant force бойова сила/ міць- military forces збройні сили, війська- milinational nuclear force багатонаціональні ядерні сили- national forces національні збройні сили- natural force сила природи- naval forces військово-морські сили- neutral forces війська нейтральних держав- nuclear strike force ядерна ударна міць- obligatory forces обов'язкова сила- peacekeeping forces сили підтримки миру- peace-safeguarding forces сили на сторожі миру- powerful forces впливові сили- present force relationship існуюче співвідношення сил- productive force виробнича сила- quick reaction forces сили швидкого розгорання/ реагування- rapid deployment forces сили швидкого розгорання/ реагування- sea forces військово-морські сили- second-strike force сили для нанесення удару у відповідь- strategic forces стратегічні сили- strategic striking forces сили для нанесення стратегічних ударів- task forces сили особливого призначення; спеціальна група цільового призначення- theatre nuclear forces (TNF) ядерна зброя театру військових дій (об'єднаних військових сил НАТО)- voluntary task forces добровільні оперативні служби- force of an agreement чинність угоди- force of argument сила переконання- forces from outside the area іноземні збройні сили- force of public opinion сила/ вплив громадської думки- full force of the treaty повна сила договору- balance of forces співвідношення сил; рівновага сил- balance of nuclear forces рівновага/ баланс сил, забезпечених ядерною зброєю- buildup of forces нарощування сил- correlation of forces співвідношення сил- disparity of forces диспропорція у збройних силах- entry into force набуття (договірної) чинності- imbalance in ground forces відсутність рівноваги у сухопутних військах- intrinsic capabilities of forces притаманні збройним силам бойові можливості- level of forces рівень збройних сил- non-use of force незастосування сили- policy of force політика з позиції сили, політика сили- primacy of force примат сили- proportions of forces співвідношення сил- ratio of forces співвідношення сил- relationship of forces співвідношення сил- renunciation of force відмова від застосування сили- renunciation of the use of force відмова від застосування сили- show of force демонстрація сили- size of the armed forces чисельність збройних сил- strength of the armed forces чисельність збройних сил- suppresion by force придушення силою- threat of force погроза силою- threat or use of force погроза силою чи застосування сили- use of force застосування сили- to be in force бути чинним (про документу договір тощо)- to cease to be in force втратити чинність (про документ, договір тощо)- to come into force набути чинності (про документ, договір тощо)- to enter into force набути чинності (про документ, договір тощо)- to have no force бути недійсним/ нечинним (про документ, договір тощо)- to limit conventional force обмежити чисельність військ. озброєних звичайною зброєю- to maintain the balance of forces підтримувати рівновагу сил- to put in force робити чинним, вводити в дію/ в життя- to reduce military forces скорочувати збройні сили- to refrain from the threat or use of force стримуватися від погрози силою чи її застосування- to remain in force залишатися чинним, діяти (про документ, договір тощо)- to resort to force застосовувати силу/ насилля- to take by force захопити, заволодіти силою- to take recourse to force застосовувати силу/ насилля- to use force застосувати силу- by force силоміць, насильно- by force and arms силою зброї- in force діючий/ чинний (про документ, договір тощо)II v примушувати- to force a bill through протягнути законопроект (про парламент тощо)- to force concessions from smbd. силою змусити когось піти на поступки- to force a reform through протягнути реформу (про парламент, конгрес тощо) -
36 invalidity
відсутність юридичної сили, нечинність; юридична недійсність (нечинність); інвалідність; необґрунтованість; неспроможність- invalidity defence
- invalidity defense
- invalidity insurance
- invalidity pension
- invalidity support -
37 effect
1. n1) дія, вплив2) наслідок, результатof no effect, to no effect, without effect — безрезультатно
3) мета, намірto this effect — з цією метою, для цього
4) здійснення, виконання5) ефект, враженняfor effect — напоказ; щоб справити враження
6) прояв; феномен, явище7) pl кін. звуковий супровід кінофільму; шум8) військ. вогневий вплив, убивчість9) тех. корисний ефект; продуктивність (машини)in effect — фактично, по суті, в дійсності
of no effect — марно, даремно
2. v1) виконувати, здійснювати; проводити в життя; робити; чинити2) укладати, оформляти (угоду)* * *I [i'fekt] n1) результат, наслідок2) мета; намір; смисл; суть, сутність ( справи)in effect — по суті, фактично
3) дія, впливflutter effect — cпeц. вібрація; дія, дієвість; сила
lack of effect — юp. недійсність
with effect from... — який вступає в силу з...
4) здійснення, виконання5) ефект, враженняfor effect — для ( зовнішнього) ефекту, напоказ; щоб справити враження
6) pl; кiнo звуковий супровід кінофільму ( крім мови е музики); шум7) вiйcьк. вогневий вплив, убивчість8) тex. корисний ефект; продуктивність ( машини)II [i'fekt] v1) здійснювати; робити; виконувати; запроваджувати2) укладати, оформляти ( угоду) -
38 force
1. n1) сила; міць2) авторитет, престиж; вплив3) дієвість; чинністьin force — чинний; що має силу (чинність)
4) насильство, примусbrutal force — насильство, груба сила
by force — насильно, силоміць
5) озброєний загін; військове з'єднання6) the force — поліція7) звич. pl війська; збройні сили8) переконливість; смисл, рація, резон9) зміст, значення10) розм. водоспад, каскадby force of — за допомогою, шляхом
in force — військ. значними силами; усіма силами
2. v1) примушувати, змушувати, присилувати2) брати силоміць, застосовувати силу; зламувати; форсуватиto force a crossing — військ. форсувати річку
3) робити через силу4) надмірно напружувати; перенапружувати5) прискорювати (ходу тощо)6) тех. додавати обертів7) тех. перевантажувати (машину)8) тех. втискувати, вдавлювати; загнати, увіткнути9) втягти (у — into)10) видавити, вичавити (з — out of)11) начиняти; набивати вщертьforce back — стримати, приборкати; військ. відтіснити
force down — з силою опустити, зачинити; збити, знизити
force in — пробитися, прокласти собі шлях; продавити
force on — тех. запресовувати
force out — витісняти; видавлювати
force up — підвищувати, роздувати, наганяти
* * *I [fxːs] n1) сила, міцьwith all one's force — щосили; сила, вплив; авторитет, престиж
2) дієвість; дійсністьin force — діючий, чинний, який має силу (про угоду, документ)
3) насильство, примус5) переконливість; смисл, резон; смисл; значення6) фiз. зусилля, силаII [fxːs]force of gravity — земне тяжіння by force of... шляхом..., за допомогою...
1) v l. змушувати, примушувати2) застосовувати силу, брати силою; зламати (кришку, двері)3) насилувати, силувати; ґвалтувати5) прискорювати (крок, хід)to force events — форсувати події; тex. додавати обороти
6) тex. нагнітати, форсувати ( режим роботи); перевантажувати ( машину)7) мyз. форсувати ( звук)III [fxːs]1) to force smth; smb into smth увігнати, увіткнути, устромити що-небудь куди-небудь; загнати, уштовхнути кого-небудь куди-небудь; сунути, ткнути2) to force smb into smth залучити, утягнути, втягти кого-небудь у що-небудь3) to force smthout of smth — видавити, вичавити що-небудь з чого-небудь; to force smb out of smth витиснути, виштовхнути кого-небудь звідки-небудь
4) to force smth out of smb змусити, схилити кого-небудь до чого-небудь5) to force smth up (on) smb нав'язувати що-небудь кому-небудь -
39 warrant
1. n1) юр. ордер; судове розпорядження; ордер на арешт (тж warrant of arrest); наказwarrant of distress — наказ про вилучення (майна); виконавчий лист
warrant of death — розпорядження про виконання смертного вироку (тж warrant of execution)
2) юр. повноваження, правомочність; доручення4) свідчення, гарантія; доказ; підтвердження5) відповідальна особа; особа, що дає наказ6) захисник, заступник7) шотл. порука, поручительство; гарантія, запевнення8) шотл. поручитель, гарант9) фін. посвідчення; купон (акції тощо)dividend warrant — процентний (відсотковий) купон; свідоцтво на одержання дивіденду
10) патент11) військ. дозвіл; наказwarrant officer — уорент-офіцер; мор. мічман
2. v1) виправдувати, бути (служити) виправданням2) ручитися; гарантувати; підтверджувати (щось)I'll warrant him an honest fellow — ручуся, що він чесна людина
3) юр. дозволяти, давати право; уповноважувати4) розм. висловлювати упевненість; запевнятиI'll warrant you that... — запевняю вас, що...
5) юр. забезпечувати, гарантувати (комусь щось)6) передвіщати, провіщати* * *I1) юp. ордер; судове розпорядження; ордер на арешт ( warrant of arrest)warrant of distress — наказ про накладення арешту або про вилучення (майн; виконавчий лист)
warrant of death, warrant of execution — розпорядження про приведення у виконання вироку до страти
2) юp. повноваженняwarrant of attorney — ( спеціальне) доручення
3) підстава для чого-н., виправдання (яких-н. дій); моральне правоhe has no warrant for saying so — у нього немає підстав /він не вправі/ так говорити
there is no warrant for such a belief — це переконання зовсім необґрунтовано /безпідставно/
4) свідчення, доказ, підтвердження5) гарантія, застава6) фін. посвідчення, свідчення; купон (облігації, акції)dividend warrant — свідчення або купон на одержання дивіденду; процентний купон
7) кoм. тридцятимільйонне свідчення; ( складський) варрант ( warehouse warrant); dock warrant доковий варрант8) патент9) вiйcьк. дозвіл; наказ; наказ про присвоєння звання уоррант-офіцера; cкop. від warrant officerII v1) виправдувати, служити підставоюmy remarks did not warrant her tears — у моїх зауваженнях не було нічого образливого, але вона заплакала
we are not warranted in believing... — у нас немає підстав думати...
2) ручатися, гарантувати; підтверджувати (що-н.); I'll warrant him an honest fellow ручаюся, що він чесна людина, я поручуся за його чесністьthis material is warranted (to be) colour-fast — міцність окраски тканини гарантується
the genuineness is warranted by several facts — дійсність (чого-н.) підтверджується декількома фактами
3) юp. дозволяти, надавати правоthe law warrants this procedure — закон допускає /передбачає/ таку процедуру
4) виражати впевненість; ручатисяI'll warrant (you) that... — упевнений у тім, що...; будьте впевнені, що..., завіряю вас, що...
I'll warrant he'll be late — ручаюся, що він спізниться
I warrant this is the truth — упевнений, що так, було
5) юp. гарантувати, забезпечувати (кому-н. що-н.) -
40 vigour
n1. сила, міць; могутність2. рішучість, енергійність (дій тощо)3. законність, дійсність, чинність- vigour of one's denial рішучість, з якою хтось заперечує щось
См. также в других словарях:
дійсність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
недійсність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
дійсність — ності, ж. 1) Те, що насправді існує або існувало; реальність. || Те саме, що істина 1). •• В ді/йсності насправді, дійсно. 2) Об єктивний світ в усій його різноманітності … Український тлумачний словник
дійсність — (те, що насправді існує / існувало), реальність, життя, натура, ява; практика (галузь застосування й перевірки вірогідности певних положень / висновків) … Словник синонімів української мови
недійсність — ності, ж. Абстр. ім. до недійсний … Український тлумачний словник
дійсність — [д’і/йс( )н іс т ] снос т і, ор. с(‘)н іс т у … Орфоепічний словник української мови
тверезість — зості, ж. 1) Стан за знач. тверезий 1). 2) Невживання спиртних напоїв. 3) перен. Здатність бути розсудливим, реалістично, критично сприймати та оцінювати дійсність. || чого. Відповідність життєвій правді; розсудливість … Український тлумачний словник
істотність — ності, ж. 1) Абстр. ім. до істотний 1). 2) заст. Дійсність, реальність, справжність … Український тлумачний словник
модальність — ності, ж. 1) Граматична категорія, яка означає відношення змісту мовлення до дійсності й виражається за допомогою форм способу дієслова, інтонації, вставних слів і т. ін. 2) У логіці – характеристика судження залежно від встановлюваної ним… … Український тлумачний словник
реальність — ності, ж. 1) Властивість за знач. реальний 1 3), 5). 2) Об єктивно існуюча дійсність; явища, події, факти, предмети дійсності. || діал. Нерухоме майно … Український тлумачний словник
сучасність — ності, ж. 1) Абстр. ім. до сучасний 3). 2) Сучасна епоха, дійсність, сучасне життя … Український тлумачний словник