-
1 Дур
муз. дур. -
2 дурёха
дуре́па, дурьо́ха -
3 дурь
дур (р. дуру) [Панський дур], дурощі [Їй уже не треба ні суботи, ні талмуда,- бо то все дурощі (Васильч.)], (изредка ед. ч.) дурощ (ж. р.) (р. -щи) [Отаку дурощ йому ляпнув (Мова)], дурість (р. -рости), (чудачество) дивацтво, (блажь) дурна примха, блазенство. Нашла дурь - дур напав кого или на кого, дур береться чиєї голови. Вбить себе дурь в голову - забрати (собі) в голову ману. [Якийсь дурний забрав у голову ману, що ніби кращого нема як він на світі (Біл.-Нос.)].* * *1) дур, -у, ду́рощі, -щів, дурна́ при́мха; ( дурачество) блазе́нство2) ( вздор) дурни́ці, -ни́ць, дурни́ця, нісені́тниці, -ниць, нісені́тниця -
4 одурение
дур (-ру), одур (-ру), дурість (-рости), заморока, запаморочення, очманілість (- лости). [Дур напав від хмелю (Мирн.)].* * * -
5 блажь
дур (м. р.), дурість, дурощі, комиз, примха (и мн. примхи), дурна примха, забаганка, вереди (мн.), блазенство, шаленство. [Панський дур. Ач, який комиз напав! ось я тобі!].* * *дур, -у, ду́рощі, -щів; шале́нство, шал, -у, шале́ність, -ності; ( прихоть) при́мха -
6 одурь
дур (-ру), одур (-ру), запаморочення. Аль на тебя одурь нашла? - чи тебе дур напав? чи ти дурману об'ївся? чи ти з глузду з'їхав? Сонная одурь - соннота - см. Одурник.* * *о́дур, -у, запа́морочення; дур, -усо́нная \одурь — сонно́та
-
7 глупить
дуріти (я дурію), дурниці робити, виробляти, крутитися. [Старі крутяться, а молоді учаться].* * *роби́ти дурни́ці (дурни́цю); дурі́ти -
8 Балмош
дурість (р. -рости), дурощі, дур (м. р.), нерозсудливість. -
9 Приблаживать
дуріти, у дур заходити (часом); срв. Поблаживать 2. -
10 психовать
дурі́ти, психува́ти -
11 ребячиться
дурі́ти пустува́ти -
12 Дурение
дуріння. -
13 Колпачение
дуріння кого. -
14 дурачество
дурощі (р. -щів), дур (р. дуру, м. р.), дурість (р. -рости), дурійка, блазенство, блазня, блазнування; (шалости) пустощі, дурощі.* * *ду́рощі, -щів, дур, -у, дурі́ння; (шутовство, балагурство); ( шалости) пу́стощі, -щів, жирува́ння -
15 дурить
1) (шалить) дуріти [Я дурію], пустувати, жирувати, (беситься) казитися. [Казилися п'яненькі молодиці: танцювали, вибивали тропака];2) (делать несообразности, глупить) дуріти [Він дуріє], дурувати, крутити (робити) дурниці, вдаватися в дурницю[і].* * *1) дурі́ти; ( делать глупости) роби́ти дурни́ці; ( шалить) пустува́ти, жирува́ти\дурить го́лову кому́ — моро́чити (дури́ти, заду́рювати) го́лову кому́
2) ( упрямиться) упира́тися, опина́тися; норови́тися, комизи́тися -
16 Поблаживать
поблажить1) пустувати, дуріти (часом), попустувати, подуріти; (капризничать) вередувати, комизитися (часом), повередувати, покомизитися; срв. Блажить;2) (чудесить, сходить с ума) дуріти, крутитися, у дур заходити, бувати божевільним, причинним. Он иногда -вает - на його часом находить, часом він у дур заходить, дуріє, крутиться, причинний буває. -
17 дурной
1) (некрасивый) негарний, поганий [Негарний на обличчя. Який він поганий], (безобразный) бридкий [І бридка-ж вона!], гидкий. Дурён лицом - поганий на обличчя, бридкий на обличчя, бридкий на виду, на вроду. Она дурна собою - вона негарна, погана, (безобразна) бридка, гидка. Он не дурён, она не дурна (собой) - він не поганий, вона не погана, він (вона) нічого собі, нічогенький (ж. -нька). Ум. поганенький, ув. поганючий. Дурнёхонек, дурнёшенек (очень дурён, безобразен) - поганісінький; бридкісінький, гидкісінький;2) (плохой, нехороший) поганий [Борщ поганий. Погода погана], лихий [Лихий крам], злий [Що ти злого учинила? Доріженька злая], недобрий [Прийшли вісті недобрії (Шевч.)], кепський [Кепські новини]; (негодный) ледачий [Ледачий крам = дурной товар]; (противный) бридкий, гидкий. Дурной глаз - лихе око, урічливе (урічне) око. Дурная слава - слава, неслава, погана слава. [Пустили таку славу про нього]. Дурное настроение, расположение духа - поганий настрій (р. -ою), маркота. (См. Дух 3). Дурные привычки - погані звички (р. -чок). Дурному научать - на зле навчати.* * *1) ( плохой) пога́ний; ке́пський; ( предосудительный) недо́брий, лихи́й, злий\дурной глаз — лихе́ о́ко
2) ( некрасивый) нега́рний, пога́ний; ( безобразный) бридки́й, гидки́й3) ( глупый) дурни́йне будь дурён (дурна́) — ( вовремя сообразив) не бу́вши ду́рнем (дурни́м, дурно́ю)
-
18 блажить
1) величати, славити;2) дуріти, пустувати. [Годі вам дуріти];3) (капризничать) вередувати, комизитися. [Дитина вередує или комизиться].* * *дурі́ти, химерува́ти, коми́зи́тися; пустува́ти -
19 глупость
1) нерозум, дурний розум, недоумство, дур (р. дуру), дурість (р. -рости), дурощі (р. -щів), дурування. [З великого розуму у дур заходить. Не боже карання, а своє дурування]. По глупости - з дурного розуму. Делать глупости - см. Глупить;2) (мелочь, пустяк) дурниця. [Що там, врешті, сон? Дурниця (Коцюб.)]. Вот глупости! - дурниця!* * *1) ( свойство) ду́рість, -рості, глупота, глу́пство; ( бессмысленность) безглу́здість, -дості, нісені́тність, -ностіпо глу́пости — з дурного ро́зуму
2) (глупый поступок, глупая мысль, речь) дурни́ці, -ни́ць, дурни́цяговори́ть глу́пости — говори́ти (моло́ти, верзти́) дурни́ці
-
20 дурачиться
1) (шалить) дуріти [Наймички дуріли з наймитами (Неч.-Лев.)], дурнувати [Люди до божого дому йдуть, а ми дурнуємо та пустуємо], блазнувати, штуки виробляти, дуропляси виправляти, пустувати, жирувати, гарувати;2) (прикидываться дураком) дурня строїти, дурня клеїти, в дурні шитися.* * *дурі́ти; ( паясничать) блазнюва́ти; ( шалить) пустува́ти, жирува́ти
См. также в других словарях:
дурёха — дурёха, и … Русский орфографический словарь
дурёза — дурёза … Словарь употребления буквы Ё
дурён — дурён … Словарь употребления буквы Ё
дурёха — дур/ёх/а … Морфемно-орфографический словарь
дурёха — дурёха, дурёхи, дурёхи, дурёх, дурёхе, дурёхам, дурёху, дурёх, дурёхой, дурёхою, дурёхами, дурёхе, дурёхах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
Дур — Dour … Википедия
Дур-Чу — дзонг кэ དུར་, Вайли dur Характеристика Длина 25 км Бассейн Дельта Ганга Бассейн рек Менчуганг → ? → Манас → Брахмапутра → … Википедия
ДУР — (итал. dur) или мажорный тон (франц. majeur). Один из двух главных тонов, в котором, после тоники и секунды, идет большая терция; на этом построено трезвучие, назыв. дурным, мажорным или твердым. Словарь иностранных слов, вошедших в состав… … Словарь иностранных слов русского языка
ДУР — его (её и т. п.) знает. Сиб. Ничего не известно о ком л., о чём л. ФСС, 65; СБО Д1, 127; Мокиенко 1986, 181; . Дур играет в ком. Прибайк. Неодобр. О сумасбродстве, взбалмошности, неуравновешенности характера. СНФП, 62. Дур напал на кого. Сиб. Кем … Большой словарь русских поговорок
ДУРЁХА — ДУРЁХА, и, жен. (прост. пренебр. и шутл.). Дура, глупая женщина. | уменьш. ласк. дурёшка, и, жен. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
дурёза — ДУРЁЗА, ы, ДУРЁЗИНА, ы, ДУРЁЗИНКА, и, ж. Дура, дурочка (часто с Ирон. ласк., дружеским оттенком) … Словарь русского арго
