(добровільно)

добровільно

добровільно

 добровільно

- voluntarilyism

1. n

1) доброволець, волонтер

2) людина, що добровільно йде на щось

3) людина, що безплатно виконує певну роботу (благодійну тощо)

4) юр. особа, що добровільно укладає угоду

5) особа, якій передається майно безплатно

2. adj

1) добровільний, добровольчий

2) громадський, безоплатний, благодійний

3) с.г. самосійний

3. v

1) пропонувати (свою допомогу тощо)

2) зробити зі своєї ініціативи

3) вступити добровольцем (волонтером) (до армії)

* * *

1) доброволец, волонтер; Volunteers of America «Американські добровольці» ( організація типу Армії спасіння); мисливець, людина, що добровільно йде на що-небудь; людина, що добровільно бере на себе щось; to call for volunteers визивати бажаючих; юр. людина, що веде чужі справи без доручення

2) людина, щобезплатно виконує якусь роботу (суспільну, благодійну); = громадський працівник; суспільна робітниця

3) юр. особа, що укладає угоду за власним бажанням; особа, що володіє правовим титулом в силу акту передачі без зустрічного задоволення

4) (V.) сл. «доброволець» (ж.артівливе прізвисько ж.ителя або народженого в штаті Теннессі); теннессієць

1) добровольчий; volunteer army добровольча армія; volunteer battalion батальйон добровольців

2) добровільний, безплатний, неоплачуваний ( про працю); благодійний; volunteer activities to help the handicapped добровільна допомога інвалідам

3) с.-г. самопосівний; volunteer plant самопосів

1) доброволец, волонтер; Volunteers of America «Американські добровольці» ( організація типу Армії спасіння); мисливець, людина, що добровільно йде на що-небудь; людина, що добровільно бере на себе щось; to call for volunteers визивати бажаючих; юр. людина, що веде чужі справи без доручення

2) людина, щобезплатно виконує якусь роботу (суспільну, благодійну); = громадський працівник; суспільна робітниця

3) юр. особа, що укладає угоду за власним бажанням; особа, що володіє правовим титулом в силу акту передачі без зустрічного задоволення

4) (V.) сл. «доброволець» (ж.артівливе прізвисько ж.ителя або народженого в штаті Теннессі); теннессієць

1) добровольчий; volunteer army добровольча армія; volunteer battalion батальйон добровольців

2) добровільний, безплатний, неоплачуваний ( про працю); благодійний; volunteer activities to help the handicapped добровільна допомога інвалідам

3) с.-г. самопосівний; volunteer plant самопосів

1) добровільно, за власним бажанням (вибором)

2) навмисно, свідомо, нарочито, з заміром

3) свавільно

4) природно, стихійно, спонтанно

* * *

1) добровільно; за своїм (власним) бажанням або вибором

2) навмисно, свідомо, навмисно; навмисно

3) довільно

4) природньо, стихійно, спонтанно

1) наданий (переданий) добровільно (без прохання)

2) незатре.буваний

* * *

1) готовий, радий, ладний; схильний; охочий; згідний (зробити щось); що не заперечує (проти чогось)

2) добровільний; невимушений

3) старанний, ретельний; запопадливий

4) що бажає, що прагне

5) філос. вольовий

* * *

1) готовий, схильний, прихильний, згодний (зробити що-н.); той, що не заперечує (проти чого-н.)

2) старанний, ретельний; завзятий

3) добровільний, невимушений

4) фiлoc. вольовий

••

АНАРХІЗМ ( від грецьк. άναρχια - безвладдя) - сукупність політичних концепцій, споріднених між собою тим, що вони заперечують централізоване управління суспільством, пропонуючи побудову суспільного ладу шляхом добровільного об'єднання у спілки або спільноти. Найважливішою прикметою змісту анархістської політичної концепції (або близької до А.) є утвердження цінності окремої особистості та індивідуальної свободи у найбільш радикальній формі. Віддалені ідейні коріння А. можна віднайти у деяких течіях давньогрецьк. філософії (істоїцизм), також в індивідуалістських та комунітаристських елементах християнства. Перше чітке формулювання ідей А. дав англ. політичний філософ, романіст та есеїст Годвін (1756 - 1836) у кн. "Дослідження політичної справедливості" (1793), в якій він обґрунтував ідею бездержавного суспільного ладу. В 40-х рр. XIX ст. А. оформлюється в окрему течію політичної думки, яка у друг. пол. XIX - на поч. XX ст. досягає суттєвого впливу, особливо у деяких європейських країнах (Франція, Іспанія, Італія та ін.). Дослідники політичних ідеологій, даючи типологію А., вирізняють: а) індивідуалістський А.; б) комуністичний А. (анархо-комунізм); в) проміжний між першим та другим - індивідуалістськи-комунітаристський А. Цей поділ на різновиди має своєю підставою різницю у підході до проблеми "особистість - спілка (спільнота)". Залежно від того, якими засобами політична концепція пропонує досягати мети, анархічні політичні концепції поділяють на реформістські та революційні. Крайній індивідуалістський варіант А. заперечує будь-які суспільні установи (сім'ю, церкву, традиції, політичні партії, державу) та будь-які форми колективної свідомості (мораль, релігію, ідеологію), які б обмежували свободу особи. Вважають, що класичне формулювання індивідуалістського різновиду А. дав нім. філософ, лівий гегельянець Штирнер (1806 - 1856) у своєму творі "Єдине та його власність" (1845). Інші анархістські політичні концепції намагаються врівноважити захист автономії окремої особистості з потребою єднання людей у спілки (громади) або спільноти. Це дає перехідну форму - індивідуалістсько-комунітаристський А.: особистості, добровільно жертвуючи частиною своєї свободи, об'єднуються у відносно невеликі спілки, які, в свою чергу, можуть утворювати спілки спілок. До індивідуалістсько-комунітаристського А. належить політична концепція Пру дона - франц. філософа, який у кн. "ЇЦо таке власність" піддав критиці капіталістичний ринок як спосіб гноблення виробника. Оскільки у цій концепції наголос зроблено на взаємності обміну, то розвиток цієї ідеї політичними філософами кін. XIX ст. іноді називають "концепцією взаємності". Ідеї Прудона відіграли важливу роль у стимулюванні профспілкового руху—реформістського анархо-синдикалізму. Крім того, вони стали одним із джерел революційного анархо-синдикалізму. Найвпливовішим його теоретиком став франц. інженер та соціальний філософ Сорель (1847 - 1922). Він зазнав впливу ідей Ніцше, Маркса та Бергсона, поєднавши таким чином марксистську орієнтацію на практичну дію з волюнтаризмом та інтуїтивізмом. Революційний А. рос. політичного філософа Бакуніна виявляє виразні ознаки суто комунітаристського (колективістського) А.: він вважав, що держава має бути зруйнована насильницьким шляхом і замінена федерацією вільно утворюваних селянських та робітничих спілок, які б колективно володіли власністю і спільно контролювали розподіл (кожному відповідно до його трудового внеску). Колективістські тенденції концепції Бакуніна були посилені у політичній філософії Кропоткіна (1842 - 1921), який перетворює спільноти (рос. "общиньї") в основу всього суспільного ладу - у колективного власника засобів виробництва та (шляхом їх об'єднання у федерації) у замінника держави. У тлумаченні Кропоткіна комунітаристський різновид А. набув своїх крайніх форм і став комуністичним А. (анархокомунізмом). В Україні перше свідоме формулювання ідей А. (як складника лібералізму у політичній концепції Драгоманова) репрезентує індивідуалістськи-комунітаристський та реформістський різновид А. Драгоманов - ліберал (вірить у поступ, розум, емансипацію шляхом просвіти і та ін.), конституціоналіст, але ідейна противага бюрократичному централізму та імперіалізму зосереджена передусім в анархістських елементах його концепції. Цим ідеям не випало стати джерелом для появи ідеології анархістського політичного руху в Україні. Анархістський політичний (військовий) рух 1917 - 1921 рр., очолюваний Махно (1884 - 1934), виявив нестачу історично нагромадженого політичного досвіду та конструктивізму: він був руйнівним щодо впровадження тих елементів порядку, які пов'язані зі становленням укр. незалежної держави (фактично рос. більшовики використали його з цією метою). Все це, зрештою, прирекло його на роль деструктивної сили (у кращому випадку, на роль загонів сільської самооборони) і призвело до поразки.

1) вільний, незайнятий; не закріплений; звільнений ( від чогось); добровільний; доступний; безкоштовний, безоплатний, безплатний; безмитний; який не підлягає обкладанню (митом, податками тощо); який не несе відповідальності за збитки; відкритий

2) звільняти, визволяти, випускати на волю

3) вільно; добровільно; безоплатно, безкоштовно; безмитно

•

- free a hostage

1) доброволець, волонтер; особа, яка уклала угоду із своєї волі (без примусу); особа, яка веде чужі справи без доручення; особа, яка володіє правовим титулом в силу акту передачі без зустрічного задоволення

2) добровільно брати на себе ( щось); братися добровільно ( робити щось), ставати добровольцем; пропонувати (допомогу, послуги тощо)

•

- volunteer army

1) (добровільно) вступати на військову службу

2) вербувати, набирати; зараховувати на військову службу

3) вступати (в члени)

4) зараховувати (в організацію тощо)

5) заручитися (підтримкою); завербувати

* * *

1) ( добровільно) завербуватися на військову службу; набирати, вербувати, зараховувати на військову службу

2) вступати ( у члени); зараховувати (в організацію, групу, категорію)

3) заручатися (сприянням, підтримкою); завербувати, залучити ( союзника)

непрошений, непроханий

* * *

1) охоче, з готовністю

2) добровільно, без примусу

* * *

1) залюбки

2) добровільно, без вимушення