(для+птиц)+ru

1. n

1) курник; клітка для птиці

2) верша

3) амер., розм. в'язниця

4) віз з високими бортами

5) невелика купа (гною тощо)

2. v

саджати в курник, зачиняти в клітку

* * *

1) курятник; клітка для птиці або кроликів

2) верша

3) aмep.; cл. в'язниця

1) (помещение) клітка, кліть, ум. кліточка, клітонька, (большая для дом. птицы) куча, коєць (р. койця), (открытая для скворцов) шпаківня, (для жаворонков) жайворонник. [Душа, мов та пташка із клітки геть рветься (Самійл.). Серце тужно б'ється, наче пташка в кліті (Франко). Треба кури повкидати в кучу (Полтавщ.)];

2) (четыреугольник) ґрата, ґратка, крата, карта ум. ґраточка, краточка, карточка. [Вона почала пальцем рахувати краточки на перському килимі (Л. Укр.). Картата старосвітська плахта з зеленими, червоними, жовтими картами (Грінч.)];

3) биол. cella - клітина. [Жіноча, чоловіча клітина. Рослинна клітина];

4) грудная -ка, анат. thorax - огруддя.

* * *

1) клітка, кліть, -ті; ( квадрат разграфлённого пространства) кліти́нка; ( на ткани) ка́рта, диал. кра́та; (помещение для птиц и животных диал.) ко́єць, род. п. ко́йця

2) биол. кліти́на

n; с-г

1) курятник; клітка для птиці або кроликів

2) верша

3) aмep.; cл. в'язниця

n; с-г

1) ( набитая шкура животного) опу́дало

2) ( пугало для птиц) опу́дало; ( из соломы) соло́м'яник; чупера́дло; диал. о́пуд, опу́да

3) (перен.: о человеке) бран. опу́дало, одоро́бало, одоро́бло, доро́бало, доро́бло, поторо́ча, чу́чело, чупера́дло, мацапу́ра; диал. о́пуд, опу́да

1) спорт. стартер; учасник (змагання)

2) авт. пусковий прилад, стартер

3) ел. пусковий реостат

4) диспетчер

5) помічник режисера, що веде спектакль; помреж

6) чиста закваска

7) с.г. добриво, що вноситься під час посіву

8) с.г. корм для молодняка (худоби і птиці)

* * *

1) див. start II + - er

2) cпopт. стартер

3) cпopт. учасник ( змагання)

4) диспетчер; помічник режисера, що веде спектакль; помреж

5) aвт. пусковий пристрій, стартер; eл. пусковий реостат

6) cпeц. чиста закваска; чисте розведення (грибків, бактерій)

7) c-г. добриво, внесене при посіві

8) c-г. корм для молодняку ( худоби е птиці)

9) pl перша страва

1) (действие) - см. Намётка 1;

2) (куча) купа, куча, (побольше) кучугура, валява, (нанос) наніс (-носу), надув (-ву), (намыв) намул (-лу), наплав (-ву), наплинок (-нку); (снежный сугроб) наме[і]т; (занос) заме[і]т (-мету), соб. заміття (-ття). [Мороз і снігові намети з синіми тінями за ними (В. Поліщук)];

3) (покрышка) покриття, накриття (-ття), (чехол) чехол (-хла);

4) (шатёр) намет (-ту), шатро. Ой, нап'яли козаченьки голубий намет (Пісня)];

5) (сеть для ловли птиц) сітка (на птахи);

6) (рыболовная сеть на шесте) хватка, то[у]рбук (-ка);

7) строит. - накидь (-ди);

8) (мантия герба) мантія;

9) (железная полоса) штаба, штиба, (болт у ставень) прогонич;

10) (побежка зверя) біга.

* * *

1) (то, что наметено; куча, сугроб) наме́т, -у, заме́т, -у, кучугу́ра

2) ( шатёр), диал. намет, шатро́

3) рыб. хва́тка, торбу́х, -а

4) ( в геральдике) наме́т

5) (сеть для ловли птиц, силок) сильце́

6) ( аллюр лошади) диал. наме́т, чвал, -у

1. n

1) тунель

2) гірн. штольня, квершлаг

3) димар, комин

4) тех. трубопровід

5) військ. мінна галерея

6) сильце для ловлі куріпок (водоплавної птиці)

2. v

1) прокладати тунель

2) користуватися тунелем

3) ловити сильцями (куріпок)

* * *

1) тунель

2) горн. штольня; штрек

3) димар; тex. трубопровід

4) війск. мінна галерея

5) допустимий діапазон зміни курсу для плаваючих валют на світовому ринку ( встановлений Міжнародним валютним фондом)

6) icт. силки для лову куріпок або водоплавного птаха

1) прокладати тунель

2) користуватися тунелем; a train tunnelled through the hill потяг пройшов по гірському тунелю

3) підкопуватися; підривати

4) icт. ловити силками ( куріпок)

1) ніс (р. носа). [У його ніс, зуби і борода, як у инших людей (М. Вовч.)]. Нос баклушей - товстий ніс, (насм.) кушка, курдюк (-ка). Вздёрнутый нос - кирпатий (слегка: кирпатенький) ніс, (насм.) кирпа. [Очками кирпу осідлав (Котл.)]. Горбатый нос, нос с горбинкой - горбуватий (горбоватий) ніс, ніс з горбочком. Нос картошкой (луковкою, пяткою) - ніс картопелькою, ніс-бурульбашка, бульба. Крючковатый нос, нос крючком - карлючкуватий (закарлючений, закандзюблений, заключений, реже крюкастий) ніс. С крючковатым -сом - см. Крючковатый 1. Мясистый нос - м'ясистий (м'яснистий, товстий) ніс, (насм.) курдюк (-ка). Орлиный нос - орлиний (орлячий) ніс. Острый нос - гострий ніс. Нос пуговкой - пли[е]скатий ніс, (насм.) пипка. Сизый нос (у пьяницы) - синій ніс. Тупой нос - тупий ніс. Человек с длинным, кривым, острым, толстым -сом - довгоніс, кривоніс, гостроніс, товстоніс (-носа), довгоносий и т. п., людина з довгим и т. п. носом. Болезни -са - носові хвороби, хвороби носа. Бить, ударить в нос (о сильном запахе) - бити, вдарити в ніс (реже до носа). Бормотать (говорить), пробормотать (проговорить, произнести) под нос - мурмотіти (бурмотіти, мимрити, бубоніти), промурмотіти (пробурмотіти, промимрити, пробубоніти) собі під ніс; срв. ниже Говорить в нос. Водить за нос кого - водити за носа, дурити кого, (диал.) мотузити кого, (фам.) плести сухого дуба кому. [Вона вірить сьому шарлатанові а він їй плете сухого дуба (Франко)]. Воротить нос от чего - вернути носа (ніс), від чого, (отворачиваться) відвертати носа (ніс) від чого. Встретиться, сойтись -сом к -су - зустрітися, зійтися носом до носа. Говорить, проговорить (произнести) в нос - говорити гугняво, гугнявити, прогугнявити, гугнити, прогугнити. [«Спасибі» - прогугнив Кривоніс, глянувши з-під лоба (Стор.)]. Дать по -су, щелчка в нос кому - дати по носі, дати носака (щигля), дати пинхви (цибульки) кому, вдарити по носі кого, (осадить) утерти носа, пихи збити кому; (отказать) дати відкоша кому, (при сватанье) дати гарбуза кому. Держать нос по ветру - тримати носа за вітром; ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме), (шутл.) належати до партії к. в. д. (куди вітер дме). Заложило нос кому - заклало в носі кому, (диал.) ніс заліг у кого. [Уже три дні, як у мене ніс заліг (Харківщ.)]. Запороть -сом - заорати (запороти) носом. [Пхнув його, а він так носом і заорав (Сл. Ум.)]. Зарубить себе (у себя) на -су, себе на нос (что) - закарбувати собі на носі (що), затямити (собі) (що). [Ти розмовлятимеш ввічливо і не напиватимешся, аж поки я не скажу свого слова, - закарбуй це собі на носі (Остр. Скарбів)]. Из-под -са у кого - з-під (з-перед) носа в кого и кому; см. Из-под (под Из). Клевать -сом, -сом окуней ловить - см. Клевать. На -су - (совсем близко) близенько, коло носа, під носом, над носом, (за плечами) за плечима; (скоро) скоро, незабаром, (не за горами) не за горою, (вот-вот) от- от, далі, далі-далі, тут-тут, тільки не видно. Беда на -су - біда (лихо) вже коло носа (над головою, коло дверей). Конец месяца на -су - скоро (незабаром, от-от, далі, далі-далі, над носом) кінець місяця. Неприятель у него на -су - ворог коло його носа, ворог дивиться в вічі. Смерть на -су - смерть за плечима (грубее: коло носа). Наклеить нос кому - см. Наклеивать. Не видеть дальше своего -са - не бачити поза своїм носом (дальше від свого носа). Не по -су нам это - це не для нашого носа, ще не вмилися ми до цього, (вульг.) це не для рила нашого Гаврила, (не по карману) не по наших грошах (достатках) це, не з нашими грошиками (на це или це). Не тычь -са в чужое просо - не сунь носа до чужого проса (Приказка). Опустить нос - спустити (похнюпити) носа. Остаться с -сом, получить нос - облизня піймати (спіймати, з'їсти, вхопити), (при сватанье) гарбуза з'їсти (вхопити). Оставить кого с -сом, приставить кому нос - наставити (приправити, натягти) кому носа, (оставить в дураках) пошити кого в дурні. Отойти с -сом - піти з носом (з облизнем). [Почухається (що батько не хоче його женити), та з тим носом і піде (Квітка)]. Перед самым -сом - перед самим носом, коло самого носа. Повесить нос - похнюпити (посупити) носа (ніс), похнюпитися, посупитися, (пров.) потютюритися. Повесить нос на квинту - похнюпити (посупити) носа, повісити носа на квінту. Под (самым) -сом - під (самим) носом. [Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом (Приказка)]. Под -сом взошло, а в голове и не посеяно - під носом насіялося, в голову й не завіялося; під носом косить пора, а в голові й не сіяно; вже й борідка виросла, а глузду не винесла (Приказки). Поднимать (задирать, драть), поднять (задрать) нос (перед кем) - підводити (задирати), підвести (задерти, задрати) носа, високо тримати ніс (носа), (о мног.) попідводити (позадирати) носи, (голову) підводити, підвести голову (о мног. попідводити голови), починати, почати високо нестися, (грубо) кирпу гнути (дерти, драти, задирати), задерти (задрати), губу копилити, закопилити (проти кого). [Починав ходити туди й сюди по палубі, підвівши згорда голову (Остр. Скарбів). Він так високо тримав ніс, що… (Кандід). Ти, дочко, не дуже кирпу гни та мерщій виходь до гостя (Н.-Лев.). Ти не смієш проти матери кирпу гнути! (Крим.). Кирпу проти людей так драв, що й кочергою не достанеш (Кониськ.). Є в них щось таке, що дає їм право задирати кирпу (Микит.). Проти всіх губу копилить (Мова)]. Показывать, показать длинный нос кому - показувати, показати довгого носа кому; см. ещё выше Оставить кого с -сом. И -са не показывать, не показать кому - і носа не потикати (не появляти, не являти), не поткнути (не появити) до кого. [Не зваживсь-би й носа поткнути до мене (Мова)]. И -са к ним показать нельзя - і носа до їх поткнути не можна, і поткнутися до їх не можна. И -са не показывать, не показать откуда, из чего - і носа не витикати (не виткнути) звідки, з чого. Потягивать, потянуть -сом - шморгати, шморгнути носом, (пыхтеть) чмихати, чмихнути (носом). [Не шморгай носом! (Брацл.). Покинь чмихати! візьми хустку та висякайсь (Звин.)]. Совать (свой) нос во что, всюду, лезть -сом куда - стромляти (или встромляти, пхати, тикати) (свого) носа до чого, всюди (скрізь, до всього), куди. [Куди тільки він не стромляє свого носа! (Брацл.). На що було пхати носа до чужого тіста? (Пісня). Не пхай свого носа туди, де не твоє діло! (Звин.)]. Утереть нос кому (в прямом и перен. знач.) - утерти носа кому. Нос не по чину у кого - ніс не доріс у кого или кому, високо несеться хто, заноситься хто. Чуять, почуять -сом что - чути носом, занюхати що. [Носом чує, де що лежить (Приказка). Занюхає ковбасу в борщі (Номис)]. У него идёт кровь из -су (или -сом) - у його (и йому) кров іде (сильнее: юшить) з носа. Кровотечение из -су - кровотеча з носа, з носа кров іде. У него течёт из -су - у його капає з носа; (сопли из -са) йому ніс віскриться, (шутл.) йому кози з носа дивляться, (насм.) дядьки з носа аж пищать (Рудан.);

2) (у птиц: клюв) дзюб, дзьоб (-ба), (редко) ніс (р. носа);

3) (у судна) ніс (р. носа) (у лодки ещё: носок (р. носка)), перед (-да) (у судна), прова (англ. prow); (специальнее: у дубаса, диал.) чердак (-ка). [Горить світло коло носа (на кораблі) (Рудан.). Дивилась на хвилю, що гнав своїм носом пароплав (В. Підмог.). Вітрила на фордевінд! носа на хвилю! (Влизько). Помічник капітана забарився на носі (Кінець Неволі). Носок човна виткнувся біля колоди (Олм. Примха). Пересядьте з корми на перед (Київ). Прова, як меч, розсікає зеленую хвилю (Дніпр. Ч.)];

4) (выдающаяся часть предмета) ніс (р. носа), ріг (р. рога). Нос машины - ніс машини. Нос наковальни - ріг ковадла;

5) геогр. - (мыс) ріг (р. рога), виступ (-па), (коса) коса, (стрелка) стрілка.

* * *

1) перо́ ( для писання); ру́чка з перо́м; рейсфе́дер ( креслярський)

2) літерату́рна пра́ця; літерату́рний стиль

3) письме́нник

1) невели́кий загі́н (для худоби, птиці)

2) примі́щення для заарешто́ваних

1. n

1) загін (для свійських тварин); загорода; хлів; кошара, вівчарня (тж sheep—)

2) розм. хатина

2. v

заганяти в загін

* * *

1) загін (для худоби, птиці); хлів; кошара

2) голубник

3) дiaл. хатина

1. n

1) розм. штовханина; тиснява, давка

2) розм. поверхові (нахапані) знання

3) зубріння

4) репетитор

5) розм. брехня, неправда; обман

6) розм. корм для худоби і птиці

2. v

1) наповнювати, заповнювати, переповнювати; напихати

2) впихати, утискати (в — into)

3) нагодовувати досхочу

4) відгодовувати

5) наїдатися

6) розм. зубрити

7) натаскувати (готувати) до іспитів

8) розм. поганяти, підганяти (коня)

* * *

1) штовханина, тиснява

2) нахапані знання; зубріння

3) = crammer I

4) cл. неправда, обман

5) дiaл. їжа для відгодівлі тварин, птахів

1) наповнювати, переповняти, набивати ущерть

2) ( into) впихати, втискувати; набивати

3) (тж. cram down, cram up) нагодувати досхочу; напихати; обгодовувати; наїдатися; жадібно їсти; відгодовувати ( птаха)

4) натаскувати ( до іспиту); наспіх зазубрювати

5) cл. брехати

1) той, що тягне

2) весляр

3) тех. знімач; екстрактор

4) лапа, обценьки

5) штопор

6) корчувач

7) друк. відбивальник

8) амер., розм. спектакль, що дає великий збір

* * *

1) див. pull II + - er

2) весляр

3) cл. те, що привертає увагу, притягує; миcт. спектакль, який робить хороший збір

4) тex. пристосування для витягування, знімач, екстрактор; цвяходер, обценьки; штопор

5) aв. літак з тяговим гвинтом

6) c-г. викорчовувач

7) пoлiгp. відбивальник

8) c-г. бральна машина

9) cпeц. скубальна машина

10) cпeц. машина для видалення нутрощів ( у битої птиці)

11) туговуздечковий кінь

1) див. pull II + - er

2) весляр

3) cл. те, що привертає увагу, притягує; миcт. спектакль, який робить хороший збір

4) тex. пристосування для витягування, знімач, екстрактор; цвяходер, обценьки; штопор

5) aв. літак з тяговим гвинтом

6) c-г. викорчовувач

7) пoлiгp. відбивальник

8) c-г. бральна машина

9) cпeц. скубальна машина

10) cпeц. машина для видалення нутрощів ( у битої птиці)

11) туговуздечковий кінь

1) молоко, (детск.) моня. [Захотів молока від бика (Номис)]. Женское -ко - жіноче молоко, покорм (-му). [Мати занедужала, і в неї не стало покорму (Стор.)]. Коровье -ко - коров'яче молоко. -ко створожилось - молоко зсілося. Парное -ко - сиродій (-дою), свіже молоко, молоко з-під корови. Топлёное -ко - пряжене молоко. Снятое -ко - спідняк (-ку). [Вершки з глечиків позбирають, а спідняк позливають у сулії та ото й продають дешево (Канівщ.)]. Кипячёное -ко - (пере)киплене (парене) молоко. Кислое -ко - кисле молоко. Птичье -ко - пташаче (пташине) молоко. [Хіба пташачого (пташиного) молока нема (М. Грінч.)]. Миндальное -ко - миг[ґ]далеве молоко, оржат (-ту). Известковое -ко - вапняний розчин (-ну), (у штукатуров для побелки) вапняне молоко. Конопляное, маковое -ко - конопляне, макове молоко. У неё лицо кровь с -ком - з лиця вона біла та рум'яна. У него ещё -ко на губах не обсохло - у нього (йому) ще молоко на губах не обсохло. [Я стара, а ти ще блазень, в тебе ще на губах молоко не обсохло (Н.-Лев.)]. Утячье -ко, бот. Euphorbia Esula L. - молочай (-чаю) (гострий), молочняк (-ку); см. Молочай 1. Заведение (пункт) для переработки -ка - молочарня;

2) (у птиц - cera: жёлтая кожа у корня клюва) восковиця.

* * *

и Пугалище

1) страховище, страшило, пострах, страх, страхопуд. [Ті очі бачать у таємничій пітьмі постраха дітей - Хо, страшного, бородатого діда (Коцюб.). Страхопудом про мене була нещирість людська (Кониськ.)];

2) (чучело для отпугивания птиц) опудало, опуд, лякало и лякайло, лякачка, страшок (-шка), дід солом'яний. [Наче опудало на городі (Звин.). Оце про горобців буде лякало (Кониськ.). Опуди для відгонення горобців із пшениці, проса та конопель (Франко). Хоч-би ти одяглась чепурніше, а то ходим наче лякачка (Борз.)]. Экое -ло! - ото опудало! Поставить на огороде -ло - опудало на городі поставити. Пугание - лякання, страхання, жахання, полохання.

* * *

1) ( чучело) опу́дало; чупера́дло; ( соломенное) соло́м'яник, соло́м'яний дід; диал. о́пуд

2) (перен.: о том, что пугает, внушает страх) страхо́вище, страхопу́д; поторо́ча

1) корм для домашньої птиці

2) дріб'язок; незначна сума

1) збирання (квітів тощо)

2) обскубування (птиці)

3) геол. льодовикове виорювання

* * *

1) збір (ягід, квітів)

2) патрання ( птаха); скубання ( хутра); вищипування (волосся, брів)

3) провал ( на іспиті)

4) гeoл. льодовикове виорювання

1. n

1) сонце

2) (the sun) сонячне світло; сонячне проміння; сонячне тепло

3) поет. рік

4) поет. день

5) світило

6) схід (захід) сонця

2. v

1) гріти на сонці

2) грітися на сонці, загоряти (тж to sun oneself)

3) виставляти на сонце; піддавати дії сонця; сушити на сонці

4) поет. світити як сонце

* * *

1) сонце

2) ( the sun) сонячне світло; сонячні промені; сонячне тепло

3) сонце; зірка, що є центром системи планет

4) пoeт. рік; день

5) схід або захід сонця

1) гріти на сонці; грітися на сонці, загоряти ( to sun oneself)

2) поміщати, виставляти на сонце; піддавати ( що-небудь) дії сонячних променів; сушити на сонці

3) пoeт. світити як сонце