Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

(для+основ)+en

  • 61 об'єкт

    ОБ'ЄКТ ( від лат. objectus - предмет) - 1) Філософська категорія, що позначає будь-яку дійсну чи уявну, уречевлену чи ідеальну реальність у яка розглядається як щось зовнішнє у відношенні до людини та її свідомості і яка стає предметом теоретичної та практичної діяльності суб'екта. О. зазнає цілеспрямованого чи мимовільного діяння з боку суб'єкта, в результаті чого освоюється - перетворюється, пізнається, конструюється і пристосовується до потреб людини та суспільства. Особливою відмінністю О. є те, що він конституюється в процесі предметної діяльності людини. Тому будь-яка реальність актуалізується як О. лише у відношенні до суб'єкта. Актуальним О. є та частина природи, суспільства, зовнішнього та внутрішнього світу людини, яка безпосередньо чи опосередковано включається в індивідуальну чи суспільно-історичну практику. Реальність, що існує сама собою, виступає лише потенційним О. Принциповим означенням О. є те, що він незалежно від своєї матеріальної чи ментальної природи стає в опозицію до суб'єкта, що, у свою чергу, є необхідною умовою самого існування суб'єкт-об'єктного відношення. Зазнаючи діяння суб'єкта, О. протистоїть суб'єкту, чинить йому своєрідний опір і для свого освоєння вимагає відповідної затрати фізичних і розумових сил, належної організації предметної діяльності, застосування методів, що відповідають природі О., законам його розвитку та функціювання. Категорії О. і суб'єкта утворюють парну, біполярну категоріальну структуру "суб'єкт - О.", яка виражає сутність будь-якої людської діяльності. 2) О. у теорії пізнання виступає складовою пізнавального процесу, що характеризується як взаємодія О. і суб'єкта. Виділяють окремі різновиди цієї взаємодії: взаємодія О. і суб'єкта як предметних утворень, що впливають одне на одного предметним чином; взаємодія 0. й пізнавальних здатностей суб'єкта, в першу чергу відчуттів та мислення; відношення О. і засобів (методів) його освоєння; відношення О. і знання. В науковому пізнанні залежно від різновиду взаємодії і способу конституювання виокремлюють типи О.: а) За субстанційною основою та способами побудови - матеріальні О., що характеризуються уречевленістю та незалежністю від суб'єкта і його свідомості, напр., будь-яке природне тіло, що вступає в предметну взаємодію з суб'єктом; ідеалізовані О., що являють собою реально існуючі предмети і явища, реконструйовані через сукупність своїх істотних - у даному конкретному відношенні - властивостей при відволіканні від інших, напр., будь-яка модель (зокрема, планетарна модель атома), ген, геометричне тіло, ретроспективно відтворена історична подія. У цьому випадку одне й те саме природне тіло може виступати різними О., напр., вода як О. фізики і вода як О. хімії; ідеальні О., що сконструйовані через одну або декілька реальних властивостей, взятих у крайній формі свого вираження, напр., абсолютно чорне тіло, ідеальний газ, система, непрониклива для інформації. Вони в дійсності не існують, проте мають відповідний аналог у реальності. б) За способами виокремлення та подання в системі знання - емпіричні О., конституйовані засобами чуттєвого споглядання і зафіксовані в безпосередньому досвіді, напр., будь-який предмет або явище, подані в наочно-образній формі; теоретичні О., конституйовані засобами теоретичного мислення шляхом синтезу загальних властивостей безконечної множини різноманітних реальних предметів та явищ, напр., система, структура, біологічний вид, соціальна група, в) За способом побудови та рівнем віддаленості від реальної дійсності - конкретні О., що конституюються через велику, потенційно безконечну множину ознак та властивостей і в дійсності ідентифікуються як індивідуальні утворення, локалізовані в просторі та часі, напр., Дніпро, Всесвіт, укр. народ, цей художній твір, той електрон; абстрактні О., що сконструйовані засобами абстрактного мислення шляхом відділення загальних властивостей та відношень від їхньої уречевленості і перетворення їх у самостійну сутність. Ці О. не мають статусу реального існування, однак за певних строго визначених умов можуть інтерпретуватися за допомогою предметів і явищ реальної дійсності, напр., числа, алгебраїчні структури, багатомірний простір, фізична маса, цінність, ментальність. Між окремими типами О. не існує різкого розмежування, отже, одному й тому самому визначеному О. можуть бути притаманні окремі риси кількох типів - ідеалізованого, теоретичного, абстрактного, завдяки чому утворюються класи проміжних або суміжних О. Залежно від ступеня узагальнення, абстрагування та ідеалізації утворюються різні рівні 0., що характеризуються різним ступенем віддаленості від об'єктивної реальності аж до появи гіпотетичних О. типу гравітона, уявних О. типу тих, що фігурують у мисленому експерименті, віртуальних 0., що конституюються засобами інформаційно-комп'ютерного моделювання, операціональних О. типу псі-функції в квантовій механіці О. нтологічна ідентифікація таких О. є складною науковою і логіко-методологічною проблемою, що отримала назву проблеми фізичної реальності, або існування. Система О., з якою співвідноситься сучасне наукове знання, утворює багатоструктуровану в горизонтальному і вертикальному відношенні ієрархію, що визначається як онтологія науки. У функціональному відношенні всі типи О. мають однаковий статус, у пізнавальному— істотно різняться між собою. Існуючі версії теорії пізнання дають різні, інколи альтернативні витлумачення природи О., його місця в пізнавальному процесі. 3) О. у логіці - одне з основних понять логічної семантики, позначає будь-який предмет, на який спрямована думка, мислення, судження. О. логічного мислення можуть виступати речі та їхні властивості, відношення між речами та властивостями, властивості властивостей та властивості відношень безвідносно до їхньої матеріальної чи ментальної природи. Основною рисою їх є те, що вони стають значеннями логічних висловів, де кожному О. відповідає ім'я, а кожне власне чи загальне ім'я означає О. У формалізованих мовах система логічних О. та їхній характер, визначання умов їх існування задаються мовним каркасом. О. трактуються як значення логічних формул, пропозиційних, предметних та предикатних констант і змінних. Константи означають одиничні О., змінні - їхні сукупності, на яких реалізується певний предикат. У різних варіантах логічної семантики для характеристики онтологічного статусу О. та формування логічної онтології використовується ряд відомих підходів. Так, у теорії типів використовуються засоби логіки класів і реалізується ієрархічний принцип будови, в основі якої лежить сукупність індивідів, що приймається за нульовий рівень. Над ним нашаровуються класи індивідів, класи класів індивідів і т.д., тобто 0. 1-го, 2-го, 3-го,..., n-го рівнів В. ідповідно розробляються засоби розв'язання проблеми існування. В теорії О. Мейнонга виділення та фіксація О. досягається через вказування на переживання - відчуття, уяву, мислення, бажання. Семантика можливих світів вибудовує конфігурацію системи логічних О. на основі модальностей та поняття моделі.
    П. Йолон

    Філософський енциклопедичний словник > об'єкт

  • 62 обов'язок

    ОБОВ'ЯЗОК - одна з основних категорій етики і моральної свідомості; моральне зобов'язання окремого індивіда, групи осіб, класу, народу та ін., що постає для них як конкретне практичне завдання. О. - внутрішня настанова людини чинити у відповідності до певних моральних норм і цінностей, що існують у суспільстві; така позитивна ціннісна орієнтація, котра не може здійснюватися без елементу самопримусу, вольового зусилля. Тому виконання О. передбачає наявність свободи волі. Дія, здійснювана під зовнішнім примусом або в результаті насильства, не має етичного значення М. оральний О. необхідно відрізняти від різноманітних суспільних вимог - виробничих, громадських та ін. (професійний О., військовий О. тощо). О. моральний орієнтований на цінність особистості, безумовну повагу до людської гідності, утвердження гуманності. Саме ця відмінність емпіричних, морально-санкціонованих суспільних вимог і власне морального О. особистості інколи породжує внутрішній конфлікт, вирішити який може лише сама людина як відповідальний суб'єкт свого морального вибору. В історії етики і моралі тлумачення природи і походження 0. - одна з найскладніших проблем. Основа і джерело О. пов'язувались з тим чи іншим розумінням моральної необхідності і вбачались: у Божих заповідях, апріорному моральному законі (категоричному імперативі), космічних законах, людській природі, прагненні людини до насолоди або щастя, суспільних настановах та ін. На розуміння морального О. суттєвий вплив справляла також відповідь на питання про те, хто або що визначає, зрештою, його зміст: Бог, "Божественний розум" (неопротестантизм, неотомізм), суспільство (соціально-апробативні теорії), совість (Фіхте), моральне почуття (теорія морального почуття) тощо. Питання про межі 0. також тлумачиться неоднозначно. Так, представники деонтологічного інтуїтивізму вважали важливим для виконання 0. лише саму дію, а не мотиви, якими керується людина. Представники теорії морального добра, навпаки, вирішальне значення надають характерові мотиву. Як духовно-моральний феномен суспільного життя О. має конкретно-історичний характер. Кожна епоха, соціальна група, релігійна чи етнічна спільнота мають своє уявлення про О., яке складається в рамках тієї чи іншої культури з притаманними їй цінностями. Загальні моральні вимоги здатне виробляти лише суспільство у цілому на основі колективного історичного досвіду людей. Вирішення проблеми морального О. стосовно тієї чи іншої конкретної ситуації - особиста справа окремої людини. Кожна людина повинна не лише усвідомлювати об'єктивний зміст О., а й нести відповідальність перед своєю совістю, в якій, у кінцевому підсумку, зосереджується онтологічний аспект її моральних зобов'язань. О. передбачає як усвідомлення мотивів поведінки, так і опертя на моральні почуття. Усвідомлення 0. допомагає людині подолати розрив між тим, що є, і тим, що повинно бути; тому виконання О. може бути пов'язане із запереченням певних моральних норм і цінностей. Кардинальні зміни у світогляді сучасної людини спричинюють появу протилежних етико-філософських висновків стосовно умов її нинішнього буття взагалі і проблеми морального О. зокрема. Такими є, з одного боку, переконання багатьох сучасних філософів щодо принципової неможливості формування універсальних основ морального О., з іншого - активний пошук його нових засад, що включають імперативи такої діяльності, яка не була б руйнівною для можливостей життя в майбутньому (Йонас), забезпечувала б виживання людського роду як "реальної комунікативної спільноти" (Апель).
    О. Білецький

    Філософський енциклопедичний словник > обов'язок

  • 63 Фромм, Еріх

    Фромм, Еріх (1900, Франкфурт - 1980) - нім.-амер. психолог та філософ. Вивчав соціологію і психологію в ун-тах Гейдельберга, Франкфурта й Мюнхена, емігрував у США в 1933 р. Ф. - один із головних представників Франкфуртської школи (критична теорія, або неомарксизм) та засновників неофройдизму. Позиція Ф. формується на основі синтезу психоаналізу, марксизму, філософської антропології та екзистенціалізму. їй властива гостра критична спрямованість щодо сучасного суспільства (критика відчужених форм соціальності, як-от: споживацтво, деперсоналізація, дегуманізація тощо). Ф. не створює єдиної соціально-філософської теорії, але його праці об'єднує близькість теоретичних мотивів та настанов, а також послідовно обстоюваний гуманістичний соціальний ідеал. Піддає критиці натуралістичні засади фройдівської концепції особистості Н. а противагу біологізму Фройда, висуває принцип соціального детермінізму. У центрі уваги Ф. - ситуація людини у суспільстві - той екзистенційний конфлікт та роздвоєність особи, які виникають внаслідок необхідності самовизначитись у чужому для особистості світі. Різні стратегії їх розв'язання фіксує поняття соціального характеру (опосередкувальна ланка між психікою особи та структурою соціальності). Ф. виділяє п'ять форм соціалізації людини: мазохізм, садизм, деструктивізм, конформізм та любов, яким відповідають п'ять способів адаптації до соціуму: рецептивний, експлуатуючий, нагромаджувальний, ринковий та продуктивний. Перспективу людського розвитку вбачає у перетворенні сучасного "хворого суспільства" на засадах створення умов для самовдосконалення і реалізації творчого потенціалу людини ("гуманістичний радикалізм" на основі домінування любові до життя).
    [br]
    Осн. тв.: "Втеча від свободи" (1941); "Людина для себе" (1947); "Анатомія людської деструктивності" (1973); "Мати чи бути" (1976).

    Філософський енциклопедичний словник > Фромм, Еріх

  • 64 a-

    прист.
    1) в предикативных прилагательных и в наречиях, образованных от именных и глагольных основ abed ≈ в постели afield ≈ в поле asmoke ≈ дымящийся afoot ≈ пешком
    2) (выделяется в составе некоторых глаголов) abide ≈ оставаться верным arise ≈ появляться awake ≈ будить
    3) (встречается в словах терминологического характера, придавая им противоположное или отрицательное значение) assimmetry ≈ асимметрия
    4) (в выражениях типа) to go a-beggingнищенствовать to go a-hunting ≈ идти на охоту
    встречается в наречиях и в предикативных прил., образованных преим. от исконных англ. основ, особенно характерен для морской лексики: - abed в постели - afield в поле - akin родственный, сродни - alone одинокий - apace быстро - aloud громко - abeam на траверзе - abaft, astern на корме - afloat, awash на плаву выделяется в составе некоторых глаголов: - abide оставаться верным - alight спешиваться, приземляться - amend исправлять - amaze изумлять - arise появляться - ashame стыдить - avert отводить - avouch утверждать - avow признавать - await ожидать - awake, awaken пробуждать образует прил. и сущ. терминологического характера (от основ с греч., изредка с лат. корнями) с общим значением отсутствия того, что выражено основой, перед гласными используется вариант an-, перед h- возможны оба варианта: - asymmetry асимметрия - atheist атеист - achromatic ахроматический - adipsia адипсия. потеря жажды - agravic не испытывающий силы притяжения - athymic без вилочковой железы - atoxic нетоксичный - anastigmat анастигмат - anarchy анархия - anovulation отсутствие овуляции - anharmonic негармонический - ahistoric внеисторический

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > a-

  • 65 sale(s)

    1. n ком. продаж; реалізація; збут; купівля-продаж; 2. торгівля; торгова угода; 3. розпродаж; 4. pl обсяг продажу; товарооборот; a торговельний; торговий; збутовий; продажний; 5. pl бухг. виручка
    1. перетворення якого-небудь товару чи послуги тощо на гроші; 2. господарська діяльність з обороту, купівлі й продажу товарів; 3. продаж за зниженими цінами (сезонний, у зв'язку із закриттям магазину тощо); 4. оборот товарів, сукупність актів купівлі і продажу; 5. надходження (revenue²) з продажу товарів чи від надання послуг
    ═════════■═════════
    account sale(s) звіт про продаж товару; actual sale(s)s фактичний продаж; advance sale(s) попередній продаж; annual sale(s)s річний обсяг продажу • річний товарооборот; anticipated sale(s)s очікуваний продаж; area sale(s)s збут в межах території; average sale(s)s середній обсяг продажу; average daily sale(s)s середньодобовий обсяг продажу; bear sale(s) продаж при спекуляції на зниження цін акцій на біржі; block sale(s) продаж партії цінних паперів; break-even sale(s)s беззбитковий обсяг продажу; bulk sale(s) масовий продаж • продаж всього товарного запасу; bull sale(s) продаж при спекуляції на підвищення цін акцій на біржі; cash sale(s) продаж за готівку; cash-and-carry sale(s) продаж за готівку без доставки додому; cash-on-delivery sale(s) продаж післяплатою • продаж з оплатою після доставки; cash-only sale(s) продаж тільки за готівку; catalogue sale(s) продаж за каталогом • роздрібний продаж товарів за каталогом; clearance sale(s) розпродаж; commision sale(s) продаж на комісійній основі; company sale(s)s обсяг продажу фірми; competitive sale(s)s конкурентоспроможний продаж; compulsory sale(s) примусовий продаж • примусовий продаж з торгів • продаж з молотка; conditional sale(s) умовний продаж; consignment sale(s) продаж на консигнаційній основі; corporate sale(s)s загальнофірмовий продаж; credit sale(s) продаж в кредит; current sale(s)s поточний збут • поточний продаж; daily sale(s)s денний товарооборот; deferred payment sale(s) торговельна угода з відкладеним платежем • торговельна угода з відстроченим платежем; direct sale(s) прямий продаж; discount sale(s) продаж зі знижкою; exchange sale(s) біржовий продаж; exclusive sale(s) виключне право продажу; export sale(s) продаж на експорт; fleet sale(s) продаж великими партіями; floor sale(s) продаж зі стенда; forward sale(s) продаж на строк; franchise sale(s) продаж торговельних привілеїв • франшизний продаж; going-out-of-business sale(s) розпродаж у зв'язку із закриттям справи; gross sale(s)s валовий обсяг продажу • валовий обсяг виручки • валова сума продажу; guaranteed sale(s) продаж товару постачальником з гарантією повернення непроданих товарів за повну вартість; increased sale(s)s розширення збуту; indirect sale(s)s непрямий продаж; individual sale(s) індивідуальний продаж; instalment sale(s) продаж на виплат; lagging sale(s)s повільний збут • сповільнення збуту; lost sale(s) втрачений збут; mailorder sale(s) продаж поштою; mix-and-match sale(s) продаж з вільним комплектуванням набору; net sale(s)s чиста виручка • чиста сума продажу; off-the-floor sale(s) продаж зі стенда; one-day sale(s) одноденний розпродаж; private sale(s) продаж за приватною угодою; profitable sale(s) вигідний продаж • зисковний збут; projected sale(s) планова сума продажу • плановий обсяг збуту; property sale(s) продаж нерухомого майна; public sale(s) публічний торг • прилюдний торг • аукціон • продаж з аукціону; record sale(s)s значний збут • винятковий обсяг продажу • рекордний обсяг продажу; retail sale(s) роздрібний продаж; rummage sale(s) розпродаж старих речей; seasonal sale(s) сезонний розпродаж • сезонний збут; stocktaking sale(s) розпродаж товарних залишків; telephone sale(s)s продаж по телефону; test-market sale(s)s збут на пробному ринку • пробний продаж; tie-in sale(s)s продаж товарів з примусовим асортиментом; total sale(s)s загальний обсяг продажу • загальний обсяг збуту; unit sale(s)s продаж штуками • штучний продаж; volume sale(s)s продаж великої кількості; warehouse sale(s) розпродаж зі складу; yearly sale(s) річний збут • річний товарооборот
    ═════════□═════════
    «as is» sale(s) продаж на умовах «як є»; drop in sale(s)s зниження збуту; fall in sale(s)s зниження збуту; forecast of sale(s)s прогноз збуту; for sale(s) продається; increase in sale(s)s збільшення збуту; not for sale(s) не для продажу; rise in sale(s)s збільшення збуту; sale(s)s abroad продаж за кордоном; sale(s)s account рахунок продажу; sale(s)s activities збутова діяльність; sale(s)s agency торговельне агентство • збутова організація; sale(s)s agent агент зі збуту; sale(s)s agreement договір про продаж; sale(s)s amount обсяг збуту; sale(s)s analysis аналіз збуту; sale(s)s and distribution expenses торговельні витрати; sale(s) and leaseback продаж зі зворотною орендою; sale(s) and repurchase arrangement згода на продаж і зворотну купівлю; sale(s) and repurchase transaction операція продажу і зворотної купівлі; sale(s)s approach методика стимулювання збуту; sale(s)s area торговельна площа; sale(s)s assistant консультант-продавець; sale(s)s association торговельна асоціація; sale(s) at cut prices продаж за зниженими цінами; sale(s) at reduced prices продаж за зниженими цінами; sale(s) at retail продаж вроздріб; sale(s)s book журнал обліку продажу; sale(s)s budget торговельний кошторис; sale(s) by auction продаж з аукціону; sale(s) by commission комісійний продаж; sale(s) by court order продаж за постановою суду; sale(s) by description продаж за описом; sale(s) by lot продаж партіями; sale(s) by private treaty продаж за приватною угодою; sale(s) by retail продаж вроздріб; sale(s) by sample продаж за зразком; sale(s) by weight продаж на вагу; sale(s)s campaign кампанія організації і стимулювання збуту; sale(s)s catalogue торговельний каталог; sale(s)s centre торговельний центр; sale(s)s clerk продавець; sale(s)s commission комісійна плата за продаж; sale(s)s conditions стан збуту • умови продажу • умови торгівлі; sale(s) contract договір продажу • договір купівлі-продажу; sale(s)s convention торговельна конвенція; sale(s)s coverage покриття витрат на продаж; sale(s)s department відділ збуту; sale(s)s district торговельна дільниця; sale(s) docket квитанція розрахункової палати брокеру-продавцю; sale(s)s drive кампанія зі збільшення збуту; sale(s)s duty збір за продаж • торговельний податок; sale(s)s effectiveness test перевірка ефективності збуту; sale(s)s exhibition торговельна виставка; sale(s)s expenses торговельні витрати; sale(s)s experience досвід продажу товарів • досвід збуту товарів; sale(s)s figures дані про продаж товарів; sale(s)s firm збутова фірма; sale(s)s-floor operation робота торговельного залу крамниці; sale(s)s force робітники торговельних підприємств • торговельні агенти; sale(s)s forecast прогноз обсягу продажу • прогноз обсягу збуту; sale(s) for future delivery продаж на строк; sale(s) from stock продаж зі складу; sale(s)s incentive засіб стимулювання збуту; sale(s)s increase збільшення збуту; sale(s) item виріб, який продається; sale(s)s journal журнал обліку продажу • книга реєстрації продажу; sale(s)s leads орієнтація на потенційних покупців; sale(s)s links торговельні зв'язки; sale(s) lot партія, яка продається; sale(s)s manager керівник відділу збуту • керівник служби збуту • завідувач відділу збуту; sale(s)s manual інструкція зі збуту; sale(s)s meeting нарада з організації збуту; sale(s)s method методика продажу; sale(s)s monopoly торговельна монополія; sale(s)s negotiations переговори щодо продажу товару; sale(s)s objective мета продажу; sale(s) of bonds продаж облігацій; sale(s) of equipment продаж обладнання; sale(s)s office відділ збуту; sale(s) of goods продаж товарів; sale(s) of land продаж землі; sale(s) of a patent продаж права на патент; sale(s) of pledge продаж застави; sale(s) of securities продаж цінних паперів • реалізація цінних паперів; sale(s) of shares продаж акцій • реалізація акцій; sale(s) of stock продаж акцій • реалізація акцій; sale(s) of subsidiary продаж дочірньої компанії; sale(s) on approval продаж з правом покупця відмовитися від товару • продаж з правом повернути товар; sale(s) on commission продаж на комісійній основі; sale(s) on consignment продаж за консигнацією; sale(s) on credit продаж у кредит; sale(s) on an open account продаж з оплатою на відкритий рахунок; sale(s) on trial продаж на пробу; sale(s)s opportunity можливість збуту; sale(s)s outlet торговельна точка • торговельне підприємство; sale(s)s parameter характеристика збуту; sale(s)s per employee обсяг продажу з розрахунку на одного працівника; sale(s)s personnel торговельний персонал; sale(s)s pitch постійне місце продажу; sale(s)s point торговельна точка; sale(s)s potential очікуваний обсяг збуту; sale(s)s price продажна ціна • реалізаційна ціна; sale(s)s problems проблеми збуту; sale(s)s proceeds виручка від реалізації товару • дохід від продажу продукції; sale(s)s profit прибуток від продажу; sales promotion; sale(s)s psychology врахування психологічного фактора при організації збуту; sale(s)s quota торговельна квота; sale(s)s rebate торговельна знижка • повернення торговельної переплати; sale(s)s records торговельна статистика; sale(s)s reductions зниження обсягу збуту; sale(s)s report звіт про продаж; sale(s)s representative торговельний представник • торговельний агент; sale(s)s return дохід від продажу; sale(s)s slip розписка про продаж; sale(s)s strategy стратегія підтримання рівня збуту; sale(s)s tax податок з продажу • податок на доходи від продажу • податок з обороту • торговельний збір; sale(s)s team група збуту • колектив продавців; sale(s)s technique методика продажу • підхід до покупця; sale(s)s terms умови продажу; sale(s)s ticket товарна наліпка; sale(s)s turnover оборотність товарних запасів • товарооборот; sale(s) under execution продаж за рішенням суду; sale(s)s value загальна вартість продажу • загальна вартість проданих товарів; sale(s)s volume обсяг продажу • обсяг товарообороту • обсяг збуту; sale(s)s warranty гарантія продажу; sale(s) with option of repurchase продаж з правом зворотної купівлі; sale(s) with reservation умовний продаж; sale(s)s year рік продажу; to approve for sale(s) ухвалювати/ ухвалити продаж; to be on sale(s) продаватися; to command a ready sale(s) швидко продаватися; to conclude a sale(s) укладати/укласти договір про продаж; to develop sale(s)s збільшувати/збільшити продаж; to exhibit for sale(s) виставляти/виставити на продаж; to have a ready sale(s) швидко продаватися; to increase sale(s)s збільшувати/збільшити продаж; to maintain sale(s)s підтримувати/підтримати збут; to negotiate sale(s)s вести переговори про продаж; to offer for sale(s) виставляти/виставити на продаж; to promote sale(s)s сприяти/посприяти продажу; to put up for sale(s) виставляти/виставити на продаж; to release for sale(s) давати/дати дозвіл на продаж; to rescind a sale(s) скасовувати/скасувати продаж • анульовувати/анулювати продаж; to stimulate sale(s)s стимулювати продаж; to undertake the sale(s) організовувати/організувати продаж

    The English-Ukrainian Dictionary > sale(s)

  • 66 pewter

    n
    1) сплав на олов'яній основі
    2) олов'яний посуд
    3) олов'яний кухоль
    4) порошок для полірування мармуру
    5) розм. приз, кубок; призові гроші
    * * *
    n
    1) п'ютер, сплав олова зі свинцем; сплав на олов'яній основі
    2) олов'яний посуд; олов'яний кухоль
    4) cл. приз, кубок; призові гроші

    English-Ukrainian dictionary > pewter

  • 67 trade

    1. n
    1) заняття, ремесло; професія, фах

    to put smb. to a trade — учити когось ремесла

    what's your trade? — чим ви займаєтеся?, хто ви за фахом?

    2) галузь торгівлі (виробництва, промисловості); промисловість
    3) торгівля

    domestic (home, inland) trade — внутрішня торгівля

    foreign (oversea) trade — зовнішня торгівля

    fair trade — а) торгівля на основі взаємної вигоди; б) розм. контрабанда

    retail (wholesale) trade — роздрібна (оптова) торгівля

    4) (the trade) збірн. торговці; підприємці
    5) розм. ґуральники, пивовари; особи, які мають право продавати спиртні напої
    6) видавці, книготоргові
    7) мор., розм. підводний флот
    8) роздрібна торгівля; магазин, крамниця

    to be in trade — бути торговцем, мати крамницю

    9) роздрібні торговці
    10) покупці, клієнтура

    I think our products will appeal to your trade — гадаю, що наші товари сподобаються вашим покупцям

    11) угода (тж політ.); обмін
    12) розм. спосіб життя
    13) лінія поведінки
    14) спосіб
    15) розм. звичай; звичка
    16) вхід і вихід
    17) розм. мотлох; сміття; покидьки

    T. Board — комісія з питань заробітної плати (у певній галузі промисловості)

    trade mission — торгове представництво, торгпредство

    trade schoolпрофесійна (виробнича) школа; ремісниче училище

    2. v
    1) торгувати (чимсь — in; з кимсь — with)
    2) міняти, обмінювати (на щосьfor)
    3) мінятися
    4) бути постійним покупцем (у певному магазині)
    5) торгувати своїм політичним впливом; продавати свої політичні переконання

    trade off — а) збувати; б) обмінювати

    trade on — мати вигоду; використовувати в особистих інтересах

    * * *
    I [treid] n
    1) заняття, ремесло, професія

    the tools of ones trade — знаряддя ремесла, робочий інструмент

    the trade of weaver [or tailor, of shoemaker] — ремесло /професія/ ткача [кравця, сапожника]

    a saddler [a potter, a blacksmith, a grocer, a mason]by trade — шорник [гончар, коваль, бакалійник, каменяр]по професії

    to put smb to a trade — вивчати когось ремеслу

    whats your trade — є чим ви займаєтесяє; робочий; ремісник

    2) галузь торгівлі; галузь виробництва; галузь промисловості; промисловість

    the building [the furniture] trade — будівельна [меблева]промисловість

    the publishing [printing] trade — видавнича [друкарське]справа

    domestic /home, inland/ trade — внутрішня торгівля foreign /overseas/ зовнішня торгівля

    fair trade — торгівля на основі взаємної вигоди; контрабанда

    illicit trade — незаконна торгівля; торгівля наркотиками

    wholesale [retail] trade — оптова [роздрібна]торгівля

    tea [ivory] trade — торгівля [слонячою кісткою][див.тж. 4]

    trade in arms [in cotton] — торгівля зброєю [бавовною]

    liberty /freedom/ [prohibition, stoppage] of trade — вільна [заборона, припинення]торгівлі

    to be in trade — займатися торгівлею [див.тж 5]

    to carry on /to engage in/ the trade of smth — вести торгівлю чемось.

    to revive [to restrict] trade — відновлювати [обмежувати]торгівлю

    trade is at a standstill — торгівля знаходиться в стані застою, торгівля зійшла нанівець

    hes doing a roaring trade — він веде нечувано вигідну торгівлю, торгівля стала для нього золотим дном; ринок

    souvenirs for the tourist trade — сувеніри для продажу туристам; ділова активність

    4) збір. ( the trade) торговий стан; купці, купецтво

    trade and gentility — торговий, дворянський стани

    to marry into trade — вийти заміж за торговця; торговці або підприємці ( у будь-якій галузі); представники певної професії

    the woollen [the ivory, the tea] trade — торговці шерстю [слонячою кісткою][див.; тж. 3]

    a member of the writing trade — член письменницької спілки, письменник

    the book trade opposes national censorship — книгопродавці виступають проти державної цензури; особи, що мають право продажу спиртних напоїв; пивовари, винокури; видавці, книгопродавці; мop. підводний флот

    5) роздрібна торгівля; магазин, лавка

    to be in trade — бути торговцем, мати магазин /лавку/; [див.; тж. 3]; роздрібні торговці

    6) клієнтура, покупці

    to have a lot of trade — мати велику /багату/ клієнтуру

    I think our products will appeal to your trade — я думаю, що наші товари сподобаються вашим покупцям

    7) операція; обмін

    to take smth in trade — придбати щось в черзі обміну; угода; операція

    9) дiaл. або icт. спосіб життя; лінія поведінки; спосіб; звичай, звичка
    10) дiaл. або icт. подорожі туди, назад; від'їзд, приїзд; відхід, прихід
    11) дiaл. або icт. сум'яття; тривоги, хвилювання
    12) дiaл. непотріб; сміття; покидьки; низи суспільства, погань, шушваль
    ••

    everyone to his tradeприс. кожному своє

    two of trade a never /seldom/ agree — прис. два фахівці рідко погоджуються один з одним

    II [treid] a

    trade agreement /pact/ — торгова угода

    trade balance [barrier] — торговий баланс

    2) промисловий, економічний

    trade association — промислове об'єднання [див.; тж. 3]

    trade journal /magazine/ trjyjvsxybq — журнал, журнал новин промисловості, торгівлі [див.; тж. 3]3, професійний

    trade journal — професійний /спеціальний/ журнал [див.; тж. 2]

    trade association — професійне об'єднання [див.; тж. 2]

    III [treid] v

    to trade heavily — вести широку /жваву/ торгівлю

    to trade in silk [in wool, in cotton, in salt] — торгувати шовком [шерстю, бавовною, сіллю]

    to trade with Egypt [with a foreign firm] — торгувати з Єгиптом [з іноземною фірмою]

    2) міняти, обмінювати

    to trade knives and beads for skins — обмінювати ножі, намиста на шкури

    to trade a city lot for a farm — обміняти міську ділянку на ферму; обмінюватися

    3) бути постійним покупцем (певного магазин; отоварюватися)

    to trade with the local grocer /at the local grocery/ — бути постійним клієнтом місцевого бакалійника

    to trade in /on/ ones political influence — торгувати своїм політичним впливом

    5) (on, upon) отримувати вигоду, використовувати в особистих цілях

    to trade on the credulity of a client — використовувати довірливість /обдурити/ покупця

    English-Ukrainian dictionary > trade

  • 68 антропологія філософська

    АНТРОПОЛОГІЯ ФІЛОСОФСЬКА - в широкому розумінні - вчення про природу (сутність) людини; у вужчому - течія в західноєвропейській, переважно нім. філософії, що склалася у пер. пол. XX ст. А. ф. як спеціальна галузь започаткована працями Щелера і Плеснера (кін. 1920-х рр.). Її виникнення пов'язане з кризою класичних уявлень про людину та зі спалахом людинознавчих пошуків у кін. XIX - на поч. XX ст., із здобутками біології, психології, етології, медицини та інших наук, а також з передчуванням небаченої проблематизації людського чинника у наш час. Найближчі філософські передумови А. ф. - філософія життя Дильтпея та Ніцше, ідеї Фройда, феноменологія Гуссерля, натурфілософія Дриша; вона також увібрала біопсихологічні розробки Ікскюля, Келера, потому Болька, Портмана, Бейтендейка, Лоренца. Ознакою кризового стану класичного людинознавства Шелер вважав наявність на поч. XX ст. трьох різновидів уявлень: 1) греко-християнських (про Адама, Єву, творіння, рай, гріхопадіння); 2) греко-античних (самосвідомість людини вперше підноситься до поняття про особливий статус її у світі; в основі всього універсуму вбачають надлюдський розум, до котрого причетна людина - єдина з усіх істот); 3) природознавчих й генетично-психологічних уявлень (людина - достатньо пізній підсумок розвитку Землі, істота, котра різниться од попередніх форм тваринного світу тільки ступенем складності поєднання енергій і здатностей, які вже частково наявні раніше). Відсутність єдності між окресленими уявленнями спричинилася до спроби "на якнайширшій основі дати новий досвід філософських антропологій" (Шелер), наснажений пантеїстичним поглядом на людину як найдивовижнішу істоту, здатну трансцендувати себе, завдячуючи духові. Водночас дух розглядається як незвідний до філософської рефлексії. А. ф. притаманне прагнення осмислити укоріненість людини у світ та її якісну специфіку, яка розглядається у єдності органічних, душевно-емоційних, пізнавальних можливостей, культурних та соціальних імплікацій. Досліджуючи феноменологію органічних форм, Плеснер розглядає як визначальну сутнісну ознаку людини її ексцентричність: постійне хитання між необхідністю пошуків відсутньої рівноваги зі світом та намаганням усунути рівновагу, вже досягнуту в культурі й суспільному житті. За Геленом, людина відкрита світові через свою біологічну непристосованість, котра долається завдячуючи доцільній діяльності, створенню штучного середовища у вигляді культури та суспільних інститутів. Визначаючи людину як "творця й витвір культури", Ротхаккер і Ландман намагаються уникнути соціологічного редукціонізму в тлумаченні культури та людської сутності, визначаючи біопсихічні передумови моральності тощо. У руслі провідних ідей А. ф. формувались релігійна антропологія (Хенгстенберг, Гаммер, Ранер та ін.), педагогічна антропологія (Левіт, Гелен, Ротхакер та ін.), культурна антропологія (Ландман, Ротхакер та ін.), політична антропологія (Лемберг, Фюслайн, Риффель, Кальтенбрунер, Арендт, Рикер та ін.), історична антропологія ("нові французькі історики", близькі до школи "Анналів"), лінгвістична антропологія тощо. У кін. 60-х - на поч. 70-х рр. XX ст. у Мюнхені друкується фундаментальна п'ятитомна "Філософська антропологія сьогодні" (Больнов та ін.). 80-ті рр. позначено інтенсивною взаємодією А. ф. та герменевтики (7-томне видання "Нової антропології" під ред. Гадамера та Фогелера). Багато концепцій А. ф. (про органічну недостатність людини, ексцентричність, сублімативність, про деструктивність соціуму щодо природних підвалин людського буття та ін.) засвідчують її націленість на критичний перегляд класичних людинознавчих уявлень. Тяжіючи до багатьох "заперечних" (термін Шелера) посткласичних теорій людини, А. ф., на відміну від них, прагне водночас зберегти неперервність новоєвропейської світоглядної традиції, смисловими віхами якої стали, зокрема, антропологічне розмірковування, з одного боку, Канта, з іншого - Фоєрбаха. У Канта взаємопов'язані три зрізи антропознавства: теоретична антропологія (пізнання людини та її здатностей, передусім психічних), прагматична (пізнання людини в її практичних намірах та діях), моральна (розглядає людину в стосунку до всього, що та повинна створити, керуючись мудрістю, згідно з принципами метафізики моральних норм). Сучасні філософські антропологічні уявлення тяжіють до поєднання "позитивної" та "негативної" (заперечувальної) тенденції (остання особливо вияскравлена у Ніцше). Гайдеггер кваліфікує всю традиційну філософську гуманістику як вияв антропоцентричної зарозумілості людини, яка піднесла власне життя до "командного статусу всезагальної точки відліку", перетворила світ на "несвіт", зробила саму себе заручницею - засобом для втілення власних проектів панування над світом. Фуко показує, як на зміну бінарній антропологічній структурі класичної доби, елементами якої є істина й омана, приходить"тринарна структура" сучасної доби: людина, її безумство та її істина; він акцентує на когерентності антиномій антропологічної думки ("Історія безумства у класичну добу"). Логічним завершенням подібних тенденцій стала настанова Больнова щодо "сутності людини" як "відкритого питання": стикаючись із все новими виявами розмаїття сутнісних рис, ми не можемо достеменно знати, чи йдеться про певну їх сумірність, чи про непозабуту суперечність І. сторія філософсько-антропологічної думки в Україні позначена домінуванням ідеї про "вкоріненість людини у буття" ("сродність", "природовідповідність" у Сковороди). Ця ідея розгортається у взаємодію "внутрішньої" та "зовнішньої" людини. Проте переважання інтравертної світоглядної настанови "кордоцентричного персоналізму" постійно актуалізує питання про поєднання останнього з "Фавстовим началом" (Хвильовий, Юринець у 20-ті рр., антропологічний поворот 60-х рр., репрезентований школою Шинкарука). Філософсько-антропологічні розвідки Кульчицького (Мюнхен) наснажені спробою поєднати всі погляди на людину, які дає, побіч філософії, синтез природничих та гуманітарних наук, релігія та мистецьке відтворення "людського". Враховуючи кризовий стан сучасної культури, особливого значення для розмислу набуває питання про взаємодію близького до органічності шару "ендотимної підвалини" та близького до духовності шару "персональної надбудови". Слідуючи за Шелером, Кульчицький обстоює взаємодоповнюваність спроб "спіритоцентричного" та "біоцентричного" вивчення людини. Переваги цих спроб особливо унаочнюються при розгляді расово-психічних, геопсихічних, історичних, соціопсихічних, культурноморфічних та глибинно-психічних чинників, які зумовлюють характерологію укр. народу. Кульчицький акцентує на тому, що загальнолюдське існує у конкретних постатях національних чи епохальних (пов'язаних з історичною добою) типів, формування яких зумовлене національними та епохальними ("історично-часовими") психічними структурами.
    В. Табачковський

    Філософський енциклопедичний словник > антропологія філософська

  • 69 біотехнологія

    БІОТЕХНОЛОГІЯ - термін має три основних значення: 1) Нова технологія виробництва, заснована на використанні біологічних процесів і закономірностей. Промислові галузі, що ґрунтуються на Б., об'єднують терміном "біоіндустрія". Практико-технологічні можливості Б. дозволяють суспільству покладати надії на розв'язання таких глобальних проблем, як екологічна і енергетична, що визначає соціальну роль і соціальний смисл Б. Зокрема, виникає можливість продукувати штучне середовище людської життєдіяльності відповідно до закономірностей природи. Тому в широкому розумінні Б. являє собою зразок і основу нової системи технологічної культури, яка є адекватною природі і людині. Для реалізації технологічних можливостей Б. необхідною є така спрямованість розвитку культури, яка дозволяє практико-технолоіічним чином поставитися до людини як до унікальної природної і культурної цінності. 2) Наука, що вивчає закономірності створення штучних біологічних систем (шляхом проектування і конструювання), які здатні до технікотехнологічного функціонування і покращення на цій основі виробничих процесів. Б. як наука задає предметну цілісність дослідженню технологій, заснованих на закономірностях біологічних систем. 3) Новітня Б. - генетична інженерія (клітинна і генна), яка включає будь-які штучні зміни спадковості (селекція, розвиток цілісного організму з культури тканин, клонування). У межах сучасної Б. генна інженерія - найперспективніша галузь. Бере свій початок од 70-х рр. XX ст. і пов'язана з відкриттям техніки рекомбінінтних ДНК (виділення окремих фрагментів ДНК різних організмів і "вшивання" їх в бактеріальну клітину, де на основі цієї штучної ДНК відбувається синтез відповідних білків) Р. еалізація можливостей генної інженерії може мати і позитивні і негативні наслідки для людства. Небезпідставними є побоювання, що використання генної інженерії може бути антигуманним (євгенічні цілі) або випадково може призвести до створення нових хвороб та шкідливих організмів. Продуктивне у гуманітарному сенсі спрямування новітньої Б. включає насамперед вирішення таких завдань, як очистка забрудненого зовнішнього середовища, що обумовлює розвиток екологічної Б., і компенсація багатьох спадкових дефектів, що обумовлює розвиток генної терапії.

    Філософський енциклопедичний словник > біотехнологія

  • 70 доповняльності концепція

    ДОПОВНЯЛЬНОСТІ КОНЦЕПЦІЯ - концепція опису, розвинута на основі принципу доповняльності Бора, яка розроблялась копенгагенською школою фізиків у зв'язку з побудовою та інтерпретацією квантової механіки, але згодом набула загальнометодологічної форми, а саме: в процесі пізнання відтворення цілісності явища потребує застосування симетрично доповняльних класів понять, кожен з яких придатний для однозначного опису явища лише в своїх специфічних умовах. Доповняльні описи, зберігаючи основні принципи побудови науки, звільняли місце для формулювання нових квантових законів, несумісних з старими законами класичної фізики. Принциповим у трактовці Д.к. є філософське розуміння суперечливих (симетрично доповняльних) сторін явищ або як повністю роз'єднаних, взаємовиключних, що веде до зовні рядоположних еквівалентних описів, або ж як внутрішньо, об'єктивно поєднаних. Д.к. встановлює і характеризує зв'язок між тими даними, які одержані за різних умов досліду і можуть бути наочно витлумачені лише на основі взаємовиключних по відношенню одне до одного уявлень. Крім фізики, є інші численні галузі людської практики, де тільки вся сукупність симетрично доповняльних явищ вичерпує властивості об'єкта. Йдеться не про якийсь неповний опис, довільне висмикування різних елементів реальності, а про раціональне проведення розрізнення між істотно відмінними експериметальними установками й процесами вимірювання. Тут з кожною постановкою досліду пов'язана відмова від іншого аспекту опису явищ, які разом є доповняльними один до одного. Д.к. є узагальненням старого ідеалу причинності, який не враховував, що поведінка об'єкта може залежати від способів його спостереження.
    О. Кравченко

    Філософський енциклопедичний словник > доповняльності концепція

  • 71 інстинкт

    ІНСТИНКТ ( від лат. instinctus - спонука, імпульс) - сукупність складних, спадково зумовлених актів поведінки, характерних для особин даного виду за певних умов існування. Первинні уявлення про І. з'явилися ще в античній філософії, де він ототожнювався з "нижчими формами душі" у тварин і протиставлявся вищим душевним проявам людини та людському розумові. Історично І. розглядався як природна основа біологічно важливих спонук, а поняття І. протиставлялося також набутим формам поведінки, навчанню, раціональному, розуму тощо. Якщо поведінка тварин розглядалася як сукупність І., то людська поведінка тлумачилася як комбінація "сліпих" І. та раціональної думки. У психологічних теоріях Фройда та Мак-Дугалла І. ототожнювався з ірраціональними силами, нездоланними мотивами поведінки, спрямованими на досягнення цілей. Інстинктивним проявам поведінки відповідають певні емоції. Дарвін запропонував визначати І. як елементи поведінки, що можуть успадковуватися і є продуктом природного добору, який постійно еволюціонує разом з іншими ознаками та проявами життєдіяльності тварин. Ідеї Дарвіна склали основу класичної етології Лоренца та Тінбергена (1937). Згідно з нею, багато типів поведінки тварин сформовані на основі низки комплексів фіксованих дій, що є характерними для тварин даного виду і переважно детерміновані генетично. Згодом І. почали розглядати як одну з форм адаптивної поведінки, на яку, подібно іншим генетичним ознакам, діє природний добір. На основі новітніх даних етології та генетики створено сучасну концепцію генетично обумовленої поведінки, яка дозволяє описувати та аналізувати структуру поведінки без вживання поняття "І.".
    Т. Гардашук

    Філософський енциклопедичний словник > інстинкт

  • 72 операціоналізм

    ОПЕРАЦІОНАЛІЗМ ( від лат. operatio - дія, діяння) - заснований Бриджменом напрям у методології та філософії науки, який стверджує, що ніщо не можна пізнати інакше, як через індивідуальний досвід та за допомогою різного роду інструментів. Головною метою О. є прояснення основ науки шляхом особливого методу - операціонального аналізу понять. Поняття, у тому числі логічні та математичні, вважаються синонімічними відповідним (унікальним) множинам операцій, з якими пов'язане їхнє вживання і перевірка досвідом. їх значення визначаються вказівкою на ці операції Н. іякі посилання на властивості, що сприймаються розумом, не можуть слугувати адекватною заміною посилань на реальні операції, оскільки міркування в термінах властивостей потенційно суперечливі і тому згубні для науки. Тільки мислення в термінах реальних інструментальних або хоча б мислених операцій (до яких належать також паперово-олівцеві операції, операції з символами) здатне врятувати науку від руйнівних змін. З точки зору О., поняття перебирають на себе конструктивні функції, які перевищують функції чистого відтворення пізнавальних ситуацій. Разом з тим, за О., поняття є лише описом дій ученого і продуктом цих дій. Вони не відображають об'єктивний світ. Поміркований О. (Пратт, Бенджамін та ін.) не відкидає зручні неопераціональні поняття як такі, що позбавлені сенсу, але загалом специфіка О. зберігається лише доти, доки значення понять та висловлювань прирівнюються до операцій, необхідних для їх формулювання та перевірки, тобто доки операції вважаються єдиним фактором, що формує значення Ц. е породжує низку труднощів у визначенні об'єкта пізнання, у теоретичному прийнятті поняття істини, закону тощо, які спонукали операціоналістів до менш "технічного" та більш гнучкого пояснення операціонального аспекту природи широковживаних понять, відмови від побудови теорії пізнання на жорстко операціональній основі.
    О. Кравченко

    Філософський енциклопедичний словник > операціоналізм

  • 73 Поппер, Карл

    Поппер, Карл (1902, Відень - 1994) - австро-британський філософ. Навчався у Віденському ун-ті (вивчав математику, фізику, філософію). Викладацьку діяльність розпочав в університетському коледжі у Новій Зеландії. Од 1949 р. працював на посаді проф. Лондонської школи економіки Лондонського ун-ту. Філософські зацікавлення охоплюють галузь епістемології та філософії науки. Напрям, до якого відносять П. (разом із Піаже), відомий під назвою "еволюційної епістемології". Крім того, П. є одним із чільних представників "критичного раціоналізму". П. вважав, що наукове пізнання не відрізняється принципово від ненаукового, оскільки в основі першого і другого лежить пристосування до життєвого середовища шляхом проб і помилок. Іще в ранній період своєї діяльності П. почав здійснювати критику логічного позитивізму, зокрема принципу емпіричної верифікації. Він заперечував емпіричний фундаменталізм на тій підставі, що факти не можуть бути основою для перевірки істинності теорій, оскільки стають значущими тільки в світлі певної ідеї чи гіпотези. Замість принципу емпіричної верифікації він запропонував принцип емпіричної фальсифікації. Будь-яке наукове твердження відрізняється від метафізичного не тим, що друге не може мати емпіричних тверджень, а тим, що ненаукові твердження сформульовані таким чином, що не можуть бути спростовані за допомогою певних фактів. Звідси слідує, що будь-яке твердження, що претендує бути науковим, повинно передбачати можливість емпіричного спростування (фальсифікації). П. розглядав будь-яку теорію як гіпотетико-дедуктивну систему, з якої (ймовірно за допомогою деяких додаткових гіпотез) можуть бути виведені твердження, хибність яких піддається емпіричній перевірці. Сукупність усіх тих фактів, які в принципі можуть спростувати дану теорію, П. називав "потенційними фальсифікаторами". Жодна теорія не гарантована від того, щоб бути спростованою. У філософії науки такий підхід дістав назву "фаллібілізму". П. допускав можливість конкуренції різних теорій та їхню боротьбу за виживання. Чим більше потенційних фальсифікаторів має дана теорія і чим суворіші перевірки вона витримує, тим вона є життєздатнішою. У своїй соціальній філософії П. піддав критиці есенціалізм та голізм, джерелом яких вважав філософію Платана, а також "історицизм" - як віру в необхідні закони історичного розвитку (фаталізм). У такий спосіб П. прагнув виявити способи мислення, які лежать в основі тоталітарних ідеологій. Суспільства, що в них панують такі ідеології, він назвав "закритими"; їм він протиставив суспільства, де немає владних структур, що встановлюють критерії "правильного" мислення, а створені умови для діалогу різних ідей та взаємної критики Д. еякі моменти епістемології та соціальної філософії П. зазнали пізнішої критики або модифікації, але це не підважило його вагомого внеску у філософію.
    [br]
    Осн. тв.: "Логіка наукового відкриття" (1935); "Відкрите суспільство та його вороги" (1945); "Злиденність історицизму" (1957); "Припущення та спростування" (1963); "Об'єктивне знання" (1972).

    Філософський енциклопедичний словник > Поппер, Карл

  • 74 релігія

    РЕЛІГІЯ ( від лат. religio - побожність) - духовний феномен, який виражає віру людини в існування надприродного Начала і є для неї засобом спілкування з ним та входження в його світ. Витоки Р. тлумачаться по-різному, відповідно до певних світоглядних орієнтацій. Для матеріалістів Р. є продуктом фантазії і розвивається від фетишистських та анімістичних уявлень до демонологічних вірувань, політеїзму і монотеїзму. За такого підходу надприродне виступає не більш як ідея, заперечується реальна наявність у бутті як людей, так і всього Всесвіту Вищого Начала, Абсолютної Реальності, що лежить поза світом явищ й відкривається кожному через внутрішнє відчуття його присутності, особливе переживання Священного. Саме з останнім пов'язане історичне різноманіття R, етапи її розвитку й форми вияву' Особливістю релігії є те, що в ній відображаються не якісь зовнішні щодо людини сили, а такий її особистісний стан, що його можна назвати станом самовизначення у світі, здобуття людиною самої себе Б. удь-яку релігійну систему характеризує віра в трансцендентне і система зв'язків з ним. Тому Р. виступає не у формі когнітивного, а в ролі засобу позалогічного освоєння людиною своєї причетності до процесів, що відбуваються у Всесвіті, знаходяться під впливом якихось Вищих Сил і не піддаються логічному аналізу. Головна суть Р. полягає в тому, що вона слугує засобом самовизначення людини у світі на основі відчуття наявності в собі якогось надприродного начала і віри в можливість свого прилучення до Вищої Сутності не за допомогою раціо чи якоїсь обрядової дії, а через містичну інтуїцію (т. зв. ейдетичне бачення). В Р. людина усвідомлює своє ставлення до світу насамперед через відношення до певних граничних основ особистого буття. Природні й історичні об'єкти одержують в Р. роль знакових означень людських символів і ціннісних орієнтирів, а людина здобуває можливість відчути свою причетність до всесвітніх процесів, що є продуктом дії незбагненних, реально існуючих Вищих Сил. Релігійні символи, хоч вони й мають людське походження, завжди виходять за межі цього буття і виконують в житті людини свої функції саме завдяки тій "вісті", яку вони несуть. Ці символи дають можливість людині через інтуїтивне прозріння відчути реальну присутність у своєму особистому житті, бутті всіх людей і всьому Всесвіті Вищого Начала, Вищої Премудрості, Вселенського Розуму, що спрямовує і робить осмисленим як існування Всесвіту, так і власне існування людини. Понятійна фіксація змісту символічної системи Р., вироблення релігієзнавчої мови - актуальна проблема сьогодення.
    А. Колодний

    Філософський енциклопедичний словник > релігія

  • 75 Хвильовий, Микола Григорович

    Хвильовий (Фітільов), Микола Григорович (1893, с. Тростянці Харківської губ. - 1933) - укр. поет, прозаїк, культуролог, ідеолог укр. Відродження 1920-х рр., організатор низки мистецьких угруповань (ВАПЛІТЕ, ПРОЛІТ-ФРОНТ, ж. "Літературний Ярмарок" та ін). Філософські погляди розвивав у художніх творах та публіцистиці під маскою державної комуністичної ідеології, за допомогою прийомів, названих ним "свідоме парикмахерство", "запах слова" та інших езопівських кодів, спираючись на близькі йому висловлювання офіційних ідеологів. Основною ідеєю публіцистики X. була візія азіатського ренесансу й пов'язана з нею концепція культурної революції в Україні. Україна завдяки своїй специфіці європейської колонії євразійської імперії може і повинна стати промотором ренесансу Азії. Для цього вона мусить сама вийти зі стану провінційного "Сонгороду". Іронічно перефразуючи революційні гасла типу "Дайош Європу", X. сформулював гасла "Дайош інтелігенцію, робітничий клас, Європу", "Геть від Москви" тощо. Це означало плекання інтелігенції й притягнення її до державобудівництва, українізацію робітництва і спілку його з селянством, підйом рівня мас до рівня культурної еліти, підйом рівня самої еліти до кращих взірців європейської культури, вироблення за допомогою цієї еліти психологічного типу укр. "фаустівської"лгодини. Ця концепція протиставлялася сталінсько-зміновєхівській концепції відродження великої імперії, творення автарксичного господарства, що базується на централізованій експлуатації мас, керованих новою ведучою верствою. Відповідна концепція культурної революції була протиставлена пролеткультівській та сталінській концепціям, спрямованим на нівеляцію культури до рівня маскультури та на звуження культури до технічних навичок. В основі історіософії і культорології X. лежить циклічна модель еволюції, подібна моделям "євразійців" Я. кщо євразійці спиралися на циклічні моделі Данилевського, Шпенглера, Леонтьєва, на солідаризм Муссоліні та соціал-дарвінізм Ніцше, то X. в основу своєї моделі поклав ідеосимвол Христа Я. к і Курбас, Тичина, X. належав до того ідейного напряму, що йде від Сковороди, ІОркевича, В. Соловйова, Бєлого, зближається з антропософією філософа-містика Штайнера. Символікою штайнерівської циклічної моделі еволюції людини до переображення її в духа Свободи просякнута вся апокаліптика X. Але в штайнерівську візію майбутньої культури "народу Христа" (Євразію) X. вніс ідею специфічної місії укр. народу в духовно-матеріальній еволюції людства. Практика й теорія вітаїзму, "акромантики" X. нерозривна з історіософією. Завданням епохи "горожанських воєн" є революція для духу, гармонізація - спираючись на силу одухотворення мистецтва, живого слова, евритмію Штайнера - розуму почуття і волі в приспаній імперією людині. Підпорядковані актуальним вимогам доби, політичні погляди X. видозмінювалися, але в основі своїй близькі соціалізмові Франка, Дрогоманова, боротьбістам, деяким течіям анархізму та робітничої опозиції. Переслідуваний режимом, X. покінчив із собою.
    М. Плющ

    Філософський енциклопедичний словник > Хвильовий, Микола Григорович

  • 76 twisting-in frame

    станок для привязывания основ; станок для присучивания основ

    English-Russian dictionary on textile and sewing industry > twisting-in frame

  • 77 leese slasher

    шлихтовальная машина для шлихтования основ цветной сновки; шлихтовальная машина для шлихтования основ манерной сновки

    English-Russian dictionary on textile and sewing industry > leese slasher

  • 78 недопустимые последствия

    1. unacceptable consequences

    3.22 недопустимые последствия (unacceptable consequences): Последствия эксплуатационного состояния или ПИС, превышающие установленные пределы соответствующих состояний станции по выбросам на территорию АС или за ее пределы в окружающую среду.

    Примечание - На государственном уровне могут быть также установлены дополнительные пределы, такие как недопустимое повреждение топлива или повреждение других основных компонентов. Это может быть большой, неконтролируемый выброс, вызванный событиями с периодичностью, находящейся за пределами основ проекта АС, или же событиями, периодичность которых находится в рамках основ проекта, но которые приводят к величинам, превосходящим установленные пределы. Могут быть также установлены такие дополнительные пределы, как недопустимое повреждение топлива. Это может быть повреждение оболочки топлива, которое ведет к недопустимому повышению активности теплоносителя первого контура или структурному повреждению топлива, что снижает его охлаждающую способность.

    Источник: ГОСТ Р МЭК 61226-2011: Атомные станции. Системы контроля и управления, важные для безопасности. Классификация функций контроля и управления оригинал документа

    Русско-английский словарь нормативно-технической терминологии > недопустимые последствия

  • 79 unacceptable consequences

    1. недопустимые последствия

    3.22 недопустимые последствия (unacceptable consequences): Последствия эксплуатационного состояния или ПИС, превышающие установленные пределы соответствующих состояний станции по выбросам на территорию АС или за ее пределы в окружающую среду.

    Примечание - На государственном уровне могут быть также установлены дополнительные пределы, такие как недопустимое повреждение топлива или повреждение других основных компонентов. Это может быть большой, неконтролируемый выброс, вызванный событиями с периодичностью, находящейся за пределами основ проекта АС, или же событиями, периодичность которых находится в рамках основ проекта, но которые приводят к величинам, превосходящим установленные пределы. Могут быть также установлены такие дополнительные пределы, как недопустимое повреждение топлива. Это может быть повреждение оболочки топлива, которое ведет к недопустимому повышению активности теплоносителя первого контура или структурному повреждению топлива, что снижает его охлаждающую способность.

    Источник: ГОСТ Р МЭК 61226-2011: Атомные станции. Системы контроля и управления, важные для безопасности. Классификация функций контроля и управления оригинал документа

    Англо-русский словарь нормативно-технической терминологии > unacceptable consequences

  • 80 теплоснабжение

    1. Wärmeversorgung
    2. Fernwärmeversorgung

     

    теплоснабжение
    Обеспечение потребителей теплом.
    [ ГОСТ 19431-84]

    теплоснабжение
    Процесс подвода тепла к зданию с целью обеспечения тепловых потребностей на отопление, вентиляцию и горячее водоснабжение.
    [ ГОСТ Р 54860-2011]

    теплоснабжение
    Совокупность мероприятий по обеспечению систем отопления, вентиляции и горячего водоснабжения теплом с помощью теплоносителя
    [Терминологический словарь по строительству на 12 языках (ВНИИИС Госстроя СССР)]

    Федеральный закон РФ N 190-ФЗ
    от 27 июля 2010 года

    О ТЕПЛОСНАБЖЕНИИ

    (в ред. Федеральных законов от 04.06.2011 N 123-ФЗ, от 18.07.2011 N 242-ФЗ, от 07.12.2011 N 417-ФЗ (ред. 30.12.2012), от 25.06.2012 N 93-ФЗ, от 30.12.2012 N 291-ФЗ, от 30.12.2012 N 318-ФЗ)

    Принят Государственной Думой 9 июля 2010 года

    Одобрен Советом Федерации 14 июля 2010 года

    Глава 1. ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ

    Статья 1. Предмет регулирования настоящего Федерального закона

    1. Настоящий Федеральный закон устанавливает правовые основы экономических отношений, возникающих в связи с производством, передачей, потреблением тепловой энергии, тепловой мощности, теплоносителя с использованием систем теплоснабжения, созданием, функционированием и развитием таких систем, а также определяет полномочия органов государственной власти, органов местного самоуправления поселений, городских округов по регулированию и контролю в сфере теплоснабжения, права и обязанности потребителей тепловой энергии, теплоснабжающих организаций, теплосетевых организаций.

    2. Отношения, связанные с горячим водоснабжением, осуществляемым с использованием открытых систем теплоснабжения (горячего водоснабжения), регулируются настоящим Федеральным законом, за исключением отношений, связанных с обеспечением качества и безопасности горячей воды.

    3. К отношениям, связанным с производством, передачей, потреблением горячей воды при осуществлении горячего водоснабжения с использованием открытых систем теплоснабжения (горячего водоснабжения), применяются положения настоящего Федерального закона, регулирующие производство, передачу, потребление теплоносителя, если иное не предусмотрено настоящим Федеральным законом.

    Статья 2. Основные понятия, используемые в настоящем Федеральном законе

    Для целей настоящего Федерального закона используются следующие основные понятия:

    1) тепловая энергия - энергетический ресурс, при потреблении которого изменяются термодинамические параметры теплоносителей (температура, давление);

    2) качество теплоснабжения - совокупность установленных нормативными правовыми актами Российской Федерации и (или) договором теплоснабжения характеристик теплоснабжения, в том числе термодинамических параметров теплоносителя;

    3) источник тепловой энергии - устройство, предназначенное для производства тепловой энергии;

    4) теплопотребляющая установка - устройство, предназначенное для использования тепловой энергии, теплоносителя для нужд потребителя тепловой энергии;

    4.1) теплоноситель - пар, вода, которые используются для передачи тепловой энергии. Теплоноситель в виде воды в открытых системах теплоснабжения (горячего водоснабжения) может использоваться для теплоснабжения и для горячего водоснабжения;

    5) тепловая сеть - совокупность устройств (включая центральные тепловые пункты, насосные станции), предназначенных для передачи тепловой энергии, теплоносителя от источников тепловой энергии до теплопотребляющих установок;

    6) тепловая мощность (далее - мощность) - количество тепловой энергии, которое может быть произведено и (или) передано по тепловым сетям за единицу времени;

    7) тепловая нагрузка - количество тепловой энергии, которое может быть принято потребителем тепловой энергии за единицу времени;

    8) теплоснабжение - обеспечение потребителей тепловой энергии тепловой энергией, теплоносителем, в том числе поддержание мощности;

    9) потребитель тепловой энергии (далее также - потребитель) - лицо, приобретающее тепловую энергию (мощность), теплоноситель для использования на принадлежащих ему на праве собственности или ином законном основании теплопотребляющих установках либо для оказания коммунальных услуг в части горячего водоснабжения и отопления;

    10) инвестиционная программа организации, осуществляющей регулируемые виды деятельности в сфере теплоснабжения, - программа мероприятий организации, осуществляющей регулируемые виды деятельности в сфере теплоснабжения, по строительству, реконструкции и (или) модернизации источников тепловой энергии и (или) тепловых сетей в целях развития, повышения надежности и энергетической эффективности системы теплоснабжения, подключения (технологического присоединения) теплопотребляющих установок потребителей тепловой энергии к системе теплоснабжения;

    11) теплоснабжающая организация - организация, осуществляющая продажу потребителям и (или) теплоснабжающим организациям произведенных или приобретенных тепловой энергии (мощности), теплоносителя и владеющая на праве собственности или ином законном основании источниками тепловой энергии и (или) тепловыми сетями в системе теплоснабжения, посредством которой осуществляется теплоснабжение потребителей тепловой энергии (данное положение применяется к регулированию сходных отношений с участием индивидуальных предпринимателей);

    12) передача тепловой энергии, теплоносителя - совокупность организационно и технологически связанных действий, обеспечивающих поддержание тепловых сетей в состоянии, соответствующем установленным техническими регламентами требованиям, прием, преобразование и доставку тепловой энергии, теплоносителя;

    13) коммерческий учет тепловой энергии, теплоносителя (далее также - коммерческий учет) - установление количества и качества тепловой энергии, теплоносителя, производимых, передаваемых или потребляемых за определенный период, с помощью приборов учета тепловой энергии, теплоносителя (далее - приборы учета) или расчетным путем в целях использования сторонами при расчетах в соответствии с договорами;

    14) система теплоснабжения - совокупность источников тепловой энергии и теплопотребляющих установок, технологически соединенных тепловыми сетями;

    15) режим потребления тепловой энергии - процесс потребления тепловой энергии, теплоносителя с соблюдением потребителем тепловой энергии обязательных характеристик этого процесса в соответствии с нормативными правовыми актами, в том числе техническими регламентами, и условиями договора теплоснабжения;

    16) теплосетевая организация - организация, оказывающая услуги по передаче тепловой энергии (данное положение применяется к регулированию сходных отношений с участием индивидуальных предпринимателей);

    17) надежность теплоснабжения - характеристика состояния системы теплоснабжения, при котором обеспечиваются качество и безопасность теплоснабжения;

    18) регулируемый вид деятельности в сфере теплоснабжения - вид деятельности в сфере теплоснабжения, при осуществлении которого расчеты за товары, услуги в сфере теплоснабжения осуществляются по ценам (тарифам), подлежащим в соответствии с настоящим Федеральным законом государственному регулированию, а именно:

    а) реализация тепловой энергии (мощности), теплоносителя, за исключением установленных настоящим Федеральным законом случаев, при которых допускается установление цены реализации по соглашению сторон договора;

    б) оказание услуг по передаче тепловой энергии, теплоносителя;

    в) оказание услуг по поддержанию резервной тепловой мощности, за исключением установленных настоящим Федеральным законом случаев, при которых допускается установление цены услуг по соглашению сторон договора;

    19) орган регулирования тарифов в сфере теплоснабжения (далее также - орган регулирования) - уполномоченный Правительством Российской Федерации федеральный орган исполнительной власти в области государственного регулирования тарифов в сфере теплоснабжения (далее - федеральный орган исполнительной власти в области государственного регулирования тарифов в сфере теплоснабжения), уполномоченный орган исполнительной власти субъекта Российской Федерации в области государственного регулирования цен (тарифов) (далее - орган исполнительной власти субъекта Российской Федерации в области государственного регулирования цен (тарифов) либо орган местного самоуправления поселения или городского округа в случае наделения соответствующими полномочиями законом субъекта Российской Федерации, осуществляющие регулирование цен (тарифов) в сфере теплоснабжения;

    19.1) открытая система теплоснабжения (горячего водоснабжения) - технологически связанный комплекс инженерных сооружений, предназначенный для теплоснабжения и горячего водоснабжения путем отбора горячей воды из тепловой сети;

    20) схема теплоснабжения - документ, содержащий предпроектные материалы по обоснованию эффективного и безопасного функционирования системы теплоснабжения, ее развития с учетом правового регулирования в области энергосбережения и повышения энергетической эффективности;

    21) резервная тепловая мощность - тепловая мощность источников тепловой энергии и тепловых сетей, необходимая для обеспечения тепловой нагрузки теплопотребляющих установок, входящих в систему теплоснабжения, но не потребляющих тепловой энергии, теплоносителя;

    22) топливно-энергетический баланс - документ, содержащий взаимосвязанные показатели количественного соответствия поставок энергетических ресурсов на территорию субъекта Российской Федерации или муниципального образования и их потребления, устанавливающий распределение энергетических ресурсов между системами теплоснабжения, потребителями, группами потребителей и позволяющий определить эффективность использования энергетических ресурсов;

    23) тарифы в сфере теплоснабжения - система ценовых ставок, по которым осуществляются расчеты за тепловую энергию (мощность), теплоноситель и за услуги по передаче тепловой энергии, теплоносителя;

    24) точка учета тепловой энергии, теплоносителя (далее также - точка учета) - место в системе теплоснабжения, в котором с помощью приборов учета или расчетным путем устанавливаются количество и качество производимых, передаваемых или потребляемых тепловой энергии, теплоносителя для целей коммерческого учета;

    25) комбинированная выработка электрической и тепловой энергии - режим работы теплоэлектростанций, при котором производство электрической энергии непосредственно связано с одновременным производством тепловой энергии;

    26) б азовый режим работы источника тепловой энергии - режим работы источника тепловой энергии, который характеризуется стабильностью функционирования основного оборудования (котлов, турбин) и используется для обеспечения постоянного уровня потребления тепловой энергии, теплоносителя потребителями при максимальной энергетической эффективности функционирования такого источника;

    27) "пиковый" режим работы источника тепловой энергии - режим работы источника тепловой энергии с переменной мощностью для обеспечения изменяющегося уровня потребления тепловой энергии, теплоносителя потребителями;

    28) единая теплоснабжающая организация в системе теплоснабжения (далее - единая теплоснабжающая организация) - теплоснабжающая организация, которая определяется в схеме теплоснабжения федеральным органом исполнительной власти, уполномоченным Правительством Российской Федерации на реализацию государственной политики в сфере теплоснабжения (далее - федеральный орган исполнительной власти, уполномоченный на реализацию государственной политики в сфере теплоснабжения), или органом местного самоуправления на основании критериев и в порядке, которые установлены правилами организации теплоснабжения, утвержденными Правительством Российской Федерации;

    29) бездоговорное потребление тепловой энергии - потребление тепловой энергии, теплоносителя без заключения в установленном порядке договора теплоснабжения, либо потребление тепловой энергии, теплоносителя с использованием теплопотребляющих установок, подключенных (технологически присоединенных) к системе теплоснабжения с нарушением установленного порядка подключения (технологического присоединения), либо потребление тепловой энергии, теплоносителя после введения ограничения подачи тепловой энергии в объеме, превышающем допустимый объем потребления, либо потребление тепловой энергии, теплоносителя после предъявления требования теплоснабжающей организации или теплосетевой организации о введении ограничения подачи тепловой энергии или прекращении потребления тепловой энергии, если введение такого ограничения или такое прекращение должно быть осуществлено потребителем;

    30) радиус эффективного теплоснабжения - максимальное расстояние от теплопотребляющей установки до ближайшего источника тепловой энергии в системе теплоснабжения, при превышении которого подключение (технологическое присоединение) теплопотребляющей установки к данной системе теплоснабжения нецелесообразно по причине увеличения совокупных расходов в системе теплоснабжения;

    31) плата за подключение (технологическое присоединение) к системе теплоснабжения - плата, которую вносят лица, осуществляющие строительство здания, строения, сооружения, подключаемых (технологически присоединяемых) к системе теплоснабжения, а также плата, которую вносят лица, осуществляющие реконструкцию здания, строения, сооружения в случае, если данная реконструкция влечет за собой увеличение тепловой нагрузки реконструируемых здания, строения, сооружения (далее также - плата за подключение (технологическое присоединение);

    32) живучесть - способность источников тепловой энергии, тепловых сетей и системы теплоснабжения в целом сохранять свою работоспособность в аварийных ситуациях, а также после длительных (более пятидесяти четырех часов) остановок.

    Статья 3. Общие принципы организации отношений и основы государственной политики в сфере теплоснабжения

    1. Общими принципами организации отношений в сфере теплоснабжения являются:

    1) обеспечение надежности теплоснабжения в соответствии с требованиями технических регламентов;

    2) обеспечение энергетической эффективности теплоснабжения и потребления тепловой энергии с учетом требований, установленных федеральными законами;

    3) обеспечение приоритетного использования комбинированной выработки электрической и тепловой энергии для организации теплоснабжения;

    4) развитие систем централизованного теплоснабжения;

    5) соблюдение баланса экономических интересов теплоснабжающих организаций и интересов потребителей;

    6) обеспечение экономически обоснованной доходности текущей деятельности теплоснабжающих организаций и используемого при осуществлении регулируемых видов деятельности в сфере теплоснабжения инвестированного капитала;

    7) обеспечение недискриминационных и стабильных условий осуществления предпринимательской деятельности в сфере теплоснабжения;

    8) обеспечение экологической безопасности теплоснабжения.

    2. Государственная политика в сфере теплоснабжения направлена на обеспечение соблюдения общих принципов организации отношений в сфере теплоснабжения, установленных настоящей статьей.

    Глава 2. ПОЛНОМОЧИЯ ОРГАНОВ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ВЛАСТИ, ОРГАНОВ МЕСТНОГО САМОУПРАВЛЕНИЯ ПОСЕЛЕНИЙ, ГОРОДСКИХ ОКРУГОВ В СФЕРЕ ТЕПЛОСНАБЖЕНИЯ

    Статья 4. Полномочия Правительства Российской Федерации, федеральных органов исполнительной власти в сфере теплоснабжения

    1. К полномочиям Правительства Российской Федерации в сфере теплоснабжения относятся:

    1) разработка государственной политики в сфере теплоснабжения, являющейся частью энергетической стратегии России;

    2) утверждение правил организации теплоснабжения;

    3) утверждение правил подключения (технологического присоединения) к системам теплоснабжения;

    3.1) утверждение правил коммерческого учета тепловой энергии, теплоносителя;

    4) утверждение правил согласования и утверждения инвестиционных программ организаций, осуществляющих регулируемые виды деятельности в сфере теплоснабжения, а также требований к составу и содержанию таких программ (за исключением таких программ, утверждаемых в соответствии с законодательством Российской Федерации об электроэнергетике);

    5) утверждение стандартов раскрытия информации теплоснабжающими организациями, теплосетевыми организациями, органами регулирования;

    6) утверждение основ ценообразования в сфере теплоснабжения, правил регулирования цен (тарифов) в сфере теплоснабжения, которые должны включать в себя сроки рассмотрения дел об установлении таких тарифов, исчерпывающий перечень представляемых организациями, осуществляющими регулируемые виды деятельности в сфере теплоснабжения, документов, определение условий и порядка принятия решений об отмене регулирования таких тарифов;

    7) утверждение порядка рассмотрения разногласий, возникающих между органами исполнительной власти субъектов Российской Федерации в области государственного регулирования цен (тарифов), органами местного самоуправления поселений, городских округов, организациями, осуществляющими регулируемые виды деятельности в сфере теплоснабжения, потребителями тепловой энергии при установлении цен (тарифов) в сфере теплоснабжения, при разработке, утверждении и актуализации схем теплоснабжения;

    8) утверждение порядка определения системы мер по обеспечению надежности систем теплоснабжения;

    8.1) утверждение порядка определения целевых и фактических показателей надежности и качества поставляемых товаров и оказываемых услуг организациями, осуществляющими регулируемые виды деятельности в сфере теплоснабжения;

    9) утверждение порядка вывода в ремонт и из эксплуатации источников тепловой энергии, тепловых сетей;

    10) утратил силу с 1 января 2013 года. - Федеральный закон от 07.12.2011 N 417-ФЗ;

    11) утверждение требований к схемам теплоснабжения, порядку их разработки и утверждения;

    12) утверждение порядка установления долгосрочных параметров регулирования деятельности организаций в отнесенной законодательством Российской Федерации к сферам деятельности субъектов естественных монополий сфере теплоснабжения и (или) цен (тарифов) в сфере теплоснабжения, которые подлежат регулированию в соответствии с перечнем, определенным в статье 8 настоящего Федерального закона;

    13) утверждение порядка заключения долгосрочных договоров теплоснабжения по ценам, определенным соглашением сторон, в целях обеспечения потребления тепловой энергии (мощности), теплоносителя объектами, потребляющими тепловую энергию (мощность), теплоноситель и введенными в эксплуатацию после 1 января 2010 года;

    14) утверждение для целей регулирования цен (тарифов) в сфере теплоснабжения правил определения стоимости активов и инвестированного капитала, правил ведения их раздельного учета, применяемых при осуществлении деятельности, регулируемой с использованием метода доходности инвестированного капитала;

    15) утверждение для целей регулирования цен (тарифов) в сфере теплоснабжения правил распределения удельного расхода топлива при производстве электрической и тепловой энергии в режиме комбинированной выработки электрической и тепловой энергии;

    15.1) установление порядка расчета размера возмещения организациям, осуществляющим регулируемые виды деятельности в сфере теплоснабжения, недополученных доходов от регулируемых видов деятельности в сфере теплоснабжения за счет средств бюджетов бюджетной системы Российской Федерации в связи с принятием уполномоченными органами решений об изменении установленных долгосрочных тарифов в сфере теплоснабжения, и (или) необходимой валовой выручки теплоснабжающих организаций, теплосетевых организаций, определенной в соответствии с основами ценообразования в сфере теплоснабжения на основе долгосрочных параметров государственного регулирования цен (тарифов) в сфере теплоснабжения, и (или) долгосрочных параметров государственного регулирования цен (тарифов) в сфере теплоснабжения, а также решений об установлении долгосрочных тарифов на основе долгосрочных параметров государственного регулирования цен (тарифов) в сфере теплоснабжения, отличных от долгосрочных параметров государственного регулирования цен (тарифов) в сфере теплоснабжения, установленных органом исполнительной власти субъекта Российской Федерации в области государственного регулирования тарифов или в пределах переданных полномочий органом местного самоуправления поселения или городского округа либо согласованных ими в соответствии с законодательством Российской Федерации о концессионных соглашениях, в установленных настоящим Федеральным законом случаях возмещения недополученных доходов;

    16) иные полномочия, установленные настоящим Федеральным законом и другими федеральными законами.

    2. К полномочиям федерального органа исполнительной власти, уполномоченного на реализацию государственной политики в сфере теплоснабжения, относятся:

    1) утратил силу с 1 апреля 2014 года. - Федеральный закон от 30.12.2012 N 291-ФЗ;

    2) утверждение правил оценки готовности к отопительному периоду;

    3) установление порядка расследования причин аварийных ситуаций при теплоснабжении;

    4) установление порядка определения нормативов технологических потерь при передаче тепловой энергии, теплоносителя, нормативов удельного расхода топлива при производстве тепловой энергии, нормативов запасов топлива на источниках тепловой энергии (за исключением источников тепловой энергии, функционирующих в режиме комбинированной выработки электрической и тепловой энергии), в том числе в целях государственного регулирования цен (тарифов) в сфере теплоснабжения;

    5) утверждение нормативов удельного расхода топлива при производстве тепловой энергии источниками тепловой энергии в режиме комбинированной выработки электрической и тепловой энергии с установленной мощностью производства электрической энергии 25 мегаватт и более, а также нормативов запасов топлива на источниках тепловой энергии при производстве электрической и тепловой энергии в режиме комбинированной выработки электрической и тепловой энергии с установленной мощностью производства электрической энергии 25 мегаватт и более;

    6) утверждение нормативов технологических потерь при передаче тепловой энергии, теплоносителя по тепловым сетям, расположенным в поселениях, городских округах с численностью населения пятьсот тысяч человек и более, а также в городах федерального значения Москве и Санкт-Петербурге;

    7) ведение государственного реестра саморегулируемых организаций в сфере теплоснабжения;

    8) осуществление государственного контроля и надзора за деятельностью саморегулируемых организаций в сфере теплоснабжения;

    9) обращение в суд с требованием об исключении некоммерческой организации из государственного реестра саморегулируемых организаций в случаях, предусмотренных настоящим Федеральным законом;

    10) утверждение порядка составления топливно-энергетических балансов субъектов Российской Федерации, муниципальных образований;

    11) утверждение схем теплоснабжения поселений, городских округов с численностью населения пятьсот тысяч человек и более, а также городов федерального значения Москвы и Санкт-Петербурга, в том числе определение единой теплоснабжающей организации;

    12) рассмотрение разногласий, возникающих между органами исполнительной власти субъектов Российской Федерации, органами местного самоуправления поселений, городских округов, организациями, осуществляющими регулируемые виды деятельности в сфере теплоснабжения, и потребителями при разработке, утверждении и актуализации схем теплоснабжения;

    13) утверждение порядка осуществления мониторинга разработки и утверждения схем теплоснабжения поселений, городских округов с численностью населения менее чем пятьсот тысяч человек;

    14) утверждение методики комплексного определения показателей технико-экономического состояния систем теплоснабжения (за исключением теплопотребляющих установок потребителей тепловой энергии, теплоносителя, а также источников тепловой энергии, функционирующих в режиме комбинированной выработки электрической и тепловой энергии), в том числе показателей физического износа и энергетической эффективности объектов теплоснабжения, и порядка осуществления мониторинга таких показателей;

    15) утверждение порядка осуществления контроля за выполнением инвестиционных программ организаций, осуществляющих регулируемые виды деятельности в сфере теплоснабжения (за исключением таких программ, утверждаемых в соответствии с законодательством Российской Федерации об электроэнергетике).

    3. Федеральный орган исполнительной власти в области государственного регулирования тарифов в сфере теплоснабжения реализует предусмотренные частью 2 статьи 7 настоящего Федерального закона полномочия в области государственного регулирования цен (тарифов) в сфере теплоснабжения.

    4. К полномочиям федерального антимонопольного органа относятся:

    1) антимонопольное регулирование и контроль в сфере теплоснабжения;

    2) согласование решений органов исполнительной власти субъектов Российской Федерации об отмене регулирования тарифов в сфере теплоснабжения и о введении регулирования тарифов в сфере теплоснабжения после их отмены, выдача предписаний об отмене регулирования тарифов в сфере теплоснабжения.

    5. Федеральные органы исполнительной власти, указанные в частях 2 - 4 настоящей статьи, осуществляют контроль (надзор) за соблюдением органами исполнительной власти субъектов Российской Федерации и органами местного самоуправления поселений, городских округов требований законодательства Российской Федерации в сфере теплоснабжения.

    6. Правительство Российской Федерации или уполномоченный федеральный орган исполнительной власти в области государственного регулирования тарифов в сфере теплоснабжения устанавливает (в случаях и в порядке, которые определены основами ценообразования в сфере теплоснабжения) предельные (минимальные и (или) максимальные) индексы роста цен (тарифов), учитываемые при переходе к государственному регулированию цен (тарифов) на основе долгосрочных параметров государственного регулирования цен (тарифов) в сфере теплоснабжения (при переходе к новому долгосрочному периоду регулирования). Указанные предельные (минимальные и (или) максимальные) индексы применяются в отношении цен (тарифов), рассчитываемых на каждый год долгосрочного периода регулирования в порядке, установленном основами ценообразования в сфере теплоснабжения, при переходе к регулированию цен (тарифов) на основе долгосрочных параметров государственного регулирования цен (тарифов) в сфере теплоснабжения (при переходе к новому долгосрочному периоду регулирования). Указанные предельные (минимальные и (или) максимальные) индексы на второй долгосрочный период регулирования и последующие долгосрочные периоды регулирования определяются с учетом обеспечения возврата и доходности капитала, инвестированного в течение предыдущего долгосрочного периода регулирования или предыдущих долгосрочных периодов регулирования в соответствии с принятыми органом исполнительной власти субъекта Российской Федерации в области государственного регулирования тарифов либо в пределах переданных полномочий органом местного самоуправления поселения или городского округа решениями об установлении тарифов или долгосрочных параметров государственного регулирования цен (тарифов) в сфере теплоснабжения.

    Статья 5. Полномочия органов государственной власти субъектов Российской Федерации в сфере теплоснабжения

    1. Органы государственной власти субъектов Российской Федерации осуществляют полномочия по государственному регулированию и контролю в сфере теплоснабжения в соответствии с настоящим Федеральным законом и другими федеральными законами.

    2. К полномочиям органов исполнительной власти субъектов Российской Федерации в сфере теплоснабжения относятся:

    1) реализация предусмотренных частью 3 статьи 7 настоящего Федерального закона полномочий в области регулирования цен (тарифов) в сфере теплоснабжения;

    2) утверждение нормативов технологических потерь при передаче тепловой энергии, теплоносителя по тепловым сетям, за исключением тепловых сетей, расположенных в поселениях, городских округах с численностью населения пятьсот тысяч человек и более, в городах федерального значения Москве и Санкт-Петербурге;

    3) утверждение нормативов удельного расхода топлива при производстве тепловой энергии источниками тепловой энергии, за исключением источников тепловой энергии, функционирующих в режиме комбинированной выработки электрической и тепловой энергии с установленной мощностью производства электрической энергии 25 мегаватт и более;

    4) утверждение нормативов запасов топлива на источниках тепловой энергии, за исключением источников тепловой энергии, функционирующих в режиме комбинированной выработки электрической и тепловой энергии с установленной мощностью производства электрической энергии 25 мегаватт и более;

    5) утверждение инвестиционных программ организаций, осуществляющих регулируемые виды деятельности в сфере теплоснабжения, с применением установленных органами исполнительной власти субъекта Российской Федерации целевых показателей надежности и качества поставляемых товаров и оказываемых услуг такими организациями, по согласованию с органами местного самоуправления поселений, городских округов;

    6) определение системы мер по обеспечению надежности систем теплоснабжения поселений, городских округов в соответствии с правилами организации теплоснабжения, утвержденными Правительством Российской Федерации;

    7) составление топливно-энергетического баланса субъекта Российской Федерации;

    7.1) осуществление мониторинга разработки и утверждения схем теплоснабжения поселений, городских округов с численностью населения менее чем пятьсот тысяч человек;

    7.2) осуществление мониторинга показателей технико-экономического состояния систем теплоснабжения (за исключением теплопотребляющих установок потребителей тепловой энергии, теплоносителя, а также источников тепловой энергии, функционирующих в режиме комбинированной выработки электрической и тепловой энергии), в том числе показателей физического износа и энергетической эффективности объектов теплоснабжения;

    7.3) осуществление контроля за выполнением инвестиционных программ организаций, осуществляющих регулируемые виды деятельности в сфере теплоснабжения (за исключением таких программ, которые утверждаются в соответствии с законодательством Российской Федерации об электроэнергетике), в том числе за достижением этими организациями целевых показателей надежности и качества поставляемых товаров и оказываемых услуг в результате реализации мероприятий таких программ;

    7.4) определение целевых и фактических показателей надежности и качества поставляемых товаров и оказываемых услуг организациями, осуществляющими регулируемые виды деятельности в сфере теплоснабжения;

    8) иные полномочия, предусмотренные другими федеральными законами.

    Статья 6. Полномочия органов местного самоуправления поселений, городских округов в сфере теплоснабжения

    1. К полномочиям органов местного самоуправления поселений, городских округов по организации теплоснабжения на соответствующих территориях относятся:

    1) организация обеспечения надежного теплоснабжения потребителей на территориях поселений, городских округов, в том числе принятие мер по организации обеспечения теплоснабжения потребителей в случае неисполнения теплоснабжающими организациями или теплосетевыми организациями своих обязательств либо отказа указанных организаций от исполнения своих обязательств;

    2) рассмотрение обращений потребителей по вопросам надежности теплоснабжения в порядке, установленном правилами организации теплоснабжения, утвержденными Правительством Российской Федерации;

    3) реализация предусмотренных частями 5 - 7 статьи 7 настоящего Федерального закона полномочий в области регулирования цен (тарифов) в сфере теплоснабжения;

    4) выполнение требований, установленных правилами оценки готовности поселений, городских округов к отопительному периоду, и контроль за готовностью теплоснабжающих организаций, теплосетевых организаций, отдельных категорий потребителей к отопительному периоду;

    5) согласование вывода источников тепловой энергии, тепловых сетей в ремонт и из эксплуатации;

    6) утверждение схем теплоснабжения поселений, городских округов с численностью населения менее пятисот тысяч человек, в том числе определение единой теплоснабжающей организации;

    7) согласование инвестиционных программ организаций, осуществляющих регулируемые виды деятельности в сфере теплоснабжения, за исключением таких программ, которые согласовываются в соответствии с законодательством Российской Федерации об электроэнергетике.

    2. Полномочия органов местного самоуправления городов федерального значения Москвы и Санкт-Петербурга по организации теплоснабжения на внутригородских территориях определяются законами указанных субъектов Российской Федерации исходя из необходимости сохранения единства городских хозяйств с учетом положений настоящего Федерального закона.

    Глава 3. ГОСУДАРСТВЕННАЯ ПОЛИТИКА ПРИ УСТАНОВЛЕНИИ РЕГУЛИРУЕМЫХ ЦЕН (ТАРИФОВ) В СФЕРЕ ТЕПЛОСНАБЖЕНИЯ

    Статья 7. Принципы регулирования цен (тарифов) в сфере теплоснабжения и полномочия органов исполнительной власти, органов местного самоуправления поселений, городских округов в области регулирования цен (тарифов) в сфере теплоснабжения

    1. Регулирование цен (тарифов) в сфере теплоснабжения осуществляется в соответствии со следующими основными принципами:

    1) обеспечение доступности тепловой энергии (мощности), теплоносителя для потребителей;

    2) обеспечение экономической обоснованности расходов теплоснабжающих организаций, теплосетевых организаций на производство, передачу и сбыт тепловой энергии (мощности), теплоносителя;

    3) обеспечение достаточности средств для финансирования мероприятий по надежному функционированию и развитию систем теплоснабжения;

    Тематики

    EN

    DE

    FR

    Русско-немецкий словарь нормативно-технической терминологии > теплоснабжение

См. также в других словарях:

  • Для вящшей славы Божией — Для вящшей славы Божіей. Ср. So lange es noch Fanatiker in der Welt geben wird, ist kein Bubenstück so grässlich, dass nicht irgend ein betrogener Wahnsinniger in majorem Dei gloriam zu verüben im Stande sein sollte. Wieland. Vermischte Schriften …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • для вящей славы Божией — Ср. So lange es noch Fanatiker in der Welt geben wird, ist kein Bubenstück so grässlich, dass nicht irgend ein betrogener Wahnsinniger in majorem Dei gloriam zu verüben im Stande sein sollte. Wieland. Vermischte Schriften. Ср. Ad majorem Dei… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Кафедра теоретических основ радиотехники УГТУ-УПИ — Кафедра теоретических основ радиотехники (ТОР) Уральский государственный технический университет – УПИ имени первого Президента России Б.Н. Ельцина Радиотехнический институт (Радиотех …   Википедия

  • ГОСТ Р МЭК 61226-2011: Атомные станции. Системы контроля и управления, важные для безопасности. Классификация функций контроля и управления — Терминология ГОСТ Р МЭК 61226 2011: Атомные станции. Системы контроля и управления, важные для безопасности. Классификация функций контроля и управления оригинал документа: 3.11 безопасное контролируемое состояние (non hazardous stable state):… …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

  • словарь основ — машинный словарь, состоящий из списка основ и списка окончаний. Каждой основе и каждому окончанию дается соответствующий код морфологического класса и код лексико грамматической информации. Во время работы такого словаря необходимые формы слов… …   Толковый переводоведческий словарь

  • Лаборатория Физических основ и технологий беспроводной связи — В данной статье или разделе имеется список источников или внешних ссылок, но источники отдельных утверждений остаются неясными из за отсутствия сносок …   Википедия

  • Кризис математических основ — В этой статье не хватает ссылок на источники информации. Информация должна быть проверяема, иначе она может быть поставлена под сомнение и удалена. Вы можете …   Википедия

  • Кабинет "Основ Безопасности Жизнедеятельности" — учебное помещение для обучения учащихся и студентов учреждений общего, начального и среднего профессионального образования по курсу Основы безопасности жизнедеятельности . Предназначен для проведения плановых занятий, самостоятельной подготовки… …   Словарь черезвычайных ситуаций

  • Разработка Марксом и Энгельсом основ нового, революционного учения — Первым произведением, явившимся результатом совместной работы Маркса и Энгельса, была вышедшая в феврале 1845 г. книга «Святое семейство, или критика критической критики». Этот труд Маркса и Энгельса, направленный против левогегельянцев братьев… …   Всемирная история. Энциклопедия

  • Флексия основ — (лат. «сгибание»). Изменение звуков основы (см.), имеющее формальное значение, т. е. служащее для образования грамматических форм. Ф. О. может образовывать формы сама по себе, без помощи других формальных признаков, как, напр., в семитских языках …   Литературная энциклопедия

  • Перспективные направления в развитии теоретико-методологических основ ЮП — Коренные трансформации в российском обществе, возросшие запросы на достижения психологии в правовой сфере, тенденции в ЮП и значительное расширение (прежде всего за счет сотрудников психологической службы правоохранительных органов)… …   Энциклопедия современной юридической психологии

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»