Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(для+вс)

  • 81 на

    предл.
    I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;
    2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;
    3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).
    II. На -
    1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;
    2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!
    * * *
    I предл.
    1) с вин. п. на (кого-що)

    положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл

    сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце

    глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо

    ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків

    взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час

    на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі

    на за́втра — на завтра

    помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)

    на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)

    в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)

    идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)

    сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)

    учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря

    отре́з на пальто́ — відріз на пальто́

    ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти

    на вся́кий слу́чай — см. всякий

    на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то

    2) с предложн. п. на (кому-чому)

    лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку

    на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності

    выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)

    служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті

    на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма

    на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ

    на [э́тих] днях — см. день

    на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя

    на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)

    игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)

    игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов

    е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)

    прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)

    стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)

    матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)

    спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)

    говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами

    обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою

    писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою

    II част.
    на

    на, возьми́! — на, візьми́!

    вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот

    на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь

    III част.

    како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)

    Русско-украинский словарь > на

  • 82 польза

    користь (-сти), пожиток (-тку); пожива, поживок, ужиток (-тку), уживок, нажиток, вигода, зиск (-ску), (гал.) хосен (р. хісна); (прок) пуття (-тя); (помощь, облегчение) пільга, помога. [Коли він стає для инших тягарем, а хісна не приносить їм ніякого, тоді він уже не чоловік, а завада (Франко)]. Для общей -зы - для загального добра. Для своей (собственной) -зы - для своєї (власної) користи (вигоди), на свою (власну) користь (вигоду), для свого пожитку (нажитку). [Іванець для своєї користи роздуває старе огнище (Куліш)]. -за государства, государственная -за - інтерес (добро) держави, державний інтерес, державна користь. Частная -за - приватний інтерес, приватна вигода. На -зу отечества, человечества - на користь (на пожиток) батьківщині, людськості. [П'ю за працю на пожиток країні нашій, панове (Коцюб.)]. Общественная -за - громадський ужиток. [З мене нема громаді ніякого вжитку (Стор.). От які попи! От який з них ужиток для пастви (Свидн.)]. В -зу бедных - на користь (на вжиток, на поміч) бідним. Что -зы из того, что… - яка користь із того, який ужиток з того, який хосен із того, яка вигода з того, що… [Яка тобі користь з того, що Походенка виб'ють різками? (Конис.). Який з того був нам ужиток? (Куліш). Який з тебе, чоловіче, для народу хосен? (Маковей)]. Невелика -за, мало -зы из того - мало користи (пожитку), малий спасибіг и мале спасибі з того. Приносить -зу, служить на (в) -зу кому, чему - бути, іти кому на користь (на пожиток, на хосен), на чию користь (на чий пожиток, на чий хосен), користувати кого. [Як мають вони чужих людей користувати, то нехай лучче нашому князеві на зброю складуться (Куліш). Працею, і тільки нею одною, перетворюється усе сирове в готове - таке, що йде людям на пожиток (Єфр.)]. Получать, извлекать -зу из чего - мати користь (пожиток, поживок, вигоду и т. п.) з чого, брати (узяти) користь з чого, використовувати (використувати) що, срв. Пользоваться. Я не извлёк ни малейшей -зы из этого дела - я не мав ані найменшої користи (пожитку, поживи, поживку, нажитку, вигоди, зиску) з цього діла (з цієї справи). Извлекать для себя -зу из чего-л. - (фигур.) грати на чому в свою сопілку. [На цьому увесь час грало в свою сопілку галицьке москвофільство (Єфр.)]. Употребить с -зой что-л. - спожиткувати що. Обращать что в свою -зу - повертати, обертати що на свою (собі на) користь, собі на пожиток, вернути (навертати, повертати, горнути) що на свою руч. [Люди повернули оці сили на користь собі (Комар). На свою руч навертали справу (Грінч.)]. Всё обратилось к его -зе - все повернулося йому на користь (на пожиток), на його руч. Располагать в свою -зу - привертати, привернути до себе. На -зу кому, в чью -зу - на користь (на вигоду) кому. [Лишаю все, що на мою вигоду закони рицарства установили (Куліш)]. Говорить в чью-л. -зу - на чию руч казати. [Таких, щоб вони на нашу руч казали (Грінч.)]. Всё это говорит не в вашу -зу - все це не за вас (не на вашу руч) промовляє (говорить). Суд вынес решение в -зу истца - суд вирішив на користь позовникові. Высказаться в -зу кого-л, чего-л. - висловитися за кого, за що. Он расположен в мою -зу - він прияє мені, він прихильний до мене. Он истолковал это в свою -зу - він витовмачив це на свою користь (вигоду), собі на користь (на вигоду). Некоторые соображения говорят в -зу этого предположения, а не против него - деякі мірковання промовляють (говорять) за цю гадку, а не проти неї. Мои советы не принесли ему никакой -зы - мої поради нічого йому не врадили (не зарадили). Это лекарство приносит -зу - ці ліки помагають, це помічні ліки. Пойти без -зы - піти без пуття, марне, даремне, даром, пусто; срв. Бесполезно.
    * * *
    1) ко́ристь, -ті и кори́сть; ( выгода) ви́года, пожи́ток, -тку; ужи́ток, -тку; ску́ток, -тку; диал. хосе́н, род. п. хісна́ и хісну́; ( полезность) кори́сність, -ності
    2) (нажива, барыш) зиск, -у

    Русско-украинский словарь > польза

  • 83 visa

    - entry visa в'їзна віза; віза на в'їзд
    - exchange visitor visa віза для осіб, які приїжджають за програмою обміну
    - exit visa виїзна віза; віза на виїзд
    - passport visa віза
    - extension of the visa продовження візи
    - timely granting of the visa своєчасна видача візи
    - validity of visa чинність/ термін дії візи
    - to apply to smbd. for a visa звернутися до когось для отримання візи; запитати/ запитувати візу
    - to approach smbd. for a visa звернутися до когось для отримання візи; запитати/ запитувати візу
    - to authorize a visa дозволити/ санкціонувати видачу візи
    - to deny a visa відмовити у видачі візи; відмовити у візі
    - to endorse a visa дозволити/ санкціонувати видачу візи
    - to extend the validity of a visa продовжити візу
    - to grant a visa видати візу
    - to grant a visa valid for entry at any point видати візу, дійсну для в'їзду через будь-який пункт
    - to issue a visa видати візу
    - to make an application for a visa звернутися для отримання візи; подати прохання/ документи для отримання візи; запитати/ запитувати візу
    - to prolong the validity of a visa продовжити візу
    - to submit an application for a visa звернутися для отримання візи; подати прохання/ документи для отримання візи; запитати/ запитувати візу
    - to transmit the necessary authority for the issue of the visa передати необхідні вказівки про видачу візи
    - exit visa valid for travel by rail to L. and exit from the country via L. port віза на виїзд з країни по зазначеній/ вказаній дорозі через порт Л.
    - visa valid for one year to cover all recognized exit/ entry points віза, чинна протягом одного року з правом виїзду і в'їзду через будь-які встановлені пункти
    - the visa is available візу можна отримати
    II v
    - to visa the passport with a diplomatic visa вписати в паспорт дипломатичну візу

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > visa

  • 84 juvenile

    1. n
    1) юнак; підліток
    2) pl розм. книги для юнацтва; дитячі книги
    3) актор, що виконує роль молодого героя

    juvenile labour — праця підлітків; дитяча праця

    2. adj
    1) юний; юнацький; молодий
    2) призначений для юнацтва
    * * *
    I n
    1) юнак; підліток; дівчинка-підліток
    2) pl книги для юнацтва; дитячі книги
    3) миcт. актор на роль парубка; акторка на роль дівчини
    4) бioл. молода особина; пташеня; скаковий кінь-дворічка
    II a
    1) юний, юнацький, молодий; призначений для юнацтва
    2) неповнолітній; призначений для неповнолітніх
    3) несхв. дитячий; незрілий
    4) миcт. молодий ( про амплуа)
    5) бioл. ювенільний, недорозвинений; характерний для статевонезрілої тварини
    6) гeoл. ювенільний ( про води е леткі речовини)

    English-Ukrainian dictionary > juvenile

  • 85 pit

    1. n
    1) яма, ямка; западина; заглиблення
    2) військ. одиночний окоп; окопчик; гніздо
    3) шахта; копальня; кар'єр; розріз; шахтний стовбур
    4) котлован; шурф
    5) мет. ливарна яма
    6) тех. ремонтна яма; оглядова канава
    7) яма для зберігання овочів
    8) парник
    9) вовча яма, пастка
    10) перен. несподівана (непередбачена) небезпека
    11) (the pit) пекло (тж the pit of hell)
    12) віспина, ряботина
    13) мет. раковина
    15) місце для оркестру, яма
    16) амер. частина біржового залу для торгівлі певним товаром
    17) темниця, в'язниця
    18) амер. фруктова кісточка

    pit corrosionмет. точкова корозія

    pit planting — посадка в лунки, ямкова культура

    pit woodгірн. кріпильний ліс

    2. v
    1) закладати (складати) в яму (овочі)
    2) рити ями
    3) робити ямки; залишати сліди
    4) покриватися ямками
    5) нацьковувати (один на одного)
    1) протистояти (чомусь)
    8) виймати кісточки
    * * *
    I [pit] n
    1) яма, ямка; западина; заглиблення; вiйcьк. рівчак, одиночний окоп; комірка; гніздо
    2) шахта; рудник; шахтний стовбур; кар'єр, розріз; копальня

    stone pit — каменоломня; виїмка; котлован; колодязь; шурф; метал. ливарна яма; тex. оглядова канава; ремонтна яма

    3) яма для зберігання овочів ( storage pit); силосна яма; вигрібна яма; яма для спалювання деревного вугілля; парник; гурт; ( братня) могила
    4) ( the pit) pl; aвт. заправно-ремонтний пункт ( на автоперегонах)
    5) вовча яма, пастка; пастка; несподівана або непередбачена небезпека
    6) ( the pit) пекло (the pit of hell, the bottomless pit)
    7) aнaт. ямка, заглиблення
    8) віспина, ряботина; метал. раковина

    pit corrosion — метал. точкова корозія

    9) партер, задні ряди за кріслами
    11) арена півнячих, собачих боїв
    12) cл. частина біржового залу, відведена для торгівлі певним товаром
    13) icт. в'язниця; темниця
    14) бoт. пора
    15) cпopт. яма для стрибків (у довжину, у висоту)
    18) площадка, куди скачуються ( збиті) кеглі; тex. завантажувальний бункер або лійка
    II [pit] v
    1) класти, складати, закладати в яму для зберігання ( овочі)
    2) рити ями; робити ямки; залишати сліди, відмітини
    3) нацьковувати; виставляти кого-небудь, що-небудь проти кого-небудь, чого-небудь
    4) боротися; протистояти
    5) мeд. залишати слід на шкірі ( від натискання пальцем)
    III [pit] n; сл. IV [pit] v; сл.

    English-Ukrainian dictionary > pit

  • 86 wash

    1. м
    1) (а wash) миття, умивання

    to have a wash — помитися, умитися

    to give a wash — помити, вимити

    2) (the wash) прання
    3) розм. випрана білизна; білизна у пранні
    4) помиї; кухонні відходи; бурда

    this soup is mere wash — це не суп, а бурда

    5) прибій; накочування хвилі; шум прибою
    6) струмінь за кормою; кільватер; попутний струмінь
    7) ав. повітряний потік (за літаком)
    8) фіз. завихрення (потоку)
    9) примочка; полоскання, туалетна вода
    10) заливна смуга берега
    11) болото
    12) калюжа; мілкий ставок
    13) струмок
    14) вимивання; ерозія від хвиль
    15) яр, балка, байрак
    16) амер. каньйон
    17) старе річище
    18) амер., розм. ковток води (пива)
    19) тонкий шар (фарби тощо)
    21) мийний (миючий) засіб; засіб для миття
    22) рідка фарба
    23) акварель (картини)
    24) геол. наноси; алювій; рослинна земля
    25) геол. золотоносний пісок
    26) пісок; гравій
    2. adj
    1) що миється, що переться
    2) пральний, мийний, миючий
    3) промивальний

    wash saleбірж. фіктивна угода

    3. v
    1) мити; обмивати, умивати; промивати

    to wash one's hands — помити руки; перен. умити руки

    2) митися; вмиватися
    3) прати
    4) змити, відмити; очистити (морально)
    5) пратися (про тканину тощо); витримувати прання; не линяти (під час прання)
    6) перен. витримувати критику (випробування)
    7) поет. змочувати; кропити, окропити
    8) омивати (про море); орошувати; розмивати; обмивати
    9) розбиватися (про хвилі); хлюпатися
    10) нести; зносити, змивати (водою)
    11) заливати (чимсь); покривати тонким шаром
    12) білити (стіну)
    13) гірн. промивати (руду)
    14) гірн. збагачувати (мокрим способом)
    15) тасувати (карти)

    wash away — змивати; відмивати

    wash down — вимити, змити; заливати; запивати

    wash off — змити; відлити

    wash outзмивати (ся); розм. анулювати, скасовувати; покинути; розм. провалити (ся) (на екзамені); линяти, втрачати яскравість (свіжість)

    wash up — умиватися; мити посуд; викидати на берег; амер., розм. довести справу до кінця; амер., розм. провалитися, зазнати невдачі

    * * *
    I n
    1) ( a wash) миття, умивання

    to have a wash — вмиватися, помитися

    to give a wash — вимити, помити

    2) ( the wash) прання

    at /in/ the wash — у пранні; білизна; білизна, що знаходиться в пранні

    when will the wash come back from the laundry — є коли буде готова білизнає; норма закладки білизни в пральну машину

    3) помиї, кухонні покидьки; відходи ( пивоварного заводу); несмачний, розбавлений напій

    this tea is mere wash — це не чай, а вода

    4) марнослів'я, базікання; переливання з пустого в порожнє
    5) ( thewash) прибій; накат хвилі; наганяння води; шум прибою
    6) струмінь за кормою, кільватер; попутний струмінь; aв. спутний струмінь, повітряний потік ( за літаком); фiз. завихрення ( потоку)
    7) мeд. примочка
    8) смуга берега, що заливається; болото; калюжа; дрібний ставок; струмочок
    9) розмивши, підмивши (грунти, береги); вимивання; водна ерозія
    10) яр, балка; aмep. каньйон; aмep. старе русло річки
    11) aмep.; cл. ковток води, пива ( після спиртного)
    12) тонкий шар (металу, рідкої фарби)
    13) cпeц. рідина, розчин ( для обприскування дерев); миючий засіб
    14) рідка фарба, акварель; = wash drawing
    15) гeoл. наноси, наносний шар; алювій; шар землі, що змивається; золотовмісний пісок
    16) cпeц. муст (молоде вино, що не перебродило); сусло
    17) тex. змив
    18) eк. фіктивна операція ( wash sale); to come out in the wash розкритися (про що-н. погане); роз'яснитися; улагодитися, утрястися
    II a
    1) що миється, стирається

    wash fabrics — тканини, які можна прати

    2) пральний, миючий

    wash liquorcпeц. миючий розчин

    3) cпeц. промивальний

    wash pan — сурма, лоток для промивки ( золот)

    III v
    1) мити; обмивати; промивати

    to wash one's hands — вимити руки; потирати руки; відсторонитися, умити руки

    the cat was washing itself — кішка умивалась; митися; умиватися ( wash up)

    2) she washes for a living вона заробляє пранням, вона прачка
    3) ( wash away wash down wash off wash out) змити, відмити, відіпрати

    to wash out a cup — сполоснути чашку; відмитися

    the stain washed out — пляма відіпралася; очищати ( морально); облити ( з шланга)

    to wash down a carвимити ( шлангом) автомобіль

    4) пратися ( про матерію); не псуватися від прання
    5) витримувати критику, випробування; не викликати сумнівів
    6) пoeт. змочувати; кропити, окроплювати

    flowers washed with dew — квіти, обмиті росою

    7) омивати ( про море); зрошувати ( про річку)

    great spaces washed with sun — величезні простори, залиті сонцем; (upon, against) розбиватися ( про хвилі)

    8) ( wash out wash away); розмивати; зносити, змивати; вимивати

    water had washed a channel — вода промила протоку; виявитися змитим

    my lunch was bread and cheese wash ed down with beer — мій сніданок, я запивав пивом

    10) позбавляти сил, вимотувати
    11) відмінити; відкинути
    12) провалитися (на випробуванні, іспиті); провалити ( на іспиті); визнати непридатним (до військової служби, польоту)
    13) линяти, бліднути ( про фарбу); втрачати свіжість, яскравість
    14) ( over) обливати; перекочуватися
    15) заливати (чим-н.); покривати тонким шаром

    washed with silver — посріблений; білити ( стіну)

    16) гipн. промивати

    to wash for gold — мити золото; збагачувати ( мокрим способом)

    17) кapт. Тасувати

    English-Ukrainian dictionary > wash

  • 87 вид

    1) (образ, подобие, наружность) вигляд, образ, подоба, постать, постава, стать, (к)шталт, визір (р. -зору), врода. [Мати веселий (гордий, сумний, нужденний) вигляд. Дух святий прийняв подобу (постать) голуба. Постава свята, а сумління злодійське]. В таком виде - в такому вигляді, в такій постаті. В наилучшем виде - в найкращому вигляді, в найкращому світлі, як-найкраще. В п'яном виде, в трезвом виде - по-п'яному, п'яним бувши, по-тверезому, тверезим бувши. Внешний (наружный) вид - зверхній (надвірній) вигляд, врода. На вид, с виду - на вигляд, на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з погляду, з виду, з лиця. [Пшениця гарна на взір]. Странный на вид - дивний з погляду, дивного вигляду, дивно виглядаючи. При виде - бачучи, побачивши. Под видом кого, чего - наче-б то хто, що, ніби-то хто, що, в вигляді кого, чого, в образі кого, чого, під позором кого, чого. В виде наказания ему решено… - за кару йому визначено… В виде опыта, милости - як спроба[у], як ласка, за ласку. Иметь вид кого, чего, представляться в виде кого, чего - мати подобу, вигляд кого, чого, виглядати, показуватися, видаватися, як (немов) хто, як що и ким, чим. [Гарне хлоп'я, шкода тільки, що паненям визирає. Виглядає немов винний]. Делать, сделать вид - удавати, удати кого, чинитися ким, виставляти себе як, що. [Удавати невинного, удавати ображеного. Удавав, немов спить. Старе виставляє себе, що не скоро їсть]. Принимать, принять какой-л. вид - набирати, -ся, якого вигляду, перейматися видом, брати (узяти) на себе лице (лик). Подавать, показывать вид - давати в знаки, давати ознаку, вдавати ніби. Не показывать и вида, что… - і навзнаки не давати, що…;.
    2) (матем.: форма, фигура) стать, подоба, форма, вигляд;
    3) (ландшафт, пейзаж) крайовид, вигляд, вид. [Чудовий гірський крайовид. Ой, що за чудові вигляди тут у вас і на річку й за річку (Н.-Лев.). Вид навкруги був сумний];
    4) (видимость, возможность быть видимым): На виду - на оці, на видноті. Быть на виду у кого-л. - бути в оці, в очу, перед очима, перед віччю в кого. [Перед очима в хижої татарви]. Иметь в виду кого, что (рассчитывать на кого, на что) - мати на увазі (на оці) кого, що, важити на кого, на що. [Письменник, що важить і на сільського читача…]; (принимать во внимание, сообразоваться) - оглядатися, уважати на кого, на що, мати кого (що) на думці, на оці, в очу, на увазі, думати на кого. [Народоправство централістичне раз-у-раз оглядатиметься на потреби центральних людей більш, ніж на наші (Єфр.). Передовики лядської політики мали в очу саме панство (Куліш). На кого ви думаєте? = кого вы имеете в виду?]. Имелось в виду - була думка. Имея в виду, что… - маючи на увазі (на оці), що…, уважаючи на те, що… В виду того, что… - з огляду[ом] на те, що… В виду (чего) - через що, уважаючи на що, з оглядом[у] на що, тим що… В виду ранней весны - уважаючи (з огляду[ом]) на ранню весну. Ставить кому на вид - виносити кому перед око, звертати чию увагу, подавати кому на увагу, виставляти (завважати) кому. Скрыться из виду - загубитися, щезнути з очей. Выпустить из виду - спустити з уваги, з очей, забутися. Итти за кем, не выпуская из виду - іти за ким назирцем (назирці), наглядом (наглядці). Для виду - про (людське) око, для [ради] годиться, на визір, для призору. [Аби був на визір]. Ни под каким видом - жадним способом, ні в якому разі. Видом не видать - зазором не видати, і зазору немає;
    5) (разновидность) відміна, порідок, відрід (р. -роду), вид. [А це дерево вже иншого порідку];
    6) (биол.) відміна, вид. [Численні відміни звірів];
    7) пашпорт, посвідка, картка (на перебування, на проживання десь);
    8) (грам.) вид, форма. [Вид недоконаний, доконаний, одноразовий];
    9) виды, -ов, мн. - думка, гадка, намір, мета, сподіванки. Из корыстных видов - за-для корисної мети. В видах чего - за-для чого, маючи на увазі щось, за-для якихсь виглядів. В служебных видах - за-для виглядів (в в-ах) службових. Иметь виды на кого, на что - бити (цілити, важити) на кого, на що, накидати оком на кого, на що. [Не дуже б'є на кріпацьких парубків (Мирн.)]. Виды на урожай, на будущее - сподіванки (вигляди) на врожай, на майбутнє. Видать виды - бувати (бути) в бувальцях, у Буваличах. Видавший виды - обметаний, бувалий.
    * * *
    I
    1) ( внешность) ви́гляд, -у; ( облик человека) о́браз, подо́ба, по́стать, поста́ва; ( состояние) стан, -у
    2) (перспектива, открывающаяся взору) вид, ви́гляд; ( пейзаж) краєви́д, -у, крутови́д, -у
    3)

    ви́ды — (мн.: планы, расчёты) ви́ди, -дів, пла́ни, -нів; ( перспективы) перспекти́ви, -ти́в; ( намерения) на́міри, -рів

    4) ( паспорт) вид; по́свідка

    \вид на жи́тельство — по́свідка на прожива́ння

    быть на виду́ у всех — бути на виду́ (на оча́х, перед очи́ма) в усіх

    в ви́де чего́ — у ви́гляді чо́го; (в качестве чего-л.) як що

    вида́вший ви́ды — бува́лий, яки́й (що) бува́в у бува́льцях, сущ. бува́лець, -льця

    де́лать, сде́лать \вид — удава́ти, уда́ти

    для ви́да — для (задля) годи́ться; про лю́дське́ о́ко

    из ви́ду (из ви́да) скры́ться — зни́кнути (ще́знути, пропа́сти) з оче́й

    име́ть в виду́ — ( предполагать) ма́ти на ува́зі; ( иметь намерение) ма́ти на́мір, збира́тися

    име́ть в виду́ кого́-что — ма́ти на ува́зі (на меті́, на ду́мці) кого що

    на виду́ — на видноті́

    на \вид ду́ у всех — на оча́х (пе́ред очи́ма, на виду́) у всіх; ( публично) прилю́дно

    II биол., лингв.
    и пр. вид, -у

    \вид расте́ний — вид росли́н

    ви́ды обуче́ния — ви́ди навча́ння

    Русско-украинский словарь > вид

  • 88 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 89 при

    предл. с предлож. пад.
    1) (возле, у) при кому, при чому, попри кому, попри чому, коло кого, коло чого, край кого, край чого. [Була в мене небога, при мені вона і зросла (М. Вовч.). Одну взяли попри коні, другу взяли попри возі (Пісня). Котору дитину любила-кохала - край себе не маю (Макс.). Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). З якою бувало жадобою коло книжок історичних приписки перечитуєш (Куліш)]. Город лежит при реке - місто лежить коло річки, понад річкою. При городе слободка - (по)при місті (городі) слобода (слобідка). При входе, при въезде (при обозначении места) - з приходу, з приїзду, на приході, на приїзді. [Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду (Гр.). З приходу в селі (Радом.). Нора з приходу узенька (Драг.). Його хата у містечку на приході (Звяг.)];
    2) (в присутствии кого) при кому, перед ким. Это было сказано при свидетелях - це було сказано при свідках, перед свідками. Не при вас будь сказано - не перед вами хай буде сказано. При отце - перед батьком. [Я її перед батьком вилаяла (Проскур.)];
    3) (для обозначения времени: при жизни кого, во времена кого, чего) за кого, за чого. [Дай-же, Боже, - козаки промовляли, - за гетьмана молодого жити, як за старого (Ант.-Драг. II)]. При мне, при нас (в наше время) - за мене, за нас. [За мене то вже в дворі жили ми спокійненько (М. Вовч.). Не за нас се стало, не за нас і перестане (Номис)]. При покойном отце - за покійного батька. При жизни - за життя. [А сам собі за життя ще похорон справляє (Рудан.)]. При жизни отца - за батькового життя. При крепостном праве - за панського права, за панщини. [Він був ще за панського права кухарем (Грінч.)]. При республиканском правлении - за республіканського урядування. При солнце (до захода солнца, пока оно светит) - за сонця. [Наш господар дозорця вижав жито за сонця (Грінч. III)];
    4) (для обозначения связи, принадлежности, условного отношения к чему-л.) при кому, при чому, за чого, на чому, на що. Состоять секретарём при ком - бути за секретаря при кому, у кого. Американский посланник при французском дворе - американський посол при французькому дворі. Остаться при университете, при кафедре - залишитися при університеті, при катедрі. При заводе есть и кузница - при заводі є й кузня. При нём нашли бумаги - при ньому знайдено папери. Иметь при себе оружие - мати при собі (з собою) зброю. При ком - за ким. [За нею й скотина плодиться, за нею й дробина водиться (Г. Барв.)]. Читать при свече, при солнечном свете, при электрическом освещении - читати при свічці, при сонячному світі, при електричному світлі. При приближении чего-л. - при наближенні и -нню чого. [Котрі були маєтніші, повиїздили при наближенню зарази в гори (Франко)]. При наступлении грозы - при початку грози, як гроза надходила. При исполнении служебных обязанностей - при виконанню службових обов'язків, під час виконання службових обов'язків. При подписании этого условия - при підписанні цієї умови, під час підписання цієї умови. При заключении договора - при згоді. [При згоді були люди (Кам'ян.)]. При обыске найдено - під час трусу знайдено. При одной мысли об этом - на саму згадку про це. При этом известии - на цю звістку. [Люборацький! підвода до тебе! - хтось гукнув. Аж затрясся малюк на цю звістку (Свидн.)]. При первом слове - на першому слові. При этом слове, при этих словах - на цім слові, на цих словах. [На сім слові чую - торохтять колеса (Кониськ.)]. При этом слове он вздрогнул - на цім слові він здригнувся. При первом же вопросе он смешался - на першому-ж питанні він збентежився, сплутався. При звуке его голоса - з звуком його голоса. При малейшем шуме, шорохе - на найменший шум, шелест. При каждом вздохе - за кожним подихом. [Той пил набивавсь у ніздрі за кожним подихом (Крим.)]. При первом случае, который мне представится - при першій нагоді, з першою нагодою, що матиму, що мені трапиться. При всяком случае - при кожній нагоді, кожної нагоди. При случае поговорите с ним о моём деле - як буде нагода, при нагоді поговоріть з ним про мою справу (в моїй справі). Я вспомню об этом при случае - я згадаю про це при нагоді. При гробовом молчании - при могильній тиші, під могильну тишу. При громких криках толпы - під голосні вигуки натовпу. При помощи - см. Помощь. Быть при оружии - бути при зброї. Быть при деньгах - бути при грошах. При скорости 30 вёрст в час - при скорості 30 верстов у (на) годину. Длина окружности при радиусе равном… - довжина округу при радіусі рівному… При температуре в 100 градусов - при температурі в 100 градусів, під температуру в 100 градусів. При давлении в 740 милиметров - при тисненні (під тисненням) в 740 міліметрів. При прочих равных условиях - (по)при инших однакових умовах, за иншими однаковими умовами. При такой жизни - по такому життю. [Що-дня тов карти грали, то пісеньок співали. Не гадки нашій панії по такому життю (М. Вовч.)]. При таких заработках можно хорошо жить - по таких заробітках можна добре жити. При всех своих значительных недостатках, произведение это имеет и несомненные достоинства - (по)при всіх своїх чималих вадах, твір цей має і безсумнівні вартості. При этих, при таких обстоятельствах, условиях - за цих, за таких обставин, умов, за цими, за такими обставинами, умовами, по цих, по таких обставинах, умовах. [Легко зрозуміти, як почувало себе українське письменство за таких обставин (Єфр.)]. При тех или иных исторических обстоятельствах - за тих чи инших історичних обставин (Єфр.), за тими чи иншими історичними обставинами, по тих чи инших історичних обставинах. При всём своём уме он был обманут - з усім своїм розумом він був одурений. При всём том - з усім тим. Прилагаемое при сем письмо - доданий до цього лист. Лежать, находиться при смерти - лежати, бути при смерті, на смерті, (образно) стояти на божій дорозі. [На смерті побивавсь цілу ніч (Черк.)].
    * * *
    предл. с предложн. п.
    1) ( для обозначения близости по месту) ко́ло, бі́ля (кого-чого), при (кому-чому); ( подле) побі́ля и побіля́ (кого-чого); ( рядом) по́ряд, по́руч (кого-чого, з ким-чим); ( близ) під (чим); (у) край, окра́й (кого-чого)

    го́род лежи́т при реке́ — мі́сто лежи́ть ко́ло (бі́ля, побі́ля) рі́чки (ріки́)

    жи́ть при ста́нции — жи́ти ко́ло (бі́ля, при) ста́нції

    при вхо́де стои́т часово́й — ко́ло вхо́ду (бі́ля вхо́ду, при вхо́ді) стої́ть вартови́й

    при доро́ге — при доро́зі, край доро́ги

    би́тва при Бородине́ — би́тва (бій) під Бородіно́м (ко́ло Бородіна́, бі́ля Бородіна́)

    он находи́лся всё вре́мя при мне — він був весь час ко́ло (бі́ля, по́руч) ме́не

    при сём прилага́ются докуме́нты — до цьо́го додаю́ться докуме́нти

    2) (для указания на наличие чего-л. рядом и в связи с чём-л., а также для указания на службу где-л.) при (кому-чому)

    при заво́де есть библиоте́ка — при заво́ді є бібліоте́ка

    оста́вить при университе́те — залиши́ти (лиши́ти) при університе́ті

    чи́слиться при шта́бе — рахува́тися при шта́бі

    при дворе́ — при дворі́

    быть при ме́сте — бу́ти на поса́ді

    3) (для указания на наличие чего-л. у кого-л.) при (чому)

    быть при де́ньгах — и

    при деньга́х — бу́ти при гро́шах

    быть при ору́жии — бу́ти при збро́ї

    оста́ться при свои́х — ( в результате игры) зали́ши́тися при свої́х

    при часа́х — з годи́нником, ма́ючи при собі́ годи́нник

    4) (при обозначении лица, имеющего в наличии что-л.; под присмотром, в сопровождении, под начальством кого-л.) при (кому-чому); (с) з, із (ким-чим)

    де́ньги бы́ли при мне — гро́ші були́ при мені́ (зі мно́ю)

    5) ( в присутствии) при (кому-чому), в прису́тності (кого-чого)

    при посторо́нних — при сторо́нніх

    при свиде́телях — при сві́дках

    при мои́х глаза́х — на мої́х оча́х, у ме́не на оча́х

    6) (для указания на сопутствующие обстоятельства, условия, при которых что-нибудь происходит) при (чому); ( в отдельных выражениях) за (чого), а также переводится другими предлогами или конструкциями без предлогов

    при ско́рости в сто киломе́тров — за шви́дкості в сто кіломе́трів

    при температу́ре в три́дцать гра́дусов — за температу́ри в три́дцять гра́дусів

    при жела́нии — при бажа́нні

    при усло́вии за — умо́ви; ( с условием) з умо́вою

    при таки́х усло́виях — за таки́х умо́в

    при вся́кой пого́де — за вся́кої пого́ди

    при гро́мких аплодисме́нтах зри́телей — під гу́чні о́плески глядачі́в

    при одно́м воспомина́нии об э́том — на саму́ зга́дку про це; від само́ї зга́дки про це, від само́го спо́гаду (спо́мину) про це

    при одно́й мы́сли об э́том — від само́ї ду́мки про це

    при э́тих слова́х он поклони́лся — сказа́вши це, він вклони́вся

    при зву́ке его́ го́лоса все огляну́лись — почу́вши його́ го́лос, усі́ огляну́лися (озирну́лися)

    я присоединю́сь к вам при пе́рвом ва́шем зо́ве — я приєдна́юся до вас на пе́рший ваш за́клик

    7) (для указания на обстоятельство, условие, событие, во время которого что-нибудь происходит) під час (чого), при (чому)

    при исполне́нии служе́бных обя́занностей — під час викона́ння (вико́нування) службо́вих обо́в'язків

    при подписа́нии догово́ра — під час підписа́ння до́говору и догово́ру

    при пе́рвом появле́нии чего́ — ті́льки (як ті́льки) з'я́виться (в настоящем: з'явля́ється; в прошлом: з'яви́лося) що

    при жи́зни — за життя́

    при слу́чае — при наго́ді

    8) (для указания на эпоху, период, время, в течение которого что-нибудь совершается) за (кого-чого), під час (чого)

    при Пари́жской комму́не — за Пари́зької кому́ни, під час Пари́зької кому́ни

    при Петре́ Пе́рвом — за Петра́ Пе́ршого

    9) ( посредством) за допомо́ги (чого), че́рез (що); ( благодаря) завдяки́ (чому); ( вследствие) вна́слідок (чого)

    при по́мощи чего́ — за допомо́ги (з допомо́гою) чого́

    10) ( несмотря на) при (чому); по́при (що)

    при всех мои́х уси́лиях я не могу́ убеди́ть его́ — по́при всі мої зуси́лля я не мо́жу перекона́ти його́

    при всём том — при всьо́му то́му

    Русско-украинский словарь > при

  • 90 account

    (A/C; ace; acct; a/c)
    1. ком. рахунок; 2. бухг., рах. рахунок; книга; реєстр; звіт; звітність; 3. pl рек., марк. клієнт; рекламодавець
    1. вид документа за виконану послугу (service¹), куплений товар (goods), виконану роботу і т. ін., на якому вказується сума грошей, що належить дебітору (debtor) чи кредитору (creditor), тобто фізичній чи юридичній особі; 2. систематичний запис фінансових операцій (transaction¹), який у хронологічному порядку відтворює різні господарські процеси у бухгалтерському реєстрі (ledger), де в грошовому виразі протиставляються дві сторони запису — дебет (debit²) і кредит (credit); ♦ рахунки класифікуються залежно від їх призначення, структури та ін., напр.: номінальні рахунки (nominal account), які призначені для операцій, пов'язаних з витратами (expenses¹) і надходженнями (revenue²); особові рахунки (personal account), в яких фіксуються операції, пов'язані з дебіторами (debtor), кредиторами (creditor) та ін. особами; реальні рахунки (real account) для визначення операцій, пов'язані з активами (asset¹); 3. окрема особа, організація або установа, що є замовником послуг рекламного (advertising¹) чи ін. маркетингового агентства (agency²)
    ═════════■═════════
    absorption account вбираючий рахунок; accumulation account накопичувальний рахунок; active account активний депозитний рахунок; adjunct account вбираючий рахунок; adjustment accounts регулятивний рахунок резерву на амортизацію; advance account рахунок позик; aggregate accounts зведені рахунки; all-plant expense account реєстр загальнофабричних накладних витрат; annual account річний рахунок; appropriation account асигнаційний рахунок; assets account рахунок активів; automatic transfer account рахунок з автоматичним переказом коштів; bad debt account рахунок безнадійних боргів; balance sheet account стаття бухгалтерського балансу; bank account банківський рахунок; bank giro account банківський рахунок в системі жирорахунків; bills account рахунок векселів; blocked account блокований рахунок; budget account бюджетний рахунок • рахунок покриття витрат; business account рахунок підприємств; capital account рахунок капіталу • рахунок основного капіталу • рахунок руху капіталу; capitalization account рахунок інвестованого капіталу; cash account рахунок каси; charge account кредит за відкритим рахунком; check account амер. чековий рахунок; checking account чековий рахунок • поточний рахунок; cheque account австрал., англ., канад. чековий рахунок • поточний рахунок; clearing account розрахунковий рахунок; closed account закритий рахунок; closing account зведений рахунок • кінцевий рахунок • остаточний рахунок; combined accounts зведені рахунки; collection account рахунок розрахунків з покупцями; commission account рахунок комісійних виплат • ощадний внесок; compound interest account рахунок, за яким нараховуються відсотки; consolidated accounts зведені рахунки • консолідовані рахунки; consumers account рахунок споживачів; contra account контра-рахунок • субрахунок; control account контрольний рахунок; cost account рахунок витрат; cost control account контрольний рахунок витрат; credit account рахунок пасиву • кредитний рахунок • рахунок з кредитовим сальдо; creditor's account рахунок кредитора; current account поточний рахунок • діас. біжучий рахунок; customer accounts рахунки клієнтів; debit account рахунок активу • рахунок з дебетовим сальдо; debtor's account рахунок дебітора; deposit account депозитний рахунок • строковий вклад; depreciation account рахунок відрахування на знос активу • рахунок амортизаційних фондів; depreciation adjustment account рахунок коригування амортизації • регулятивний рахунок резерву на амортизацію • регулятивний рахунок фонду відрахування на знос основних засобів; depreciation reserve account рахунок фонду відрахування на знос активів • рахунок амортизаційних фондів • рахунок резерву на амортизацію; detailed account докладний звіт; disbursement account рахунок витрат; dividend account рахунок дивідендів; dormant account недіючий рахунок • неактивний депозитний рахунок; drawing account поточний рахунок • діас. біжучий рахунок; entertainment account рахунок на представницькі витрати; exchange equalization account фонд стабілізації валюти; expense account; external account рахунок зовнішніх розрахунків • платіжний баланс; Federal Reserve bank account амер. рахунок у Федеральному резервному банку; final account підсумковий рахунок • кінцевий звіт; financial account фінансовий рахунок • фінансовий звіт; financial accounts фінансова звітність; fixed assets account рахунок основних засобів • рахунок необоротних активів • рахунок основного капіталу; foreign currency account валютний рахунок; foreign transactions account поточний рахунок закордонних операцій; frozen account заморожений рахунок; general account рахунок у головній бухгалтерській книзі; giro account жирорахунок; government accounts урядові рахунки • урядові фінансові звіти; government receipts and expenditure account рахунок державних доходів і видатків; gross savings and investment account рахунок валових заощаджень та інвестицій; impersonal account рахунок, що не належить конкретній особі; imprest accounts авансові рахунки • підзвітні суми; inactive account неактивний клієнтський рахунок • неактивний депозитний рахунок; income account рахунок прибутків; income and expenditure account рахунок доходів і видатків; income statement account рахунок прибутків і збитків; individual retirement account особовий рахунок пенсійних нарахувань • особовий пенсійний рахунок; integrated accounts інтегровані рахунки • інтегрована система рахунків; intercompany account рахунок розрахунків між компаніями; interest account рахунок з виплатою відсотків • розрахунок відсотків; interest-bearing transaction account поточний рахунок з виплатою відсотків; interest-free account безвідсотковий рахунок; interim account проміжний рахунок • тимчасовий рахунок; inventory account рахунок товарно-матеріальних запасів; investment account рахунок капіталовкладень • рахунок для інвестиційних операцій; itemized account деталізований рахунок • рахунок з детальним переліком операцій; joint account спільний рахунок • об'єднаний рахунок; ledger account рахунок у гросбусі; liabilities account рахунок зобов'язань; loan account позиковий рахунок; loro account рахунок лоро; manufacturing account рахунок виробничих витрат; material price variance account рахунок відхилень цін на матеріали; material variance account рахунок відхилень вартості матеріалів від нормативної; merchandise accounts рахунки комерційної діяльності • товарні операції (в платіжному балансі); monthly account місячний звіт; national accounts звіт про виконання державного бюджету • національні рахунки; national income accounts рахунки національного доходу; national income and expenditure account рахунок національних доходів та витрат; nominal account номінальний рахунок • пасивний рахунок • активно-пасивний рахунок; nostro account рахунок ностро; numbered account нумерований депозитний рахунок • нумерований рахунок; old account (o/a) старий рахунок; open account (O/A) відкритий рахунок; operating accounts поточні рахунки; outlay accounts рахунки видатків; outstanding account (o/a) неоплачений рахунок; overdrawn account рахунок з овердрафтом; overhead accounts рахунки накладних витрат; payroll account рахунок заробітної плати; personal account особовий рахунок; petty cash account рахунок дрібної каси; phoney account фіктивний рахунок • недійсний рахунок; private account рахунок приватної особи • приватний рахунок • особовий рахунок; production account рахунок продукції; profit account рахунок прибутків; profit and loss account рахунок прибутків та збитків; profit and loss appropriation account рахунок розподілу прибутків і збитків; property account рахунок основного капіталу; proprietary account рахунок капіталу; public account рахунок державної установи; purchases account рахунок закупівель; real account реальний рахунок • активний рахунок • стаття балансу; realization account рахунок реалізації; registered account зареєстрований рахунок; reserve account резервний рахунок; revenue account рахунок надходжень; revenue and expense account рахунок надходжень і витрат; running account поточний рахунок • діас. біжучий рахунок; sales account рахунок продажу; savings account ощадний рахунок • ощадна книжка; securities account рахунок цінних паперів; settlement account розрахунковий рахунок; special account особливий рахунок • окремий рахунок; special fund account рахунок фонду спеціального призначення; stock account рахунок капіталу • рахунок цінних паперів; subscriber's account рахунок передплатника • рахунок абонента; subsidiary account допоміжний рахунок; summary account підсумковий рахунок • кінцевий баланс; sundries accounts інші статті бухгалтерського обліку; surplus account рахунок надлишку; suspense account проміжний рахунок • рахунок сумнівних дебіторів; temporary account тимчасовий рахунок; thrift account строковий рахунок • ощадний рахунок; transaction account поточний рахунок • короткостроковий депозит; transfer account рахунок безготівкових розрахунків; trust account довірчий рахунок; vostro account рахунок вост-ро; wage account рахунок, на який перераховується заробітна плата; yearly account річний звіт • річні фінансові звіти • ультимо
    ═════════□═════════
    accounts analysis аналіз статей балансу; account balance сальдо рахунку • залишок на рахунку; account book журнал бухгалтерського обліку • бухгалтерська книга; account card план рахунків; account category категорія рахунка; account conflict конфлікт між рекламодавцями; account current (A/C) контокорент • відкритий рахунок • поточний банківський рахунок; account day розрахунковий день; accounts department відділ розрахунків • відділ фінансових звітів; account detail докладні дані про банківський рахунок; account entry бухгалтерський запис • запис • рядок бухгалтерської звітності; account executive керівник, який веде рахунок клієнтів • консультант рекламного бюро • уповноважений за контрактом з рекламодавцями; account for current operations рахунок поточних операцій; account form документ бухгалтерського обліку; account for the accumulation of payments рахунок для оплати нагромаджених платежів; account for various payments рахунок для оплати різних платежів • рахунок для різних платежів; account heading заголовок рахунка; account held as collateral рахунок під заставу; account held in foreign currency рахунок в іноземній валюті; account holder власник рахунка; account in the bearer's name рахунок на подавця • рахунок на пред'явника; account ledger бухгалтерський реєстр • бухгалтерська книга; account management керівництво групами клієнтів • керівництво групами клієнтів, які працюють • проведення рахунків; account manager керівник групи клієнтів, які працюють • завідувач відділу реклами; account of charges рахунок витрат • рахунок накладних витрат; account of commission рахунок комісійних платежів; account of disbursements рахунок витрат; account of expenses рахунок витрат • діас. рахунок розходів; account of goods purchased рахунок на закуплені товари; account of heating expenses рахунок витрат на опалення; account of overheads рахунок накладних витрат; account of recourse рахунок з правом звернення • рахунок регресу; account-only cheque чек лише для безготівкового розрахунку; accounts outstanding неоплачені рахунки; account payee cheque чек на рахунок одержувача; account representative консультант зі зв'язків з рекламодавцями; account sales (a. s., A/S) звіт про продаж товару • рахунок про продаж товару; account sheet бланк рахунка; accounts statement звіт про стан рахунків; account stated сальдо рахунка • підведений рахунок; account subject to notice рахунок з повідомленням; account supervisor керівник групи зі зв'язків з рекламодавцями; account terms умови оплати рахунка; account title назва рахунка; account-to-account transfer переказ грошей з одного рахунка на інший; account with overdraft facility рахунок, на якому дозволено овердрафт • рахунок з перевищенням кредитного ліміту • рахунок, на якому дозволено позичати банківські гроші; account with the Treasury рахунок в міністерстві фінансів, скарбниці; for account only тільки для розрахунку; for account and risk of за рахунок і на ризик; on account (o/a) на рахунок належної суми; on a joint account на спільному рахунку; standard manual of accounts посібник правил і порядку ведення рахунків; to adjust an account виправляти/виправити рахунок; to audit accounts проводити/провести ревізію рахунків; to balance an account закривати/закрити рахунок • балансувати/збалансувати статтю розрахунків • підсумовувати/підсумувати рахунок; to charge an account дебетувати рахунок; to charge to an account відносити/віднести на рахунок; to check an account перевіряти/перевірити рахунок; to close an account закривати/закрити рахунок; to credit an account кредитувати рахунок; to debit an account дебетувати рахунок; to draw money from an account списувати/списати з рахунка; to draw on an account брати/взяти гроші з рахунка; to enter on an account зараховувати/зарахувати суму на рахунок; to falsify an account підробляти/підробити рахунок; to freeze an account заморожувати/заморозити рахунок; to have an account with a bank мати рахунок в банку; to keep accounts провадити рахунки • вести рахунки • вести бухгалтерські книги; to make up an account виписувати/виписати рахунок; to open an account відкривати/відкрити рахунок; to operate an account проводити рахунок • вести рахунок; to overdraw an account перевищувати/перевищити залишок на рахунку • перевищувати/перевищити кредитний ліміт на рахунку; to pay an account платити/оплатити рахунок; to pay into an account записувати/записати на рахунок; to render an account представляти/представити рахунок; to run up an account збільшувати/збільшити залишок на рахунку; to settle an account оплачувати/оплатити рахунок • узгоджувати/узгодити суму на рахунку; to set up an account відкривати/відкрити рахунок; to square accounts розплачуватися/розплатитися • розраховуватися/розрахуватися; to transfer to an account переписувати/переписати на рахунок; to verify accounts перевіряти/перевірити рахунки • перевіряти/перевірити правильність ведення рахунків; to withdraw from an account знімати/зняти з рахунка; to write off from an account списувати/списати з рахунка
    account³:: client²; account² ‡ accounts (382); account² — конто (зах. укр., діас, діал.)
    ═════════◇═════════
    рахунок — термін рахунокъ (пор. порахунокъ, рахованье, рахуба), утворений із засвідчуваного з XIV ст. дієслова раховати, < нім. rechnen — лічити, рахувати; запозичення через посередництво польс. (ІУМ: 464); конто < італ. conto — рахунок, розрахунок, звіт < лат. contare — лічити, рахувати, обчислювати; за посередництвом польс. (ЕСУМ 2: 556-557)
    * * *
    рахунок; клієнт; покупець

    The English-Ukrainian Dictionary > account

  • 91 advertising

    1. n рек., марк. рекламування; реклама; 2. рекламна діяльність; 3. рекламне оголошення; a рекламний
    1. оплачене ідентифікованим спонсором поширення через ЗМІ інформації про товари, продукцію (product), послуги (service¹), ідеї, марки (brand), яка спрямована на цільову аудиторію (target audience) і покликана стимулювати попит на ці товари, послуги тощо; ♦ рекламування як один із компонентів маркетингу (marketing communication) поділяють на два основні види: рекламування для створення популярності організації (institutional advertising) і рекламування продукції (product advertising); 2. комерційна діяльність зі створення, розповсюдження та продажу реклами (advertisement); 3. рекламне оголошення (advertisement)
    ═════════■═════════
    above-the-line advertising реклама з агентською знижкою; accessory advertising допоміжна реклама; advance advertising попередня реклама; adversary advertising реклама, що протидіє; advocacy advertising рекламно-пропагандистська кампанія; airline advertising реклама авіакомпанії; aisle advertising реклама у проході між полицями в крамниці; annoying advertising подразлива реклама; audiovisual advertising аудіовізуальна реклама; auditory advertising акустична реклама • звукова реклама; auxiliary advertising допоміжна реклама; bait advertising спокуслива реклама; bait and switch advertising реклама із мерехтливою принадою; bank advertising банківська реклама; bargain-basement advertising реклама, яка пропонує товар за низькими цінами; below-the-line advertising рекламні замовлення, які не дають агентської знижки; beverage advertising реклама напоїв; billboard advertising щитова реклама; block advertising блокова реклама; borax advertising настирлива реклама; brand advertising рекламування марки • рекламування торговельної марки; brand image advertising реклама товарної марки; brand name advertising реклама торгової назви фірмової марки; broadcast advertising рекламування засобами радіо; burst advertising короткострокове раптове рекламування; business-to-business (B-B) advertising реклама для підприємств; cable advertising реклама на кабельному телебаченні; cause-and-issue advertising проблемна реклама • реклама, яка спрямована на суспільні проблеми; cinema advertising кінореклама; classified advertising реклама, згрупована у рубрики; commercial advertising торговельна реклама • комерційна реклама; commodity advertising рекламування товару; comparative advertising реклама, розрахована на дискредитацію товару конкурента; comparison advertising порівняльне рекламування; competitive advertising конкурентне рекламування; concept advertising реклама задуму • реклама ідеї; consumer advertising рекламування споживчих товарів • споживча реклама; contemporary advertising сучасна реклама; controversial advertising суперечлива реклама • дискусійна реклама; cooperative advertising спільне рекламування; corporate advertising рекламування організації • рекламування для створення популярності організації; corrective advertising реклама, яка виправляє помилкову інформацію або помилкове враження; coupon advertising купонна реклама; creative advertising творча реклама; crossruff advertising колективна реклама; current advertising поточне рекламування; deceptive advertising облудна реклама • реклама неякісних товарів • неправдива реклама; demonstration advertising наочна реклама • переконлива реклама; denigratory advertising ганебна реклама конкурентів • ганебна реклама; direct advertising пряме рекламування; direct-mail advertising пряма поштова реклама; directory advertising рекламні оголошення в довідниках; direct response advertising пряма поштова реклама; display advertising вітринно-виставкове рекламування; domestic advertising рекламування місцевих товарів; effective advertising ефективна реклама; endorsement advertising рекламування з підтримкою; entertaining advertising розважальна реклама; ethical advertising етичне рекламування; existing advertising поточна реклама; expensive advertising дорога реклама; eye-catching advertising яскрава реклама; factual advertising реклама, яка обґрунтована фактами; false advertising облудна реклама • неправдива реклама; fashion advertising реклама моди; film advertising кінореклама • реклама з допомогою кінофільмів; financial advertising фінансове рекламування; flexform advertising реклама довільної форми; follow-up advertising повторна реклама; food advertising реклама харчових продуктів; foreign advertising закордонна реклама; fraudulent advertising шахрайська реклама; free advertising безплатна реклама; front-page advertising реклама на титульній сторонці; general advertising реклама на широку публіку; generic advertising рекламування групи товарів; global advertising всесвітня реклама; government advertising реклама від імені урядових органів • урядова реклама; grocery advertising реклама бакалійно-гастрономічних товарів; graphic advertising графічне рекламування; group advertising групова реклама; hard-sell advertising наполегливе рекламування • агресивне рекламування; heavy advertising інтенсивна реклама; high-pressure advertising настійне рекламування • агресивне рекламування; house advertising власне рекламування фірми • внутрішньофірмове рекламування; hype-type advertising гучне рекламування; image advertising рекламування образу • рекламування іміджу; impact advertising спонукальна реклама; indirect advertising непряме рекламування; indirect-action advertising реклама непрямого впливу; industrial advertising промислове рекламування; inferior advertising неякісне рекламування; information advertising реклама, насичена інформацією • інформаційна реклама; in-house advertising власне рекламування фірми • внутрішньофірмове рекламування; initial advertising початкова реклама; innovative advertising новаторське рекламування; institutional advertising рекламування організації • рекламування для популяризації організації; international advertising міжнародне рекламування; interstate advertising рекламування для міжштатного розповсюдження; introductory advertising вступна реклама; investor-solicitation advertising рекламування для зацікавлення вкладників; issue advertising реклама, яка висвітлює суспільні проблеми; journal advertising рекламування в спеціалізованих виданнях • рекламування в журналах; keyed advertising шифроване рекламне оголошення; large-scale advertising великомасштабне рекламування; launch advertising упроваджувальна реклама • реклама впровадження товару • реклама, що оголошує про випуск нового товару; legal advertising правове рекламування; litter-bin advertising рекламування на сміттєвих урнах; local advertising місцеве рекламування; long-term advertising довгострокове рекламування; low-pressure advertising ненав'язливе рекламування; mail-order advertising рекламування торгівлі «товари поштою» • реклама, передана поштою; magazine advertising журнальне рекламування • рекламування в журналах; mail advertising рекламування поштою • реклама, передана поштою; mass advertising масове рекламування • реклама масового охоплення; mass media advertising рекламування в засобах масової інформації; misleading advertising оманливе рекламування • неправдиве рекламування; mobile advertising реклама на транспортних засобах; multimedia advertising рекламування, що користується кількома засобами масової інформації; multinational advertising багатонаціональна реклама; name advertising реклама назви • реклама-назва; national advertising національне рекламування; natural break advertising рекламування в перервах між програмами; newspaper advertising газетна реклама; novelty advertising рекламування новинок; objective advertising об'єктивне рекламування; offbeat advertising нешаблонне рекламування • оригінальне рекламування; off-season advertising рекламування в міжсезонні • позасезонне рекламування; on-target advertising цілеспрямоване рекламування; opinion advertising експертна реклама; oral advertising усне рекламування; outdoor advertising вулична реклама; out-of-home advertising надвірне рекламування; package advertising реклама на упаковці; packaged-goods advertising рекламування фасованих товарів; persuasive advertising переконливе рекламування; point-of-purchase advertising рекламування на місці продажу-купівлі; point-of-sale advertising рекламування на місці продажу-купівлі; political advertising політична реклама; position media advertising вуличне рекламування; postal advertising поштове рекламування; postcard advertising реклама на поштових картках; poster advertising плакатне рекламування • реклама за допомогою плакатів; postmark advertising реклама на поштовому штампі; premium advertising високоякісна реклама; prestige advertising престижне рекламування; price advertising реклама цін; primary advertising основне рекламування; print advertising друковане рекламування; private sector advertising рекламування приватного сектору; problem-solution advertising рекламування щодо розв'язання проблем; producer advertising реклама від імені виробників; product advertising рекламування продуктів; product-centred advertising реклама, яка робить наголос на товарі; product-comparison advertising реклама на основі порівняння товарів; professional advertising професійне рекламування; promotional advertising заохочувальне рекламування • реклама, що заохочує попит; radio advertising радіорекламування; recruitment advertising реклама вакансій; regional advertising районне рекламування • регіональне рекламування; regular advertising систематичне рекламування; reinforcement advertising підсилювальне рекламування; repeat advertising повторне рекламування; retail advertising рекламування роздрібної торгівлі; sales advertising рекламування для збуту; screen advertising екранне рекламування; seasonal advertising сезонне рекламування; selective advertising добірна реклама; semi-display advertising тематичне вітринно-виставкове рекламування; short-term advertising короткострокове рекламування; show-window advertising вітринне рекламування; sky advertising повітряне рекламування; soft-sell advertising ненастійне рекламування; space advertising ілюстративно-зображальне рекламування • зображальне рекламування; split-run advertising рекламування з розбиттям тиражу; spot advertising рекламування у вставці; still-life advertising натюрмортне рекламування; store advertising реклама крамниці; strategic advertising стратегічне рекламування; subliminal advertising рекламування, спрямоване на підсвідомість; successful advertising успішне рекламування; superior advertising реклама вищої якості; tactical advertising тактичне рекламування; target advertising цілеспрямоване рекламування; teaser advertising подразливе рекламування; tie-in advertising супровідна реклама; tombstone advertising коротке рекламне оголошення інформаційного характеру; trade advertising торгова реклама • рекламне оголошення в торговельному виданні; trademark advertising реклама торговельного знака; traditional advertising традиційне рекламування; transit advertising реклама на транспорті; truthful advertising правдива реклама; unacceptable advertising неприпустима реклама; unfair advertising несумлінне рекламування; untruthful advertising неправдива реклама; vertical cooperative advertising вертикальна спільна реклама; viewpoint advertising рекламування точки зору; visual advertising зорова реклама; vocational advertising реклама, розрахована на професіоналів; word-of-mouth advertising реклама, яка твориться споживачами • реклама з уст в уста; written advertising письмове рекламування; year-round advertising цілорічне рекламування; yellow-pages advertising; zero-based advertising реклама з нуля
    ═════════□═════════
    advertising account рахунок за рекламу; advertising activities рекламна діяльність; advertising agency рекламне агентство; advertising agency network мережа рекламних агентств; advertising agent рекламний агент; advertising aids рекламні матеріали; advertising allowance знижка для компенсації витрат на рекламування; advertising and publicity реклама і пропаганда • реклама і популяризація; advertising appeal привабливість реклами • рекламна концепція; advertising budget кошторис на рекламування; advertising campaign рекламна кампанія; advertising consultant порадник з рекламування • консультант з рекламування; advertising contract рекламний контракт; advertising copy рекламний текст; advertising costs витрати на рекламу; advertising department рекламний відділ; advertising director директор рекламного підприємства; advertising effect вплив реклами; advertising effectiveness ефективність реклами; advertising effort рекламна діяльність; advertising expenses витрати на рекламу; advertising expert спеціаліст з реклами; advertising exposure рекламний контакт; advertising film рекламний фільм; advertising industry рекламна галузь; advertising literature рекламне видання • рекламні проспекти; advertising malpractice зловживання в галузі реклами; advertising manager керівник рекламного агентства; advertising material рекламний матеріал; advertising media засоби рекламування; advertising medium засіб рекламування; advertising price рекламна ціна; advertising profit прибуток з рекламування; advertising rate рекламна ставка; advertising registers рекламні довідники; advertising research дослідження у галузі рекламування; advertising revenue дохід з рекламування; advertising slogan рекламний слоган; advertising space місце на рекламу; advertising spot рекламна вставка на телебаченні або радіомовленні; advertising standards норми рекламування • стандарти рекламування; advertising standards authority орган стандартизації в галузі реклами; advertising value вартість реклами; advertising weight ефект реклами; to arrange advertising організувати рекламу; to do the advertising виготовляти/виготовити рекламу; to finance advertising фінансувати рекламу
    advertising¹ ‡ A. four principles of marketing (386)
    пр. publicity
    ▹▹ promotion¹
    * * *
    розміщення оголошень; розміщення реклами; рекламування

    The English-Ukrainian Dictionary > advertising

  • 92 bond

    n бірж. облігація; a облігаційний
    довгострокове боргове зобов'язання з фіксованою відсотковою ставкою, сума якої виплачується через рівні проміжки часу, поки облігація належить кредитору (creditor); ♦ облігація є видом цінних паперів (securities), що видаються підприємством, державною установою або приватною організацією на підставі встановленої юридичної процедури
    ═════════■═════════
    active bond облігація з фіксованою відсотковою ставкою; adjustment bonds облігації, які випускаються для зміни структури основного капіталу • реорганізовані облігації; annuity bond рентна облігація; arbitrage bond арбітражна облігація; assumed bond облігація, яка випускається однією компанією і гарантується іншою; baby bond дрібна облігація • облігація з низьким номіналом; bearer bond облігація на пред'явника • облігація на подавця; benchmark government bonds базові урядові облігації; blanket bond бланкова облігація; book-entry bonds балансові облігації; callable bond облігація з правом дострокової сплати; called bond облігація, яка пред'явлена до сплати; collateral bond облігація, яка забезпечена іншими цінними паперами; collateral mortgage bond облігація, яка забезпечена заставою • облігація, яка забезпечена іншими цінними паперами під заставу нерухомості; collateral trust bond облігація, яка забезпечена цінними паперами інших компаній; consolidated bond консолідований цінний папір; consolidated mortgage bonds облігації, які забезпечені сукупною заставою; continued bond облігація, яка не сплачена у визначений термін і продовжена на наступний період; convertible bond оборотна облігація • конвертована облігація; corporate bonds облігації компаній; coupon bond облігація на пред'явника; currency bond облігація, яка виплачується будь-якими видами законних платіжних засобів • облігація, яка випускається і сплачується у валюті іншої країни; cushion bonds облігації з високою купонною ставкою і помірною премією під час продажу; debenture bond облігація, яка не має спеціального забезпечення • сертифікат митниці для зворотного одержання імпортного мита; defaulted bond облігація, яка не сплачена в строк; deferred bond облігація з відстроченим платежем; definitive bond постійна облігація корпорації; detachable bond облігація з відривним сертифікатом; discount bond дисконтна облігація • облігація, при якій відсоток оплачується по закінченні терміну разом зі сплатою основного боргу; divisional bond облігація, яка забезпечена заставною на частину майна компанії; dual currency bonds дво-валютні облігації; equipment bond облігація, яка забезпечена рухомим майном; escrow bond облігація, яку зберігає довірена особа; exchequer bond облігація державної скарбниці; extended bond облігація, яка не сплачена у визначені строки і продовжена на наступний період; external bond закордонна облігація; farm loan bonds облігації, які випускаються федеральними земельними банками під заставу земельних ділянок; first lien bond облігація, яка забезпечена пріоритетною заставною; first mortgage bond облігація, яка забезпечена першою заставною; flat-income bond облігація, ціна якої включає визначену суму несплачених відсотків; floating rate bond облігація із гнучкою ставкою; foreign bond закордонна облігація; foreign currency bond облігація, яка виплачується будь-якими видами законних платіжних засобів • облігація, яка випускається і сплачується у валюті іншої країни; full-coupon bond облігація з повним купоном; general mortgage bond облігація, забезпечена пріоритетною заставною • облігація, забезпечена заставною на всю власність корпорації; gold bond облігація, сплачувана золотом; government bonds державні облігації • урядові облігації • державні цінні папери; guaranteed bonds гарантовані облігації; high yield bond облігація з високим доходом; income bonds облігації, за якими відсотки сплачуються лише за наявності прибутків компанії • прибуткові облігації; indexed bond індексована облігація; indorsed bond облігація, випущена однією компанією і гарантована іншою; industrial bond облігація промислової компанії; industrial development bond (IDB) облігація промислової компанії, забезпечена доходом; industrial revenue bond облігація промислової компанії, забезпечена доходом; instalment bond рентна облігація; interchangeable bond облігація з правом заміни на зобов'язання іншого типу; interest bearing bond облігація, виручка від продажу якої використовується для виплати відсотків за іншими облігаціями; interim bond тимчасова облігація; investment grade bonds облігації інвестиційного класу; irredemable bond облігація без права дострокової сплати; joint(-and-several) bond облігація, гарантована двома або більшим числом поручителів; junior(-lien) bond облігація без переважного права вимоги на майно компанії; junk bonds облігація з високим ступенем ризику; lien bonds облігації із заставою нерухомості; long-dated bond державна облігація терміном понад 15 років; long-term bond державна облігація терміном понад 15 років; lottery bond лотерейна облігація; matured bond облігація до сплати; medium-dated bond державна облігація терміном від 5 до 15 років; medium-term bond державна облігація терміном від 5 до 15 років; mortgage bonds облігації, забезпечені заставою нерухомості; mortgage revenue bond прибуткові облігації, забезпечені заставною під нерухомість; municipal bonds муніципальні облігації; naked bond незабезпечена облігація; noncallable bond облігація без права дострокової сплати; optional bond облігація з правом дострокової сплати; outstanding bond випущена облігація • несплачена облігація; overlying bond облігація без переважного права вимоги на майно компанії; participating bond облігація з правом на участь у прибутках компанії; passive bond безвідсоткова облігація; perpetual bond облігація без кінцевого терміну сплати • рентна облігація; plain bond облігація без спеціального забезпечення; preference bond облігація з першочерговою виплатою відсотків і першочерговою сплатою; premium bond преміальна облігація; prior lien bond облігація, забезпечена пріоритетною заставною; privilege bond облігація з правом конверсії; profit sharing bond облігація з правом на участь у прибутках компанії; public bond облігація, випущена урядом або іншим органом державної влади; purchasing power bonds облігації, що зберігають свою купівельну спроможність (в умовах інфляції); qualified redevelopment bonds пільгові облігації для поновлення економіки; redeemable bond облігація з правом дострокової сплати; refunding bond облігація, випущена для рефінансування • облігація, випущена для сплати попередніх облігацій; registered bonds зареєстровані облігації • іменні облігації; reorganization bonds облігації, випущені для зміни структури позичкового капіталу; revenue bonds прибуткові облігації, забезпечені доходами від об'єкта; savings bond ощадна облігація; second mortgage bond облігація, забезпечена другою заставною; secured bonds забезпечені облігації • заставні облігації; senior bond облігація з переважним правом вимоги; serial bonds облігації, випущені серіями із різними термінами сплати; short bond короткострокова облігація; short-dated bond державна облігація терміном до 5 років; short-term bond державна облігація терміном до 5 років; sinking-fund bonds облігації, що передбачають утворення викупного фонду • облігації з викупним фондом; special assessment bond муніципальна облігація спеціального призначення; split-coupon bond неіменна облігація з купоном із двох частин; stamped bond облігація зі штампом; state bond урядова облігація • облігація, випущена урядом штату; straight bond звичайна облігація; straw bond знецінене боргове зобов'язання; stripped bond облігація, з якої вилучені купони; T-bonds облігації державної скарбниці; tax-exempt bond облігація, дохід якої не оподатковується; term bonds строкові облігації; treasury bonds облігації державної скарбниці; underlying bond облігація, забезпечена пріоритетною заставною; unified bond консолідований цінний папір; unredeemed bonds невикуплені облігації; unsecured bonds незабезпечені облігації • беззаставні облігації; voting bonds облігації з правом голосу; zero-coupon bonds облігації з нульовим купоном
    ═════════□═════════
    bond auction аукціон з продажу облігацій; bond certificate сертифікат облігації; bond coupon купон облігації; bond debt борг за облігацією; bond dividend облігаційний дивіденд; bond drawn for early redemption облігація з фіксованою ставкою для швидкої виплати; bond from bulk issue облігація масового випуску; bond holder власник облігацій; bond interest облігаційний відсоток; bond issue випуск облігацій; bond issued at par облігація за номіналом; bond issuing institution установа-емітент облігацій; bond market ринок облігацій • ринок цінних паперів з фіксованим відсотковим прибутком; bond of restricted negotiability облігація обмеженого обігу; bond price курс облігацій; bond price index курсовий індекс облігацій; bond purchase купівля облігацій; bond quotation курс облігацій; bond redeemed at a premium облігація, сплачена вище від номіналу; bond redemption сплачення облігації; bond register журнал реєстрації операцій з облігаціями; bond series серія облігації; bond sold on tap облігація відкритої серії; bond s redeemable by installments облігації з правом дострокового сплачення часткової виплати; bond subscription підписка на облігації; bond yield прибуток від облігацій • відсоток з облігацій; to call bonds оголошувати/оголосити сплачення облігацій; to draw bonds for redemption сплачувати/сплатити облігації; to issue bonds випускати/випустити облігації; to pay off bonds сплачувати/сплатити облігації; to pay off bonds at maturity сплачувати/сплатити облігації у визначений термін; to redeem bonds сплачувати/сплатити облігації; to register bonds реєструвати облігації; to secure bonds забезпечувати/забезпечити облігації
    bond ‡ securities (391)
    ═════════◇═════════
    облігація < лат. obligatio — зобов'язання
    * * *
    облігація; борговой інструмент; гарантійний фонд; боргове зобов'язання; митне зобов'язання; застава

    The English-Ukrainian Dictionary > bond

  • 93 reserve

    (res.)
    1. n ком. резерв; запас; a резервний; запасний; 2. n фін., бухг. резерв; a резервний
    1. певна кількість чого-небудь, що зберігається для використання; 2. нагромаджений дохід, що утворюється за рахунок перевищення доходів над витратами (surplus) та з прибутків
    ═════════■═════════
    actual reserve фактичний запас; adjusted reserves скориговані резерви; advertising reserve резерв на рекламу; aggregate reserves сукупні резерви; amortization reserve резерв на амортизацію; appropriated reserves цільові резерви; assets valuation reserve резерв оцінки майна; available reserves вільний резерв • ліквідні резерви; bad debt reserve резерв на покриття безнадійних боргів; bank reserve резерв банку; bonus reserve резерв на пільги за оплатою страхових внесків; borrowed reserves резерв, одержаний шляхом позик; buried reserve прихований резерв; business reserves торговельні запаси; capacity reserves резерв виробничих потужностей; capital reserve капітальні резерви; capital redemption reserve резерв для сплати строкових привілейованих акцій • резерв на сплату капіталу; capital revaluation reserve резерв на переоцінку капіталу; cash reserve готівковий резерв • касовий резерв; claims reserve резерв на майбутні виплати страхового відшкодування; commercial reserves промислові запаси; commodity reserves товарні резерви; contingency reserve резерв на непередбачені витрати • резерв на покриття надзвичайних втрат; currency reserves валютні резерви; deficiency reserve резерв на випадок недостачі; depreciation reserve резерв на амортизацію; dividend equalization reserve резерв для підтримання рівня дивіденду • резерв на вирівнювання дивіденду; dollar reserve доларовий резервний фонд; emergency reserve резерв на непередбачені обставини; equalization reserve вирівнюючий резерв; excess reserves надлишкові резерви; explored reserves розвідані запаси; external reserves валютні резерви; financial reserves фінансові резерви; first line reserves централізовані валютні резерви; food reserves запаси харчових продуктів • харчові резерви; foreign currency reserves валютні запаси • валютні резерви; fractional reserves часткові резерви; free reserves вільні резерви банків; funded reserve запасний капітал; general reserve загальний резерв; general contingency reserve загальний резерв на непередбачені обставини; gold reserve золотий запас • запаси золота; gold and foreign exchange reserves золотовалютні резерви; government reserves державні запаси • державні резерви; hidden reserves приховані резерви; industrial reserves запаси промислових фірм; inflationary reserve запас на випадок інфляції; insurance reserve страховий резерв; interest reserve резерв для оплати відсотків; international monetary reserves міжнародні валютні резерви; inventory reserve запасний резерв; investment reserve інвестиційний фонд; labour reserves трудові резерви; land reserves земельні резерви; legal reserve обов'язковий резерв; legal minimum reserve мінімальний встановлений законом резерв • мінімальний обов'язковий резерв; liability reserves резерви проти зобов'язань; liquid reserves ліквідні резерви; material reserves матеріальні резерви; minimum reserve мінімальний запас; monetary reserve валютний резерв; money reserve грошовий резерв; naked reserve чистий резерв; net reserve резерв страхових внесків • теоретичний резерв страхових внесків; nonborrowed reserves власні резерви; official reserves офіційні резерви; official gold reserve офіційний золотий запас; operating reserve оперативний резерв; pension reserve пенсійний фонд; pension plan liability reserve резерви проти зобов'язань пенсійного плану; personnel reserve кадровий резерв; possible reserves потенційні резерви; potential mineral reserves потенційні запаси корисних копалин; premium reserve страховий резерв; prescribed reserve запроваджений законом резерв; primary reserve касовий резерв • первинні резерви; production reserves резерви виробництва; productive capacity reserve резерв виробничих потужностей; qualifying reserve неамортизований резерв; raw material reserves сировинні резерви; redemption reserve резерв для викупу • резерв для сплати; replacement reserve резерв на заміну; required reserves обов'язкові резерви; revaluation reserve резерв на переоцінку капіталу • резерв на переоцінку; revenue reserves резерви, створені з прибутку; secondary reserves вторинні резерви; secret reserves приховані резерви; sinking-fund reserve фонд сплати • викупний фонд; special reserve резерв спеціального призначення; statutory reserve статутний резерв • встановлений законом резерв; stock reserve складський запас; strategic reserve «стратегічні запаси; surplus reserve резервний капітал • надлишковий резерв; tax reserve резерв на сплату податків; undisclosed reserves приховані резерви; undistributable reserves капітальні резерви; untapped reserves невикористані резерви; valuation reserve резерв переоцінки активів; visible reserves відкриті резерви; working reserve резерв оборотного капіталу; world reserves світові запаси
    ═════════□═════════
    reserve account резервний рахунок; reserve against unsettled claims резерв для несплачених вимог; reserve aggregate загальний резерв; reserve allocation principle принцип розподілу резерву; reserve capital резервний капітал; reserve coverage резервне покриття; reserve currency резервна валюта; reserve for amortization резерв на амортизацію; reserve for bad debts резерв на покриття безнадійних боргів; reserve for contingencies резерв на непередбачені витрати; reserve for debt redemption резерв на сплату заборгованості; reserve for depreciation резерв на амортизацію; reserve for doubtful accounts резерв на покриття сумнівних боргів; reserve for expected losses резерв для покриття передбачених збитків; reserves for exports запаси експортних товарів; reserve for increased risk резерв на випадок підвищеного ризику; reserve for obsolescence резерв на заміну застарілого устаткування; reserve for outstanding liability резерв на покриття простроченого боргу; reserve for overheads резерв на покриття накладних витрат; reserve for taxes податковий резерв; reserve fund резервний фонд; reserve fund account рахунок резервного фонду; reserve fund cover покриття резервного фонду; reserve fund distribution розподіл резервного фонду; reserve money резерв грошових засобів; reserve on hand готівковий резерв; reserve price резервна ціна; reserve ratio норма резервного покриття • резервна норма; to accumulate reserves нагромаджувати/нагромадити резерви; to build up reserves створювати/створити резерви; to draw on reserves отримувати/отримати з резервів • брати/взяти з резервів; to increase reserves збільшувати/збільшити резерви; to maintain reserves утримувати/утримати резерви; to put aside as a reserve відкладати/відкласти на випадок резерву; to put in reserve поміщати/ помістити в резерв; to set up reserves створювати/створити резерви; to transfer to reserves переносити/перенести в резерв
    * * *

    The English-Ukrainian Dictionary > reserve

  • 94 file

    1. n
    1) напилок, терпуг; слюсарна пила
    2) пилочка (для нігтів)
    3) перен. шліфування, обробка (літературного твору)
    4) розм. хитрун; пройдисвіт
    5) швидкозшивач; реєстратор (для паперів)
    7) підшиті документи (папери)
    8) підшивка газети
    9) картотека
    10) досьє
    11) ряд, шеренга; колона (людей)
    12) черга, хвіст
    13) шах. вертикаль
    14) заячий слід
    2. v
    1) пиляти; підпилювати; шліфувати терпугом
    2) доопрацьовувати, обробляти (твір тощо)
    3) підшивати, зберігати (папери)
    4) здавати в архів
    5) амер. подавати (представляти) документи
    6) прийняти для виконання (замовлення)
    7) рухатися колоною; іти один за одним
    * * *
    I [fail] n
    1) напилок, слюсарна пилка; пилочка ( для нігтів); шліфування, обробка (особл. літературного твору)
    2) хитрун, пройдисвіт
    II [fail] v
    пиляти, підпилювати; шліфувати напилком; обробляти, доопрацьовувати ( твір)
    III [fail] n
    1) швидкозшивач, реєстратор ( для паперів); шпилька ( для наколювання паперів)
    2) підшиті документи, папери; підшивка ( газети); справа, досьє
    4) , кoмп. файл, масив
    IV [fail] v
    1) зберігати, підшивати ( папери) у певному порядку (тж. file away); підшивати ( газети); здавати до архіву; реєструвати ( документи)
    2) aмep. подавати, представляти документи; звертатися із заявою, проханням
    3) передавати ( повідомлення) по телефону, телеграфу ( про журналіста)
    4) прийняти ( замовлення) для виконання
    V [fail] n
    1) ряд, шеренга; колона ( людей)
    2) черга, хвіст
    3) шax. вертикаль
    VI [fail] v
    іти вервечкою; пересуватися колоною; дефілювати, урочисто проходити

    English-Ukrainian dictionary > file

  • 95 ring

    I
    1. n
    1) кільце; обручка; перстень

    wedding ring — шлюбний перстень, обручка

    2) обруч; обід; обідок
    3) оправа (окулярів)
    4) звич. pl спорт. кільця
    5) кільце корзини (баскетбол)
    6) коло, окружність
    7) кружок, круг
    8) військ. оточення; кільце оточення
    9) циркова арена
    10) ринг; майданчик (для боротьби)
    11) (the rings) plзбірн. професіональні гравці на перегонах, букмекери
    12) ринг, об'єднання спекулянтів, торговців, фабриканти (для контролю за ринком, цінами)
    13) кліка, ватага, банда
    14) (the R.) спорт. бокс
    15) річне кільце деревини
    16) тех. фланець, обойма, чомут
    17) архт. архівольт (арки)
    18) мор. рим
    20) дзвін; дзенькіт
    21) звучання; звук
    22) перен. наліт (чогось), натяк (на щось)
    23) церк. благовіст
    24) набір дзвонів (у церкві)

    ring dotterelорн. пісочник

    to keep (to hold) the ring — додержувати нейтралітету

    2. v
    1) оточувати (кільцем)
    2) обводити кружком; обкреслювати коло
    3) ставити кружком
    4) надівати кільце
    5) накидати кільце (у грі)
    6) затягати кільце в ніс (тварині)
    7) робити кільцевий надріз (на корі дерева)
    8) кружляти (про птахів)
    9) різати кружками (кільцями)
    II
    v (past rang; p.p. rung)
    1) дзвеніти; звучати
    2) дзвонити (про дзвінок, телефон тощо)
    3) здаватися, звучати
    4) дзвонити, подзвонити (біля дверей)
    5) дзвонити по телефону
    6) кинути із дзенькотом (наприклад, монету)
    7) лунати, звучати; бриніти
    8) розноситися, поширюватися (про славу тощо)
    9) наповнюватися (звуками)
    10) дзвеніти у вухах

    ring inрозм. а) представляти; б) ознаменувати дзвоном

    ring off — давати відбій; вішати трубку

    ring off!розм. заткни пельку!; замовкни!

    ring out — прозвучати, пролунати

    ring up — а) розбудити дзвоником; б) дзвонити, викликати по телефону

    to ring down the curtainа) театр. дати дзвінок для спускання завіси; б) завершити (щось), покласти край (чомусь)

    to ring up the curtainа) театр. дати дзвінок для підняття завіси; б) починати (щось)

    * * *
    I [riç] n
    1) кільце; каблучка

    wedding ring — обручка; обруч, ободок; оправа ( окулярів); pl; cпopт. кільця; кільце для спуску ( альпінізм); кільце кошика ( баскетбол)

    2) круг; коло; кружок, коло; вiйcьк. оточення, кільце ( оточення)
    3) циркова арена; ринг; майданчик ( для боротьби)
    4) pl ( the rings) професійні гравці на перегонах, букмекери
    5) об'єднання спекулянтів, торговців, фабрикантів (створене для захоплення контролю над ринком, штучного підвищення цін); кліка, зграя, банда
    6) cпopт. ( the ring) бокс
    8) тex. фланець, обойма, хомут
    9) apxiт. архівольт ( арки)
    10) мop. рим
    11) тex. обичайка, ланка ( труби)
    12) мaт. кільце
    II ['riç] v
    1) оточувати ( кільцем) (ring about або (a)round); обводити кружком; окреслити коло; ставити в кружок

    to ring a bird — кільцювати птаха; накинути кільце ( в іграх)

    5) підніматися або літати кругами ( про яструба), кружляти
    6) різати кружечками, кільцями
    III [riç] n
    1) тк.; sing дзвін, дзенькіт; брязкіт
    3) тк.; sing звук, звучання; (of) відзвук; відгомін; натяк на
    IV [riç] v
    (rang; rung)
    1) дзвеніти, дзенькати; звучати; дзвонити; звучати, здаватися
    2) дзвонити; подзвонити; ( for) викликати дзвінком (кого-небудь, що-небудь); кидати із дзенькотом
    6) ( with) наповнюватися (сміхом, голосами)
    7) розноситися, поширитися ( про славу)
    8) дзвеніти ( у вухах); звучати набридливо

    English-Ukrainian dictionary > ring

  • 96 table

    1. n
    1) стіл, столик

    falling tableамер. розкладний стіл

    2) операційний стіл
    3) компанія (товариство) за столом; співтрапезники
    4) їжа; харчування, столування; кухня

    for (the) table — призначений для їжі

    5) трапеза, їда

    to be (to sit) at table — сидіти за столом, їсти

    6) столик для ігор; дошка для настільних ігор
    7) шаховий столик
    8) гравці за столом
    9) дошка
    10) плитка, дощечка
    11) напис на дощечці; скрижаль

    the ten tablesбібл. десять заповідей:

    12) таблиця
    13) розклад
    14) табель

    of organizationвійськ. штати

    15) список
    16) гірське плато, плоскогір'я
    17) плоска поверхня
    18) тех. стіл (верстата); планшайба; рольганг
    20) грань (алмаза)
    21) архт. карниз
    22) церк. престол (тж the holy table, the Lord's table)

    table corn — цукрова кукурудза, солодка столова кукурудза

    table poultry — птиця, яку відгодовують для столу

    T. Round — круглий стіл, за яким сиділи лицарі короля Артура (тж Round T.)

    to lay smth. on the table — відкласти обговорення чогось (про законопроект тощо)

    to lie on the table — бути відкладеним, бути покладеним під сукно

    to take from the tableамер. повернутися до обговорення (законопроекту)

    to turn the tables on smb. — бити противника його ж зброєю; помінятися ролями

    upon the table — загальновідомий; обговорюваний

    2. v
    1) класти (ставити) на стіл
    2) кидати (викладати) на стіл (гроші, карти)
    3) складати таблиці (списки, розклад)
    4) заносити до списків
    5) пропонувати обговорити; ставити на обговорення
    6) амер. відкладати (відтягувати) обговорення; відкладати у довгий ящик
    7) буд. з'єднувати шипом
    8) розважати гостей
    9) їсти
    10) змальовувати
    * * *
    I n
    1) стіл, столик

    dining-room [polished] table — обідній [полірований]стіл

    falling /folding, collapsible/ table — розкладний стіл

    a table with leaves, drop leaf /gate-legged/ table — розсувний стіл

    pedestal table, table on pillar and claw — круглий стіл на одній ніжці

    high /head, top/ table — стіл для почесних гостей

    the table groans /is abundantly spread/ with good things — стіл ломиться від страв; обідній стіл

    to set /to lay/ the table — сервірувати стіл, накрити на стіл; стіл переговорів (conference, negotiating або реасе table)

    to bring opposing sides to the conference table — посадити супротивників за стіл переговорів, змусити супротивників почати переговори; операційний стіл ( surgeon's або operating table)

    2) тк.; sing товариство або компанія за столом; застілля; співтрапезники
    3) тк.; sing стіл, їжа, кухня

    for (the) table — призначений у їжу

    table poultry — птах, відгодований для столу

    good [liberal /bountiful/, sumptuous] table — гарний [багатий, рясний]стіл

    to keep an open table — бути хлібосольним /гостинним/ хазяїном; трапеза, їжа

    to be /to sit, to be seated/ at table — сидіти за столом, їсти

    4) столик для ігор; дошка для настільних ігор

    card /gaming/ table — ломберний стіл; шаховий столик; гравці за столом; pl триктрак

    6) плита, дощечка; напис на плиті, дощечці; скрижаль

    the ten tables, the tables of the law — peл. десять заповідей

    multiplication tableмaт. таблиця множення

    tables of fire, range tables — вiйcьк. таблиці стрільби

    logarithmic tables, log table — логарифмічні таблиці

    (the laws of) the twelve tables — дв.- рим. icт. Закони дванадцяти таблиць

    table of allowance — воен. табель майна

    table of organizationвiйcьк. штати; розклад; список; перелік

    9) пласка поверхня; плато, плоскогір'я; плита
    11) aнaт. пластинка ( череп)

    inner [outer] table — внутрішня [зовнішня]пластинка

    12) тex. стіл (верстат; планшайба; рольганг; стенд)
    14) гipн. концентраційний стіл
    15) apxiт. карниз
    16) цepк. престол (the Lord's, the holy або Communion table)
    ••

    on the table — що перебуває на стадії обговорення; обговорюваний; загальновідомий ( upon the table) aмep. знятий з обговорення; відкладений

    to lie on the table — бути відкладеним, не обговорюватися ( про законопроект)

    to lay smth on the table — відкласти обговорення чого-н. ( законопроекту)

    to take smth from the table — aмep. повернутися до обговорення ( законопроекту)

    under the table — "під столом", що надерся, п'яний

    to drink smb under the table — перепити кого-н.

    he finished up under the table — він упився, як хлющ; він нализався до того, що звалився під стіл; таємно; непомітно

    to give smth to smb under the table — давати что-л кому-л таємно

    to turn the tables on smbбити супротивника його ж зброєю, відплатити тією же монетою; помінятися ролями

    the tables are turned against me — = щастя відвернулося від мене

    II v
    1) класти, ставити на стіл (що-н.); кидати, викладати на стіл (гроші, карти)

    to table one's cards — образн. розкривати /відкривати/ свої карти

    2) забезпечувати столом, забезпечувати їжею
    3) складати таблиці, списки, розклад; заносити в списки
    4) пропонувати обговорити, виносити або ставити на обговорення

    to table a motion — поставити на обговорення резолюцію /пропозиція/; to table a bill запропонувати /представити/ законопроект

    5) aмep. відкладати або відсувати обговорення; класти під сукно, відкладати в довгу шухляду
    7) бyд. з'єднувати шипом

    English-Ukrainian dictionary > table

  • 97 to

    1. adv
    означає:
    1) приведення до належного стану; передається дієслівними префіксами при-, за-
    2) початок дії — за, до

    to and fro, to and again, to and back — туди й назад

    2. prep
    вказує на:
    1) напрям — до, в, у, на
    3) відстань — до
    7) відношення до когось — до, для, з, за
    8) призначення, право, підпорядкованість — на, в, у, про
    9) межу, ступінь — до
    10) мету — на, до, з
    12) належність, складову частину — від, до

    ten (minutes) to two — без десяти (хвилин) друга (година)

    14) ціну — за, на
    3. part

    tell him if you want to — скажіть йому, якщо хочете (сказати)

    he was seen to enter the house — бачили, що він зайшов у будинок

    * * *
    I [tuː] adv
    1) доведення до потрібного стану або положення, передається дієслівними приставками при-, за-

    we turned to gladly /with a will/ — ми з натхненням узялися за роботу

    they were hungry and fell to — вони були голодні, накинулися на їжу

    to bring smb to with smelling salts — привести кого-н. у свідомість нюхальною сіллю

    a ship moored head to — корабель, пришвартований проти вітру

    to and fro см. to and fro. to and again іст. to to and fro. to and back — = to and fro

    close to — поруч, біля

    we were close to when it happened — ми були поруч, коли уе трапилось

    keep her to!мop. тримай до вітру ( команд)

    II prep

    head to the sea [to the wind] — мop. проти хвилі [вітру]

    to go to town — їхати /відправлятися/ в місто

    to go to the sea — їхати до моря, поїхати на морі

    to turn to the left [to the right] — повернути ліворуч [праворуч]

    to point to smth — вказувати на що-н.

    to see smb to the station [to the corner] — проводити кого-н. на вокзал [до кута]

    he wears his best clothes to church — він ходить в церкву в парадному костюмі; рух до зіткнення з чим-н. на, за, до

    he swung his kit-bag to his back — він закинув мішок з речами за спину; відстань до

    it is five miles to the station — до станції п'ять миль; положення по відношенню до чого-н. до, на; разом з імен. передається прислівником

    to lie to the south [to the north]of — лежати /улаштуватися/ на південь від

    the window looks to the north [to the south] — вікно виходить на північ [на південь]

    placed at the right angle to the wall — поставлений під прямим кутом по відношення до стіни; тимчасове місцеперебування (після дієслова be в перфекті) в

    have you been to bed — є ви спалиє; aмep., дiaл. перебування в якому-н. місці в

    he is to home — він вдома; відвідини якої-н. установи в

    to go to the theatre — ходити /йти/ в театр

    2) вказувати на особу, рідше предмет, до якого направлена дія до, перед; часто передається дaв. відмінком

    greetings to smb — вітання кому-н.

    to listen to smb; smth — слухати кого-н., що-н.

    to speak to smb — розмовляти з ким-н.

    to send smth to smb — послати що-н. кому-н.

    to explain smth to smb — пояснити что-н. кому-н.

    to reveal a secret to smb — розповісти кому-н. секрет

    to apologize to smb — вибачитися перед ким-н.

    who (m) did you give the letter to — є кому ви віддали листє; особа або предмет, сприймаючі яку-н. дію або враження або те, що є об'єктом яких-н. відносини до, для; по відношенню до; передається дaв. відмінком

    attitude to smb; smth — відношення до кого-н., чого-н.

    his duty to his country — його борг по відношенню до батьківщини, його патріотичний борг

    known [unknown]to smb — відомий [невідомий]кому-н.

    clear to smb — ясний кому-н. /для кого-н. /; favourable [unfavourable]to smb сприятливий [несприятливий]для кого-н.

    unjust to smb — несправедливий до кого-н.

    pleasing to smb — приємний кому-н.

    to be cruel to smb — бути жорстоким до кому-н.

    it was a mystery to them — для них це було загадкою; особа, що емоційно або інтелектуально зацікавлена в чому-л; запередається дaв. відмінком

    what is that to you — є тобі яка до цього справає; ти тут до чогоє; чому це тебе цікавитьє

    life is nothing to himвін не дорожить життям особа, на честь якої що-н. здійснюється або проголошується на честь, за; передається дaв. відмінком

    to build a monument to smb — спорудити пам'ятник кому-н. /на честь кого-н. /

    3) вказує на об'єкт висловлювання в, про, на або додаткова пропозиція

    to bear witness to smth — надавати свідчення про що-н.

    to testify to smth — показувати, що; уявляти докази про те, що

    to swear to smth — присягнутися в чому-н.

    to speak to smth — висловлюватися на підтримку чого-н.

    to confess to smth — зызнаватися в чому-н.

    to allude to smthпосилатися або натякнути на що-н.; об'єкт правовідносин, претензії на

    to have a right to smth — мати право на, будь-що.

    to lay a claim to smth — заявити претензію на що-н.

    a document of title to land — документ, що дає право на володіння землею; ( свідому) реакцію на що-л на; передається дaв. відмінком

    (dis)obediance to smb's orders — ( непокора чиємусь наказу)

    in answer /in reply/ to smth y — відповідь на що-н.

    to reply to smb — відповідати кому-н.

    to come to smb s call — з'явитися на чиєсь прохання

    what do you say to a short walk — є як щодо того, щоб піти прогулятисяє; емоційну реакцію на що-л або оцінку чого-н. до

    to his surprise [sorrow] — на його здивування [засмучення]

    to his credit — на його честь; пoeт. реакцію неживих предметів на що-л: waves sparkling to the moonbeams хвилі, що виблискують в місячному світлі

    flimsy houses that shake to the wind — легкі будиночки, які тремтять від вітру

    to the end, to the last — до кінця

    to a high degree y — високій /в большой/ ступеню

    to the exclusion or all others, — ніхто більший, ніхто інший

    stripped [naked]to the waist — роздягнений [голий]до поясу

    rotten to the core — наскрізь гнилий, такий, що прогнив до серцевини: to fight to the last drop of ones blood битися до останньої краплі крові

    to defend ones country to the death — стояти на смерть, захищаючи батьківщину

    to count up to ten [to a hundred] — рахувати до десяти [до ста]

    to cut smth down to a minimum — довести що-н. до мінімуму

    the membership of the club increased to 350 — кількість членів клубу досягла 350; the room was hot to suffocation від спеки в кімнаті нічим було дихати; часову межу до

    the custom survives to this day — звичай, що зберігся до наших днів /існує е досі/; I shall remember it to my dying day я пам'ятатиму це до смерті; ступінь точності до

    to guess the weight of smth to within a kilo — вгадати вагу чого-н. майже до кілограма

    the train arrived to a minute — потяг прибув хвилина в хвилину; межі коливань до

    the weather over the period was moderate to cool — погода в цей період коливалася від помірної до прохолодної; зміна положення або досягнення нового стану в, до, на; передається дієсловом

    to tear smth to pieces /to bits/ — розірвати що-н. на шматки

    to beat smb to death — побити кого-н. до смерті

    he grew to manhood — він став дорослою людиною; міру покарання до

    to sentence smb to prison [to deportation] — засудити кого-н. до тюремного увязнення [до висилки]

    to sentence smb to death — засудити кого-н. до смерті /до смертноъ кари/

    5) вказує на перехід до іншої теми в розмові, до іншого заняття до

    he turned to the page he had marked — він повернувся до сторінки, яку відмітив

    the conversation turned to painting — розмова плавно перейшла до живопису; початок дії за

    to fall/to set є to turn/ to smth — братись за що-н.

    he turned to eating [to reading] — він взявся /пішов/ за їжу [за читання]

    6) вказує на ціль, мету на, до, для, з ціллю
    7) = toady I 2
    8) ласк. icт. дитинка, жабеня
    ••

    to treat smb like a to under the harrow — зневажати /третирувати/ кого-н., тримати кого-н. у чорному тлі

    English-Ukrainian dictionary > to

  • 98 trellis

    1. n
    1) шпалера, шпалерна форма дерева
    3) грати для витких рослин
    4) решітка (мінералу тощо)
    2. v
    1) ставити підпірки (для плодових дерев)
    2) робити ґрати (для витких рослин)
    3) закривати решіткою
    * * *
    I [`trelis] n
    1) шпалера, шпалерна форма дерева; підпора ( для плодових дере)
    II [`trelis] v

    English-Ukrainian dictionary > trellis

  • 99 в

    1) (с винит. падеж. для означения движения, на вопрос: куда?) в или у (ув, уві) (с вин.), до (с род.), на (с вин.). [Іди в світлицю, кинь у комору, вскочити уві щось, скочив ув амбар]. Еду в город, в Киев - їду до міста, до Київа. В руки - до рук. В церковь - до церкви. Поехал в деревню - поїхав на село;
    2) (с винит. падеж. для означения перехода из одного состояния в другое и в других отвлечен. значен.) в, у (ув, уві), на (с вин.), до (с род.) и др. [Взяли в салдати. Не вдавайсь у тугу (в любощі). Віра в себе]. Обратиться в лгуна - перевернутися на брехуна (также: в брехуна). Обратиться в пар - взятися парою. Вступить в бой, в разговор - стати до бою, до розмови;
    3) (с винит. падеж. для указания цели, назначения и т. д.) по укр. чаще всего на с вин. пад. В дополнение, в знак, в доказательство, в шутку - на додаток, на знак, на довід, на жарт. Но также: до, з (с род.), за (с вин.). Во внимание принять - до уваги взяти. В наказание - за кару. Вменить в вину - поставити за вину. Во внимание к чему-л. - з уваги на що. Поставить в пример - поставити за зразок. В память - на незабудь;
    4) (в длину, ширину, толщину, глубину) завдовжки, завширшки, завтовшки, завглибшки, или: удовж, ушир, утовш, углиб. В величину - завбільшки, убільшки. Во весь рост - на ввесь (на цілий) зріст. Груз в десять пудов - вага на десять пудів. Пьеса в трёх действиях - пієса на три дії. Здание в три этажа - будинок на три поверхи;
    5) (с вин. для обозн. образа действия) у[в], на, на в[у] (с вин.). В розницу, в присядку, в карты - в роздріб, навприсядки, у карти. В клочки - на шматки. Во все лопатки, во всю ивановскую - на всі заставки. Во всё горло - на всі заводи и т. д.;
    6) (с вин. пад. для обозначения времени, на вопрос: когда?) по укр. иногда также ставится в (у, ув) с вин., напр, у вівторок; но часто просто родит. падеж: в тот день, в ту ночь, в обеденное время - того дня, тієї ночи, обідньої доби и т. д.; кроме того, часто ставят предл. під (с вин. п.) и за (с род.): в обеденное время, в хорошую погоду - під обідню добу, під добру годинку и т. д. В наше время, в старину - за нашого часу (за наших часів), за старовини. Во время чего-л. - за чого, під час чого: за царювання Нерона, за Нерона, під час війни; иногда став. один твор. пад.: в ночную пору - нічною добою; в последнее время - останніми часами. В полночь, в полдень - опівночі, опівдні, об обідній порі. В срок - свого часу, вчасно. За с твор. пад.: в третий раз - за третім разом. Два рубля в месяц - два рублі на місяць. В ту пору - на ту пору;
    7) (с вин. пад. на вопрос: во сколько времени?) по укр. став. предл. за с вин. пад.: в одну зиму - за одну зиму;
    8) (с вин. пад. для обознач. сходства) по укр. также в (у, ув и т. д.) с вин.: в отца пошел - в батька вдавсь;
    9) (с местным пад. для обознач. места, на вопрос: где?) в, у (ув), также с местн. пад.: в хаті, в місті, у воді. Также - на с местным, напр.: на селі, на місті. Та же конструкция с обозначением состояния и различн. отношений передается по укр. разнообразно: в мыслях - на думці, на мислі; во сне - уві сні; в беде - під лиху годину, при лихій годині; в здравом уме - при здоровім (-вому) розумі, при старості, при бідності; что мне в вас? - що мені по вас? в этом отношении, во всех отношениях - з цього погляду, з усякого погляду, всіма сторонами; в пяти верстах - за п'ять верстов и т. д.;
    10) (с предлож. падеж. для обознач. времени) в (у, уві) с предлож., о (с предл.). за (с род.), під (с вин.) или просто родит. пад., напр.: в мае месяце - у травні; в пятом часу - о п'ятій годині; в прошлом году - минулого року; в печальном веке - під сумний вік, за сумного віку.
    * * *
    I
    ізуа́льный візуа́льний, зорови́й, ви́джений, ба́чний
    II предл.; тж. во
    1) в, у (кого-що), (а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов; при обозначении какой-л. группы, разряда лиц, предметов, в состав которых кто-что-л. включается, входит) в, у (ко́го-що), до (кого-чого); (при обозначении предмета, в который кто-что-л. облекается, заключается) в, у (що); (при обозначении занятия, состояния, в которые кто-л. вовлекается, вступает, или предмета, состояния, в которые что-л. переходит, превращается) в, у, на (кого-що); (при указании на количественные признаки, вес, размер, на кратность соотношений чисел, величин) з, в, у, на (ко́го-що); переводится также конструкциями без предлогов; ( при указании на цель действия) на, в, у, за (кого-що), до (чо́го); (при указании на момент, срок совершения чего-л.) в, у, на (кого що), за (чого, кого-що), під (що); (преим. в сочетании с порядковыми числительными при обозначении часа) о, ( перед гласным) об (чому); переводится также конструкциями без предлогов
    2) с предложн. п.: в, у (кому-чому); ( иногда) на, при (кому-чому); (при указании состояния, в котором кто-что-л. находится, сферы психической деятельности, в которой протекает действие) в, у (кому-чому), за (кого-чого); (при указании меры расстояния от чего-л.) за (скільки), в, у (скількох); (при указании на момент или период, в который что-л. происходит) в, у (чо́му), за (чого); ( среди чего) серед (чого); ( в сочетании с порядковыми числительными при обозначении времени) о, ( перед гласными) об (чому)
    III
    ітлення, осві́тлення

    Русско-украинский словарь > в

  • 100 кадка

    діжка, (небольшая) прикадок (-дка), (большая) кадіб (-доба), кадовб (-довба), кадуб, кадов; см. Кадь; (низкая, широкая) шаплик, шерітвас, переріз, зрізок (-зка); (долбленая, с крышкой и замком) бодня, кубло; (с ушами и крышкой) забійниця; (для воды) водянка, водник; (для квашения) квасник, квасна діжка; (для капусты) капустянка; (для хранения зерна, муки) сипанка; (для сала) салниця; (с маслом) масничка, (зап.) фаска, фасочка.
    * * *
    ді́жка, ку́хва; ( большая) ка́діб, -доба, ка́дівб, -довба, ка́дуб; ( для воды) во́дник, водя́нка; ( для цветов) шапли́к, -а; ( для бучения) жлу́кто; (преим. с крышкой и замком) бо́дня; ( квашня и больших размеров) діжа́

    Русско-украинский словарь > кадка

См. также в других словарях:

  • ДЛЯ — (без удар.), предлог с род. 1. В пользу, ради кого чего нибудь; предназначая кому чему нибудь. Он для семьи всё сделает. Приготовьте для меня билет. || Из уваженья к кому чему нибудь (разг.). Я это сделаю только для вас. 2. чего. С целью чего… …   Толковый словарь Ушакова

  • для — (без удар.), предлог с род. 1. В пользу, ради кого чего нибудь; предназначая кому чему нибудь. Он для семьи всё сделает. Приготовьте для меня билет. || Из уваженья к кому чему нибудь (разг.). Я это сделаю только для вас. 2. чего. С целью чего… …   Толковый словарь Ушакова

  • ДЛЯ — ДЛЯ, предл. требующий род. и показывающий назначение или цель действия: к, ради. Для чего, ради чего, зачем, почто, к чему, на что; для того, для то, ради того, к тому. Стараться для кого, ради, за, на. Для того что, понеже, поелику, ибо. Не для… …   Толковый словарь Даля

  • ДЛЯ — ДЛЯ. Изменение значения предлога не всегда вызывается развитием и ростом отвлеченных грамматических категорий, но может быть результатом частных сдвигов во фразеологической системе языка. Предлог для до конца XVIII в. имел причинное значение ради …   История слов

  • Для неё — Pour elle Жанр драма …   Википедия

  • для — К, на, ради, в видах, в интересах, с целью, в пользу кого, в угоду кому. На сей конец. В видах содействия беднякам. Во избежание, во исполнение. . См …   Словарь синонимов

  • ДЛЯ — кого (чего), предл. с род. 1. Указывает назначение или цель чего н. Всё д. победы. Купить д. детей. Вредно д. здоровья. Ведро д. воды. Не д. чего (незачем, бесцельно). 2. Указывает на субъект состояния. Время д. меня дорого. Д. матери все дети… …   Толковый словарь Ожегова

  • Для — предл. с род. 1. Употребляется при указании на цель совершения действия. 2. Употребляется при указании на назначение или на предназначение предмета. 3. Употребляется при обозначении лица или группы лиц, которым что либо предназначается, по… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • для — (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • для — для, предлог …   Русский орфографический словарь

  • для — предлог с род. п. 1. Употребляется при обозначении лица, предмета, в пользу которого что л. делается, которому что л. предназначается. Калиныч вошел в избу с пучком полевой земляники в руках, которую нарвал он для своего друга, Хоря. Тургенев,… …   Малый академический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»