(дикая)

астр., вчт, матем., физ.

- алгебраическая задача

астр., вчт, матем., физ.

- алгебраическая задача

вырваться

1) вириватися, видиратися и т. д. - см. I. Вырывать;

2) вихвачуватися, вихватитися, вимикатися, вимкнутися, вибиватися, вибитися, видобутися (вибутися) на волю, виприснути з рук; (о ветви - вырваться вверх) порснути вгору. [Вимкнулися з облоги. Розум мав він про себе, не дуже з ним вихвачувався (Клітка)];

3) (о чувстве, прорваться) вибухнути. [Тепер тая мука, сльозами вибухнула (Грінч.). Вибухла глибока дикая печаль (Крим.)];

4) (об огне, пламени, дыме) вихвачуватися, вихоплюватися, бухати, бухнути, жахати, жахнути, ударити, гаснути, шагати, шагнути; бурхати, пошибати.

* * *

1) вирива́тися, вирватися; ( выдираться) видира́тися, ви́дертися и ви́дратися

2) (стремительно появляться, выходить) вирива́тися, ви́рватися, вихо́плюватися, ви́хопитися и мног. повихо́плюватися; (о пламени, дыме) жаха́ти, жахну́ти, шуга́ти, шугнути, вибуха́ти и бу́хати, ви́бухнути, жбу́хати, жбу́хнути

3) страд. несов. вирива́тися; видира́тися; висми́куватися; вихо́плюватися, вихва́чуватися

1) коза, козлиця, козиця. [На похиле дерево і кози скачуть (Номис). І молоко і сир козлиці їм на вечерю подала (Шевч.)]. Дикая -за - дика коза, (степная) сайгак, сугак (-ка). Выдрать (вздуть), как Сидорову -зу - відлупити, як Сидорову козу. Похожий на -зу - козуватий;

2) (попрыгунья: о женщине) коза, скакуха, стрибуха;

3) (носилки у каменщиков) козла (-зел);

4) (для подъёма повозки при смазке колёс) коза; срвн. Козлы 3;

5) коза, козиця, ґайда (Херс.); срвн. Волынка;

6) (игра) коза, горюдуб (-ба);

7) (таган для огня) коза, жаро[і ]вня;

8) (клок недожатого хлеба) гребінці (-ців), недожинок (-ка), (обрядовый) цапова борода.

* * *

бот. Cannabis sativa L. конопля, (чаще мн. ч.) коноплі (-пель), ум. конопельки (- льок). Одно зерно или стебель -пли - см. Конопелина. Мужские стебли -пли - плоскінь, поскінь (-кони), побірниці (-ниць). Женские (семенные) стебли -пли - матірка, матка, матки (-ток). -пля намоченная в воде - помік (-моку). Вырывать созревшие мужские стебли -пли - брати плоскінь, (женские) вибирати коноплі. [Вони з Гафійкою плоскінь беруть (Коцюб.)]. -пля дикая - см. Кипрей. -пля индейская, бот. Cannabis indica L. - індійська конопля. -пля остяцкая, бот. Urtica cannabina L. - кропива. -пля турецкая - см. Клещевина.

* * *

1) корінь (-реня), ум. корінець (-нця), корінчик, ув. коренище, кореняка, соб. коріння, ум. коріннячко. [Камінь росте без кореня (Номис)]. -рни и -ренья - коріння, корені (-нів). [Мусить плуг квітки з корінням рвати (Франко)]. -рень дерева, идущий в землю вертикально - стовба. -рень зуба, пера, ногтя - корінь зуба, пера, нігтя. -рень книги - см. Корешок 3. -рень дела - початок справи. -рень учения горек, а плоды его сладки - учитися гірко, а знати солодко; працюй гірко, а з'їси солодко (Комар). Смотреть в -рень (вещей) - дивитися в корінь (речей). Пряные -ренья - коріння, прянощі (-щів). Питаться -реньями - живитися корінням. Хлеб на -ню - хліб (збіжжя) на пні (на стеблі, в накоренку). [Запродував лихварям збіжжя ще в накоренку (Л. Укр.)]. До -ня, в -рень истреблять - до кореня, до накоренку, до коріннячка, у-пень, до-щенту, до ноги нищити (з[ви]нищувати) кого, що. Изругать в -рень кого - вилаяти на всі заставки (на всі боки, на всю губу) кого. Покраснеть до -ня волос - см. Покраснеть. С -нем рвать, вырывать, вырвать что - з корінням рвати, виривати, вирвати що, (искоренять) викоріняти и викорінювати, викоренити що. С -нем вон - геть з корінням (з коренем). Пускать, пустить -ни во что - пускати, пустити корінь (коріння) у що, (глубоко) укорінятися и укорінюватися в чому и у що, за[роз]корінятися, за[роз]коренитися, окоренитися (глибоко) в чому. [Те, що найглибше пускає своє коріння в народню душу (Грінч.). В саду вишенька вкоренилась (Грінч. III)]. Это дерево пускает отростки от -ня - це дерево пускає (виганяє, вигонить) парості (пагони, пагінки, паростя), пароститься з кореня (з коріння). Злоупотребления пустили глубокие -ни - надужиття (зловживання) геть розкоренилися. Прикрепиться -нями к чему - прикоренитися до чого. Пресечь зло в -не - припинити (знищити) зло при корені (при корінні, в корені, в зародку). В -не неправильно - в корені (в основі своїй) несправедливо (неправдиво, неправильно). При самом -не отрубить, отрезать - при самому корені (при самому корінні, прикро) відрубати, відрізати (відтяти) що. [Прикро, одрубав дерево (Хорольщ.). Прикро одрізав ніготь (Хорольщ.)]. Подсечь под -рень - підсікти (підтяти) при корені (при корінні) що. -рень за -рень - око за око. Сделанный из -ня - см. Корневой 2;

2) (в народн. назв. различных растений) корінь, коріння. -рень белый, La erpitium latifolium L. - стародуб (-ба). -рень бобовый, Corydalis solida Sm. - ряст (-ту). -рень винный - а) (копытный, скипидарный) - см. Копетень; б) (животный, макаршин, сердечный) Polygonum Bistorta L. - ракові шийки (-йок), рачки (-ків), левурда. -рень водяной, Calla palustris L. - образки (-ків), фіялковий корінь. -рень волчий, Aconitum Napellus L. - зозулині черевички (-ків). -рень волчковый, Ononis spinosa L. и hircina Jacq. - вовчуг (-га), вовчуган, вовча (бичача) трава. -рень гвоздичный, Geum urbanum L. - гребінник, вивишник, гравілат (-ту). -рень глистный, Dictamnus albus L. - ясенець (-нця), (редко) ломиніс (-носа). -рень горький, Saussurea amara D. C. - гіркий корінь, гірчак (-ка). -рень громовый - см. Спаржа (дикая). -рень драконов, Arum dracunculus - кліщинець (-нця). -рень дубильный, Statice latifolia Smith. - кермек широколистий, дубильний корінь, чинбарник. -рень жабин, Campanula sibirica L. - дзвоник сибірський, жабин корінь. -рень железный - см. под Железный. -рень жёлтый, Statice tatarica L. - кермек татарський, жовтиво. -рень завязной, Potentilla Tormentilla Schr. - курзілля; см. Лапчатка. -рень змеиный, Vincetoxicum officinale Mnch. - ластовень (-вня), зміїний корінь. -рень золотой - а) Lilium martagon L. - см. Лилия; б) Asphodelus luteus L. - золотень (-тня) жовтий. -рень зубной - см. Камнеломка. -рень козельиовый, кошачий, очной, Valeriana officinalis L. - овер'ян (-ну), бісове (чортове) ребро, котяче зілля. -рень красильный, Rubia tinctorum L. - марена. -рень красный, Anchusa officinalis L. - воловик (- ка), рум'янка, краснокорінь (-реня), медунка, свинюшник. -рень любовный, Platanthera bifolia Rich. - любка, нічна фіялка. -рень майский - см. Петров крест. -рень Марьин - см. Пион. -рень медвежий, Meum Athamaticum - бурич ведмежий. -рень мужской, чародейский, Atropa mandragora L. - мандрагора, мандриґуля. -рень олений, Torilis Anthriscus Gmel - опуцьки (-ків), ошипок (-пка), свербигуз (-за). -рень параличный - см. Переступень. -рень печёночный, почечный, Ageratum conyzoides L. - пахучка звичайна. -рень пьяный - см. Белена. -рень раменный, Euphorbia virgata W. et K. - молочай (-чаю) лозовий, молочак (-ка), романів корінь. -рень рвотный - а) см. Копетень; б) іпекакуана. -рень сальный - см. Окопник. -рень сладкий, Scorzonera hispanica L. - зміячка еспанська, солодкий корінь. -рень собачий, чёрный, Cynoglossum officinale L. - чорнокорінь (-реня), собачий корінь (язик), воловий язик. -рень солнечный, Orobanche borealis Turcz. - вовчок (- чка) північний. -рень солодковый, Glycyrrhiza echinata L. - солодкий корінь, солодець (-дця), солодика, люкреція, люкриця. -рень сухотный, Arum maculatum L. - кліщинець (-нця) плямистий, козяча борода. -рень фиалковый, Iris florentina L. - півники флорентійські, косиця, фіялковий корінь. -рень хлебный, Psoralea bituminosa L. - псоралея. -рень царский, Imperatoria Ostruthium L. - царзілля, (редко) стародуб. -рень чемеричный, Veratrum album L. - біла чемериця, чемерика, чемерник. -рень чумный, Petasites officinalis L. - кремена лікарська. -рень алтейный, фарм. - проскурняковий корінь (-кове коріння);

3) (перен. о человеке) дуб, дубар (-ря), непохитний, упертий, суворий;

4) запрячь лошадь в -рень - запрягти коня в голоблі. Лошадь ходит в -ню - кінь править (бігає) за голобельного;

5) грам. - корінь. -рень слова - корінь слова;

6) мат. - корінь. -рень из числа а - корінь з числа а. Извлекать, извлечь -рень n-ой степени из числа а - добувати, добути кореня n-ого ступеня з числа а или коренювати, прокоренювати число а числом n.

* * *

1) ко́рінь, -реня

2) грам., мат. ко́рінь

1) (животное) кішка, кітка, кицька, (чаще употр. муж. р.) кіт (р. кота). [Знову кішка до голубів лізе! (Звин.). Од мняса вже чути, нехай коти та собаки з'їдять (Звин.)]. Дикая -ка - дика кішка, (чаще) дикий кіт. Мех из дикой -шки - хутро з дикого кота. -ка мяукает - кішка нявчить, нявкає. Они живут, как -ка с собакой - вони живуть, як кіт із собакою. Между ними чорная -ка пробежала - вони глек розбили; чорний котяка поміж ними перебіг. Знает -ка чьё мясо съела - знає кішка чиє сало з'їла. Мечется, как угорелая -ка - бігає (кидається) як очмарілий кіт. Живуч, как -ка - живучий, як кішка (як кіт). -ке игрушки, а мышке слёзки - кішці смішки, а мишці слізки (Номис); кіт гуляє, а мишка загибає. -ка и мышка (игра) - кіт і мишка; гра в кота й мишку;

2) (якорь) ко[і]твиця, якір (р. якоря); см. Якорь. [Врешті грек підняв котвицю, і чорний баркас посунув до берега (Коцюб.)];

3) (снаряд, род крюка) рак (-ка), рачок (-чка), (диал. рус.) кошка. [Рачком відра витягають, як хто впустить (Канівщ.)]. Железные -ки - залізні раки, (для вытягивания гвоздей) лапиця;

4) (плеть) канчук-трійчатка;

5) бот. Agrimonia Eupatoria L. - парило звичайне, нечуй-вітер, зрад-зілля, реп'яшки польові, гладишник, парник.

* * *

1) кі́шка; ки́цька, кі́тка; ( кот) кіт, род. п. кота́

2) ( якорь) кішка; ( небольшой) рачо́к, -чка́

3)

(раст. Chenopodium) лобода, ум. лобідка, ласк. лобо[і]донька, лобо[і]дочка. [Ой не буде, не буде вище крону лобода (Пісня). Лихе горе та бідонька, моя гірка та лобідонька (Манжура)]. Отдельное растение, стебель -ды - лободина, (собир.) лободиння. [Живе як сорока на лободині (Номис)]. Сделанный из -ды - лободяний, з лободи. [Постав хату з лободи, а в чужую не веди (Приказка)]. Плохие года, коли во ржи -да - лиха біда - на вгороді сама лобода. Сеяли рожь, а косим -ду - сіяли пшеницю, а вродило кукіль та щирицю. Видима беда, что во ржи -да, а то беды, как ни ржи, ни -ды - лихо в світі, як вівсюг у житі, а ще гірша біда - зерна хліба нема. -да дикая, Chenopodium album L. - лобода біла, лобода свиняча, (зап.) натина. -да душистая, Chenopodium Botrus L. - лобода кудрявець, кудрявці (-ців). -да свиная, Chenopodium hybridum L. - бешичник, лобода крислата. -да вонючая, навозная, Chenopodium olidum sive Vulvaria - лобода смердяча, п'ять-трава. Atriplex L. - лутига, лобода. -да садовая, красная, Atriplex hortense L. - лобода, лобода городня.

* * *

бот. Althaea rosea Cav. рожа, городня (садова) рожа. (редко) мальва, ум. роженька, рожечка, роженочка. [Городня рожа висока, а собача - низенька і цвіте дрібніш (Звин.). Щоб ти, моя дитино, цвіла до віку, як рожа (Н.-Лев.)]. -ва лекарственная, дикая, Althaea officinalis L. - калачики, проскурняк (-ку), проскурки, дика рожа, собача рожа. -ва лесная Malva silvestris L. - слиз лісовий, калачики лісові, дзіндзівер, проскурки (-рок).

* * *

I. зоол. Coregonus maraena маре[и]на, сиг (-га).

II. 1) бот. Rubia tinctorum L. - марена (красильна), (ум. маренка), крапка. Дикая -на, Asperula tinctoria L. - барвиця. Медовая -на, Galium verum L. - медівник (-ку), медова марена;

2) (краска) марена;

3) см. Марина.

* * *

бот. Olea europaea

I. маслина, олива, маслинове, оливне дерево. [Сивая маслина (Крим.). Оливи срібне листя (Л. Укр.)]. Дикая -на - см. Лох.

II. Маслина (плод) - (чёрная) маслина, (зелёная, оливка) олива, оливка. [Що тії очі!. Чорнії маслини! (Крим.)].

* * *

моховий, (і)мховий, імшедовий. [Три подушки імхових (Лукаш.)]. -вая роза - повстиста троянда, (дикая, Rosa tomentosa Smith.) повстиста шипшина.

* * *

бот. Mentha L. м'ята, ум. м'ятка. -та водяная (M. aquatica L.) - м'ята водяна, блохівник (-ку). -та дикая - а) (или глухая, конская, M. arvensis L.) м'ята польова, м'ята кучерява, м'ята глуха, м'ята дика, м'ята кінська; б) (или русская, M. viridis L.) м'ята зелена, м'ята квасна. -та курчавая (M. crispa L.) - м'ята кучерява, м'ята городня, м'ята садова, м'ята крута. -та лесная (M. silvestris L.) - м'ята лісова, драголюб (-бу) лісовий. -та перечная (M. piperita L.) - м'ята холодна, м'ята справжня, галущанка. -та пташья (Stellaria media V. M.) - мокрець (-рецю), зірочник (-ку) (середній), канаркова травка. -та сердечная (M. Pulegium L.) - м'ята блошниця, полій (-лію), блохівник (-ку). -та собачья - а) (Ballota nigra L.) м'яточник, собача м'ята, глуха кропива, шандра вонюча, біло[чорно]кудреник (-ку); б) (или кошачья, Glechoma hederacea L.) розхідник (звичайний), котики, кошечник (-ку), кошача м'ята, будра. -та степная (Nepeta Cataria L.) - котяча м'ята, котовик, шанта, глушник (-ку).

* * *

бот. Artemisia absinthium L. полин (-ну) и полинь (-ню). [Гіркий, як полин]. Дикая луговая мелкая полынь (A. austriaca Jacq.) - біле віниччя, білі вінички, нехворощ біла, полинець (-нця), віниччя полинкове. Прутяная, каменная, степная, глухая полынь (A. campestris L.) - вінички, (чорна) нехворощ.

* * *

прорвать

I. проривати, прорвати що; (вырвать) виривати, вирвати що (греблю); (одежду) продирати, продрати и продерти, роздирати, розідрати и роздерти що (одежу); (пропалывать) проривати, прорвати, пробирати, пробрати, прополювати, прополоти; (о мн.) попроривати, пороз[попро]дирати; попробирати, попрополювати що. [Нащо-ж ти, доню, стелю проривала? (Чуб.). Водиця гребельку прорвала (Основа). Болячка набрякла та й прорвала (Грінч.)]. -вать неприятельские ряды - прорвати ворожі лави. -вало кого - прорвало кого. [Савчука як-раз прорвало (Виннич.)]. Прорванный - прорватий и прорваний; продертий, розідраний, роздертий; пробраний, прополотий. -ться -

1) прориватися, прорватися, бути прорватим (прорваним) (об одежде) продиратися, продертися и продратися, бути продертим и т. д.; (о нарыве) проривати и прориватися, прорвати и прорватися. [Піймали дуже багато риби, аж невід їх проривався (Єванг.). Ледве промінь прорветься на мить знову хмари (Л. Укр.). Німим отверзуться уста, прорветься слово, як вода (Шевч.). Прорвалася загата (Кримськ.). Мішок прорвався (продерся)];

2) (сквозь что) прориватися, прорватися, (продираться) продиратися, продертися, (пробиваться) пробиватися, пробитися крізь що. [Сурма проривається крізь галас (Л. Укр.). Ринули в тісні проходи, кудою хтів продертися Зогак (Крим.)];

3) прохоплюватися, прохопитися, (обычно о чувстве) вибухати, вибухнути. [Забавки, в яких искрами прохоплюються передчуття будучини (Ніков.). Вибухла глибока, дикая печаль (Крим.)];

4) (бывать) випадати, випасти, траплятися, трапитися.

II. Прорывать, прорыть - проривати, прорити, (прокапывать) прокопувати, прокопати, (о мн.) попроривати, попрокопувати що, крізь що. [Носом прорию (Рудч.). Прокопали хідники]. -рыть нору - прорити, проточити нору. -рыть канал - прорити канаву. Вода -ла - вода прорила (промила) берег. Прорытый - проритий, прокопаний. -ться - прориватися, проритися, бути проритим, прокопуватися, прокопатися, бути прокопаним; см. Прокапываться.

* * *

1) прорива́ти, прорва́ти и попрорива́ти

2) (несов.: рвать в течение определённого времени) рва́ти [ці́лу годи́ну], прорва́ти

1) прорива́ти, прори́ти и попрорива́ти; ( прокапывать) проко́пувати, прокопа́ти и попроко́пувати

2) (несов.: рыть в течение определённого времени) ри́ти [ці́лий день], прори́ти

раст. Asparagus officinalis (дикая спаржа) шпараґи (-ґів), холодок (-дку), заячий холодок, заяча капуста, підчос (-су).

•

- фаза внедрения