Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(данному)

  • 1 знак

    1) (жест) знак (-ку). [І він знаками показував їм і остававсь німий (Єв.)]. Мимический знак - мімічний знак; миг[ґ] (-гу), кив (-ву). -ками (мимикой) - на миг(ґ)ах. [Німі розмовляють на миґах]. Сделать, подать, дать знак головою, глазами, рукою - подати, дати знак или показати головою, очима, рукою;
    2) (признак) знак, ознака, ознак, признака, познака; см. Признак. [Ті ридання (дзвонів) металеві - знак, що хтось розстався з світом (Франко). Смерть виразно поклала свою страшну ознаку на змученому обличчі (Грінч.)];
    3) (примета) знак, признака, прикмета; см. Примета. [І дуб посадили на прикмету проїжджачим (Шевч.)];
    4) (пометка) знак, зазначка, познака, відзнака; см. Пометка. Делать на ч.-л. -ки (метить) - значити що. Имеющий знак (намеченный) - значний, значкий, значений. [Значні гроші. Значний віл (Н.-Вол. п.)]; 5 (письменный) знак, значок (- чка). [Почали тими чи иншими значками записувати свої думки (Єфр.)]. Знак переноса - розділка, рисочка. -ки препинания - розділові знаки. Знак вопросительный, восклицательный - знак питання (запитання), знак оклику. Знак действия, корня, мат. - знак дії, знак кореня;
    6) (след от ч.-л.) знак, значка, познака, слід, прислідок (-дку), (от удара кнутом и т. п.) смуга, пасмуга, басаман; см. След. [Це все поклало свій знак на ніжно-задуману музу (Ніков.)]. -ки насилия - знаки, познаки насильства, ґвалту;
    7) (свидетельство, знамение) знак, ознака, ознак, знамено, свідоцтво. [Мій меч? Це знамено святої правди (Куліш)]. В знак согласия, благодарности, уважения - на знак згоди, вдячности, пошани. [Товариші мовчки хитнули головою на знак згоди (Крим.)]. Молчание знак согласия - хто мовчить, той не перечить;
    8) (символ) знак, ознака, знамено [Для мене хрест - знак віри (Куліш)];
    9) (сигнал) гасло, знак. Дать подать знак к восстанию, к сражению - дати, подати гасло до повстання, до бою. По данному -ку - за даним гаслом, знаком;
    10) (отличительный, оффициальный) знак, відзнака, ознака. Гербовый, денежный знак - гербовий, грошовий знак. [Скасування грошових знаків (Н. Гром.)]. Знак отличия - відзнака. -ки достоинства - ознаки гідности, (у козаков) клейноди (знаки власти). Орденские -ки - кавалерія, орденські відзнаки. Межевой знак - межовий знак; копець (р. копця), кляк. Предостерегательные -ки - перестережні, застережні знаки. Морские -ки - морські знаки. Береговые -ки - берегові знаки. Условный знак - умовний знак. Каторжный знак - каторжанське тавро.
    * * *
    1) знак, -а; ( метка) позна́ка

    в \знак к чего́ — на знак чого́

    \знак к вла́сти — знак вла́ди; ( атрибуты власти) ист. клейно́ди, -дів, диал. клейно́ти, -тів

    2) (отпечаток, примета) знак, -у и -у

    в \знак к па́мяти — на зга́дку, на па́м'ять, на спо́мин, на спо́гад

    Русско-украинский словарь > знак

  • 2 исключительный

    ви(й)нятковий, виїмковий, виключний, виметний, (диал.) опрічний, (особенный) особливий. [Це траплялося рідко, при виняткових випадках (Н.-Лев.). В рідких, виїмкових хвилях (Франко). Йому либонь трапились на сей раз якісь виключні вражіння (О. Пчілка). Що отсе за виметний такий і безщасний факт! (Кон.). Се я сказав тобі по приязні, як річ опрічну (Л. Укр.)]. -ный закон - винятковий закон. -ные мероприятия - надзвичайні заходи. -ные обстоятельства - виключні (незвичайні) обставини. -ное положение - надзвичайне становище; виїмковий, виключний стан. -ное право - виключне право. -ный талант - винятковий, небуденний талант. -ный случай - надзвичайна пригода, -ний випадок. -ный дурак - дурний як треба, туман вісімнадцятий.
    * * *
    1) (не похожий на других, особенный, необыкновенный) винятко́вий; ( чрезвычайный) надзвича́йний

    \исключительныйые зако́ны — винятко́ві зако́ни

    \исключительныйый слу́чай — винятко́вий (надзвича́йний) ви́падок, надзвича́йна приго́да

    2) (присущий только данному лицу, предмету; единственный) ви́ключний

    \исключительныйая со́бственность госуда́рства на зе́млю — ви́ключна вла́сність держа́ви на зе́млю

    \исключительныйые права́ — ви́ключні права́

    Русско-украинский словарь > исключительный

  • 3 приноравливать

    и -норовлять приноровить
    1) что к чему (прилаживать) - припасовувати, припасувати, приладновувати, приладнувати, приладнати, прилаштовувати, прилаштувати що до чого; (обычно к обстоятельствам, ко времени и т. д.) пристосовувати, пристосувати (до обставин, до часу); (приучать) наломлювати, наломити кого, що до чого; срв. Прилаживать, Приспособлять. [Міста, раніше чи пізніше, а мусять пристосувати себе до того живого народнього моря, з якого собі живущі соки черпають (Єфр.)]. -ровить свой характер к обстоятельствам - пристосувати, припасувати свою вдачу до обставин;
    2) см. Применять 1 и 3, Прилагать. -ровить закон к данному случаю - прикласти, застосувати закон до даного випадку. Приноровленный -
    1) припасований, приладнований, прилаштований, пристосований; (приученый) наломлений;
    2) прикладений, застосований до чого. -ться -
    1) (стр. з.) припасовуватися, приладновуватися, прилаштовуватися, пристосовуватися, бути припасованим, приладнованим, прилаштованим, пристосованим до чого, прикладатися, застосовуватися, бути прикладеним, застосованим до чого;
    2) (взв. з.) пристосовуватися, пристосуватися, припасовуватися, припасуватися, принатурюватися, принатуритися; (привыкать) призвичаюватися, призвичаїтися до кого, до чого; см. Применяться 5. [Призвичаювавсь до народнього побуту й праці (Єфр.). Корова принатурилась їсти солому, а то все не хотіла після сіна (Звин.)]. -виться к чьему-л. характеру - пристосуватися, принатуритися, прикластися до чиєїсь вдачі.
    * * *
    несов.; сов. - приноров`ить
    пристосо́вувати, пристосува́ти и попристосо́вувати

    Русско-украинский словарь > приноравливать

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»