Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(груба)

  • 1 груба

    техн. печь ( комнатная)

    Українсько-російський політехнічний словник > груба

  • 2 Нитченка

    груба нитка; (для рыболовных сетей) суканка, соб. (диал.) суч (-чи), (дель) діль (- ли).

    Русско-украинский словарь > Нитченка

  • 3 изразцовый

    кахе[о]льний, кахляний, кахльовий. -вый завод - кахельна виробня, кахельня. -вая печь - груба з кахлів, кахльова груба. -вый мастер - кахельник.
    * * *
    ка́хельний, кахле́вий; ( сделанный из изразцов) кахля́ний и кахляни́й

    Русско-украинский словарь > изразцовый

  • 4 нагревать

    нагреть
    1) нагрівати, гріти, нагріти, вигрівати, вигріти, у[о]грівати, у[о]гріти, пригрівати, пригріти, (о мног.) понагрівати, повигрівати, повгрівати, попригрівати. [Ну, то й справді нагрівай окропу (Рудч.). Грубка добре нагріває хату (Київщ.). Окропи гріти (Рудч.). Лежить собі проти сонця, живіт вигріває (Рудан.). Ледачого і кожух не вгріє (Грінч. I)]. Эту комнату одною печью не -греешь - цієї кімнати одною грубою не нагрієш, (не вгрієш, не огрієш). -грей железо путём - нагрій залізо як слід (добре);
    2) нагрівати, нагріти. -ть место - нагрівати, нагріти місце. Он нигде себе места не -греет - він ніде собі місця не нагріє. -ть руки у чего (перен.) - гріти, нагріти (погріти) руки (кишеню) коло чого, чим, напхати кишеню коло чого, поживитися коло чого; срв. Поживляться. [Буде чим руки погріти (Номис)]. -реть себе плечи - нагріти собі плечі, (перен.) намахатися;
    3) (колотить) лупцювати, налупцювати, м'яти, наминати, нам'яти, дуба[о]сити, надуба[о]сити, гамселити, нагамселити, гріти, нагріти кому що. -реть бока, шею кому - надавати стусанів під боки, напарити (полатати) боки, нам'яти в'язи, надавати по потилиці кому. Нагретый - нагрітий, вигрітий, у[о]грітий, пригрітий, понагріваний и т. п. -ться -
    1) нагріватися, грітися, нагрітися, понагріватися; бути нагріваним, нагрітим, понагріваним и т. п. [Як їсть - так нагріється, а як робить - так ізмерзне (Номис). Горн палав, залізо грілось (Грінч.). Груби добре понагрівалися (Васильківщ.). Уже попригрівалися окропи (Сл. Гр.)]. Комната уже -грелась - у хаті вже нагрілося, хата вже огрілася. Вода в комнате -грелась - вода в хаті нагрілася. В печи -грелось - у печі (в грубі) напалилося (нагрілося). Печь -грелась - піч (груба) напалилася (нагрілася). [Напалилася груба добре (Сл. Гр.)];
    2) (вдоволь, сов.) нагрітися (грея) попогріти (досхочу), (греясь) попогрітися (досхочу), (о мног.) понагріватися.
    * * *
    несов.; сов. - нагреть
    нагріва́ти, нагрі́ти; ( согревать) вигріва́ти, ви́гріти

    \нагревать ре́ть ру́ки — нагрі́ти ру́ки

    Русско-украинский словарь > нагревать

  • 5 беременная

    женщ.) вагітна, тягітна, важка, груба, черевата, самодруга, непорожня, у поважному стані, (о кобыле) - жеребна, (о корове) - тільна, (о свинье) - поросна, (о суке) - щенна, (об овце) - суягна, кітна. Почувствовать себя -ой - почутися. Быть -ой - бути у тяжі, у тяжу, ходити важкою, у тяжі, в тяготі, ходити дитиною, такою, в такім ділі бути, бути при надії, надію мати.
    * * *
    1) прил. вагі́тна; диал. важка́
    2) в знач. сущ. вагі́тна, -ої, у тя́жі

    Русско-украинский словарь > беременная

  • 6 брутто

    брутто, грубо. Вес брутто - груба вага, вага з тарою (= вес товара с упаковкой).
    * * *
    эк.
    бру́тто (неизм.)

    Русско-украинский словарь > брутто

  • 7 вывевать

    вывеять віяти, вивівати, вивіяти, (выдувать) видимати. Вывеянный - провіяний [Пшениця вже провіяна], вивіяний. [Груба вже холодна: вивіяна].
    * * *
    тж. выв`еивать; несов.; сов. - в`ывеять
    вивіва́ти и виві́ювати, ви́віяти

    Русско-украинский словарь > вывевать

  • 8 голландка

    1) см. Голландец;
    2) матроська сорочка;
    3) груба, срв. Голландская печь.
    * * *
    I II
    1) ( печь) гру́ба; ( небольшая) гру́бка, гола́нка
    2) ( корова) голенде́рка
    3) ( курица) гола́нка
    4) мор. гола́нка

    Русско-украинский словарь > голландка

  • 9 голландский

    голандський, нідерландський, (вульг.) галанський, (о скоте) голендерський. Голландская печь - груба.
    * * *
    голла́ндський

    Русско-украинский словарь > голландский

  • 10 истапливать

    истопить
    1) (печь, печку) палити (в печі, в грубці), напалювати, напалити (піч, грубку), топити, витопити (в печі, в грубці), (избу) топити хату и в хаті. [Чужу хату топить - свої очі сліпить (Шейк.). Добре напали піч: хліб сажатимемо (Звин.). Так напалив грубку, що не можна в хаті висидіти (Сл. Ум.)];
    2) (воск, свинец: плавить) топити, стопити, розтопити що (віск, олово); см. Растопить;
    3) -пить судна - потопити судна, кораблі;
    4) (истратить топкой) спалювати, спалити, випалювати, випалити чого (дров, вугілля). Истопленный - напалений, витоплений; стоплений, розтоплений; потоплений; спалений, випалений. -ться -
    1) (о печи: топиться) витоплятися, витопитися, (нагреваться) напалюватися, напалитися. [Піч витопилася (Сл. Гр.). Напалилась груба добре (Сл. Гр.)];
    2) (о воске, свинце) топитися, стопитися, розтопитися;
    3) -питься (о мн.: утонуть) - потопитися;
    4) спалюватися, спалитися, випалюватися, випалитися.
    * * *
    I несов.; сов. - истоп`ить
    1) ( нагревать топкой) топи́ти и вито́плювати, ви́топити и мног. повито́плювати, пали́ти, -лю́, -лиш, ви́палити, -лю, -лиш; сов. прокури́ти, -курю́, -ку́риш
    2) ( расходовать на топку) спа́лювати, спали́ти, випа́лювати, ви́палити и мног. повипа́лювати
    II несов.; сов. - истоп`ить
    (нагревая, расплавлять) топи́ти и сто́плювати, стопи́ти, розто́плювати и розтопля́ти, розтопи́ти; ( перетапливать) перето́плювати и перетопля́ти, перетопи́ти

    Русско-украинский словарь > истапливать

  • 11 каланча

    1) каланча, дозорча (дозірна) башта (вежа);
    2) (на заводах) каланча, груба (з високим димарем), димар (-ря).
    * * *
    1) ( вышка) каланча́, ба́шта, дозо́рча ве́жа
    2) (перен.: верзила) довготеле́сий, довга́нь, -ня́

    Русско-украинский словарь > каланча

  • 12 кишка

    1) анат. - кишка, мн. кишки (-шок), (двенадцатиперстная) дванадцятипала кишка, дванадцятка (Мед. Сл.), (тонкая) тонка кишка, (толстая) товста (груба) кишка, (слепая) сліпа кишка, (подвздошная) крута, клубова кишка (Мед. Сл.), (прямая) кутня кишка, кутнячка, кутниця, відходник (Мед. Сл.). [Хоч вовна, аби кишка повна (Приказка)]. -ки вообще - тельбухи, калюхи (-хів), скинбеї (-їв). -ка для набивания колбас - ковбасна кишка, ковбасянка;
    2) (рукав при насосах, помпа) кишка. [З кишки пожежу заливають (Харківщ., Звин.)]. Лезть из -шок, работая - з шкури лізти. Надорвать -ки (работой, смехом) - кишки (животи) порвати;
    3) -кою - ключем, низкою, пасмом; см. Гуськом.
    * * *
    1) анат. кишка́

    вы́мотать [все] кишки́ — ви́мотати [всі] кишки́

    вы́пустить кишки́ — ( убить) ви́пустити кишки́

    2) ( шланг) рука́в, -а, шланг

    Русско-украинский словарь > кишка

  • 13 комната

    1) кімната, хата (мн. хати, хат). [У нас одна груба на три хаті (Звин.). Онде-ж і вони, ті люди: сидять у третій клубній хаті (Р. Край)]. В доме всего сорок -нат жилых и служебных - в будинку всіх сорок житлових і службових хат. Квартира о двух -тах (из двух -нат) с кухней - квартира на (диал. про) дві хати[і] з пекарнею (кухнею). Учреждение помещается, в двенадцати -тах - інституція розташована в дванадцятьох кімнатах. Секретарь находится (помещается) в седьмой -те - секретар пробуває в сьомій кімнаті. Отдельная -та - окрема кімната;
    2) (горница, покой) кімната, горниця, світлиця, (побольше) покій (-кою), ум. кімнатка, кімнаточка, горничка, світличка, світлочка, (ласкат.) світлонька, покоїк (-ка). [Поставлю хату і кімнату (Шевч.). А йдіть-но, дядьку, вас у горниці кличуть батюшка (Київщ.). В північній столиці, в розкішній світлиці на ліжку лежить бюрократ (Самійл.). Та привели Бондарівну в покої високі (Пісня)]. Верхние, нижние -ты - горішні, долішні кімнати. Гостинная -та - вітальня. Классная -та - класна кімната, клас (-су). Приёмная -та - приймальня. Рабочая -та - робітня. Раздевальная -та - роздягальня. Столовая -та - їдальня. Меблированные -ты - (у)мебльовані кімнати. Обставлять -ты - опоряджати, уряджати кімнати. Убирать -ты - прибирати кімнати, прятати в кімнатах (в хатах).
    * * *
    кімна́та; кімнати́на, ха́та; ( светлица) світли́ця, го́рниця, покі́й, -ко́ю

    Русско-украинский словарь > комната

  • 14 малочувствительный

    малочутливий, (маловосприимчивый) маловразливий. [Малочутлива людина]. -ные весы -
    1) груба вага, грубі терези;
    2) малочутний, малодошкульний.
    * * *
    малочутли́вий

    Русско-украинский словарь > малочувствительный

  • 15 натапливать

    и Натоплять натопить
    I. 1) (печь, избу) напалювати, напалити, натоплювати, натопити (піч, грубу, хату и в печі, в грубі, в хаті), (о мног.) понапалювати, понатоплювати (печі, груби, хати и в печах, у грубах, у хатах). [Напалили в грубці, що в хаті не всидиш (Сл. Ум.). Натопи хату (Номис)];
    2) (жиру, воску и т. п.) натоплювати, натопити, (о мног.) понатоплювати чого; (молока) напряжувати, напряжити, (о мног.) понапряжувати (молока). [Понатоплювати смальцю (Богодух.)]. Натопленный -
    1) напалений, натоплений, понапалюваний, понатоплюваний;
    2) натоплений, понатоплюваний; напряжений, понапряжуваний. -ться -
    1) напалюватися, напалитися, понапалюватися; бути напалюваним, напаленим, понапалюваним и т. п. [Напалилася груба добре (Сл. Гр.). Понатоплювалися хати (Сл. Гр.)];
    2) (вдоволь, сов.) - а) напалитися, натопитися, попопалити, попотопити (досхочу), (о мног.) понапалюватися, понатоплюватися; б) натопитися, попотопити (досхочу), (о мног.) понатоплюватися; напряжитися, попопряжити (досхочу), (о мног.) понапряжуватися. Срв. Топить.
    II. Натапливать, натопить (в воде) - натоплювати, натопити, (о мног.) понатоплювати, потопити кого. Натопленный - натоплений, понатоплюваний, потоплений. -ться - натоплюватися, натопитися, понатоплюватися; бути натоплюваним, натопленим, понатоплюваним;
    2) (вдоволь, сов.) натопитися, (о мног.) понатоплюватися.
    * * *
    I несов.; сов. - натоп`ить
    ( нагревать топкой) нато́плювати, -люю, -люєш, натопи́ти, -топлю, -топиш и мног. понато́плювати, напа́лювати, -люю, -люєш, напали́ти, -палю, -палиш и мног. понапа́лювати
    II несов.; сов. - натоп`ить
    (растапливать, приготавливать топлением) нато́плювати, -люю, -люєш, натопи́ти, -топлю, -топиш и мног. понатоплювати

    Русско-украинский словарь > натапливать

  • 16 низать

    низывать
    1) низати (нижу, -жеш), нанизувати, (продевать, зап.) силяти що, що на що. [Саме кінчала низати намисто, а нитка й урвалася (Канівщ.). У своїх поезіях він ниже перлини незрівнянної лірики (Р. Край). Нитка дуже груба, - важко силяти коралі (Брацл.)]. Рыбу -жут на кукан - рибу нанизують на кукан;
    2) (пронизывать) низати, пронизувати, проймати, прошивати кого, крізь що. [Холод мене ниже (Щогол.)]. Низанный - низаний, оконч. нанизаний, (о мног.) понизаний, понанизуваний. -ться -
    1) (стр. з.) низатися, нанизуватися, бути низаним, нанизуваним и т. п.;
    2) (возвр. з.) низатися, нанизуватися, силятися.
    * * *
    низа́ти (ни́жу, ни́жеш), нани́зувати, -зую, -зуєш

    Русско-украинский словарь > низать

  • 17 печь

    I. сущ. ж. р., ум. печка піч (р. печи), ум. пічка, пічечка, (небольшая для варки пищи летом во дворе или в сенях) кабиця, кабичка. Кухонная печь - вариста піч. Печь голландская, комнатная - груба, ум. грубка. Класть печь - становити (ставляти) піч, грубу. Затопить печь - розпалити піч, грубу, запалити, розпалити, затопити, розтопити в печі (в грубі). Из семи печей хлеб едал - бував у бувальцях. В печи уже совершенно погасло - в печі вже ні хуху, ні духу. Что в печи, то на стол мечи - що хата має, тим і приймає; чим хата багата, тим і рада. Печь банная для пара - кам'янка. Обжигальная печь - горен (-рна) и горно (-рна, ср. р.), (для выжига извести) вапнярка, вапельня, (гончарная) ганчарська піч, ганчарський горен; (для обжига кирпичей) гартовня, палянка. Плавильная, доменная печь - гамарна піч, гамарня, гута; (коксовальная) кокусна піч. Стекловарная печь - гута. Печь для гонки смолы - мазарня. Печь для выжигания угля - углярня.
    II. и печи гл.
    1) пекти (н. вр. печу, -чеш…, -чуть). [І сьогодні хліб печу, і завтра пектиму];
    2) (жечь) пекти, палити, пражити, жарити, парити, смалити. Солнце -чёт - сонце пече (палить, пражить и т. д.).
    * * *
    I глаг.
    пекти́; (о солнце; о чувстве жжения) пали́ти; ( о солнце), пря́жити, пра́жити; нестерпно палити
    II сущ.
    пі́ч, род. п. пе́чі; (комнатная, голландская) гру́ба

    Русско-украинский словарь > печь

  • 18 предупреждать

    -предить
    1) (опережать) по[у,ви]переджати, по[у,ви]передити кого, що; срв. Предварять. [Думки так і літали по його голові, попереджаючи слова (Коцюб.). А що, одначе, коли він переб'є, попередить мене (Кониськ.)];
    2) кого о чём (предуведомлять, предостерегать) - попереджувати, попереджати, попередити, пере[за,о]стерегати, пере[за,о]стерегти, упереджати, упередити кого про що, (народн., описат.) навіжки давати кому; см. Предостерегать. [Забула перестерегти його, що йде на ніч у Чорновус (Грінч.). Наперед застерегаю читача (Крим.). Остеріг мене, що груба димить (Кониськ.). Перестерегав, щоб вона не говорила неправди (Грінч.). Треба бігти й остерегти його (Коцюб.). Барана стрижуть, а козлу навіжки дають (Ном.)];
    3) что (предотвращать, предохранять) - запобігати, запобігти чому; срв. Предотвращать. [Запобігти лихові (Куліш)];
    4) кого чем (сделать что-л. скорее) - у[по]переджати, у[по]передити, випереджати, випередити кого в чому. -ждать чьи желанья - попереджати чиї бажання. Предупреждённый -
    1) по[у]переджений;
    2) пере[за,о]стережений, упереджений через кого;
    3) запобіжений;
    4) у[по]переджений, випереджений. -ться -
    1) (быть опережённым) по[у]переджатися, бути по[у]передженим;
    2) (быть предуведомленным, предостережённым) пере[за,о]стерегатися, бути пере[за,о]стереженим, упередженим через кого.
    * * *
    несов.; сов. - предупред`ить
    1) ( заранее извещать) попереджа́ти и попере́джувати, попере́дити, диал. упереджа́ти, упереди́ти; ( предостерегать) остеріга́ти, остерегти́, перестеріга́ти, перестерегти́, застеріга́ти, застерегти́
    2) ( что - предотвращать) запобіга́ти, запобі́гти (чому), відверта́ти, відверну́ти (що)
    3) ( опережать) випереджа́ти, ви́передити, попереджа́ти и попере́джувати, попере́дити; (желание, намерение диал.) упереджа́ти, упере́дити

    Русско-украинский словарь > предупреждать

  • 19 Кафля

    и Кахля из нем. Kachel) кахля (-лі), кахель (-хля), мн. кахлі (-хель и -холь, -хлів). [Груби кахляні: одна - з зелених кахель, а друга - з білих мальованих (Ол. Пчілка). Кахольна груба з мальованих кахоль (Грінч.). Піч була з зелених водолазьких кахлів (Квітка)].

    Русско-украинский словарь > Кафля

См. также в других словарях:

  • ГРУБА — ГРУБА, грубка жен., курск., орл., вор. голландская или комнатная печь (русская варистая), особенно изразцовая; | лежанка при печи; | дымволок, очелыш и труба русской печи. Ще, твоя изба та па чорному. аи с грубою? | Яма грубой, печкой, подвалом,… …   Толковый словарь Даля

  • ГРУБА — (нем. Grube яма). Небольшая каменная или кафельная печь в Малоросс. избах. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910 …   Словарь иностранных слов русского языка

  • груба — сущ., кол во синонимов: 2 • печь (78) • труба (93) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • груба — голландская печь , донск., сарат. (РФВ 66, 204), дымоход (Павл.). Из нем. Grube яма …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • ГРУБА — ГРУБКА печь для огревания комнат …   Казачий словарь-справочник

  • Груба — (грубка, грунка)    1. Небольшая печка для отопления и разогрева пищи, обычно соединенная с русской печью.    2. Голландская печь.    3. Труба русской печи.    (Термины российского архитектурного наследия. Плужников В.И., 1995) …   Архитектурный словарь

  • груба — и, ж. Піч, що служить для опалювання приміщення …   Український тлумачний словник

  • груба — Невелика піч для опалення приміщень та підігріву їжі …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • груба — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • груба — бой, ж. Ол. Вагітна, (про жінку, про самку) …   Словник лемківскої говірки

  • груба — вагітна …   Лемківський Словничок

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»