-
41 кровь
ж.sang mприли́в крови — congestion f; hypérémie f ( scient)
пусти́ть кровь — saigner vt
истека́ть кровью — perdre son sang
разби́ть, изби́ть в кровь — mettre en sang
он весь в крови́ — il est couvert de sang, il est tout sanglant
••голуба́я кровь — sang bleu
глаза́, нали́тые кровью — les yeux injectés
проли́ть кровь за Ро́дину — verser son sang pour la Patrie
по́ртить себе́ кровь разг. — se faire du mauvais sang, se faire de la bile
смыть кровью оби́ду — laver une injure dans le sang
пить чью́-либо кровь разг. — sucer le sang de qn
обагри́ть ру́ки кровью — tremper ses mains dans le sang
купа́ться в крови́ — se baigner dans le sang
кровь бро́силась ему́ в лицо́, в го́лову — le sang lui monta au visage, à la tête
се́рдце кровью облива́ется — mon cœur saigne
у неё кровь сты́нет от стра́ха — la peur lui glace le sang
э́то у него́ в крови́ ( унаследовано) — il a cela dans le sang
у него́ горя́чая кровь — il a le sang chaud
у него́ кровь игра́ет — le sang lui bout dans les veines
(она́) кровь с молоко́м разг. — (elle a) un teint de lis et de rose
* * *n1) gener. sang2) simpl. jus de groseille3) argo. marasquin, raisin -
42 dentudo
m1) Куба ма́ко, аку́ла- ма́ко, се́ро-голуба́я аку́ла2) Арг., Пар., Ур. денту́до ( рыба семейства харацинновых) -
43 greda
fголуба́я гли́на -
44 sangre
f1) кровьsangre arterial, roja — артериа́льная кровь
sangre negra, venosa — вено́зная кровь
bañado, tinto en sangre — за́ли́тый, обагрённый кро́вью
de sangre caliente — а) ( о животном) теплокро́вный б) перен горя́чий; вспы́льчивый
de sangre fría — а) ( о животном) холоднокро́вный б) перен споко́йный; уравнове́шенный; флегмати́чный
echar mucha sangre; irse en sangre — истека́ть, исходи́ть кро́вью
hacerse sangre — пора́ниться, поцара́паться до кро́ви
manar sangre — ( о ране) сочи́ться кро́вью
2) перен кровь; род; пле́мяsangre azul — голуба́я кровь
- a sangre y fuegode pura sangre — чистокро́вный пр и перен
- ahogar en sangre
- alterar la sangre
- chupar la sangre
- dar sangre
- lavar con sangre
- llevar en la sangre
- mala sangre
- no llegará la sangre al río
- sangre fría
- sudar sangre -
45 вид
1) (образ, подобие, наружность) вигляд, образ, подоба, постать, постава, стать, (к)шталт, визір (р. -зору), врода. [Мати веселий (гордий, сумний, нужденний) вигляд. Дух святий прийняв подобу (постать) голуба. Постава свята, а сумління злодійське]. В таком виде - в такому вигляді, в такій постаті. В наилучшем виде - в найкращому вигляді, в найкращому світлі, як-найкраще. В п'яном виде, в трезвом виде - по-п'яному, п'яним бувши, по-тверезому, тверезим бувши. Внешний (наружный) вид - зверхній (надвірній) вигляд, врода. На вид, с виду - на вигляд, на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з погляду, з виду, з лиця. [Пшениця гарна на взір]. Странный на вид - дивний з погляду, дивного вигляду, дивно виглядаючи. При виде - бачучи, побачивши. Под видом кого, чего - наче-б то хто, що, ніби-то хто, що, в вигляді кого, чого, в образі кого, чого, під позором кого, чого. В виде наказания ему решено… - за кару йому визначено… В виде опыта, милости - як спроба[у], як ласка, за ласку. Иметь вид кого, чего, представляться в виде кого, чего - мати подобу, вигляд кого, чого, виглядати, показуватися, видаватися, як (немов) хто, як що и ким, чим. [Гарне хлоп'я, шкода тільки, що паненям визирає. Виглядає немов винний]. Делать, сделать вид - удавати, удати кого, чинитися ким, виставляти себе як, що. [Удавати невинного, удавати ображеного. Удавав, немов спить. Старе виставляє себе, що не скоро їсть]. Принимать, принять какой-л. вид - набирати, -ся, якого вигляду, перейматися видом, брати (узяти) на себе лице (лик). Подавать, показывать вид - давати в знаки, давати ознаку, вдавати ніби. Не показывать и вида, что… - і навзнаки не давати, що…;.2) (матем.: форма, фигура) стать, подоба, форма, вигляд;3) (ландшафт, пейзаж) крайовид, вигляд, вид. [Чудовий гірський крайовид. Ой, що за чудові вигляди тут у вас і на річку й за річку (Н.-Лев.). Вид навкруги був сумний];4) (видимость, возможность быть видимым): На виду - на оці, на видноті. Быть на виду у кого-л. - бути в оці, в очу, перед очима, перед віччю в кого. [Перед очима в хижої татарви]. Иметь в виду кого, что (рассчитывать на кого, на что) - мати на увазі (на оці) кого, що, важити на кого, на що. [Письменник, що важить і на сільського читача…]; (принимать во внимание, сообразоваться) - оглядатися, уважати на кого, на що, мати кого (що) на думці, на оці, в очу, на увазі, думати на кого. [Народоправство централістичне раз-у-раз оглядатиметься на потреби центральних людей більш, ніж на наші (Єфр.). Передовики лядської політики мали в очу саме панство (Куліш). На кого ви думаєте? = кого вы имеете в виду?]. Имелось в виду - була думка. Имея в виду, что… - маючи на увазі (на оці), що…, уважаючи на те, що… В виду того, что… - з огляду[ом] на те, що… В виду (чего) - через що, уважаючи на що, з оглядом[у] на що, тим що… В виду ранней весны - уважаючи (з огляду[ом]) на ранню весну. Ставить кому на вид - виносити кому перед око, звертати чию увагу, подавати кому на увагу, виставляти (завважати) кому. Скрыться из виду - загубитися, щезнути з очей. Выпустить из виду - спустити з уваги, з очей, забутися. Итти за кем, не выпуская из виду - іти за ким назирцем (назирці), наглядом (наглядці). Для виду - про (людське) око, для [ради] годиться, на визір, для призору. [Аби був на визір]. Ни под каким видом - жадним способом, ні в якому разі. Видом не видать - зазором не видати, і зазору немає;5) (разновидность) відміна, порідок, відрід (р. -роду), вид. [А це дерево вже иншого порідку];6) (биол.) відміна, вид. [Численні відміни звірів];7) пашпорт, посвідка, картка (на перебування, на проживання десь);8) (грам.) вид, форма. [Вид недоконаний, доконаний, одноразовий];9) виды, -ов, мн. - думка, гадка, намір, мета, сподіванки. Из корыстных видов - за-для корисної мети. В видах чего - за-для чого, маючи на увазі щось, за-для якихсь виглядів. В служебных видах - за-для виглядів (в в-ах) службових. Иметь виды на кого, на что - бити (цілити, важити) на кого, на що, накидати оком на кого, на що. [Не дуже б'є на кріпацьких парубків (Мирн.)]. Виды на урожай, на будущее - сподіванки (вигляди) на врожай, на майбутнє. Видать виды - бувати (бути) в бувальцях, у Буваличах. Видавший виды - обметаний, бувалий.* * *I1) ( внешность) ви́гляд, -у; ( облик человека) о́браз, подо́ба, по́стать, поста́ва; ( состояние) стан, -у2) (перспектива, открывающаяся взору) вид, ви́гляд; ( пейзаж) краєви́д, -у, крутови́д, -у3)ви́ды — (мн.: планы, расчёты) ви́ди, -дів, пла́ни, -нів; ( перспективы) перспекти́ви, -ти́в; ( намерения) на́міри, -рів
4) ( паспорт) вид; по́свідка\вид на жи́тельство — по́свідка на прожива́ння
быть на виду́ у всех — бути на виду́ (на оча́х, перед очи́ма) в усіх
в ви́де чего́ — у ви́гляді чо́го; (в качестве чего-л.) як що
вида́вший ви́ды — бува́лий, яки́й (що) бува́в у бува́льцях, сущ. бува́лець, -льця
де́лать, сде́лать \вид — удава́ти, уда́ти
для ви́да — для (задля) годи́ться; про лю́дське́ о́ко
из ви́ду (из ви́да) скры́ться — зни́кнути (ще́знути, пропа́сти) з оче́й
име́ть в виду́ — ( предполагать) ма́ти на ува́зі; ( иметь намерение) ма́ти на́мір, збира́тися
име́ть в виду́ кого́-что — ма́ти на ува́зі (на меті́, на ду́мці) кого що
на виду́ — на видноті́
II биол., лингв.на \вид ду́ у всех — на оча́х (пе́ред очи́ма, на виду́) у всіх; ( публично) прилю́дно
и пр. вид, -у\вид расте́ний — вид росли́н
ви́ды обуче́ния — ви́ди навча́ння
-
46 золочёный
и Золоченый прил. золочений, позолочений, позолочуваний, (в поэзии) позлотистий, златомальований (Шевч.). [Що в голуба та сивая голова, а в голубки позолочувана (Пісня)].* * *прил.золо́чений, позоло́чений, ви́золочений -
47 лазоревка
пт. Parus coeruleus L. синиця блакитна.* * *орн.блаки́тна (голуба́) сини́ця -
48 ли
и ль союз чи (ставится впереди вопроса); (при усиленном вопросе, сомнении) чи-ж, чи то, чи то-ж, а чи; (в вопрос. предл. после отриц. ещё) хіба (разве). [Турботно дожидали, чи не одужає Маруся (Грінч.). Чи винна-ж (да виновата ли) голубка, що голуба любить? Чи винен той голуб, що сокіл убив? (Шенч.). Адже вода позаливала всі закапелки, - чи то-ж виберуть її звідти? (Грінч.)]. Дома ли он? - чи він (у)дома? чи (в)дома він? Скоро ли он приедет? - чи скоро він приїде? Правду ли вы говорите? - чи ви правду кажете? Будет ли этому конец, или не будет? - чи буде цьому край, чи не буде? Не лучше ли без детей? - чи не краще без дітей? (с оттенком сомнения) без дітей чи не краще? Доживём ли до того? - чи доживемо до того? (с сомнением) може до того чи й доживемо. Не всё ли равно? - чи-ж не однаково? Хіба не однаково? Я ль не молодец? - чи-ж я не козак? Так ли? - а чи так воно? Ой ли?! - ов! овва! [«Перевелися тепер рицарі в Січі.» - «Овва!» - гукнув тут на всю світлицю Кирило Тур (Куліш)]. Что ли; ну ли - чи що. [Що він там чортів сліпить, чи що? (Номис)]. Да ну ли, иди уже! - та ну-бо йди вже, чи що! Ли - ли - чи - чи, чи - а чи, чи - чи то, чи то - чи, чи то - чи то. [Чи жать, чи не жать, а сіяти треба (Шевч.). На що він моргає, - чи на мої воли, а чи на корови, чи на моє біле личко, чи на чорні брови (Гнід.). Будьмо скрізь українцями - чи то в своїй хаті, чи в чужій, чи то в своєму краї, чи на чужині (Коцюб.). Чи то летять над містом літні хмарини, чи то змагається з нічними сутінками блідий світанок листопаду, а чи сонце спадає в імлу затишної долини (М. Зеров)]. Тот ли, другой ли - чи той, чи (хто, хтось) инший. Близко ли, далеко ли - чи близько, чи далеко. Так ли, не так ли, - мне безразлично - чи так, чи не так, - мені байдуже.* * *I част., союз; тж. льчи (преим. ставится в начале предложения); (при усиленном вопросе, сомнении) чи ж, чи то ж, а чиII(мера длины и веса в Китае и др.) лі (нескл., с.) -
49 прострачивать
-строчить перестрочувати, перестрочити, (о мног.) поперестрочувати що чим; срв.I. Простёгивать. Простроченный - перестрочений, перестрочуваний. [У голуба сизая голова, а в голубки позолочувана, чорним шовком перестрочувана (Пісня)]. -чиваемый - перестрочуваний. -ться - перестрочуватися, перестрочитися, бути перестроченим. [Отут чобіт перестрочується в одну смужку, а отут - у дві (Звиног.)].* * *несов.; сов. - простроч`итьпрошива́ти, проши́ти -
50 petty crimes are punished; great ones are rewarded
syn: laws catch flies, but let hornets go freeза дрібні злочини карають, за великі – нагороджують ≅ ловить яструб безкарно кури, а голуба і за просо б'ють що вільно панові, то не вільно Іванові що ігуменові можна, то братії зась laws catch flies, but let hornets go freeEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > petty crimes are punished; great ones are rewarded
-
51 sang
m1. кровь ◄P2► f ;les globules du sang — кровяны́е тельца́; une transfusion du sang — перели́вание кро́ви; une prise de sang — взя́тие кро́ви; faire une prise de sang — брать/взять кровь; une perte de sang — поте́ря кро́ви; perdre tout son sang — исте́чь pf. кро́вью; un coup de sang — апоплекси́ческий уда́р; un animal à sang chaud (à sang froid) — теплокро́вное (холоднокро́вное) живо́тное; couvert de sang — окрова́вленный; une flaque de sang — кровяна́я лу́жа; ↑лу́жа кро́ви; il est tout en sang — он весь в кро́ви; ● le sang me monte à la tête — кровь уда́рила мне в го́лову; le sang lui monta au visage — у него́ кровь прилила́ к лицу́; il a les yeux injectés de sang — глаза́ у него́ налили́сь кро́вью; il a ça dans le sang — э́то у него́ в кро́ви; un bain de sang — крова́вая ба́ня; un être de chair et de sang — живо́й челове́к, существо́ из пло́ти и кро́ви; mettre en sang la figure de qn. — разби́ть pf. в кровь лицо́ кому́-л.; couleur sang de bœuf — тёмно-кра́сный цвет; rouge sang — крова́во-кра́сный; il a le sang chaud — он вспы́льчив <горя́ч>; il a du sang bleu ∑ — в его́ жи́лах течёт голуба́я кровь, он благоро́дного происхожде́ния; il a du sang de navet — он тря́пка (sans volonté); — он трус (lâche); il n'a pas de sang dans les veines ∑ — у него́ в жи́лах [течёт] не кровь, а води́ца; он трус; il a du sang sur les mains ∑ — у него́ ру́ки в кро́ви; blesser jusqu'au sang — глубоко́ заде́ть pf., ↑ра́нить pf.; un buveur de sang — кровопи́йца; laver une offense dans le sang — смыва́ть/смыть оби́ду кро́вью; sucer le sang du peuple — пить <соса́ть> ipf. кровь [из] наро́да; verser des larmes de sang — пла́кать ipf. крова́выми слеза́ми; suer sang et eau — труди́ться ipf. до седьмо́го по́та; из ко́жи вон лезть ipf.; cela glace le sang ∑ — от э́того кровь сты́нет <ледене́ет> в жи́лах; allumer le sang — заже́чь pf. кровь; ↓распаля́ть /распали́ть; mon sang se glace dans mes veines — кровь сты́нет у меня́ в жи́лах; mon sang n'a fait qu'un tour — я был потрясён; se faire du mauvais sang — по́ртить ipf. себе́ кровь; волнова́ться ipf., пережива́ть ipf.; je me fais du mauvais sang à son sujet — я о́чень волну́юсь <пережива́ю> из-за него́; se ronger les sangs — терза́ться ipf.; tourner les sangs à qn. — волнова́ть/вз= кого́-л. (causer un émoi); — возмуща́ть/возмути́ть кого́-л. (indigner); se payer du bon sang — наслажда́ться ipf. жи́знью; развлека́ться/развле́чься (s'amuser); bon sang de bon sang! — чёрт возьми́!le sang artériel (veineux) — артериа́льная (вено́зная) кровь;
2. (race) род ◄P2, pl. -ы►, кровь;il est du même sang — он одно́й кро́ви (с +); он [его́] кро́вный ро́дственник; он из того́ же ро́да, что...; les liens du sang — кро́вные у́зы, у́зы кро́ви; ро́дственные связи́ <у́зы> (liens de parenté); la voix du sang — го́лос кро́ви; un prince du sang — принц кро́ви; de sang mêlé — сме́шанной кро́ви, нечистопоро́дный; un cheval pur sang — чистокро́вная ло́шадьun fils de mon sang — мой кро́вный сын;
3. (vie) жизнь f, кровь;donner son sang pour la patrie — пролива́ть/ проли́ть кровь (↑отдава́ть/от дать жизнь) за ро́дину; épargner le sang de ses soldats — щади́ть <бере́чь> ipf. жизнь свои́х солда́тpayer de son sang — поплати́ться pf. жи́знью [(за + A)];
-
52 zone
f1. зо́на, полоса́*; райо́н; о́бласть ◄G pl. -ей► (région);zone interdite — запре́тная зо́на; zone frontière — пограни́чн|ый райо́н, -ая полоса́ <зо́на>; zone occupée (libre) — оккупи́рованная (свобо́дная) зо́на; zone franche — свобо́дная тамо́женная зо́на; la zone sterling — сте́рлинговая зо́на; la zone bleue RF — голуба́я зо́на, зо́на с ограниче́нием стоя́нки; les zones de végétation — зо́ны расти́тельности ║ une zone d'influence — сфе́ра влия́нияla zone tempérée (tropicale) — уме́ренная (тропи́ческая) зо́на, уме́ренный (тропи́ческий) по́яс;
2. (d'une ville) при́городные трущо́бы -
53 голубой
1) ( о цвете) (light / sky) blue2) ирон. ( идеализированный) idealistic, romantic; idyllic3) разг. ( гомосексуальный) gayв э́том ба́ре ча́сто быва́ют голубы́е — this bar is frequented by gays
••голубо́й песе́ц зоол. — blue fox
голубо́й экра́н — the small silver screen ( television)
голуба́я мечта́ — smb's cherished / rosy / golden / sweet dream
голубо́е то́пливо — (natural) gas
-
54 твердь
ж. книжн.1) уст. ( небосвод) firmament, vault of heavenголуба́я твердь — the blue vault of heaven
2) (земля, тж. земна́я твердь, твердь земли́) dry land, solid earth; terra firma шутл.3) ( твёрдая поверхность) solid surface -
55 blue tit
['bluːtɪt]n орн.голуба́ сини́ця -
56 home
[həum] 1. n1) дім, житло́at home — вдо́ма
2) сім'я́; роди́на; дома́шнє во́гнище3) рі́дний дім; Батьківщи́на4) приту́лок2. adj1) дома́шній; ха́тній2) роди́нний, рі́дний3) вну́трішній; вітчизня́нийHome Office — міністе́рство вну́трішніх справ ( у Великій Британії)
Home Secretary — міні́стр вну́трішніх справ ( у Великій Британії)
home rule — самоуправлі́ння
3. advhome trade — вну́трішня торгі́вля
1) додо́му2) в ціль, в то́чку3) до кінця́, до відка́зуto bring home to smb. — перекона́ти кого́сь в чо́мусь
4. vto come home to — дохо́дити ( до серця); дійня́ти до живо́го
1) поверта́тися додо́му (особл. про голуба)2) посила́ти додо́му3) надава́ти приту́лок -
57 homing
['həumɪŋ]adjщо поверта́ється додо́му (особл. про голуба) -
58 squab pie
['skwɒbpaɪ]n1) пирі́г з голуба́ми2) пирі́г з бара́ниною, я́блуками і цибу́лею -
59 Hemd
n (-(e)s, -en)руба́шка, соро́чкаein lánges Hemd — дли́нная руба́шка [соро́чка]
ein kúrzes Hemd — коро́ткая руба́шка [соро́чка]
ein wéites Hemd — широ́кая руба́шка [соро́чка]
ein néues Hemd — но́вая руба́шка [соро́чка]
ein frísches Hemd — све́жая, но́вая руба́шка [соро́чка]
ein sáuberes Hemd — чи́стая руба́шка [соро́чка]
ein schmútziges Hemd — гря́зная руба́шка [соро́чка]
ein wéiches Hemd — мя́гкая руба́шка [соро́чка]
ein wéißes Hemd — бе́лая руба́шка [соро́чка]
ein bláues Hemd — голуба́я руба́шка [соро́чка]
ein schönes Hemd — краси́вая, прекра́сная руба́шка [соро́чка]
ein téures Hemd — дорога́я руба́шка [соро́чка]
ein bílliges Hemd — дешёвая руба́шка [соро́чка]
ein Hemd aus Séide, aus Wólle — шёдковая, шерстяна́я руба́шка
ein Hemd ánziehen, áusziehen — надева́ть, снима́ть руба́шку
ein Hemd trágen — носи́ть руба́шку
ein Hemd wéchseln — меня́ть руба́шку
ein Hemd wáschen — стира́ть руба́шку
ein Hemd káufen — покупа́ть руба́шку
er trug sein Hemd über der Hóse — он носи́л руба́шку пове́рх брюк
-
60 Jacke
f (=, -n)ку́ртка, ко́фта, ко́фточка; жаке́тéine lánge Jácke — дли́нная ку́ртка [ко́фта]
éine kúrze Jácke — коро́ткая ку́ртка [ко́фта]
éine wéite Jácke — широ́кая ку́ртка [ко́фта]
éine énge Jácke — у́зкая, те́сная ку́ртка [ко́фта]
éine néue Jácke — но́вая ку́ртка [ко́фта]
éine álte Jácke — ста́рая ку́ртка [ко́фта]
éine schöne Jácke — краси́вая ку́ртка [ко́фта]
éine bláue Jácke — голуба́я ку́ртка [ко́фта]
éine Jácke aus Wólle — шерстяна́я ко́фта, шерстяно́й жаке́т
éine Jácke ánziehen, áusziehen, trágen, káufen — надева́ть, снима́ть, носи́ть, покупа́ть ку́ртку
sie ließ sich éine Jácke aus Séide máchen — она́ заказа́ла себе́ шёлковый жаке́т
sie hängte íhre Jácke über die Schúltern — она́ наки́нула свою́ ку́ртку [свой жаке́т] на пле́чи
sie trug die Jácke óffen — она́ носи́ла ко́фту [ку́ртку] не застёгнутой (на пу́говицы)
die Jácke passt Íhnen — ку́ртка [жаке́т] вам впо́ру
die Jácke sitzt gut — ку́ртка [жаке́т] хорошо́ сиди́т
die Jácke stand ihr gut — ку́ртка [ко́фта] была́ ей к лицу́ [шла ей]
См. также в других словарях:
ГОЛУБА — ГОЛУБА, ы, муж. и жен. (прост.). Ласково фамильярное обращение к кому н. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
голуба — сущ., кол во синонимов: 5 • возлюбленная (50) • голубок (4) • дорогуша (5) • … Словарь синонимов
ГОЛУБА — Офимья Семенова дочь, прозвище Голуба , псковская кабальная. 1598. А. К. II, 118 … Биографический словарь
Голуба затока — власна назва населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
Голуба — м. и ж. Употребляется как ласково фамильярное обращение к мужчине или женщине. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
голуба — голуба, голубы, голубы, голуб, голубе, голубам, голубу, голуб, голубой, голубою, голубами, голубе, голубах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
голуба — гол уба, ы, муж. и жен … Русский орфографический словарь
голуба — (1 м и ж); мн. голу/бы, Р. голу/б … Орфографический словарь русского языка
голуба лінія — Межа, що відзначає лінію висот забудованої ділянки., кварталу тощо. Складається історично і по можливості зберігається в процесі реконструкції охоронних територій сучасних міст. Іноді вживається термін блакитна лінія … Архітектура і монументальне мистецтво
голуба — ы; м. и ж. Разг. Ласково фамильярное обращение к кому л. Совсем вы заработались, г.! … Энциклопедический словарь
голуба — ы; м. и ж.; разг. Ласково фамильярное обращение к кому л. Совсем вы заработались, голу/ба! … Словарь многих выражений