(в+телеге)

1) (в огороде) грядка, латка, ляха, плесо. [Плесо огірків, плесо буряків];

2) г. (в телеге) - полудрабок (р. -бка), (в лестнице) щабель (р. -бля).

* * *

1) см. гряда 2)

2) ( продольные брусья в телеге) полудра́бок, -бка; ( поперечные верхние брусья) крижівни́ця

1) (зверь) лисиця, лис, (редко) лиса. [Зна, де вовк, а де лисиця (Номис). У вічі як лис, а за-очі, як біс (Номис)]. -сиц драть - вчорашнім ходити, блювати, ригати. Не сули -цу в год, а дай в рот - краща синиця в жмені, як журавель у небі. У -цы хвост долог, а на свой не сядет - чужими крилами не літай; п'яний, а в огонь не полізе;

2) (в телеге) підтоки (- ток).

* * *

1) лиси́ця; ( самец) лис

2) см. лиса 2)

1) (действие) - см. Нахлёст 1;

2) (заплата) латка (шкуратяна);

3) (плотн., стол. прибор) навідка;

4) строит. - перекладка, поперечка, поперечний брус, (переводина) слиж (-жа);

5) (в телеге) полудрабок (-бка);

6) прочуханка, натруска, напірка; см. Нагоняй.

* * *

1) ( действие) зашморгування, накида́ння за́шморга

2) (сделанная шнуром линия на бревне, доске) строит. пруг, лі́нія

3) текст. ( узел в основе) ву́злик; ( петля) за́шморг

4) ( грядка в телеге) диал. полудра́бок, -бка; ( поперечная) крижівни́ця

1) подушка, (пуховая) пуховиця, (маленькая: думка) ясік, підголовок (-вка), (зап.) заголовок (-вка), (для подложки, укрывания) бебехи (-хів) (обычно у евреев); (швейная: полукирпичек, зашитый кругом) цегелка;

2) (в телеге, на оси под кузовом) оплін (-ну) и оплінь (-ня, м. р. или -ни, ж. р.), (непосредственно на оси) насад (-ду), зголовок (-вка); (верхняя, вращающаяся на передней оси) коловорот (-оту).

* * *

1) поду́шка

2) спец. поду́шка; ( в телеге под кузовом) оплі́н, оплі́нь, -ня (м.) и -ні (ж.)

1) техн., физ. тяж, -жа́

- сцепной тяж

2) техн. ( в телеге) оте́са, ото́са

1) техн., физ. тяж, -жа́

- сцепной тяж

2) техн. ( в телеге) оте́са, ото́са

техн. тяж ( в телеге)

колесо, коло, (ум.) колісце, коліща (-щати), коліщатко, колесонько, колечко. [Він колеса вміє робить (М. Вовч.). Махове колесо закрутилось у шаленому леті (Коцюб.)]. -со зубчатое - палечне колесо, триб (-ба), ум. трибок (-бка); (в ткацком станке на конце валка) кружок (-жка). -со маховое - махове колесо (коло), маховик (-ка), розгонич (-ча), гончак (- ка), крутень (-тня). -со мельничное - млинове колесо (коло). -со наливное - надвірне колесо, ведмедик; водяная мельница с наливным -сом - корчак (-ка). -со подливное (подошвенное, почвенное) - підсубійне колесо, підсубійник, підсубійок (-бійка), підспідник (-ка). -со точильное - точильне колесо, точило. -со ходовое - ходове колесо. -со цепное - триб (трибок) ланцюговий. Прибор, стан -лёс (для телеги) - стан (круг) коліс. О двух -сах - на двох колесах, з двома колесами, про (на) два колеса. На -сах - см. Колёсчатый. Ехать на -сах - їхати на колесах, возом. -со счастья - колесо фортуни, коли[о]ворот долі. Пойти -сом - піти колесом. Пятое -со в телеге - п'яте колесо до воза, (фам.) собаці п'ята нога.

* * *

и Накладать накласть

I. 1) что, чего на что, во что - накладати и (редко) накладувати, класти, накласти и (редко) наложити, (о мног.) понакладати и понакладувати що, чого на що, в що; (в большом количестве) гатити, нагатити що, чого в що. [Накладала одно поліно на одне, поки й попадало все (Канівщ.). Коли пишеш, не клади руки на зшиток (Київ). І навіщо стільки дров гатити в грубу? (Сл. Гр.)]. -класть яиц (о курах) - наносити (нанести) яєць. -класть в шею кому - надавати (за)потиличників кому, нагодувати (за)потиличниками кого, набити потилицю кому, накласти кому по потилиці (по шиї);

2) (нагружать) навантажувати, навантажити, наладовувати, наладувати, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, напаковувати, напакувати, (о мног.) понавантажувати и т. п. що; (о телеге ещё) набирати, набрати хуру (зап. фуру), хуруватися, нахуруватися. [Ой, ти будеш хуру набирати, а я буду гроші одбирати (Грінч. III). Чумаки хуруються (Сл. Гр.)];

3) (стену) - см. Надстраивать. Накладенный -

1) накладений, наложений, понакладаний, понакладуваний; нагачений; нанесений;

2) навантажений, наладований, нарих[ш]тований, напакований, понавантажуваний и т. п.;

3) см. Надстроенный. -ться - накладатися, накластися, понакладатися; бути накладаним и накладуваним, накладеним, наложеним, понаклад(ув)аним и т. п.

II. Накладывать и Налагать, наложить -

1) см. I. Накладывать 1 и 2;

2) накладати и (редко) накладувати, накласти и (реже), наложити, (о мног.) понакладати, понакладувати що. [Ярмо накладає, воли запрягає (Пісня). Данину з року в рік не змогли хижаки на селян накладувати (Куліш)]. -жить головой - накласти (реже наложити) головою. -ть дань, налог, подать, пошлину, штраф, эпитимию на кого - накладати, накласти, накидати, накинути, (о мног.) понакладати, понакидати дань (данину), податок, подать, мито, пеню, покуту на кого, кому. [Додатковий податок накладали (Доман.). Хижі сусіди часто нападали на їх і накидали на їх податі (Н.-Лев.). Накинули мостового ще по копійці з хури (Сл. Ум.)]. -ть запрещение на что - накладати, накласти заборону на що. -ть клеймо на кого, на что - таврувати, натавровувати, натаврувати, клейнити, наклейнити, (о мног.) потаврувати, понатавровувати, поклейнити кого, що, (о товарах ещё) шта[е]мпувати, нашта[е]мпувати, (о мног.) пошта[е]мпувати що. -вать, -жить люльку - набивати, набити, накладати, накласти люльку. [На вулиці та в перевулку накладала та Марушка Василькові люльку (Грінч. III)]. -ть наказание на кого - накладати, накласти кару на кого. -ть обязанность на кого - накладати, накласти, покладати, покласти, накидати, накинути обов'язок (повинність) на кого, кому. -гать, -жить оковы на кого - забивати, забити, (о мног.) позабивати в кайдани кого, покладати, покласти кайдани на кого. [По двоє кайданів на ноги покладено (Ант.-Драг.)]. -ть отпечаток на кого, на что - позначатися, позначитися, відбиватися, відбитися на кому, на чому. -жить печать на кого, на что - покласти (редко наложити) печать, (перен. ещё) знак (ознаку) на кого, на що. -ть повязку на что - накладати, накласти пов'язку на що, (чаще) завивати, завити, зав'язувати, зав'язати, бандажувати, забандажувати що чим, що в що. -ть руку на кого, на что - накладати, накласти руку на кого, на що, пригноблювати, пригнобити кого. -ть руки на себя - здіймати, зняти руки на себе, руки на себе накладати, накласти, смерть собі заподіяти, віку собі вкоротити. -ть слой серебра, золота - накладати, накласти, садити, насадити срібло, золото. [Лапки - з біличого хвоста, щоб садити на рямці золото (Яворн.)]. Не -гай гнева, -ложи милость - не бери в неласку, зміни гнів на ласку. Накладываемый и Налагаемый - що його (її, їх) накладає (-дають), що накладається и т. п., накладаний и накладуваний; накиданий; покладаний. [Люди визволятимуться з-під пут, накладуваних природою (Азб. Комун.)]. Наложенный - накладений и (реже) наложений, понакладаний, понакладуваний; накинутий и накинений, понакиданий; набитий; покладений. [Моя кісонька, віночком наложена (Чуб.)]. -ный платёж - післяплата, накладений платіж (-тежу). Послать с -ным платежом - по[наді]слати з(за) післяплатою. - ться - накладатися, накластися, понакладатися; бути наклад(ув)аним, накладеним и (реже) наложеним, понаклад(ув)аним и т. п. Повязка -ется на рану - рану завивають (зав'язують, бандажують).

* * *

несов.; сов. - налож`ить

1) наклада́ти, накла́сти, -кла́ду, -кладе́ш и мног. понаклада́ти; (сов.: положить) покла́сти; ( настилать) намо́щувати, -щу́ю, -щує́ш, намости́ти, -мощу́, -мо́стиш и мног. понамо́щувати, мости́ти, помости́ти; ( наваливать в большом количестве) гати́ти (гачу́, га́тиш), нагати́ти, гили́ти, -лю́, -ли́ш, нагили́ти

2) ( бить) наклада́ти, накла́сти, сов. да́ти (дам, даси) кла́ду

1) (дороги, моста) узбіччя. [Їхали не битим шляхом, а узбіччям]; (скат насыпи) узбіч (-бочи);

2) см. Перила.

* * *

1) узбі́ччя, обо́чина, узбо́чина, диал. обо́ча; ( край) край, род. п. кра́ю

2) крило́, би́ло ( отвод у саней); ( грядка в телеге) полу́драбок, -бка

опрокидаться, опрокинуться

1) перевертатися, перевернутися, перекидатися, перекинутися, обертатися, обернутися; (от толчка, насм.) беркицьнути, беркицьнутися; (о посуде с содержимым) вивертатися, повивертатися. Легко опрокидывающийся - перекидистий. [Човен, віз перекидистий]. На этой телеге легко -ться - на цьому возі їхати перекидисто;

2) на кого - накидатися, накинутися, насипатися, насипатися на кого; (переносно) накрити кого мокрим рядном. [Він так і накрив його мокрим рядном].

* * *

несов.; сов. - опрок`инуться

1) перекида́тися, переки́нутися и поперекида́тися, переверта́тися, переверну́тися и попереверта́тися; ( откидываться) відкида́тися, відки́нутися

2) (перен.: обрушиваться на неприятеля) нава́люватися, навали́тися, накида́тися, наки́нутися

3) строит. (несов.) перекида́тися, переверта́тися; вали́тися, валя́тися, зва́люватися; виверта́тися; відкида́тися; розбива́тися; розтро́щуватися; лама́тися, переверта́тися; спросто́вуватися; розбива́тися, розтро́щуватися

подготовить (что для чего) готувати, наготувати, налагоджувати, налагодити, прилагоджувати, прилагодити що до чого; (кого к чему) готувати, приготувати, способити, успособити кого до чого. [Брали селяни козаків за взір життя людського на Україні і способили що-найкращих своїх юнаків до козакування (Куліш)]. -лять учением - підучувати, підучити чого. -лять телегу к дороге - рихтувати, нарихтувати воза в дорогу. [Нарихтували вози в далеку путь]. -лять к известию кого - готувати, приготувати кого до звістки. -лять постепенно - готувати потроху. Подготовленный - наготовлений, налагоджений, прилагоджений, підготований; способлений до чого; підучений чого; (о телеге) нарихтований у дорогу. -ный к известию - приготований до звістки.

* * *

см. подготавливать

1) ( о санях) ґринджо́ли, -джо́л

2) ( о телеге) биндюги́, -гі́в

1) тяж, -а

2)

истрясти

1) (вытряхать) витрушувати, витрусити, (о мн.) повитрушувати що звідки;

2) -сти кого (на телеге) - потрусити, струсити кого (на возі).

в телеге) підтока (у возі).